- Presiding judge (HACC) : Kryklyva T.H.
Справа № 991/3528/24
Провадження 1-кп/991/40/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27.05.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю секретаря ОСОБА_4 прокурора ОСОБА_5 обвинуваченого ОСОБА_6 його захисника, адвоката ОСОБА_7 представника потерпілого управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський, Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
I. Історія провадження.
1.1. 24.04.2024 до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою суду від 24.04.2024 у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
1.3. У підготовчому судовому засіданні, 27.05.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про повернення прокурору обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні.
II. Позиції сторін судового провадження.
2.1.Зазначене клопотання про повернення прокурору обвинувального акту захисник обґрунтовує тим, що прокурором не було дотримано вимог п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, оскільки не конкретизовано в чому саме обвинувачується ОСОБА_6, не повною мірою розкрита суб`єктивна та об`єктивна сторони інкримінованого кримінального правопорушення, що, як вважає адвокат, унеможливлює якісно та в повній мірі здійснювати захист обвинуваченого, що в свою чергу порушує право обвинуваченого на захист, гарантоване Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
2.2.Так, захисник вказує на те, що ОСОБА_6, як народний депутат України, отримуючи кошти на оренду житла або винайм готельного номеру, не реалізовує владні повноваження, він лише реалізує надане законом право на забезпечення житлом, що свідчить про неправильну кваліфікацію дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 364 КК України, оскільки у інкримінованому діянні відсутня обов`язкова ознака складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а саме - спеціальний суб`єкт.
2.3.Не погоджується захисник також із зазначеним в обвинувальному акті твердженням сторони обвинувачення про те, що ОСОБА_6 умисно не повідомляв уповноважений підрозділ Верховної ради України про наявність у нього житла, оскільки така інформація була загальнодоступною та була зазначена у поданих обвинуваченим деклараціях.
2.4.Вважає, що у Верховної Ради України існують повноваження для перевірки законності отримання депутатом компенсацій за винайм готельного номеру, однак, передбачена законом процедура вирішення питання про надання згоди на притягнення народного депутата до кримінальної відповідальності дотримана не була.
2.5.Обвинувачений ОСОБА_6 клопотання про повернення обвинувального акта прокурору підтримав та просив задовольнити.
2.6.Прокурор заперечував щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акта. Зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам закону, стороною обвинувачення було описано усі ознаки інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, а також вказані усі ознаки, що свідчать про набуття ОСОБА_6 спеціального суб`єкта кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Крім того, прокурор вважає, що наведені у клопотанні доводи є правовою позицією сторони захисту на спростування висунутого обвинувачення, що свідчать про те, що стороні захисту зрозуміле висунуте ОСОБА_6 обвинувачення.
2.7.Представник потерпілого управління справами Апарату Верховної Ради України ОСОБА_8 щодо задоволення клопотання про повернення обвинувального акта прокурору - заперечувала. Вважає, що обвинувальний акт відповідає вимогам, наведеним у ст. 291 КПК України.
ІІІ. Мотиви та обґрунтування суду.
3.1.Колегія суддів, заслухавши думку учасників судового засідання, дослідивши доводи клопотання про повернення обвинувального акта прокурору, вважає таке клопотання не підлягає задоволенню з огляду на таке.
3.2.Приписами ст. 314 КПК України передбачено, що під час підготовчого судового засідання головуючий з`ясовує в учасників судового провадження їх думку щодо можливості призначення судового розгляду.
3.3.Основне завдання стадії підготовчого судового засідання полягає в тому, щоб процесуально та організаційно забезпечити проведення судового розгляду відповідно до положень кримінального процесуального законодавства.
3.4.Так, однією з обставин, яка перешкоджає призначенню провадження до судового розгляду, відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України є невідповідність обвинувального акта вимогам кримінального процесуального закону.
3.5.Відповідно до ч. 4 ст. 110 КПК України обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього Кодексу.
3.6.Зокрема, згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.
3.7.Аналізуючи зміст п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, колегія суддів звертає увагу на те, що закон вимагає обов`язкового відображення в обвинувальному акті трьох складових: фактичних обставин кримінального правопорушення, правової кваліфікації та формулювання обвинувачення.
3.8.Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 3 КПК України обвинувачення - твердження про вчинення певною особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому цим Кодексом.
3.9.За змістом закону обвинувачення повинно ґрунтуватись на обставинах, які свідчать про наявність доведених даних про подію (час, місце, спосіб) кримінального правопорушення, форму вини, мотив і мету його вчинення, факти, які впливають на ступінь його тяжкості тощо.
3.10.Із наявного в матеріалах справи обвинувального акта вбачається, що він містить виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, яке інкриміноване ОСОБА_6 та яке прокурор вважає встановленим, правову кваліфікацію інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення, а саме - ч. 2 ст. 364 КК України. Також прокурором в обвинувальному акті викладено формулювання висунутого ОСОБА_6 обвинувачення.
3.11.Колегія суддів констатує, що наведені в обвинувальному акті фактичні дані у своїй сукупності дають уявлення стосовно кожного з елементів складу кримінального правопорушення, а також можливість співставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою, яка має своє відображення у формулюванні обвинувачення, в достатній мірі інформує обвинуваченого як про підстави обвинувачення, так і про його характер.
3.12.Отже, обвинувальний акт містить усі необхідні складові, передбачені п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, тому доводи захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про недотримання прокурором вимог вказаного пункту є безпідставними.
3.13.Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу на те, що кримінальний процесуальний закон не наділяє суд повноваженням перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати змінювати його формулювання, викладати в інший спосіб. У протилежному випадку, це призведе до порушення принципу змагальності сторін, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій у ході судового розгляду.
3.14.Крім того, відповідно до положень ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
3.15.Колегія суддів погоджується із доводами адвоката про те, що висунуте обвинувачення має бути зрозумілим, тобто в доступній для сприйняття формі, проте, ані сторона захисту чи потерпілі, ані суд не можуть вимагати від прокурора викладення обвинувачення так, як, на їх думку, це має бути.
3.16.Із обвинувального акта вбачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України.
3.17.З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що підстав для повернення обвинувального акта прокурору немає, а тому у задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 291, 314, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про повернення прокурору обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3