Document No. 118928635

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 991/2414/24

Провадження № 1-кп/991/29/24

УХВАЛА

07 травня 2024 року м. Київ

Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, представників потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, захисників ОСОБА_8, ОСОБА_9, представника цивільного відповідача ОСОБА_10,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду заяву головуючого ОСОБА_1 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_8 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 52019000000001195 від 21.12.2019 за обвинуваченням:

ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України,

ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України,

в с т а н о в и в:

До Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52019000000001195 від 21.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 для розгляду даного кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (т. 4 а.с. 92).

Ухвалою суду від 25.04.2024 призначено підготовче судове засідання на 07.05.2024 (т. 4 а.с. 93).

03.05.2024 до суду надійшла заява захисника обвинуваченого ОСОБА_11, адвоката ОСОБА_13, про відвід колегії суддів.

Окрім того, у підготовчому судовому засіданні головуючий ОСОБА_1 подав письмову заяву про самовідвід від розгляду зазначеного кримінального провадження.

Обґрунтування заяви судді про самовідвід

Заява судді ОСОБА_1 обґрунтована тим, що на стадії досудового розслідування кримінального провадження № 12014000000000496 від 05.11.2014 він, як слідчий суддя, розглядав клопотання захисту про зміну та скасування заходів забезпечення кримінального провадження. Під час вирішення зазначених клопотань слідчий суддя ОСОБА_1 здійснював перевірку обґрунтованості підозри, повідомленої службовим особами Національного банку України, приймав процесуальні рішення та досліджував результати слідчих (розшукових) дій, які є частиною кримінального провадження № 52019000000001195 стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

Отже, на переконання судді, є підстави для його відводу, передбачені ч. 1 ст. 76 КПК України.

Обґрунтування заяви захисника про відвід суддів

У заяві про відвід суддів, наполягаючи на відводі судді ОСОБА_1, захисник ОСОБА_8 послався на обставини аналогічні тим, що викладені в заяві цього судді про самовідвід.

Наполягаючи на відводі інших членів колегії, захисник зазначив, що матеріали кримінального провадження № 52019000000001195 від 21.12.2019 виділені з матеріалів кримінального провадження № 12014000000000496 від 05.11.2014. Зазначені провадження є пов`язаними між собою та стосуються одного епізоду злочинної діяльності.

Водночас, колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_3 здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 12014000000000496. У межах цього провадження судом розглядалися клопотання захисту, досліджувалися матеріали справи, докази, здійснювалася перевірка обґрунтованості прийнятих на стадії досудового розслідування процесуальних рішень. Тому, на переконання захисника, участь суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді кримінального провадження № 12014000000000496 ставить під сумнів їх неупередженість у кримінальному провадженні № 52019000000001195 та є порушенням заборони повторної участі суддів у кримінальному провадженні.

Отже, на переконання захисника, є підстави для відводу суддів, передбачені п. 4 ч. 1 ст. 75 та ч. 1 ст. 76 КПК України.

Позиція учасників судового провадження

(1) У судовому засіданні захисник ОСОБА_8 свої вимоги про відвід колегії суддів підтримав повністю з підстав, викладених у його заяві.

Захисник ОСОБА_9 та представник цивільного відповідача ОСОБА_10 заяву про відвід та заяву про самовідвід підтримали повністю, представники потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_7 проти їх задоволення не заперечували.

Прокурор ОСОБА_15 підтвердив, що суддя ОСОБА_1, як слідчий суддя, здійснював судовий контроль під час досудового розслідування кримінального провадження № 12014000000000496, а також те, що зазначене провадження та провадження № 52019000000001195 стосуються одних й тих самих епізодів злочинної діяльності.

З огляду на викладене, прокурор вважав, що суддя ОСОБА_1 підлягає відводу. Водночас, прокурор не вбачав підстав для задоволення заяви захисника про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3

(2) Згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування (далі - Реєстр) відносно обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 здійснювалося спеціальне досудове розслідування (п. 707 та п. 715 розділу ІІ Реєстру), тому про дату, час та місце підготовчого судового засідання їх повідомлено з дотриманням вимог ч. 3 ст. 323 КПК України.

Отже, обвинувачені вважаються такими, що належно повідомлені про дату, час і місце підготовчого судового засідання. Проте вони у судове засідання не прибули причин неявки не повідомили.

З огляду на викладене та враховуючи, що участь у підготовчому судовому засіданні обвинувачених, стосовно яких здійснювалося спеціальне досудове розслідування, не є обов`язковою (ч. 2 ст. 314 КПК України), суд вважає за можливе вирішення заяви про самовідвід судді та заяви про відвід суддів у їх відсутність.

Інші учасники судового провадження, зокрема представники потерпілих, цивільні відповідачі та їх представники, будучи належно повідомленими про дату, час і місце судового засідання, до суду не прибули, причин неявки не повідомили, що не перешкоджає вирішенню питання про відвід суддів.

Мотиви суду

Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали судової справи, суд вважає, що заява про самовідвід судді та заява захисника ОСОБА_8 в частині відводу судді ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а у частині відводу суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з таких підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім`ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого ч. 3 ст. 35 КПК України порядку визначення судді для розгляду справи.

Окрім того, згідно з ч. 1 ст. 76 КПК України суддя, який брав участь у кримінальному провадженні під час досудового розслідування, не має права брати участі у цьому ж провадженні в суді першої інстанції.

Частинами першою та другою ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст. 75, 76 цього Кодексу, суддя зобов`язаний заявити самовідвід. За цими ж підставами йому може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.

Щодо відводу судді ОСОБА_1 .

Зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52019000000001195 слідує, що ОСОБА_11, як контролер банківської групи, що станом на 01.04.2019 складалася з ПАТ «ВіЕйБі Банк», ПАТ «КБ «Фінансова Ініціатива», ТОВ «ВіЕйБі Лізінг», ТОВ «ВіЕйБі Експрес», ТОВ «Компанія з управління активами «ВіЕйБі Есет Менеджмент», ТОВ «ВіЕйБі Груп», ТОВ «Інвест-Сервіс», будучи їх бенефіціарним власником та вигодонабувачем від їх діяльності, та ОСОБА_12, як голова спостережної ради ПАТ «ВіЕйБі Банк», діючи умисно у власних корисливих інтересах, за попередньою змовою між собою, підбурили службових осіб Національного банку України (далі - НБУ) до зловживання своїм службовим становищем.

А саме, восени 2014 року ОСОБА_11 та ОСОБА_12 підбурили службових осіб НБУ на використання свого службового становища всупереч інтересам НБУ з метою отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» неправомірної вигоди. Унаслідок зазначених дій Правлінням НБУ безпідставно прийнято Постанову від 10.10.2014 № 656/БТ про надання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності у розмірі 1 200 000 000 грн.

13.10.2014 на виконання Постанови № 656/БТ між НБУ та ПАТ «ВіЕйБі Банк» укладено кредитний договір № 43, на підставі якого 13.10.2014 на рахунки ПАТ «ВіЕйБі Банк» перераховані зазначені кредитні кошти, які згодом не були повернуті.

20.11.2014 Правлінням НБУ прийнято Постанову № 733, якою ПАТ «ВіЕйБі Банк» віднесено до категорії неплатоспроможних.

У зв`язку із неповерненням ПАТ «ВіЕйБі Банк» суми кредиту за кредитним договором від 13.10.2014 № 43 НБУ, станом на 01.09.2020, сформовані резерви під кредитні збитки на загальну суму 1 366 395 734 грн (у тому числі під заборгованість за тілом кредиту у сумі 1 196 788 730 грн), що на таку ж суму зменшило суму прибутку НБУ та перерахування прибутку НБУ до Державного бюджету України, що завдало тяжких наслідків державі.

Зазначені дії ОСОБА_11 та ОСОБА_12 кваліфіковано за ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України.

Згідно з Реєстром досудове розслідування зазначеного кримінального правопорушення здійснювалось у межах кримінальних проваджень № 12014000000000496 від 05.11.2014 та № 12015100000001664 від 08.10.2016, які 05.08.2020 об`єднані в одне провадження. Об`єднаному провадженню присвоєно № 12014000000000496 (п. 552 розділу ІІ Реєстру, т. 4 а.с. 30).

Між тим, 21.12.2019 з кримінального провадження № 12016100000001664 від 08.10.2016 виділені матеріали кримінального провадження № 52019000000001195 щодо підозрюваного ОСОБА_11 та матеріали кримінального провадження № 52019000000001197 щодо підозрюваної ОСОБА_12 (п. 426 та п. 430 розділу ІІ Реєстру, т. 4 а.с. 34, 36). Підставою для виділення кримінальних проваджень стало оголошення згаданих осіб у розшук.

21.06.2023 кримінальне провадження № 52019000000001195 об`єднано з кримінальним провадженням № 52021000000000340, матеріали якого 02.07.2021 були виділені з кримінального провадження № 12014000000000496 (п. 677 та п. 711 розділу ІІ Реєстру). У свою чергу, 31.07.2023 кримінальні провадження № 52019000000001195 та № 52019000000001197 об`єднані в одному провадженні (п. 720 розділу ІІ Реєстру, т. 4 а.с. 32). Об`єднаному провадженню присвоєно № 52019000000001195.

Отже, матеріали кримінального провадження № 52019000000001195 від 21.12.2019 є виділеною в окреме провадження частиною кримінальних проваджень № 12014000000000496 від 05.11.2014 та № 12016100000001664 від 08.10.2016.

Водночас, на стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000496 слідчим суддею ОСОБА_1 постановлено низку ухвал, зокрема:

- 14.07.2021 (справа № 991/4444/21) про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 в інтересах підозрюваної ОСОБА_17 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.11.2019 (справа № 760/7590/19, п. 359 розділу ІІ Реєстру);

- 14.07.2021 (справа № 991/4447/21) про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_16 в інтересах підозрюваної ОСОБА_17 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.11.2019 (справа № 760/7590/19, п. 343 розділу ІІ Реєстру);

- 25.11.2021 (справа № 991/7509/21) про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_18 про зміну запобіжного заходу підозрюваній ОСОБА_17, що був застосований ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.11.2019 (провадження № 1-кс/991/2150/19, п. 329 та п. 380 розділу ІІ Реєстру), та змінений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26.12.2019 (провадження № 1-кс/991/3474/19, п. 437 розділу ІІ Реєстру);

- 11.01.2022 (справа № 991/8849/21) про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_19 в інтересах підозрюваної ОСОБА_20 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2021 (справа № 991/6062/21);

- 11.01.2022 (справа № 991/8848/21) про відмову у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_19 в інтересах підозрюваної ОСОБА_21 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 07.09.2021 (справа № 991/6061/21).

З перелічених ухвал слідує, що 24.05.2021 та 29.06.2021 у межах кримінального провадження № 12014000000000496 директору Генерального департаменту НБУ ОСОБА_17, заступнику директора Генерального департаменту банківського нагляду - директору Департаменту пруденційного нагляду Генерального департаменту банківського нагляду НБУ ОСОБА_21 та начальнику управління моніторингу, аналізу та контролю грошово-кредитних відносин Головного управління НБУ у місті Києві та Київській області ОСОБА_20 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Зі змісту зазначених повідомлень вбачається, що ОСОБА_17, ОСОБА_21 та ОСОБА_20 підозрювалися у вчиненні у співучасті та за попередньою змовою між собою та іншими особами зловживання своїм службовим становищем всупереч інтересам служби з метою отримання ПАТ «ВіЕйБі Банк» стабілізаційного кредиту для підтримки ліквідності, унаслідок чого державі в особі НБУ завдано збитки на загальну суму 1 196 788 730 грн.

Отже, фактичні обставини вчинення кримінального правопорушення, викладені в обвинувальному акті у кримінальному провадженні № 52019000000001195 від 21.12.2019 та в повідомленнях про підозру у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05.11.2014, за своїм змістом є тотожними та стосуються одного епізоду злочинної діяльності.

Водночас, при здійсненні судового контролю під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12014000000000496 слідчим суддею ОСОБА_1 здійснювалася перевірка обґрунтованості підозри, повідомленої зазначеним службовим особам НБУ, приймалися процесуальні рішення та досліджувалися результати слідчих (розшукових) дій, які є частиною кримінального провадження № 52019000000001195 стосовно ОСОБА_11 та ОСОБА_12 .

У розумінні вимог ч. 1 ст. 76 КПК України зазначена обставина виключає участь судді ОСОБА_1 у розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції.

З аналогічних підстав слід задовольнити заяву захисника ОСОБА_8 про відвід головуючого ОСОБА_1 .

Побіжно суд зауважує, що посилання захисника, як на підставу для відводу судді ОСОБА_1, на постановлену ним ухвалу від 02.04.2021 у справі № 991/1825/21 про відмову у задоволенні заяви про відвід слідчого судді у справі за скаргами захисників у кримінальному провадженні № 12014000000000496, є недоречними, так як суддя, який розглядає відвід слідчому судді, не здійснює повноваження слідчого судді у відповідному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у провадженні.

Щодо відводу суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

Судом установлено, що колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_22 та ОСОБА_3 здійснюється судове провадження кримінального провадження № 12014000000000496 від 05.11.2014.

Як вже зазначалося раніше, кримінальні провадження № 52019000000001195 та № 12014000000000496 є пов`язаними між собою та стосуються одного епізоду злочинної діяльності, інкримінованого особам, які є обвинуваченими у зазначених провадженнях.

Наполягаючи на відводі суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3, захисник послався на те, що колегією суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючого ОСОБА_2, суддів ОСОБА_14 та ОСОБА_3 здійснюється судове провадження у кримінальному провадженні № 12014000000000496 від 05.11.2014. Під час підготовчого судового засідання колегією суддів розглядалися клопотання захисту про закриття вказаного кримінального провадження на підставі п. 91, 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, про повернення обвинувального акта тощо.

При вирішенні зазначених клопотань суддями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 частково досліджувались та оцінювались матеріали досудового розслідування, які є тотожними матеріалам кримінального провадження № 52019000000001195.

Тому, на переконання ОСОБА_8, у цих суддів могла сформуватись правова позиція щодо обставин, які в майбутньому підлягатимуть доказуванню на стадії судового розгляду кримінального провадження № 52019000000001195, що викликає сумніви в їх неупередженості.

Окрім того, враховуючи, що у підготовчому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52019000000001195 захист має намір подавати клопотання, аналогічні тим, що розглядалися суддями ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12014000000000496, на переконання захисника, повторне вирішення цих клопотань буде порушенням вимог щодо недопустимості повторної участі судді в кримінальному провадженні.

Отже, зі змісту заяви захисника ОСОБА_8 слідує, що як на підставу для відводу суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 він посилається на положення п. 4 ст. 1 ст. 75 та ч. 1 ст. 76 КПК України.

Вирішуючи заяву захисника, суд звертає увагу на те, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини неупередженість суду для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) повинна визначатися на підставі (1) суб`єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку певного судді, що означає необхідність встановити, чи мав суддя у певній справі будь-яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі (2) об`єктивного критерію, у контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суд і, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його безсторонності (рішення у справах «Фей проти Австрії» від 24.02.1993 (п. 27, 28, 30), «Ветштайн проти Швейцарії» (п. 42)). Отже, у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність (упередженість) суду (п. 38 рішення у справі «Пуллар проти Сполученого Королівства» від 10.06.1996).

У контексті суб`єктивного критерію особиста неупередженість судді презюмується, поки не доведено протилежного (п. 43 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії»).

У контексті об`єктивного критерію окремо від поведінки суддів слід визначити, чи існували переконливі факти, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (п. 44 рішення у справі «Ветштайн проти Швейцарії», п. 58 рішення у справі «Ферантелі та Сантанджело проти Італії» від 07.08.1996).

Абстрактне зазначення мотивів відводу, без наведення конкретних обставин, які викликають саме обґрунтовані сумніви в неупередженості суду є підставою для відмови у задоволенні відводу.

Суд зауважує, що закріплена у ч. 1 ст. 76 КПК України правова норма щодо заборони повторної участі судді у кримінальному провадженні спрямована на те, щоб запобігти можливій необ`єктивності та упередженості судді, пов`язаними з тим, що під час своєї попередньої участі у кримінальному провадженні він прямо чи побічно висловив свою позицію щодо винуватості підозрюваного чи обвинуваченого (засудженого, виправданого) у вчиненні кримінального правопорушення.

Як убачається з Реєстру, судді ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не здійснювали судовий контроль під час досудового розслідування кримінального провадження № 52019000000001195.

Посилання захисника на те, що ці судді беруть участь у судовому провадженні кримінального провадження № 12014000000000496 та під час підготовчого судового засідання постановили низку судових рішень, не свідчить про їх повторну участь у розумінні ч. 1 ст. 76 КПК України, та не вказує на наявність обґрунтованого сумніву у їх неупередженості за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.

Фактично у заяві захисника про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не наведено жодної підстави, із якою кримінальний процесуальний закон та Конвенція пов`язують їх неможливість брати участь у розгляді цього кримінального провадження.

Будь-яких інших, передбачених ст. 75, 76 КПК України обставин, які б унеможливлювали участь суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у кримінальному провадженні, під час розгляду заяви про відвід, не встановлено.

З огляду на викладене, заява захисника ОСОБА_8 у частині відводу суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 75, 76, 80, 81 КПК України,

п о с т а н о в и в:

Заяву головуючого судді ОСОБА_1 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_8 - задовольнити.

Відвести суддю ОСОБА_1 від розгляду кримінального провадження № 52019000000001195 від 21.12.2019 за обвинуваченням ОСОБА_11 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України, та ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України.

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_8 про відвід суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення й оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_23 ОСОБА_24 ОСОБА_25