- Presiding judge (HACC AC) : Semennykov O.Yu.
справа № 991/3130/24
провадження №11-сс/991/346/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6
прокурора ОСОБА_7,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчої судді від 11 січня 2023 у справі №991/141/23 у кримінальному провадженні №52022000000000263 накладено арешт на майно, яке вилучено 05 січня 2023 року під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5
15 квітня 2024 року представник власника майна ОСОБА_5 . адвокат ОСОБА_6 звернувся із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчої судді від 11 січня 2023 року у справі №991/141/23, зокрема, на мобільний телефон Apple iPhone чорного матового кольору з трьома фотокамерами на тильній частині, серійний номер на корпусі відсутній (далі - мобільний телефон).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року відмовлено у його задоволенні, рішення слідчого судді мотивовано тим, що арешт на вказаний мобільний телефон накладено з метою збереження речових доказів, водночас, щодо такого майна призначена комп`ютерно-технічна експертиза з метою встановлення можливості подолання системи логічного захисту та можливості копіювання інформації, яка міститься на телефоні, на електронний носій інформації, яка триває натепер, а тому скасування арешту та повернення цього майна може зашкодити досудовому розслідуванню та спричинити втрату відомостей, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, отже потреба у застосуванні арешту названого майна не відпала.
Вимоги апеляційної скарги і узагальненні доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 01 травня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання про скасування арешту мобільного телефону.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилався на наступні доводи.
Зазначений мобільний телефон не є доказом в розумінні ст.98 КПК, іншого під час розгляду справи №991/3130/24 не доведено.
Призначена 06 січня 2023 року для проведення експертизи особа не є незалежною та неупередженою у цьому кримінальному провадженні, не має права на здійснення судової експертизи, порушено встановлений законодавством порядок призначення судового експерта, що має наслідком недопустимість доказів щодо телефону, призначена більше 15 місяців тому експертиза не надала результатів, в порушення вимог процесуального законодавства 18 квітня 2024 року призначена повторна експертиза.
Мотиви слідчого судді в оскаржуваній ухвалі побудовано виключно на недопустимих доказах органу досудового розслідування, ОСОБА_5 не є підозрюваним та не притягувався до кримінальної відповідальності у даному кримінальному провадженні, тому телефон повинен бути повернутий особі, у якої він вилучений, оскільки потреба у подальшому арешті відпала.
Позиції учасників провадження.
Представник власника майна ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні подану ним апеляційну скаргу підтримав та просив задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу представника без задоволення.
Власник майна ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце апеляційного розгляду, в судове засідання не з`явився, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив, проте суд з урахуванням позиції його представника згідно з положеннями ч.4 ст.405 КПК вважав за можливе розглянути апеляційну скаргу за його відсутності.
Мотиви та висновки суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади недоторканості права власності. Згідно з вимогами ст.16 КПК позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення ухваленого в порядку, передбаченому КПК.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Згідно з положеннями ст.170 КПК арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя згідно з вимогами ст.94, 132, 173 КПК повинен врахувати, зокрема, правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п.1 ч.2 ст.170 цього Кодексу), розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідно до абз.2 ч.1 ст.174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Надаючи оцінку доводам, викладеним особою в апеляційній скарзі, колегією суддів встановлено таке.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52022000000000263 від 16 вересня 2022 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191КК.
05 січня 2023 року при проведенні обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 вилучено, в тому числі, мобільний телефон, доступ до якого був обмежений системою логічного захисту.
06 січня 2023 року детективом призначено комплексну судову телекомунікаційну та комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону з метою встановлення можливості копіювання інформації, яка зберігається на вбудованому у ньому носії пам`яті, проведення якої доручено експерту-начальнику відділу детективів кримінальної лабораторії Управління аналітики та обробки інформації НАБУ.
Відповідно до змісту ухвали слідчого судді від 11 січня 2023 року, в тому числі на вилучений у ОСОБА_5 мобільний телефон, накладено арешт у зв`язку з тим, що він може бути використаний як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, проте наведене неможливо встановити поза розумним сумнівом, адже доступ до нього обмежений системою логічного захисту, відповідно, наявна необхідність у проведенні експертних досліджень.
Отже, беручи до уваги приписи абз.3 ч.2 ст.168 КПК, вилучення зазначеного мобільного телефону при проведенні обшуку не суперечило нормам КПК.
Станом на 11 квітня 2024 року за позицією органу досудового розслідування всіх питань, поставлених на вирішення комплексної судової телекомунікаційної та комп`ютерно-технічної експертизи мобільного телефону із використанням технічних засобів, які були в розпорядженні експерта, не вирішено, відповідний висновок експерта не складено, проте для вирішення необхідні додаткові дослідження із використанням інших технічних засобів або модернізованих засобів.
Тому 11 квітня 2024 року т.в.о. керівником підрозділу детективів направлено на адресу експерта листа, в якому заявник просив підготувати зазначений мобільний телефон для передачі детективу для подальшого дослідження.
Надалі 18 квітня 2024 року постановою детектива призначено комп`ютерно-технічну експертизу мобільного телефону, проведення якої доручено експертам Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. При цьому, оскільки висновок за наслідками проведення призначеної у 2013 році експертизи не складено, експертиза за постановою від 18 квітня 2024 року не може вважатися повторною.
В обґрунтування як поданого слідчому судді клопотання про скасування арешту, так і в апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 посилався на тривалий термін накладення арешту та те, що метою арешту телефону було проведення експертизи, яка не надала результатів, а повторна експертиза, призначена з порушеннями законодавства, що не проведена до цього часу, призводить до порушення прав власності ОСОБА_5 на його майно.
Колегія суддів зазначає, що за вказаних обставин, всупереч зазначеним доводам, слідчий суддя обґрунтовано дійшла висновку про те, що з огляду на призначення комп?ютерно-технічної експертизи мобільного телефону з метою встановлення можливості подолання системи логічного захисту та можливості копіювання інформації, яка міститься на ньому, на електронний носій інформації, яка триває натепер, скасування арешту та повернення цього майна може зашкодити досудовому розслідуванню та спричинити втрату відомостей, які мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Слідча суддя слушно зауважила на тому, що власник мобільного телефону не сприяє у подоланні встановленої на телефоні системи логічного захисту, в той же час арешт майна є передумовою для проведення експертизи, ураховуючи також положення абз.2 ч.3 ст.170 КПК, відповідно до яких арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається, серед іншого, у випадках, якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
В аспекті викладеного, суд відхиляє доводи апеляційної скарги щодо терміну проведення відповідних експертиз, отже арешт накладено обґрунтовано.
При цьому, колегія суддів також зауважує на тому, що адвокатом не доведено, що потреба у подальшому застосуванні арешту відпала, оскільки кримінальне провадження на теперішній час ще триває.
Також, як правомірно зазначено у постановах детектива від 06 січня 2023 року та 18 квітня 2024 року про призначення відповідних експертиз, зазначені постанови не підлягають оскарженню під час досудового розслідування, однак скарги на них можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст.314-316 КПК, а тому доводи представника щодо порушення детективом порядку призначення відповідних експертиз колегією суддів відхиляються.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, суд приходить до висновку, що слідчий суддя, відмовляючи в задоволенні клопотання про скасування арешту майна, діяла у спосіб та в межах діючого законодавства, доводи стосовно незаконності та необґрунтованості ухвали слід визнати непереконливими, слідчим суддею відповідно до ст.132, 170, 173, 174 КПК дотримані принципи розумності та співрозмірності обмеження права власності особи завданням кримінального провадження та враховані наслідки від вжиття такого тимчасового заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб. Доказів негативних наслідків обраного заходу забезпечення особою, яка подала апеляційну скаргу, не надано та під час розгляду останньої не встановлено.
Накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власники і обмежуються у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, відповідні обмеження за вищевказаних фактичних обставин є розумними і співмірними з огляду на завдання кримінального провадження, з урахуванням чого колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий ступінь втручання у права та свободи осіб з метою виконання завдань кримінального провадження.
Під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.
Керуючись ст.392, 404, 422, 532 КПК, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 01 травня 2024 року про відмову у задоволенні клопотання про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52022000000000263 залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
______________ _____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3