- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/4268/24
Провадження 1-кс/991/4305/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання детектива Національного бюро Четвертого підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів ОСОБА_6, погоджене прокурором другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави щодо підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вищевказане клопотання, у якому детектив ОСОБА_6, за погодженням із прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_3, просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 2760 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням на підозрюваного обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Клопотання обґрунтоване тим, що:
- ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, серед яких є особливо тяжкий злочин, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна, та яке відповідно до примітки до ст. 45 КК України віднесено до корупційних злочинів, за вчинення якого відповідно до ч. 1 ст. 75 КК України виключено можливість застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, та, згідно з ч. 1 ст. 69 КК України виключено можливість призначення покарання більш м`якого, ніж передбачено законом;
- наявні ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- застосування до підозрюваного ОСОБА_4 більш м`якого запобіжного заходу, ніж застава, не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов`язків, не зменшить до прийнятного рівня ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Розгляд клопотання здійснювався 27.05.2024.
У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання з викладених у ньому підстав, просила його задовольнити в повному обсязі. Просила врахувати, що на даний час матеріали кримінального провадження відносно ОСОБА_7 виділені з цього кримінального провадження в окреме кримінальне провадження, тож він у цьому кримінальному провадженні має статус свідка.
Захисник ОСОБА_5 та підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечили, зазначивши, що стороною обвинувачення не надано жодного переконливого доказу на підтвердження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а також не мотивовано розмір застави, про яку просить сторона обвинувачення. Крім того, захисник зауважив, що наразі ОСОБА_4 є пенсіонером, тому єдине джерел його доходів становлять лише пенсійні виплати; має серйозні проблеми зі здоров`ям; ОСОБА_4 прибуває на всі виклики слідчого, що свідчить про відсутність у нього наміру переховуватися від органів слідства; усі слідчі дії проведені, тому відсутні підстави вважати, що підозрюваний може спотворити чи знищити якийсь доказ. За наведеного, зазначили про можливість застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. Крім того, підозрюваний ОСОБА_4 зазначив про можливість застосувати відносно нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Слідчий суддя зазначає, що детектив у клопотанні просила здійснювати розгляд у закритому судовому засіданні, однак не обґрунтувала необхідності здійснення закритого розгляду. Дане клопотання не було підтримано учасниками під час судового розгляду, у зв`язку з чим слідчий суддя вважає доцільним проводити розгляд у відкритому судовому засіданні.
Слідчий суддя, дослідивши клопотання про застосування запобіжного заходу та додані до нього матеріали, заслухавши позиції учасників судового провадження, дійшов таких висновків.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на зазначені положення закону, слідчому судді під час вирішення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді застави з метою визначення чи є законні підстави для застосування стосовно підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді застави, а якщо так, то чи забезпечить застава в розмірі 2760 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та запобігання ризикам, необхідно в межах доводів відповідного клопотання розкрити: 1) кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа; 2) ризики, які були заявлені стороною обвинувачення, та їх обґрунтованість; 3) чи є інші більш м`які запобіжні заходи, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України; 4) обґрунтованість розміру застави.
Під час судового розгляду встановлено, що групою детективів Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020 за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, та ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України.
За версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4, будучи генеральним директором державного підприємства «Чортківський комбінат хлібопродуктів» Державного агентства резерву України (далі - ДП «Чортківський КХП»), тобто службовою особою суб`єкта господарювання, у статутному капіталі якого частка державної або комунальної власності перевищує 50 відсотків, діючи з корисливим мотивом та метою, за попередньою змовою групою осіб, а саме за пособництва начальника дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_8 та голови ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, діючи всупереч інтересам державного підприємства, що полягали в отриманні прибутку від його господарської діяльності та збереженні його майна, здійснив розтрату грошових коштів ДП «Чортківський КХП» у розмірі 8 356 000 грн на користь ФГ « Масарівські Липки », провівши оплату на рахунок ФГ «Масарівські Липки» вартості зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю, закупленого за договором поставки № К 24-2018 від 07.10.2018, яке фактично до ДП «Чортківський КХП» не поставлялось.
Реалізовуючи злочинний умисел, спрямований на розтрату грошових коштів ДП «Чортківський КХП», ОСОБА_4 07.10.2018 уклав від імені ДП «Чортківський КХП» як покупця з ФГ «Масарівські Липки» як постачальником договір № К?24?2018 про поставку зерна кукурудзи 3 класу у кількості 2400 тон загальною вартістю 10 896 000 грн. За вказаним договором, ФГ «Масарівські Липки» зобов`язувалось поставити до місця знаходження ДП «Чортківський КХП» кукурудзу 3 класу врожаю 2018 року у кількості 2400 тон, про що скласти відповідну первинну документацію, серед іншого, видаткові накладні про поставку такого зерна, а ДП «Чортківський КХП» зобов`язувалось прийняти поставлений товар та оплатити його вартість протягом 10 банківських днів після складення та надання постачальником відповідних документів.
Крім того, за попередньою змовою зі ОСОБА_4 начальник дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_8, який є зятем ОСОБА_4, мав сприяти вчиненню розтрати грошових коштів ДП «Чортківський КХП» шляхом надання засобів для його вчинення, а саме скласти та видати завідомо неправдиві первинні та звітні документи про нібито поставку ФГ «Масарівські Липки» 2400 тон зерна кукурудзи на дільницю № 4 ДП «Чортківський КХП» для бухгалтерського обліку та подальшої оплати такої продукції без її фактичної поставки.
З метою виконання незаконної вказівки ОСОБА_4 та своєї частини злочинного умислу ОСОБА_8 в один із днів жовтня 2018 року, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, але не пізніше 15.10.2018, залучив до реалізації злочинного умислу свого підлеглого - старшого майстра дільниці № 4 ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, та надав йому незаконну вказівку оформити частину первинних та звітних документів про нібито поставку ФГ «Масарівські Липки» на дільницю № 4 ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон, тобто скласти завідомо неправдиві офіційні документи. ОСОБА_7, остерігаючись можливих негативних наслідків, пов`язаних із втратою роботи, погодився виконати вказівку ОСОБА_8 .
Тим часом голова ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_9, з метою створення видимості проведення реальної господарської операції з поставки зерна кукурудзи до ДП «Чортківський КХП» для його подальшого бухгалтерського обліку та оплати, організував оформлення уповноваженими особами з числа підлеглих йому співробітників ФГ «Масарівські Липки» первинних документів, а саме товарно-транспортних та видаткових накладних, про поставку ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківське КХП» 2400 тон зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю.
У період з 15.10.2018 по 17.10.2018, більш точний час органом досудового розслідування не встановлено, водії ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, отримавши від завідуючої током ОСОБА_16 проекти 88 товарно-транспортних накладних із відомостями щодо поставки від ФГ «Масарівські Липки» до дільниці ДП «Чортківський КХП» в с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області зерна кукурудзи 3 класу у загальній кількості 2400 тон, підписали надані їм первинні документи.
В подальшому голова ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_9 надав водіям ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 доручення, частина якого полягала у тому, щоб не здійснювати перевезення зерна кукурудзи, зазначеного у товарно-транспортних накладних до дільниці ДП «Чорктівський КХП» у с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області. Водії у зазначені у товарно-транспортних накладних дати, а саме 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018, перевезення зерна кукурудзи 3 класу до дільниці ДП «Чортківський КХП» у с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області не здійснювали, що також підтверджуються відомостями операторів мобільного зв`язку про відсутність цих водіїв у вказані дати в районі розташування КХП.
Після підписання первинних документів зі сторони уповноважених осіб ФГ «Масарівські Липки» невстановлена особа з числа працівників ФГ « Масарівські Липки » передала проекти 88 товарно-транспортних накладних та видаткової накладної про поставку 2400 тон зерна кукурудзи 3 класу від ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківський КХП» начальнику дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_8, який вніс до частини товарно-транспортних накладних завідомо недостовірні відомості про вагу зерна, нібито поставленого ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківський КХП», та засвідчив своїм підписом як відповідальна особа вантажоодержувача прийняття відповідної кількості зерна, вказаної у цих накладних. Після оформлення завідомо неправдивих товарно-транспортних накладних та видаткової накладної у двох примірниках ОСОБА_8 повернув одні примірники до ФГ «Масарівські Липки», а другі примірники вказаних документів передав до лабораторії зернового складу (дільниці) № 4 ДП «Чортківський КХП» для здійснення лабораторного аналізу та обліку такого зерна.
У свою чергу ОСОБА_4 надав завідуючій лабораторії зернового складу (дільниці) № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_3, яка не була поінформованою про його злочинні наміри та не діяла з ним у змові, здійснити лабораторний облік зерна кукурудзи, що нібито надійшла від ФГ « Масарівські Липки », повідомивши при цьому недостовірні відомості про те, що весь обсяг зерна кукурудзи буде поставлений в момент подачі вагонів для її відвантаження майбутньому покупцю.
При цьому ОСОБА_9 забезпечив передачу невстановленими в ході розслідування особами зразків зерна кукурудзи з ФГ « Масарівські Липки » до лабораторії дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» для проведення їх лабораторного аналізу.
За вказаних обставин на виконання вказівки директора ДП «Чортківський КХП» у період з 16.10.2018 по 17.10.2018 техніки-лаборанти лабораторії зернового складу (дільниці) № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_18, ІНФОРМАЦІЯ_4, та ОСОБА_19, ІНФОРМАЦІЯ_5, не будучи поінформованими про злочинний умисел ОСОБА_4 та ОСОБА_8 на розтрату майна ДП «Чортківський КХП» та не діючи з ними у змові, отримавши примірники товарно-транспортних накладних про нібито поставку ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон та від невстановлених в ході досудового розслідування співробітників ФГ «Масарівські Липки» зразки зерна кукурудзи, провели лабораторний аналіз таких зразків та внесли до наданих товарно?транспортних накладних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 №№ 1?88 відомості про огляд, відбір зразків та результати аналізу партії зерна кукурудзи 3 класу, нібито одержаного від ФГ « Масарівські Липки » та виготовили проекти карток аналізу зерна (в минулому форма № 47), куди було внесено відомості про вагу партій зерна кукурудзи, нібито поставленого ФГ «Масарівські Липки», та результати їх аналізу.
У період з 16.10.2018 по 17.10.2018 ОСОБА_8 передав раніше оформлені завідомо неправдиві товарно-транспортні накладні від 15.10.2018, 16.10.2018, 17.10.2018 №№1-88, видаткову накладну від 17.10.2018 № 700 з відомостями про нібито поставку ФГ « Масарівські Липки » до ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у загальній кількості 2400 тон та звіти про рух хлібопродуктів і тари на елеваторі і складах дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» з відомостями про прихід на дільницю № 4 такої кількості зерна кукурудзи з доданими до них проектами аналізних карток зерна до відділу бухгалтерського обліку ДП «Чортківський КХП».
В подальшому, 17.10.2018, ОСОБА_4 переоформив право власності на 4280 тон зерна 3 класу 2018 року урожаю на акціонерне товариство «Державна продовольчо-зернова корпорація України» (далі - АТ «ДПЗКУ») та прийняв його на зберігання на склад в с. Білобожниця, Чортківського району, Тернопільської області за адресою: вул. Лесі Українки, 1 до 01.07.2019, приховавши в такий спосіб нестачу зерна кукурудзи, що виникла внаслідок неналежного виконання договору поставки № К-24-2018 від 07.10.2018.
Сторона обвинувачення вказує, що у зв`язку з тим, що відбулось виключно документальне переоформлення переходу власності на зерно кукурудзи від ДП «Чортківський КХП» до АТ «ДПЗКУ» із продовженням зберігання на ДП «Чортківський КХП» без його перевезення та фактичного приймання, факт нестачі зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю був виявлений лише під час проведення у період з 13.05.2020 по 26.06.2020 на підставі наказу в.о. генерального директора ДП «Чортківський КХП» від 13.05.2020 № 82 позапланової інвентаризації матеріальних цінностей (зернової продукції та борошна) на ДП «Чортківський КХП». Зокрема, інвентаризаційною комісією на складі за адресою: АДРЕСА_1 була виявлена нестача матеріальних цінностей, у тому числі зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю у кількості 3 364 008 кг.
У той же час співробітники бухгалтерського відділу ФГ «Масарівські Липки» склали проект рахунку ФГ «Масарівські Липки» №64 на оплату 2400 тон зерна кукурудзи 3 класу 2018 року урожаю, нібито поставленого ФГ «Масарівські Липки» до ДП Чортківський КХП» за договором № К-24-2018, згідно з яким ДП «Чортківський КХП» мало оплати ФГ «Масарівські Липки» вартість такого зерна у розмірі 10 896 000 грн (у т.ч. ПДВ) та передали до ДП «Чорківський КХП».
Виконуючи вказівку ОСОБА_4, бухгалтер ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_20, використовуючи раніше наданий їй ключ-доступ ОСОБА_4 до системи дистанційного обслуговування банківських рахунків та електронного документообігу з ідентифікаційним номером НОМЕР_1, перебуваючи у приміщенні ДП «Чортківський КХП» 26.10.2018, 29.10.2018, 31.10.2018, 08.11.2018 та 16.01.2020 оформила в системі «Клієнт-банк» електронні платіжні документи №№ 1571, 1577, 1606, 1737, 5069, 5080, на підставі яких було здійснено перерахування грошових коштів з банківського рахунка № НОМЕР_2 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» на банківський рахунок ФГ «Масарівські Липки» № НОМЕР_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» в якості оплати вартості зерна кукурудзи на підставі рахунка № 64 від 17.10.2018 на загальну суму 8 356 000 грн, а саме: 26.10.2018 перерахувала 1 816 000 грн, 29.10.2018 - 3 000 000 грн, 31.10.2018 - 2 500 000 грн, 08.11.2018 - 40 000 грн, 16.01.2020 - 800 000 грн та 200 000 грн.
Враховуючи вищевикладене, за версією органу досудового розслідування, внаслідок умисних протиправних дій генерального директора ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_4, які полягали в укладенні від імені ДП «Чортківський КХП» договору поставки зерна кукурудзи № К-24-2018 від 07.10.2018, організації складення та видачі завідомо неправдивих товарно-транспортних накладних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 №№1-88 та видаткової накладної від 17.10.2018 №700 про отримання ДП «Чортківський КХП» зерна кукурудзи у кількості 2400 тон та проведенні оплати вартості такого зерна, здійснено безпідставне перерахування грошових коштів ДП «Чортківський КХП» на рахунок ФГ «Масарівські Липки» в якості оплати вартості зерна кукурудзи, яке фактично до ДП «Чортківський КХП» не поставлялось, у загальному розмірі 8 356 000 грн, тобто на суму, яка відповідно до п. 4 примітки до статті 185 КК України в шістсот і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто в особливо великому розмірі.
У межах вказаного кримінального провадження 09.05.2024 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 2, 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.
Вищезазначені обставини, на думку сторони обвинувачення, обумовлюють наявність обґрунтованої підозри щодо причетності ОСОБА_4 до вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень, з чим слідчий суддя погоджується, виходячи з такого.
Наявність обґрунтованої підозри є умовою законності застосування запобіжного заходу. При цьому слідчий суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України). Статтею 17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Слідчий суддя вбачає, що повідомлена ОСОБА_4 підозра станом на час розгляду цього клопотання повністю відповідає вимогам Європейського суду з прав людини щодо поняття «обґрунтованості», яка відображена у п. 175 рішення від 21.04.2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», зокрема термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Також вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрювану особу з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. Тобто стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта.
Згідно з доводами, викладеними у клопотанні, та документами, наданими на підтвердження цих доводів, обґрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри підтверджується зібраними у ході досудового розслідування доказами, у тому числі копіями:
- статуту ДП «Чортківський КХП», затвердженого наказом голови Державного агентства резерву України від 30.06.2017 №163;
- договору поставки № К-24-2018 від 07.10.2018, який підтверджує факт укладення угоди про поставку зерна кукурудзи між ФГ «Масарівські Липки» та ДП «Чортківський КХП»;
- товарно-транспортних накладних від 15.10.2018, 16.10.2018 та 17.10.2018 №1-88 про перевезення зерна кукурудзи 3 класу від ФГ «Масарівські Липки» до дільниці ДП «Чортківський КХП», у кількості 2400 тон;
- видаткової накладної від 17.10.2018 №700 про поставку ФГ «Масарівські Липки» до ДП «Чортківський КХП» 2400 тон зерна кукурудзи 3 класу;
- рахунку від 17.10.2018 № 64 про оплату вартості зерна кукурудзи 3 класу поставленого за договором поставки № К-24-2018 від 07.10.2018;
- протоколу інвентаризаційної комісії ДП «Чортківський КХП» №1 від 01.07.2020 та реєстром до нього, що підтверджує факт відсутності зерна кукурудзи 3 класу, належного АТ «ДПЗКУ», що зберігалось на дільниці №4 ДП «Чортківський КХП»;
- протоколу огляду від 21.01.2022 журналу обліку матеріальних цінностей, які завозяться на територію дільниці №4 ДП «Чортківський КХП»;
- протоколів допитів, у тому числі водіїв ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_11 ;
- протоколу огляду від 16.02.2022 компакт-диску із відомостями про телефонні з`єднання абонентських номерів водіїв ФГ «Масарівські Липки»;
- висновків експерта від 28.10.2021 №1125,1337-1385/21-23; від 02.12.2020 №6/3-46; від 18.10.2021 № 1124/21-23, а також іншими матеріалами кримінального провадження в їх сукупності.
Дослідивши надані стороною обвинувачення докази, з урахуванням доводів сторони захисту, слідчий суддя дійшов переконання, що вони є достатніми для висновку, що підозра не є вочевидь необґрунтованою, оскільки наведені стороною обвинувачення докази з розумною достатністю та вірогідністю пов`язують підозрюваного ОСОБА_4 з кримінальними правопорушеннями на даному етапі досудового розслідування. Водночас варто зазначити, що в подальшому обставини розтрати грошових коштів ДП «Чортківський КХП» мають бути ретельно перевірені та оцінені в сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні.
Наведене узгоджується з позицією, яка викладена Європейським судом з прав людини у п. 184 рішення Великої Палати у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, «обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку».
Таким чином, слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання наявності в діянні ОСОБА_4 усіх елементів складу кримінального правопорушення, кваліфікації його дій та питання винуватості/невинуватості у вчиненні такого правопорушення, які вирішуються судом при ухваленні вироку, відповідно до вимог ч. 1 ст. 368 КПК України, а лише встановлює наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень.
Таким чином, наведеними вище доказами обґрунтовано можливу причетність ОСОБА_4 до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, що може слугувати підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі матеріалів, поданих стороною обвинувачення до клопотання.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч. 1 ст. 177 КПК України).
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність, зокрема, ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Прокурор зазначає про наявність ризиків, передбачених п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України, які свідчать, що підозрюваний ОСОБА_4 може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених пунктами 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №12020210000000100 щодо підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Ризик переховування від органу досудового розслідування або/та суду обумовлюється, серед іншого, можливістю притягнення до кримінальної відповідальності та пов`язаними із цим можливими негативними для особи наслідками (обмеженнями) і, зокрема, суворістю передбаченого покарання.
Зокрема злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна. Тяжкість ймовірного покарання та суворість можливого вироку особливо сильно підвищують ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду на перших етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності. При цьому, відповідно до вимог ст.ст. 69, 75 КК України, норми про призначення більш м`якого покарання, ніж передбачено законом, та звільнення від відбування покарання з випробуванням не можуть бути застосовані у випадку засудження за корупційний злочин.
При встановленні наявності/відсутності вказаного ризику слідчий суддя враховує, що при оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) також і загроза відносно суворого покарання. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Слідчий суддя погоджується, що ОСОБА_4, усвідомлюючи тяжкість покарання за вчинення, у тому числі вказаного корупційного злочину, з метою ухилення від кримінальної відповідальності та переховування від органів досудового розслідування та суду, маючи при цьому паспорт громадянина України для виїзду за кордон та численні перетини державного кордону України у період, що передував повідомленню про підозру (п`ять виїздів за останні півроку), що підтверджується інформацією із бази даних Державної прикордонної служби України про перетини кордону ОСОБА_4 та членами його родини, а також зважаючи на майновий стан ОСОБА_4 та членів його родини, який дозволяє підозрюваному вільно змінювати місце перебування, у тому числі виїжджати за кордон, створює достатні ризики залишення ОСОБА_4 території України та тривалого переховування за кордоном в умовах налагодженого побуту.
Водночас у рішенні ЄСПЛ по справі «Бессієв проти Молдови» суд вказав, що ризик втечі має оцінюватися судом у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню. Серйозність же покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти.
Таким чином, слідчий суддя бере до уваги досягнення ОСОБА_4 65-річного віку, у зв`язку з чим на нього не поширюються передбачені обмеження права вільного перетину кордону України та виїзду за її межі, що діють в умовах введеного на території України воєнного стану.
Крім того, про можливість покинути територію України свідчить також відсутність у підозрюваного постійного місця роботи, що підтверджується відомостями з бази даних Державної податкової служби України (звіт 1ДФ) та протоколом допиту ОСОБА_4 .
Стороною захисту наведено аргументи, на підтвердження яких долучено відповідні документи, що свідчать про наявність у ОСОБА_4 міцних соціальних зв`язків в Україні, насамперед пов`язаних із перебуванням у зареєстрованому шлюбі; наявністю постійного місця проживання в селищі Нагірянка Чортківського району Тернопільської області; наявність захворювань та потреба у постійному медикаментозному лікуванні та оздоровленні; позитивні характеристики підозрюваного.
Однак, на переконання слідчого судді, вказане не може звести до мінімального ризик переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування або/та суду на якійсь із стадій кримінального провадження, або ж зовсім свідчити про його відсутність, зважаючи на суворість можливого покарання за вчинення інкримінованого злочину.
Вказане у сукупності свідчить про наявність у ОСОБА_4 підстав та реальної можливості у випадку незастосування до нього запобіжного заходу залишити Україну та виїхати за кордон з метою ухилення від кримінальної відповідальності. Наведені вище обставини дають підстави слідчому судді вважати такий ризик наявним.
Обґрунтовуючи наявність ризику знищення, переховування або спотворення будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, сторона обвинувачення зазначає, що в ході досудового розслідування отримано відомості про те, що на дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП», окрім офіційних журналів обліку, вівся також журнал, у якому здійснювався реальний облік господарських операцій, що проводили по дільниці. Поряд з тим, після звільнення ОСОБА_4 та ОСОБА_8 останній забрав цей журнал із підприємства. На даний час органом досудового розслідування такий журнал, який може бути додатковим доказом, не віднайдено. Відтак існує ризик того, що ОСОБА_4 вживатимуться заходи до знищення, переховування або спотворення такого журналу та\або інших речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.
При проведенні досудового розслідування для встановлення наявності або відсутності фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, вагоме доказове значення становлять речі та документи, які на даний час органом досудового розслідування не здобуті та можуть переховуватись, в тому числі і підозрюваним. Тож такий ризик приймається слідчим суддею до уваги.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, інших підозрюваних, потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні детектив у клопотанні зазначає, що ОСОБА_4 з 2012 по 2020 рік обіймав посаду директора ДП «Чортківського КХП», що дозволило йому набути широкі соціальні контакти як в межах державного підприємства, так і серед місцевих представників державної влади, правоохоронних органів, товариств, установ та організацій, що діють у Чортківському районі Тернопільської області. Вказане надає можливість здійснювати вплив на свідків у кримінальному провадженні, насамперед на колишніх підлеглих ОСОБА_4 : завідуючої лабораторії дільниці № 4 ДП «Чортківський КХП» ОСОБА_17, техніка-лаборанта ОСОБА_18, техніка-лаборанта ОСОБА_19, головного бухгалтера ОСОБА_21, бухгалтера ОСОБА_20, бухгалтера ОСОБА_22, охоронця ОСОБА_23, охоронця ОСОБА_24, юриста ОСОБА_25, юриста ОСОБА_26, контактними даними яких в силу раніше займаної посади він володіє. Так, після ознайомлення зі змістом наданих зазначеними особами показань, підозрюваний може здійснювати вплив на свідків, показання яких, серед іншого, обґрунтовують повідомлену ОСОБА_4 підозру, з метою надання ними неправдивих показань задля уникнення або мінімізації можливої кримінальної відповідальності.
Крім того, при встановленні наявності ризику впливу на свідків слідчий суддя враховує визначену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише показаннями, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або які отримані у порядку, передбаченому статтею 225 КПК, тобто допитані на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).
За таких обставин, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Окрім того, враховуючи, що існує взаємообумовленість інкримінованих підозрюваному ОСОБА_4 діянь із діями інших підозрюваних ОСОБА_8 та ОСОБА_9, існують достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може прямо чи опосередковано впливати на інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні для надання ними неправдивих показів, з метою уникнення можливої кримінальної відповідальності.
Більше того, підозрюваним у цьому ж кримінальному провадженні є близький родич (чоловік дочки) - ОСОБА_8, якому, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_4 надавав незаконні вказівки щодо оформлення неправдивих офіційних документів та який раніше підтверджував факт надання ОСОБА_4 вказівки оформляти приймання фактично непоставленого зерна (протокол допиту свідка ОСОБА_8 від 20.07.2021, т. 3, а. с. 171-175). Таким чином, ОСОБА_4 може здійснювати незаконний вплив на інших підозрюваних з метою дачі ними в суді неправдивих показань.
Водночас, обґрунтовуючи ризик впливу на потерпілого, сторона обвинувачення зазначає, що ДП «Чортківський КХП» заподіяно майнову шкоду у вигляді безпідставно перерахованих на користь ФГ « Масарівські Липки » грошових коштів, однак особи, уповноважені на представництво інтересів ДП «Чортківський КХП» із заявами про визнання державного підприємства потерпілим у кримінальному провадженні та/або цивільним позовом не звертались, що свідчать про те, що ОСОБА_4 може здійснювати вплив на представників ДП «Чортківський КХП» з метою забезпечення неподання заяви про визнання потерпілим у кримінальному провадженні/утримання від подання цивільного позову. Такі доводи не заслуговують на увагу, оскільки, як зазначає сама сторона обвинувачення, жодна особа не має статусу потерпілого у кримінальному провадженні.
Про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, на думку сторони обвинувачення, свідчить той факт, що ОСОБА_4 та його дружина ОСОБА_27 у січні-лютому 2020 року, після звільнення ОСОБА_4 із займаної посади директора ДП «Чортківський КХП» та початку досудового розслідування за ознаками розтрати державного майна відчужили за договорами дарування ряд об`єктів нерухомого майна своїй дочці - ОСОБА_28 .
Наведені обставини, на переконання слідчого судді, свідчать про вжиття ОСОБА_4 заходів, спрямованих на перешкоджання досудовому розслідуванню, а саме на захист майна від можливого стягнення за вироком суду, відтак зазначений ризик визнається спроможним.
Варто додати, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками можливого вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
При цьому належна процесуальна поведінка підозрюваного, на яку посилається сторона захисту, не свідчить про відсутність встановлених слідчим суддею ризиків.
За таких обставин, слідчий суддя вважає обґрунтованими та доведеними зазначені в клопотанні детектива ризики, передбачені п.п. 1-4 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Таким чином, для нівелювання вказаних ризиків на початковій стадії відкритої частини досудового розслідування необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Поряд з цим, оцінюючи можливість застосування інших більш м`яких запобіжних заходів, якими є особиста порука та особисте зобов`язання, слідчий суддя використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть запобігти визначеним ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього, та не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа та вагомості наданих доказів. А також не зможуть належним чином забезпечити досягнення мети застосування запобіжного заходу, адже, з огляду на встановлені слідчим суддею ризики, у випадку їх настання, відсутні будь-які стримуючі стимули для належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України, на будь-якій стадії кримінального провадження, тобто як на стадії досудового розслідування, так і на стадії судового провадження.
З огляду на викладене, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, зокрема передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, наведені вище характеристики кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, переховувати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, аніж застава.
На доводи сторони захисту та зокрема підозрюваного ОСОБА_4 про можливість застосування до нього запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, слідчий суддя зазначає, що відповідно до встановленої ч.ч. 1, 3 ст. 176 КПК України градації, більш суворими запобіжними заходами, у порівнянні із заставою, є: 1) домашній арешт 2) тримання під вартою, а більш м`якими: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука. Відтак, слідчий суддя позбавлений можливості вийти за межі поданого клопотання та розглянути питання застосування до підозрюваного більш тяжкого запобіжного заходу.
З огляду на встановлене, слідчий суддя дійшов висновку про те, що на даному етапі кримінального провадження запобіжний захід у вигляді застави буде необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 та зможе запобігти встановленим ризикам.
Розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього (ч. 4 ст. 182 КПК України).
Розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (ч. 5 ст. 182 КПК України).
Детектив у клопотанні та прокурор у судовому засіданні просили визначити заставу у розмірі 2760 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 8 357 280 грн, тобто у розмірі, що перевищує межу, визначену п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, оскільки, на думку сторони обвинувачення, внесення застави саме в такому розмірі зможе забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного та не є непомірним для нього, адже відповідає рівню доходів підозрюваного та членів його родини з урахуванням наявного у їх власності майна, а також враховуючи, що можливі злочинні дії ОСОБА_4 призвели до заподіяння майнової шкоди державному підприємству у розмірі 8 356 000 грн. Саме такий розмір застави, на переконання сторони обвинувачення, відповідає розміру завданої ДП «Чортківський КХП» майнової шкоди та не є завідомо непомірним для підозрюваного з огляду на його майновий стан.
На думку слідчого судді, зазначений детективом розмір застави є надмірним, та не відповідає власне інституту застави, основною метою якого є не компенсація завданої злочином шкоди, що може бути застосовна до особи виключно на підставі вироку, а забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та зокрема явки до суду та слідчих органів.
При цьому, слідчий суддя при визначенні розміру застави приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
У рішеннях «Гафа проти Мальти» (Gafa v. Malta) від 22.05.2018, «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28.09.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.
У висновках Європейського суду з прав людини, викладених у рішенні «Істоміна проти України» (Istomina v. Ukraine) від 13.01.2022, зазначається, що при встановленні у «виключних випадках» більшого розміру застави, таке рішення має передбачати ретельний аналіз обставин справи для обґрунтування її «виключного» характеру, а також здійснення ретельної оцінки всіх відповідних факторів, у тому числі спроможність сплатити визначений розмір застави.
Так, слідчий суддя при визначенні розміру застави враховує обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, а також відомості про особу підозрюваного ОСОБА_4, який має постійне місце проживання на території України; ділову репутацію, позитивні характеристики; майновий стан підозрюваного та членів його родини, у власності яких знаходяться об`єкти рухомого та нерухомого майна; притягнення ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, та звільнення від кримінальної відповідальності у зв`язку із закінченням строків давності.
Дослідивши подані матеріали, заслухавши учасників провадження, врахувавши відомості про особу підозрюваного, на переконання слідчого судді обґрунтованим є визначення застави в меншому розмірі, ніж заявлено стороною обвинувачення, однак при цьому, в розмірі, що перевищує зазначені в ч. 5 ст. 182 КПК України межі, проте не є явно непомірним для підозрюваного, а саме у розмірі 1380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 178 640,00 грн (чотири мільйони сто сімдесят вісім тисяч шістсот сорок) гривень.
На переконання слідчого судді, так як серед інкримінованих кримінальних правопорушень є особливо тяжкий злочин, саме такий розмір застави є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, та в той же час є таким, що відповідає вимогам ст.ст. 178, 182, 183 КПК України, позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сума застави повинна визначатись тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання порушувати покладені на неї процесуальні обов`язки, та не є явно непомірним, враховуючи фінансовий стан підозрюваної особи.
Згідно з ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, та які передбачені пунктами 1-9 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Слідчий суддя переконаний, що з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці підозрюваного, необхідним є покладення на нього обов`язків, про які просить сторона обвинувачення, за виключенням обов`язку утримуватись від спілкування із колишнім начальником охорони ДП «Чортківський КХП», оскільки така особа є неперсоніфікованою, що не дасть змогу належним чином виконати такий обов`язок. Крім того, слідчий суддя вважає за доцільне покласти на підозрюваного лише обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, виключивши обов`язок не відлучатися без дозволу із населеного пункту, в якому він зареєстрований чи перебуває, оскільки такий обов`язок обтяжить можливість підозрюваного вільно пересуватися, зобов`язуючи його просити дозвіл навіть для повернення до місця проживання після судового засідання з розгляду даного клопотання.
На переконання слідчого судді, стороною захисту у судовому засіданні не спростовано необхідність покладення на підозрюваного інших обов`язків та не надано слідчому судді достатніх доказів, які б перешкоджали їх виконанню.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що покладення на підозрюваного обов`язків, передбачених п.п. 1-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, з урахуванням обставин кримінального провадження, має найменший вплив на реалізацію прав і свобод підозрюваного, отже, таке втручання є розумним і співмірним для цілей цього кримінального провадження, з урахуванням його стадії.
У той же час слід додати, що положеннями ч. 7 ст. 194 КПК України встановлено, що обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
На переконання слідчого судді, на підозрюваного ОСОБА_4 доцільно покласти обов`язки строком на два місяці, тобто до 27.07.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування кримінального провадження №12020210000000100 від 18.02.2020.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 182, 193, 194, 196, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя,
УХВАЛИВ:
Клопотання задовольнити частково.
Застосувати до ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2,3 ст. 27 ч. 5 ст. 191, ч. 3 cт. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1380 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 4 178 640,00 грн (чотири мільйони сто сімдесят вісім тисяч шістсот сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду:
Код ЄДРПОУ 42836259
Номер рахунку за стандартом ІВАN НОМЕР_4 .
Підозрюваний не пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує детективу, прокурору, слідчому судді.
За умови внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, строком на два місяці такі обов`язки:
- прибувати за кожною вимогою до детектива НАБУ, прокурора, слідчого судді та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора та суд про зміну свого місця проживання;
3) утримуватись від спілкування зі свідками у кримінальному провадженні ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_21, ОСОБА_29, ОСОБА_22, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, водіями ФГ «Масарівські Липки» ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підозрюваними ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також з пов`язаними з ними особами з приводу обставин, викладених у письмовому повідомлення про підозру у кримінальному провадженні №12020210000000100 від 18.02.2020;
- не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом, а саме приміщення, дільниці та орендовані площі ДП «Чортківський КХП», у тому числі ті, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 ; АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_3 ; АДРЕСА_3 ;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну, а саме паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_5, виданий 10.05.2017 Чортківським відділом Управління Державної міграційної служби України в Тернопільській області.
Строк дії обов`язків, покладених на підозрюваного, визначити до 27.07.2024 включно, але в межах строку досудового розслідування.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.
Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного та його явки за викликом, а також наслідки, передбачені ч.ч. 8-11 ст. 182 КПК України.
У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до детектива, прокурора, слідчого судді без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Роз`яснити підозрюваному, що в разі невнесення ним або заставодавцем застави, до нього може бути застосований інший більш суворий запобіжний захід.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1