- Presiding judge (HACC) : Movchan N.V.
Справа № 991/1453/21
Провадження 1-кп/991/6/21
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 травня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3, за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4, прокурора ОСОБА_5, обвинуваченого ОСОБА_6, захисника ОСОБА_7, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора про проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 за обвинуваченням
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Баба Недригайлівського району Сумської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України,
УСТАНОВИВ:
В провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
Від прокурора ОСОБА_5 надійшло клопотання про проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтоване тим, що 05.07.2023 за клопотанням сторони захисту проведено психолого-психіатричне експертне дослідження № 677 у Державній установі «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України», згідно з яким ОСОБА_6 потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи у порядку ст. 242 КПК України. У подальшому, останній двічі проходив стаціонарне лікування в цій же психіатричній установі. 20.11.2023 за клопотання прокурора ухвалою суду призначено амбулаторну судову психіатричну експертизу стосовно обвинуваченого ОСОБА_6, за результатами проведення якої 26.02.2024 експертами складено висновок № 197. Зокрема, у цьому висновку експертами зазначено, що встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного та що обвинувачений за своїм психічним розладом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування. У судовому засіданні були допитані експерти, які повідомили, зокрема, що вони спілкувались із ОСОБА_6 09.01.2024 приблизно годину, він був у неадекватному стані, тому вони не могли встановити, чи був підекспертний осудний на час вчинення злочину. Отже, висновки експертизи та допит експертів не надали відповіді на основні питання, які підлягають встановленню для прийняття рішення щодо форми подальшого розгляду кримінального провадження: осудний чи неосудний ОСОБА_6 та необхідність застосування примусових заходів медичного характеру. Тому, для встановлення обставин, необхідних для судового розгляду кримінального провадження, виникла необхідність у призначенні стаціонарної судової психіатричної експертизи обвинуваченого.
У судовому засіданні прокурор клопотання про призначення експертизи підтримала з підстав, викладених в ньому. Просила доручити проведення експертизи експертам Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 заперечував щодо призначення стаціонарної судової психіатричної експертизи. Зазначив, що на його думку відсутні правові підстави для призначення саме стаціонарної експертизи, оскільки законодавством передбачена можливість призначення повторної або додаткової амбулаторної експертизи. Вважає доводи прокурора щодо потреби перевірити необхідність застосування до ОСОБА_6 примусових заходів медичного характеру такими, що суперечать вимогам ч. 4 ст. 503 КПК України, оскільки, відповідно до висновку експертів № 197 від 26.02.2024 ОСОБА_6 не є потенційно небезпечний для оточуючих. Також, цей висновок не містить обґрунтувань про необхідність проведення стаціонарної експертизи. Тобто обставина, на яку посилається прокурор у клопотанні, не ґрунтується на вимогах закону. Посилаючись на нормативно-правові акти, які регулюють порядок призначення та проведення судової психіатричної експертизи, зазначив, що у разі неповноти або недостатньої якості первинної експертизи повинна проводитись додаткова чи повторна амбулаторна судова психіатрична експертиза, а не стаціонарна.
Заслухавши думку учасників судового провадження, дослідивши клопотання прокурора про призначення експертизи та матеріали справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 332 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторін кримінального провадження або потерпілого за наявності підстав, передбачених статтею 242 цього Кодексу, має право своєю ухвалою доручити проведення експертизи експертній установі, експерту або експертам. До ухвали суду про доручення проведення експертизи включаються питання, поставлені перед експертом учасниками судового провадження, судом.
Згідно із ч. 2, 3 ст. 242 КПК України слідчий або прокурор зобов`язані забезпечити проведення експертизи зокрема щодо визначення психічного стану підозрюваного за наявності відомостей, які викликають сумнів щодо його осудності, обмеженої осудності. Примусове залучення особи для проведення медичної або психіатричної експертизи здійснюється за ухвалою слідчого судді, суду.
Відповідно до ст. 21 Закону України «Про психіатричну допомогу» судово-психіатрична експертиза по кримінальних справах призначається та проводиться на підставах та у порядку, передбаченому законом.
За ст. 509 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор зобов`язані залучити експерта (експертів) для проведення психіатричної експертизи у разі, якщо під час кримінального провадження будуть встановлені обставини, які дають підстави вважати, що особа під час вчинення суспільно небезпечного діяння була в неосудному або обмежено осудному стані або вчинила кримінальне правопорушення в осудному стані, але після його вчинення захворіла на психічну хворобу, яка позбавляє її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними. Такими обставинами, зокрема, є: 1) наявність згідно з медичним документом у особи розладу психічної діяльності або психічного захворювання; 2) поведінка особи під час вчинення суспільно небезпечного діяння або після нього була або є неадекватною (затьмарення свідомості, порушення сприйняття, мислення, волі, емоцій, інтелекту чи пам`яті тощо).
У разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування - ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження в порядку, передбаченому для подання та розгляду клопотань щодо обрання запобіжного заходу, а під час судового провадження - ухвалою суду.
Отже, норми чинного кримінального процесуального законодавства передбачають проведення як амбулаторної, так і стаціонарної експертизи стосовно обвинувачених з метою визначення їх психічного стану в конкретні проміжки часу і відносно певних обставин.
Встановлено, що 05.07.2023 на підставі замовлення адвоката ОСОБА_7 від 28.06.2023 головним судово-психіатричним експертом відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_8 та провідним експертом-психологом судового відділу судово-психіатричної експертизи ДУ «ІПСПЕМН МОЗ України» ОСОБА_9 складено висновок психолого-психіатричного експертного дослідження № 677 стосовно ОСОБА_6 . За результатами дослідження експертами встановлено, зокрема, що ОСОБА_6 на теперішній час страждає на стійкий психічний розлад у вигляді психічних та поведінкових розладів внаслідок органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного) з помірним інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями на тлі психотравмуючої (судової) ситуації, який істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, обмежуючи цю здатність; на теперішній час не здатен повною мірою усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними; має наступні психічні порушення: торпідність, ригідність, докладність, конкретність мислення, підвищена виснажливість психічних процесів, лабільність емоцій та помірне інтелектуально-мнестичне зниження, а також імпульсивність в прийнятті рішень, безпосередність поведінки, схильність переносити свій минулий досвід на вирішення сьогоденних проблем, зниження здатності до адаптації в нових ситуаціях, що є проявом виявленого у нього експертом-психіатром психічного розладу; потребує проведення відносно нього комплексної психолого-психіатричної експертизи згідно ст. 242 КПК України (т. 9 а.с. 187-200).
Ухвалою Вищого антикорупційного суду від 20.11.2023 у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 задоволено клопотання прокурора ОСОБА_5 та призначено амбулаторну судову психіатричну експертизу, виконання якої доручено експертам Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричної експертизи та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» ( т. 9 а.с. 224-225).
На виконання цієї ухвали суду судовим експертом ОСОБА_10 та головним судово-психіатричним експертом ОСОБА_11 проведено судово-психіатричну експертизу та надано висновок № 197 від 26.02.2024, згідно з яким ОСОБА_6 у теперішній час страждає на «Важкий депресивний епізод з психотичними симптомами на фоні органічного ураження головного мозку» (згідно з МКХ-10: F 32/3; F 07.8). Даний психічний розлад належить до категорії стійких хронічних психічних розладів. Встановити, чи страждав ОСОБА_6 будь-яким хворобливим станом у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного (відсутність продуктивного контакту внаслідок наявної актуальної психопатології). Встановити, чи міг ОСОБА_6 під час діяння, в скоєнні якого він на даний час обвинувачується, усвідомлювати свої дії та керувати ними, не є можливим внаслідок теперішнього психічного стану підекспертного. ОСОБА_6 у теперішній час за своїм психічним станом не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Участь особи в судовому засіданні регламентується КПК України і виходить за межі повноважень судово-психіатричного експерта. З урахуванням клінічного перебігу психічного розладу, ОСОБА_6 за своїм психічним станом становить небезпеку для себе та не є потенційно небезпечним для оточуючих, у зв`язку з чим потребує стаціонарного лікування (т. 10 а.с. 145- 150).
Тобто, за результатом проведення амбулаторної експертизи не надано відповідь на питання щодо психічного стану ОСОБА_6 у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується.
У судовому засіданні 08.04.2024 допитані судові експерти ОСОБА_11 та ОСОБА_10 .
Так, експерт ОСОБА_11 повідомив, у тому числі, що після проходження лікування стан ОСОБА_6 може або покращитись або змінитись, і після лікування можна буде провести експертизу і відповідати на поставлені судом питання. ОСОБА_6 потребує стаціонарного лікування, бо психічний розлад важкий, тому краще стаціонарне лікування, а не амбулаторне, і потім, коли його стан покращиться більше, будемо на це сподіватись, можна буде з ним розмовляти та встановити, який у нього стан і що йому рекомендувати. На час проведення експертизи, підекспертний був у вкрай важкому стані, плакав, самозвинувачувався, суїцидальні думки, галюцинації. Розповідав, що бачив доньку, яка померла, розмовляє з Богом, що за ним слідкують. Це була гостра фаза, яка відповідно може затягуватись, повторюватись. Попереднє дослідження було у липні, і діагноз був більш легкий. Після цього, до його огляду, ОСОБА_6 двічі лікувався в лікарні, і його стан значно погіршувався. Без проведення стаціонарного лікування, покращення навряд чи буде. Повторна експертиза зможе бути проведена, лише після його лікування.
На запитання суду: якби підекспертний перебував під наглядом більш тривалий час, це дало б якийсь результат? Експерт відповів: Якби була призначена стаціонарна експертиза, то це було б краще.
Експерт ОСОБА_10 повідомила, зокрема, що підекспертний потребує стаціонарного лікування, тому що він може зашкодити собі. Щодо тривалості лікування, то це залежить від того чи буде він лікуватись, чи ні, але це все індивідуально, і точно все одно не можна сказати. В даному випадку пожиттєва терапія відносно наявного захворювання органічного ураження головного мозку у ОСОБА_6 є. Коли він вийде з тривожно-депресивного стану з параноідними включеннями, ми зможемо поспілкуватись з підекспертним і з`ясувати ступінь порушень на період, який цікавить суд. А діагноз органічного ураження це той діагноз, який експерти вважали за хронічно-психічним.
На запитання суду: якби підекспертний більше часу перебував на обстеженні, або експертами проведене не одне спілкування з ним, чи дало б це змогу надати відповідь на питання експертизи? Відповіла, що на її думку - ні. На першому плані має бути лікування, а вже потім можливі інші експертизи.
Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 у період з 25.10.2023 по 16.11.2023 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», клінічний діагноз основний: F- 07.8 органічне ураження головного мозку поєднаного генезу( ендокринного, судинного, неопластичного) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями, затяжними та інтенсивними дисфоріями, дистиміями; виражений психоорганічний синдром, експлозивний тип. Пацієнт виписується із відділення з незначним поліпшенням, в поведінці став більш впорядкований, критика до власного стану знижена. В поведінці став більш впорядкований. Контакт продуктивний, настрій ближче до рівного. Сон та апетит достатні. Мислення у сповільненому темпі. Когнітивно знижений. Виписується із відділення за власним бажанням у супроводі сина, має намір продовжити лікування в амбулаторних умовах, що підтверджується випискою з медичної картки № 13721 (т. 9 а.с. 223).
Також, у період з 29.11.2023 по 10.01.2024 ОСОБА_6 перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», з діагнозом: F-07.8 Органічне ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного, неопластичного) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями, затяжними та інтенсивними дисфоріями, дистиміями. Стійкий галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений психоорганічним синдром. За період стаціонарного лікування стан пацієнта суттєво не змінився: емоційно нестабільний, фіксований на власних переживаннях, на обличчі афект туги та печалю. Настрій пригнічений, продуктивна симптоматика динамічно не змінилась, повідомляє, що «з Богом легше навіть у вас, я тут не один хоча б», поведінка галюцинаторна, постійно шепоче собі під ніс, озирається. Мислення тугорухливе, у сповільненому темпі. Сон медикаментозний, знижений. На фоні психотравмуючої ситуації (смерть доньки внаслідок суїциду) стан пацієнта погіршився, осунувся, перебував в межах ліжка постійно, у переживаннях не розкривається, проте продовжувати лікування категорично відмовляється. Виписується з відділення за власним бажанням, у супроводі сина, що підтверджується епікрізом з медичної картки стаціонарного хворого № 15340 (т. 10 а.с. 194-195).
У період з 26.02.2024 по 11.03.2024 ОСОБА_6 вчергове перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», з діагнозом: F-07.8 Органічне ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного, неопластичного) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями, затяжними та інтенсивними дисфоріями, дистиміями. Стійкий галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений психоорганічним синдром. За період стаціонарного лікування стан пацієнта суттєво не змінився: емоційно нестабільний, фіксований на власних хворобливих переживаннях, продуктивна симптоматика динамічно не змінилась. Сон медикаментозний. Відсутність продуктивного контакту внаслідок наявної актуальної психопатології. Виписується за власним бажанням у супроводі сина, на рекомендації лікаря щодо продовження лікування у стаціонарних умовах, категорично відмовляється, що підтверджується епікрізом з медичної картки стаціонарного хворого № 2545 (т. 10 а.с. 191-193).
Також встановлено, що ОСОБА_6 з 09.04.2024 по 10.05.2024 перебував на стаціонарному лікуванні в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», з діагнозом F-07.8 Органічне ураження головного мозку поєднаного генезу (ендокринного, судинного, неопластичного) з помірно вираженим інтелектуально-мнестичним зниженням та вираженими емоційно-вольовими порушеннями, затяжними та інтенсивними дисфоріями, дистиміями. Стійкий галюцинаторно-параноїдний синдром, виражений психоорганічним синдром. Причина надходження - погіршення психічного стану. За період стаціонарного лікування стан пацієнта змінився незначно: сон за допомогою соноіндукуючих препаратів, емоційно нестабільний, залишається стійко фіксованим на власних хворобливих переживаннях, переконанням яких не піддається. Продуктивна симптоматика динамічно не змінилась. Виписується за власним бажанням у супроводі сина, на рекомендації лікаря щодо продовження лікування у стаціонарних умовах, категорично відмовляється, що підтверджується епікрізом з медичної картки стаціонарного хворого № 4620.
Окрім цього судом встановлено, що ОСОБА_6 знаходився під амбулаторним наглядом лікаря-психіатра в «Психічній амбулаторії № 3» КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» з 17.11.2023 по 10.04.2024 (дата надання довідки), що підтверджується довідкою № 061/29/03-213 від 10.04.2024 (т. 10 а.с. 242).
Тобто, на час проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи обвинувачений ОСОБА_6, якому встановлено діагноз F-07.8, а саме наявність стійкого хронічного психічного розладу, вже пройшов один курс стаціонарного лікування у спеціалізованому медичному закладі, та понад місяць отримував лікування у стаціонарі КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія». Так і після проведення амбулаторного експертного дослідження ОСОБА_6 пройшов ще два курси лікування в умовах стаціонару в КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія», за результатами яких стан ОСОБА_6 змінився незначно: емоційно нестабільний, залишається стійко фіксованим на власних хворобливих переживаннях, переконанням яких не піддається, продуктивна симптоматика динамічно не змінилась. А виписка хворого кожного разу за власним бажанням, може свідчити на підтвердження пояснень експертів, що гарантій на значне покращення у стані психічного здоров`я ОСОБА_6 не має.
Відповідно до статті 8 КПК України, кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, вирішуючи питання про направлення особи до медичного закладу для проведення стаціонарної психіатричної експертизи, суд має керуватися висновком амбулаторної експертизи про необхідність здійснення тривалого спостереження та дослідження особи. На користь цієї позиції свідчить також те, що вирішення зазначеного питання потребує спеціальних знань у галузі психіатрії.
Враховуючи, що (1) за результатом проведення амбулаторної судово-психіатричної експертизи № 197 від 26.02.2024 стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 не надано відповіді на ключові питання щодо психічного стану обвинуваченого у період часу, до якого відноситься діяння, в скоєнні якого він обвинувачується; (2) пояснення експертів; (3) неодноразове перебування ОСОБА_6 на стаціонарному лікуванні у КНП «Клінічна лікарня «Психіатрія» за період з 25.10.2023 по 10.05.2024, зокрема, двічі після проведення вищезазначеної експертизи; для повного, всебічного та неупередженого дослідження всіх обставин вчинення суспільно небезпечного діяння, а також те, що визначення психічного стану ОСОБА_6, як на даний час, так і на час вчинення кримінального правопорушення відповідно до ч. 1 ст. 503 КПК України має значення для визначення процедури здійснення кримінального провадження стосовно нього, а також для застосування норм ст. 19, 20 КК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для призначення стосовно ОСОБА_6 стаціонарної судової психіатричної експертизи, оскільки необхідність проведення такої експертизи прямо ґрунтується на вимогах закону.
Всі поставлені у клопотанні прокурора питання мають істотне значення для розгляду кримінального провадження та правильного застосування до його учасників належних правових процедур. Сторона захисту не ставила додаткових питань експерту.
Доводи захисника ОСОБА_7 щодо відсутності підстав для призначення стаціонарної судової психіатричної експертизи спростовуються встановленими вище судом обставинами. Разом з тим, досліджені у судовому засіданні матеріали, а також пояснення експертів, не свідчать про те, що психічний стан ОСОБА_6 покращиться, що надасть можливість провести повторну амбулаторну судово-психіатричну експертизу та отримати відповіді на всі питання суду.
Враховуючи вимоги ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», згідно з якою виключно державними спеціалізованими установами здійснюється судово-експертна діяльність, пов`язана з проведенням, зокрема, судово-психіатричних експертиз, суд дійшов висновку про доручення проведення експертизи експертам Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
Також, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 242, ч. 2 ст. 509 КПК України суд вважає за необхідне надати дозвіл на поміщення обвинуваченого ОСОБА_6 до експертної установи - Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» виключно на час необхідний для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи, але не більше двох місяців.
Колегія суддів звертає увагу, що примусове поміщення особи до психіатричного закладу, саме як засіб її ізоляції від суспільства, можливий у кримінальному провадженні за умови встановлення у особи психічного стану неосудності або обмеженої осудності, із встановленням фахівцями відповідного діагнозу, - запобіжний захід в порядку ст. 508 КПК України, або судове рішення про застосування щодо особи примусових заходів медичного характеру з поміщенням особи у відповідний спеціальний медичний заклад для проходження лікування.
Однак, за диспозицією ст. 509 КПК України, направлення обвинуваченого на строк не більше двох місяців, до спеціального медичного закладу є виправданим саме для встановлення психічного стану обвинуваченого, і метою цього є дослідження його спеціалістами, експертами, оскільки для встановлення дійсного психічного стану обвинуваченого під час можливого вчинення ним кримінального правопорушення, і після того, необхідні спеціальні знання.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення клопотання прокурора та призначення у кримінальному провадженні експертизи.
Керуючись ст. 2, 7, 242, 243, 332, 371, 372, 376, 392, 508, 509 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи задовольнити.
Призначити у кримінальному провадженні № 52020000000000389 від 22.06.2020 за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, стаціонарну судову психіатричну експертизу, виконання якої доручити експертам Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95).
На вирішення експертів поставити такі питання:
1.Чи страждав ОСОБА_6 до вчинення вказаного кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням ? Якщо так, то яким саме ? Чи не заважала дана хвороба усвідомлювати йому свої дії та керувати ними ?
2.Чи страждав ОСОБА_6 в період вчинення вказаного кримінального правопорушення будь-яким психічним захворюванням, чи проявився у нього тимчасовий розлад психічної діяльності ? Якщо так, то до якої категорії хворобливих станів належить даний психічний розлад ? Чи міг він усвідомлювати свої дії і керувати ними в момент вчинення кримінального правопорушення ?
3.Чи страждає ОСОБА_6 на сьогоднішній час будь-яким психічним захворюванням, що позбавляє його можливості усвідомлювати свої дії та керувати ними ? Якщо так, то коли розпочалась ця психічна хвороба ?
4.Чи може ОСОБА_6 усвідомлювати свої дії і керувати ними, тобто чи слід його вважати осудним ?
5.Якщо ОСОБА_6 не може повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними, то чи можна вважати його обмежено осудним ?
6.Якщо ОСОБА_6 страждає нині психічною хворобою, то яких заходів медичного характеру він потребує (лікування на загальних підставах, примусове лікування в психіатричній лікарні за місцем проживання, примусове лікування в психіатричній лікарні спеціального типу та системи).
7.Чи дозволяє психічний стан ОСОБА_6 на даний час проводити із ним судові засідання ?
8.Чи має ОСОБА_6 які-небудь психічні вади, через які не може самостійно реалізовувати своє право на захист ?
У випадку виявлення в ході проведення експертизи відомостей, які мають значення для кримінального провадження і з приводу яких не були поставлені запитання, викласти такі відомості у висновку експертизи.
Попередити експертів про кримінальну відповідальність за ст. 384, 385 КК України.
Направити обвинуваченого ОСОБА_6 до Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95) для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи на строк не більше двох місяців.
Надати дозвіл на поміщення обвинуваченого ОСОБА_6 до експертної установи - Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (м. Львів, вул. Кульпарківська, 95) для проведення стаціонарної судової психіатричної експертизи на строк не більше двох місяців.
Визначити, що вищевказана експертиза має бути проведена у строк, який не може перевищувати двох місяців з дати початку проведення обстеження/експертного дослідження обвинуваченого ОСОБА_6 у Львівській філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України».
Копію ухвали надіслати до Львівської філії Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» - для виконання, матеріали судової справи та медичної документації щодо ОСОБА_6 надати на вимогу експерта.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 .
Судовий розгляд продовжити після завершення експертного дослідження.
Ухвала може бути оскаржена через Вищий антикорупційний суд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня оголошення судового рішення.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3