Search

Document No. 118645830

  • Date of the hearing: 24/04/2024
  • Date of the decision: 24/04/2024
  • Case №: 991/10619/23
  • Proceeding №: 52023000000000423
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.

Справа № 991/10619/23

Провадження № 1-кп/991/127/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

24 квітня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

з участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,

їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,

ОСОБА_11,

ОСОБА_12,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,

ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.

17.04.2024 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.

Обґрунтування клопотання

Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000,00 грн та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло за ОСОБА_6 суму застави в розмірі 8 000 000,00 грн, у зв`язку з чим 08.11.2023 ОСОБА_6 звільнено з-під варти.

Ухвалою від 19.01.2024 у цій справі Вищий антикорупційний суд поклав на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Надалі Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22.03.2024 у цій справі частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків - до 22.05.2024.

Прокурор просить суд продовжити на два місяці строк дії вказаних обов`язків, оскільки 1) ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, 2) встановлені ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились та 3) жоден із більш м`яких запобіжних заходів або ж скасування чи зменшення обсягу покладених на ОСОБА_6 обов`язків не зможе запобігти означеним ризикам.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_5 в підготовчому судовому засіданні підтримав заявлене клопотання з наведених у ньому підстав.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 заперечили щодо задоволення клопотання.

Вважають, що підозра ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень є необґрунтованою, а обвинувачення ґрунтується на припущеннях, оскільки матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження вчинення ним інкримінованих діянь.

Водночас зазначили про те, що ризики, про існування яких стверджує прокурор, відсутні.

Під час досудового розслідування та судового провадження обвинувачений демонструє належну процесуальну поведінку та не вчиняв будь-яких дій, спрямованих на переховування або вплив на свідків у кримінальному провадженні.

Наразі до обвинуваченого ОСОБА_6 в межах досудового розслідування іншого кримінального провадження застосовано запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, що частково дублюють ті обов`язки, про продовження строку дії яких клопоче прокурор.

Зважаючи на те, що ОСОБА_6 заборонено залишати житло цілодобово, то останній позбавлений можливості працювати та фінансово забезпечувати себе та свою сім`ю.

Вказана обставина, а також те, що майно, яке належить обвинуваченому арештовано, свідчить про його незадовільний майновий стан.

На переконання сторони захисту, на ОСОБА_6 не можуть покладатись одні і ті ж додаткові процесуальні обов`язки (частина з яких і так передбачена ст. 42 КПК України) у двох кримінальних провадженнях одночасно.

Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8 та їх захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили відмовити в задоволенні клопотання прокурора.

Мотиви та висновки суду

Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.

За змістом п. 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).

Водночас ч. 1 ст. 182 КПК України передбачено, що застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.

З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000,00 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього кілька процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.

15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_16 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).

Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.

Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000,00 грн та у разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.

07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000,00 грн у якості застави за ОСОБА_6 (справа № 991/8939/23), що підтверджується листом керівника апарату суду від 30.11.2023 № 03.13-01/188/2023.

Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_6 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.

Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.01.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою від 22.03.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого (частину яких суд виклав у новій редакції), а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків - до 22.05.2024.

З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000,00 грн та покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 22.05.2024.

У поданому клопотанні прокурор просить суд продовжити строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, ще на два місяці.

Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.

Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.

Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питання про продовження строку дії обов`язків, покладених на особу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.

Щодо тверджень сторони захисту про те, що підозра є необґрунтованою, а матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, то суд звертає увагу, що всі доводи захисників стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які викладені в обвинувальному акті. Однак питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також вірності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.

Прокурор у поданому клопотанні зазначив, що встановлені під час досудового розслідування ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (переховування ОСОБА_6 від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні), не зменшились, продовжують існувати, а тому існує необхідність у продовженні строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків.

Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_6 від суду продовжує існувати.

Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_6 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, також свідчить те, що за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_6 (документований паспортами FB671797, ER907764) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів. Тобто обвинувачений не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану. Сторона захисту не надала суду доказів на спростування вказаних обставин.

Суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.

При оцінці продовження існування вказаного ризику суд зважає на майновий стан обвинуваченого, який є достатнім для існування в умовах переховування як на території України, так і за її межами. Під час судового провадження обвинувачений зазначав, що на праві приватної власності йому належить квартира, розташована у АДРЕСА_5 (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), Toyota Camry та будинок у АДРЕСА_6 (подарований йому матір`ю). Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.

Водночас та обставина, що на майно обвинуваченого накладено арешт та наразі ОСОБА_6 не має можливості продовжувати працювати (у зв`язку із застосуванням до нього в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту), не спростовує висновку суду та достеменно не свідчить про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду.

Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.

Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).

Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.

Наразі триває підготовче судове провадження, свідки не допитані. Разом з тим обвинуваченому ОСОБА_6 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.

Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».

Зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 від 08.07.2022 дає підстави стверджувати про те, що обвинувачений має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_6 свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.

Водночас суд враховує, що в цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_7, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.

Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.

Встановлені під час розгляду клопотання обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.

Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а також недопущення ним спроб переховування або впливу на свідків у кримінальному провадженні.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Суд переконаний, що застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 8 000 000,00 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.

Суд вважає безпідставними твердження сторони захисту про те, що на особу не можуть покладатись одні і ті ж додаткові процесуальні обов`язки в межах різних кримінальних проваджень, оскільки Кримінальний процесуальний кодекс України не містить такої заборони.

Аналіз положень кримінального процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що при вирішенні питання застосування до особи запобіжного заходу та покладення певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуються лише ті обставини, які мають значення для певного кримінального провадження, а також для досягнення його дієвості.

Застосування до особи в одному кримінальному провадженні запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням кількох процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, не свідчить про відсутність ризиків у межах іншого кримінального провадження.

Разом з тим суд вважає, що застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави без покладення на нього окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення безумовної участі ОСОБА_6 в судових засіданнях і запобіганню наявних ризикам.

Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Обов`язки утримуватись від спілкування з певними працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» унеможливлять втілення встановленого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Суд вважає, що покладені на обвинуваченого обов`язки не є надмірним втручанням у його права та є необхідними для досягнення дієвості кримінального провадження.

З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов`язків, покладених на ОСОБА_6, на два місяці.

За таких обставин клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 194, 199, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, задовольнити.

Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_6 ухвалами Вищого антикорупційного суду від 24.01.2024 та від 22.03.2024 у цій справі обов`язків, а саме:

- прибувати до суду за кожним викликом;

- не відлучатися із Київської області без дозволу суду;

- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;

- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»;

- здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, визначити до 24.06.2024.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3