Search

Document No. 119297630

  • Date of the hearing: 22/05/2024
  • Date of the decision: 22/05/2024
  • Case №: 991/4056/24
  • Proceeding №: 52024000000000088
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.

Cправа №991/4056/24

Провадження №11-сс/991/380/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Суддя-доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого-судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.05.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони користування та розпорядження на майно, вилучене під час проведення обшуку 09.05.2024 за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 .

Представник ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокат ОСОБА_8, подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.05.2024 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт вилученого майна.

Посилається на такі обставини.

Слідчий суддя порушив вимоги ч. 1, 2 ст.100, ч.5 ст.132, п.1 ч.2 ст.170 та п. 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України, оскільки:

-слідчим, прокурором не проведено невідкладний огляд мобільних телефонів, не проведено копіювання наявної в них інформації та не повернуто їх власнику.

-слідчий суддя не врахував, що ОСОБА_6 під час обшуку 09.05.2024 надав детективу пароль доступу до телефону, однак останній на виконання приписів ст.100 КПК України не вжив належних заходів щодо копіювання його вмісту, для отримання інформації, яка може бути використана для встановлення обставин у кримінальному провадженні без застосування заходу забезпечення кримінального провадження.

-накладення арешту шляхом заборони користування та розпорядження на мобільний телефон ОСОБА_6 не відповідає меті заходу забезпечення провадження - збереження речових доказів, оскільки арештоване майно не відповідає вимогам ст.98 КПК України.

-втручання та обмеження права володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, оскільки суттєво порушено життєвий уклад та права ОСОБА_6, позбавлено можливості розпорядження банківськими рахунками, доступ до яких здійснювався через вилучений мобільний телефон, обмежено можливості комунікації ОСОБА_6 з особами, контакти яких містяться у вилученому мобільному телефоні.

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_9 подала заперечення на вказану апеляційну скаргу, у якому зазначає, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси володільця майна, та просить апеляційну скаргу розглянути без її участі і залишити таку без задоволення.

ОСОБА_6, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, його представник - адвокат ОСОБА_8 та представник Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ), будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили. Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.

Представник ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8, посилаючись на доводи, наведені у ній.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 -адвоката ОСОБА_7, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.

У цьому провадженні встановлено такі обставини.

Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.

За версією слідства, службові особи Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» з метою одержання неправомірної вигоди, надали згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання, внаслідок чого між останнім та ТОВ «Сітігазсервіс» було укладено низку договорів, що призвело до втрати можливості Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) здійснювати управління/розпорядження об`єктом державної власності (цілісним комплексом споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас слідством перевіряються обставини отримання службовими особами Мінрегіону неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у вигляді житлових (квартир) та нежитлових приміщень, за вчинення дій зі сприяння незаконній діяльності групи підприємств «КСМ Груп».

23.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_10, ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_6, з метою відшукання та вилучення, зокрема мобільних телефонів.

Відповідно до протоколу від 09.05.2024 у ході проведення обшуку вказаної квартири детективами НАБУ вилучено, зокрема мобільний телефон IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 .

13.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт майна від 10.05.2024.

Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя дійшов таких висновків.

Орган досудового розслідування мав передбачені ч.2 ст.168 КПК України підстави для вилучення мобільного телефона IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 в ході обшуку 09.05.2024. Надання ОСОБА_6 мобільного телефону для огляду та повідомлення паролю доступу до нього наявність вказаних підстав не виключає, оскільки наявна потреба досудового розслідування у проведенні його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, на задоволення якої постановою детектива НАБУ від 09.05.2024 призначена комплексна комп`ютерно-технічна експертиза вилученого мобільного телефону, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка на ньому міститься, у тому числі відновити видалену інформацію.

Вилучениймобільний телефон відповідає критеріям речових доказів, адже він може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні документи, листування та інші способи контактування ОСОБА_6 з особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення; та може бути використаний як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення.

Арешт майна у вигляді заборони володіти, користуватися та розпоряджатися ним релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений ризиком його знищення чи пошкодження, який, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, є обґрунтованим та запобігання якому може бути досягнуте цим заходом забезпечення кримінального провадження.

Загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно. Враховуючи, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності або невідворотним позбавленням такого права, характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.

Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.

У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_8 .

Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно із ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що за версією слідства ОСОБА_6 може бути причетним до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема, він був довіреною особою чинного на час вчинення злочину Міністра розвитку громад та територій України ОСОБА_11, який, у свою чергу, міг отримати неправомірну вигоду від бенефіціарного власника «КСМ Груп», куди входитьТОВ «Сітігазсервіс» у виглядіквартир, які були оформлені на підставних осіб; разом з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 розробив алгоритм вчинення злочину, спрямованого на зловживання службовими особами Мінрегіону службовим становищем в ході виділення ТОВ «Сітігазсервіс» земельної ділянки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

З протоколу обшуку квартириза місцем проживання ОСОБА_6 від 09.05.2024вбачається, що при його проведенні вилучено мобільний телефон IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 . Під час обшуку ОСОБА_6 надав цей мобільний телефон для огляду та повідомив детективу пароль доступу до нього. Під час його огляду було виявлено інформацію (фотознімки), зокремадокументів, які стосуються отримання ТОВ «Сітігазсервіс» від ДП «Укркомунобслуговування» в користування для забудови земельної ділянки, та номери телефонів осіб, які можуть бути причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, що зафіксовано у протоколі.

Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Постановою детектива НАБУ від 09.05.2024 мобільний телефон IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 визнаний речовим доказом, тапостановоювід 09.05.2024призначенакомплексна судова телекомунікаційна та комп`ютерно-технічна експертиза вказаного мобільного телефона. У цій постанові, зокрема, детектив зазначив, що у мобільному телефоні у месенджері WhatsApp виявлено чат з абонентом « ОСОБА_14 НОМЕР_2 », в якому встановлено таймер на видалення інформації.

Колегія суддів враховує вказані обставини та положення закону, а також те, що до здійснення експертного дослідження не можливо достеменно встановити, чи є на мобільному телефонівидалені дані, що містять інформацію щодо інкримінованого кримінального правопорушення, і приходить до висновку, що вилучення мобільного телефону IPhone 15 Pro Max серійний номер № НОМЕР_1 було правомірним, зважаючи на наявність підстави, передбаченої ч.2 ст. 168 КПК України, а саме, що його надання разом з інформацією, що на ньому міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження.

Отже, слідчий суддя прийшов до правильного висновку, що під час обшуку 09.05.2024 неможливо було здійснити перевірку наявності на мобільному телефоні всієї інформації, яка стосується обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом оглядута самостійного її копіювання, у зв`язку з чим необхідним було його вилучення та залучення спеціаліста з використанням спеціальної техніки для дослідження у повному обсязі наявної на ньому інформації, у тому числі відновлення видаленої. Водночас, слідчим суддею було слушно враховано ризик знищення чи пошкодження даних, наявних на мобільному телефоні, у разі його повернення ОСОБА_6 до проведення експертного дослідження.

Враховуючи вищевказане, доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог ч. 1, 2 ст.100, ч.5 ст.132 КПК України визнаються колегією суддів безпідставними.

Приймаючи до уваги наявність обґрунтованих підстав вважати, що відомості, які містяться на вилученому мобільному телефоні, можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про відповідність цього телефону критеріям речового доказу, та необхідність його арешту з метою збереження речових доказів, а доводи апеляційної скарги про порушення п.1 ч.2 ст.170 КПК України - неспроможними.

Оскільки накладення арешту на мобільний телефон не є позбавленням права власності, а є лише тимчасовим його обмеженням, що не призведе до суттєвих наслідків, що можуть позначитися на інтересах власника майна, третіх осіб, необґрунтованими є доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог п.5, 6 ч.2 ст.173 КПК України.

Щодо посилань апеляційної скарги на негативні наслідки арешту майна для ОСОБА_6, а саме суттєве порушення життєвого укладу та прав ОСОБА_6, втрату можливості розпорядження банківськими рахунками, доступ до яких здійснювався через вилучений мобільний телефон, а також обмеження можливості комунікації ОСОБА_6 з особами, контакти яких містяться у вилученому мобільному телефоні, колегія суддів приходить до висновку що вказані є голослівними, адже жодного доказу таких тверджень у матеріалах провадження не міститься та разом з апеляційною скаргою не надано.

Водночас, згідно із положеннями ч.2 ст.168 КПК України, на вимогу володільця особа, яка здійснює тимчасове вилучення комп`ютерних систем або їх частин, залишає йому копії інформації з таких комп`ютерних систем або їх частин (за наявності технічної можливості здійснення копіювання) з використанням матеріальних носіїв володільця комп`ютерних систем або їх частин. Копії інформації з комп`ютерних систем або їх частин, які вилучаються, виготовляються з використанням технічних засобів, програмно-технічних засобів, апаратно-програмних комплексів володільця із залученням спеціаліста.

З огляду на це ОСОБА_6 не позбавлений можливості просити детективів НАБУ залишити йому копію інформації, наявної на вилученому мобільному телефоні, надавши відповідний матеріальний носій для здійснення її копіювання.

Частиною 3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.

Керуючись ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6, третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року - без змін.

Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4