- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/1691/24
Провадження № 1-кс/991/2988/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
23 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань (надалі - ЄРДР) 13 червня 2023 року за № 52023000000000253.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у скарзі відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 191 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Скаржник - адвокат ОСОБА_3, який діє в інтересах ПАТ «УКРНАФТА».
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання за скаргою адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах власника майна - ПАТ «УКРАФТА», на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ), яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 52023000000000253 від 13 червня 2023 року.
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
04 березня 2024 року до провадження слідчого судді надійшла скарга адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива у кримінальному провадженні за № 52023000000000253 від 13 червня 2023 року.
06 березня 2024 року слідчим суддею постановлена ухвала про повернення вищевказаної скарги у зв`язку з пропущенням строку для звернення зі скаргою, визначеного ч. 1 ст. 304 КПК України. Проте, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 01 квітня 2024 року було задоволено апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_3, скасовано ухвалу слідчого судді від 06 березня 2024 року та постановлено нову ухвалу, якою призначено новий судовий розгляд слідчим суддею у суді першої інстанції.
Після чого, протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09 квітня 2024 року зазначену вище скаргу адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива передано для розгляду слідчому судді ОСОБА_4 .
Так, на обґрунтування своєї скарги адвокат ОСОБА_3 зазначає, що у провадженні Національного антикорупційного бюро України (надалі - НАБУ) перебуває кримінальне провадження за № 52023000000000253, внесене до ЄРДР 13 червня 2023 року з правовою кваліфікацією за ч. 5 ст. 191 КК України. 01 лютого 2023 року на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05 січня 2024 року (справа № 991/79/24), детективом ОСОБА_5, за участі інших детективів проведено обшук офісних (адміністративних) приміщень ПАТ «УКРНАФТА» за адресою: м. Київ, пров. Несторівський, 3-5.
Під час обшуку детективами було вилучено документи у паперовому вигляді, зокрема:
- у паперовому вигляді, видані ПАТ «УКРНАФТА» добровільно, перелік яких зазначено у додатках 1-3 до протокол обшуку;
- групою детективів № 1 і спеціалістом через обліковий запис «olena.kamelchuk» було оглянуто комп`ютерну систему ERP, яка використовується ПАТ «УКРНАФТА». Після цього, використовуючи пошук документів за ключовими словами № 23/842- мрт та № 23/1379 знайдено і завантажено з системи пакети документів, які сформовано в архівний файл та скопійовано на портативний зовнішній накопичувач інформації. Пароль доступу до службового комп`ютера (облікового запису) було надано заступником директора відділу IT ПАТ «УКРНАФТА» ОСОБА_6 ;
- групою детективів № 2 проведено обшук кабінету головного бухгалтера ПАТ «УКРНАФТА» ОСОБА_7 № 513, у ході якого виявлено системний блок персонального комп`ютеру Lenovo Think Center M910s, SN PC0TY2NG.
З використанням програмного забезпечення X-WAY FORENSICS відбувалося створення контейнера з усіма наявними файлами на накопичувані інформації, який було сформовано у файл з іменем «ІНФОРМАЦІЯ_1», який повністю скопійовано на портативний зовнішній накопичувач інформації WD ELEMENTS, SN: WXE2A13K7SH2 в кореневий каталог.
У той же час, аналіз скопійованих файлів на системному блоці не здійснювався, їх зміст не вивчався, відповідно-детективи не могли прийти до висновку, що відповідні файли мають значення для досудового розслідування, та вилучив електронні документи, які не мають жодного відношення до кримінального провадження. Тим не менше, детективами було фактично скопійовано всі файли, як знаходилися на службовому комп`ютері ОСОБА_7 .
Крім того, дозвіл на вилучення (копіювання) всіх електронних файлів, зокрема тих, що не стосуються предмету досудового розслідування, ухвалою слідчого судді не надавався, тому вони підлягають поверненню, як тимчасово вилучені.
У зв`язку з чим, адвокат ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Вищого антикорупційного суду зі скаргою, у якій просить зобов`язати детективів ОСОБА_8 і ОСОБА_9 повернути електронні документи, скопійовані з жорсткого накопичувана системного блоку службового персонального комп`ютеру ОСОБА_10, вилучення (копіювання) яких, не було передбачено ухвалою Вищого антикорупційного суду від 05 січня 2024 року, зокрема які не стосуються предмету досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000253 від 13 червня 2023 року, а саме процедури укладення договору купівлі - продажу № 23/842-мрт від 18 травня 2023 року і договору купівлі - продажу № 23/1379-мтр від 21 липня 2023 року між ПАТ «УКРНАФТА» і ТОВ «ІНТЕРПАЙП Україна».
Крім того, у своїй скарзі адвокат просить поновити строк оскарження бездіяльності детективів, оскільки 16 лютого 2024 року ПАТ «УКРНАФТА» звернулося на адресу детектива із клопотанням про повернення тимчасово вилученого майна. 28 лютого 2024 року представником ПАТ «УКРНАФТА» адвокатом ОСОБА_3 було отримано постанову детективу ОСОБА_11 від 22 лютого 2024 року про відмову у задоволенні клопотання та повідомлення про те, що арешт не накладався. В той же час, адвокат зазначає, що, на його думку, вказана скарга подається вчасно.
На підтвердження зазначених у скарзі обставин скаржник долучив до неї копії таких матеріалів: ухвалу Вищого антикорупційного суду від 05 січня 2024 року у справі № 991/81/24; протокол обшуку від 01 лютого 2024 року; адвокатський запит від 15 лютого 2024 року; відповідь на адвокатський запит від 21 лютого 2024 року; клопотання про повернення тимчасово вилученого майна від 16 лютого 2024 року; постанову детективу від 22 лютого 2024 року із супровідним листом тощо.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_12 вимоги скарги підтримав та просив задовольнити. Звернув увагу на те, що з жорсткого накопичувача системного блоку службового персонального комп`ютеру ОСОБА_13 була також скопійована її особиста інформація.
Детектив ОСОБА_14 у судове засідання не прибув, разом з тим скерував до суду заперечення, у якому просив відмовити у задоволенні скарги, а також перенести її розгляд або розглянути за його відсутності.
Слідчий суддя дослідив скаргу та додані до неї матеріали, заслухав думку адвоката ОСОБА_3 .
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 22 КПК України: «Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 24 КПК України: «Кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. ч. 1, 3 ст. 26 КПК України: «Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 167 КПК України: «Тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 169 КПК України: «Тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено у випадках, передбачених ч.5 5 ст. 171 та ч. 6 ст. 173 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 234 КПК України: «Обшук проводиться з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знаряддя кримінального правопорушення або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб».
Відповідно до вимог п. п. 1-5 ч. 5 ст. 234 КПК України: «Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про обшук, якщо прокурор, слідчий не доведе наявність достатніх підстав вважати, що: було вчинено кримінальне правопорушення; відшукувані речі і документи мають значення для досудового розслідування; відомості, які містяться у відшукуваних речах і документах, можуть бути доказами під час судового розгляду; відшукувані речі, документи або особи знаходяться у зазначеному в клопотанні житлі чи іншому володінні особи; за встановлених обставин обшук є найбільш доцільним та ефективним способом відшукання та вилучення речей і документів, які мають значення для досудового розслідування, а також встановлення місцезнаходження розшукуваних осіб, а також заходом, пропорційним втручанню в особисте і сімейне життя особи».
Відповідно до вимог абз. 1-2 ч. 6 ст. 236КПК України: «Слідчий, прокурор під час проведення обшуку має право відкривати закриті приміщення, сховища, речі, долати системи логічного захисту, якщо особа, присутня при обшуку, відмовляється їх відкрити чи зняти (деактивувати) систему логічного захисту або обшук здійснюється за відсутності осіб, зазначених у частині третій цієї статті. Якщо під час обшуку слідчий, прокурор виявив доступ чи можливість доступу до комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, для виявлення яких не надано дозвіл на проведення обшуку, але щодо яких є достатні підстави вважати, що інформація, що на них міститься, має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, прокурор, слідчий має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, що на них міститься, на місці проведення обшуку».
Відповідно до вимог ч. 7 ст. 236 КПК України: «При обшуку слідчий, прокурор має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення обшуканого житла чи іншого володіння особи чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати документи, тимчасово вилучати речі, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України: «На досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування».
Зі змісту скарги видно, що предметом оскарження є бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, а саме електронних документів, скопійованих з жорсткого накопичувана системного блоку службового персонального комп`ютеру ОСОБА_10, яке було вилучено під час обшуку 01 лютого 2024 року.
Зі змісту наведених норм кримінального процесуального права видно:
- при обшуку слідчий (детектив) та/або прокурор мають право вилучати речі та документи, які мають значення для кримінального провадження, та дозвіл на відшукання яких прямо надано в ухвалі слідчого судді про дозвіл на проведення обшуку;
- слідчий (детектив) та/або прокурор під час проведення обшуку та у випадку виявлення доступу до комп`ютерних систем, на яких міститься (може міститись) інформація, що має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, має право здійснити пошук, виявлення та фіксацію комп`ютерних даних, на місці проведення обшуку;
- до тимчасово вилученого майна належать вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що інформація (електронні документи) скопійована з жорсткого накопичувана системного блоку службового персонального комп`ютеру ОСОБА_10 не є тимчасово вилученим майном у розумінні ч. 1 ст. 167 КПК України, оскільки її вилучення не позбавляє володільця можливості володіти, користуватися та розпоряджатися нею. Крім того, слідчий суддя звертає увагу на те, що адвокатом ОСОБА_12 не надано доказів на підтвердження того, що ним здійснюється представництво інтересів ОСОБА_10, а тому вимоги адвоката про повернення скопійованих електронних документів останній подано неуповноваженою на те особою.
Крім того, слідчий суддя зазначає, що пошук, виявлення та фіксація комп`ютерних даних, які містять у собі інформацію, що має значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, належить до дискреційних повноважень детектива та/або прокурора під час проведення обшуку, у випадку виявлення доступу до комп`ютерних систем або їх частин, та не потребує додаткового судового контролю слідчого судді.
За таких обставин, слідчий суддя зазначає, що електронні документи, скопійовані з жорсткого накопичувана системного блоку службового персонального комп`ютеру ОСОБА_13 не належать до категорії речей та документів, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, а відповідно і не можуть вважаються тимчасово вилученим майном.
З огляду на викладене, слідчий суддя, погоджується з доводами детектива, в частині того, що скопійована під час обшуку інформація, не належить до тимчасово вилученого майна у цьому кримінальному провадженні, а також була вилучена та перебуває у сторони обвинувачення у відповідності до вимог норм процесуального права.
Слідчий суддя також не вбачає підстав для поновлення процесуального строку з огляду на те, що у давному випадку бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, відсутня та не може бути оскаржена в порядку ч. 1 ст. 303 КПК України.
За таких обставин, слідчий суддя вважає, що у даному випадку бездіяльність детектива, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна відсутня, а тому у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 необхідно відмовити
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 169, 173, 303, 304, 372, 376 КПК України, дійшов висновку про відмову у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детектива.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. У задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 на бездіяльність детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_8, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна, у кримінальному провадженні за № 52023000000000253 від 13 червня 2023 року - відмовити.
2. Відмовити в поновленні строку на оскарження бездіяльності детективів Національного антикорупційного бюро України.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складений та оголошений 26 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1