- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/3803/24
Провадження 1-кс/991/3839/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, захисників ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_5, на рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361 від 01.06.2017, подану в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України,
ВСТАНОВИВ:
У провадження слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - ВАКС) надійшла скарга адвоката ОСОБА_3, подана в інтересах ОСОБА_5, на рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 (далі - Керівник САП) від 08.04.2024 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.
Скарга обґрунтована тим, що детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017, за фактами ймовірного вчинення ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України. Процесуальне керівництво у цьому кримінальному провадженні здійснюється прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП).
02.02.2024 адвокат ОСОБА_7 звернулася до Керівника САП як прокурора вищого рівня зі скаргою на недотримання розумних строків прокурором САП ОСОБА_8 під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361.
12.02.2024 адвокат отримала рішення у формі листа, у якому Керівник САП повідомив, що підстави для задоволення скарги відсутні.
21.03.2024 слідчий суддя у справі №991/2012/24 постановив ухвалу, якою скасував рішення Керівника САП від 08.02.2024 та зобов`язав повторно розглянути скаргу від 02.02.2024.
17.04.2024 сторона захисту оскаржила бездіяльність Керівника САП щодо ненадання відповіді за результатом повторного розгляду скарги у 3-денний строк (судова справа №991/3243/24).
29.04.2024 сторона захисту ознайомилася з матеріалами справи №991/3243/24, у тому числі рішенням Керівника САП від 08.04.2024 за результатом повторного розгляду скарги сторони захисту від 02.02.2024 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні.
Водночас захисник ОСОБА_3 зазначає, що прийняте прокурором рішення не відповідає вимогам КПК України в частині його обґрунтованості та вмотивованості, оскільки не містить жодних якісно нових аргументів, у тому числі тих, на відсутність яких у попередньому рішенні Керівника САП вказав слідчий суддя в ухвалі від 21.03.2024 у справі №991/2012/24.
З огляду на зазначене, захисник ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із даною скаргою, у якій просить:
- скасувати рішення Керівника САП від 08.04.2024;
- зобов`язати Керівника САП повторно розглянути скаргу сторони захисту від 02.02.2024 в інтересах ОСОБА_9 про недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №520170000000000361 від 01.06.2017;
- надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення необхідних процесуальних дій та прийняття необхідних процесуальних рішень у кримінальному провадженні;
- вжити заходів щодо притягнення до відповідальності службових осіб НАБУ та САП, які винні в недотриманні розумних строків.
На обґрунтування вимог скарги захисник зазначає, що у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 строки досудового розслідування спливли, у зв`язку з їх продовженням прокурором, який є неуповноваженою на це особою.
Водночас рішення Керівника САП від 08.04.2024 за результатом повторного розгляду скарги, як і попереднє, зводиться до нібито нерелевантності посилання сторони захисту на постанову Об`єднаної палати Верховного суду від 31.10.2022 у справі №753/12578/19.
Крім того, на думку захисника, вказаним рішенням знову не надано оцінки доводам сторони захисту щодо:
- зміни правового режиму кримінального провадження №520170000000000361 після його об`єднання з кримінальним провадженням №52019000000000321 від 15.04.2019;
- зміни правового режиму кримінального провадження №520170000000000361 після його об`єднання з кримінальним провадженням №52020000000000191 від 17.03.2020;
- застосування до кримінального провадження №520170000000000361 п. 4 параграфа 2 «Прикінцевих положень» Закону №2147-VIII щодо судового контролю за продовженням строку досудового розслідування з урахуванням положень ст. 6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст. 58 Конституції України, ст. 5, 8, 9 КПК України, тобто норм які існували та діяли на момент обох випадків продовження строків неуповноваженим суб`єктом;
- обов`язкових для застосування органами державної влади рішень Верховного Суду від 23.04.2020 у справі №310/9496/19; від 26.05.2021 у справі 199/4574/20; від 31.10.2022 у справі 753/12578/19; від 06.11.2023 у справі 812/292/18;
- зміна редакції ст. 294 КПК України після того, як 01.07.2020 набрав чинності Закон №2617-VIII, який виклав ст. 294 КПК України у новій редакції, внаслідок чого, пункт 4 параграфу 2 «Прикінцеві положення» Закону №2147-VIII перестав бути актуальним та не може застосовуватися після 01.07.2020.
Захисник зазначає, що вказані доводи не були враховані при винесенні рішення від 08.04.2024, що свідчить про необґрунтованість такого рішення, у зв`язку з чим просить його скасувати.
Розгляд скарги здійснювався 14.05.2024 та 22.05.2024.
Прокурор, рішення якого оскаржується, у судове засідання не прибув.
До початку судового розгляду від Керівника САП ОСОБА_6 надійшли письмові заперечення на скаргу, у яких він зазначив, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав: 1) скарга подана особою, яка не має права подавати скаргу. Так, до слідчого судді із скаргою в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України звернувся захисник ОСОБА_3, а скаргу, в задоволенні якої відмовлено, подано іншим захисником - адвокатом ОСОБА_7 ; 2) скарга подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 303 КПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку. Керівник САП зазначає, що оскаржуване рішення не оформлено постановою, тому строк оскарження обраховується з моменту його прийняття (а не отримання копії). Відповідь на скаргу захисника ОСОБА_7 надано 08.04.2024, отже строк оскарження цього рішення сплив 18.04.2024, а скаргу на нього подано захисником ОСОБА_3 тільки 03.05.2024; 3) оскаржуване рішення є законним, обґрунтованим та вмотивованим. Захиснику надано відповідь на такі доводи:
- твердження про те, що досудове розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000321, з яким об`єднано матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №520170000000000361, розпочате начебто після 16.03.2018 є неправдивим. Днем початку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000321 є 01.06.2017;
- аргумент про те, що матеріали досудового розслідування у кримінальному провадженні №520170000000000361 10.04.2020 об`єднано з матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні №52020000000000191, внаслідок чого до нього нібито є застосовним висновок об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 753/12578/19, відхилено, оскільки у кримінальному провадженні №52020000000000191 жодній особі не повідомлено про підозру;
- на кримінальне провадження №520170000000000361 положення Законів №2147-VIII та №2617-VIII не поширюються, оскільки це прямо зазначено в п. 4 параграфу 2 Прикінцевих положень до Закону №2147-VIII.
4) вимоги прохальної частини скарги не можуть бути задоволені. Прохальна частина скарги захисника ОСОБА_3 до слідчого судді суттєво відрізняється від прохальної частини скарги захисника ОСОБА_7 .
З урахуванням зазначеного, вважає, що розгляд скарги повинен бути припинений шляхом закриття провадження за нею.
Положеннями ч. 3 ст. 306 КПК України встановлено, що розгляд скарг на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування здійснюється за обов`язкової участі особи, яка подала скаргу, чи її захисника, представника та слідчого, дізнавача чи прокурора, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржується. Відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
За наведеного, слідчий суддя визнав за можливе здійснювати розгляд скарги за відсутності прокурора, з урахуванням поданих ним заперечень.
У судових засіданнях захисники підозрюваної ОСОБА_5 - адвокати ОСОБА_4 та ОСОБА_3 підтримали вимоги поданої скарги, яку просили задовольнити з викладених у ній підстав.
Щодо заперечень керівника САП від захисника ОСОБА_4 надійшли додаткові пояснення до скарги, у яких захисник наголосив на такому, що адвокат ОСОБА_3 мав право подавати скаргу навіть попри те, що скаргу у порядку ст. 308 КПК України, за результатом розгляду якої прокурор виніс рішення, подавала адвокатка ОСОБА_7 ; строк оскарження рішення необхідно обраховувати з моменту ознайомлення з ним, тобто з 29.04.2024; оскаржуване рішення є протиправним, оскільки не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, з підстав, зазначених у скарзі; слідчий суддя має відповідні повноваження і можливості для задоволення прохальної частини скарги.
Заслухавши доводи сторони захисту, дослідивши матеріали скарги та письмові заперечення прокурора, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Щодо особи, уповноваженої на подання скарги на рішення Керівника САП від 08.04.2024.
Відповідно до п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України під час досудового провадження може бути оскаржене рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Слідчий суддя враховує, що скаргу від 02.02.2024 на недотримання розумних строків прокурором САП ОСОБА_8 під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361 подано до Керівника САП як прокурора вищого рівня адвокатом ОСОБА_7, в інтересах підозрюваної ОСОБА_5 . Варто зазначити, що участь захисника у кримінальному провадженні спрямована на забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного/обвинуваченого у кримінальному провадженні. Таким чином, усі дії, що вчиняються захисником, здійснюються від імені та в інтересах особи, захист якої здійсню адвокат.
У контексті зазначеного, слушним видається той факт, що особою, якій відмовлено у задоволенні скарги є саме підозрювана ОСОБА_5, а тому звернутися до слідчого судді зі скаргою в порядку п. 9-1 ч. 1 ст. 303 КПК України може як підозрювана, так і її захисник.
Враховуючи, що адвокатом ОСОБА_3 на підтвердження повноважень на здійснення захисту підозрюваної ОСОБА_5 долучено копії ордеру серії НОМЕР_1 та свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, захисник ОСОБА_3 є особою, уповноваженою на подання цієї скарги.
Щодо строку подання скарги на рішення Керівника САП від 08.04.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Із матеріалів скарги та долучених до неї документів вбачається така хронологія подій:
- захисник ОСОБА_7, в інтересах ОСОБА_5, шляхом направлення на електронну адресу, звернулася до керівника САП у порядку ст. 308 КПК України зі скаргою від 02.02.2024 (№15305379) на недотримання розумних строків під час досудового розслідування;
- Керівником САП винесено рішення від 08.02.2024 ( вих. №16/1/6-18125-17), яким відмовлено в задоволенні скарги;
- 22.02.2024 захисник звернулася до слідчого судді зі скаргою на бездіяльність Керівника САП, яка полягає у не розгляді в передбачений законом порядок та спосіб, а саме шляхом винесення вмотивованої постанови, поданої захисником скарги. За результатом розгляду скарги слідчим суддею постановлено ухвалу від 06.03.2024, якою відмовлено в задоволенні скарги, копію повного тексту ухвали захисник отримала 12.03.2024;
- 12.03.2024 адвокат ОСОБА_7 подала скаргу на рішення Керівника САП від 08.02.2024 (вих. №16/1/6-18125-17). Ухвалою від 21.03.2024 скаргу задоволено частково, рішення Керівника САП від 08.02.2024 скасовано, зобов`язано повторно розглянути скаргу від 02.02.2024;
- під час розгляду скарги сторони захисту на бездіяльність Керівника САП щодо ненадання відповіді за результатом повторного розгляду скарги у встановлений 3-денний строк (судова справа №991/3243/24) 29.04.2024 на адресу суду надійшли письмові заперечення Керівника САП, до яких долучено копію рішення від 08.04.2024 за вих. №07/2-374ВИХ-24, яким відмовлено в задоволенні скарги від 02.02.2024.
За твердженням сторони захисту, вказане рішення не надходило стороні захисту, ні на електронну пошту, ні звичайною поштою, таким чином, про нього стало відомо лише під час ознайомлення із письмовими запереченнями Керівника САП (справа №991/3243/24). Водночас Керівник САП зазначає, що відповідь на скаргу надано 08.04.2024 та надіслано за адресою, вказаною ОСОБА_7 у скарзі, що підтверджується копіями скарги і відповіді на неї, а оскільки оскаржуване рішення не оформлено постановою, тому строк оскарження обраховується з моменту його прийняття, отже строк оскарження сплив 18.04.2024, а скаргу на нього подано захисником ОСОБА_3 тільки 03.05.2024.
Разом з тим, копія рішення Керівника САП не містить даних щодо трек-номера, номера накладної поштового відправлення, жодних інших відомостей про здійснення поштового відправлення оскаржуваного рішення, відтак неможливо встановити не лише дату направлення та отримання адресатом такого рішення, а й загалом стверджувати, що таке рішення було направлено захиснику.
За наведеного, обставини ознайомлення сторони захисту підозрюваної ОСОБА_5 із ухваленим Керівником САП рішенням від 08.04.2024 не були спростовано в ході судового розгляду скарги. А відтак, слідчий суддя дійшов висновку, що встановлений ч. 1 ст. 304 КПК України строк оскарження рішення не пропущений.
З огляду на зазначене, підстави для закриття провадження за цією скаргою відсутні.
Щодо суті поданої захисником скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності прокурора в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Порядок розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування визначений ст. 306 КПК України. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора розглядаються слідчим суддею місцевого суду, а в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - слідчим суддею Вищого антикорупційного суду згідно з правилами судового розгляду, передбаченими статтями 318-380 КПК України, з урахуванням відповідних положень глави 26 цього Кодексу. За результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора слідчий суддя постановляє ухвалу, передбачену ч. 2 ст. 307 КПК України.
Встановлено, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017, зокрема за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 382, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358 КК України.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 308 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов`язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов`язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Відповідно до ч. 5 ст. 8-1 Закону України «Про прокуратуру» прокурорами вищого рівня для керівників управлінь, відділів та їх заступників, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури є керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, його перший заступник та заступник.
За змістом ст. 26 КПК України слідчий суддя у кримінальному провадженні вирішує лише ті питання, що винесені на його розгляд сторонами та віднесені до його повноважень КПК України.
Предметом оскарження у цій справі є рішення Керівника САП ОСОБА_6 про відмову в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 від 02.02.2024 (вих. №15305379) на недотримання прокурором ОСОБА_8 розумних строків під час досудового розслідування. За твердженням захисника, Керівником САП неповно розглянуто подану скаргу, не проаналізовано та не надано оцінку всім аргументам сторони захисту, насамперед не наведено спростування тверджень сторони захисту про продовження неналежним суб`єктом 13.03.2020 строку досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017 до шести місяців та 16.07.2020 - до дванадцяти місяців, що з урахуванням положень Законів №2147-VIII та №2617-VIII віднесено до повноважень слідчого судді під час здійснення ним судового контролю за продовженням строків досудового розслідування.
З урахуванням зазначеного, адвокатом ОСОБА_7 порушено перед Керівником САП питання недотримання прокурором ОСОБА_8 розумних строків щодо прийняття рішення про закриття кримінального провадження у зв`язку з закінченням строків досудового розслідування.
Обґрунтовуючи скаргу, захисник посилається на такі обставини:
І. 25.11.2019 кримінальне провадження №52017000000000361 об`єднано з кримінальним провадженням №52019000000000321 від 15.04.2019, а 10.04.2020 об`єднано з кримінальним провадженням №52020000000000191 від 17.03.2020, тобто детективи НАБУ розслідують 14 епізодів кримінальних правопорушень, внесених до ЄРДР як до 16.03.2018, так і після 16.03.2018. Таким чином, на зазначене кримінальне провадження розповсюджується більш сприятливий для учасників кримінального провадження правовий режим, а саме продовження строків досудового розслідування не прокурором, а слідчим суддею, оскільки очевидно, що судовий контроль є більшою гарантією дотримання прав особи.
Всупереч цьому, прокурор продовжив строки досудового розслідування до шести, а потім до дванадцяти місяців, не маючи на це повноважень, оскільки на кримінальне провадження №52017000000000361, після його об`єднання з кримінальним провадженням №52019000000000321 від 15.04.2019, мають застосовуватися положення Закону №2147-VIII щодо продовження строків досудового розслідування слідчим суддею, оскільки будь-які сумніви у вирішенні питання мають тлумачитися крізь призму засади верховенства права в аспекті правової визначеності, тобто у найбільш сприятливий спосіб для носія права.
ІІ. Незалежно від обставин, викладених у п. І, у кримінальному провадженні №52017000000000361 строки досудового розслідування також спливли, оскільки таке кримінальне провадження було об`єднано з кримінальним провадженням №52020000000000191, яке внесено до ЄРДР 17.03.2020. Тобто, продовження строків досудового розслідування має здійснюватися в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 294 КПК України в редакції Закону №2617-VIII.
За наведеного, на переконання захисника, у зв`язку із незаконним продовженням прокурором як неуповноваженим суб`єктом строків досудового розслідування, такі строки спливли 22.03.2020.
З огляду на вимоги ч. 5 ст. 294 КПК України, якою встановлено, що строк досудового розслідування, що закінчився, поновленню не підлягає, єдиним варіантом для прокурора, на думку захисника, є прийняття рішення про закриття кримінального провадження, відтак захисник просила Керівника САП надати прокурору САП, який здійснює нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361, обов`язкові для виконання вказівки щодо строків прийняття рішення про закриття кримінального провадження, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
Слідчий суддя зазначає, що процесуальне рішення прокурора відповідно до положень ст. 110 КПК України має містити мотиви його прийняття та відповідне обґрунтування.
Натомість, відмовляючи у задоволенні скарги на недотримання розумних строків, Керівник САП обґрунтував своє рішення загальним описом прийнятих Законами №2147-VIII та №2617-VIII змін до порядку продовження строків досудового розслідування, зокрема кола суб`єктів, які мають право прийняти рішення про продовження досудового розслідування в залежності від строку, та констатував, що до кримінальних проваджень, відомості про кримінальне правопорушення по яких внесені в ЄРДР до 16.03.2018, застосовуються положення щодо продовження строків досудового розслідування прокурором.
Водночас у рішенні не надано оцінки вказаним змінам щодо суб`єктів продовження строків досудового розслідування саме в контексті кримінального провадження №52017000000000361, яке об`єднувалося з матеріалами досудового розслідування інших кримінальних проваджень, відомості по яких були внесені у тому числі після 16.03.2018, та поширення на таке кримінальне провадження найбільш сприятливого для осіб тлумачення норми права.
Крім того, у рішенні Керівник САП зосередив увагу на нерелавантності посилання захисника на постанову Об`єднаної палати Верховного суду від 31.10.2022 у справі №753/12578/19 обставинам кримінального провадження №52017000000000361, зазначивши, що у кримінальному провадженні №52017000000000361 об`єднано матеріали 13 досудових розслідувань, відомості про які внесено як до 16.03.2018, так і після, однак на момент продовження строків досудового розслідування до шести та до дванадцяти місяців, жодній особі не було повідомлено про підозру за епізодами, відомості про які внесено до ЄРДР після 16.03.2018.
Разом з цим, у рішенні не викладено мотивів, на підставі яких спростовано доводи захисника, що у випадку внесення до ЄРДР відомостей після 16.03.2018, навіть якщо первинна інформація про вчинення кримінального правопорушення внесена до ЄРДР до 16.03.2018, необхідно керуватися приписами Законів №2147-VIII, №2617-VIII, оскільки головним є не дата, коли було розпочато досудове розслідування, а дата внесення певних відомостей по кримінальному провадженню до ЄРДР, а відтак на об`єднане кримінальне провадження розповсюджується дія Законів №2147-VIII, №2617-VIII. Більш детальний аналіз зазначених доводів викладено в скарзі захисника ОСОБА_7 із посиланням, у тому числі на практику ЄСПЛ та актуальну судову практику.
Слідчий суддя вважає, що таке обґрунтування прийнятого Керівником САП рішення про відмову в задоволенні скарги є неналежним, оскільки з нього не вбачається здійснення аналізу та оцінки всіх доводів адвоката щодо закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361 та підстав відхилення таких доводів.
Слідчий суддя, не вдаючись до будь-якої правової оцінки доводів адвоката по суті, зауважив, що прокурором не надано жодної оцінки обставинам продовження у кримінальному провадженні прокурорами, як уповноваженими/неуповноваженими суб`єктами, 13.03.2020 та 16.07.2020 строку досудового розслідування до шести та до дванадцяти місяців та поширення на таке кримінальне провадження дії положень Законів №2147-VIII та №2617-VIII.
Тобто, на зазначені захисником доводи про закінчення строку досудового розслідування кримінального провадження №52017000000000361, у зв`язку з чим таке кримінальне провадження має бути закрито, Керівник САП належним чином не відреагував.
Водночас вищенаведені обставини мають бути дослідженні у кримінальному провадженні №52017000000000361 та їм має бути надана належна правова оцінка, з огляду на встановлені ст. 2 КПК України завдання кримінального провадження, серед яких захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Застосування належної правової процедури у кримінальному провадженні - це встановлені кримінальним процесуальним законодавством способи реалізації норм кримінального процесуального права, що забезпечують досягнення цілей правового регулювання кримінальних процесуальних відносин у сфері порядку досудового розслідування та судового розгляду. Воно означає не лише те, що всі дії процесуальних суб`єктів мають відповідати вимогам закону, адже в такому випадку це завдання розчиняється в приписах засади законності. Такі дії мають виникати із наявних повноважень і перебувати в адекватному співвідношенні з конкретним процесуальним завданням, яке виникає в певний момент досудового розслідування і судового розгляду кримінального провадження.
Належна правова процедура має застосування як під час судового розгляду, так і на стадії досудового розслідування. Недотримання належної правової процедури тягне за собою порушення гарантованого кожному ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права на справедливий суд.
Слідчий суддя зазначає, що кожен має право, щоб обвинувачення щодо нього в найкоротший строк або стало предметом судового розгляду, або щоб відповідне кримінальне провадження щодо нього було закрите (ч. 5 ст. 28 КПК України).
З огляду на встановлені обставини, слідчий суддя вважає, що прокурор розглянув скаргу на недотримання розумних строків формально, не надавши ґрунтованих аргументів на зазначені адвокатом ОСОБА_7 доводи скарги.
За результатами розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора постановляється ухвала згідно з правилами цього Кодексу. Ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: 1) скасування рішення слідчого, дізнавача чи прокурора; 1-1) скасування повідомлення про підозру; 2) зобов`язання припинити дію; 3) зобов`язання вчинити певну дію; 4) відмову у задоволенні скарги (ч.ч. 1-2 ст. 307 КПК України).
Враховуючи викладене, слідчий суддя вважає, що рішення Керівника САП від 08.04.2024 про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків є необґрунтованим та невмотивованим, оскільки не містить належних і достатніх мотивів його прийняття, а тому підлягає скасуванню.
Водночас відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 307 КПК України слід зобов`язати прокурора прокурору вищого рівня повторно розглянути скаргу від 02.02.2024 адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.
У задоволенні решти вимог скарги необхідно відмовити.
Керуючись ст.ст. 284, 303-304,307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу задовольнити частково.
Скасувати рішення заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 від 08.04.2024, яким відмовлено у задоволенні скарги адвоката ОСОБА_7 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.
Зобов`язати заступника Генерального прокурора - керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_6 повторно розглянути скаргу від 02.02.2024 адвоката ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні №52017000000000361 від 01.06.2017.
У задоволенні решти вимог скарги відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1