- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 991/4297/24
Провадження № 1-кс/991/4335/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 17.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000211 від 09.05.2023,
установив:
20.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 17.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000211 від 09.05.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України.
І. Суть клопотання
Детективами Національного антикорупційного бюро України перевіряється інформація, яка свідчить про те, що судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, за попередньою змовою групою осіб з працівниками апарату цього суду, адвокатом ОСОБА_7 та його помічником ОСОБА_8, за неправомірну вигоду сприяють військовозобов`язаним ухиленню від мобілізації, переправленню осіб через державний кордон України, шляхом ухвалення судових рішень з ознаками фіктивності, у т.ч. шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.
Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов`язані, жінки та чоловіки, які самостійно виховують дитину (дітей) віком до 18 років. Ураховуючи вказану вище норму, маючи відповідне рішення суду, особа не підлягає мобілізації та має право безперешкодного проїзду через державний кордон України.
Детективами Національного бюро встановлено системність та масовість ухвалення судових рішень суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області щодо виховання дитини (дітей) віком до 18 років військовозобов`язаними чоловіками, у формі визначення місця проживання дитини разом з батьком, відібрання неповнолітньої дитини у матері для проживання неповнолітньої дитини з батьком, у зв`язку з фактом самостійного виховання дитини батьком без участі матері з розірванням шлюбу або без такого. У всіх випадках рішення ухвалюються без позбавлення матері батьківських прав.
Органом досудового розслідування отримано відомості за період з 18.04.2022 по 10.12.2023, із яких вбачається, що трьома суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, ухвалено 592 рішення щодо самостійного виховання батьком неповнолітньої дитини із ймовірними порушеннями територіальної підсудності та норм матеріального, процесуального права.
Позивачами у вказаній категорії справ виступають виключно чоловіки призовного віку, що може свідчити про корисливі мотиви отримання таких рішень, пов`язані з відстрочкою від мобілізації.
Позовні заяви розподілялися між суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області шляхом внесення недостовірних даних в автоматизовану судову систему.
Оплата неправомірної вигоди, ймовірно, здійснювалася на особисту банківську картку адвоката ОСОБА_7 . За версією сторони обвинувачення, адвокат надавав частину таких коштів працівникам апарату суду для здійснення необхідного автоматизованого розподілу справ на конкретного суддю, а суддям для ухвалення позитивного рішення.
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024 у справі № 991/4011/24 було надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень.
16.05.2024 детективами Національного бюро проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_5, в ході якого вилучено: мобільні телефони iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, доступ до яких був обмежений їх власником та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Відповідно до постанови старшого детектива ОСОБА_9 від 16.05.2024, зазначені мобільні телефони визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000211.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, підставою для арешту вищезазначених мобільних телефонів, є наявність достатніх підстав вважати, що дані об`єкти містять доказове значення вчинення злочину та існує наявність ризику, що вказане майно може бути приховане, пошкоджене, зіпсоване або знищено.
Ураховуючи те, що існує необхідність у отриманні доступу до даних вказаних мобільних телефонів, що можуть мати значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, зазначені мобільні телефони разом з інформацією, що на них міститься, мають бути надані для проведення експертного дослідження.
Оскільки в органу досудового слідства існують підстави вважати, що зазначені мобільні телефони, є доказами вчинення кримінальних правопорушень, під час досудового розслідування кримінального провадження необхідно забезпечити їх збереження для проведення необхідних судових експертиз (комп`ютерної техніки і програмних продуктів, телекомунікаційних систем та засобів) та інших досліджень, слідчих (процесуальних) дій з використанням даного доказу.
Отже, з метою збереження речових доказів, прокурор просить накласти арешт на мобільні телефони iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1 IMEI2 НОМЕР_2 та iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, які вилучені у ході обшуку квартири, який полягає у тимчасовій забороні тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
До початку судового засідання від старшого детектива Національного бюро ОСОБА_10, який діє на підставі доручення прокурора від 21.05.2024, надійшла заява, в якій він просив розглянути клопотання про арешт майна без його участі (Вх. № 19405/24).
Власник майна ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явився, про поважність причин неприбуття не повідомив. Його неприбуття не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, п. 1 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
Зазначені вище вимоги прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури дотримані, 17.05.2024 клопотання про арешт майна направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно, зокрема, є доказом кримінального правопорушення.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна, зокрема, для третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 16.05.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 368, ч. 3 ст. 332, ч. 2 ст. 376-1, ч. 3 ст. 369, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 368 КК України, а саме: висловлення пропозиції про надання неправомірної вигоди та її отримання суддями Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з працівниками апарату вказаного суду, адвокатом ОСОБА_7 та його помічником ОСОБА_8, що призводить до ухилення від мобілізації, переправленню військовозобов`язаних осіб через державний кордон України, шляхом ухвалення судових рішень з ознаками фіктивності, в т.ч. шляхом незаконного втручання в роботу автоматизованих систем в органах та установах системи правосуддя.
Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: заяви від 05.05.2023 та 12.09.2023 про вчинення злочинів; рапорти від 05.05.2023, 12.09.2023, 06.02.2024; протоколи допитів свідків від 12.09.2023, 02.10.2023, 04.10.2023, 05.12.2023, 05.02.2024, 05.04.2024; протоколи огляду від 15.05.2023, 07.08.2023, 29.09.2023, 23.03.2024 з додатками; протоколи огляду речей і документів від 12.09.2023, 04.10.2023 з додатками; листи заступника начальника Головного управління Департаменту захисту національної державності Служби безпеки України ОСОБА_11 щодо виконання доручення від 30.08.2023, 07.11.2023; листи Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби від 16.11.2023, 01.12.2023; лист начальника служби у справах дітей Білгород-Дністровської міської ради ОСОБА_12 від 18.04.2024 та інші матеріали.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024 надано дозвіл на проведення обшуку квартири АДРЕСА_1, за місцем проживання ОСОБА_5, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, відшукання речей та документів, зокрема: мобільних телефонів ОСОБА_5 з відомостями щодо отримання/надання неправомірної вигоди, сприяння переправлення осіб через державний кордон України, втручання в роботу автоматизованої системи в органах та установах системи правосуддя, та інших кримінальних правопорушень, які розслідуються у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до протоколу від 16.05.2024, під час проведення обшуку будинку за вказаною в ухвалі слідчого судді адресою, детективами Національного бюро виявлено та вилучено мобільні телефони iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, що належать ОСОБА_5 .
Зі змісту протоколу слідує, що ОСОБА_5 добровільно надав мобільні телефони iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, проте на прохання детективів надати паролі логічного захисту або розблокувати телефони, володілець відповів відмовою та повідомив, що забув паролі. З метою подолання системи логічного захисту в умовах лабораторії, мобільні телефони було вилучено.
16.05.2024 постановою старшого детектива Національного бюро ОСОБА_9 мобільні телефони, вилучені під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5, визнані речовими доказами у кримінальному провадженні № 52023000000000211 від 09.05.2023.
Оцінюючи вилучені під час обшуку мобільні телефони на предмет наявності у них ознак речових доказів, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Мобільні телефони iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, з огляду на обставини вчинення кримінальних правопорушень, можуть містити відомості, які в майбутньому можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, та відповідають ознакам речового доказу.
Саме з метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільних телефонах, проведення відповідного експертного дослідження мобільні телефони, які належать ОСОБА_5, детективом Національного бюро вилучено.
Оскільки доступ до мобільних телефонів обмежено власником, тому подолання системи логічного захисту, за таких обставин, можливо лише із залученням експерта. У такому випадку необхідним є наявність самого пристрою, який буде становити предмет дослідження відповідного експерта, що узгоджується з положеннями п. 13.3 розділу ІІ Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5. З метою отримання відомостей, які мають значення для цього кримінального провадження та ймовірно містяться у вилучених мобільних телефонах, є необхідність у призначенні судової експертизи.
Аналізуючи викладені вище обставини, слідчий суддя вважає, що у даному випадку наявні достатні підстави вважати, що вилучені мобільні телефони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, та існує можливість використання відомостей, які у них містяться, як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Таке майно зазначено в ухвалі слідчого судді про надання дозволу на проведення обшуку, а його надання є необхідною умовою для проведення експертного дослідження, у зв`язку з чим існують правові підстави для накладення арешту.
3) Речі є тим видом майна, на яке може бути накладено арешт
Арешт може бути накладений у встановленому КПК України порядку, зокрема на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна (ч. 10 ст. 170 КПК України). Прокурор у своєму клопотанні просить накласти арешт на мобільні телефони. Таке майно відповідає положенням ч. 2 ст. 181 ЦК України (оскільки є рухомим) та положенням ч. 10 ст. 170 КПК України, відтак, на нього може бути накладено арешт.
4) Завдання, для виконання яких прокурор звертається із клопотанням про арешт майна
Завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження (абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України). Зважаючи на обставини, що розслідуються у межах цього кримінального провадження, можливість приховування, пошкодження, псування та знищення вилученого у ході проведення обшуку мобільних телефонів та інформації, яка у них міститься, є обґрунтованою.
5) Наслідки арешту майна для осіб, чиї права обмежуються
Критерії розумності та співрозмірності є оціночними поняттями та визначаються на розсуд слідчого судді. При цьому, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися, зокрема, на умовах, передбачених законом. Обмеження права власності має переслідувати законну мету за допомогою засобів, які є їй пропорційними. Водночас, будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
Положення КПК України узгоджуються з практикою ЄСПЛ, який дійшов висновку, згідно з яким ст. 1 Протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачає, що втручання в право мирного володіння майном можливе за умови існування розумного взаємозв`язку пропорційності між використаними засобами, якими обмежується право, та ціллю заради досягнення якої застосовуються такі засоби (п. 203 рішення ЄСПЛ від 05.03.2019 у справі «Узан та інші проти Туреччини» / Uzan and others v. Turkey, заяви № 19620/05, 41487/05, 17613/08, 19316/08).
Отже, обмежити особу в праві мирно володіти майном можна не просто, коли існує необхідність здійснення такого втручання в її право з метою виконання завдань кримінального провадження, а виключно, якщо виконати завдання кримінального провадження в інший спосіб, аніж через застосування такого обмеження, за наявних обставин неможливо.
Частина четверта статті 173 КПК України визначає, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження, відчуження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК України).
На думку слідчого судді, враховуючи, серед іншого, суспільну небезпеку можливих кримінальних правопорушень, їх специфіку, ступінь тяжкості, накладення арешту в даному випадку є розумним та співрозмірним завданням кримінального провадження, оскільки не має на меті позбавити ОСОБА_5 вилученого у нього майна, а лише тимчасово обмежити його право відчужувати, користуватись та розпоряджатись мобільними телефонами, зокрема до завершення експертного дослідження.
У ході розгляду клопотання слідчим суддею не встановлено негативних наслідків арешту майна. Що стосується прав та законних інтересів власника майна ОСОБА_5, слідчий суддя вважає, що такі обмеження не є занадто обтяжливими для нього.
Враховуючи викладене, слідчий суддя переконаний, що накладення арешту у цьому випадку є пропорційним та співрозмірним завданням кримінального провадження та переслідує легітимну мету.
Також, слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати тимчасову заборону користування та розпорядження майном, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування технічних пристроїв, вилучених у ході проведення обшуку, та інформації, яка у них міститься.
При цьому, слідчий суддя зауважує, що на цьому етапі досудового розслідування не може вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі встановлювати наявність складу злочину, винуватість осіб чи ступінь вини.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
постановив:
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна - задовольнити.
Накласти арешт на майно, вилучене 16.05.2024 в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_2, проведеного на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.05.2024, а саме:
-мобільний телефон iPhone 15 Pro IMEI НОМЕР_1, IMEI2 НОМЕР_2 та
-мобільний телефон iPhone 7 IMEI НОМЕР_3, належні ОСОБА_5,
який полягає у тимчасовій забороні користування, розпорядження та відчуження.
Копію ухвали негайно після її оголошення вручити учасникам, присутнім під час її оголошення. Копію ухвали не пізніше наступного дня після ухвалення надіслати учасникам, які не були присутні в судовому засіданні.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_13