- Presiding judge (HACC) : Bitsiuk A.V.
Справа № 991/3130/24
Провадження 1-кс/991/3479/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 квітня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Києві заяву адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/3130/24,
ВСТАНОВИВ:
При розгляді слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 клопотання адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному проваджені № 52022000000000263 від 16.09.2022 (справа № 991/3130/24 провадження № 1-кс/991/3167/24) адвокатом ОСОБА_3 заявлено відвід слідчій судді ОСОБА_5 від розгляду зазначеної справи.
Заявляючи про необхідність відводу слідчої судді від розгляду зазначеної справи, ОСОБА_3 посилається на наявність обставин, які викликають сумнів у неупередженості слідчої судді, а саме: нею під час судового засідання не надано для ознайомлення адвокату ОСОБА_3 матеріали (постанову про призначення експертизи та докази направлення такої постанови до експертної установи), надані детективом та долучені слідчою суддею до матеріалів справи.
Особа, що заявила відвід, - адвокат ОСОБА_3 у судовому засіданні підтримав заявлений відвід.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, особа, якій заявлено відвід, - слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, в судове засідання не з`явилась, письмових пояснень або інших заяв не надала.
Детектив Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_6 була належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання, до суду не з`явилась, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи положення статті 81 КПК України, з метою дотримання розумних строків розгляду заяви про відвід, що є одним з пріоритетних завдань кримінального провадження, з метою дотримання прав, свобод та інтересів учасників провадження та забезпечення швидкого, повного та неупередженого судового розгляду, суддя дійшов до висновку, що відсутність зазначених осіб не перешкоджає розгляду заяви про відвід, та вважає можливим провести розгляд заяви про відвід за їх відсутності.
Дослідивши зміст заяви про відвід з доповненнями, додані до неї матеріали та заслухавши позицію особи, яка заявила відвід, суддя приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_5, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Заяви про відвід під час досудового розслідування подаються одразу після встановлення підстав для такого відводу. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію, визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім.
Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).
Статтями 75 та 76 Кримінального процесуального кодексу України передбачено вичерпний перелік підстав для відводу (самовідводу) судді (слідчого судді).
Так, 4 ч. 1 ст. 75 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.
Аргументуючи заявлений відвід, адвокат ОСОБА_3 зазначив, що при розгляді слідчим суддею ОСОБА_5 клопотання адвоката про скасування арешту майна (справа № 991/3130/24 провадження № 1-кс/991/3167/24) детективом НАБУ надано слідчій судді матеріали (постанову про призначення експертизи та докази направлення такої постанови до експертної установи), які слідча суддя долучила до матеріалів справи при цьому не надавши їх на ознайомлення адвокату ОСОБА_3, як представнику власника/володільця майна. Неможливість надання таких матеріалів адвокату аргументована тим, що вони містять таємницю досудового розслідування та ознайомлення з ними адвоката може зашкодити інтересам досудового розслідування, проти такого ознайомлення заперечувала детектив.
Завданням слідчого судді, відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України, є здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Положеннями статті 221 КПК України встановлено порядок ознайомлення з матеріалами досудового розслідування до його завершення, а статтею 290 КПК України - порядок відкриття матеріалів іншій стороні після завершення досудового розслідування.
При цьому, за ч. 1 ст. 221 КПК України, на сторону обвинувачення покладено обов`язок надати матеріали досудового розслідування для ознайомлення за виключенням, зокрема тих матеріалів, ознайомлення з якими на цій стадії кримінального провадження може зашкодити досудовому розслідуванню.
Статтею 222 КПК України визначено, що відомості досудового розслідування можна розголошувати лише з письмового дозволу слідчого або прокурора і в тому обсязі, в якому вони визнають можливим.
Таким чином, на стадії досудового розслідування саме прокурор або слідчий є тією особою, яка визначає обсяг відомостей, що становлять таємницю досудового розслідування, і приймає рішення про надання дозволу на розголошення відповідних відомостей, у тому числі на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування.
При цьому в ч. 1 ст. 36 та в ч. 5 ст. 40 КПК України закріплено, що прокурор і слідчий, здійснюючи свої повноваження, є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Системний аналіз зазначених норм свідчить, що вирішення питання щодо надання слідчим або прокурором відомостей досудового розслідування або відмова у наданні таких відомостей належить до їхніх дискреційних повноважень та саме вони визначають, які саме відомості та на якій саме стадії досудового розслідування підлягають розголошенню.
Надання слідчим суддею матеріалів справи для ознайомлення в обсязі, визначеному детективом, є таким, що узгоджується з вимогами статей 221, 222 КПК України, з`ясування слідчим суддею у сторони обвинувачення обсягу надання іншій стороні матеріалів для ознайомлення не суперечить положенням Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів заяви про відвід не додано доказів завершення досудового розслідування у кримінальному проваджені № 52022000000000263 від 16.09.2022.
За такого, передчасне і неконтрольоване розголошення даних досудового розслідування може вплинути на хід досудового розслідування, завдати шкоди не тільки повноті й об`єктивності встановлення обставин кримінального правопорушення, а й інтересам учасників кримінального провадження, саме прокурор або слідчий (детектив) має право прийняти рішення про надання адвокату для ознайомлення матеріалів досудового розслідування та визначити обсяг відомостей, з якими він мав право ознайомитись.
Положеннями Кримінального процесуального кодексу України не врегулювано, яким чином відбувається визначення обсягу відомостей, які становлять таємницю досудового розслідування, та яким чином слідчий суддя може отримати письмовий дозвіл на розголошення таких відомостей за умови, якщо учасник провадження не звернувся з таким клопотанням до органу досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 221 КПК України.
Враховуючи існування різних підходів до тлумачення норм Кримінального процесуального кодексу України щодо ознайомлення із матеріалами досудового розслідування, які містять таємницю досудового розслідування, не надання слідчою суддею для ознайомлення адвокату ОСОБА_3 при розгляді його клопотання про скасування арешту майна матеріалів досудового розслідування, з урахуванням позиції детектива, є правовою позицією слідчої судді та не є підставою для її відводу від розгляду справи.
Згідно з ч. 5 ст. 80 КПК України, відвід повинен бути вмотивованим.
Натомість, заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність таких обставин, що виключають участь слідчої судді ОСОБА_5 у розгляді справи № 991/3130/24 (провадження № 1-кс/991/3167/24).
Сумніви адвоката ОСОБА_3 щодо неупередженого розгляду справи слідчою суддею ОСОБА_5 та прийняття за результатом її розгляду обґрунтованого, вмотивованого та законного рішення, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються, а заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу, що передбачені зазначеними нормами Кримінального процесуального кодексу України.
Те, що заявник внаслідок суб`єктивних міркувань сумнівається в об`єктивному розгляді клопотання та прийнятті законного та обґрунтованого судового рішення, не свідчить про упередженість слідчої судді ОСОБА_5 та, як наслідок, не тягне за собою усунення її від розгляду справи.
Таким чином, в ході судового розгляду заяви про відвід не встановлено існування обставин, які б викликали сумнів у об`єктивності, безсторонності та неупередженості слідчої судді ОСОБА_5 при розгляді справи № 991/3130/24 (провадження № 1-кс/991/3167/24) та які, у свою чергу, унеможливлювали б постановлення нею об`єктивного судового рішення, а відтак, заявлений відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність передбачених чинним законодавством підстав для його задоволення.
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги вичерпний перелік підстав для заявлення відводу, зокрема, слідчому судді, суддя вважає, що доводи заявника є необґрунтованими, а тому у задоволенні заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_5 слід відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 75, 81, 309, 369-372, 376 КПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах ОСОБА_4, про відвід слідчої судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_5 від розгляду справи № 991/3130/24 відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
СУДДЯ ОСОБА_7