- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/4141/24
Провадження № 1-кс/991/4177/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3,
представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна від 10.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000545 від 27.10.2023,
установив:
15.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна від 10.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000545 від 27.10.2023. Клопотання погоджене виконувачем обов`язків Генерального прокурора
ОСОБА_6 . Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000545 від 27.10.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5 КК України.
У цьому кримінальному провадженні, зокрема, досліджуються обставини набуття народним депутатом України IX скликання ОСОБА_7 активів, вартість яких більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_7 в період з 2021 року до 2023 року, із залученням пов`язаних із нею осіб (батька - ОСОБА_8, а також громадянки ОСОБА_9 ), набула у власність активи у вигляді рухомого майна (автомобіля Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску), майнових прав на нерухоме майно у вигляді квартир та апартаментів у АДРЕСА_1 шляхом організації та забезпечення набуття таких активів ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за дорученням ОСОБА_7 .
У подальшому, впродовж 2021 - 2023 років за ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснено державну реєстрацію права власності на частину зазначеного вище нерухомого майна.
При цьому, встановлено, що ОСОБА_7 може прямо та опосередковано вчиняти щодо таких активів дії, тотожні за змістом здійсненню права розпорядження ними, а придбання цього майна ОСОБА_8 та ОСОБА_9 здійснювалось за її дорученням.
За результатами слідчих дій також встановлено, що ОСОБА_7 фактично організовувала та забезпечувала підшукання, оформлення та подальшу реєстрацію права власності на майнові права та нерухоме майно на ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Дослідивши майновий стан та суми отриманих доходів батька народного депутата ОСОБА_7 - ОСОБА_8 та ОСОБА_9, з урахуванням утриманого податку, встановлено, що сукупний отриманий дохід кожного з них не надавав їм фінансової можливості набути у власність автотранспортний засіб, майнові права на об`єкти нерухомості та відповідні об`єкти нерухомого майна у вигляді квартир.
Окрім того, у ході досудового розслідування досліджено майновий стан ОСОБА_7, її статки та заощадження, розмір отриманих нею законних доходів, з урахуванням утриманого податку з нарахованих доходів, а також внесених народним депутатом до щорічних декларацій відомостей, які стосуються укладених правочинів, грошових активів, заощаджень, доходів та видатків. За результатами дослідження встановлено, що сукупна вартість активів у вигляді майнових прав на об`єкти нерухомості, відповідного нерухомого та рухомого майна (квартир та автотранспортного засобу), які набуті у власність ОСОБА_8 та ОСОБА_9, за дорученням народного депутата ОСОБА_7, у більше ніж на 6 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи ОСОБА_7 .
За таких обставин, у органу досудового розслідування наявні підстави вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
10.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук квартири, якою користується ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2 .
Під час проведення обшуку виявлено та вилучено: мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Pro», s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 із сім картою у чохлі та мобільний телефон moto e20, s/n: НОМЕР_4 ; IMEI: НОМЕР_5, які належать ОСОБА_7 ; мобільний телефон, візуально схожий на «Apple iPhone», у корпусі чорного кольору та USB флеш накопичувач у корпусі чорного кольору, які належать ОСОБА_10 (особі, яка мешкає спільно з ОСОБА_7 )
Вилучені мобільні телефони та флеш накопичувач мають значення для цього кримінального провадження, оскільки містять на собі сліди кримінального правопорушення, яке є предметом досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні, та містять відомості, які можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
При цьому, під час огляду вилучених технічних пристроїв виявлено факти видалення повідомлень у листуванні, а також наявність системи логічного захисту у мобільному телефоні, який належить ОСОБА_10 .
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор просить накласти арешт на вилучені під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_2, мобільні телефони та флеш накопичувач, які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_10, із тимчасовою забороною користування, розпорядження та відчуження майна.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
У судовому засіданні старший детектив Національного бюро ОСОБА_3, який діє на підставі доручення прокурора ОСОБА_11 від 14.05.2024, клопотання про арешт майна підтримав у повному обсязі, просив його задовольнити та накласти арешт на вилучені у ході проведення обшуку мобільні телефони, з метою збереження речових доказів. Зазначив, що мобільні телефони ОСОБА_7 мали системи логічного захисту, але вона повідомила до них паролі, завдяки чому вдалось їх оглянути. Під час проведення обшуку спеціаліст був відсутній. Із метою відновлення видалених із технічних пристроїв файлів, листування тощо призначено судову експертизу. Додав, що відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені Генеральним прокурором. Щодо USB флеш накопичувача пояснив, що під час його огляду було встановлено, що він не містить інформації, яка має значення для досудового розслідування, тому буде повернутий володільцю і арешту не потребує.
Представник володільця майна ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_4 у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Зазначив, що клопотання прокурора є необґрунтованим, воно не містить ні відомостей про титульного власника майна, ні дати його набуття, ні доказів про подію кримінального правопорушення. У порушення вимог КПК України, відомості про вчинення народним депутатом України кримінального правопорушення не були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань Генеральним прокурором. Вилучений у ОСОБА_7 мобільний телефон «iPhone» є відносно новим, придбаним після події так званого кримінального правопорушення, тому не має жодного значення для досудового розслідування. Також, зауважив, що із клопотання прокурора та доданих до нього матеріалів не зрозуміло, яке значення для досудового розслідування має мобільний телефон, який був вилучений у ОСОБА_10 .
Володільці майна ОСОБА_10 та ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилися, про поважність причин свого неприбуття не повідомили. Їх неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
Відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України, стосовно народного депутата України були внесені Генеральним прокурором ОСОБА_12 23.10.2023, кримінальне провадження №42023000000001742. Постановою прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від 26.10.2023 матеріали досудового розслідування цього кримінального провадження були об`єднані з матеріалами кримінального провадження №52023000000000132 від 23.03.2023, а постановою прокурора від 27.10.2023 з кримінального провадження №52023000000000132 були виділені в окреме провадження матеріали досудового розслідування за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 4 ст. 368, ст. 368-5 КК України, яким присвоєно номер НОМЕР_6 . Отже, у цьому випадку дотримано вимоги ч. 1 ст. 482-2 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги прокурором дотримані, 11.05.2024 клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 09.05.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що було вчинено кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що було вчинене кримінальне правопорушення, передбачене ст. 368-5 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: протокол обшуку від 05.07.2023; протокол огляду від 16.10.2023, від 12.04-15.04.2024 та інші матеріали кримінального провадження.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання про арешт майна з метою збереження речових доказів.
2) Правові підстави для арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2024 надано дозвіл на проведення обшуку у житлі за адресою: АДРЕСА_2, яким користується ОСОБА_7 та яке належить на праві власності ПАТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «ЕВЕРЕСТ», з метою відшукання та вилучення, зокрема, електронних інформаційних систем або їх частин (засобів мобільного та інтернет-зв`язку, мобільних терміналів систем зв`язку, смартфонів), мобільних телефонів, електронних носіїв інформації (USB-флеш-накопичувачів), на яких міститься інформація та текстові файли, зображення, фотознімки, нотатки, аудіо- та відеозаписи, листування в смс-повідомленнях, у месенджерах та файлообмінниках «Skype», «IMessage», «WhatsApp», «Viber», «Telegram», «Signal» тощо, за допомогою сервісів електронної пошти чи в інший спосіб, стосовно придбання ОСОБА_8 майнових прав на об`єкти будівництва за адресами: АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_4 ; АДРЕСА_5, тип планування 1М-4, будівельний номер квартири НОМЕР_8) та автомобіль Toyota Land Cruiser 200, 2017 року випуску, VIN-код НОМЕР_7, а також придбання ОСОБА_9 майнових прав на об`єкти будівництва за адресами: АДРЕСА_6 ; АДРЕСА_7, майнових прав на квартиру загальною площею 44,95 кв. м за адресою: АДРЕСА_8, тип планування 1кБСЗ).
Відповідно до протоколу обшуку від 10.05.2024, у ході проведення обшуку за цією адресою виявлено та вилучено:
1) мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Pro», s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 із сім картою у чохлі, який належить ОСОБА_7 .
Мобільний телефон та пароль до нього на початку обшуку був добровільно наданий ОСОБА_7 . Оглядом встановлено, що у телефоні наявний мобільний застосунок «WhatsApp», у якому міститься спілкування з абонентом «тато», який належить ОСОБА_8, та листування з абонентом « ОСОБА_13 », який належить ОСОБА_9 . Серед листування із ОСОБА_8 виявлено відомості, що стосуються квартири за адресою: АДРЕСА_2 і має відношення до предмета досудового розслідування. У листуванні з ОСОБА_9 від 25.01.2024 виявлено відомості щодо квартири по АДРЕСА_9, що також має відношення до предмета досудового розслідування. Також, у листуванні з іншими абонентами зафіксована активація функції автоматичного видалення бесіди.
2) мобільний телефон, візуально схожий на «Apple iPhone», у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_10 .
Мобільний телефон не містить слоту для сім картки, а також не містить серійного номера та будь-яких ідентифікуючих ознак. Телефон було передано детективу від ОСОБА_10 у вимкненому стані. Після його ввімкнення встановлено, що на екранній заставці стоїть фото з зображенням ОСОБА_7, ОСОБА_10 та дитини. Вхід-доступ до телефону обмежено код-паролем, повідомити який ОСОБА_10 у ході проведення обшуку не зміг через те, що забув його.
3) USB флеш накопичувач чорного кольору, який не містить маркувальних позначень та серійного номера.
4) мобільний телефон moto e20, s/n: НОМЕР_4 ; IMEI: НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 .
Під час слідчої дії ОСОБА_7 повідомила, що вона також періодично користувалась цим мобільним телефоном і він був у неї у використанні.
Вказані технічні пристрої (мобільні телефони та USB флеш накопичувач) детективом Національного бюро вилучені з метою їх подальшого криміналістичного та експертного дослідження.
10.05.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_3 вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 мобільні телефони та USB флеш накопичувач визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000545 від 27.10.2023.
Оскільки, в судовому засіданні детектив ОСОБА_3 заявив, що відсутня потреба в арешті USB флеш накопичувача, слідчий суддя не перевіряє підстав накладення арешту щодо цього технічного пристрою. Крім того, відповідно до протоколу огляду від 13-16.05.2024 у ході огляду цього носія інформації створена побітова копія даних флеш-накопичувача у файл образу; після створення копії накопичувача, його цілісність підтверджена шляхом верифікації геш-коду; сам файл образу збережено на зовнішній накопичувач.
Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Pro», s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3 із сім картою у чохлі та мобільний телефон moto e20, s/n: НОМЕР_4 ; IMEI: НОМЕР_5, які належать ОСОБА_7, мобільний телефон, візуально схожий на «Apple iPhone», у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_10, з огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні та та існують достатні підстави вважати, що телефони відповідають ознакам речового доказу.
Крім того, у вилучених технічних пристроях можуть міститися видалені відомості, відновити які можливо лише із залученням експерта, про що у судовому засіданні повідомив старший детектив Національного бюро ОСОБА_3 .
Із метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільних телефонах, 10.05.2024 старшим детективом Національного бюро ОСОБА_3 прийнято постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи, на вирішення якої поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови, а також надано об`єкти дослідження експертам (вилучені за місцем проживання ОСОБА_7 мобільні телефони та флеш накопичувач).
Відновити видалені відомості, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку суттєвим для відновлення такої інформації є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5.
Більш того, у ході проведення огляду вилучених мобільних телефонів, які належать ОСОБА_7, не виявилось можливим створити повну копію пам`яті мобільних телефонів, скопіювати інформацію із ряду мобільних додатків, які були виявлені у пам`яті телефона під час його безпосереднього огляду з екрану (у тому числі даних із додатків Telegram, Signal, Gmail), що унеможливило повну фіксацію та представлення відомостей, які можуть мати значення для досудового розслідування.
Створити копію мобільного телефону, який належить ОСОБА_10, без подолання системи логічного захисту, не виявилось можливим (відомості, відображені у протоколі огляду від 13-16.05.2024).
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у цьому випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені у ході проведення обшуку мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та у органу досудового розслідування існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно було зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту на майно.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема, на рухоме майно, щодо якого ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування або знищення мобільних телефонів, вилучених під час проведення обшуку, та інформації, яка в них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою Європейського суду з прав людини, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливого кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, його специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту у цьому випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_7 та ОСОБА_10 належного їм майна, а лише тимчасово обмежити їх право користування, розпорядження та відчуження вказаним майном, зокрема до завершення експертного дослідження або завершення кримінального провадження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власників майна ОСОБА_7 та ОСОБА_10, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для них.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування, розпорядження та відчуження вказаним у клопотанні прокурора майном, зважаючи на встановлені ризики приховування, пошкодження, псування або знищення мобільних телефонів, вилучених у ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, та інформації, яка в них міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 10.05.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_7, за адресою: АДРЕСА_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 19.04.2024, а саме:
-мобільний телефон марки «Apple iPhone», модель «14 Pro», s/n: НОМЕР_1, IMEI1: НОМЕР_2, IMEI2: НОМЕР_3, разом із сім картою у чохлі, який належить ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон moto e20, s/n: НОМЕР_4 ; IMEI: НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 ;
-мобільний телефон, візуально схожий на «Apple iPhone», у корпусі чорного кольору, який належить ОСОБА_10,
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_14