- Presiding judge (HACC AC): Panaid I.V.
Справа № 991/4493/23
Провадження №11-кп/991/66/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5, ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10 (у режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор»),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України в межах кримінального провадження №52017000000000717 від 25.10.2017, про відвід колегії суддів від розгляду справи за апеляційними скаргами сторони захисту на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 про продовження строку тримання під вартою,
ВСТАНОВИЛА:
До початку розгляду апеляційних скарг обвинуваченого ОСОБА_10, його захисників ОСОБА_7 та ОСОБА_9 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 28.03.2024 про продовження строку тримання під вартою у кримінальному провадженні №52017000000000717 від 25.10.2017, адвокат ОСОБА_7 заявив відвід суддям ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 .
Заява про відвід обґрунтована упередженим ставленням суду до обвинуваченого, що зумовлено нібито не розглядом апеляційної скарги ОСОБА_10 від 16.02.2024 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024. Згідно поданої заяви, ОСОБА_10 завчасно передав службовим особам ДП «Київський слідчий ізолятор» власноруч написану апеляційну скаргу для направлення її до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та яка, за твердженням адвоката ОСОБА_7, згідно доданого ним супровідного листа від 19.02.2024 була відправлена з СІЗО. Проте, зі змісту отриманої ухвали Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 за результатами розгляду вищезазначеної ухвали Вищого антикорупційного суду, захиснику стало відомо, що саме апеляційну скаргу ОСОБА_10 судом розглянуто не було. Відтак, вважає, що колегія суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_1 порушила принцип законності та верховенства права, конституційні та конвенційні права ОСОБА_10, а саме право на захист, право на доступ до правосуддя, право на оскарження процесуальних рішень суду, у тому числі апеляційне, та право на справедливий суд. Крім того, упереджене ставлення суду, на думку захисника, висловлену під час судового засідання, проявляється в регулярних відмовах у доставці обвинуваченого до суду для безпосередньої участі в судовому засіданні, що порушує його право на захист.
Заслухавши доводи обвинуваченого, адвокатів ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, які підтримали вимоги заяви, думку прокурора, який заперечував її задоволення, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи заяви, колегія суддів дійшла таких висновків.
Згідно ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним та неупередженим судом, створеним на підставі закону. Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою забезпечення дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити відвід колегії суддів, який, відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України, повинен бути вмотивованим. Вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу, визначений ст. ст. 75, 76 КПК України.
Заява про відвід не є безумовною підставою для відсторонення складу суду від участі у кримінальному провадженні. Позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальним є можливість вважати відповідні сумніви об`єктивно обґрунтованими.
У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Олександр Волков проти України» від 09 квітня 2013 року (заява № 21722/11) зазначається, що, як правило, безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Згідно з усталеною практикою Суду існування безсторонності для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно із суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності (п. 104 рішення).
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення ЄСПЛ у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), п.п. 49, 50). Тест об`єктивності передбачає встановлення того, чи наявні доказані факти, які можуть викликати сумніви у неупередженості (рішення ЄСПЛ у справі «Кастільо Альгар проти Іспанії» (Castillo Algar v. Spain), п. 45). При визначенні наявності законних підстав сумніватися у безсторонності певного судді позиція особи, яка заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення, вирішальним є те, чи є відповідні побоювання виправданими (рішення ЄСПЛ у справі «Ветштайн проти Швейцарії» (Wettstein v. Switzerland), п. 44).
Тобто, особиста безсторонність суду презюмується доки не встановлена на підставі доказів наявність виправданих побоювань щодо неупередженості судді чи колегії суддів.
Водночас, захисниками та обвинуваченим не наведено будь-яких фактичних даних, які б могли слугувати підставою для сумніву в неупередженості складу суду та не надано жодного доказу, що колегія суддів у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 будь-яким чином своєю поведінкою виразила прихильність чи упередженість до учасників провадження або існують інші обставини, що викликають сумнів у неупередженості колегії суддів. Окрім цього, ні захисниками, ні обвинуваченим не доведено, що суд вчиняв якісь умисні дії, які б свідчили про його упередженість.
Так, зазначені захисником ОСОБА_7 у заяві про відвід, а також озвучені усно захисниками ОСОБА_8, ОСОБА_9, та обвинуваченим доводи фактично зводяться до незгоди з позицією суду викладеною в попередніх своїх рішеннях під час перегляду строків дії застосованого запобіжного заходу. Зокрема, захисниками під час оголошення заяви про відвід прямо було сказано про їх незгоду з висновками суду у складі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 щодо ключових факторів стосовно дії запобіжного заходу, викладених в попередніх рішеннях про залишення без змін ухвал Вищого антикорупційного суду про продовження строку застосованого до ОСОБА_10 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (справа №991/4493/23) та неможливість оскаржувати відповідні рішення до касаційної інстанції, у зв`язку з чим просять відвестись вищезазначену колегію від розгляду даної справи. Однак, всі попередні судові рішення по даній справі ґрунтуються на положеннях ст.336 КПК України, мотиви їх ухвалення викладені безпосередньо у відповідному судовому рішенні, незгода з яким учасників кримінального провадження не може бути підставою для відводу колегії суддів.
Щодо порушення права на справедливий суд, зумовленого не розглядом апеляційної скарги ОСОБА_10, колегія суддів зазначає наступне. Фактичне надходження вищезазначеної апеляційної скарги не підтверджується ні матеріалами провадження, ні відомостями з електронної системи документообігу суду. З доданої захисником ОСОБА_7 копії апеляційної скарги від 16.02.2024 за підписом ОСОБА_10, вбачається, що це короткий текст скарги написаний на вступну та резолютивну частину ухвали Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024, без обґрунтувань викладених в ній доводів та будь-яких доказів на їх підтвердження, що, згідно тексту скарги, мало б бути подано обвинуваченим згодом. При цьому, станом на день винесення ухвали Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024 жодних доповнень до вищевказаної апеляційної скарги обвинуваченим не подано і подальше їх не надсилання підтвердив й сам ОСОБА_10 під час оголошення відводу 26.04.2024. Розгляд ухвали Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 проводився за участю обвинуваченого в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор» з належним звуко-, відео зв`язком, про що свідчить відсутність скарг на їх якість зі сторони захисту. В ході судового розгляду ОСОБА_10 мав змогу висловити свої доводи щодо незгоди з оскаржуваним рішенням, що ним і було зроблено. Крім того, за бажання мав змогу озвучити доводи, відмінні від тих, які були викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7, пославшись на подану ним особисто апеляційну скаргу. Однак, відповідних зауважень щодо ймовірного ігнорування судом апеляційної скарги обвинуваченого протягом апеляційного провадження (за результатами доповіді головуючого, доводів захисту по суті апеляційної скарги, промови в дебатах) висловлено не було. При цьому з матеріалів провадження встановлено, що захист був повідомлений про предмет апеляційного розгляду (апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 ), а також був обізнаний з наявністю скарги ОСОБА_10, про що повідомив захисник ОСОБА_7 під час заявленого відводу. З долученої до заяви про відвід апеляційної скарги ОСОБА_10 вбачається, що вона містить аналогічні по своїй суті доводи, викладені в апеляційній скарзі захисника ОСОБА_7, яку 14.03.2024 розглянув суд. Так, в ній зазначається, що : «Оскаржувана ухвала є незаконною, необґрунтованою, постановленою при неправильному застосуванні КПК та при недоведеності висновків суду доказами, з огляду на що підлягає скасуванню. Прокурор не дотримався п. 3 ст. 199 та п. 6,7 ст. 184 КПК. …Окремо прошу суд здійснити судовий розгляд …за моєї безпосередньої участі в залі суд.засідань.». Оцінка таким доводам надана в ухвалі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 14.03.2024, а тому відсутні підстави стверджувати про недотримання судом права ОСОБА_10 на апеляційне оскарження рішення суду, яке за змістом доводів апеляційної скарги від 16.02.2024 було переглянуте.
Крім того, на наявність підстав, які викликають сумніви в упередженості згідно ст. 75 КПК України можуть вказувати умисні дії суду чи суддів. Відсутність відомостей про надходження апеляційної скарги ОСОБА_10 від 16.02.2024 на ухвалу Вищого антикорупційного суду від 15.02.2024 до канцелярії Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду та судді-доповідача, відсутність будь-яких зауважень учасників щодо не розгляду даної скарги в ході судового розгляду 14.03.2024 виключає можливість таких дій. Тому твердження про порушення прав обвинуваченого колегією суддів, що полягає в не розгляді відповідної скарги, як підстави для висновку в упередженості суду, не ґрунтуються на матеріалах провадження і є неспроможними.
Доводи сторони захисту щодо порушення права ОСОБА_10 на захист у зв`язку з відмовою в задоволенні клопотань про безпосередню участь обвинуваченого в судовому засіданні колегія суддів вважає такими, що не підлягають розгляду з огляду на таке. В даній справі ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 21.06.2023 прийнято рішення про здійснення апеляційного провадження щодо продовження строків тримання під вартою ОСОБА_10 в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор», а ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 08.09.2023 залишено заяви ОСОБА_10 та його захисника ОСОБА_8 про відвід колегії суддів (з причин не доставки обвинуваченого в суд) без задоволення. В зазначених ухвалах судом надана критична оцінка доводам сторони захисту щодо безпосередньої участі обвинуваченого в апеляційному розгляді та, з огляду на оголошений в країні воєнний стан та враховуючи правову позицію, викладену в постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22 грудня 2022 року у справі № 682/620/21, обґрунтовано участь ОСОБА_10 в такому розгляді в режимі відеоконференції з ДУ «Київський слідчий ізолятор». З огляду на те, що раніше заявлені доводи захисту аналогічні висловленим в усній заяві адвоката ОСОБА_7 в ході судового розгляду 25-26 квітня 2024 року, колегія суддів не вбачає за необхідне здійснювати їх повторну оцінку.
З огляду на зазначене, відсутні підстави вважати належними доводи захисту про обмеження прав ОСОБА_10, що вказувало б на упередженість суду.
За таких обставин твердження захисників та обвинуваченого в обґрунтування підстав відводу не доводять обставин, передбачених статтями 75, 76 КПК України, які б виключали участь колегії суддів у провадженні, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись статтями 75, 76, 81, 336 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Заяву захисника ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_10 про відвід колегії суддів від розгляду справи залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3