Search

Document No. 119527655

  • Date of the hearing: 06/06/2024
  • Date of the decision: 06/06/2024
  • Case №: 991/4502/24
  • Proceeding №: 52024000000000227
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Presiding judge (HACC) : Zadorozhna L.I.

Справа № 991/4502/24

Провадження № 1-кс/991/4538/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 травня 2024 року м. Київ

Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2,

учасників кримінального провадження:

з боку обвинувачення: прокурора ОСОБА_3,

представника володільця майна - адвоката ОСОБА_4,

під час розгляду у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 23.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024,

УСТАНОВИВ:

27.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна від 23.05.2024 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000227 від 10.05.2024.

І. Суть клопотання

Слідчою групою детективів Управління внутрішнього контролю Національного антикорупційного бюро України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52024000000000227 від 10.05.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час здійснення підприємницької діяльності (реалізації програми «Велике будівництво») та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Так, детективами Національного бюро під час досудового розслідування у іншому кримінальному провадженні № 42022000000001543 проведено обшук автомобіля ОСОБА_5, під час якого виявлено та вилучено належний йому мобільний телефон, у пам`яті якого виявлено листування про те, що у період часу з 14.10.2021 по 21.01.2023 ОСОБА_5, ОСОБА_6, а також окремі службові особи Національного антикорупційного бюро України спілкувались з приводу запланованих слідчих дій у кримінальних провадженнях, досудове розслідування у яких здійснювалось детективами Національного антикорупційного бюро України, у тому числі тих, які стосувались розслідування можливих неправомірних дій ОСОБА_5, ОСОБА_6 .

Отже, на цьому етапі досудового розслідування наявні обґрунтовані підстави вважати, що до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 387 КК України, можуть бути причетні вказані вище особи.

22.05.2024 на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду проведено обшук автомобіля Land Rover Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1, під час якого виявлено та вилучено ноутбук Apple MacBook Pro, серійний номер CO2NW2ABG3QC у корпусі сріблястого кольору та сумка до ноутбука з тканини чорного кольору марки «WiWu», яка є захисним чохлом до нього.

Вказані речі є матеріальними об`єктами, які містять відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

З метою забезпечення збереження речових доказів (п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України), прокурор просить накласти арешт на ноутбук та сумку до нього, які були вилучені у ОСОБА_7 під час проведення обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 .

ІІ. Позиції учасників кримінального провадження

Прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 клопотання підтримав у повному обсязі, просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речового доказу та відомостей, які містяться на ньому. Зазначив, що у момент відкриття ноутбуку він не мав паролю, після цього він був одразу переведений в авіарежим. Можливо, що при його виключенні та подальшому включенні він запросить введення паролю, який власник може відмовитись надати. Під час обшуку спеціаліст не був присутній, тому вміст ноутбука не оглядався. На цьому ноутбуку містяться файли різного роду, які будуть перевірені під час проведення судової експертизи. Під час проведення обшуку такі відомості встановити не можливо, враховуючи значний об`єм файлів, які у ньому містяться. Відшукання відомостей по ключовим фразам у вмісті ноутбуку не здійснювалось. ОСОБА_7 повідомила, що на ноутбуку містяться як робочі файли, так і особисті, сімейні. Додав, що призначена експертиза буде проведена у найближчий тиждень. Ноутбук під час його вилучення зберігався у чохлі, тому його також вилучили, аби не пошкодити сам технічний пристрій. Після проведення обшуку ноутбук не оглядався, сейф-пакет не розкривався. Також зазначив, що додатки, файли, які містяться у ноутбуку, можливо можуть потребувати введення паролю.

Представник володільця майна - адвокат ОСОБА_4 просив відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. Зазначив, що у ході проведення обшуку ОСОБА_7 повідомила, що цей ноутбук нею використовується у роботі. Вона працює асистентом кафедри у виші. Під час обшуку вони максимально сприяли його проведенню, паролю захисту вилучений ноутбук не містить. Наскільки він пригадує, під час обшуку ноутбук декілька раз вмикали та вимикали, запиту паролю при цьому не було.

Володілець майна ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленою про день, час та місце розгляду клопотання, у судове засідання не з`явилася, про поважність причин свого неприбуття не повідомила. Її неприбуття за таких обставин не перешкоджає розгляду клопотання (ч. 1 ст. 172 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка слідчого судді

Подане прокурором клопотання підсудне Вищому антикорупційному суду відповідно до ст. 33-1, абз. 4 п. 3 ч. 5 ст. 216 КПК України.

У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, здійснюваного на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено (абз. 2 ч. 5 ст. 171 КПК України).

Зазначені вище вимоги прокурором дотримані, 23.05.2024 клопотання про арешт майна було направлено до Вищого антикорупційного суду засобами поштового зв`язку АТ «Укрпошта», в межах строку 48 годин після проведення обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1 .

У відповідності до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.

Статтею 132 КПК України встановлені загальні правила застосування заходів забезпечення кримінального провадження, застосування яких не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

- існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження;

- потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора;

- може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

За змістом ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів та накладається на майно будь-якої фізичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 2-3 ст. 170 КПК України).

Згідно з приписами ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений на рухоме чи нерухоме майно, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді визначено необхідність арешту майна.

Слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (абз. 1 ч. 1 ст. 173 КПК України). До таких ризиків вказаний абзац відносить можливість приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження майна.

Також, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, зокрема:

- правову підставу для арешту майна;

- можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні;

- розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;

- наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

Виходячи з положень Кримінального процесуального кодексу України, визначених підстав накладення арешту на майно, слідчий суддя дійшов таких висновків.

1) Існування обґрунтованої підозри щодо вчинення злочину такої тяжкості, що дозволяє застосування арешту майна

Оскільки у цьому кримінальному провадженні жодній особі не повідомлено про підозру, відповідно до витягу з ЄРДР (сформованого 23.05.2024), під час розгляду клопотання слідчий суддя перевіряє достатність підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України.

Під час розгляду клопотання доведено наявність достатніх підстав вважати, що були вчинені кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 364 та ч. 2 ст. 387 КК України. Про вагомість зібраних доказів свідчать долучені до клопотання, в копіях: рапорти про вчинення кримінального правопорушення; протоколи огляду; службова записка від 03.05.2024 з додатками; протоколи допиту свідків та інші матеріали, здобуті в ході здійснення досудового розслідування, які на початковому етапі досудового розслідування вказують на достатність підстав вважати, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів, що спричинило тяжкі наслідки інтересам держави.

Крім того, відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 173 КПК України наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення має враховуватись слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна у випадках, передбачених п. 3-4 ч. 2 ст. 170 КПК України (з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання або відшкодування шкоди (цивільний позов)). У цій справі слідчий суддя вирішує питання арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

2) Правові підстави накладення арешту майна

Арешт майна, з метою забезпечення збереження речових доказів, накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (ч. 3 ст. 170 КПК України).

За змістом ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а також речі та документи, якщо вони містять зазначені вище ознаки.

Тимчасове вилучення у власника електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку для вивчення фізичних властивостей, які мають значення для кримінального провадження, здійснюється лише у разі, якщо вони безпосередньо зазначені в ухвалі. При цьому, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2, 3 ч. 2 ст. 168 КПК України).

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.05.2024 надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля Land Rover Range Rover Sport, державний номерний знак НОМЕР_1, яким користується ОСОБА_6 та який на праві власності належить ОСОБА_7, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень, а також відшукання носіїв інформації, зокрема, електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку або їх частин, якими користується ОСОБА_6, що містять оригінали або копії інформації про заплановані або проведені оперативно-розшукові, слідчі, процесуальні дії, що планувалися або здійснювалися детективами Національного антикорупційного бюро України, іншими особами за їх дорученням, про факт передачі таких відомостей третім особам, про спілкування щодо передачі таких відомостей.

Відповідно до протоколу від 22.05.2024, у ході проведення обшуку вказаного вище автомобіля у багажному відділенні авто, поміж речей, виявлено та вилучено ноутбук Apple MacBook Pro, серійний номер CO2NW2ABG3QC у корпусі сріблястого кольору та сумка чорного кольору марки «WiWu», до якої поміщено ноутбук. Встановлено, що вказаний ноутбук - комп`ютерна система містить у собі файли різного типу, які необхідно дослідити, у тому числі в ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Враховуючи викладене, вказаний ноутбук, який містився у захисному чохлі, був вилучений.

Оцінюючи вилучені під час обшуку ноутбук та захисний чохол до нього на предмет наявності у них ознак речового доказу, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Оскільки у клопотанні йде мова про накладення арешту на вилучені у ході проведення обшуку ноутбук та захисний чохол до нього на підставі п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, слідчий суддя перевіряє чи існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що у них містяться відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Зі змісту постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8 про призначення експертизи від 22.05.2024 вбачається, що її призначення обумовлено необхідністю виявлення на вилучених носіях інформації, яка має значення для досудового розслідування, на вирішення експертам поставлено ряд запитань, визначених у п. 2 прохальної частини постанови, а також надано об`єкти дослідження експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Зазначена постанова експертною установою отримана 23.05.2024.

У змісті поданого клопотання про арешт майна та у протоколі обшуку зазначено, що ноутбук та захисний чохол до нього відшукані у автомобілі, який на праві власності належить ОСОБА_7 .

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку забезпечення збереження речових доказів, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а саме: 1) було знаряддям вчинення кримінального правопорушення; 2) зберегло на собі його сліди або 3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2-4 частини другої цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту (абз. 2 ч. 3 ст. 170 КПК).

Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Слідчий суддя враховує надані прокурором у судовому засіданні пояснення в частині того, що чохол, в якому перебував ноутбук, був вилучений виключно з метою забезпечення фізичної схоронності технічного пристрою (будь-якого значення для цього кримінального провадження він не має).

Сторона обвинувачення при обґрунтуванні факту наявності у вилученому ноутбуку слідів кримінального правопорушення або інших відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, які встановлюються під час кримінального провадження, посилається на те, що на цьому етапі досудового розслідування існують підстави вважати, що ОСОБА_6 може користуватись ноутбуком своєї дружини, а також тим, що ноутбук містить у собі файли різного типу, які необхідно дослідити, у тому числі в ході проведення комп`ютерно-технічної експертизи.

Разом з тим, у цьому випадку стороною обвинувачення не перевірено та не проведено огляду відомостей, які містяться у ноутбуку (на наявність ознак передбачених ст. 98 КПК України), не досліджено чи має він систему логічного захисту, враховуючи той факт, що прокурор у судовому засіданні зазначав про теоретичну можливість наявності у ньому паролю.

Крім того, відповідно до зауважень адвоката ОСОБА_4, які надійшли під час проведення обшуку та відображені у протоколі обшуку від 22.05.2024, власником ноутбука надано доступ до нього з можливістю копіювання інформації, яка знаходиться на ньому (виготовлення побітової копії). Така можливість була, оскільки до обшуку був залучений спеціаліст, однак у задоволенні цього клопотання було безпідставно відмовлено. Вказаний ноутбук є вкрай необхідним для роботи, оскільки ОСОБА_7 працює викладачем, а технічний пристрій містить необхідні для роботи документи.

Дані обставини у судовому засіданні прокурором ОСОБА_3 не заперечувались.

Враховуючи викладені вище факти та обставини, слідчий суддя вважає, що надані стороною обвинувачення матеріали не дозволяють дійти висновку, що ноутбук містить відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та відповідають критеріям речового доказу у розумінні ст. 98 КПК України. Також, зміст клопотання та додані до нього матеріали не містять відомостей про ймовірне видалення з вказаного технічного пристрою інформації, приховані файли, які можуть мати відношення до цього кримінального провадження, наявність у месенджерах та додатках, які містяться на ноутбуку, паролів доступу до них.

Таким чином, не були встановлені обставини, які б свідчили про необхідність надання вилученого ноутбуку разом із інформацією, що на ньому міститься, для проведення експертного дослідження, як необхідної умови для його подальшого утримання органом досудового розслідування. Вилучений пристрій не є об`єктом, який отриманий у результаті вчинення кримінальних правопорушень та не є засобом чи знаряддям його вчинення, що могло би бути підставою для його вилучення та подальшого арешту.

Долучені до клопотання прокурора про арешт майна матеріали також не містять доказів, які б обґрунтовували неможливість здійснення органом досудового розслідування, спеціалістом копіювання інформації, що міститься у вилученому ноутбуку, враховуючи те, що його володільцем надано безперешкодний доступ до його вмісту.

Сукупність фактів, встановлених під час розгляду клопотання прокурора, на думку слідчого судді, є явно недостатньою для висновку вважати, що у вилученому ноутбуку можуть міститися відомості щодо обставин вчинення кримінальних правопорушень, зокрема те, що окремі працівники Національного антикорупційного бюро України з 2021 року використовували своє службове становище всупереч інтересам служби з метою отримання неправомірної вигоди третіми особами у вигляді незаконних переваг під час реалізації програми «Велике будівництво» та уникнення кримінальної відповідальності особами, причетними до вчинення злочинів.

Сам по собі факт перебування ноутбуку у автомобілі, яким користується, у тому числі ОСОБА_6, та приналежність такого пристрою близькому члену сім`ї (у цьому випадку дружині ОСОБА_7 ) не надає технічному пристрою ознак речового доказу. Інших доказів та відомостей, які б свідчили про факт використання ОСОБА_6 зазначеного у клопотанні прокурора ноутбука, сторона обвинувачення не надала.

Враховуючи викладене, слідчий суддя дійшов висновку, що під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна не було встановлено сукупності підстав чи розумних підозр вважати, що вилучений під час обшуку ноутбук разом із захисним чохлом до нього є доказами кримінальних правопорушень та мають хоча б одну з ознак речового доказу, визначених статтею 98 КПК України.

Із огляду на встановлені у ході розгляду клопотання факти та обставини, слідчий суддя вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання прокурора через недоведеність необхідності накладення такого арешту.

На підставі наведеного, керуючись статтями 132, 170-173, 372, 376 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом 5 днів з дня оголошення ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя ОСОБА_9