Document No. 119467003

Date of the hearing: 28/05/2024
Date of the decision: 28/05/2024
Case №: 991/945/24
Proceeding №: 52023000000000043
Instance: HACC
Judicial form: Criminal

Presiding judge (HACC): Dubas V.M.

Справа № 991/945/24

Провадження 1-кп/991/11/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 травня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд (ВАКС) колегією суддів у складі

головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3 (далі - суд),

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_4,

прокурора ОСОБА_5,

захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні

клопотання захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту

у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023 щодо обвинувачення

ОСОБА_8 (народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Івано-Франківськ, громадянин України, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_1, щодо якого здійснювалось спеціальне досудове розслідування та здійснюється спеціальне судове провадження)

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 369 Кримінального кодексу України (далі - КК),

ВСТАНОВИВ:

1. Стислий опис судового провадження.

02.02.2024 до ВАКС зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП) надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні №52023000000000043 від 27.01.2023, для розгляду якого відповідно до частини 3 статті 35 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначена колегія суддів ВАКС у складі головуючої судді ОСОБА_9, суддів ОСОБА_2 і ОСОБА_3

07.02.2024 ухвалою задоволено заяву головуючої судді ОСОБА_9 про самовідвід та заяву захисника ОСОБА_6 про відвід й відведено таку від розгляду цього кримінального провадження.

12.02.2024 на підставі розпорядження керівника апарату ВАКС №35ав та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуюча суддя ОСОБА_9 замінена на головуючого суддю ОСОБА_1

22.02.2024 ухвалою суду призначено підготовчі судові засідання на 20.02.2024 з перервами на 22.02.2024, 07.03.2024, 12.03.2023, 15.03.2024, 09.04.2024, 18.04.2024, 23.04.2024, 28.05.2024.

2. Короткий виклад клопотань та позицій учасників судового провадження.

2.1.1. В судовому засіданні 28.05.2024 захисник ОСОБА_6 подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, де стверджував, що обвинувальний акт не відповідає вимогам статті 291 КПК, що обґрунтовувалось зокрема такими твердженнями:

«На сторінці 1 обвинувального акту від 02.02.2024 року зазначено, що ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Івано-Франківськ, громадянин України, що зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Однак, дані відомості не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_8 станом на день складання обвинувального акту - 02.02.2024 року, проживає вже майже 5 років на території Республіки Австрія і не має зареєстрованого місця проживання в Україні.

25.10.2022 року клопотанням адвоката ОСОБА_6 вих.№25-10/22-1 повідомлено Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора про фактичне місце проживання ОСОБА_8 : « ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, на законних підставах постійно проживає в Республіці Австрія з 2009 року та використовує для проживання приміщення як за адресою: АДРЕСА_2 ), так і за адресою: АДРЕСА_3 ».

Вказано вище підтверджується витягом з центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданого Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії від 20.10.2022 року, а також витягом з центрального реєстру осіб за місцем проживання, виданого Федеральним міністерством внутрішніх справ Австрії від 09.04.2024 року ОСОБА_8 проживає за адресою: АДРЕСА_3 ).

Окрім того, Національне антикорупційне бюро України в межах іншого кримінального провадження №52019000000001195 від 21.12.2019 року було отримано відповідь Центральної прокуратури з розслідування економічних злочинів та корупції (WKStA) від 07.05.2020 року №145/14292-00 на запит Національного антикорупційного бюро України від 02.01.2020 року №10-145/28, яким також підтверджено постійне проживання ОСОБА_8 в Республіці Австрія та відомості щодо місця постійного проживання ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 ), яка була актуальним місцем проживання на момент отримання відповіді на запит.

Окрім того, 04.11.2022 року, 08.11.2022 року клопотаннями адвоката ОСОБА_6, які зареєстровані в Національному антикорупційному бюро України за Вх.№252/20244-00 від 04.11.2022 року, Вх.№252/20537-00 від 09.11.2022, Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру Офісу Генерального прокурора було повторно повідомлено про місце постійного проживання ОСОБА_8 ...

Таким чином, прокурором не виконано вимоги п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК України щодо зазначення місця проживання ОСОБА_8 »;

«Також пунктом 7 частини 1 статті 291 КПК України передбачено, що обвинувальний акт має містити відомості щодо розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

В розділі VIII обвинувального акту (109 аркуш обвинувального акту) зазначено, що майнової шкоди внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, не завдано…

Тобто, обвинувальний акт містить суперечності. Сторона обвинувачення з однієї сторони вказує на відсутність завданої матеріальної шкоди. Одночасно з цим, обґрунтовуючи обвинувачення та суспільну небезпеку нібито вчиненого ОСОБА_8 діяння, сторона обвинувачення фактично вказує, що ОСОБА_8 спонукав ОСОБА_10 до вчинення неправомірних дій, що виразились у не здійсненні бюджетного відшкодування тим платникам податків, які мали право на таке бюджетне відшкодування. І як наслідок таких дій відбулось стягнення з Державного бюджету України на користь платників податків щонайменше 2 200 839,66 грн пені.

В такому випадку постраждалим мала б виступити Держава в особі державного органу, який здійснив виплату пені (Державна казначейська служба України). Але згідно розділу ІІ обвинувального акту (стор.1 обвинувального акту) потерпілі у кримінальному провадженні відсутні»;

«З тексту обвинувального акту вбачається, що ОСОБА_8 набув контроль над товариством «UIF Trade AG», в той час як давав вказівки уповноваженим особам товариства «ULF Trade AG».

Вказана помилка в обвинувальному акті створює логічні неузгодженості»;

«Також звертаємо увагу суду, що пункт 9 частини другої статті 291 КПК України встановлює до обвинувального акту вимогу щодо зазначення дати та місця його складання та затвердження.

Як вбачається зі сторінки 110 обвинувального акту: «Обвинувальний акт складено та підписано «02» лютого 2024 року в приміщенні Національного антикорупційного бюро України, що розташоване за адресою: м. Київ, вул. Василя Сурикова, 3, старшим детективом Національного бюро Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 ».

В той же час, рішенням Київської міської ради №7618/7659 від 18.01.2024 року вирішено перейменувати вулицю Сурикова в Солом`янському районі міста Києва на вулицю Дениса Монастирського.

Таким чином, формально не дотримано вимоги щодо зазначення в обвинувальному акті дати та місця його складання, оскільки станом на 02.02.2024 року адреси: м. Київ, вул. Сурикова, 3 не існувало»;

«17.10.2022 року органом досудового розслідування було повідомлено про підозри ОСОБА_10, ОСОБА_12 за ч.4 ст.368 КК України та ОСОБА_8 за ч.4 ст.369 КК України в межах кримінального провадження №52017000000000717 відомості про яке до ЄРДР було внесено 26.10.2017 року.

Натомість, відомості про кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.369 КК України внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.09.2022 року, тобто після набуття чинності Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, яким внесені зміни до ч.3 та ч.5 ст.219 та ч. 1 ст.284 КПК України, і останні введені в дію 15 березня 2018 року.

Таким чином, до кримінального провадження №52017000000000717 від 26.10.2017 року застосовуються положення ч.3, ч.4 та ч.5 ст.219 КПК України, що підтверджується як судовою практикою, так і діями органу досудового розслідування, які були вчиненні під час продовження строку досудового розслідування в цьому кримінальному провадженні.

В результаті розгляду слідчим суддею ВАКС ОСОБА_13 було постановлено ухвалу від 08.12.2022 року, якою продовжено строк досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000717 від 26.10.2017 року до чотирьох місяців, тобто до 17.02.2023 року.

До кримінального провадження №52017000000000717 від 26.10.2017 року (та відповідно виділеного з нього кримінального провадження №52023000000000043 від 27.01.2023 року) застосовуються положення ч.3 та 4,5 ст.219 та ч.1 ст.284 КПК України в редакції Закону України №2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, і як наслідок це кримінальне провадження могло в минулому і може наразі підлягати закриттю за наявності підстав, передбачених п.10 ч.1 ст.284 КПК України.

Таким чином, внаслідок об`єднання матеріалів досудового розслідування останнім днем встановленого п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України вісімнадцятимісячного строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру у кримінальному провадженні за №52017000000000717 від 25 жовтня 2017 року, розрахованим за правилами частин 4 і 5 ст. 115 КПК України, є 26 квітня 2019 року, оскільки до цієї дати жодній особі у цьому кримінальному провадженні про підозру повідомлено не було…

У зв`язку з цим та відповідно положень п.2 ч.2 ст.219 КПК України строки досудового розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000717 від 26.10.2017 року закінчились 26 квітня 2019 року. Закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні унеможливлює не тільки проведення у ньому будь-яких слідчих дій, а також і здійснення будь-яких дій процесуального характеру, зокрема, затримання особи, повідомлення їй про підозру, виділення матеріалів кримінальних проваджень та їх об`єднання, застосування спеціального досудового розслідування щодо особи, оголошення її у розшук, обрання запобіжних заходів тощо (за винятком прийняття процесуальних рішень, зазначених у п. п. 1-3 ч. 2 ст. 283 КПК України), оскільки такі дію вважаються здійсненими, а рішення прийнятими поза межами строку досудового розслідування.

Таким чином, складення та вручення обвинувального акту ОСОБА_8 від 02.02.2024 року також було здійснено поза межами строків досудового розслідування.».

2.1.2. Захисник ОСОБА_7 в судовому засіданні також подав клопотання про повернення обвинувального акту прокурору, яке обґрунтовувалось твердженнями про затвердження прокурором обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні поза межами строку досудового розслідування, зокрема такими:

«30.03.2016 року в ЄРДР зареєстровано кримінальне провадження №42016100000000329 щодо невстановлених кримінальних правопорушень.

24.10.2017 року детективом НАБУ ОСОБА_14 складено службову записку про виявлення нового кримінального правопорушення.

26.10.2017 року на підставі службової записки детектива НАБУ ОСОБА_15 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №52017000000000717 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України, щодо здійснення Головою ДФС України ОСОБА_16 фактичного контролю над компанією RN Group Limited та отримання ним на рахунки цієї компанії грошових коштів за сприяння в отриманні відшкодування ПДВ ТОВ «Українські аграрні інвестиції.

20.11.2017 року в межах кримінального провадження №42017000000004795 розпочато досудове розслідування кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України, щодо обставин заволодіння коштами підприємства зі 100% державною часткою ПАТ «Украгазвидобування» під час вирощування та реалізації зернових культур на земельних ділянках.

26.03.2020 року постановою прокурора САП ОСОБА_19 кримінальне провадження №52017000000000717 об`єднано з кримінальним провадженням №42017000000004795 за ознаками злочину кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України та присвоєно єдиний номер кримінального провадження № 52017000000000717.

30.09.2022 року відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування №0411-006/18309 детективами НАБ України було розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №52022000000000289 від 30.09.2022 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України, щодо обставин виплати кінцевим бенефіціарним власником низки товариств неправомірної вигоди посадовим особам ДФС України як винагороди за сприяння у здійсненні бюджетного відшкодування ПДВ на користь цих суб`єктів господарювання.

03.10.2022 року постановою прокурора САП ОСОБА_20 кримінальне провадження №52017000000000717 об`єднано з кримінальним провадженням №52022000000000289 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.369 КК України та присвоєно єдиний номер кримінального провадження 52017000000000717.

17.10.2022 року детективи НАБУ за погодженням з прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в межах кримінального провадження 52017000000000717 склали повідомлення про підозру ОСОБА_8 за ч.4 ст.369 КК України.

08.12.2022 року ухвалою слідчого судді ВАКС продовжено строк досудового розслідування у кримінальному проваджені №52017000000000717 до чотирьох місяців, тобто до 17.02.2023 року.

27.01.2023 року постановою прокурора САП ОСОБА_20 з кримінального провадження №52017000000000717 було виділено в окреме провадження матеріали досудового розслідування відносно ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4.ст.369 КК України.

31.01.2023 року відповідно до повідомлення про початок досудового розслідування №0411-006/3391 детективами НАБ України було розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №52023000000000051 від 31.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України.

01.02.2023 року постановою прокурора САП ОСОБА_21 кримінальне провадження №52017000000000717 об`єднано з кримінальним провадженням №52023000000000051 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.209 КК України та присвоєно єдиний номер кримінального провадження 52017000000000717.

01.02.2023 року постановою прокурора САП ОСОБА_20 з кримінального провадження №52017000000000717 було виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження за фактами вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, за ознаками ч.5 ст.191, ч.4 ст.369 та ч.3 ст.209 КК України.

01.02.2023 року постановою САП ОСОБА_21 з кримінального провадження №52017000000000717 було виділено матеріали досудового розслідування в окреме провадження за фактами вчинення невстановленими особами кримінальних правопорушень, за ознаками ч.4 ст.368 КК України.

02.02.2023 року повідомленням детектива НАБ України повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування в кримінальному провадженні №52017000000000717 та відкриття матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження відповідно до положень ст.290 КПК України.

18.04.2023 року повідомленням детектива НАБ України повідомлено стороні захисту про завершення досудового розслідування в межах кримінального провадження №5202300000000043 та відкриття матеріалів досудового розслідування цього кримінального провадження відповідно до положень ст.290 КПК України…

Отже, кримінальне провадження за №52017000000000717 було розпочато до введення в дію змін, внесених до КПК Законом N2147-VIII, щодо порядку продовження строків досудового розслідування, а кримінальне провадження за №52022000000000289 було розпочаті після введення в дію 16 березня 2018 року цих змін.\

Зважаючи на приписи ст. 5, ч. 1, 2 ст. 219 КПК України (в редакції станом на 31.12.2023), ч. 4 цієї статті, параграфа 4 глави 24 цього Кодексу вісімнадцяти місячний строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №52017000000000717 сплив 26.04.2019 року та не був продовжений у порядку передбаченому КПК України.

Закінчення строку досудового розслідування у кримінальному провадженні унеможливлює не тільки проведення у ньому будь-яких слідчих дій, а також і здійснення будь-яких дій процесуального характеру, зокрема, повідомлення особі про підозру, складання та затвердження обвинувального акту тощо.

Крім того, зважаючи на сплив строків досудового розслідування старший детектив Першого відділу детективів Першого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_11 та Прокурор четвертого відділу управління процесуального керівництва підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 не є особами, уповноваженими на складання та затвердження обвинувального акту.

Таким чином, підсумовуючи все вищевикладене, обвинувальний акт, не є таким, що в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 109,291 КПК України, що унеможливлює належне забезпечення процесуальних прав обвинуваченого під час судового провадження».

2.2. В судовому засіданні захисники ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтримали подані клопотання і просили їх задовольнити.

Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотань про повернення обвинувального акту прокурору, вважаючи доводи сторони захисту необґрунтованими, оскільки в обвинувальному акті зазначено останнє відоме місце проживання ОСОБА_8, де він був зареєстрований та яке також вказував в документах, які подавав до установ за межами України, й на яку скеровувалось повідомлення про підозру; в обвинувальному акті не зазначено розмір завданої шкоди та потерпілі, оскільки диспозиція статті 369 КК не вимагає встановлення таких; зазначення в обвинувальному акті старої назви вулиці, яка перейменована, не є порушенням вимог процесуального закону; обвинувальний акт надіслано до суду в межах строку досудового розслідування, та порушення такого не є підставою для повернення обвинувального акту.

3. Обґрунтування позиції суду.

3.1. Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 314 КПК у підготовчому судовому засіданні суд, зокрема, має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Згідно із частиною 4 статті 110 КПК обвинувальний акт є процесуальним рішенням, яким прокурор висуває обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення і яким завершується досудове розслідування. Обвинувальний акт повинен відповідати вимогам, передбаченим у статті 291 цього кодексу.

Частинами 1-3 статті 291 КПК визначено, що обвинувальний акт складається слідчим, дізнавачем, після чого затверджується прокурором. Обвинувальний акт може бути складений прокурором, зокрема якщо він не погодиться з обвинувальним актом, що був складений слідчим, дізнавачем. Обвинувальний акт має містити такі відомості: 1) найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер; 2) анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3) анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 3-1) анкетні відомості викривача (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство); 4) прізвище, ім`я, по батькові та займана посада слідчого, прокурора; 5) виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення; 6) обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання; 7) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням; 7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими; 8) розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування); 8-1) розмір пропонованої винагороди викривачу; 9) дату та місце його складення та затвердження. Обвинувальний акт підписується слідчим, дізнавачем та прокурором, який його затвердив, або лише прокурором, якщо він склав його самостійно.

Відповідно до частини 4 статті 291 КПК, до обвинувального акта додається: 1) реєстр матеріалів досудового розслідування; 2) цивільний позов, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування; 3) розписка підозрюваного про отримання копії обвинувального акта, копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування, і реєстру матеріалів досудового розслідування (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу); 4) розписка або інший документ, що підтверджує отримання цивільним відповідачем копії цивільного позову, якщо він був пред`явлений під час досудового розслідування не до підозрюваного; 5) довідка про юридичну особу, щодо якої здійснюється провадження, у якій зазначаються: найменування юридичної особи, її юридична адреса, розрахунковий рахунок, ідентифікаційний код, дата і місце державної реєстрації. Надання суду інших документів до початку судового розгляду забороняється.

Також, частиною 1 статті 293 КПК визначено, що одночасно з переданням обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру до суду прокурор зобов`язаний під розписку надати їх копію та копію реєстру матеріалів досудового розслідування підозрюваному (крім випадку, передбаченого частиною другою статті 297-1 цього кодексу), його захиснику, законному представнику, захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного або виховного характеру. Якщо провадження здійснюється щодо юридичної особи, копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування надаються також представнику такої юридичної особи.

3.2. Окрім того, частинами 2, 6 статті 13 чинного Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII визначено, що обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом, й висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.\

В постановах Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду (ККС ВС) від 03.07.2019 в справі №273/1053/17, від 02.06.2020 в справі №369/9525/17 та від 29.09.2021 в справі №409/1465/16-к наведений правовий висновок, згідно з яким «відповідно до частини 1 статті 337 КПК судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадків, передбачених цією статтею. Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, у тому числі й у сторону збільшення, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо. Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акту до суду належить виключно до повноважень прокурора».

Крім того, в постанові ККС ВС від 21.04.2021 в справі №295/12923/19 зокрема наведено таке: «значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення, полягає у тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває доступ особи до правосуддя. Виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення (пункт 5 частина 2 статті 291 КПК) по суті є консистенцією усього обвинувального акта. Відображення фактичних обставин кримінального правопорушення має значення не тільки для аргументації висновків слідчого, прокурора, але і для дослідження обставин вчиненого кримінального правопорушення в суді, а також для реалізації права підозрюваного на захист».

Також в постанові Об`єднаної палати (ОП) ККС ВС від 15.04.2024 в справі №753/25892/21 наведено такий правовий висновок: «повернення обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурору здійснюється не з метою відновлення досудового розслідування, а отже й не з метою відновлення строку досудового розслідування, і тим паче його поновлення, якщо такий строк закінчився (пропущений, сплинув). Також у КПК не визначено строку, протягом якого прокурор має повторно направити до суду обвинувальний акт чи клопотання, що були йому повернуті судом зі стадії підготовчого провадження в порядку ст. 314 КПК, та відсутня вказівка щодо встановлення судом строку, необхідного для усунення таких порушень, що може сприяти затягуванню в часі кримінального провадження».

3.3. Отже, на стадії підготовчого судового провадження обвинувальний акт може бути повернуто прокурору виключно з підстав його невідповідності формальним вимогам статті 291 КПК, таке є правом, а не обов`язком суду, а підставою для повернення такого акту може бути лише виявлена суттєва невідповідність формальним вимогам КПК, яка перешкоджає призначенню судового розгляду, враховуючи при цьому, що для здійснення перевірки у розпорядженні суду фактично є лише сам обвинувальний акт та додатки до нього.

3.4. З огляду на вищенаведене, суд виходить із такого:

1) Питання місця проживання обвинуваченого неодноразово ставилось його захисниками й належним чином вирішено судом в ухвалі від 18.04.2024, згідно з якою постановлено здійснювати спеціальне судове провадження у цьому кримінальному провадженні №52023000000000043 стосовно ОСОБА_8, а саме судом встановлено, що зазначена в обвинувальному акті адреса у АДРЕСА_1, була належним зареєстрованим місцем проживання такого в період 25.03.2015 - 24.07.2023, та доведеним є факт, що повідомлення про підозру та повістки про виклик направлялись ОСОБА_8 належним чином за цією адресою, тоді як не підтверджено належним чином факт дійсного проживання ОСОБА_8 за адресою у місті Відні у Австрійській Республіці.

Тому є неспроможними твердження захисників про недотримання вимог пункту 2 частини 2 статті 291 КПК шляхом неправильного зазначення місця проживання ОСОБА_8 ;

2) Диспозиція статті 369 КК «Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі» визначена в частині 1 таким чином: пропозиція чи обіцянка службовій особі надати їй або третій особі неправомірну вигоду, а так само надання такої вигоди за вчинення чи невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Тобто складовою частиною об`єктивної сторони вказаного складу злочину є наявність у службової особи, якій надається неправомірна вигода, певних повноважень щодо вчинення чи невчинення в інтересах того, хто пропонує, обіцяє чи надає таку вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища. Також в частинах 2,3,4 статті 369 КК наведені додаткові кваліфікуючі ознаки - вчинення повторно (частина 2), надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає відповідальне становище, або вчинення за попередньою змовою групою осіб (частина 3), надання неправомірної вигоди службовій особі, яка займає особливо відповідальне становище, або вчинення організованою групою осіб чи її учасником (частина 4).

Суб`єктивна сторона злочину, передбаченого статтею 369 КК, характеризується прямим умислом, тобто якщо особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння (дії або бездіяльності), передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Отже, диспозиція злочину, передбаченого частиною 4 статті 369 КК, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_8, не передбачає встановлення розміру неправомірної вигоди, яка надавалась, чи визначення розміру завданих злочином збитків, що обумовлює відсутність потерпілої особи.

З огляду на таке є надуманими доводи сторони захисту про необхідність зазначення в обвинувальному акті інформації про розмір шкоди та потерпілого в цьому кримінальному провадженні;

3) Зазначення в тексті обвинувального акту назви підприємства «UIF Trade AG» замість « ULF Trade AG » вочевидь є опискою, яка жодним чином не перешкоджає належному розумінню змісту такого акту, та знову ж свідчить про неспроможність доводів захисників;

4) В обвинувальному акті у цьому кримінальному провадженні зазначено про його складення та підписання 02.02.2024 в приміщенні Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та його ж підписання й затвердження 02.02.2024 в приміщенні Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора,(САП ОГП), що означає дотримання вимог пункту 9 частини 2 статті 291 КПК щодо відомостей про дату та місце складення та затвердження такого акту.

Доводи захисників про зворотне через перейменування вулиці Василя Сурикова в місті Києві на вулицю Дениса Монастирського згідно з рішенням Київської міської ради від 18.01.2024 №7618/7659 (яке набуло чинності 29.01.2024 - дня офіційного оприлюднення такого рішення на офіційному веб-сайті Київської міської Ради https://kmr.gov.ua/uk/content/rishennya-kyyivskoyi-miskoyi-rady-9274 ) є абсолютно формальними, оскільки зміна назви певної вулиці жодним чином не призводить до фізичного перенесення такої вулиці в інше місце;

5) Відповідно до пункту 10 частини 1 статті 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо після повідомлення особі про підозру закінчився строк досудового розслідування, визначений статтею 219 цього кодексу, крім випадку повідомлення особі про підозру у вчиненні тяжкого чи особливо тяжкого злочину проти життя та здоров`я особи. Такі норми запроваджені Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03.10.2017 №2147-VIII, який набрав чинності з 15.12.2017, та разом з тим в пункті 4 §2 розділу 4 цього Закону визначалось, що зокрема норми пункту 10 частини 1 статті 284 КПК вводяться в дію через три місяці після набрання чинності цим Законом (тобто з 16.03.2018), не мають зворотної дії в часі та застосовуються до справ, по яким відомості про кримінальне правопорушення, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань після введення в дію цих змін.

Проте гіпотетична можливість закриття кримінального провадження будь-яким чином не є підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки вичерпний перелік підстав закриття кримінального провадження встановлений статтею 284 КПК.

Відтак суд не оцінює будь-яким чином доводи сторони захисту щодо направлення обвинувального акту до суду поза межами строків досудового розслідування, враховуючи, що у цьому випадку розглядається виключно питання відповідності обвинувального акту формальним вимогам статті 291 КПК та не досліджуються матеріали кримінального провадження за сутністю.

3.5. З огляду на вищенаведене, суд вважає, що обвинувальний акт у цьому кримінальному провадженні №52023000000000043 відповідає формальним вимогам статті 291 КПК, та відсутні перешкоди для призначення такого до судового розгляду, тоді як доводи клопотань про повернення обвинувального акту прокурору є неспроможними, й тому належить відмовити у їх задоволенні.

Керуючись статтями 31, 314-316, 323, 369-372, 532 КПК, суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотань захисників ОСОБА_6 і ОСОБА_7 про повернення обвинувального акту у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту оголошення.

Повний текст ухвали оголошений 03.06.2024.

Головуючий суддя ОСОБА_1 Суддя ОСОБА_2 Суддя ОСОБА_3 ____________________________________________________________________________

Search

Document No. 119467003