Search

Document No. 119411966

  • Date of the hearing: 27/05/2024
  • Date of the decision: 27/05/2024
  • Case №: 991/3656/24
  • Proceeding №: 42023000000001938
  • Instance: HACC AC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC AC) : Nykyforov A.S.

Справа № 991/3656/24

Провадження №11-сс/991/362/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

представників третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024 про відмову у задоволенні клопотання про арешт майна у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023.

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024 відмовлено у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про арешт мобільного телефону Iphone 14 Pro MQ173J/A IMEI: НОМЕР_1 та планшет Ipad MP583LL/A, s/n: MH74H4QH25, які були вилучені 26.04.2024 під час огляду житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, розташованого на земельних ділянках 3223155400:04:004:0197 та 3223155400:04:004:0198, які належать на праві власності ОСОБА_10, у кримінальному провадженні № 42023000000001938 від 05.12.2023.

Слідчим суддею встановлено, що детективами НАБУ під процесуальним керівництвом САП здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001938 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, розпочате за повідомленням Головного управління "Д" Служби безпеки України, які в ході здійснення оперативно-службової діяльності отримали відомості про набуття суддею Північного апеляційного господарського суду ОСОБА_10, як особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, активів у вигляді нерухомого майна упродовж 2021 року, загальна вартість яких більше ніж на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи.

У межах вказаного кримінального провадження ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2024 детективам НАБУ та прокурорам САП, а також експертам надано дозвіл на проведення огляду житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які належать на праві власності ОСОБА_10, з метою визначення їх оціночної вартості.

Разом з тим, за наслідком проведеного огляду зазначеного житлового будинку 26.04.2024 детективами вилучено мобільний телефон Iphone 14 Pro та планшет Ipad, що належать ОСОБА_10 . Слідчий суддя встановив, що вилучення майна відбулось із порушенням порядку встановленого КПК України, без дозволу на проведення обшуку, за межами досягнення мети дозволеного слідчим суддею огляду, що виключає можливість використання вилученого майна як речового доказу у цьому кримінальному провадженні та накладення на нього арешту на підставі п.1 ч.2 ст.170 КПК.

Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала

Не погодившись із ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024, прокурором у кримінальному провадженні № 42023000000001938 було подано апеляційну скаргу із доповненнями, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, прокурор прохала оскаржувану ухвалу скасувати та постановити нову, якою задовольнити клопотання та накласти арешт на мобільний телефон Iphone 14 Pro та планшет Ipad, що належать ОСОБА_10 .

В обґрунтування доводів апеляції прокурор зазначає, що у кримінальному провадженні детективом призначено проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертиз з метою визначення ринкової вартості об`єктів нерухомого майна, набутих у власність ОСОБА_10, а також проведення рецензування звітів про оцінку майна, складених ТОВ «РЕЛВЕСТ ГРУП». За наслідком проведеного огляду житлового будинку у ОСОБА_10 вилучені мобільний телефон та планшет на яких, за твердженням прокурора, у додатках поштових сервісів та інших програмах виявлено інформацію, що має значення для кримінального провадження, у тому числі видалену.

Під час огляду ОСОБА_10 відмовилась повідомити детективу код доступу до системи логічного захисту вказаних пристроїв, чим фактично обмежила доступ до них. Водночас, ОСОБА_11 самостійно розблокувала пристрої, тобто надала свою добровільну згоду на їх огляд. А тому, за переконанням прокурора, у детектива були підстави для вилучення матеріальних носіїв інформації, які у подальшому постановою детектива від 26.04.2024 були визнані речовими доказами.

Обґрунтовуючи правомірність вилучення майна та достатність підстав для накладення на нього арешту, прокурор послалась на судову практику ККС ВС, викладену у постановах від 09.11.2021 у справі №281/128/19, від 01.11.2018 у справі №536/1048/16 та від 12.02.2019 у справі №159/451/16, а також практику АП ВАКС, що викладена в ухвалі від 09.08.2023 у справі №991/6496/23.

Позиції учасників судового провадження

Прокурор ОСОБА_8 у судовому засіданні апеляційну скаргу підтримав та наполягав на її задоволенні. Вважав, що вилучений мобільний телефон та планшет є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки містить інформацію та листування з приводу обставин набуття нерухомого майна.

Представники ОСОБА_11 - адвокати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у судовому засіданні висловились проти задоволення апеляційної скарги прокурора, надали письмові заперечення проти неї (а.п. 232-239).

Мотиви суду

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали апеляційного провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до приписів ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Статтею 2 КПК визначено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Загальні приписи застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі і арешту майна, містяться у статтях 131, 132, 170-173 КПК України.

Так, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є, зокрема, арешт майна (ст. 131 КПК України).

Вирішуючи питання про арешт майна, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для третіх осіб.

Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження допускається лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом (ч. 1 ст. 16 КПК України).

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023000000001938 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ст. 368-5 КК України, зокрема щодо з`ясування обставин набуття суддею Північного апеляційного господарського суду активів у вигляді нерухомого майна упродовж 2021 року, загальна вартість яких більше ніж на 6500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян перевищує її законні доходи (а.п. 9).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 08.04.2024 надано дозвіл на проведення огляду житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які належать на праві власності ОСОБА_10, з метою визначення їх оціночної вартості (а.п. 44-46).

26.04.2024 детективами під час проведення огляду житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами за адресою: АДРЕСА_1, виявлено та вилучено мобільний телефон Iphone 14 Pro MQ173J/A IMEI: НОМЕР_1 та планшет Ipad MP583LL/A, s/n: MH74H4QH25, які, на думку органу досудового розслідування, можуть бути використані як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження (а.п. 97-105).

26.04.2024 постановою детектива вилучені засоби визнані речовими доказами у цьому кримінальному провадженні (а.п. 90-92), а постановою від 30.04.2024 призначено комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікацій (а.п. 93-96).

В апеляційній скарзі прокурор стверджує про правомірність вилучення у ОСОБА_10 телефону та планшету під час проведення огляду житлового приміщення та відповідність вилученого майна речовим доказам у кримінальному провадженні.

Дослідивши матеріали апеляційного провадження, колегія суддів приходить до висновку про необґрунтованість доводів прокурора з огляду на наступне.

Частинами 2, 7 статті 237 КПК України визначено. що огляд житла чи іншого володіння особи здійснюється згідно з правилами цього Кодексу, передбаченими для обшуку житла чи іншого володіння особи. При огляді слідчий, прокурор або за їх дорученням залучений спеціаліст має право проводити вимірювання, фотографування, звуко- чи відеозапис, складати плани і схеми, виготовляти графічні зображення оглянутого місця чи окремих речей, виготовляти відбитки та зліпки, оглядати і вилучати речі і документи, які мають значення для кримінального провадження. Предмети, які вилучені законом з обігу, підлягають вилученню незалежно від їх відношення до кримінального провадження. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.

Обшук на підставі ухвали слідчого судді повинен проводитися в обсязі, необхідному для досягнення мети обшуку (ч. 5 ст. 236 КПК).

Тимчасово вилучити майно може кожен, хто законно затримав особу в порядку, передбаченому статтями 207, 208, 298-2 цього Кодексу. Кожна особа, яка здійснила законне затримання, зобов`язана одночасно із доставленням затриманої особи до слідчого, прокурора, іншої уповноваженої службової особи передати їй тимчасово вилучене майно. Факт передання тимчасово вилученого майна засвідчується протоколом (ч.1 ст.168 КПК).

Тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду. Тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі суду (ч. 2 ст. 168 КПК).

Узагальнюючі наведені норми, можна прийти до висновку, що порядок проведення таких слідчих дій як огляд та обшук є дещо спорідненими щодо можливості вилучення речей та документів, які можуть мати значення для кримінального провадження. Втім, таке право не є абсолютним, оскільки законодавцем встановлено заборону на вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, якщо такі безпосередньо не зазначені в ухвалі суду (абз. 2 ч. 2 ст. 168 КПК).

Як вбачається із матеріалів провадження, слідчим суддею Вищого антикорупційного суду ухвалою від 08.04.2024 був наданий дозвіл на проведення огляду житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, які належать на праві власності ОСОБА_10, із конкретно визначеною слідчим суддею метою - для визначення детективами, прокурорами, а також експертами, яким доручено проведення відповідного експертного дослідження, оціночної вартості об`єкта нерухомості у межах проведення експертиз.

Втім, 26.04.2024 за наслідком проведеного огляду житлових приміщень, що належать ОСОБА_10, детективом було вилучено мобільний телефон та планшет, що не корелюється із метою проведення огляду, визначеної слідчим суддею в ухвалі від 08.04.2024, та свідчить про здійснення надмірного втручання у право власності та проведення процесуальних дій, які потребують дозволу слідчого судді/суду, без такого дозволу. Відтак, правові підстави для вилучення електронних інформаційних систем та мобільного терміналу у детектива були відсутні.

Посилання прокурора в апеляційній скарзі на судову практику ККС ВС та АП ВАКС колегія суддів вважає нерелевантною з огляду на таке.

Обставини, які були предметом розгляду судом касаційної інстанції у справі №281/128/19 стосувались здійснення огляду безпосередньо на місці події злочину проти життя та здоров`я особи з метою фіксації речових доказів та знарядь його вчинення. Втім обставини актуального провадження стосуються отримання доступу до домоволодіння ОСОБА_10 та здійснення його огляду виключно з метою надання експерту, якому доручено проведення оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи, можливості визначити його вартість.

Також, колегією суддів відхиляється посилання прокурора на правові позиції ККС ВС, викладені у постановах від 01.11.2018 у справі №536/1048/16 та від 12.02.2019 у справі №159/451/16 в частині оцінки добровільної згоди особи на огляд телефону, з огляду на обставини даного кримінального провадження, оскільки згода власниці майна на огляд телефону та планшету під час проведення огляду житлового будинку не свідчила про добровільну згоду на вилучення таких матеріальних носіїв інформації і не наділяла детективів правом здійснити таке вилучення.

Що стосується посилання прокурора на рішення колегії суддів АП ВАКС від 09.08.2023 у справі №991/6496/23, то, на переконання колегії суддів, воно також є нерелевантним до обставин даного кримінального провадження, оскільки у згаданій справі вирішувалось питання арешту мобільного телефону та ноутбуку, вилучених під час обшуку, проведеного на підставі відповідної ухвали слідчого судді, в якій безпосередньо було надано дозвіл на відшукання мобільних пристроїв.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що висновки, висловлені в судових рішеннях, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, зокрема й Апеляційною палатою ВАКС, в інших провадженнях, не можуть мати преюдиціального значення для суду апеляційної інстанції з огляду на приписи ст. 90 КПК, ч. 5 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів».

Не впливає на законність вилучення мобільного телефону та планшету ОСОБА_10 і факт прийняття детективом постанови про визнання такого майна речовими доказами у кримінальному провадженні та призначення комп`ютерної експертизи. При цьому матеріали провадження не містять підтвердження того, що особа, якій доручено провести комплексну судову комп`ютерно-технічну експертизу та експертизу електронних комунікації, є експертом у розумінні ч.ч. 9,10 Закону України «Про судову ексепризу», а правомочність старшого детектива НАБУ ОСОБА_12 проводити експертизу за постановою детектива НАБУ ОСОБА_13 від 30.04.2024 викликає сумніви з огляду на вимоги ч. 2 ст. 69 КПК України.

З урахуванням наведеного, колегія суддів приходить до висновку, що слідчим суддею постановлено обґрунтоване рішення щодо відсутності підстав для арешту майна ОСОБА_10, яке було вилучене із порушенням порядку, встановленого кримінальним процесуальним законом через відсутність попереднього дозволу слідчого судді на вилучення мобільного телефону та планшету, за межами мети, окресленої дозволом слідчого судді на проведення огляду домоволодіння. Водночас доводи апеляційної скарги прокурора не містять аргументів, які б спростовували наведені висновки слідчого судді, що є підставою для відмови у її задоволенні.

Керуючись статтями 376, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: ОСОБА_2

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_4