- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/2975/24
Провадження № 1-кс/991/3009/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
23 квітня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Підозрюваний ОСОБА_3, народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Одеса, проживає за адресою: АДРЕСА_1, громадянин України.
Підозрюваний ОСОБА_4, народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Чугуїв Харківської області, проживає за адресою: АДРЕСА_2, громадянин України.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України (підозрювані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ) та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та старший слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_6 .
Сторона захисту: підозрюваний ОСОБА_4 ; захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні за № 42023000000000406 від 13 березня 2023 року.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням старшого слідчого в особливо важливих справах 1 відділу 4 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_6 .
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
Клопотання слідчого погоджене прокурором Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5, відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
Міжвідомчою слідчою групою з числа слідчих Головного слідчого управління Служби безпеки України та детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000000406, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2023 року, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 114-1 КК України.
У клопотанні слідчий зазначає, що у 2022 році службові особи СБ України, зокрема начальник ДГЗ СБ України ОСОБА_4, за попередньою змовою з іншими співробітниками ДГЗ СБ України, в умовах воєнного стану, з метою розтрати державних коштів шляхом зловживання ними свої службовим становищем, в особливо великих розмірах, організували фіктивне проведення маркетингових досліджень ринкових цін та подальше укладання договорів на закупівлю палива за завищеними цінами для потреб СБ України з наперед визначеними підприємствами, а саме ТОВ «РЕАЛКОМ СИСТЕМ» та ТОВ «УКПРОМ СОЛД», внаслідок чого державному бюджету завдано збитків. Разом з тим, останні усвідомлювали, що вчиняючи вказані протиправні дії перешкоджають законній діяльності СБ України в особливий період.
Водночас, ОСОБА_4 залучив до реалізації вказаної протиправної діяльності першого заступника начальника ДГЗ СБ України полковника ОСОБА_3 (підписант всіх договорів про постачання палива), начальника САТ ДГЗ СБ України (на даний час ЦТЗ) полковника ОСОБА_10 (здійснював організацію та контроль за вивченням комерційних пропозицій та підготовкою первинних документів на закупівлю палива (рапорти на необхідність проведення закупівлі, маркетингові дослідження, тощо) та відповідального співробітника СМТЗ САТ ДГЗ СБ України підполковника ОСОБА_11 (здійснював опрацювання комерційних пропозицій, готував деякі з первинних документів на закупівлю палива).
Так, у 2022 році Служба безпеки України уклала ряд договорів про закупівлю пального за державні кошти зокрема укладено договір № 19/17-1/1д від 09.03.2022 на закупівлю палива у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (200 000 л дизпалива по ціні 55,00 грн/л та 345 000 л бензину А-95 по ціні 60,87 грн/л) на загальну суму 32 000 000 грн., за результатом якого 10.03.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» обумовлені грошові кошти.
Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України https://index/minfin.com.ua та сайт « ВСЕ АЗС » https://vseazs.com) вартість дизпалива на ринках продажів України станом на 18 березня 2022 року (на сайті ціни лише з 18.03.2022 року) становила
42,00-43,00 грн/л, а середня вартість бензину А-95 - 43,00-44,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 8 492 650 грн.
Крім того, Служба безпеки України уклала договір № 19/17-12д від 20.04.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (159 090 л дизпалива по ціні 44,00 грн/л та 126 580 л бензину А-95 по ціні 39,50 грн/л) на загальну суму 11 999 870 грн., за результатом якого 25.04.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти.
Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України https://index/minfin.com.ua та сайт « ВСЕ АЗС » https://vseazs.com) вартість талонів/скрейч-картки на ринках продажів України з 20 по 28 квітня 2022 року становила бензин А-95 Євро 33,00-34,00 грн/л, а середня вартість дизельного палива Євро - 37,00-39,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 1 714 020 грн.
Крім того, Службою безпеки України укладено договір № 19/17-13д від 03.06.2022 на закупівлю палива у ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) (355 000 л дизпалива по ціні 60,00 грн/л та 514 000 л бензину А-95 по ціні 56,00 грн/л) на загальну суму 50 084 000 грн., за результатом якого 09.06.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «Реалком Систем» обумовлені грошові кошти.
Разом з тим, відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України https://index/minfin.com.ua та сайт «ВСЕ АЗС» https://vseazs.com) вартість дизпалива на ринках продажів України у червні 2022 року становила 56,00-57,00 грн/л, а середня вартість бензину А-95 - 50,00-52,00 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 3 640 000 грн.
Також, Службою безпеки України укладено договір № 19/17-44д від 26.10.2022 на закупівлю палива в талонах у ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) (70 000 л бензину А-95 по ціні 54,50 грн/л та 46 000 л дизпалива по ціні 58,00 грн/л), на загальну суму 6 483 000 грн. та договір № 19/17-43д від 26.10.2022 на закупівлю (наливом) палива у того ж постачальника - ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (162 700 л бензину А-95 по ціні 53,00 грн/л та 105 000 л дизпалива по ціні 57,00 грн/л), на загальну суму 14 608 100 грн.
В подальшому, на виконання умов вказаних договорів 17.11.2022 Служба безпеки України перерахувала на рахунок ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» грошові кошти, за поставку пального, на загальну суму 6 483 000 грн. та 14 608 100 грн. відповідно.
Відповідно до даних відкритих джерел з продажів пального (сайт Міністерства фінансів України https://index/minfin.com.ua та сайт «ВСЕ АЗС» https://vseazs.com) вартість дизпалива на ринках продажів України у вересні-жовтні 2022 року становила 53,50 грн/л, а середня вартість бензину А-95 становила 49,50 грн/л. Вказані дії службових осіб ДГЗ СБ України свідчать про можливе завдання збитків державі на загальну суму близько 1 493 950 грн.
Досудовим розслідуванням встановлено, що комерційні пропозиції, які надходили у 2022 році на адресу Служби безпеки України щодо поставки пального, окрім ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) та ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) також надходили від ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106).
В той же час, за результатом аналізу ІКС «Архів електронної звітності» було встановлено, що ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) для подання податкової звітності, протягом 2020-2023 років, використовували одну ІР-адресу, як основну.
Згідно відомостей про об`єкти оподаткування встановлено, що ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) під час здійснення своєї діяльності користуються одними і тими ж об`єктами оподаткування та/або об`єктами оподаткування, які мають спільну адресу розташування.
За результатом аналізу ІКС «Податковий блок» встановлено, що ряд осіб у певний проміжок часу були засновниками, директорами чи бухгалтерами на одному підприємстві, а потім на іншому або одночасно на двох.
Аналізом даних Єдиного реєстру податкових накладних (ЄРПН) встановлено, що протягом 2021-2023 років ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106) здійснювали оформлення фінансово-господарських операцій щодо купівлі-продажу товарів (переважно нафтопродуктів) між собою та являються одними з найбільших покупців та постачальників в структурі податкового кредиту та податкових зобов`язань одне одного.
З огляду на вищевикладене ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255), ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659), ТОВ «К.Т. Україна» (код ЄДРПОУ 39740106), ТОВ «АГЕНА» (код ЄДРПОУ 38992094), ТОВ «Месар» (код ЄДРПОУ 39871136), ТОВ «Інвайс» (код ЄДРПОУ 42581531), ТОВ «Амадеус систем» (код ЄДРПОУ 42729742) та ТОВ «КАСТАС» (код ЄДРПОУ 40460958) є пов`язаними суб`єктами підприємницької діяльності.
В той же час, за отриманою в ході досудового розслідування інформацією документи, які слугували підставою для початку процедури закупівлі Службою безпеки України пального з ТОВ «Реалком Систем» (код ЄДРПОУ 42729255) та ТОВ «УКРПРОМ СОЛД» (код ЄДРПОУ 42514659) були погоджені з начальником ДГЗ СБ України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_1 ), а підприємства, які надавали комерційні пропозиції та з якими Служба безпеки України уклала вищевказані договори, а також договір на зберігання пального були «лобійовані» останнім. У зв`язку з чим є підстави вважати, що частина коштів була спрямована не на виконання умов договорів, а на протиправне заволодіння ними та подальшу їх легалізацію.
08 квітня 2024 року ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України.
08 квітня 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва проведено обшук будинку де проживає ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_3, під час якого виявлено та вилучено грошові кошти у сумі 25100 доларів США, які можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4 .
Постановою слідчого від 09 квітня 2024 року вилучені грошові кошти визнано речовими доказами та приєднано до матеріалів кримінального провадження.
В той же час, слідчий звертає увагу на те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, санкція якого передбачає конфіскацію майна, що є підставою для накладення арешту на майно, передбаченою п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України.
З огляду на викладене, слідчий просить накласти арешт на грошові кошти у сумі 25100 доларів США, які вилучено за адресою: АДРЕСА_3 .
На підтвердження вказаних обставин, до клопотання долучені копії матеріалів, зокрема: витяг з ЄРДР за № 42023000000000406; копія постанови про заміну групи прокурорів у кримінальному провадженні від 12.03.2024; копія постанови про доручення проведення досудового розслідування міжвідомчій слідчій групі та визначення старшого слідчої групи від 01.04.2024; копія супровідного листа на ОГП № 9/1-1867 від 06.03.2023; копія рапорту № 9/756вн від 06.03.2023; копія рапорту від 10.03.2023; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування від 15.03.2023; копія супровідного з ОГП № 11/1/1-93825ВИХ-23 від 09.11.2023; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 08.11.2023; копія супровідного листа ГУ ВБ СБУ 9/1-831ві від 01.02.2024 з додатком; копія витягу з ЄРДР за № 22024000000000112; копія постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; копія супровідного з ОГП; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; копія супровідного з ДБР № 7967-24/10-2-03-3104/24 від 06.03.2024; копія витягу з ЄРДР за № 22024000000000113; копія постанови про визначення підслідності кримінального правопорушення від 14.02.2024; копія супровідного з ОГП № 11/1-12280-24 від 06.03.2024; копія постанови про доручення здійснення досудового розслідування кримінальних правопорушень іншому органу від 05.03.2024; копія супровідного з ДБР № 7968-24/10-2-03-03-3106/24 від 06.03.2024; копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; копія постанови про об`єднання матеріалів досудових розслідувань та визначення підслідності кримінальних правопорушень від 06.03.2024; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-1-1д від 09.03.2022 з додатками; копія супровідного листа ГУ ВБ СБУ № 9/1-656ві від 26.01.2024; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-12д від 20.04.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-13д від 03.06.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-43д від 26.10.2022 з додатками; копія договору про закупівлю за державні кошти № 19/17-44д від 26.10.2022 з додатками; копія листа з ЦТЗ ДГЗ СБ України № 19/17-1111вс від 06.03.2024; копія супровідного листа з ДГЗ СБ України № 19/7-1595вс від 07.03.2024; копія протоколу огляду від 15.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 12.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_10 від 19.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 12.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 24.01.2024; копія протоколу допиту свідка ОСОБА_11 від 27.03.2024; копія висновку експерта ІСТЕ СБ України 55/6 від 12.03.2024; копія висновку експерта ІСТЕ СБ України 55/5 від 15.03.2024; копія супровідного листа ФЕУ СБ України 2/4-932 від 04.03.2024 з додатками; копія протоколу огляду від 06.03.2024; копія протоколу огляду від 29.03.2024; копія повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 08.04.2024; копія ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 16 березня 2024 року; копія протоколу обшуку від 08 квітня 2024 року; копія постанови про визнання речей речовими доказами у кримінальному провадженні від 09 квітня 2024 року тощо.
Прокурор Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 та старший слідчий ГСУ СБ України ОСОБА_6 у судовому засіданні вимоги клопотання підтримали та просили його задовольнити.
Захисники ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 просили відмовити у задоволенні клопотання слідчого. Також, у судовому засіданні адвокат ОСОБА_9 надав слідчому судді свої заперечення, у яких зазначив, що вилучені грошові кошти в сумі 25 100 доларів США, являються особистими збереженнями ОСОБА_4, які задекларовані останнім у відповідній декларації. Крім того, зазначив, що дозвіл на проведення обшуку був наданий старшому слідчому в ОВС 1 відділу 4 управління досудового розслідування ГСУ СБ України, підполковнику юстиції ОСОБА_6, а також іншим слідчим, які входять до складу слідчої групи у кримінальному провадженні, проте обшук був проведений слідчим ОСОБА_12, який на час проведення обшуку не надав жодного документа про доручення йому розслідування цього кримінального провадження. Також, заперечення на клопотання слідчого були подані захисником ОСОБА_13, у яких він зазначив про відсутність об`єктивної сторони злочину в діях ОСОБА_4 .
Підозрюваний ОСОБА_4 підтримав думку своїх захисників.
Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього, надані учасниками заперечення та матеріали та заслухав думки учасників судового провадження.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: «Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».
Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 3 ч. 2 та ч. 5 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи. У випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: «Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
Відповідно д вимог п. п. 1, 3, 5, 6 ч. 2 ст. 173 КПК України: «При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 60 СК України: «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу)».
Відповідно до вимог ч. ч. 1-2 ст. 69 СК України: «Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою. Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині, чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально посвідчений.».
З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1, ч. 5 ст. 191 КК України. Враховуючи те, що санкція ч. 5 ст. 191 КК України передбачає позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для накладення арешту на майно підозрюваного, з метою забезпечення його конфіскації як виду покарання.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя також перевірив наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Так, положення кримінального процесуального законодавства не містять визначення «обґрунтована підозра», а тому під час розгляду даного виду клопотань, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ), яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року та «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 року).
З метою вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, слідчий суддя оцінює надані йому докази не в контексті їх достатності і допустимості для встановлення наявності чи відсутності вини особи у вчиненні злочину, доведення чи не доведення її винуватості, тобто не з метою отримання висновків, які є необхідними для ухвалення вироку, а лише з метою визначення вірогідності та достатності підстав для висновку про причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Таким чином, слідчий суддя може вважати обґрунтованою підозру особи у вчиненні кримінального правопорушення за наявності таких чинників у їх сукупності:
- існування події кримінального правопорушення, тобто визначеного законом про кримінальну відповідальність суспільно небезпечного діяння або бездіяльності;
- існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача, що ця особа могла вчинити це кримінальне правопорушення;
- існування достатніх доказів про вчинення цією особою цього кримінального правопорушення.
Слідчий суддя, з огляду на доводи клопотання і досліджені ним матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, які були надані стороною обвинувачення на його обґрунтування (зазначені у розділі «Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази [2-2]» МОТИВУВАЛЬНОЇ ЧАСТИНИ [ІІ] цієї ухвали), а також і ті, що були надані стороною захисту дійшов висновку про те, що повідомлена ОСОБА_4 підозра, на думку слідчого судді, має певні вади, але в цілому є обґрунтованою.
Повідомлення про підозру ОСОБА_4 щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, є обґрунтованим.
Щодо повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити таке.
За змістом повідомлення про підозру ОСОБА_4 підозрюється у «розтраті чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану», що було кваліфіковано за ч. 5 ст. 191 КК України.
На думку слідчого судді, прокурор довів існування у даному випадку події кримінального правопорушення, оскільки об`єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України може вчинятися у трьох формах: привласнення, розтрати або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, а також і те, що підозрюваний ОСОБА_4 міг його вчинити. Разом з тим, розтрата полягає у незаконному і безоплатному оберненні підозрюваним чужого майна, яке йому ввірене або перебуває в його віданні, на користь третіх осіб, а заволодіння чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем має місце, коли така службова особа, використовуючи своє службове становище незаконно обертає чуже майно на свою користь або користь третіх осіб, при цьому таке майно може не перебувати у її віданні, а також може і не бути їй ввірене. Предметом кримінального правопорушення у цьому кримінальному провадженні є безготівкові грошові кошти у національній валюті України, а прокурор не надав слідчому судді достатніх доказів на підтвердження того, що на підозрюваних ОСОБА_3 та/або ОСОБА_4 покладалися адміністративно-господарські обов`язки з управління та/або розпорядження безготівковими грошовими коштами у національній валюті України, які знаходилися на розрахункових рахунках Служби безпеки України, з яких здійснювалося їх перерахування на користь юридичних осіб за укладеними договорами про купівлю пального.
За таких обставин, слідчий суддя не може погодитися зі здійсненою прокурором правовою оцінкою дій підозрюваного ОСОБА_4 щодо вчинення ним «розтрати чужого майна шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем». На переконання слідчого судді та з огляду на надані йому сторонами кримінального провадження і досліджені ним матеріали, дії підозрюваного ОСОБА_4 мають бути кваліфіковані як «заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем на користь третіх осіб».
З доданих до клопотання матеріалів та доводів сторони обвинувачення видно, що вилучені грошові кошти у сумі 25.100 доларів США можуть бути одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та належать останньому. В той же час, під час проведення обшуку, дружина підозрюваного ОСОБА_4 у протоколі обшуку від 08 квітня 2024 року зазначила, що відшукані грошові кошти у сумі 25.100 доларів США належать останньому.
Стосовно втручання у права та інтереси підозрюваного ОСОБА_4 слідчий суддя зазначає наступне. Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
З огляду на таке, слідчий суддя зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для їх власників, дійшов висновку, що суд у даному випадку може призначити покарання у виді конфіскації майна, а тому вказане у даному клопотанні майно має значення для кримінального провадження.
Узагальнюючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення та/або відчуження вказаного у клопотанні майна, необхідно накласти на нього, оскільки саме такий спосіб арешту майна, на думку слідчого судді, буде найменш обтяжливим для підозрюваного.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про задоволення клопотання слідчого про арешт майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив:
1) клопотання старшого слідчого ГСУ СБ України ОСОБА_6 про арешт майна- задовольнити;
2) накласти арешт на грошові кошти у сумі 25100 доларів США, які вилучено за адресою: АДРЕСА_3 ;
3) ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 29 квітня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1