- Presiding judge (HACC) : Sikora K.O.
Справа № 991/4518/24
Провадження 1-кс/991/4554/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 травня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2,
детектива ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_4 про арешт майна у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2023 року за № 72023000400000024,
В С Т А Н О В И Л А :
І. Суть клопотання
1.1. 27 травня 2024 року до Вищого антикорупційного суду надійшло зазначене клопотання, у якому прокурор просив накласти арешт на майно ОСОБА_5, а саме:
- мобільний телефон Samsung S22 Ultra, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, без сім карт;
- ноутбук «DELL G7700», модель Р46Е із блоком живлення.
1.2. Клопотання обґрунтоване тим, що детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19 грудня 2023 року за № 72023000400000024, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, за фактом привласнення бюджетних коштів в особливо великому розмірі, виділених на ремонт та утримання автомобільних доріг Сумської області, службовими особами ДП «Дороги Сумщини», за попередньою змовою з службовими особами інших суб`єктів господарської діяльності та за сприяння службових осіб Сумської обласної державної адміністрації у період 2021-2022 років.
Прокурор повідомив, що 22 травня 2024 року проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1, під час якого вилучено зазначений мобільний телефон.
Прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів, пославшись на існування ризику його втрати, знищення, використання чи перетворення.
ІІ. Позиція учасників судового засідання
2.1. Детектив ОСОБА_3 підтримала клопотання з наведених у ньому мотивів та уточнила прохальну частину клопотання, виключивши з неї ноутбук через відсутність необхідності в його арешті.
2.2. Власник майна у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду клопотання повідомлений належним чином. Неприбуття власника у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).
ІІІ. Мотиви слідчого судді
3.1. Дослідивши клопотання, надані прокурором матеріали, заслухавши думку детектива, висловлену у судовому засіданні, слідчий суддя дійшла таких висновків.
3.2. Норми кримінального процесуального закону, якими керується слідчий суддя
Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження, та полягає у тимчасовому позбавленні права на відчуження, розпорядження та/або користування майном (ч. 1, п. 7 ч. 2 ст. 131, ч. 1 ст. 170 КПК України).
Згідно з приписами ч. 1, 2 ст. 170 КПК України завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та він допускається виключно з метою забезпечення:
- збереження речових доказів;
- спеціальної конфіскації;
- конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
- відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати (ч. 2 ст. 173 КПК України):
- правову підставу для арешту майна;
- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
- наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Для кожної з правових підстав арешту (мети його накладення) кримінальний процесуальний закон визначає додаткові обставини, які мають враховуватися слідчим суддею, зокрема:
- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення речових доказів);
- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або цивільного позову);
- можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається з відповідною метою);
- розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням (якщо арешт майна накладається з метою забезпечення цивільного позову).
Також на особу, яка подала клопотання про арешт майна, покладено обов`язок довести (ч. 1 ст. 173 КПК України):
- необхідність такого арешту;
- наявність ризику приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.
Враховуючи загальні підстави застосування заходів забезпечення кримінального провадження, передбачені ч. 3 ст. 132 КПК України, арешт майна не допускається, якщо не буде доведено, що:
- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;
- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора;
- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.
3.3. Оцінка та висновки слідчого судді
Прокурор повідомив, що 03 серпня 2021 року за результатом проведення торгів на платформі «Prozorro» за закупівлею ГБН Г.1-218-182:2011 «Поточний середній ремонт покриття автомобільної дороги загального користування місцевого значення О190503 Сім`янівка-Дубов`язівка-Курилівка-Сулими-/Р-60/, км 6+200 - км 9+200 (45230000-8 Будівництво трубопроводів, ліній зв`язку та електропередач, шосе, доріг, аеродромів і залізничних доріг; вирівнювання поверхонь)» між ДП «Дороги Сумщини» в особі директора ОСОБА_6 та ТОВ «БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС» в особі директора ОСОБА_7 укладено договір про надання послуг №10Пс-МД/2610. Вартість договору становить 18 109 000,00 грн.
Згідно висновку експерта № 507 від 15 вересня 2023 року за результатами проведення комісійної судової будівельно-технічної експертизи по зазначеному об`єкту встановлено, що фізико-механічні показники верхнього та вирівнюючого шарів асфальтобетонного покриття дороги загального користування місцевого значення О190503 Сім`янівка-Дубов`язівка-Курилівка-Сулими-/Р-60/, км 6+200 - км 9+200 не відповідають вимогам ДСТУБВ.2.7.-119:2011.
Фактична вартість виконаних робіт по об`єкту становить 5 190 422 грн з ПДВ. Вартість асфальтобетонних сумішей, які згідно висновку судової комплексної будівельно-технічної та дорожньо-технічної експертизи №18522 від 30 червня 2023 року не відповідають вимогам ДСТУ Б В.2.7-119:2011, становить 12 900 136,90 грн з ПДВ.
На виконання умов договору з 03 серпня по 31 грудня 2021 року, відповідно до виписок з казначейського рахунку ДП «Дороги Сумщини» перераховано кошти на рахунок ТОВ «БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС» на загальну суму 18 109 000,00 грн. Враховуючи викладене, спричинена ДП «Дороги Сумщини» матеріальна шкода (збитки) складає 12 900 136,9 грн. У зв`язку з викладеним, на думку сторони обвинувачення, у діях зазначених осіб вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
3.3.1. Наведені у клопотанні обставини корелюють обставинам, зазначеним у витязі з ЄРДР, підтверджені наданими прокурором матеріалами у мірі, достатній для вирішення питань, пов`язаних з розглядом клопотання, зокрема:
- рапортом оперуповноваженого Управління СБУ щодо виявлення ознак кримінального правопорушення від 13 жовтня 2023 року;
- договором від 03 серпня 2021 року №10Пс-МД/2610;
- актом прийняття робіт з поточного ремонту робіт за договором;
- платіжними дорученнями щодо оплати робіт;
- висновком експерта за результатом проведення економічної експертизи № 1718 від 24 листопада 2023 року.
У своїй сукупності доводи прокурора та надані на їх підтвердження матеріали дають вагомі підстави для висновку про обґрунтованість підозри щодо вчинення зазначеного у клопотанні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Слід наголосити, що в межах оцінки питань, обумовлених розглядом клопотання, слідчий суддя не вирішує питання про наявність усіх елементів складу злочину, винуватість чи невинуватість осіб у його вчиненні.
3.4. Щодо підстав для арешту майна
3.4.1. 22 травня 2024 року проведено обшук у квартирі за місцем проживання ОСОБА_5, за адресою: АДРЕСА_1,, під час якого вилучено зазначений мобільний телефон.
Прокурор просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Постановою від 23 травня 2024 року зазначений телефон визнаний речовим доказом.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 КПК України доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Одним з процесуальними джерел доказів є, зокрема, речові докази.
Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Згідно з ч. 1 ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, серед іншого, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення тощо.
За твердженням детектива, до вчинення кримінального правопорушення може бути причетний представник ТОВ «БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС» ОСОБА_5, який здійснював первинний контроль якості на об`єкті «Поточний середній ремонт покриття автомобільної дороги загального користування місцевого значення О190503 Сім`янівка - Дубов`язівка - Курилівка - Сулими - /Р - 60/, км 6 + 200 - км 9 + 200» та безпосередньо контактував (вів перемовини) з працівниками ДП «Дороги Сумщини». Під час огляду належного йому телефону було виявлене листування з власником ТОВ «БАХМАЧГАЗБУДСЕРВІС» ОСОБА_7, за період 2022-2024 років, а також обмін з ним електронними документами.
Викладені обставини переконують слідчого суддю у тому, що зазначений телефон відповідає критеріям речових доказів, адже може містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, електронні документи, листування та інші способи контактування ОСОБА_5 з особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення.
Викладене свідчить, що зазначене майно, вилучене в ході обшуку, може бути використане як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення.
3.4.2. Слідчий суддя враховує, що відповідно до ч. 2 ст. 168 КПК України забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків (1) коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або (2) якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також (3) якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Як вбачається з протоколу обшуку та повідомила детектив, ОСОБА_5 надав доступ до телефону, втім у теперішній час триває копіювання наявної у ньому інформації. Викладені обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні детального огляду телефону, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься, у тому числі відновити видалену інформацію.
Таким чином, орган досудового розслідування мав передбачені ч. 2 ст. 168 КПК України підстави для вилучення мобільного телефона.
3.5. Щодо співмірності втручання у право власності
3.5.1. Як вже зазначала слідчий суддя, завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Зважаючи на обставини кримінального правопорушення, яке розслідується у межах цього кримінального провадження, доводи прокурора про існування такого ризику є цілком обґрунтованими.
Запропонований прокурором спосіб арешту майна у вигляді заборони користуватися та розпоряджатися ним релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речового доказу та його властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений необхідністю запобігти його знищенню чи пошкодженню.
Викладене переконує слідчого суддю у тому, що мета цього заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді запобігання цьому ризику може бути досягнута.
3.5.2. Критерії розумності та співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження є оціночними поняттями. Європейський Суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що будь-яке втручання у право особи з боку держави має забезпечувати «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи.
На переконання слідчого судді, загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України (зокрема, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування тощо), виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно.
Враховуючи характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
3.5.3. Наведене у клопотанні майно належать до переліку майна, на яке згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України може бути накладений арешт.
Слідчий суддя наголошує, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності на нього або невідворотним позбавленням такого права. Хоча власник і обмежується у реалізації всіх правомочностей щодо відповідного майна, проте таке обмеження має тимчасовий характер.
Тимчасовий характер арешту майна обумовлений наявністю правового механізму, передбаченого ст. 174 КПК України, за яким арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
За таких обставин клопотання прокурора є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 372 КПК України, слідчий суддя
П О С Т А Н О В И Л А :
1. Клопотання - задовольнити.
2. Накласти арешт з метою забезпечення збереження речових доказів (шляхом заборони користуватися та розпоряджатися) на майно ОСОБА_5, а саме:
- мобільний телефон Samsung S22 Ultra, IMEI1: НОМЕР_1, IMEI 2: НОМЕР_2, без сім карт.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1