- Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.
Справа № 991/4498/24
Провадження № 1-кс/991/4534/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,
учасників кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3,
представник володільця майна - адвокат ОСОБА_4,
під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 23.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024,
УСТАНОВИВ:
27.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 23.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024.
І. Суть клопотання
Слідчою групою детективів управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування, під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності (реалізації програми «Велике будівництво») та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Так, детективами Національного бюро під час досудового розслідування в іншому кримінальному провадженні № 42022000000001543 було проведено обшук автомобіля ОСОБА_5, під час якого виявлено та вилучено мобільний телефон, належний останньому. Під час огляду телефону виявлено інформацію про те, що у період часу з 14.10.2021 до 21.01.2023 ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також окремі службові особи Національного антикорупційного бюро України спілкувались з приводу запланованих слідчих, процесуальних дій та результатів проведених слідчих, процесуальних дій у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, у тому числі тих, які стосувались розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 .
Отже, є обґрунтовані підстави вважати, що до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України, можуть бути причетними вищевказані особи.
22.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду було проведено обшук автомобіля Land Rover Range Rover, д. н. з. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6, який на праві власності зареєстрований за ТОВ «Укренерго Щит». Цією ухвалою було надано дозвіл на відшукання носіїв інформації (у тому числі електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку або їх частин, інформаційних автоматизованих систем, електронних комунікаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем), якими користується ОСОБА_6, що містять оригінали або копії інформації про заплановані або проведені оперативно-розшукові, слідчі, процесуальні дії, що планувалися або здійснювалися детективами Національного антикорупційного бюро України, інформації про факт передачі таких відомостей третім особам.
Під час обшуку вилучено, зокрема: флешнакопичувач «Strontium» 4 Gb HSWK8S18043925 у корпусі червоного та чорного кольорів; флешнакопичувач «Kingston» 256 Gb 04715-768. A00LF 5V y корпусі сріблястого кольору, належні ОСОБА_6 .
Під час проведення обшуку представник володільця майна - адвокат ОСОБА_4 повідомив, що йому нічого не відомо з приводу майна. Зазначив, що ключі від автомобіля та право представляти інтереси володільця під час проведення обшуку йому надав ОСОБА_6 . Таким чином, наявні обґрунтовані факти, що свідчать про володіння, користування вилученим майном ОСОБА_6 . Під час обшуку не надійшло зауважень про те, що вилучаються речі, якими користуються інші особи.
Носії інформації самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, оскільки відомості, що містяться в них, можуть бути використані як докази події кримінального правопорушення, а також для встановлення осіб, які його вчинили та їх співучасників, інших обставин, що підлягають доказуванню під час досудового розслідування.
Враховуючи наявність видалених чи закодованих файлів, папок на флешносіях «Strontium» 4 Gb HSWK8S18043925 у корпусі червоного та чорного кольорів, «Kingston» 256 Gb 04715-768. A00LF 5V y корпусі сріблястого кольору, дослідження їх вмісту, розблокування можливе лише в ході проведення експертного дослідження.
Вилучене майно, відповідає критеріям ч. 1 ст. 98 КПК України, оскільки воно є матеріальними об`єктами, є достатні підозри вважати, що вони були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Ці речі з великою долею вірогідності можуть бути засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. Крім того, їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також доступ до них обмежується їх володільцем та пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор просить накласти арешт на флешнакопичувачі, які були вилучені у ході проведення обшуку автомобіля ОСОБА_6
ІІ. Позиції учасників кримінального провадження
Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів та відомостей, які містяться на них. Прокурор зазначив, що флешнакопичувачі можуть містити інформацію, яка має важливе значення для досудового розслідування, приховані або видалені файли, тому їх направлено на експертизу. Під час проведення обшуку сторона обвинувачення була позбавлена можливості провести огляд флешнакопичувачів, у зв`язку із відсутністю передбачених спеціалістів у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі та відсутності обладнання. На його переконання, існують обґрунтовані підстави вважати, що вилучені речі належать саме ОСОБА_6 . Прокурор вважає, що під час обшуку, який проводиться на підставі ухвали слідчого судді, сторона обвинувачення має право вилучати будь-який носій, який може мати в собі відомості важливі для досудового розслідування. На теперішній час не встановлено яка інформація міститься у флешнакопичувачах.
Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про накладення арешту. Зазначив, що формулювання прокурора про вилучення усіх пристроїв під час проведення обшуку без перевірки на наявність ознак речових доказів може привезти до зловживання правами. Зазначає, що зі слів володільця автомобіля ( ОСОБА_6 ), ці флешнакопичувачі належать його водію, які він використовує для прослуховування музики. Звертає увагу, що стороні обвинувачення пропонувалось провести огляд носіїв щодо їх змісту, однак такий огляд проведено не було. Крім цього, вважає, що стороною обвинувачення не доведено мету арешту вилученого майна.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді
Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.
У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).
23.05.2024 клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку автомобіля ОСОБА_6 .
У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.
За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.
Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:
- правову підставу для арешту майна;
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).
Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.
1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна
Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 23.05.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.
Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорти про вчинення кримінального правопорушення, протоколи огляду від 14.05.2024, службова записка з додатками від 03.05.2024, протоколи допитів свідків та інші матеріали, здобуті в ході досудового розслідування, які вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та з метою уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.
2) Правові підстави накладення арешту майна
Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).
За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами, зокрема, є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.
Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля Land Rover Range Rover, д.н.з. НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6 та який на праві власності зареєстрований за ТОВ «Укренерго Щит», з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, а також відшукання носіїв інформації (у тому числі електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку або їх частин, інформаційних автоматизованих систем, електронних комунікаційних систем, інформаційно-комунікаційних систем), якими користується ОСОБА_6, що містять оригінали або копії інформації про заплановані або проведені оперативно-розшукові, слідчі, процесуальні дії, що планувалися або здійснювалися детективами Національного антикорупційного бюро України, іншими особами за їх дорученням, про факт передачі таких відомостей третім особам, про спілкування щодо передачі таких відомостей.
Відповідно до протоколу від 22.05.2024, у ході проведення обшуку у автомобілі вилучено флешнакопичувачі «Strontium» 4 Gb HSWK8S18043925 у корпусі червоного та чорного кольорів, «Kingston» 256 Gb 04715-768. A00LF 5V y корпусі сріблястого кольору, належні ОСОБА_6 . Із змісту протоколу слідує, що автомобіль, у якому проводився обшук, знаходився на паркомісці паркінгу за адресою: АДРЕСА_1, за кермом якого був представник володільця, який отримав ключі від ОСОБА_6 . Біля водійського місця, у підлокітнику виявлено флешнакопичувачі.
За результатом проведеного обшуку від адвоката ОСОБА_4 надійшли заперечення, у яких зазначено, що вилучені флешнакопичувачі не оглянуто на предмет належності до провадження та їх відповідності ознакам речових доказів.
Оцінюючи вилучені під час обшуку флешнакопичувачі на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Оскільки, у клопотанні йде мова про накладення арешту на вилучені у ході проведення обшуку флешнакопичувачі, на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що у них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Із змісту постанови прокурора про призначення експертизи від 22.05.2024 вбачається, що постала необхідність у проведенні комп`ютерно-технічної експертизи з метою застосування у спеціальних знань та виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування на вилучених флешнакопичувачах. На вирішення експертів поставлено запитання чи наявні: текстові файли (у т.ч. видалені), графічні документи, програми для листування, дані облікових записів, резервні копії інших пристроїв на них.
23.05.2024 до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз скеровано постанову про призначення експертизи та об`єкти дослідження.
У змісті клопотання та в протоколі обушку зазначено, що флешнакопичувачі були відшукані безпосередньо у автомобілі, яким користується ОСОБА_6 .
Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі його сліди або 3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз.2 ч.3 ст.170 КПК).
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Сторона обвинувачення при обґрунтуванні факту наявності у вилучених флешнакопичувачах слідів кримінального правопорушення або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, посилається на те, що існують підстави вважати, що ОСОБА_6 користується автомобілем (у якому було проведено обшук), тому можливо вилучати усі електронні носії, що містять оригінали або копії інформації про заплановані або проведені оперативно-розшукові, слідчі, процесуальні дії, що планувалися або здійснювалися детективами Національного антикорупційного бюро України, інформації про факт передачі таких відомостей третім особам.
Проте, слід зазначити, що у даному випадку стороною обвинувачення не перевірено та не проведено огляду відомостей, що містяться на флешнакопичувачах (на наявність ознак передбачених ст. 98 КПК України), не досліджено чи мають вони систему логічного захисту. Крім того, враховуючи пояснення представника володільця, автомобілем Land Rover Range Rover користуються, як мінімум декілька осіб ( ОСОБА_4, ОСОБА_6 та його водій), що позбавляє можливості встановити фактичного власника майна. У судовому засіданні представника володільця майна зазначив, що ці флешнакопичувачі є власністю водія автомобіля ОСОБА_6, який використовує їх за особистими потребами.
Отже, надані стороною обвинувачення матеріали не дозволяють дійти висновку, що флешнакопичувачі містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають критеріям доказу у розумінні ст. 98 КПК України. Також, матеріали клопотання не містять відомостей про ймовірне видалення з вказаних флешносіїв інформації, прихованих файлів, що може мати відношення до кримінального провадження. Таким чином, не були встановлені обставини, які б свідчили про необхідність надання вилучених флешнакопичувачів разом з інформацією, що на них міститься, для проведення експертного дослідження, як необхідної умови для їх подальшого утримання органом досудового розслідування. Вилучені пристрої не є об`єктами, що отримані в результаті вчинення кримінальних правопорушень, не є засобами чи знаряддями його вчинення, що могло бути підставою для їх вилучення та подальшого арешту.
Матеріали клопотання прокурора про арешт майна не містять доказів, які б обґрунтовували неможливість здійснення органом досудового розслідування копіювання інформації, що міститься на вилучених флешнакопичувачах, з урахуванням, що володільцем надано безперешкодний доступ.
Сукупність фактів, встановлених під час судового засідання, на думку слідчого судді, є явно недостатньою для висновку вважати, що у вилучених флешнакопичувачах можуть міститися відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема те, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час реалізації програми «Велике будівництво» та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів. Сам по собі факт наявності флешносіїв у автомобілі, котрим користується, у тому числі ОСОБА_6, не надає вказаним речам ознак речового доказу.
Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна не було встановлено сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вилучені під час обшуку флешнакопичувачі є доказами кримінальних правопорушень, та мають хоча б одну ознаку з визначених статтею 98 КПК України для речового доказу.
Таким чином, з огляду на встановлені у ході розгляду клопотання факти та обставини, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора через недоведеність необхідності накладення такого арешту.
На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_7