Справа № 991/3061/24

Провадження № 1-кс/991/3097/24

У Х В А Л А

24 квітня 2024 року місто Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участі:

секретаря судового засідання - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),

у с т а н о в и в:

Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається

1.12.04.2024 на розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3, який просив визнати протиправноюбездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) - слідчого по невнесенню відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 в порядку ст. 214 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) від 01.04.2024 № 10/04/ЗВ та зобов`язати внести відомості відповідно до неї і розпочати досудове розслідування в порядку, встановленому законом.

2.Скарга обґрунтована тим, що 01.04.2024 ОСОБА_3, через канцелярію НАБУ подав заяву № 01/04/ЗВ на ім`я керівника Головного підрозділу детективів в порядку ст. 214 КПК, у якій просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за ознаками вчинення Київським міським головою, головою Київської міської державної адміністрації (далі - КМДА) ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України (далі - КК).

3.У заяві ОСОБА_3 зазначав, що Київський міський голова, голова КМДА ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем та, будучи згідно з п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядником бюджетних коштів, забезпечив незаконне обертання на користь Комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» бюджетних коштів в особливо великих розмірах у сумі 18 204 100 грн, що відбулось під приводом протиправного розроблення проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, затвердження якого Київською міською радою згідно із законом не має відбуватися.

4.Заявник зазначав, що станом на день звернення зі скаргою відомості до ЄРДР за його заявою не внесені, а кримінальне провадження не розпочато, що власне є підставою для подання цієї скарги.

5.На переконання заявника, його заява відповідала вимогам ст. 214 КПК, позаяк у ній були зазначені обставини, що можуть свідчити про вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. Також, на думку заявника, при оскарженні бездіяльності прокурора чи слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, чи повідомлення, суть розгляду справ цієї категорії полягає у встановленні того чи дотримався прокурор або слідчий процедури, визначеної ч. 1 ст. 214 КПК щодо 24-годинного строку внесення відомостей до ЄРДР. Водночас, ОСОБА_3 вважав, що при розгляді таких скарг не повинні встановлюватись обставини, зокрема, чи містить заява про кримінальне правопорушення склад злочину, або досліджуватися докази про наявність в діях особи складу кримінального правопорушення. Адже з`ясування цих обставин є складовою частиною процесу доказування, що відбувається під час досудового розслідування кримінального правопорушення.

6.Окрім того, ОСОБА_3 у скарзі зазначав, що 07.04.2023, 25.08.2023, 30.10.2023, 25.12.2023 він звертався з аналогічними скаргами, і за результатами їх розгляду слідчі судді ВАКС постановляли ухвали: від 10.04.2023 у справі № 991/3072/23, від 30.08.2023 у справі № 991/7517/23, від 28.11.2023 у справі № 991/9529/23, від 08.01.2023 у справі № 991/89/24, якими було зобов`язано уповноважену особу НАБУ та керівника Головного підрозділу НАБУ внести до ЄРДР відомості за заявами ОСОБА_3, у яких повідомлялись відомості, зазначені у п. 3 цієї ухвали.

Позиція учасників у судовому засіданні

7.У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явився. Надіслав до суду заяву, у якій просив розглядати скаргу за його відсутності.

8.Представник НАБУ ОСОБА_5 подав письмове заперечення, у яких просив у задоволенні скарги відмовити, а її розгляд здійснити за його відсутності.

9.По суті скарги зазначив, що до НАБУ надходила скарга ОСОБА_3, про яку йшлося у п. 3 ухвали. За результатами розгляду заяви, листом від 04.04.2024 № 112-294/9599, копія якого додана до заперечень, НАБУ повідомила ОСОБА_3 про не встановлення достатніх підстав для внесення відомостей до ЄРДР, оскільки у заяві не викладено об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, підслідних детективам НАБУ.

10.Відповідно до ст. 306 КПК відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги.

11.У зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось (ч. 4 ст. 107 КПК).

Обставини, встановлені слідчим суддею, положення закону, якими керувався слідчий суддя, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали

12.Розглядаючи цю скаргу, слідчий суддя установив такі обставини.

13.01.04.2024 до НАБУ надійшла заява ОСОБА_3 № 01/04/ЗВ у порядку ст. 214 КПК про вчинення кримінального правопорушення, у якій він зазначав, що Київський міський голова, голова КМДА ОСОБА_4, зловживаючи своїм службовим становищем та, будучи згідно з п. 13 ч. 4 ст. 42 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» розпорядником бюджетних коштів, забезпечив незаконне обертання на користь Комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» бюджетних коштів в особливо великих розмірах у сумі 18 204 100 грн, що відбулось під приводом протиправного розроблення проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, затвердження якого Київською міською радою згідно із законом не має відбуватися.

14.Покликаючись на ці обставини, ОСОБА_3 просив відкрити кримінальне провадження за цим фактом, внести відомості ЄРДР та розпочати досудове розслідування і надати йому витяг з ЄРДР.

15.Листом від 04.04.2024 № 112-294/9599 НАБУ повідомило ОСОБА_3 про відсутність підстав для внесення відомостей до ЄРДР, через не встановлення достатніх об`єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення корупційних та інших кримінальних правопорушень, віднесених до підслідності детективів НАБУ.

16.Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР.

17.Пунктом 2 глави 1 розділу II Положення про ЄРДР, порядок формування та ведення якого затверджено наказом Генерального прокурора від 30.06.2020 № 298 установлено, що відомості про кримінальне правопорушення, викладені у заяві, повідомленні чи виявлені з іншого джерела, повинні відповідати вимогам п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК, зокрема мати короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення.

18.На переконання слідчого судді, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але водночас, достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК). Утім, після внесення відомостей до ЄРДР, у разі встановлення органом досудового розслідування непідслідності цього кримінального правопорушення, прокурор, ураховуючи ст. 216 КПК вправі визначити підслідність за іншим органом досудового розслідування.

19.До того ж, відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 06.07.2022 у справі № 454/2576/17, при внесенні відомостей до ЄРДР визначені КПК вимоги щодо дотримання правил підслідності не обов`язкові. Сама по собі реєстрація відомостей про кримінальне правопорушення і початок розслідування іншим слідчим органом, ніж тим, який визначено в ст. 216 КПК, не становить порушення кримінального процесуального законодавства й не свідчить про реалізацію повноважень, не передбачених КПК. Слідчий не має права відмовити у внесенні відомостей до ЄРДР із підстав того, що виявлене кримінальне правопорушення йому не підслідне. Обов`язок розпочати досудове розслідування покладається на слідчого незалежно від того, чи належить відповідне кримінальне правопорушення до його предметної підслідності.

20.Проаналізувавши документи, додані ОСОБА_3 до скарги, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником викладені конкретні факти та обставини, які йому відомо і ймовірно можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, тому її можна вважати належною правовою підставою для вчинення органом досудового розслідування дій, передбачених ст. 214 КПК.

21.Водночас, слідчий суддя встановив, що 30.03.2023 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК, із проханням внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування.

22.У заяві від 30.03.2023 ОСОБА_3 зазначав ті ж самі обставини, що і в заяві, поданій до НАБУ 01.04.2024.

23.У зв`язку із тим, що відомості до ЄРДР за його заявою від 30.03.2023 внесені не були, він оскаржив таку бездіяльність до слідчого судді.

24.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 10.04.2023 у справі № 991/3072/23 зобов`язано уповноважену особу НАБУ внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 про кримінальне правопорушення, яка отримана НАБУ 31.03.2023 та розпочати досудове розслідування.

25.Згідно з витягом з ЄРДР, 17.04.2023 детектив НАБУ, на підставі ухвали слідчого судді від 10.04.2023 у справі № 991/3072/23 вніс до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 30.03.2023 про те, що у 2008-2022 роках службовими особами Київської міської ради безпідставно витрачено бюджетні кошти на розроблення проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року за наявності діючого Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, який є безстроковим, оскільки законодавством не передбачено встановлення або обмеження терміну дії генерального плану населеного пункту та можливості скасування чи відміни генерального плану населеного пункту, чим спричинено тяжкі наслідки. Кримінальному провадженню присвоєно № 52023000000000179, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 367 КК.

26.Також слідчий суддя встановив, що 14.08.2023 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою, яка за змістом схожа до його ж заяви від 30.03.2023 та просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

27.Проте на підставі цієї заяви відомості до ЄРДР внесені не були, тому ОСОБА_3 28.08.2023 оскаржив таку бездіяльність до слідчого судді.

28.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 30.08.2023 № 991/7517/23 керівника Головного підрозділу детективів НАБУ зобов`язано внести до ЄРДР відомості про кримінальне правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 14.08.2023.

29.На виконання цієї ухвали, детектив НАБУ 01.09.2023 вніс до ЄРДР відомості про те, службові особи Київської міської ради та комунальної організації «Київський інститут земельних відносин» виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), неналежно виконуючи свої службові обов`язки, будучи обізнаними про наявність діючого Генерального плану міста Києва та проєкту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 № 370/1804, витратили бюджетні кошти на розробку проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, чим спричинили тяжкі наслідки.

30.Кримінальному провадженню присвоєно № 52023000000000454, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 367 КК.

31.Окрім того, 20.10.2023 ОСОБА_3 подав до НАБУ заяву про вчинення кримінального правопорушення, у якій покликаючись на ті ж обставини, що і в заявах від 30.03.2023 та від 14.08.2023, просив внести відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування за фактом вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

32.Уповноважені особи НАБУ не внесли до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 20.10.2023, що спонукало останнього подати скаргу до слідчого судді.

33.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 28.11.2023 у справі № 991/9529/23 зобов`язано уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості про вчинення кримінального правопорушення за заявою ОСОБА_3 від 20.10.2023 № 20/10/ЗВ.

34.11.12.2023 детектив НАБУ, на підставі ухвали слідчого судді від 28.11.2023 у справі № 991/9529/23 вніс до ЄРДР відомості про те, що службові особи Київської міської ради та виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), забезпечили виділення Київрадою комунальній організації «Інститут Генерального плану м. Києва» коштів міського бюджету на загальну суму 18 204 100 грн, які були використані для протиправного розроблення у 2011-2022 роках проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року, чим спричинено тяжкі наслідки. Кримінальному провадженню присвоєно № 52023000000000611, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 367 КК.

35.25.12.2023 ОСОБА_3 звернувся до НАБУ із заявою про вчинення кримінального правопорушення, у якій зазначив дані, про які йдеться у п. 13 цієї ухвали щодо ймовірного вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. Заявник просив унести ці відомості до ЄРДР та розпочати досудове розслідування. Утім, відомості до ЄРДР унесені не були, тож ОСОБА_3 оскаржив цю бездіяльність до слідчого судді.

36.Ухвалою слідчого судді ВАКС від 08.01.2024 у справі № 991/89/24 зобов`язано керівника Головного підрозділу детективів НАБУ ОСОБА_6 внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 25.12.2023 № 25/12/ЗВ.

37.На виконання зазначеної ухвали слідчого судді, 19.01.2024 детектив НАБУ вніс до ЄРДР відомості, згідно з якими службові особи виконавчого органу Київської міської ради (КМДА), забезпечили незаконне обернення на користь комунальної організації «Інститут Генерального плану м. Києва» виконавчого органу КМР (КМДА) коштів міського бюджету в сумі 18 204 100 грн з метою розроблення проєкту нового Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2025 року за наявності чинного Генерального плану міста Києва та його приміської зони до 2020 року, чим спричено тяжкі наслідки.

38.Кримінальному провадженню присвоєно № 52024000000000027, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч. 2 ст. 367 КК.

39.Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

40.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого, може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

41.Згідно з матеріалами скарги, загалом, без урахування заяви від 01.04.2024 ОСОБА_3 подав до НАБУ 4 заяви про вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК. За усіма цими заявами на підставі ухвал слідчих суддів ВАКС були внесені відомості до ЄРДР з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК.

42.Отже, на переконання слідчого судді, ОСОБА_3 вже було реалізовано право на оскарження бездіяльності уповноваженої особи НАБУ, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви про кримінальне правопорушення на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК, позаяк за результатами розгляду аналогічних скарг заявника, ухвалами слідчих суддів ВАКС від 10.04., 30.08., 28.11.2023 та від 08.01.2024 уповноважену особу НАБУ було зобов`язано внести відповідні відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

43.Водночас, нормами КПК не передбачено багаторазове (повторне) внесення до ЄРДР відомостей про одне й те ж саме кримінальне правопорушення, як і не регламентується повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання, але подібними за змістом заявами про одне й те саме кримінальне правопорушення, які вже були предметом судового контролю, за наслідком чого слідчий суддя зобов`язував уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та це судове рішення було виконане таким суб`єктом.

44.Разом із тим, у випадках, коли положення КПК не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу (ч. 6 ст. 9 КПК).

45.Тому, у разі багаторазового (повторного) оскарження бездіяльності детектива у кримінальному провадженні, яке вже було предметом судового контролю з боку слідчого судді належить її вирішити на підставі ч. 6 ст. 9 КПК, виходячи із таких загальних засад кримінального провадження як верховенство права та обов`язковість судових рішень (пункти 1, 14 ч. 1 ст. 7 КПК).

46.Відповідно до ст. 8 КПК кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Цей принцип у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ).

47.Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (п. 61 рішення ЄСПЛ у справі «Брумареску проти Румунії»; п. 33 рішення ЄСПЛ у справі «Христов проти України»).

48.Правова певність (юридична визначеність) передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, недопустимості повторного розгляду вже раз вирішеної справи. Цей принцип наполягає на тому, що жодна сторона не має права домагатися перегляду кінцевого та обов`язкового рішення тільки з метою нового слухання і вирішення справи. (п. 52 рішення ЄСПЛ у справі «Рябих проти Росії»).

49.За відсутності вагомих і непереборних обставин повторний розгляд та ухвалення у справі нового рішення судом, коли щодо тих самих вимог тієї ж особи суд уже висловлював власну позицію, буде суперечити принципу юридичної визначеності.

50.Зіставлення викладених ОСОБА_3 у заяві від 01.04.2024 події кримінального правопорушення з обставинами ймовірного кримінального правопорушення, про яке він зазначав у заявах, поданих до НАБУ у 2023 році, дають слідчому судді підстави стверджувати, що бездіяльність уповноваженої особи НАБУ щодо невнесення до ЄРДР відомостей за цими фактами вже була встановлена ухвалами слідчих суддів ВАКС, постановлених у квітні, серпні, листопаді 2023 року та у січні 2024 року, а права ОСОБА_3 були відновлені шляхом зобов`язання внести відповідні відомості до ЄРДР за заявою останнього та наступного фактичного внесення цих відомостей детективом НАБУ.

51.До такого ж висновку слідчий суддя дійшов в ухвалі від 24.03.2023 у справі № 991/2315/23, постановленої за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 на бездіяльність директора НАБУ ОСОБА_7, яка полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР за заявою ОСОБА_3 в порядку ст. 214 КПК від 10.03.2023 № 10/03/3В. У цій заяві ОСОБА_3 також повідомляв про обставини, зазначені у п. 3 цієї ухвали.

52.Окрім того, слідчий суддя повторює, що згідно з ч. 1 ст. 214 КПК слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.

53.Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР. Здійснення досудового розслідування до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частини 2, 3 ст. 214 КПК).

54.Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості, зокрема про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, та попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

55.Зазначені норми дають підстави стверджувати, що внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР є процесуальним рішенням в електронній формі, яким ініціюється початок досудового розслідування, веденням ЄРДР забезпечуються як кримінально-процесуальні, так і інформаційно-статистичні завдання, пов`язані із веденням ЄРДР.

56.Отже, внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення є першочерговим етапом, який здійснюється під час реєстрації кримінального провадження, і відрізняється від правової кваліфікації кримінального правопорушення, котра, зокрема здійснюється органом досудового розслідування після зібрання достатніх доказів для повідомлення особі про підозру.

57.Разом із тим слід зауважити, що ані КПК, ані Положення про порядок ведення ЄРДР, не розкривають обсягу, в якому при внесенні відомостей про кримінальне правопорушення мала б зазначатися інформація, передбачена п. 4 ч. 5 ст. 214 КПК стосовно «короткого викладу обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення».

58.Очевидно, що обсяг відомостей і правова кваліфікація вчиненого діяння, можуть змінюватися упродовж усього розслідування, адже на початку досудового розслідування відомий лише обмежений обсяг відомостей про подію ймовірного кримінального правопорушення.

59.Водночас, згідно з п. 1 ч. 2 ст. 40 КПК слідчий уповноважений починати досудове розслідування за наявності передбачених цим Кодексом підстав, якими за змістом ч. 1 ст. 214 КПК можуть бути заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або самостійне виявлення слідчим з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про його вчинення.

60.Слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється (ч. 5 ст. 40 КПК).

61.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку про те, що визначення обсягу відомостей, які необхідно внести до ЄРДР у зв`язку з початком досудового розслідування (коротко описати в загальному про ймовірно вчинений злочин чи ряд злочинів, поєднаних спільним умислом, чи зазначити більш конкретні відомості, які включатимуть стадію вчинення злочину, місце, спосіб і період вчинення, розмір завданої злочином шкоди, особу, яка може бути причетна до правопорушення) та визначення попередньої правової кваліфікації під час внесення до ЄРДР відомостей є дискреційним повноваженням слідчого, який при внесенні відповідних відомостей повинен виходити із того, наскільки повною інформацією про обставини вчиненого володіє на відповідний момент, а також, ураховуючи ризики витоку інформації про початок розслідування за межі органу досудового розслідування тощо.

62.Зважаючи на процесуальну самостійність слідчого, слідчий суддя не вправі зазначати в ухвалі правову кваліфікацію, за якою слід внести відомості до ЄРДР та які відомості слід туди вносити.

63.Ці висновки слідчого судді спростовують твердження ОСОБА_3 про нібито допущені посадовими особами НАБУ вимог закону під час внесення до ЄРДР відомостей за його попередніми заявами про ймовірне вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК.

64.Слід також зауважити, що висновки слідчих суддів, до яких вони дійшли розглядаючи скарги ОСОБА_3, на які він покликався, не є обов`язковими для слідчого судді під час розгляду цієї скарги.

65.З огляду на це, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення скарги ОСОБА_3, оскільки викладені відомості у його заяві щодо можливого вчинення Київським міським головою, головою КМДА ОСОБА_4 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК вже були предметом неодноразового судового контролю, та за цим фактом до ЄРДР чотири рази були внесені відомості, натомість нових відомостей у заяві від 01.04.2024 № 01/04/ЗВ ОСОБА_3 не зазначає. Тому, у задоволенні його скарги слід відмовити.

Ураховуючи все вищевикладене, керуючись статями 369-372 КПК, слідчий суддя

п о с т а н о в и в:

У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність керівника Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України, що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_8