- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/711/24
Провадження № 1-кп/991/5/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
13 травня 2024 року Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 розглянув у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301.
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_8,
захисників ОСОБА_5, ОСОБА_9, ОСОБА_10,
потерпілого ОСОБА_11,
секретаря судового засідання ОСОБА_12 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 52022000000000301, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
2.Під час підготовчого судового засідання у порядку пункту 3 частини 1 статті 314 КПК України в судових засіданнях 15 березня та 13 травня 2024 року захисники ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили клопотання про повернення обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні прокурору.
3.У своєму клопотанні захисник ОСОБА_4 просив врахувати таке.
3.1.Відомості, які містяться в обвинувальному акті стосовно особи потерпілого, а також розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, не відповідають вимогам п. 3, 7 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки суперечать положенням ч. 1 ст. 55 КПК України, ч. 5 ст. 354 КК України, ч. 2 ст. 22 ЦК України, а також фактичним обставинам кримінального провадження.
3.2.Відповідно до обвинувального акта ОСОБА_8 обвинувачується у: 1) підбурюванні до закінченого, замаху на надання службовим особам, які займають особливо відповідальне становище, неправомірної вигоди за вчинення службовими особами в інтересах того хто надає таку вигоду, дій з використанням наданої їм влади чи службового становища; 2) заволодінні чужим майном шляхом обману (шахрайство) за попередньою змовою групою осіб в особливо великому розмірі.
Водночас, зі змісту обвинувального акта у кримінальному провадженні вбачається, що серед викладених у ньому фактичних обставин взагалі не міститься таких, з яких можливо було б встановити: 1) наявність співучасника кримінального правопорушення, якого підбурили до надання неправомірної вигоди, що є необхідною умовою кваліфікації за ч. 4 ст. 27 КК України; 2) наявність у діях ОСОБА_8 об`єктивної сторони заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11, що є необхідною умовою кваліфікації за ч. 4 ст. 190 КК України; 3) наявність у ОСОБА_8 наміру щодо підбурення ОСОБА_11 до надання неправомірної вигоди саме для передачі суддям ВАКС та прокурорам САП, що є кваліфікуючою ознакою ч. 4 ст. 369 КК України.
4.У своєму клопотанні захисник ОСОБА_5 просила врахувати таке.
4.1.На переконання захисника, внаслідок порушень КПК України щодо підслідності детектив, який склав та підписав обвинувальний акт, та прокурор, який його погодив, є неуповноваженими особами в даному кримінальному провадженні.
4.2.Детектив ОСОБА_13 підписав обвинувальний акт в умовах конфлікту інтересів, оскільки, на переконання адвоката, він мав бути відведений від проведення досудового розслідування цього кримінального провадження, що також вказує на обставини про складення та підписання акта неуповноваженим суб`єктом.
4.3.Адвокат просила врахувати, що надаючи оцінку фактичним обставинам кримінального правопорушення, які викладені у цьому обвинувальному акті, колегія суддів буде діяти в умовах конфлікту інтересів.
4.4.На переконання адвоката, в обвинувальному акті не зазначено обов`язкових елементів інкримінованих злочинів, в тому числі часу та місця вчинення кримінальних правопорушень, не зазначено осіб, котрі були учасниками, тощо. Обвинувачення сформовано недостатньо повно та є не зрозумілим для осіб, щодо яких здійснюється судовий розгляд.
4.5.Обвинувальний акт викладений таким чином, що ОСОБА_11 вчиняв неправомірні дії (фактично передав як неправомірну вигоду для суддів ВАКС та прокурорів САП 1 710 000 доларів США) однак такі дії не кваліфіковані детективом та прокурором як протиправні.
5.Обвинувачені ОСОБА_8 та ОСОБА_7, захисник ОСОБА_10 підтримали клопотання захисників.
6.Прокурор ОСОБА_6 заперечила проти задоволення клопотань. Пояснила, що обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК України, а доводи, на які посилаються захисники, не є підставою для повернення обвинувального акта. Сторона обвинувачення вважає, що обвинувальний акт містить всі необхідні відомості, зокрема щодо фактичних обставин справи, правової кваліфікації діянь, а також формулювання обвинувачення. Тому, на думку прокурора, підстав для повернення обвинувального акта немає.
Низка доводів захисників зводиться до незгоди з підслідністю та підсудністю цього кримінального провадження. Зазначене не підлягає обговоренню, більше того, питання про підсудність цього кримінального провадження ВАКС вирішено у порядку, передбаченому процесуальним законом.
7.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт, суд вважає, що клопотання захисників не підлягають задоволенню з огляду на таке.
8.Відповідно до ст. 3 КПК України обвинувачення - це твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим кодексом.
8.1.Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
8.2.Згідно з ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у ст. 291 цього Кодексу.
8.3.Відповідно ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити такі відомості: найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); анкетні відомості кожного потерпілого; анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); прізвище ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; розмір витрат на залучення експерта; розмір пропонованої винагороди викривачу; дату та місце його складання та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.
8.4.В п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України мова йде про право суду повернути обвинувальний акт, якщо буде встановлено, що він не відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України. При цьому, на думку суду, оскільки таке повернення є правом, а не обов`язком суду, то для повернення обвинувального акта підставою не може слугувати будь-яка його невідповідність вимогам КПК, а лише та, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, і в кожному конкретному випадку суд має перевірити, чи створює перешкоди для судового розгляду певна невідповідність обвинувального акта вимогам КПК України.
9.Частина доводів заявників клопотань зводилась до необґрунтованості та помилкової кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених. Стосовно викладу правової кваліфікації кримінального правопорушення суд вважає, що процесуальний закон не дозволяє прокурору зазначати кваліфікацію на власний розсуд, він має робити це з урахуванням того, що зібрані під час досудового розслідування докази визнані ним достатніми для складання обвинувального акта та того, що обов`язок доказування відповідно до ст. 92 КПК України лежить саме на ньому.
Ознайомившись із обвинувальним актом, суд пересвідчився, що його подано з дотриманням вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України. Вказаний документ містить правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
Крім того, у межах таких доводів заявників, суд зазначає, що сторона обвинувачення має право викладати в обвинувальному акті ті обставини, які планує доводити, а відображена в обвинувальному акті кваліфікація злочину - це результат кримінально-правової оцінки діяння стороною обвинувачення, внаслідок чого констатовано, що скоєне, на її переконання, є кримінальним правопорушенням, встановлена нею відповідність між юридично-значущими ознаками посягання і ознаками злочину, передбаченими законом, і процесуально закріплений висновок прокурора, детектива про наявність такої відповідності. Питання про узгодженість викладення в обвинувальному акті, власне, фактичних обставин справи, а також узгодженість викладених фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та з правовою кваліфікацію кримінального правопорушення не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, оскільки на цій стадії судового провадження суд не вправі входити в оцінку вказаних обставин.
При цьому суд враховує висновок Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду, який міститься у постанові від 03 липня 2019 року у справі № 273/1053/17, відповідно до якого кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора.
10.На переконання захисника ОСОБА_14, відповідно до фактичних обставин умислом ОСОБА_8 охоплювався намір спонукати ОСОБА_11 до передачі грошових коштів саме ОСОБА_7, а не суддям ВАКС або прокурорам САП, що вказує на необхідність кваліфікації такого діяння за ч. 4 ст. 27 ч. 1ст. 369-2 КК України, а саме підбурення до зловживання впливом, тобто підбурення до надання неправомірної вигоди особі, яка пропонує чи обіцяє за таку вигоду вплинути на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави. Отож, фактично захисник наголошував на помилковій кримінально-правовій кваліфікації дій обвинуваченого, тож просив врахувати це як підставу для повернення обвинувального акта. З огляду на дискреційні повноваження прокурора щодо кримінально-правової кваліфікації дій обвинувачених, суд відхиляє такі доводи захисника.
11.Стосовно відсутності, на переконання сторони захисту, в обвинувальному акті достатніх відомостей щодо події кримінального правопорушення, часу та місця, то колегія суддів зазначає, що дані обставини входять до обсягу обвинувачення. Формулювання обсягу обвинувачення належить до дискреційних повноважень прокурора. У випадку недоведення стороною обвинувачення наявності у діях обвинувачених усіх елементів інкримінованих складів злочинів суд буде зобов`язаний ухвалити виправдувальний вирок.
11.1.З цих же підстав суд відхиляє доводи щодо невідповідності обвинувального акта ст. 291 КПК України в частині неповного викладу фактичних обставин кримінального провадження, відсутності у обвинувальному акті співучасника, якого підбурили до надання неправомірної вигоди, та об`єктивної сторони заволодіння грошовими коштами ОСОБА_11 .
12.У межах доводів про наявність підстав для повернення обвинувального акта стороною захисту стверджувалося, що фактична передача ОСОБА_11 1 710 000 доларів США у якості неправомірної вигоди для суддів ВАКС та прокурорів САП повинна була отримати кримінально-правову кваліфікацію у цьому обвинувальному акті. Враховуючи дискреційні повноваження прокурора щодо висунення обвинувачення, суд відхиляє такі доводи.
13.Щодо доводів про те, що обвинувачення сформовано не достатньо повно та є не зрозумілим для осіб, щодо яких здійснюється судовий розгляд, що позбавляє захисників змоги забезпечити належний захист обвинувачених.
Пунктом 5 ч. 2 ст. 291 КПК України визначено, що обвинувальний акт має містити такі відомості, як виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
В пункті 2 постанови Верховного Суду України від 24 листопада 2016 року у справі № 5-328кс16 зазначено таке: «При цьому в доктрині кримінального процесу під формулюванням обвинувачення розуміється короткий виклад тексту диспозиції кримінально-правової норми, порушення якої інкримінується особі, фабула обвинувачення виступає фактичною моделлю вчиненого злочину, а юридичне формулювання (формула та формулювання обвинувачення) - це правова модель злочину, вказівка на кримінально-правові норми, порушення яких інкримінується обвинуваченому.»
Складений обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 містить виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані в своїй сукупності дають повне уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що, у свою чергу, дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.
На переконання суду, встановлені прокурором та викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень є достатніми для повного розуміння стороною захисту суті висунутого обвинувачення.
14.Як того і вимагає пункт 3 частини 2 статті 291 КПК, на аркушах 1-2 обвинувального акта зазначено анкетні відомості потерпілого у кримінальному провадженні. На виконання вимог пункту 7 частини 2 статті 291 КПК обвинувальний акт містить відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (аркуш 77 обвинувального акта). Доводи сторони захисту про відсутність майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відтак потерпілого у цьому кримінальному провадженні не можуть бути предметом оцінки на стадії підготовчого судового засідання.
15.Доводи захисника ОСОБА_5 про складання та підписання обвинувального акта неуповноваженими особами зводяться до незгоди з підслідністю цього кримінального провадження НАБ України, що не може бути оцінено під час вирішення клопотання про повернення обвинувального акта.
16.Щодо доводів про те, що обвинувальний акт підписаний неуповноваженим детективом ОСОБА_13, який, на переконання адвоката, мав бути відведений від проведення досудового розслідування.
Як того вимагають приписи п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт містить відомості про прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого. На аркуші 2 обвинувального акта зазначено, що досудове розслідування у кримінальному провадженні здійснювалось слідчою групою у складі, зокрема, старшого детектива НАБ України ОСОБА_13 . Саме вказаний детектив, керуючись п. 7 ч. 2 ст. 40 та ч. 3 ст. 291 КПК України склав та підписав обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні. Неуповноваженість детектива ОСОБА_13 на складання та підписання обвинувального акта могла бути зумовлена задоволенням заяви захисника про його відвід від проведення досудового розслідування, розглянутої у порядку ст. 81 КПК України, або виключенням зі складу слідчої групи, проте таких відомостей адвокат ОСОБА_5 не надала. Відтак, старший детектив НАБ України ОСОБА_13 був уповноважений на складання та підписання обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.
17.Щодо доводів адвоката ОСОБА_5 про те, що під час оцінки фактичних обставин кримінального правопорушення, які викладені у обвинувальному акті, колегія суддів діятиме в умовах конфлікту інтересів суд зазначає таке. По-перше, вказане не свідчить про невідповідність обвинувального акта вимогам статті 291 КПК України. По-друге, доводам про те, що колегія суддів заінтересована у результатах цього провадження суд вже надавав оцінку в ухвалі від 06 лютого 2024 року, у якій дійшов висновку про їх необґрунтованість. Крім того, цей блок доводів суд розцінює як такий, що спрямований на чергове озвучення позиції захисника щодо непідсудності справи Вищому антикорупційному суду, що не підтвердилось під час перевірки у порядку ст. 34 КПК України.
18.На даній стадії кримінального провадження суд доходить висновку, що прокурором дотримано вимоги ст. 291 КПК. Всі інші обставини суд зможе дослідити у ході судового розгляду та дати їм оцінку при винесенні остаточного рішення у справі.
Відтак, підстав для повернення обвинувального акта прокурору суд не вбачає.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 1, 3, 291, 314 КПК України суд постановив:
1. Залишити без задоволення клопотання захисників ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні № 52022000000000301.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_15