- Presiding judge (HACC): Kryklyva T.H.
Справа № 991/3528/24
Провадження № 1-кп/991/40/24
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.06.2024 Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого суддіОСОБА_1 суддівОСОБА_2, ОСОБА_3 за участю секретаря ОСОБА_4 прокурораОСОБА_5 обвинуваченогоОСОБА_6 його захисника, адвокатаОСОБА_7
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Києві кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Білгород-Дністровський, Одеської обл., проживає за адресою: АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
?. Історія провадження
1.1. 24.04.2024 із Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшли матеріали зазначеного кримінального провадження.
1.2. Ухвалою від 24.04.2024 у цьому кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
1.3. 16.05.2024 під час підготовчого судового засідання захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України, у задоволенні якого ухвалою від 16.05.2024 було відмовлено.
1.4. 27.05.2024 адвокат ОСОБА_7 звернувся до суду із клопотанням про направлення кримінального провадження на розгляд до іншого суду, у задоволенні якого ухвалою від 27.05.2024 відмовлено.
1.5. Захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 також звертався із клопотанням про повернення прокурору цього обвинувального акта, однак колегія суддів не знайшла для того підстав та ухвалою від 27.05.2024 відмовила у його задоволенні.
1.6. 02.05.2024 прокурор направив до суду клопотання про звернення застави в дохід держави та про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 застави у більшому розмірі.
1.7. У свою чергу, 02.05.2024, адвокат ОСОБА_7 подав до суду клопотання про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу з застави на особисту поруку.
1.8. У підготовчому судовому засіданні, яке відбулось 04.06.2024 захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 подав до суду 5 скарг, в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України на рішення, дії та бездіяльність детектива та прокурора, а також заперечення в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.04.2020 у справі № 991/3059/20 та клопотання про здійснення судового виклику певних осіб до суду для допиту.
II. Позиції сторін судового провадження
2.1. Щодо можливості призначення кримінального провадження до судового розгляду.
У підготовчому судовому засіданні:
- прокурор зазначив, що обвинувальний акт відповідає вимогам КПК України, угода про визнання винуватості у цьому кримінальному провадженні укладена не була, справа підсудна Вищому антикорупційному суду, підстави для закриття кримінального провадження відсутні. Просив призначити судовий розгляд на підставі цього обвинувального акта та вказав, що розгляд справи повинен здійснюватися в одноособовому складі суду, у відкритому судовому засіданні за участі сторін та свідків, перелік яких буде наданий в ході судового розгляду;
- обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник, адвокат ОСОБА_7 не вбачали перешкод для призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, у відкритому судовому засіданні. Обвинувачений клопотання про колегіальний розгляд справи не заявив та просив суд проводити розгляд кримінального провадження в одноособовому складі суду;
- представник потерпілого управління справами Апарату Верховної Ради України - ОСОБА_8 не вбачала перешкод для призначення судового розгляду на підставі направленого обвинувального акта та не заперечувала проти розгляду провадження у відкритому судовому засіданні у одноособовому складі суду.
2.2. Щодо клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 застави у більшому розмірі.
Прокурор ОСОБА_9 в обґрунтування свого клопотання зазначив, що ОСОБА_6 порушив процесуальні обов`язки обвинуваченого, визначені ухвалою про застосування запобіжного заходу - застави, а саме: не з`явився під час досудового розслідування на один із викликів до детектива; не прибув у судове засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, яке відбулось 10.04.2024. Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду ухвалою від 10.04.2024, до ОСОБА_6 було застосовано привід та накладено грошове стягнення у зв`язку з останніми подіями. На переконання прокурора, такі обставини свідчать про системність невиконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків, а тому вважає, що існують підстави для звернення внесеної застави у дохід держави.
Також прокурор вказав на те, що оскільки продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, до обвинуваченого потрібно застосувати запобіжний захід у виді застави у більшому розмірі. Таку потребу обґрунтовує такими ризиками:
- ризиком переховування від органів досудового розслідування та суду який пов`язаний із: суворістю покарання, яке загрожує обвинуваченому у разі доведення його винуватості; майновим станом обвинуваченого та його родини, зокрема, наявністю у його власності житла за межами України; широким колом зв`язків, зокрема набутих під час перебування ОСОБА_6 у статусі народного депутата України та на посаді голови Одеської районної ради Одеської області; місцем проживанням обвинуваченого, яке розташоване поряд з державним кордоном України.
- ризиком незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні прокурор мотивує тим, що жоден свідок ще не був допитаний судом, а тому ОСОБА_6 володіючи достатньою інформацією про останніх, може незаконно впливати на них з метою зміни чи відмови від раніше наданих ними показань.
- ризиком чинити перешкоди кримінальному провадженню іншим чином, який прокурор пов`язує з особою обвинуваченого, який має широке коло зв`язків, які останній може використати з метою уникнення кримінальної відповідальності.
З огляду на такі обставини, прокурор ОСОБА_9 просив звернути заставу, внесену за обвинуваченого ОСОБА_6 у сумі 1 002 268 грн у дохід держави та застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави у більшому розмірі, а саме у розмірі 397 прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Також прокурор просив покласти на ОСОБА_6 обов`язки, а саме: прибувати до суду за першою вимогою; повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; не відлучатися із Одеської області без дозволу детектива, прокурора чи суду; утримуватися від спілкування із свідками: ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12 щодо обставин кримінального провадження поза межами слідчих та процесуальних дій; здати на зберігання до відповідного органу державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.
У підготовчому судовому засіданні сторони висловили наступні позиції:
- прокурор підтримав своє клопотання та просив його задовольнити з мотивів викладених у ньому;
- обвинувачений ОСОБА_6 заперечував щодо задоволення клопотання та пояснив, що дійсно не прибув під час досудового розслідування на виклик детектива, оскільки такий виклик було здійснено по телефону з невідомого номера, однак в подальшому він з`являвся за кожним викликом. Неприбуття у судове засідання 10.04.2024 до суду апеляційної інстанції було пов`язано з хворобою, про що він подав докази у наступному судовому засіданні суду апеляційної інстанції;
- захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7, надав суду заперечення на клопотання прокурора, які обґрунтовує наступним. Неприбуття на виклик детектива обумовлене тим, що надіслані ОСОБА_6 на телефон та на електронну адресу повідомлення не відповідали вимогам ст. 137 КПК України, тому у нього були відсутні підстави реагувати на такий виклик. Щодо ризиків, про які зазначає прокурор, то адвокат вказує на те, що жодного доказу на підтвердження їх існування стороною обвинувачення надано не було та зазначає таке:
а) необхідність виїзду ОСОБА_6 за межі України обумовлена його посадовими обов`язками, як віце-президента Української асоціації районних та обласних рад з питань міжнародного та міжрегіонального співробітництва;
б) наголошує, що обвинувачений не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду;
в) перебування ОСОБА_6 у статусі народного депутата України та на посаді голови Одеської районної ради Одеської області свідчить про довіру до нього суспільства та його доброчесність;
г) усі покладені на обвинуваченого обов`язки останній добросовісно виконує в повному обсязі.
На підставі наведеного вважає, що більш легкий запобіжний захід у виді особистої поруки в повному обсязі може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, а доказів та обґрунтування протилежного прокурором надано не було;
- представник потерпілого управління справами Апарату Верховної Ради України - ОСОБА_8 у підготовчому судовому засіданні 27.05.2024 підтримала клопотання прокурора та просила його задовольнити.
2.3. Щодо клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистої поруки.
Своє клопотання захисник мотивує тим, що після прийняття ухвали слідчого судді про застосування до ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави з`явились нові обставини, які впливають на необхідність зміни раніше обраного запобіжного заходу. Адвокат вважає, що ризики, які були враховані при застосуванні запобіжного заходу суттєво зменшились, а тому їм можна запобігти за допомогою запобіжного заходу у виді поруки, встановивши ОСОБА_6 обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Щодо зменшення ризику переховування від органів досудового розслідування та суду, то адвокат вказує на зміну у майновому стані ОСОБА_6, що відображено у його декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави за 2023 рік, відповідно до якої розмір його заощаджень становить 5 200 євро, 5 000 доларів США та 180 000 гривень. Пояснює, що необхідність перетину державного кордону ОСОБА_6 зумовлена його професійною діяльністю та звертає увагу на те, що обвинувачений впродовж 2022-2024 років неодноразово перетинав державний кордон, однак щоразу повертався в Україну.
На відсутність ризиків незаконного впливу на свідків та ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином вказує те, що обвинувачений має особливу довіру суспільства та не має наміру переховуватись від органів досудового розслідування та суду, при цьому адвокат звертає увагу на те, що доказів протилежного прокурором надано не було.
Захисник наголошує на тому, що ОСОБА_6 сумлінно виконує усі покладені на нього обов`язки, тому вважає, що запобіжний захід у виді особистої поруки може в повному обсязі забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та до суду надає заяву народного депутата України ОСОБА_13, яка за змістом аналогічна тій, що надійшла до суду від ОСОБА_13 про бажання взяти ОСОБА_6 на поруки.
2.4 Заява народного депутата України ОСОБА_13 про бажання взяти ОСОБА_6 на поруки.
У заяві поручитель - ОСОБА_13 зазначає, що знає обвинуваченого досить давно та працює з ним, як з головою Одеської районної ради Одеської області та віце-президентом Всеукраїнської асоціації органів місцевого самоврядування «Українська асоціація районних та обласних рад». Вказує на те, що обвинувачений ОСОБА_6 за місцем роботи характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має державні нагороди.
Також, ОСОБА_13 у своїй заяві зазначив, що йому відомо у вчиненні якого кримінального правопорушення обвинувачується ОСОБА_6, яка міра покарання йому загрожує, у разі доведення його винуватості, а також те, що у випадку невиконання поручителем взятих на себе зобов`язань, на поручителя буде накладено грошове стягнення. На підставі наведеного, поручитель зобов`язується забезпечити явку обвинуваченого і при необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи суду на першу вимогу.
У підготовчому судовому засіданні:
- захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання та просив його задовольнити, зазначив, що поручитель - ОСОБА_13 має особливу довіру, оскільки він неодноразово обирався народним депутатом України;
- обвинувачений ОСОБА_6 підтримав клопотання свого захисника, адвоката - ОСОБА_7, просив його задовольнити та змінити обраний до нього запобіжний захід у виді застави на запобіжний захід у виді особистої поруки. Зазначив, що не має наміру переховуватись від суду, оскільки зацікавлений у швидкому розгляді кримінального провадження;
- прокурор ОСОБА_5 щодо задоволення клопотання - заперечував та повідомив, що за фактом можливого вчинення ОСОБА_13 . аналогічного обвинуваченому ОСОБА_6 кримінального правопорушення внесені відомості до ЄРДР та проводиться досудове розслідування, тому вважає, що вказаний поручитель не є особою, яка заслуговує на особливу довіру;
- поручитель - ОСОБА_13 до суду не з`явився, просив проводити розгляд його заяви про взяття ОСОБА_6 на поруки, без його участі.
???. Мотиви та обґрунтування суду
3.1. Заслухавши учасників підготовчого судового засідання щодо всіх питань, передбачених ст.ст. 314, 315 КПК України, проаналізувавши зміст обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, розглянувши заявлені сторонами клопотання, колегія суддів дійшла таких висновків.
3.2. Щодо питань, передбачених ч. 3 ст. 314 КПК України.
Питання відповідності обвинувального акта вимогам ст. 291 КПК України досліджувалося судом під час розгляду клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про його повернення прокурору, за наслідком чого була постановлена відповідна ухвала (т. 2, а.с. 132-136).
Підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено.
Встановлено, що вказане кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.
Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта.
З вказаних мотивів колегія суддів дійшла висновку про можливість призначення судового розгляду на підставі цього обвинувального акта.
3.3. Щодо питань, пов`язаних з підготовкою до судового розгляду.
Від учасників судового провадження клопотань про здійснення судового розгляду в закритому судовому засіданні не надходило. Також судом не встановлені обставини, передбачені ч. 2 ст. 27 КПК України, які могли б бути підставою для ухвалення рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні. У зв`язку з цим судовий розгляд у цьому кримінальному провадженні, з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження, слід здійснювати у відкритому судовому засіданні.
3.4. Щодо питання складу суду для розгляду цього кримінального провадження.
Відповідно до п. 1 ч. 12 ст. 31 КПК України (у редакції, яка діяла станом на день надходження обвинувального акта до суду) кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п`яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 для розгляду цього кримінального провадження визначено колегію суддів Вищого антикорупційного суду у складі: головуючої судді ОСОБА_1, суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3
16.05.2024 набрав чинності Закон України від 24.04.2024 № 3655-IX, яким серед іншого було виключено ч. 12 ст. 31 КПК України.
Відповідно до прикінцевих та перехідних положень вказаного закону у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону.
Оскільки у цьому кримінальному провадженні судовий розгляд ще не призначений, то для вирішення питання про склад суду, у якому необхідно здійснювати судовий розгляд кримінального провадження, необхідно керуватись чинною редакцією ст. 31 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 КПК України кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого, щодо злочинів, у вчиненні яких обвинувачується, зокрема, народний депутат України.
В той же час, у підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 клопотань про колегіальний розгляд справи не заявляв, просив суд проводити розгляд кримінального провадження суддею одноособово, у зв`язку з цим, судовий розгляд у кримінальному провадженні слід проводити в одноособовому складі суду.
Згідно з абзацом третім пункту 10 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду, з урахуванням змін, внесених рішенням № 1 зборів суддів Вищого антикорупційного суду від 15.05.2024 (далі - Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду) в кримінальних провадженнях, в яких підготовче судове засідання проводилось колегією суддів, а судовий розгляд має здійснюватися суддею одноособово, на підставі ухвали суду автоматично в АСДС зменшується склад суду до одного судді, яким є суддя-доповідач, визначений під час попереднього автоматизованого розподілу.
Відповідно до п. 16.3 Засад використання автоматизованої системи документообігу Вищого антикорупційного суду суд ухвалив провести повторний автоматизований розподіл судової справи для зменшення кількісного складу суду.
3.5. Щодо необхідності складення досудової доводі.
Положення ч. 5 ст. 314, ч. 2 ст. 314-1 КПК України передбачають, що вирішення питання під час підготовчого судового засідання щодо необхідності складення досудової доповіді є правом суду, яке обмежується винятковими випадками, передбаченими ч. 2 ст. 314-1 КПК України, коли складання такої доповіді є обов`язковим.
Оскільки у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, яке є тяжким злочином, нижня межа санкції якого не перевищує п`яти років позбавлення волі, то колегія суддів вважає за необхідне доручити уповноваженому органу пробації - філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області, протягом десяти робочих днів з дня отримання копії даної ухвали, скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6
3.6 Щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Положеннями ст. 61 КПК України визначено, що права та обов`язки цивільного позивача виникають з моменту подання позовної заяви органу досудового розслідування або суду. З огляду на надходження до суду цивільного позову від управління справами Апарату Верховної Ради України, яке у цьому кримінальному провадженні визнане потерпілим, та законодавчий припис, який пов`язує набуття статусу цивільного позивача з цією подією, управління справами Апарату Верховної Ради України слід визнати цивільним позивачем у цьому кримінальному провадженні.
З`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, суд дійшов висновку, що кримінальне провадження належить здійснювати за обов`язкової участі прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого та цивільного позивача.
3.7. Щодо клопотання захисника ОСОБА_7 про виклик свідків.
З урахуванням вимог ч. 2 ст. 315 КПК України, колегія суддів вважає за можливе задовольнити вказане клопотання та здійснити судовий виклик для допиту у якості свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 .
Щодо питання про виклик інших свідків, то суд, із урахуванням позицій сторін, вважає за необхідне вирішити його на стадії судового розгляду після з`ясування обставин, які можуть бути відомі конкретному свідку і мають значення для цього кримінального провадження.
3.8. Щодо поданих в порядку ч. 2 ст. 303 КПК України скарг.
Як згадувалось вище, у підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7, звернувся до суду зі скаргами на рішення, дії та бездіяльність детектива та прокурора. На переконання колегії суддів, їх розгляд під час підготовчого судового засідання неможливий, з огляду на таке.
У ч. 1 ст. 303 КПК України визначений виключний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування до слідчого судді.
Згідно з ч. 2 цієї статті скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які не розглядаються під час досудового розслідування, можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді згідно з правилами ст. 314-316 цього Кодексу.
Аналіз положень ч. 2 ст. 303 КПК України свідчить про те, що ця норма не містить імперативної вимоги щодо обов`язкового розгляду по суті будь-яких скарг у підготовчому судовому засіданні, а лише вказує на можливість такого розгляду з урахуванням завдань підготовчого провадження, повноважень суду та дотримання правил, передбачених ст. 314-316 КПК України (зокрема, на це вказує використане законодавцем формулювання «можуть бути предметом розгляду», а не «розглядається» чи «підлягають розгляду» тощо, а також пряме відсилання до правил ст. 314-316 КПК України).
Водночас, ч. 4 ст. 291 КПК України визначено, що надання суду інших документів, окрім обвинувального акта з визначеними у цій же нормі додатками, до початку судового розгляду забороняється.
Враховуючи мету підготовчого судового засідання, на цій стадії суд не уповноважений здійснювати дослідження та оцінку будь-яких доказів, тим паче тих, які можуть впливати на доведення винуватості або невинуватості особи. Така оцінка надається судом лише після дослідження доказів у ході судового розгляду в порядку, визначеному ст. ст. 89, 94 КПК України.
Ба більше, надання оцінки на стадії підготовчого провадження законності дій прокурорів чи детективів при проведенні певних процесуальних дій чи при винесенні відповідних процесуальних рішень під час досудового слідства у цьому кримінальному провадженні, може бути витлумачене як форма упередженості щодо оцінки доказів, які мають значення для встановлення певних фактів та обставин, на предмет їхньої належності та допустимості.
За таких обставин, суд вважає, що оцінку викладеним у скаргах захисника ОСОБА_7 доводам слід надати під час судового розгляду у порядку ст. ст. 89, 94 КПК України.
3.9. Щодо клопотання прокурора про звернення застави в дохід держави та про застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 застави у більшому розмірі.
Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави у розмірі 331 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 002 268 грн, з покладенням на нього обов`язків: прибувати за кожною вимогою до детектива, прокурора, слідчого судді та суду; повідомляти детектива, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та місця роботи; не відлучатися із Одеської області без дозволу детектива, прокурора та суду; утримуватися від спілкування з свідками ОСОБА_10 та ОСОБА_11 щодо обставин, викладених у повідомленні про підозру ОСОБА_6 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади усі свої паспорти громадянина України для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії вказаних обов`язків було визначено слідчим суддею до 15.05.2024 включно.
На виконання вказаної ухвали за ОСОБА_6 було внесено заставу: 22.03.2024 ОСОБА_16 у розмірі 250 000 грн; 29.03.2024 ОСОБА_17 у розмірі 350 000 грн; 18.04.2024 ОСОБА_6 у розмірі 100 000 грн; 22.04.2024 ОСОБА_18 у розмірі 303 000 грн.
Також цією ухвалою ОСОБА_6 було роз`яснено, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться за викликом до суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави.
Обґрунтовуючи клопотання про необхідність звернення застави в дохід держави, прокурор вказує на те, що 12.02.2024 ОСОБА_6 не прибув на виклик детектива для вручення йому повідомлення про підозру, а також порушив процесуальні обов`язки, покладені на нього ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024, а саме 10.04.2024 не з`явився в судове засідання Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.
Тобто порушення, про які вказує прокурор, мали місце під час досудового розслідування.
Згідно з ч. 9 ст. 182 КПК України питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу.
В той же час, встановлено, що прокурор до слідчого судді із відповідним клопотанням не звертався, як і не ініціював таке клопотання у суді апеляційної інстанції.
Що стосується ініціювання вказаного питання судом, то як вбачається із матеріалів справи, під час розгляду апеляційної скарги захисника ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024, Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду питання про звернення застави в дохід держави - не ставилось та не розглядалось.
Натомість, суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч. 1 ст. 139 КПК України, у зв`язку з тим, що ОСОБА_6 не з`явився без поважних причин та не повідомив про причини свого неприбуття, наклав на нього грошове стягнення у передбаченому законом розмірі.
Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до положень ч. 9 ст. 182 КПК України ініціювання судом питання про звернення застави в дохід держави є правом суду, а не його обов`язком.
В той же час, станом на 04.06.2024 після надходження обвинувального акта до Вищого антикорупційного суду колегією суддів було призначено чотири підготовчих судових засідання, в які ОСОБА_6 з`являвся, тому суд не може констатувати будь-яку системність щодо невиконання обвинуваченим обов`язку прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд.
Також, прокурором не надано жодних доказів, як і б свідчили про невиконанням обвинуваченим ОСОБА_6 будь-яких інших покладених на нього обов`язків.
Таким чином, судом не встановлено підстав для звернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_6 у сумі 1 002 268 грн у дохід держави.
Щодо вимоги клопотання прокурора про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі, то колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 10 ст. 182 КПК України у разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч. 7 ст. 194 КПК України.
В той же час, застава, внесена за ОСОБА_6 відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024, не була звернена в дохід держави.
Станом на 04.06.2024 діючий запобіжний захід у виді застави у визначеному слідчим суддею розмірі, в повному обсязі забезпечує належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 та виконання ним покладених на нього обов`язків.
Таким чином, суд вважає, що відсутня необхідність у визначенні ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі.
3.10. Щодо клопотання захисника про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистої поруки.
Згідно з ч. 1 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.
Вирішуючи питання про можливість зміни раніше обраного обвинуваченому запобіжного заходу у виді застави на більш м`який запобіжний захід у виді особистої поруки, суд досліджує обставини, які можуть свідчити про відсутність та/або зменшення ризиків, встановлених ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024, якою до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у виді застави.
При цьому, з огляду на стадію розгляду кримінального провадження, суд не буде вдаватись до оцінки обґрунтованості підозри щодо ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Із дослідженої судом ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 15.03.2024 вбачається, що слідчим суддею було встановлено існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик: переховування від органів досудового розслідування та/або суду; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи зменшення ризику переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та суду, захисник вказує на розмір заощаджень, які обвинувачений вказав у своїй декларації за 2023 рік, а також на те, що обвинувачений впродовж 2022-2024 років неодноразово перетинав державний кордон, однак щоразу повертався до України.
Колегія суддів вважає, що розмір заощаджень ОСОБА_6, які він вказав у своїй декларації, жодним чином не свідчить про відсутність чи зменшення ризику переховування від органу досудового розслідування чи суду.
Більше того, із декларації обвинуваченого за 2023 рік вбачається наявність у подружжя ОСОБА_19 достатньої кількості готівкових коштів, значної частини нерухомого майна, зокрема квартири у Греції, транспортних засобів та іншого цінного рухомого майна, що у своїй сукупності свідчить про можливість обвинуваченого проживати за межами України у випадку прийняття ним рішення переховуватись від органів досудового розслідування чи суду.
Щодо доводів захисника про те, що ризик впливу на свідків та ризик перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином нівельований тим, що відомостей до ЄРДР за фактом впливу на свідків внесено не було, а також, що прокурором не надано доказів на підтвердження існування таких ризиків, то колегія суддів зазначає, що при визначенні ризиків кримінальний процесуальний закон не вимагає беззаперечних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза будь-яким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити.
Відповідно до положень ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Не можуть бути визнані доказами відомості, що містяться в показаннях, речах і документах, які не були предметом безпосереднього дослідження суду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Оскільки в цьому кримінальному провадженні свідки недопитані, то у суду існують підстави вважати, що існує ризик впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні як безпосередньо обвинуваченим так і опосередковано, зокрема, з використанням своїх зв`язків, з метою зміни чи відмови від наданих ними показань.
Щодо посилань захисника ОСОБА_7 та поручителя ОСОБА_13 на необхідність виїзду ОСОБА_6 за межі України у зв`язку із службовою необхідністю, то колегія суддів звертає увагу на те, що така потреба не може слугувати безумовною підставою для зміни запобіжного заходу.
Захисником у клопотанні про зміну запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді поруки, вказано лише одного поручителя - ОСОБА_13 . Також до суду надійшла заява виключно однієї особи - ОСОБА_13, який клопотав до суду про взяття ОСОБА_6 на поруки.
Відповідно до ч. 2 ст. 180 КПК України кількість поручителів визначає суд, який обирає запобіжний захід. Наявність одного поручителя може бути визнано достатньою лише в тому разі, коли ним є особа, яка заслуговує на особливу довіру.
В той же час, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що народний депутат України ОСОБА_13 заслуговує на особливу довіру.
Доводи захисника ОСОБА_7 про те, що ОСОБА_13 заслуговує на особливу довіру оскільки неодноразово був обраний народним депутатом України колегія суддів, вважає недостатніми для такого висновку.
Таким чином, стороною захисту не було доведено зменшення чи зникнення ризиків, встановлених під час обрання ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави.
Також колегія суддів вважає, що застосування інших більш м`яких запобіжних заходів ніж застава, не будуть сприяти досягненню дієвості цього кримінального провадження.
??. Висновки суду
4.1. Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
4.2. Вирішивши питання, пов`язані з підготовкою до судового розгляду та встановивши відсутність обставин, які б унеможливили призначення цього кримінального провадження до судового розгляду, суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду у зазначеному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 31, 42, 176-177, 180, 182, 194, 314 - 316, 331, 369, 372, 376 КПК України, колегія суддів,
ПОСТАНОВИЛА:
Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52024000000000152 від 29.03.2024, за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, на 10 год. 00 хв. 07.06.2024 у приміщенні Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, Берестейський проспект, 41.
Судовий розгляд проводити в одноособовому складі суду у відкритому судовому засіданні.
Матеріали справи передати до відділу забезпечення функціонування автоматизованої системи та електронного суду управління документообігу та організаційного забезпечення Вищого антикорупційного суду для зменшення кількісного складу суду шляхом повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Доручити філії Державної установи «Центр пробації» в Одеській області (адреса: 65091, м. Одеса, вул. Разумовська, 37) протягом десяти робочих днів з дня отримання копії даної ухвали скласти та подати до суду досудову доповідь щодо обвинуваченого ОСОБА_6 .
Визнати управління справами Апарату Верховної Ради України цивільним позивачем.
Здійснювати судовий розгляд за участі прокурора, обвинуваченого, його захисника, представника потерпілого та цивільного позивача.
У задоволенні клопотання прокурора другого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_9 про звернення застави в дохід держави і застосування до обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави більшого розміру - відмовити.
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді застави на запобіжний захід у виді особистої поруки - відмовити.
Клопотання захисника ОСОБА_7 про здійснення судового виклику певних осіб для допиту у якості свідків - ОСОБА_14 та ОСОБА_15 - задовольнити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1 Судді: ОСОБА_2 ОСОБА_3