- Presiding judge (HACC): Fedorov O.V.
Справа № 991/4038/24
Провадження 1-кс/991/4074/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
15 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
підозрюваного ОСОБА_4,
захисника - адвоката ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження дії процесуальних обов`язків, покладених на:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52020000000000137 від 21.02.2020,
ВСТАНОВИВ:
13.05.2024 вказане клопотання надійшло до Вищого антикорупційного суду і на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду було передано на розгляд слідчого судді ОСОБА_1 .
1. Короткий зміст клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків
У поданому клопотанні прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у виді застави.
В обґрунтування заявленого клопотання прокурор зазначив, що фактичний бенефіціарний власник ТОВ «Пром Бізнес Груп», ПМП «МИР», ТОВ «Тензасоюзбуд», ТОВ «Будівельна компанія «Фемос», а також інших суб`єктів господарювання ОСОБА_6 за попередньою змовою зі службовими особами Державної міграційною службою, а саме заступником Голови ДМС ОСОБА_7 та начальником управління ресурсно-господарського забезпечення та капітального будівництва ДМС ОСОБА_8 заволоділи коштами ДМС в особливо великих розмірах під час закупівлі робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .
За твердженням прокурора, внаслідок завищення вартості робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації за договорами № 49,72,73,75, а також внаслідок завищення вартості виконаних робіт за договорами № 85, № 95, № 71, № 92, № 104 в т.ч. нестачі товарно-матеріальних цінностей за договорами № 85, № 71 державному бюджету завдано збитків на загальну суму 88 143 084,49 грн.
21.09.2023 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. Прокурор у своєму клопотанні навів перелік доказів, якими обґрунтовує підозру.
При цьому, прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 (справа № 991/8431/23, провадження 1-кс/991/8487/23), до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Ухвалами слідчого судді ВАКС такі обов`язки продовжувалися, востаннє продовжено строк дії обов`язків до 18.05.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 (справа № 991/10847/23) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020, продовжено до 21 вересня 2024 року.
Прокурор зазначає про продовження існування ризику переховуватися від органів досудового розслідування, а також незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.
В обгрунтування обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування прокурор вказує на необхідність додаткових допитів колишніх та діючих працівників ДМС України, які брали участь у закупівлях ДМС робіт, які стосуються предмету досудового розслідування, інженерів технічного нагляду за виконання робіт, а також вирішити питання про повідомлення про підозру іншим особам.
При цьому, прокурор стверджує, що раніше зазначені дії не могли бути вчинені через складність кримінального провадження.
У зв`язку з чим, прокурор просить продовжити строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 на 2 місяці.
2.Позиції учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засідання вимоги клопотання підтримав і просив продовжити строк дії обов`язків.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 не заперечували проти задоволення клопотання, оскільки покладені обов`язки жодним чином не впливають на життя підозрюваного.
3.Оцінка та мотиви слідчого судді
Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України, обов`язки, що можуть бути покладені на підозрюваного при застосуванні запобіжного заходу, та які передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України можуть бути обрані на строк не більше двох місяців. Однак, у разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 КПК України.
Згідно з ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання прокурора, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують дію додаткових обов`язків; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали.
Крім того, ч. 4 ст. 199 КПК України визначає, що слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку додаткових обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
З аналізу вказаних норм, при вирішенні питання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має керуватися положеннями, якими врегульовано застосування запобіжних заходів, з урахуванням додаткових відомостей щодо продовження існування ризиків.
Зважаючи на вищевказане, під час розгляду клопотання про продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя має встановити:
- чи можливо продовжити дію покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України;
- чи наявна обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
- чи наявно достатньо підстав вважати, що продовжують існувати ризики, передбачені статтею 177 КПК України;
- чи існують обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження обов`язків;
- чи можливо застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення прокурора, слідчий суддя, надаючи відповіді на вказані питання, приходить до таких висновків.
3.1.Щодо можливості продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України
У ході дослідження клопотання та долучених сторонами матеріалів, слідчим суддею встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.09.2023 (справа № 991/8431/23, провадження 1-кс/991/8487/23), до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у виді застави із покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України. Ухвалами слідчої судді ВАКС такі обов`язки неодноразово продовжувалися, зокрема востаннє продовжено строк дії обов`язків до 18.05.2024.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 (справа № 991/10847/23) строк досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000137 від 21.02.2020, продовжено до 21 вересня 2024 року.
Отже, враховуючи, що строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні продовжений до 21.09.2024, а також, що запобіжний захід у виді застави продовжує діяти і наразі не скасований, беручи до уваги положення ч. 7 ст. 194 та ст. 199 КПК України, які визначають тривалість та порядок продовження строку дії обов`язків, слідчий суддя вважає можливим розглянути питання про продовження дії обов`язків.
3.2.Щодо наявності обґрунтованої підозри
Відповідно до положень ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є, зокрема, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
Разом з тим, кримінальне процесуальне законодавство України не містить визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, керуючись приписами ч. 5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя при встановленні змісту вказаного поняття враховує практику Європейського суду з прав людини.
Так, з усталеної практики ЄСПЛ вбачається, що існування обґрунтованої підозри передбачає наявність фактів або інформації, які змогли б переконати об`єктивного спостерігача в тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. При цьому, факти, які дають підставу для підозри, не мають бути такого ж рівня, як і ті, що обґрунтовують засудження особи, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справах «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Отже, обґрунтована підозра не передбачає наявності переконання «поза розумним сумнівом» щодо вчинення особою кримінального правопорушення. Однак, вона повинна ґрунтуватись на об`єктивних фактах, встановлених на підставі наданих стороною обвинувачення доказів.
Таким чином, слідчому судді необхідно з`ясувати, чи є підстави обґрунтовано вважати, що ОСОБА_4 міг вчинити інкримінований йому злочин. При цьому, остаточна оцінка та кваліфікація конкретних діянь здійснюється судом під час розгляду справи по суті.
Як вбачається з клопотання та доданих до нього матеріалів, досудове розслідування у цьому кримінальному провадженні здійснюється за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Вказана норма передбачає відповідальність, зокрема за заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем в особливо великих розмірах.
Зі змісту клопотання, долучених до нього матеріалів та пояснень прокурора вбачається, що у цьому кримінальному провадженні розслідуються обставини заволодіння бюджетними коштами при здійсненні робіт з виготовлення проектно-кошторисної документації та виконанні робіт з реконструкції нежитлової громадської будівлі (корпусу лабораторно-виробничого), розташованої за адресою: АДРЕСА_1, в адміністративну будівлю, шляхом завищення вартості вказаних робіт та придбаних товарно-матеріальних цінностей.
Так, злочинна схема полягала у заволодінні бюджетними коштами, виділеними на виконання робіт з розробки проектно-кошторисної документації, виконання ремонтних робіт, що передували реконструкції та виконання робіт з реконструкції будівлі. При цьому реалізація схеми передбачала декілька послідовних етапів, зокрема формальне проведення відкритих торгів та укладення договорів за неконкурентними процедурами з наперед визначеними суб`єктами господарювання, завищення вартості самих робіт на виготовлення проектно-кошторисної документації та внесення завідомо неправдивих відомостей до первинно-звітної документації з будівництва стосовно факту та обсягів виконаних робіт та поставленого устаткування.
За версією слідства, вказана схема була організована начальником УРГЗКБ ДМС ОСОБА_4, якому було доручено розробити план-схему заходів щодо реконструкції, ОСОБА_6, який мав попередній досвід договірної роботи з ДМС та його структурними підрозділами у т.ч. з організації виконання ремонтно-будівельних робіт, які до її реалізації залучили інших осіб, серед яких, зокрема були і службові особи ДМС.
Для досягнення мети злочинного плану ОСОБА_4, як начальник УРГЗКБ ДМС та голова тендерного комітету ДМС, забезпечував перемогу в закупівлях, як за спрощеними процедурами так і шляхом проведення відкритих торгів, підконтрольних ОСОБА_6 підприємств та подальше укладення ДМС договорів підряду з такими підприємствами. Також ОСОБА_4, відповідно до його службових повноважень та ролі у злочинній групі, був відповідальний за забезпечення підписання та видачу документації з прийому-передачі виконаних будівельних робіт з внесеними до неї завідомо неправдивих відомостей про обсяги та вартість робіт й матеріалів.
При цьому, враховуючи, що відповідно до державних будівельних норм на об`єкті будівництва має здійснюватися технічний нагляд, розуміючи що незалежний технічний нагляд унеможливить реалізацію злочинного умислу, оскільки якість та обсяг фактично виконаних робіт не відповідав тим, які були відображенні у відповідній документації, учасники групи залучали до проведення технічного нагляду підконтрольних їм осіб.
Вказані дії створили умови для заволодіння коштами, виділеними з державного бюджету для проведення реконструкції будівлі, яка була передана до сфери управління ДМС та, на переконання слідства, призвели до завдання збитків державі на загальну суму 88 143 084,49 грн.
Викладені обставини, у сукупності з наданими прокурором поясненнями та представленими матеріалами кримінального провадження переконують слідчого суддю у тому, що мало місце вчинення злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Описані вище дії зазначених осіб, зв`язки між особами та характер їх взаємовідносин, послідовність виконаних дій, створюють у слідчого судді переконання у тому, що такі особи ймовірно діяли у співучасті, мали спільний умисел, направлений на заволодіння бюджетними коштами, а з огляду на займану ОСОБА_4 посаду, слідчий суддя доходить висновку, що підозрюваний міг вчинити інкримінований йому злочин.
Підсумовуючи, слідчий суддя вважає, що викладені вище обставини на даному етапі досудового розслідування з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного з вчиненим кримінальним правопорушенням, оскільки для стороннього спостерігача прослідковувався б зв`язок між описаними діями та наслідками, а саме завданні шкоди майновим інтересам держави. В подальшому такі обставини мають бути перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
При цьому, відповідні обставини, які враховані при оцінці обґрунтованості повідомленої ОСОБА_4 підозри, встановлені слідчим суддею на підставі таких досліджених в ході судового засідання копій документів:
- протоколу огляду матеріалів кримінального провадження від 20.01.2022 з додатком - висновком Державної аудиторської служби України від 18.01.2022;
- висновку експерта за результатами проведення додаткової судово-економічної експертизи у кримінальному провадженні №52020000000000137, від 28.02.2023 №189/23-22;
- протоколу огляду від 14.09.2022 з додатками (за участі спеціалістів Державної аудиторської служби України;
- висновку експерта від 14.07.2023 №2066/22-25/1260-1268/23-25 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи у кримінальному провадженні №52020000000000137 (т. 2, арк.145-257);
- первинної звітної документації з будівництва (актами КБ-2в) в рамках договорів № 85,95,71;
- протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - аудіоконтролю особи відносно ОСОБА_4 від 29.04.2020;
- протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - аудіо; - відеоконтроль особи відносно ОСОБА_4 від 11.01.2021, відповідно до якого підтверджується корисливий мотив ОСОБА_4, його взаємовідносини із ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ;
- протоколу за результатами проведення негласних (слідчих) розшукових дій - аудіо; - відеоконтроль особи відносно ОСОБА_4 від 29.03.2021, відповідно до якого підтверджується корисливий мотив ОСОБА_4, його взаємовідносини із ОСОБА_6 ; усвідомлення про відсутність окремого устаткування (меблів); підконтрольність директора ТОВ «Тензасоюзбуд» ОСОБА_9 - ОСОБА_6 ;
-іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Оцінивши вказані докази в їх сукупності з доводами клопотання та учасників судового засідання, не вирішуючи питання про доведеність вини та остаточної кваліфікації дій ОСОБА_4, виходячи з наданих матеріалів клопотання, слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України за викладених у клопотанні обставин.
3.3. Щодо продовження існування ризиків
Ризики вчинення підозрюваним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення слідчим суддею обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
У клопотанні прокурор зазначає про продовження ризиків (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, (2) незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних, експертів у цьому кримінальному провадженні.
3.3.1. Щодо ризику переховуватися від органів досудового розслідування та суду
Слідчий суддя вважає, що ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду продовжує існувати, враховуючи передусім тяжкість і характер злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також можливість підозрюваного залишити територію України, з огляду на те, що тривалий час підозрюваний обіймав керівні посади в органах Державної міграційної служби та широке коло зв?язків серед службових осіб органів державної влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів, які можливо використати з метою переховування від органів досудового розслідування чи втечі закордон. Також у контексті зазначеного ризику слід взяти до уваги наявність широкого кола зв`язків в імовірних співучасників Голови ДМС ОСОБА_7, а також бізнесмена ОСОБА_6 із представниками органів державної влади та на території російської федерації та тимчасового окупованого Криму. Зокрема, слідчий суддя бере до уваги надані відомості про зв`язки ОСОБА_6 з головою окупаційної російської адміністрації Криму ОСОБА_10 та наявність у нього бізнесу на території АР Крим та житла, що може бути використаним для переховування підозрюваного на окупованій території.
Окрім цього, слідчий суддя бере до уваги майновий стан підозрюваного, який дозволяє забезпечити проживання особи поза межами території України.
На момент розгляду клопотання ці обставини продовжують існувати, а тому у сукупності дають підстави для висновку про те, що ризик переховування від органів досудового розслідування є актуальним та виправдовує покладення певних обов`язків, пов`язаних із його існування.
3.3.2. Щодо ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні
Оцінюючи наявність підстав для висновку про продовження існування вказаного ризику, слідчий суддя, враховує передбачену статтями 23 та 224 КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні.
При цьому, відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них.
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
При цьому, слідчий суддя бере до уваги, що інкримінований підозрюваному злочин ймовірно вчинений у співучасті, що дозволяє координувати свої дії та показання з іншими співучасниками, які знаходяться за межами України, а також характер інкримінованого злочину, який імовірно вчинений з використанням службового становища, що зумовило можливість впливу на осіб, та наявність дружніх стосунків із деякими свідками у цьому кримінальному провадженні. Наведені у клопотанні прокурором відомості, зібрані у ході проведення НСРД, вказують на можливість впливу на свідків.
До того ж, враховуючи зазначені прокурором обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування, а саме необхідність допиту свідків, слідчий суддя вважає, що актуальність ризику впливу на учасників цього кримінального провадження продовжує існувати.
У зв`язку з вищевикладеним, слідчий суддя доходить висновку, що на даному етапі досудового розслідування продовжують існувати ризики перешкоджання кримінальному провадженню, передбаченні статтею 177 КПК України, а саме - ризик переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду, ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, отже, на цьому етапі кримінального провадження, продовження дії покладених на підозрюваного обов`язків є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження та запобігання реалізації вказаних ризиків.
3.4. Щодо обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування
Оцінюючи наявність обставин, які перешкоджали завершенню досудового розслідування до закінчення строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків, слідчий суддя виходить з того, що прокурором доведено існування потреби у подальшому проведенні більшої частини із зазначених ним слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій, обсяг яких є доволі значним і проведення яких є дійсно необхідним для забезпечення повного та неупередженого досудового розслідування, виявлення і дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у відповідності до вимог ч. 2 ст. 91 КПК України.
При цьому, слідчий суддя вважає, що дійсно існували об`єктивні обставини, які перешкоджали проведенню таких слідчих і процесуальних дій до закінчення строку дії, покладених на підозрюваного обов`язків.
У зв`язку з існуванням потреби у проведенні відповідних слідчих та процесуальних дій, а також наявністю об`єктивних обставин, що перешкоджали їх проведенню раніше, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 20.12.2023 строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні було продовжено до 21 вересня 2024 року.
Зазначене вказує на наявність обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали, тобто до 18 травня 2024 року.
3.5. Щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу з урахуванням положень ст. 178 КПК України та необхідності продовження строку дії обов`язків
При вирішенні питання про продовження строку дії застосованого до підозрюваного запобіжного заходу та процесуальних обов`язків, крім встановлених ризиків кримінального провадження, слідчий суддя, на підставі наданих сторонами матеріалів, оцінює в сукупності існування інших обставин, передбачених ст. 178 КПК України, а саме:
-- вагомість наданих стороною обвинувачення доказів про ймовірне вчинення підозрюваним злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України;
-пред`явлення йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корупційного злочину, у разі визнання винуватим у вчиненні якого, йому може загрожувати покарання у виді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. При цьому, таке покарання може бути призначено без можливості застосування пільгових інститутів кримінального права;
-помірний майновий стан;
-станом на день розгляду ОСОБА_4 досягнув 43 роки;
-розмір імовірної майнової шкоди у цьому кримінальному провадженні становить понад 88 млн. грн.;
Оцінюючи матеріали клопотання, доводи сторін кримінального провадження та обставини справи в їх сукупності, беручи до уваги вагомість наявних доказів того, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, слідчий суддя вважає, що тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному, у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованого злочину, в сукупності з іншими встановленими в ході розгляду клопотання обставинами, з огляду на продовження дії ризиків перешкоджання кримінальному провадженню, існування ймовірності переховування підозрюваного від органів досудового розслідування чи суду, свідчать, що більш м`який запобіжний захід, ніж застава не зможе належним чином забезпечити дотримання підозрюваним належної процесуальної поведінки.
Враховуючи, що визначений для підозрюваного розмір застави цілком відповідає його фінансовим можливостям, не є занадто обтяжливим та непомірним для нього, а продовження дії покладених обов`язків зможе запобігти реалізації існуючим ризикам кримінального провадження, слідчий суддя з урахуванням встановлених обставин доходить висновку про необхідність продовження дії таких обов`язків.
Зокрема, слідчий суддя вважає, що встановлений та доведений ризик переховування та імовірної втечі можливо нівелювати шляхом продовження дії обов`язків прибувати на першу вимогу до детективів, прокурорів, та суду, повідомляти їх про зміну свого місця проживання та роботи.
З цих же міркувань, слідчий суддя вважає доцільним продовжити дію обов`язку, який передбачає необхідність здати на зберігання до відповідних органів державної влади паспорт для виїзду за кордон. Також, беручи до уваги доведеність існування ризику впливу на інших підозрюваних, слідчий суддя вважає, що обов`язок утримуватися від спілкування з ними не дасть можливості втіленню такому ризику.
На думку слідчого судді, такі обов`язки за своїм характером не будуть занадто обтяжливими для підозрюваного і здатні запобігти реалізації встановлених ризиків.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя доходить висновку, що клопотання прокурора слід задовольнити та продовжити дію обов`язків, покладених на підозрюваного ОСОБА_4 строком на два місяці, тобто до 18.05.2024 включно.
На підставі викладеного, керуючись статтями 176-178, 182, 194, 199, 376, 392 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії покладених на підозрюваного ОСОБА_4 процесуальних обов`язків, у межах кримінального провадження № 52020000000000137 від 21.02.2020, - задовольнити.
2. Продовжити підозрюваному ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії обов`язків, покладених на нього у зв`язку із застосуванням запобіжного заходу у виді застави, на 2 місяці - до 15 липня 2024 року включно, а саме:
1)прибувати за кожною вимогою до слідчого (детектива), прокурора, слідчого судді та суду;
2)не відлучатись із міста Києва та Київської області без дозволу слідчого (детектива), прокурора або суду;
3)повідомляти слідчого (детектива), прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
4)утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21 щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_4 ;
5)здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
3. Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні за № 52020000000000137 від 21.02.2020 та детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють у ньому досудове розслідування.
4. Ухвала набирає законної сили і підлягає негайному виконанню з моменту її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1