- Presiding judge (HACC AC): Semennykov O.Yu.
справа № 991/2464/24
провадження №11-сс/991/333/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 травня 2024 року м.Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,
адвокатів ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року про відмову у задоволенні скарги на повідомлення про підозру,
ВСТАНОВИЛА:
Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року відмовлено у задоволенні скарги захисника підозрюваного ОСОБА_9 адвоката ОСОБА_5 на повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209, ч.3 ст.27 ч.4 ст.190 КК, у кримінальному провадженні №52019000000001050 від 21 листопада 2019 року.
Відмовляючи в задоволенні скарги сторони захисту, слідчий суддя дійшов висновків про те, що станом на дату складання повідомлення про підозру ОСОБА_9 мав статус депутата місцевої ради, а тому повідомлення про підозру складено відповідно до вимог ст.481 КПК, при цьому орган досудового розслідування вжив усіх можливих та необхідних заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру в порядку, передбаченому ч.2 ст.135 КПК, а тому останній набув процесуального статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
Не погоджуючисьз вказанимсудовим рішенням,вважаючи його незаконним танеобґрунтованим,захисник підозрюваного ОСОБА_9 адвокат ОСОБА_5 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив скасувати ухвалу слідчого судді від 26 квітня 2024 року та постановити нову ухвалу, якою скаргу на повідомлення про підозру задовольнити та скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_9 від 25 січня 2024 року.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат посилався на наступні доводи.
Стороною обвинувачення не вжито дій, спрямованих на вручення повідомлення про підозру у передбачений КПК для вручення повідомлень спосіб, не було підстав вважати, що ОСОБА_9 відсутній в Україні тимчасово, а тому положення ч.2 ст.135 КПК у цьому випадку не застосовується, які стороною обвинувачення також не виконанні належним чином.
Повідомлення про підозру прийняте неуповноваженою посадовою особою, адже заступник Генерального прокурора - керівник САП, не будучи включеним до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні, вийшов за межі наданих законом повноважень та безпідставно підписав повідомлення про підозру особі, яка станом на момент такого підписання вже не мала статусу депутата місцевої ради.
На переконання захисника наведені обставини свідчать про невідповідність повідомлення про підозру ОСОБА_9 вимогам КПК та наявність підстав для його скасування.
Позиції учасників судового провадження.
Захисники підозрюваного ОСОБА_9 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримали, просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.
Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Мотиви суду.
Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ч.1 ст.2 КПК).
Надаючи оцінку вимогам апеляційної скарги суд зауважує, що повідомлення про підозру є одним з важливих етапів стадії досудового розслідування, становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Викладена в письмовому повідомленні підозра служить підґрунтям для початку реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, у підозрюваного з`являються можливості впливати на зміст підозри та на подальше формулювання обвинувачення у обвинувальному акті, яким завершується досудове розслідування. Сформульована підозра встановлює межі здійснення слідчим і прокурором обвинувальної діяльності, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість більш цілеспрямовано реалізовувати функцію захисту.
При перегляді оскаржуваної ухвали в межах апеляційної скарги, дослідивши надані матеріали, заслухавши пояснення учасників провадження та перевіривши обґрунтованість їх доводів, щодо набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного в цьому кримінальному провадженні колегія суддів зазначає наступне.
Дотримання встановленої правової процедури повідомлення про підозру означає, що дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, забезпечувати відповідність стандартам захисту прав людини, єдність змісту та форми кримінального провадження, налагоджену взаємодію верховенства права і законності, що в результаті врівноважує приватні і публічні (суспільні) інтереси заради досягнення цих завдань.
Загальний порядок повідомлення про підозру передбачений главою 22 КПК, із системного аналізу якої вбачається, що процедуру здійснення повідомлення про підозру особі умовно можна поділити на такі етапи: 1) прийняття рішення щодо необхідності здійснення особі повідомлення про підозру, який передбачає перевірку підстав здійснення такого повідомлення згідно з частиною першою статті 276 КПК; 2) об`єктивація/вираження сформованого внутрішнього волевиявлення уповноваженої посадової особи щодо прийнятого рішення в зовнішню форму шляхом складання тексту повідомлення про підозру відповідно до вимог, передбачених ст.277 КПК, та його підписання; 3) доведення інформації до відома адресата, щодо якого прийняте рішення про повідомлення про підозру, шляхом безпосереднього вручення його тексту особі згідно зі ст.278 КПК.
Порушення порядку повідомлення про підозру призводить до нівелювання завдань кримінального провадження, окреслених у ст.2 КПК, що полягають в охороні прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення того, щоб до кожного учасника кримінального провадження було застосовано належну правову процедуру.
У межах цього кримінального провадження 25 січня 2024 року заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 складено повідомлення про підозру ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27 ч.5 ст.191 (у редакції статті, чинної на 12 червня 2018 року) КК, ч.3 ст.27 ч.3 ст.209 (у редакції статті, чинної на 28 квітня 2020 року) КК, ч.3 ст.27 ч.4 ст.190 (у редакції статті, чинної на 09 листопада 2018 року) КК, а саме: в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою; організації заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчиненому повторно, в особливо великих розмірах, організованою групою; організації вчинення правочинів із майном, одержаним внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, а також вчинення дій, спрямованих на приховання та маскування незаконного походження такого майна та володіння ним, прав на таке майно, джерела його походження, місцезнаходження, переміщення, зміни його форми (перетворення), а так само набуття, володіння та використання майна, одержаного внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння, що передувало легалізації (відмиванню) доходів, вчинені організованою групою, в особливо великому розмірі.
Повідомлення про підозру містить, зокрема, такі відомості: зміст підозри, правову кваліфікацію та стислий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа. Зі змісту повідомлення про підозру слідує, що в ньому логічно та послідовно викладені фактичні обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ухвалою від 17 квітня 2024 року колегією суддів апеляційної інстанції у справі №991/1472/24 задоволено клопотання детектива НАБУ та надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні.
Відповідно до мотивувальної частини зазначеної ухвали колегія суддів на підставі наявних в матеріалах провадження доказів встановила фактичні обставини та дійшла наступних висновків щодо процесуального статусу ОСОБА_9 у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_9 станом на 05 січня 2024 року був депутатом Одеської міської ради VIII скликання, що підтверджується копією листа Одеської міської ради від 05 січня 2024 року №09/1-мр. Отже він був особою, до якої відповідності до п.6 ч.1 ст.480 КПК застосовується особливий порядок кримінального провадження.
Письмове повідомлення про підозру здійснюється, зокрема депутату місцевої ради Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень (п.1 ч.1 ст.481 КПК).
Вказане положення Кримінального процесуального кодексу України також узгоджується і з ч. 1 ст. 31 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» (надалі Закону).
Окрім цього, стаття 5 Закону передбачає, що повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково за наявності відповідної підстави, у тому числі припинення його громадянства України, яка засвідчена офіційним документом.
Зі змісту листа Одеської міської ради від 25 березня 2024 року №180/1-мр, який наданий у судовому засіданні стороною захисту, встановлено, що в Одеській міській раді відсутня будь-яка інформація щодо припинення громадянства ОСОБА_9 .
Тобто, станом на дату складання заступником Генерального прокурора керівником Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_10 повідомлення про підозру ОСОБА_9 мав статус депутата місцевої ради, а тому повідомлення про підозру ОСОБА_9 складено відповідно до вимог ст.481 КПК та підписано уповноваженою на те особою.
Згідно із ч. 1 ст. 278 КПК письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених цим Кодексом, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу (ч.3 ст.111 КПК).
Порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні встановлено у статті 135 КПК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 11 грудня 2019 року у справі №536/2475/14-к дійшла висновку, що викладена у письмовому повідомленні підозра та вручена у належний спосіб є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов`язків, визначених ст.42 КПК.
Дотримання прав особи при врученні їй складеного щодо неї повідомлення про підозру, у разі тимчасової відсутності такої особи за місцем її проживання та за відсутності відомостей про її місце перебування, зважаючи на приписи ч.1 ст.42, ст.135 КПК, полягає не у фактичному врученні такого повідомлення (процесуального документа), а у вжитті органом досудового розслідування усіх можливих заходів для того, щоб така особа могла дізнатися про факт складання такого повідомлення про підозру щодо неї та суть викладених у ньому обставин не тільки від правоохоронних органів чи суду, а й з інших, доступних для неї джерел.
Відповідно до відомостей з Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон «Аркан» встановлено, що 14 лютого 2022 року ОСОБА_9 залишив територію України у напрямку виїзд та відтоді не повертався, що підтверджується протоколом огляду від 04 січня 2024 року, та не оспорюється учасниками провадження.
Встановлено, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м.Одеса, громадянин РФ, позбавлений громадянства України Указом Президента України від 04 лютого 2023 року №56/2023, РНОКПП 3117320458; зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ; до виїзду за кордон фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2, вказані квартири до 18 лютого 2023 року перебували у власності ОСОБА_9, потім передані у власність рідній тітці ОСОБА_11, яка також зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ; 14 лютого 2022 року виїхав за межі території України повітряним транспортом, авіарейс Р4888 сполученням Одеса-Відень, після цього місце проживання або місце перебування останнього не відомо, що підтверджується матеріалами Служби безпеки України, зібраними на виконання доручення детектива Національного бюро, станом на 19 січня 2024 року.
Також встановлено, що особова картка Державної міграційної служби України стосовно ОСОБА_9 станом на 22 липня 2022 року містить відомості про мобільний телефон НОМЕР_1, що підтверджується матеріалами справи.
Для вручення повідомлення про підозру ОСОБА_9 25 січня 2024 року органом досудового розслідування вжито такі заходи:
- вручено представнику ОСББ « ІНФОРМАЦІЯ_2 » як житлово-експлуатаційній організації за місцем фактичного проживання ОСОБА_9 для їх передачі останньому;
- як додатковий захід, прокурором ОСОБА_8 здійснено направлення ОСОБА_9 в електронній формі повідомлення про підозру за допомогою месенджера «Viber» на номер телефону НОМЕР_2, вказане повідомлення було прочитане, після чого ОСОБА_9 вимкнув можливість бачити його як абонента «онлайн», що підтверджується протоколом огляду від 02 лютого 2024 року;
- направлено для передачі ОСОБА_9 до Одеської міської ради, на виконання якого у цей же день надані детективом процесуальні документи направлені на електронну адресу депутата міської ради - ІНФОРМАЦІЯ_3, а також на особисту електронну поштову адресу ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_4
Органом досудового розслідування 22 березня 2024 року направлено повідомлення про підозру ОСОБА_9 за місцем реєстрації за адресою: АДРЕСА_3 ; до ТОВ «Екотехнолоджи» - за місцем роботи ОСОБА_9, що підтверджується описами вкладень та накладними з АТ «Укрпошта».
На підтвердження того, що місцем роботи ОСОБА_9 можна вважати ТОВ «Екотехнолоджи» прокурором надано довідку про доходи, згідно з якою останній щорічно з 2017 по 2023 роки отримував заробітну плату від товариства, відповіді на запитання суду яким чином особою у 2023 році подано заяву про звільнення з вказаного товариства (ознайомлено з наказом про звільнення під підпис) стороною захисту не надано.
Таким чином, враховуючи встановлені обставини, на переконання колегії суддів орган досудового розслідування вжив заходів для вручення ОСОБА_9 повідомлення про підозру у передбачений ч.2 ст.135 КПК спосіб як особі, яка тимчасово відсутня за місцем проживання, а тому суд апеляційної інстанції констатує факт набуття ОСОБА_9 статусу підозрюваного у цьому кримінальному провадженні.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчого судді від 26 квітня 2024 року та матеріалів провадження, на обґрунтування доводів скарги стороною захисту надано нові докази, зокрема копію Указу Президента України (витяг) від 04 лютого 2023 року №56/2023, згідно з яким відповідно до п.26 ст.106 Конституції України та ст.17 і 19 Закону України «Про громадянство України» ОСОБА_9 вважається таким, що втратив громадянство України.
Тобто, ОСОБА_9 втратив громадянство України в порядку ст. 19 Закону України «Про громадянство України», підстави для втрати громадянства України не пов`язані з офіційним встановленням факту постійного проживання особи за кордоном, на відміну від підстав для виходу з громадянства України - ст.18 Закону України «Про громадянство України». Водночас, доказів, які б підтверджували, що ОСОБА_9 постійно проживає за кордоном, матеріали справи не містять та стороною захисту не вказано. Тому встановлені обставини свідчать про наявність підстав для вручення органом досудового розслідування повідомлення про підозру ОСОБА_9 у порядку ч.2 ст.135 КПК, про що, всупереч доводам сторони захисту, правомірно зазначив слідчий суддя.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про статус депутатів місцевих рад» повноваження депутата місцевої ради припиняються достроково у разі припинення його громадянства України, засвідченого офіційними документами, без прийняття рішення відповідної.
Разом з тим, Указ Президента України від 04 лютого 2023 року №56/2023, згідно якого у ОСОБА_9 припинено громадянство України, не опубліковано на сайті Офісу Президента України або будь-якому іншому офіційному виданні.
Будь-яких засвідчених офіційних документів, які б дозволяли вважати, що у ОСОБА_9 достроково припинено повноваження депутата місцевої ради, у розпорядженні Одеської міської ради станом на 25 січня 2024 року були відсутні та, таким чином, ОСОБА_9 станом на вказану дату був депутатом ради, що також підтверджується листом Одеської міської ради від 05 січня 2024 року №09/1-мр.
Зазначені доводи апеляційної скарги на порушення процедури повідомлення ОСОБА_9 про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень та не набуття останнім з цієї підстави статусу підозрюваного у кримінальному провадженні не знайшли свого підтвердження та спростовуються раніше встановленими колегією суду обставинами.
Так, колегія суддів звертає увагу на те, що доводи та обґрунтування поданої апеляційної скарги є майже ідентичними викладеним у поданій раніше захисником ОСОБА_9 адвокатом ОСОБА_7 апеляційній скарзі на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 29 березня 2024 року у справі №991/1472/24, що була предметом апеляційного розгляду колегії суддів, за наслідками перегляду якої 17 квітня 2024 року в задоволенні апеляційної скарги захисника відмовлено.
Враховуючи, що сторона захисту не оспорює обґрунтованість повідомленої ОСОБА_9 підозри, тому підстави для перевірки цієї обставини відсутні.
В апеляційній скарзі містяться також інші аргументи, які не потребують детального аналізу колегії суддів та не мають будь-якого вирішального значення в цьому провадженні.
При цьому суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини стаття 6§1 Конвенції про захист прав і основоположних свобод зобов`язує суди надавати підстави для винесення рішень, однак не передбачає детальної відповіді на кожний аргумент, проте з рішення має бути ясно зрозуміло, що головні проблеми, порушені у даній справі, були вивчені. При цьому міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Порушень інших норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає залишенню без змін, а відтак вимоги апеляційної скарги підлягають залишенню без задоволення.
На підставівикладеного,керуючись ст.376,395,404,405,407,419,422,532КПК,колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 квітня 2024 року залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
______________ _____________ ______________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3