- Presiding judge (HACC): Shkodin Ya.V.
справа №991/4642/24
провадження №1-кс/991/4680/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«31» травня 2024 року м. Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, прокурора ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, захисника - адвоката ОСОБА_5, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Національного бюро Третього підрозділу детективів Четвертого Головного підрозділу Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_6, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3, про застосування запобіжного заходу у вигляді застави у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24 березня 2021 року стосовно:
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Рудка, Лохвицького району Полтавської обл., громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання детектива.
Обставини, якими обґрунтоване клопотання прокурора
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42021172060000006 від 24 березня 2021 року за підозрою ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Так, за версією органу досудового розслідування, в.о. директора Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства «Потавапаливо» (далі - ПОКВКП «Полтавапаливо») ОСОБА_4, зловживаючи службовим становищем, з метою одержання неправомірної вигоди ТОВ «Євробіт» та фізичними особами, які її контролюють, всупереч інтересам служби, незаконно відчужив на користь вказаного товариства шість об`єктів нерухомого майна, що знаходились у спільній (комунальній) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та закріплювалися за ПОКВКП «Полтавапаливо» на праві господарського відання, чим завдав тяжких наслідків охоронюваним законом правам та інтересам територіальної громади в особі Полтавської обласної ради у вигляді матеріальної шкоди (збитків) на суму 12 731 155 грн. При цьому, за твердженням органу досудового розслідування, частину незаконно відчуженого ОСОБА_4 комунального майна 09 грудня 2020 року ТОВ «Євробіт» продано громадянину ОСОБА_7 за ціною 508 058 грн, який в свою чергу 11 березня 2024 року продав їх сину ОСОБА_4 за 825 000 грн. Відповідно до показів нотаріуса, питаннями, пов`язаними з оформлення договору купівлі-продажу нерухомого майна займався безпосередньо ОСОБА_4
Про підозру у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 повідомлено 29 травня 2024 року. Обґрунтованість такої підозри, за твердженням детектива, повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.
Мотивуючи необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави, детектив у клопотанні зазначив, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого корупційного злочину, який передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років. Метою застосування до підозрюваного запобіжного заходу, згідно зі ст. 177 КПК України, детектив визначає забезпечення його належної процесуальної поведінки, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Підставою застосування запобіжного заходу в клопотанні визначено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, а також суттєвий ступінь вказаних ризиків.
Враховуючи викладене, для нівелювання зазначених в клопотанні ризиків, на думку детектива, необхідним є застосування до підозрюваного запобіжного заходу у виді застави, а застосування до нього більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти цим ризикам. При цьому, з огляду на тяжкість та специфіку кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, дані про особу підозрюваного та його майновий стан, детектив вважає за необхідне визначити йому заставу у розмірі 4204 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 12 729 712 грн, оскільки внесення застави саме в такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та не є непомірним для нього.
Крім того, у клопотанні зазначено, що наведені обставини обґрунтовують необхідність покладення на ОСОБА_4 обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
Позиція сторін у судовому засіданні
В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримала та просила його задовольнити з підстав, викладених у ньому.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 висловили своє ставлення щодо тверджень прокурора про обґрунтованість пред`явленої ОСОБА_4 підозри у вчиненні інкримінованого йому злочину, зазначивши, серед іншого, що якщо в діях ОСОБА_4 і є склад якогось злочину, то це «халатне відношення» до своїх обов`язків, адже своїми діями він лише намагався врегулювати господарську діяльність підприємства в законний спосіб, без злочинного умислу на відчуження майна. Сторона захисту також просила врахувати те, що ОСОБА_4 є інвалідом ІІІ, нагороджений почесною грамотою Новосанжарської районної ради, є добровольцем територіальної оборони, жодним чином не перешкоджав та не переховувався від органу досудового розслідування, як і не здійснював жодного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні, тим більше, що у ПОКВКП «Полтавапаливо» він більше не працює. Запропонований стороною обвинувачення розмір застави є непомірним для ОСОБА_4, враховуючи також те, що його єдиним доходом на даний час є пенсія. За таких обставин, підозрюваний та його захисник просили клопотання задовольнити частково, застосувавши до ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, а у разі якщо слідчий суддя прийде до висновку про необхідність застосування до нього запобіжного заходу у вигляді застави - визначити її у розмірі 240 000 грн. Підозрюваний додатково зазначив, що його син купив майно, про яке йдеться у клопотанні детектива, через третю особу - у ОСОБА_7, з яким він був знайомий, але без його відома, тож підозрюваний був здивований коли дізнався про цю обставину.
Встановлені обставини, мотиви і оцінка слідчого судді
Заслухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя зазначає про наступне.
Зі змісту ст. 131 КПК України, з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення,до яких віднесені, зокрема, і запобіжні заходи.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ч. 2 ст. 177 КПК України).
Отже, умовою, без якої неможливе вирішення питання про застосування запобіжного заходу, є підозра у вчиненні особою кримінального правопорушення, яка, власне, випливає зі змісту процесуального рішення прокурора, слідчого (за погодженням з прокурором), яке ґрунтується на зібраних під час досудового розслідування доказах та в якому формується твердження (припущення) про причетність певної особи до вчинення кримінального правопорушення, засноване на результатах розслідування, з повідомленням про це такій особі та роз`ясненням її прав і обов`язків в порядку ст.ст. 276-279 КПК України.
Відповідно до витягу з ЄРДР від 23 травня 2024 року, досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021172060000006 розпочато 24 березня 2021 року. В його межах письмове повідомлення про підозру ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, складено старшим детективом НАБУ за погодженням з прокурором САП та вручено підозрюваному 29 травня 2024 року. Отже, він набув статус підозрюваного у цьому кримінальному провадженні в розумінні ст. 42 КПК України з 29 травня 2024 року і стосовно нього може розглядатися питання про застосування запобіжного заходу.
Щодо обґрунтованості підозри
Вирішуючи питання стосовно того, чи є пред`явлена ОСОБА_4 підозра обґрунтованою, встановлення чого визначено ч. 2 ст. 177 КПК Україниоднією з обов`язкових підстав для застосування запобіжного заходу, слідчий суддя виходить з наступного.
Кримінальне процесуальне законодавство України не дає визначення поняття «обґрунтована підозра», а тому, в силу приписів ч.5 ст. 9 КПК України, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини під час вирішення питання щодо наявності обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення.
З точки зору такої практики Європейського суду з прав людини, обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що обґрунтовують засудження особи, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачень (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Лабіта проти Італії», «Мюррей проти Сполученого Королівства», «Ільгар Маммадов проти Азейбарджану», «Нечипорук і Йонкало проти України»).
ОСОБА_4 у цьому кримінальному провадженні підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.
Оскільки кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, слідчий суддя, вирішуючи питання щодо обґрунтованості підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінального правопорушення, не встановлює наявність в його діях складу злочину та ступінь його вини, оцінюючи докази з точки зору їх достатності і допустимості, тобто не вирішує ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, а лише об`єктивно та розумно оцінює отримані докази за своїм внутрішнім переконанням та визначає, чи виправдовують вони в своїй сукупності проведення досудового розслідування та чи дозволяють встановити причетність особи до вчинення кримінального правопорушення, яка є вірогідною та достатньою для застосування до неї запобіжного заходу.
З метою встановлення наявності чи відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 зазначеного вище кримінального правопорушення, слідчим суддею досліджені наявні в матеріалах клопотання докази та проаналізовано доводи, викладені у клопотанні і роз`яснені в судовому засіданні.
Так, як вбачається зі змісту клопотання, версія слідства полягає в тому, що у невстановлений досудовим розслідуванням час у в.о. директора ПОКВКП «Полтавапаливо» ОСОБА_4 виник злочинний умисел, направлений на зловживання службовим становищем з метою одержання неправомірної вигоди ОСОБА_8, ОСОБА_9, а також підконтрольними їм юридичними особами шляхом відчуження об`єктів нерухомого майна, що знаходяться у спільній (комунальній) власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавської області та закріплюються за ПОКВКП «Полтавапаливо» на праві господарського відання. Зокрема, за твердженням сторони обвинувачення, в порушення вимог Статуту (в новій редакції), не отримавши дозволу Полтавської обласної ради, ОСОБА_4 06 червня 2020 року уклав договір ТОВ «Євробіт» про надання поворотної фінансової допомоги на суму 1 890 000 грн, усвідомлюючи відсутність можливості повернення комунальним підприємством отриманих грошових коштів та погодившись на умову щодо терміну її повернення - один місяць. Листом від 10 липня 2020 року директор ТОВ «Євробіт» ОСОБА_9 направив ОСОБА_4 вимогу щодо повернення зазначених коштів протягом одного календарного дня, на що останній листом від 13 липня 2020 року попрохав надати відстрочку у сплаті вказаних коштів строком на один місяць, однак ОСОБА_9 того ж дня відповідним листом повідомив ОСОБА_4 про відсутність можливості надати відстрочку на будь-який строк та зазначив, що, у зв`язку з невиконанням ПОКВКП «Полтавапаливо» договірних умов в добровільному порядку, ТОВ «Євробіт» вимушене звернутися до суду, після чого ТОВ «Євробіт» звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою від 14 липня 2020 року щодо стягнення з ПОКВКП «Полтавапаливо» грошових коштів у сумі 1 890 000 грн та судового збору в сумі 28 350 грн. В свою чергу, ОСОБА_4, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, усвідомлюючи відсутність можливості у короткі строки повернення комунальним підприємством отриманих грошових коштів, зловживаючи своїм службовим становищем, 21 серпня 2020 року підписав « Мирову угоду на стадії судового провадження по справі розпочатої Господарським судом Полтавської області 917/1150/20» та таким чином погодився на її умови, відповідно до яких ПОКВКП «Полтавапаливо» зобов`язується та гарантує в строк до 01 жовтня 2020 року погасити перед ТОВ «Євробіт» свою заборгованість шляхом сплати вказаної суми на банківський рахунок товариства або передачі у його власність нерухомого майна, яке перебуває на балансі, оперативному управлінні ПОКВКП «Полтавапаливо» та має відповідну оціночну вартість. Ухвалою вказаного суду від 25 серпня 2020 року затверджено Мирову угоду та провадження у справі закрито. В подальшому постановою Східного апеляційного господарського суду від 06 червня 2023 року у справі №917/1429/21 визнано недійсним договір про надання поворотної фінансової допомоги від 09 червня 2020 року. Водночас, постановою Східного апеляційного господарського суду від 27 травня 2021 року скасовано ухвалу Господарського суду Полтавської області від 25 серпня 2020 року у справі №917/1150/20 та направлено справу на розгляд Господарського суду Полтавської області. При цьому, після постановлення ухвали Господарського суду Полтавської області від 25 серпня 2020 року у справі №917/1150/20 ОСОБА_4, не вчинивши жодних дій, направлених на виконання Мирової угоди шляхом сплати вказаної вище суми на банківський рахунок ТОВ «Євробіт», продовжив реалізацію свого злочинного умислу, зокрема, в порушення положень Статуту ПОКВКП «Полтавапаливо» та норм законодавства, діючи всупереч інтересам служби, одноосібно, без згоди власника, здійснив відчуження комунального майна на користь ТОВ «Євробіт» в особі директора ОСОБА_9 . При цьому, вартість відчужених виробничих будинків з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною сумою 1 794 874 грн, визначена оцінювачем ФОП ОСОБА_11, на підставі договору від 12 червня 2020 року, укладеного між ним та ОСОБА_4, втім відповідно до висновку експертів за результатами проведення комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи від 23 грудня 2022 року, звіти про оцінку вказаних шести об`єктів нерухомого майна, складені оцінювачем ОСОБА_11, класифікуються як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки. При цьому, в ході досудового розслідування, за результатами проведення судових експертиз, встановлено ринкову вартість нерухомого майна, що було відчужене ОСОБА_4 на користь ТОВ «Євробіт». Так, відповідно до висновків відповідних оціночно-будівельних експертиз, загальна ринкова вартість переданого ПОКВКП «Полтавапаливо» майна становить 14 536 029 грн. Згідно з висновком комплексної судової оціночно-будівельної та економічної експертизи від 23 грудня 2022 року, внаслідок передачі об`єктів нерухомого майна ТОВ «Євробіт» територіальній громаді в особі Полтавської обласної ради завдано матеріальну шкоду в сумі 12 731 155 грн.
Дослідивши обставини вчинення зазначеного вище кримінального правопорушення та можливу роль ОСОБА_4 у ньому, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації його дій, виходячи лише з фактичних обставин, які містяться в поданих та досліджених в судовому засіданні матеріалах, слідчий суддя переконався в тому, що аналіз представлених матеріалів пов`язує підозрюваного зі злочином, доводячи причетність до нього в такій мірі, що виправдовує подальше розслідування (з урахуванням положень статуту ПОКВКП «Полтавапаливо» (п.6.2, т.1, а.с.37), службових обов`язків директора (т.1, а.с.84-87), датою створення ТОВ «Євробіт» (02.06.2020, т.1, а.с.29) та датою укладення договору про надання поворотної фінансової допомоги №5 (т.1, а.с.109-111), відсутністю розумних пояснень стосовно необхідності (потреби, доцільності) обрання, в якості кредитора саме ТОВ «Євробіт», з урахуванням, у тому числі розміру його статутного капіталу (1000 грн), подальше звернення до господарського суду та укладення мирової угоди (т.1, а.с.146-149) та набуття у власність близькою особою підозрюваного ОСОБА_4 комунального майна (т.3, а.с.139 - 142) за заниженою ціною (т.2, а.с.71 - (137) - 141) містить достатньо ознак, щоб стверджувати на цьому етапі про спланованість (штучність) виведення майна з комунальної власності) та встановлює можливість вирішення питання про застосування стосовно нього запобіжного заходу, а тому слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість підозри щодо можливого вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, в межах даного кримінального провадження.
При вирішенні питання про обґрунтованість підозри слідчий суддя враховує твердження і сторони захисту про обізнаність керівництва області про тяжкий фінансовий стан ПОКВКП «Полтавапаливо» та процедуру врегулювання спору у господарському суді, а також позицію стосовно необґрунтованості висновку експертів про вартість комунального майна (6 об`єктів), але ці факти не спростовують попередніх висновків про спланованість дій і протягом подальшої перевірки орган досудового розслідування зобов`язаний ретельно їх перевірити та/або врахувати чи спростувати.
Крім встановлення обґрунтованості пред`явленої особі підозри, положеннями ст.ст. 177, 178, 194 КПК України визначена необхідність дослідження слідчим суддею під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу і таких обставин: підстави вважати, що існує хоча б один із ризиків кримінального провадження, на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; індивідуальні обставини підозрюваного та особливості інкримінованого кримінального правопорушення.
Щодо ризиків кримінального провадження
У сфері кримінального провадження поняття ризику можливо характеризувати, передусім, як небезпеку, пов`язану із обґрунтованою ймовірністю вчинення особою спроб протидії кримінальному провадженню,якої слід уникати. Саме в такому значенні, на думку слідчого судді, доцільно розуміти ризики, виокремлені у ч. 1 ст. 177 КПК України як конкретні небажані для кримінального провадження наслідки поведінки підозрюваних, що заважають виконанню завдань кримінального провадження.
Отже, з метою усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому, слідчий суддя оцінює вірогідність та реальну можливість здійснення підозрюваним спроб протидіяти кримінальному провадженню у формах, визначених ч.1 ст. 177 КПК України, та у разі існування високої ступені ймовірності позапроцесуальних дій підозрюваного, застосовуючи стандарт достатності підстав, встановлює наявність таких ризиків.
Ризики, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій. При цьому, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Обов`язок обґрунтування ризиків кримінального провадженняпокладено КПК України на слідчого, прокурора.
Обґрунтовуючи клопотання про застосування запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_4, детектив в клопотанні та прокурор в судовому засіданні послалися на існування ризиків того, що він може: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.
Під час перевірки наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК, у кримінальному провадженні №42021172060000006 стосовно підозрюваного ОСОБА_4, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Щодо ризику переховування від органів досудового розслідування та суду
Ризик переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду є основним ризиком, який обґрунтовує необхідність вжиття запобіжних заходів.
Досліджуючи практику Європейського суду з прав людини, можливо дійти висновку, що небезпеку переховування від правосуддя необхідно визначати з урахуванням низки релевантних чинників, серед яких доцільно виокремити особистість обвинуваченого, його моральні якості та переконання, майновий стан і зв`язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування, його міжнародні контакти у поєднанні із загрозою суворості можливого покарання (рішення у справах «Пунцельт проти Чехії», «В. проти Швейцарії).
Зазначаючи у своєму клопотанні про існування цього ризику, детектив посилається на тяжкість злочину, який інкримінується ОСОБА_4, та суворість передбаченої санкції, що, на думку детектива, може бути підставою та мотивом для підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_4 має паспорти громадянина України для виїзду за кордон, при цьому один з них оформлений ОСОБА_4 (як і його дружиною) після проведення обшуку у його домоволодінні та вилучення належних йому мобільного телефона і ноутбука. До того ж, протягом 2020-2024 років ОСОБА_4 (як і його дружина) неодноразово здійснював перетини державного кордону в різних напрямках, в тому числі шість разів після початку повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, що свідчить про його можливість здійснити виїзд за межі України, незважаючи на обмеження, введені у зв`язку з воєнним станом. При цьому, син ОСОБА_4 ще у грудні 2023 року та його дружина у березні 2024 року виїхали за межі України та до теперішнього часу не поверталися. У клопотанні також зазначено, що 14 березня 2024 року з телефона iPhone НОМЕР_1, який належить ОСОБА_4, виконано пошукові запити та переглянуто ряд статей у мережі інтернет щодо придбання нерухомого майна за кордоном та оформлення громадянства іншої країни, зокрема: «Гражданство Румынии: оформление с миграционным юристом»; «Гражданство Болгарии: оформление гражданства ЕС»; «Недвижимость Дубая от застройщика - Агентство Provident Real Estate», а 09 лютого 2024 року син ОСОБА_4 в ході переписки у мобільному додатку Telegram відправив йому повідомлення щодо продажу ділянки у місті Торрев`єха, Іспанія, вартістю 110 000 Євро. Крім того, 07 травня 2024 року за допомогою належного ОСОБА_4 ноутбука виконано пошукові запити та переглянуто ряд статей у мережі інтернет щодо пошуку роботи у Іспанії та облаштування там побуту, зокрема: «чи можливо в Іспанії найти роботу медсестри переселенцям з україни»; «Как выучить испанский язык: лучшие советы и способи изучения»; «Іспанія для українців у 2024 році: як оформити захист, соціальна підтримка, житло, робота та основні правила для біженців». У зв`язку з цим, детектив у клопотанні звернув увагу на те, що дружина ОСОБА_4 працевлаштована у КП «3-я міська клінічна лікарня Полтавської міської ради». Встановлено також, що 02 травня 2024 року ОСОБА_4 в ході переписки з сином у мобільному додатку Viber відправив йому текст повідомлення щодо продажу власного автомобіля марки Maxda СХ-5 2021 року, вартість 28200 доларів США, продаж у зв`язку з виїздом, та попрохав виставити вказане повідомлення в мережі інтернет. В подальшому вказане оголошення 07 травня 2024 року розміщено на інтернет-сайті ІНФОРМАЦІЯ_2, для приховування факту продажу авто ОСОБА_4 зазначив у оголошенні телефон своєї дружини.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею встановлено, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На думку слідчого судді, на початкових етапах притягнення особи до кримінальної відповідальності очікування можливого суворого покаранняв сукупності з обсягом доказів причетності підозрюваного до скоєння злочину, саме по собі може бути реальним мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується з позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
Отже, вирішуючи питання щодо застосування запобіжного заходу, слідчий суддя враховує покарання, що передбачене законом за вчинення злочину, який інкримінуються ОСОБА_4 та, оцінюючи його у сукупності з іншими наведеними вище обставинами, встановленими в ході розгляду клопотання, приходить до висновку про наявність ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Щодо ризику незаконного впливу на свідків, потерпілого у цьому кримінальному провадженні
Посилаючись у своєму клопотанні на зазначений ризик, детектив вказав, що ОСОБА_4 в силу того, що він займав керівні посади на ПОКВКП «Полтавапаливо», здобув значний авторитет та широке коло знайомств серед керівництва органів місцевого самоврядування та виконавчої влади Полтавської області, зокрема керівництва Полтавської обласної ради та Полтавської обласної військової адміністрації, депутатів Полтавської обласної ради, а отже, використовуючи свої зв`язки, він може як особисто, так і опосередковано впливати на свідків та представників потерпілого у даному кримінальному провадженні, узгоджувати та координувати дії, які направлені на викривлення значимих даних для кримінального провадження шляхом висловлення прохання, підкупу, погроз, тиску на учасників кримінального провадження тощо. В тому числі, на переконання сторони обвинувачення, ОСОБА_4 може спробувати вплинути і на не встановлених станом на сьогодні свідків, зокрема працівників ПОКВКП «Полтавапаливо», які в минулому були його підлеглими та яким можуть бути відомі обставини незаконного відчуження комунального майна на користь ТОВ «Євробіт».
Перевіряючи наявність зазначеного ризику, слідчий суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме: спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).
Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання, або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 цього Кодексу (частина 4 статті 95 КПК України).
Отже, на переконання слідчого судді, ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й продовжує існувати на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, крім випадків неможливості отримання безпосередньо судом таких показань внаслідок обставин, пов`язаних із введенням воєнного стану на території України. За таких обставин, заборона спілкуватися з певними визначеними особами, як наслідок встановлення ймовірного впливу на них, є об`єктивною необхідністю забезпечення «недоторканості» показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність.
На думку слідчого судді, з метою подальшого безперешкодного розслідування по встановленню усіх обставин у цьому провадженні, необхідно обмежити підозрюваного у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру, а покладений на підозрюваного обов`язок не буде занадто обтяжливим.
При цьому, слідчий суддя вважає недоцільним перевіряти зв`язок кожної особи з підозрюваним, її роль, досліджувати/перевіряти інформацію, якою вона володіє тощо, а обмежується на цьому етапі розслідування лише посиланням на запропонований органом досудового розслідування перелік. Разом з цим, підозрюваний не позбавлений можливості в подальшому ставити перед слідчим суддею питання щодо помилковості/недоцільності/об`єктивної потреби у спілкуванні, внесення певної особи (іб) до цього переліку.
Щодо ризику вчинити інше кримінальне провадження
На переконання сторони обвинувачення, зазначений ризик існує у зв`язку з наявністю обґрунтованого ризику впливу з боку ОСОБА_4 на свідків та представників потерпілого, що може бути вчинений шляхом перешкоджання з`явленню свідків до суду, органів досудового розслідування, примушування їх до відмови від давання показань, а також до давання завідомо неправдивих показань шляхом погрози вбивством, насильством, знищенням майна цих осіб чи їх близьких родичів або розголошення відомостей, що їх ганьблять, або підкуп свідка, потерпілого чи експерта з тією самою метою, а також погроза вчинити зазначені дії з помсти за раніше дані показання чи висновок, що містить ознаки самостійного кримінального правопорушення, передбаченого ст. 386 КК України.
Втім, слідчий суддя не може погодитись з доведенням наявності зазначеного ризику, оскільки сторона обвинувачення при доведенні його існування не надала відповідних підтверджень зазначеному, а обмежилась лише висловленням припущень про можливе вчинення іншого кримінального провадження.
За таких обставин, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання, існують певні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, на які посилається сторона обвинувачення у поданому клопотанні.
Щодо інших обставин, які враховуються при застосуванні запобіжного заходу
Зі змісту ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі ті, що перелічені у п.п. 1-12 цієї статті.
Дослідивши надані сторонами кримінального провадження відомості, слідчий суддя під час застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу враховує, що станом на момент розгляду цього клопотання він досяг 62-річного віку, є громадянином України, інвалідом ІІІ групи, має міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання.
Підозрюваний ОСОБА_4 раніше не судимий, відомості про застосування до нього раніше запобіжних заходів та про наявність повідомлення йому про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення слідчому судді не надано. Крім того, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про можливе вчинення ним кримінальних правопорушень і тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання його винуватим.
Недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам
Слідчим суддею встановлено, що стороною обвинувачення загалом доведена можлива причетність ОСОБА_4 до вчинення інкримінованого йому злочину, а також вірогідність існування ризиків стосовно вчинення ним дій, передбачених ст. 177 КПК України, що свідчить про наявність підстав для застосування до нього запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
В межах даного кримінального провадження ОСОБА_4 підозрюється, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, який відносяться до категорії тяжких злочинів та карається, зокрема позбавленням волі на строк до шести років.
Слідчий суддя враховує ступінь впливу на особу та рівень її обмежень, пов`язаних із застосуванням запобіжного заходу, а тому можливість та необхідність його застосування потребує ретельного аналізу щодо наявності таких відомостей, які можуть його виправдати.
Отже, слідчому судді належить зважити встановлені під час розгляду клопотання обставини таким чином, щоб збалансувати конкуруючі у цьому кримінальному провадженні інтереси з дотриманням принципів змагальності та рівності сторін.
Аналізуючи викладене вище, враховуючи, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні злочину, що передбачає покарання у виді позбавлення волі та, беручи до уваги, що підозрюваний, з метою ухилення від органу досудового розслідування та суду має реальну можливість змінити місце свого перебування, а також впливати на свідків, застосування більш м`яких запобіжних заходів, ніж застава не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.
Враховуючи встановленні в ході розгляду клопотання обставини та інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, слідчий суддя приходить до висновку, що особисте зобов`язання та особиста порука не відповідають тяжкості кримінального правопорушення, у якому підозрюється особа, і не зможуть уберегти від встановлених у цьому кримінальному провадженні ризиків.
З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги тяжкість кримінального правопорушення, інкримінованого підозрюваному ОСОБА_4, визнані доведеними встановлені у ході досудового розслідування ризики, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, слідчий суддя виключає об`єктивну можливість застосування до нього іншого більш м`якого запобіжного заходу, у зв`язку з чим приходить до висновку про обґрунтованість клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави.
Щодо розміру застави
Відповідно до ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не має бути таким, що є завідомо непомірним та призвело б до неможливості виконання ним застави.
Визначаючи розмір застави, який необхідно встановити, застосовуючи до підозрюваного цей вид запобіжного заходу, слідчий суддя враховує практику Європейського суду з прав людини, яка свідчить про те, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не лише права підозрюваного, але й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Зі змісту рішень Європейського суду з прав людини, зокрема у справах «Мангурас проти Іспанії», «Істомін проти України», гарантії, передбачені п. 3 ст. 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активів та його взаємовідносини в професійному середовищі, яке сформувало обставини для такої діяльності, з метою забезпечення ефективності даного заходу, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості), при якому перспектива втрати застави, у разі неявки в судове засідання, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.
Отже, розмір застави повинен бути достатнім стримуючим фактором для підозрюваного щоб не здійснити втечу. При цьому, не допускається встановлення такого розміру застави, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави і перетворюється на безальтернативне ув`язнення.
У клопотанні детектив, посилаючись на тяжкість та специфіку вчиненого кримінального правопорушення, високий фінансовий стан підозрюваного (з 1 кварталу 1998 року по 4 квартал 2021 року підозрюваному нараховано доходи у сумі 1 638 557,67 грн; він володіє житловим будинком загальною площею 54 кв. м., земельною ділянкою загальною площею 350 кв. м., гаражем загальною площею 24 кв. м. у м. Полтаві та автомобілем MAZDA СХ-5 2021 року орієнтовною вартістю 27 000 доларів США), можливість розпоряджатися додатковими матеріальними ресурсами, які офіційно йому не належать, але знаходяться під його контролем (дружині підозрюваного з 1 кварталу 1998 року по 1 квартал 2024 року нараховано доходи у сумі 1 536 271,20 грн, вона володіє квартирою загальною площею 33,5 кв. м. у м. Полтаві, житловим будинком загальною площею 85,1 кв. м. та п`ятьма земельними ділянками у Сумській області; підозрюваним 03 квітня 2024 року від імені сина продано квартиру у м. Полтаві за 1 620 000 грн, а 14 лютого 2024 року від імені невістки - квартиру у м. Полтаві за 942 300 грн; син підозрюваного 09 лютого 2021 року надав ОСОБА_12 позику у сумі 2 160 600 грн, а 11 березня 2021 року придбав частину незаконно відчуженого підозрюваним майна за 825 000 грн), дані про особу підозрюваного, розмір матеріальної шкоди, завданої територіальній громаді в особі Полтавської обласної ради (12 731 155 грн), а також на обставини кримінального правопорушення та нездатність застави у межах, визначених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 12 729 712 грн, що складає 4204 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Втім, вирішуючи питання щодо визначення розміру застави, який буде відповідним і достатнім, а також прийнятним, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини та відомостей щодо сімейного, майнового і соціального стану підозрюваного ОСОБА_4, тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого він підозрюється, слідчий суддя приходить до висновку, що запропонована стороною обвинувачення застава у розмірі 12 729 712 грн не пов`язується з майновим станом підозрюваного, не співвідноситься за розміром зі встановленими слідчим суддею ризиками, а тому є невиправдано високою та завідомо непомірною.
Слідчий суддя звертає увагу органу досудового розслідування, що будь-яке обмеження прав осіб не може досягатися за рахунок та на шкоду принципу змагальності сторін, а мета такого обмеження жодним чином не пов`язана з досягненням «вразливого стану» у будь-якої особи, а тому прохання про застосування до особи великого розміру застави повинно бути розумним з погляду її розміру та адекватною обстановці вчинення правопорушення і отриманим відомостям.
Отже, з урахуванням наведеного, а також тяжкості кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_4, та його ролі у вчиненні злочину, на переконання слідчого судді, застава в розмірі 1 890 000 грн буде співмірною встановленим слідчим суддею в ході розгляду клопотання обставинам, не є завідомо непомірною для підозрюваного ОСОБА_4 (у тому числі спромігся відшукати кредитора ТОВ «Євробіт» та укласти договір поворотної фінансової допомоги в сумі 1 890 000 грн) та забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку і запобігатиме існуючим ризикам.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, для зменшення наведених вище ризиків на підозрюваного слід покласти обов`язки, передбачені цією нормою, необхідність застосування яких стороною обвинувачення доведено.
Отже, на підозрюваного покладаються такі обов`язки: прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою; не відлучатись з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ; здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну; носити електронний засіб контролю.
На переконання слідчого судді, визначений розмір застави, у поєднанні з покладеними обов`язками, повністю нівелюють усі заявлені та встановлені ризики і в змозі урівноважити інтереси сторін щодо запобігання вчиненню дій, спрямованих на перешкоджання розслідуванню кримінального провадження з одного боку та щодо забезпечення можливості захищатися від кримінального переслідування належним чином - з іншого.
Оскільки за правилами ст. 194 КПК України, обов`язки, передбачені ч.ч. 5, 6 цієї статті, можуть бути покладені на підозрюваного на строк не більше двох місяців, а також враховуючи строк досудового розслідування даного кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку про визначення терміну дії покладених на ОСОБА_4 обов`язків до 29 липня 2024 року, тобто в межах такого строку досудового розслідування.
З огляду на викладене, слідчий суддя дійшов висновку про часткове задоволення клопотання детектива про застосування запобіжного заходу.
Розглядаючи зазначене клопотання, слідчий суддя надав відповіді на всі вагомі аргументи сторін кримінального провадження.
Окремо слід зауважити, що згідно зі ст. 198 КПК України, висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання старшого детектива ОСОБА_6 - задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 1 890 000 (один мільйон вісімсот дев`яносто тисяч) грн.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_4 такі обов`язки:
1.прибувати до детектива, прокурора та суду за кожною вимогою;
2.не відлучатись з Полтавської області, в якій він проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
3.повідомляти детектива, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
4.утримуватися від спілкування зі свідками: ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19 ;
5.здати на зберігання до відповідних органів державної влади свої паспорти для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;
6.носити електронний засіб контролю.
Термін дії обов`язків, покладених слідчим суддею, визначити до 29 липня 2024 року, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням покладених на підозрюваного обов`язків покласти на прокурорів, що здійснюють процесуальне керівництво досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні №42021172060000006 від 24 березня 2021 року.
Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на такий розрахунковий рахунок:
Вищий антикорупційний суд, код ЄДРПОУ 42836259;
номер рахунка за стандартом IBAN НОМЕР_2 ;
призначення платежу: прізвище, ім`я, по батькові підозрюваного, кошти застави, згідно з ухвалою слідчого судді (номер справи, дата ухвали, назва суду).
Роз`яснити підозрюваному, що він не пізніше п`яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави зобов`язаний внести кошти на відповідний рахунок або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому, прокурору, суду. Зазначені дії можуть бути здійснені пізніше п`яти днів з дня обрання запобіжного заходу у вигляді застави, якщо на момент їх здійснення не буде прийнято рішення про зміну запобіжного заходу. З моменту застосування запобіжного заходу у вигляді застави, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, підозрюваний, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз`яснити застоводавцю (у разі внесення ним застави), що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 364 КК України, яке карається позбавленням волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п`ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а внесення застави за ухвалою слідчого судді є його правом, яке не обумовлюється ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Також заставодавцю роз`яснити, що у разі внесення застави, на нього покладається обов`язок забезпечити належну поведінку підозрюваного та його явку за викликом.
Роз`яснити підозрюваному та заставодавцю, що в разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.
Копію ухвали вручити прокурору, підозрюваному, захиснику для відома.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, ухвала слідчого судді, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1