- Presiding judge (HACC): Tkachenko O.V.
Справа № 991/3711/24
Провадження № 1-кс/991/3748/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ВСТУПНА ЧАСТИНА [І].
Дата і місце постановлення [1-1].
02 травня 2024 року, місто Київ.
Назва та склад суду, секретар судового засідання [1-2].
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 (надалі - слідчий суддя), секретар судового засідання ОСОБА_2
Найменування (номер) кримінального провадження [1-3].
Кримінальне провадження за № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року.
Прізвище, ім`я і по батькові підозрюваного, обвинуваченого, рік, місяць і день його народження, місце народження і місце проживання [1?4].
Інформація у клопотанні про арешт майна відсутня.
Закон України про кримінальну відповідальність, що передбачає кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється, обвинувачується особа [1-5].
Кримінальні правопорушення, передбачені ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження [1-6].
Сторона обвинувачення: старший детектив Національного бюро П`ятого підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_3
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА [ІІ].
Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається [2-1].
Вирішується питання про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
Питання про арешт майна вирішується за клопотанням прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 (надалі - прокурор).
Встановлені слідчим суддею обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів [2-2].
Слідчий суддя встановив таке.
30 квітня 2024 року до провадження слідчого судді надійшло клопотання прокурора ОСОБА_4 про арешт майна, яке відповідає вимогам ч. 2 ст. 171 КПК України та обґрунтоване наступним.
Детективами Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07.04.2020 за фактом заволодіння та привласнення бюджетних коштів військовими службовими особами Генерального штабу Збройних сил України, зокрема Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу та Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України, військових представництв та службовими особами ТОВ «Еверест Лімітед», а також інших суб`єктів господарювання приватної форми власності в ході виконання умов державного контракту за державним оборонним замовленням на виконання дослідно-конструкторської роботи шифр «Дзвін-АС» від 30.12.2016 № 308/2016/9 щодо розробки системи оперативного (бойового) управління ЗСУ за ознаками складу злочинів, передбачених ч.ч. 4, 5 ст. 191, ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 425, ч. 4 ст. 426-1 КК України.
У ході досудового слідства встановлено, що 30.12.2016 між Міністерством оборони України, як замовником, та ТОВ «Еверест Лімітед», як виконавцем, в межах закритої тендерної процедури (державне оборонне замовлення) укладено державний контракт № 308/2016/9 на розробку автоматизованої системи оперативного управління ЗС України в рамках дослідно-конструкторської розробки (надалі - ДКР) шифр «Дзвін-АС».
При цьому ТОВ «Еверест Лімітед» не мало досвіду в побудові автоматичної системи управління військами, а було залучено до виконання оборонного замовлення шляхом лобіювання їх інтересів військовими службовими особами.
Загальна сума по цьому контракту становить 722 616 765,24 гривень.
Відповідно до тактико-технічного завдання ДКР «Дзвін-АС», специфікації до контракту, з метою реалізації функціоналу ДКР ТОВ «Еверест Лімітед» мало розробити спеціальне програмне забезпечення, а не придбати його. Проте, враховуючи відсутність у ТОВ «Еверест Лімітед» досвіду створення подібних програмних продуктів, представники замовника протиправно спростили задачу виконавцю шляхом погодження ТОВ «Еверест Лімітед» придбання готових програмних продуктів у третіх осіб.
Під виглядом нових програмних продуктів фактично зазначені суб`єкти господарювання у зазначену систему оперативного управління ЗСУ встановлено наявні у вільному доступі, незначно змінені програмні продукти, які не відповідають технічному завданню за обсягом можливостей, ступенем захищеності тощо. Крім цього, собівартість цих програмних продуктів є значно меншої вартості, аніж видатки державного бюджету на їх придбання.
Так, ТОВ «Еверест Лімітед» у якості платформи ДКР «Дзвін-АС» використало придбані у афілійованих суб`єктів господарської діяльності продукти, а саме: систему документообігу та автоматизації бізнес-процесів «Megapolis.DocNet», «UnityBase Defense» та «SMS Communication System», що призвело до безпідставних витрат з державного бюджету в сумі 239 млн.грн. (98 млн.грн. нібито на розробку спеціального програмного забезпечення та 141 млн.грн. на його доопрацювання та адаптацію).
Більшу частину бюджетних коштів, одержаних ТОВ «Еверест Лімітед» у ході виконання ДКР шифр «Дзвін-АС», перерахувало на рахунки афілійованих суб`єктів господарювання: ТОВ «Айкюжн ІТ», ТОВ «Інтекресі Бейз», ТОВ «НДІ Автопром» та ТОВ «РКІ-Консалтинг» за виконані роботи на умовах співвиконавців, поставлені програмні продукти та техніку.
Згідно з аудиторським звітом північно-східного територіального управління внутрішнього аудиту Департаменту внутрішнього аудиту Міністерства оборони України від 14.12.2020 № 234/6/40/6 встановлено факти невідповідності виготовленого дослідного зразка попередньо затвердженим технічним завданням, ризики в управлінні коштами та майном, а також неефективне використання бюджетних коштів та зауваження щодо створеного програмного продукту і його функціоналу, а саме: 171,9 млн.грн. протиправних видатків унаслідок здійснення оплати за перенесення строків виконання робіт, здійснення додаткових видатків на оплату ПДВ, витрати на коригування документації тощо; 550,7 млн.грн. ризик втрати майна через неналежне та несвоєчасне проведення інвентаризації майна, яке перебувало у виконавця ДКР; 15,2 млн.грн. безпідставні видатки на закупівлю програмного забезпечення, що фактично не використовувалось; 3,9 млн.грн. безпідставних видатків на розробку робочої конструкторської документації, що не знайшла свого відображення в спеціальному програмному забезпеченні; 263,7 млн.грн. видатків на оплату ймовірно завищених обсягів виконаних виконавцем робіт, без фактичної перевірки трудомісткості розробленого продукту.
Як наслідок розроблювана система оперативного управління ЗСУ не відповідала першочергово встановленим тактико-технічним завданням вимогам.
Указане свідчить про наявність в діях службових осіб Генерального штабу Збройних сил України, зокрема Головного управління зв`язку та інформаційних систем Генерального штабу та Управління розвитку автоматизації Збройних Сил України, військових представництв та службовими особами ТОВ «Еверест Лімітед», а також інших суб`єктів господарювання приватної форми власності складу кримінального правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 191 та ч. 3 ст. 209 КК України, а саме заволодіння чужим майном - коштами державного бюджету, вчиненому в особливо великих розмірах шляхом зловживання службовим становищем.
У клопотанні прокурор зазначає, що колишній начальник військ зв`язку Збройних Сил України - начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 ще перед укладенням відповідного контракту на нарадах анонсував саме ТОВ «Еверест Лімітед» як компанію, яка спроможна виконати ДКР, шифр «Дзвін-АС», проігнорувавши заперечення присутніх військових службових осіб про те, що ця компанія не має відповідного досвіду на створення автоматизованих систем управління військами.
Надалі саме ОСОБА_5 зі сторони замовника підписав державний контракту від 20.12.2016 щодо виконання ДКР, шифр «Дзвін-АС» №308/2016/9, а після цього без погодження установи, що здійснює воєнно-науковий супровід ДКР, шифр «Дзвін-АС» - ЦНДІ, основного користувача системи - Головного оперативного управління ГШ ЗСУ, затверджував зміни та доповнення до тактико-технічного завдання, якими суттєво звужувався функціонал спеціального програмного забезпечення (з запланованих першочергово 200-250 інформаційно-розрахункових задач (ІРЗ) до 10-15 ІРЗ у кінцевому варіанті ДКР), безпідставно пролонгував строки здачі етапів (підетапів робіт) виконання ДКР, шифр «Дзвін-АС» тощо.
25 квітня 2024 року, на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 . У ході проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон Apple Iphone 11 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 на якому містяться, зокрема чати спілкування з начальником Управління розвитку автоматизації Генштабу ЗСУ ОСОБА_6 (котрий зі сторони замовника здійснював супровід виконання цієї ДКР), ОСОБА_7 (бенефіціарним власником ТОВ «Еверест Лімітед», яке було головним виконавцем ДКР), ОСОБА_8 (головою комісії з прийняття етапу 2 цієї ДКР), а також містились видалені файли; копію висновку представництва замовника №2461 на виконані роботи етапу 1 ДКР «Дзвін-АС» «Розроблення ескізного проекту» на 3 арк; копію повідомлення №162 від 03.07.2017 про готовність до здачі етапу 1 ДКР, шифр «Дзвін-АС» на 1 арк.
Враховуючи те, що указані вище предмети та документи можуть містити відомості, що будуть використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, зокрема, визначають обставини кримінального правопорушення та осіб, причетних до скоєння злочину, і таким чином зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, 25 квітня 2024 року указані вище предмети постановою детектива визнано речовими доказами у цьому кримінальному провадженні.
За таких обставин, з метою забезпечення збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме: мобільний телефон Apple Iphone 11 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ; копію висновку представництва замовника №2461 на виконані роботи етапу 1 ДКР «Дзвін-АС» «Розроблення ескізного проекту» на 3 арк; копію повідомлення №162 від 03.07.2017 про готовність до здачі етапу 1 ДКР, шифр «Дзвін-АС» на 1 арк. Також просить зберігання майна, на яке накладено арешт, доручити Головному підрозділу детективів НАБ України в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.
Вказані обставини підтверджуються долученими до клопотання копіями матеріалів, зокрема: витягом з ЄРДР; постановою про визначення підслідності від 03 листопада 2022 року; постановою про зміну групи прокурорів від 18 квітня 2024 року; ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду від 19 жовтня 2021 року; аудиторським звітом від 14 грудня 2020 року; листом ДВКР СБУ від 27.11.2020; ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024; протоколом обшуку від 25.04.2024 з додатками; постановою про визнання речовим доказом від 25.04.2024; постановою про призначення судової комп`ютерно-технічної експертизи від 26 квітня 2024 року тощо.
02 травня 2024 року до суду надійшла заява детектива ОСОБА_3, у якій останній просив здійснити розгляд клопотання без його участі.
Власник майна ОСОБА_5 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце був повідомлений належним чином.
Слідчий суддя дослідив клопотання про арешт майна з додатками до нього та заслухав думку детектива.
Мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався [2-3].
Слідчий суддя дійшов висновку про таке.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України: «Речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення».
Відповідно до вимог ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України: « Заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна».
Відповідно до вимог п. п. 1-2 ч. 3, ч. 5 ст. 132 КПК України: «Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; Під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 170 КПК України: «Арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку».
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 та ч. 3 ст. 170 КПК України: «Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу».
Відповідно до вимог ч. 10 ст. 170 КПК України: « Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна».
Відповідно до вимог ч. 11 ст. 170 КПК України: «Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна».
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України: «Клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання».
Відповідно до вимог абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України: «Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу».
З клопотання про арешт майна та долучених до нього матеріалів видно, що 25 квітня 2024 року проведено обшук за адресою: АДРЕСА_1, під час якого було вилучено: мобільний телефон Apple Iphone 11 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ; копію висновку представництва замовника №2461 на виконані роботи етапу 1 ДКР «Дзвін-АС» «Розроблення ескізного проекту» на 3 арк; копію повідомлення №162 від 03.07.2017 про готовність до здачі етапу 1 ДКР, шифр «Дзвін-АС» на 1 арк., власником яких є ОСОБА_5, які у подальшому були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні за № 42020100000000123 на підставі постанови детектива від 25 квітня 2024 року, оскільки воно містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Крім того, підставою для накладення арешту на майно є те, що у ході проведення досудового розслідування виникла необхідність у проведенні експертного дослідження з метою встановлення наявності файлів на мобільному телефоні, у тому числі видалених, які містять відомості щодо обставин вчиненого злочину.
Під час вирішення клопотання про накладення арешту на зазначене майно слідчий суддя врахував правову підставу для арешту майна, а також можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні.
Так, слідчий суддя погоджується з позицією прокурора, що вилучене майно належить до речових доказів, відповідно до вимог ст. 98 КПК України, оскільки містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. А тому є підстави для накладення на нього арешту з метою забезпечення збереження речових доказів.
Під час розгляду цього клопотання, слідчий суддя користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права. Вказана норма узгоджується також з ч. 5 ст. 9 КПК України, відповідно до якої, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини. Так, Європейський суд з прав людини неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (рішення у справі «Іатрідіс проти Греції»). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі ст. 1 Протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (рішення у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції»), тобто має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (рішення у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства»).
Слідчий суддя також зазначає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Крім того, накладення арешту на вказане майно забезпечить запобіганню можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
За таких обставин, слідчий суддя, враховуючи розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника, дійшов висновку, що вказані у даному клопотанні речі та документи, мають значення для кримінального провадження, а тому клопотання в цій частині підлягає задоволенню.
В той же час, не можуть бути задоволені вимоги клопотання в частині доручення Головному підрозділу детективів НАБУ зберігати майно, на яке накладено арешт, оскільки норми кримінального процесуального законодавства не наділяють слідчого суддю такими повноваженнями.
Слідчий суддя, з огляду на викладене, керуючись положеннями ст. ст. 131, 132, 170-173, 372, 376 КПК України дійшов висновку про часткове задоволення клопотання прокурора про арешт майна.
РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА [ІІІ].
Висновки слідчого судді [3-1].
Слідчий суддя постановив.
1. Клопотання прокурора Другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у кримінальному провадженні № 42020100000000123 від 07 квітня 2020 року - задовольнити частково.
2. Накласти арешт з позбавленням права на відчуження, розпорядження та користування вилученим майном, а саме:
-мобільний телефон Apple Iphone 11 Pro Max IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 ;
-копію висновку представництва замовника №2461 на виконані роботи етапу 1 ДКР «Дзвін-АС» «Розроблення ескізного проекту» на 3 арк;
-копію повідомлення №162 від 03.07.2017 про готовність до здачі етапу 1 ДКР, шифр «Дзвін-АС» на 1 арк.
3. В решті клопотання відмовити.
4. Ухвала про накладення арешту виконується негайно слідчим (детективом), прокурором, а її оскарження не зупиняє її виконання.
Строк і порядок набрання ухвалою законної сили та її оскарження [3?2].
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Повний текст ухвали складений та оголошений 07 травня 2024 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1