- Presiding judge (HACC): Nohachevskyi V.V.
Справа № 991/3227/24
Провадження № 1-кп/991/36/24
УХВАЛА
про продовження строку дії обов`язків та
відмову у зміні запобіжного заходу
8 травня 2024 рокумісто Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів ОСОБА_1 (головуючий), ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинуваченого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8,
розглянув у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_6, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 Кримінального кодексу України, та клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023000000001295.
(1)Зміст заявлених клопотань
07.05.2024 до суду надійшло клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6 .
Зі змісту клопотання вбачається, що 20.12.2023 ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (далі - АП ВАКС) у справі № 991/10231/23 залишено без змін ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) від 22.11.2023, якою ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 15 000 000 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладались відповідні обов`язки.
24.11.2023 останнього звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.
Слідчий суддя ВАКС постановив ухвалу у справі № 991/2052/24 від 18.03.2024, якою ОСОБА_6 продовжено строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на два місяці, а саме:
- прибувати до детектива, прокурора або суду за кожним викликом та вимогою, залежно від стадії кримінального провадження;
- не відлучатися з території України без дозволу детектива, прокурора або суду;
- повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;
- утриматись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 та іншими особами щодо повідомленої йому підозри, окрім захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
В обґрунтування свого клопотання прокурор зазначила, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України, продовжують існувати, зокрема:
1)переховуватися від суду, оскільки останній досить тривалий час проживав на території Закарпатської області, що дало йому можливість встановити тісні соціальні зв'язки з місцевими жителями та може сприяти перетину державного кордону поза пунктами пропуску.
ОСОБА_6 має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, які можуть бути використано для виїзду за межі країни з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Будучи Головою підкомітету з питань антикорупційної політики у сфері господарських, земельних і містобудівних правовідносин Комітету Верховної Ради України з питань антикорупційної політики, усвідомлюючи невідворотність покарання за скоєний злочин, сформувавши за час державної служби тісні професійні та соціальні зв'язки з службовими особами органів державної влади, з метою ухилення від кримінальної відповідальності, останній може досягти неправомірної домовленості щодо уникнення контролю у пунктах пропуску через державний кордон при спробі виїхати за межі України.
Так, з 24.02.2022 до 15.01.2023 обвинувачений перетинав державний кордон України 7 разів. Крім того, його дружина перебувала поза межами України у період з 12.03.2022 до 18.07.2023, що вказує на фінансову можливість обвинуваченого забезпечити своє оперативне переміщення у випадку необхідності переховування зокрема і до країн, з якими відсутній міжнародний договір про взаємну правову допомогу у кримінальних провадженнях.
Також прокурор наголошувала на можливості обвинуваченого переховуватись на тимчасово непідконтрольних Україні територіях або території держави-агресора.
До того ж останній має значні майнові ресурси, які можуть бути достатніми для переховування.
За вчинення злочину, інкримінованого ОСОБА_6, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Наведені обставини також свідчать про наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
2)незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки ОСОБА_6 може використати повноваження комітету з антикорупційної політики з метою тиску на свідків.
Крім того, саме ОСОБА_6 залучив до налаштування апаратного криптогаманця ОСОБА_20, з яким, як вбачається з матеріалів кримінального провадження, він перебуває в довірливих відносинах, а отже, може здійснювати на нього вплив.
Також слід враховувати встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
3)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки до предмету відання вищевказаного комітету належить правове регулювання та організація діяльності Національного антикорупційного бюро України. У зв`язку з цим, обвинувачений може використати свої владні повноваження з метою ініціювання змін нормативно-правових актів, які визначають порядок діяльності Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Вищого антикорупційного суду задля уникнення кримінальної відповідальності або пом'якшення призначеного покарання.
Зважаючи на викладене, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та належної процесуальної поведінки, прокурор просила продовжити строк дії покладених на нього обов`язків на два місяці.
Зі свого боку сторона захисту звернулася із клопотанням про зміну запобіжного заходу у виді застави на особисте зобов`язання.
В обґрунтування зазначили, що ризики, вказані в ухвалі слідчого судді, зникли, а також те, що ОСОБА_6 сумлінно виконує покладені на нього в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України обов'язки.
Крім того, заявники наголосили, що обвинувачений має проблеми зі здоров`ям.
(2)Позиції сторін
Обвинувачений ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 заперечували проти задоволення клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, просили задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу.
Прокурор ОСОБА_5 заперечила проти задоволення клопотання сторони захисту. Підстав вважати, що зменшилися ризики, встановлені під час досудового розслідування, на думку прокурора, немає.
(3)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання прокурора
Дослідивши зміст клопотання прокурора та заслухавши думку сторін, колегія суддів доходить висновку, що його слід задовольнити частково з таких підстав.
Вирішення питання судом щодо запобіжних заходів відбувається в порядку, передбаченому главою 18 КПК України (ч. 2 ст. 331 КПК України).
Частина п`ята статті 194 КПК України передбачає можливість покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків під час застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Відповідно до ч. 7 ст. 194 КПК України такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжено за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
У випадку звернення прокурора з клопотанням про продовження дії обов`язків він повинен додатково довести, що раніше встановлені ризики не зменшились або з`явились нові ризики, що зумовлюють покладення на обвинуваченого обов`язків (ч. 3 ст. 199 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України до таких ризиків відносить можливість обвинуваченого:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризики вчинення обвинуваченим відповідних дій вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності їх реалізації особою на певній стадії процесу. Чинне законодавство не вимагає підтвердження, що обвинувачений обов`язково здійснюватиме такі дії. При цьому, необхідно встановити, чи має обвинувачений станом на цей час об`єктивну можливість для їх реалізації в майбутньому.
На переконання колегії суддів, встановлені слідчими суддями ризики переховуватися, зокрема, від суду та впливати на свідків, продовжують існувати.
Можливість обвинуваченого переховуватися від суду обумовлюється тяжкістю злочину, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_6, суворістю можливого покарання та пов`язаними із цим негативними для особи наслідками.
Зокрема, санкція частини четвертої статті 369 Кримінального кодексу України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від п`яти до десяти років з конфіскацією майна або без такої.
Очікування можливого суворого покарання має значення під час оцінки ризику переховуватися від суду. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для такого переховування.
Крім цього, обвинувачений має два паспорти громадянина України для виїзду за кордон, дійсні до 12.08.2026 та 29.06.2032, які той може використати для виїзду за межі території Україну з метою переховування.
У зв`язку з викладеним, ризик переховуватися від суду досі існує та не зменшився з плином часу.
Заразом суд вважає доведеною можливість обвинуваченого впливати на свідків.
У кримінальному процесуальному законодавстві закріплено процедуру отримання показань свідків: на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).
Отож, такий ризик як вплив на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Водночас суд вважає, що зазначений прокурором у клопотанні ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином є не доведеним.
Цей ризик є малоймовірним, через обмежену можливість окремого депутата впливати на законодавчий процес, оскільки конституційний склад Верховної Ради України - чотириста п`ятдесят народних депутатів.
Також деякі зазначені у клопотанні обов`язки втратили свою необхідність зважаючи на звернення прокурора до суду з обвинувальним актом. На цій стадії в обвинуваченого ОСОБА_6 відсутній обов`язок прибувати до прокурора.
Отож, вказані ризики не припинили існувати, тому строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, слід продовжити строком на 2 місяці.
(4)Мотиви, з яких виходив суд при вирішенні клопотання сторони захисту
Дослідивши зміст клопотання та заслухавши думку сторін, колегія суддів доходить висновку, що у його задоволенні слід відмовити з таких підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право змінити заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід або його захисник мають право подати клопотання, зокрема, про зміну запобіжного заходу. До клопотання додаються матеріали, якими обґрунтовуються його доводи. Суд розглядає це клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Зокрема, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК).
На переконання колегії суддів, розглядаючи клопотання про зміну запобіжного заходу, суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявники не можуть ставити під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчим суддею.
Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, зміну обставин, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, або існування обставин, про які сторонам було не відомо на час прийняття слідчим суддею відповідного рішення.
Так, суд констатував, що ухвалою слідчого судді ВАКС від 22.11.2023 ОСОБА_6 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, із можливістю внесення застави в розмірі 15 000 000 грн. У разі внесення застави на підозрюваного покладались відповідні обов`язки.
24.11.2023 його було звільнено з-під варти у зв`язку із внесенням застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК).
Як вже зазначалося, при вирішенні цього клопотання суд повинен зважати на норми закону, що визначають процедуру застосування запобіжного заходу. Водночас у зв`язку з перебуванням на етапі підготовчого судового засідання, колегія суддів не надає оцінку обґрунтованості підозри, а лише перевіряє наявність обставин для зміни раніше обраного запобіжного заходу на інший - особисте зобов`язання.
Оцінку існуванню ризиків суд вже надав у попередньому розділі цієї ухвали, тому твердження сторони захисту про те, що вони припинили існувати є необґрунтованими.
Захисники також наголошували на сумлінному виконанні обвинуваченим покладених на нього обов`язків та погіршенні стану його здоров`я.
Водночас суд не бере до уваги доводи сторони захисту, оскільки виконання таких обов`язків ОСОБА_6 свідчить саме про дієвість обраного щодо нього запобіжного заходу, та не є обставиною, яка впливає на його зміну.
Отже, зважаючи на викладене, попередньо визначена сума застави та покладені на обвинуваченого обов`язки зможуть забезпечити його належну поведінку та запобігти встановленим ризикам кримінального провадження. Тому, у задоволенні клопотання слід відмовити.
На підставі викладеного, суд постановив:
-клопотання прокурора ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, задовольнити частково;
-продовжити обвинуваченому ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на два місяці до 09.07.2024 включно, а саме:
-прибувати до суду на першу вимогу;
-не відлучатися з території України без дозволу суду;
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
-утриматись від спілкування зі свідками у цьому провадженні, а саме: ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 щодо висунутого йому обвинувачення;
-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
-у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_8 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 42023000000001295 відмовити;
Ухвала набирає законної сили з моменту її постановлення й оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_21 ОСОБА_22 ОСОБА_23