- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/3622/24
Провадження №11-сс/991/360/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 травня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 закрито провадження за клопотанням адвоката ОСОБА_7 про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу із клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
Просить поновити строк на апеляційне оскарження, ухвалу Вищого антикорупційного суду від 29.04.2024 скасувати та постановити нову, якою матеріали справи направити до Вищого антикорупційного суду для розгляду зі стадії прийняття.
Щодо поновлення строку зазначає, що такий пропущено з поважної причини, адже повний текст оскаржуваного рішення він отримав лише 08.05.2024.
Також у апеляційній скарзі посилається на те, що слідчий суддя постановив рішення з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права, оскільки помилково прийшов до переконання про відсутність у нього повноважень розглядати клопотання у порядку ст.174 КПК України у закритому кримінальному провадженні. Зокрема, слідчий суддя не врахував правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.06.2020 у справі №727/2878/19, згідно з якою питання про скасування арешту майна, накладеного за правилами КПК України 2012 року та нескасованого після закриття слідчим кримінального провадження, за клопотанням власника або іншого володільця відповідного майна вирішує слідчий суддя в порядку, передбаченому ст.174 цього Кодексу. Зазначає, що відсутність у слідчого повноважень на скасування арешту майна у закритому кримінальному провадженні прирівнюється до бездіяльності прокурора у разі закриття провадження без прийняття ним рішення щодо скасування арештів у ньому, адже чинним КПК України не передбачено механізмів для власника майна оскаржити таку бездіяльність прокурора. Тому слідчий суддя відповідно до покладених на нього завдань є найефективнішим суб`єктом, який у праві припинити свавільне обмеження права власності за зверненням власника майна у закритому кримінальному провадженні.
Представник ОСОБА_7 та прокурор, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що клопотання про поновлення строку на оскарження та апеляційну скаргу слід визнати необґрунтованими.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.395 КПК України апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів із дня її оголошення. Згідно з положеннями ч.3 зазначеної статті, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, або якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Матеріалами провадження стверджується, що слідчий суддя постановив оскаржувану ухвалу 29.04.2024 без виклику ОСОБА_6 та її представника. Копію повного тексту адвокат ОСОБА_7 отримав 08.05.2024. Відтак, у силу вимог ст.115, 395 КПК України строк апеляційного оскарження ухвали слідчого судді від 29.04.2024 для них розпочався 09.05.2024 та закінчився 13.05.2024. Апеляційна скарга на вказане рішення надіслана на електронну адресу Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду 13.05.2024, тобто у межах визначеного строку. Тому слід відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки він не пропущений.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
29.04.2024 до слідчого судді надійшло клопотання адвоката ОСОБА_7 в інтересах власника майна - ОСОБА_6, у якому він просив скасувати арешт, накладений ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі №757/13907/14-к та від 24.11.2014 у справі №757/34602/14-к на видаткову частину належних ОСОБА_6 рахунків, а саме: у ПАТ «Укрексімбанк» (МФО 322313) № НОМЕР_1 ; у ПАТ «Укрбізнесбанк» (МФО 334969), №№ НОМЕР_2, НОМЕР_3, НОМЕР_4, НОМЕР_5 ; у ПАТ «BБР» (МФО 380719) № НОМЕР_6 ; у ПАТ «Ощадбанк» (МФО 300465) №№ НОМЕР_7, НОМЕР_8, НОМЕР_9, НОМЕР_10, НОМЕР_11, НОМЕР_12, НОМЕР_13, НОМЕР_14, НОМЕР_15 .
Клопотання обґрунтоване тим, що Генеральною прокуратурою України (далі - ГПУ) здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015, виділеному з матеріалів кримінального провадження №42014000000000359 від 07.05.2014, за підозрою колишнього Голови Національного банку України ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
19.05.2014 складено повідомлення про підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, яку змінено 18.05.2015 та остаточно 16.01.2019 з правовою кваліфікацією ч.4 ст.28, ч.5 ст.191 КК України.
У кримінальному провадженні №42014000000000359 на підставі ухвал Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі №757/13907/14-к та від 24.11.2014 у справі №757/34602/14-к накладено арешт на майно ОСОБА_6 - дружини ОСОБА_8, а саме на видаткову частину належних їй рахунків у ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Укрбізнесбанк», ПАТ «ВБР», ПАТ «Ощадбанк».
15.02.2016 Печерським районним судом м. Києва задоволено клопотання ГПУ про здійснення спеціального досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 стосовно ОСОБА_8
16.11.2018 заступником Генерального прокурора винесено постанову про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №42015000000000915 від 18.05.2015 до десяти місяців.
22.01.2019 захисник ОСОБА_8 отримав повідомлення про завершення досудового розслідування, у якому зазначено, що згідно зі ст.290 КПК України сторона захисту має право на ознайомлення з матеріалами досудового розслідування №42015000000000915 від 18.05.2015.
21.04.2020 проведення досудового розслідування доручено Національному антикорупційному бюро України.
31.01.2023 постановою прокурора кримінальне провадження №42015000000000915 від 18.05.2015 за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.28 ч.5 ст.191 КК України, закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, слідчий суддя прийшов до висновку, що після закриття кримінального провадження згідно з п.10 ч.1 ст.284 КПК України вирішення питання про скасування арешту майна не належить до повноважень слідчого судді в порядку судового контролю.
Із вказаним висновком слідчого судді колегія суддів погоджується з огляду на таке.
Матеріалами провадження стверджується, що у кримінальному провадженні №42014000000000359, із якого у подальшому виділено кримінальне провадження №42015000000000915 від 18.05.2015, ухвалами Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі №757/13907/14-к та від 24.11.2014 у справі №757/34602/14-к накладено арешт на майно ОСОБА_6 - дружини ОСОБА_8, а саме на видаткову частину належних їй рахунків у ПАТ «Укрексімбанк», ПАТ «Укрбізнесбанк», ПАТ «ВБР», ПАТ «Ощадбанк». 31.01.2023 постановою прокурора кримінальне провадження №42015000000000915 від 18.05.2015 закрито на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України.
Згідно із ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до ч.3, 4 ст.174 КПК України прокурор одночасно з винесенням постанови про закриття кримінального провадження скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації. Суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Із аналізу наведених положень закону вбачається, що клопотання про скасування арешту майна під час досудового розслідування може бути предметом розгляду слідчого судді, а під час судового провадження - суду. У випадку ж закриття кримінального провадження постановою прокурора, останній скасовує арешт майна, якщо воно не підлягає спеціальній конфіскації, а суд - у разі ухвалення судового рішення, яким закінчується судовий розгляд. Відтак, варто зауважити, що приписами ст.174 КПК України не врегульовано порядку скасування арешту майна слідчим суддею після закінчення досудового розслідування внаслідок закриття кримінального провадження на підставі ст.284 КПК України.
Разом із цим, ч.4 ст.132 КПК України передбачено, що ухвала слідчого судді або суду про застосування заходів забезпечення кримінального провадження припиняє свою дію після закінчення строку її дії, скасування запобіжного заходу, ухвалення виправдувального вироку чи закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Відповідно до ст.131 КПК України арешт майна належить до заходів забезпечення кримінального провадження.
За таких обставин, у разі закриття кримінального провадження постановою слідчого або прокурора, ухвала слідчого судді про накладення арешту на майно (речові докази) припиняє свою дію, з огляду на що припиняє свою дію і застосоване слідчим суддею позбавлення права на відчуження, розпорядження та/або користування відповідним майном. Після закриття кримінального провадження в порядку, передбаченому законом слідчим, речовий доказ перебуває у володінні органу досудового розслідування за відсутності процесуального рішення про арешт майна (постанова Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 15.04.2024 у справі №554/2506/22, провадження №51-4350кмо23).
Відтак, враховуючи, що кримінальне провадження №42015000000000915 від 18.05.2015 закрите постановою прокурора на підставі п.10 ч.1 ст.284 КПК України, арешт, накладений на майно відповідно до ухвал Печерського районного суду м. Києва від 30.05.2014 у справі №757/13907/14-к та від 24.11.2014 у справі №757/34602/14-к, припинив свою дію в силу прямої вказівки ч.4 ст.132 КПК України. Тому, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що вирішення питання про скасування арешту майна не належить до його повноважень у порядку судового контролю під час досудового розслідування, а тому необхідно закрити провадження за клопотанням.
Відтак, безпідставним є довід апеляційної скарги про те, що слідчий суддя постановив рішення з неправильним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
При цьому посилання апеляційної скарги на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладену у постанові від 30.06.2020 у справі №727/2878/19, колегія суддів не може взяти до уваги, адже це судове рішення постановлене до того, як ст.132 КПК України доповнено ч.4 згідно із Законом №2810-IX від 01.12.2022.
Частиною 3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2024 року, оскільки такий не є пропущеним.
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 квітня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4