- Presiding judge (HACC AC) : Chornenka D.S.
Справа № 991/3236/24
Провадження №11-сс/991/317/24
слідчий суддя 1 інст. ОСОБА_1
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 квітня 2024 року місто Київ
Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів: ОСОБА_3, ОСОБА_4,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_5,
прокурора ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
підозрюваного ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року у кримінальному провадженні №52017000000000802 від 18 листопада 2017 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця села Тисівці Сторожинецького району Чернівецької області, жителя АДРЕСА_1, на час інкримінованих злочинів - начальник Чернівецької митниці ДФС м.Чернівці,
за ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України,
в с т а н о в и л а :
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року клопотання детектива НАБУ задоволено частково: застосовано до підозрюваного ОСОБА_9 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 червня 2024 року; визначено підозрюваному ОСОБА_9 альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у 60 000 000 грн; з моменту звільнення з-під варти у зв?язку з внесенням застави підозрюваний вважатиметься таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави; у разі внесення застави, покладено на підозрюваного ОСОБА_9 обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора та суду; не відлучатися із міста Чернівці без дозволу детектива, прокурора та суду; повідомляти детектива, прокурора та суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; утримуватись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, а також ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_9 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю; строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного в разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, визначено до 14 червня 2024 року.Судове рішення мотивоване тим, що ОСОБА_9 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 червня 2020 року), ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1 КК України; існують ризики, передбачені п.п.1, 3, 4 ч.1 ст.177 КПК України, зокрема: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів та інших підозрюваних, у цьому кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Враховуючи характеристику злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9, та доведені ризики, передбачені ст.177 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що на цьому етапі кримінального провадження лише запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам. Надані стороною захисту характеризуючі матеріали щодо ОСОБА_9, а саме те, що він працює, позитивно характеризується за місцем роботи, одружений, має дитину шестирічного віку, вік підозрюваного, стан його здоров`я та членів сім`ї, не спростовують встановлених обставин та не можуть бути підставою для застосування до підозрюваного більш м`якого запобіжного заходу. Враховуючи ймовірний розмір отриманої ОСОБА_9 неправомірної вигоди, майновий стан підозрюваного, членів його родини, визначено заставу у 60 000 000 грн. Саме такий розмір, на переконання слідчого судді, розумно і пропорційно співвідноситься з обставинами цього кримінального провадження, зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного, запобігти ризикам кримінального провадження та не є завідомо непомірним для нього.
24 квітня 2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорпційного суду надійшла апеляційна скарга захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7, яка направлена засобами поштового зв?язку 20 квітня 2024 року. В апеляційній скарзі захисник просить ухвалу слідчого судді від 17 квітня 2024 року скасувати в частині визначення розміру застави та постановити нову ухвалу, якою визначити розмір застави відповідно до ч.5 ст.182 КПК України. Із судовим рішенням не погоджується та оскаржує частково, виходячи із такого. Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок суду з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов?язків, за умови звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов?язків (ч.1 ст.182 КПК України). Найважливішим у сутності застави (визначення її розміру) є те, що цей захід процесуального примусу, спрямований на стримування від порушення процесуальних обов?язків, позбавлений будь-якого карального підтексту. Визначаючи розмір застави, суд має врахувати критерії та визначити такий розмір застави, який буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених обов?язків та буде завідомо помірним. Справа, у якій ОСОБА_9 оголошено підозру, набула розголосу в засобах масової інформації; органами досудового розслідування на все майно, що є у власності ОСОБА_9, накладено арешт; підозрюваний одружений, виховує малолітню дитину, яка хворіє, тобто має сталі соціальні зв?язки; йому було відомо про те, що НАБУ здійснює досудове розслідування у справі, де він набув статусу підозрюваного, однак ним не було вчинено жодних дій щодо переховування чи втечі від органів досудового розслідування; протягом декількох років він не виїжджав за кордон, тому ризики ухилення підозрюваного від правосуддя є «мінімальними». Слідчий суддя, визначаючи розмір застави у розмірі 60 000 000 грн, керувався переважно на припущеннях НАБУ щодо ролі підозрюваного у вчинених злочинах та отриманих від них доходів, який фактично створив передумови для безальтернативного ув?язнення підозрюваного. При цьому, визначені та покладені на підозрюваного обов?язки, включаючи носіння електронного засобу контролю, заборона спілкування із визначеним колом осіб, здача на зберігання до відповідних органів державної влади усіх паспортів громадянина України для виїзду за кордон, фактично забезпечують належну поведінку підозрюваного. Визначений слідчим суддею розмір застави для підозрюваного та його родини є занадто великим та не може бути внесеним. Враховуючи дані про особу підозрюваного, який раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, офіційно працює, одружений (дружина не працює), має на утриманні малолітню дитину, що потребує стороннього фізичного догляду, сторона захисту просить зменшити визначений підозрюваному розмір застави.
У судовому засіданні захисники підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 та ОСОБА_8 доводи апеляційної скарги підтримали, просили апеляційну скаргу задовольнити та надали пояснення, які фактично відповідали її доводам.
Підозрюваний ОСОБА_9 підтримав позицію захисників, заперечував свою причетність до інкримінованих йому злочинів.
Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги. Вважає, що рішення слідчого судді постановлено з урахуванням усіх обставин справи та у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства, а тому просив залишити його без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників апеляційного провадження, перевіривши матеріали судового провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів доходить таких висновків.
Згідно з ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до вимог ст.370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст.94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Обставини, що враховуються при застосуванні запобіжного заходу передбачені ст.178 КПК України.
Відповідно до положень зазначеної норми, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 КПК України.
При цьому, ч.3 ст.183 КПК України визначає, що слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов`язаний визначити альтернативний запобіжний захід у виді застави, у розмірі достатньому для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування; щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України.
З матеріалів судової справи вбачається, що НАБУ здійснює досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000802 за підозрою ОСОБА_9 у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.2 ст.364, ч.3 ст.368 КК України. У цьому ж кримінальному провадженні також про підозру повідомлено ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_17, ОСОБА_14, ОСОБА_12, ОСОБА_18, ОСОБА_19 .
Досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснюється за фактами діяльності злочинної організації, учасниками якої створено та впроваджено механізм ввезення товарів на митну територію України з приховуванням від митного контролю з метою особистого протиправного збагачення шляхом незаконного зменшення розміру належних до сплати до Державного бюджету митних платежів: податку на додану вартість та ввізного мита.
За версією слідства, у період 2017-2019 існувала злочинна організація, у межах якої функціонували організовані групи №1, 2, 3, очолювані ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . відповідно.
Дії ОСОБА_9 сторона обвинувачення згідно повідомлення про підозру, врученого 16 квітня 2024 року, кваліфікує як створення злочинної організації з метою вчинення особливо тяжкого злочину, а також керівництво такою організацією та участь у злочинах, вчинюваних такою організацією, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.255 КК України (у редакції до внесення змін Законом України №671-ІХ від 04 черня 2020 року); зловживання службовим становищем, тобто умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для себе та іншої фізичної особи, використання службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом державним інтересам, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України; пособництво в умисному ухиленні від сплати податків, зборів (обов?язкових платежів, що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчиненому будь-якою іншою особою, яка зобов?язана їх сплачувати, у складі злочинної організації, що призвело до фактичного ненадходження до бюджетів коштів в сумі 289 579 004,10 грн, тобто в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України; організація умисного заподіяння журналісту легких тілесних ушкоджень у зв?язку із здійсненням цим журналістом законної професійної діяльності, вчиненого організованою групою, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1 КК України; прохання службовою особою, яка займає відповідальне становище, надати неправомірну вигоду у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такого службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища та в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, неправомірної вигоди у значному розмірі для себе за вчинення та невчинення такою службовою особою в ітересах того, хто надає неправомірну вигоду, дій з використанням службового становища, тобто у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.
Сторона захисту фактично оспорює визначений розмір застави підозрюваному в сумі 60 000 000 грн, який, на його думку, не є співмірним для підозрюваного та його родини, фактично створено передумови для безальтернативного ув?язнення підозрюваного.
Колегія суддів не погоджується з вказаними доводами, виходячи з такого.
Зміст повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 16 квітня 2024 року відповідає фактичним обставинам його причетності до вчинення злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України, на підтвердження чого до клопотання додано матеріали кримінального провадження, які досліджені слідчим суддею в судовому засіданні. Слідчий суддя дійшов правильного висновку про доведеність обґрунтованості підозри тією мірою, щоб виправдати застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Враховуючи ступінь тяжкості злочинів, які інкриміновані ОСОБА_9, а також те, що підозрюваний має паспорт громадянина України для виїзду за кордон, дійсний до 05 травня 2026 року (т.5 а.с.210), інші підозрювані у цьому кримінальному провадженні мають, зокрема, румунське громадянство та фінансові можливості, достатні для проживання за кордоном та надання допомоги з цією ж метою іншим учасникам справи, у тому числі ОСОБА_9 (т.5 а.с.203-204), факт виконання протягом тривалого часу повноважень керівника Чернівецької митниці, дає підстави вважати, що ОСОБА_9 може вплинути на посадових осіб Державної прикордонної служби з метою його безперешкодного пропуску до Румунії, враховуючи майновий стан ОСОБА_9, а також те, що внаслідок вчинених злочинів він міг отримати значні кошти від вчинення протиправних дій, існує ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду. Також даний ризик підтверджується тим, що за час перебування ОСОБА_9 на керівних посадах, зокрема начальника Хмельницького митного поста, Львівської, Західної регіональних митниць, Хмельницької, Одеської, Галицької, Вінницької, Чернівецької митниць ДФС, заступника Голови Державної митної служби України, він набув широке коло зв`язків серед службових осіб різних органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, керівників підприємств, установ та організацій, як на території Чернівецької області, так і по всій території України, які він може використати з метою переховування від органів досудового розслідування та суду, у тому числі, шляхом залишення території України за їх сприяння. Окрім цього ОСОБА_9 був помічником-консультантом народних депутатів України ОСОБА_85 та ОСОБА_86, у період із 01 грудня 2015 року до 17 грудня 2020 року ОСОБА_9 виконував повноваження депутата Чернівецької обласної ради (т.5 а.с.195-200, 212-215, 245).
Колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження підтверджують існування ризику можливого переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та/або суду, який було встановлено слідчим суддею.
При встановленні наявності іншого ризику - впливу на свідків, слідчим суддею враховано встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні. Обґрунтовувати свої висновки суд може лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст.225 КПК Ураїни, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Відповідно до ч.4 ст.95 КПК України суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. За таких обставин, ризик впливу на свідків існує до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Так, існують обгрунтовані підстави вважати, що підозрюваний може особисто та опосередковано впливати на свідків у кримінальному провадженні, зокрема на колишніх та діючих службових осіб Чернівецької митниці, які перебували чи перебувають у його підпорядкуванні та організовували, або безпосередньо здійснювали митні формальності при ввезенні ОГ №1 та №2 на митну територію України товарів з приховуванням від митного контролю. Окрім використання свого службового становища підозрюваний також може впливати на свідків, зокрема, з використанням своїх зв`язків, шляхом їх підкупу, застосування заходів фізичного та психічного впливу, що підтверджується матеріалами справи. У матеріалах кримінального провадження містяться відомості, які свідчать про діяльність ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_15, спрямовану на перешкоджання діяльності інших перевізників, громадських активістів, у тому числі, шляхом застосування до них заходів фізичного та психічного впливу (т.3 а.с.247, т.4 а.с.6-7,13,29-46, т.5 а.с.165-173). Підозрюваному інкримінується скоєння злочинів у співучасті з іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні одних й тих же злочинів, існують підстави вважати, що ці особи можуть бути об?єднані однією метою - унеможливити притягнення їх до кримінальної відповідальності шляхом зміни показів та формування спільної правової позиції, також обізнаність підозрюваного з наданими показаннями свідків, протоколи допиту яких додані до клопотання детектива, підтверджують існування ризику щодо незаконного впливу на свідків, експертів та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.
Наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином пітверджується тим, що підозрюваний, користуючись власними зв`язками та інших підозрюваних, користуючись їх фінансовими ресурсами та можливістю залучення осіб до застосування заходів фізичного та психічного впливу, може спробувати відчужити чи переоформити своє майно на третіх осіб. Використання підозрюваним своїх зв`язків, підтверджується отриманими у ході досудового розслідування доказами, протоколами негласних слідчих (розшукових) дій від 20 червня 2018 року, від 25 березня 2019 року, від 27 серпня 2019 року (т.3 а.с.237-238, т.4 а.с.29-49).
Враховуючи встановлені обставини у сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку про правильність та обґрунтованість висновків слідчого судді щодо наявності ризиків, передбачених п.п.1,3-4 ч.1 ст.177 КПК України.
Також, колегія суддів погоджується із слідчим суддею, що, з урахуванням обґрунтованої підозри та встановлених ризиків, застосування запобіжного заходу є об`єктивно необхідним з метою дієвості відповідного кримінального провадження і забезпеченням належної процесуальної поведінки підозрюваного, міра запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є пропорційною меті забезпечення кримінального провадження та, за обставин даного кримінального провадження, є саме таким запобіжним заходом, який буде достатнім стримуючим засобом, що здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_9 та запобіганню ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, та, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможуть запобігти встановленим ризикам.
Відповідно до вимог ч.5 ст.182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати її буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
З огляду на вагомість доказів, враховуючи тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_9 (ч.1 ст.255, ч.2 ст.364, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212, ч.3 ст.27, ч.4 ст.345-1, ч.3 ст.368 КК України), два з яких є особливо тяжкими злочинами, відповідальність за вчинення одного з них передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до чотирнадцяти років; характеризуючі дані підозрюваного; його майновий стан, а також обставин справи, зокрема, що внаслідок вчинених злочинів підозрюваний міг отримати значні кошти від вчинення протиправних дій, що підтверджується матеріалами справи; інкримінування йому вчинення злочинів як службовою особою та як організатора і керівника злочинною організацією, розміру ймовірно заподіяної шкоди, кількості співучасників, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку про наявність виключного випадку, визначеного ч.5 ст.182 КПК України, та існування підстав для призначення суми застави, що перевищує максимальну межу, визначену ч.5 ст.182 КПК України. Розмір визначеної застави є співмірним, оскільки відповідно до ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя за обставин даного провадження мав право і його не визначати. Крім того, колегія суддів враховує ту обставину, що суму застави може внести як сам підозрюваний так і інші фізичні чи юридичні особи.
Підозрювний ОСОБА_9 працездатний, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, даних, які б вказували на неможливість застосування до ОСОБА_9 вказаного запобіжного заходу, колегією суддів також не встановлено.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про необхідність застосування підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у 60 000 000 грн.
Інші доводи апеляційної скарги були предметом судового розгляду в суді першої інстанції та висновків слідчого судді не спростовують.
Згідно з ч.3 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу слідчого судді суд апеляційної інстанції має, у тому числі, право залишити ухвалу без змін.
Таким чином, колегія суддів доходить висновку, що апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді без змін.
Керуючись ст.131, 132, 176, 177, 180, 182, 194, 309 370, 376, 392, 404, 405, 407, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 - ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17 квітня 2024 року залишити без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3
ОСОБА_4