- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/4046/24
Провадження №11-сс/991/403/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - адвоката ОСОБА_8,
прокурора ОСОБА_9,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.05.2024 задоволено клопотання прокурора та накладено арешт з метою забезпечення збереження речових доказів, шляхом заборони користування та розпорядження на майно, вилучене під час проведення обшуку 09.05.2024 за адресою: АДРЕСА_1, а саме мобільний телефон Apple iPhone 8, номер моделі НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 ; мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Мах, номер моделі НОМЕР_3, ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 .
Представник ОСОБА_6 та ОСОБА_7, третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, - адвокат ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, у якій зазначає, що слідчий суддя прийшов до висновків, які не відповідають обставинам справи та допустив порушення норм матеріального і процесуального права.
Посилається на такі обставини.
Всупереч вимогам ст.132 КПК України прокурор не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.
У порушення п.1 ч.2 ст.171 КПК України прокурор у клопотанні належним чином не обґрунтував мету та правові підстави арешту передбачені п.1,2 ч.2 ст.170 КПК України, не надав доказів, що майно відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
При цьому, у кримінальному провадженні №52024000000000088 жодній особі не повідомлено про підозру.
У клопотанні не вказано конкретну інформацію, яка має значення для досудового розслідування, а лише посилання на записані номери контактних телефонів не дає право позбавляти власника його майна. Крім того, у клопотанні не зазначено про наявність у мобільному телефоні Apple iPhone 11 Pro Мах, який належить ОСОБА_7, будь-яких відомостей, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Водночас, під час обшуку власники надали детективу код доступу до мобільних телефонів.
Зважаючи на вказані обставини, прокурор не дотримався принципу розумності та співрозмірності обмеження права власників майна завданням кримінального провадження і не довів необхідності накладення арешту на мобільні телефони.
Просить скасуватиухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16.05.2024 та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора і скасувати арештнакладений на вилучене майно.
Треті особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибули, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомили. Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційна скарга розглядається без участі вказаних осіб.
Адвокат ОСОБА_8 у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги, посилаючись на доводи, наведені у ній.
Прокурор ОСОБА_9 судовому засіданні заперечила вимоги апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення адвоката ОСОБА_8, прокурора ОСОБА_9, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 за фактом вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.
За версією слідства, службові особи Міністерства розвитку громад та територій України (далі - Мінрегіон), зловживаючи своїм службовим становищем, діючи в інтересах ТОВ «Сітігазсервіс» з метою одержання неправомірної вигоди, надали згоду ДП «Укркомунобслуговування» на укладення значного господарського зобов`язання, внаслідок чого між останнім та ТОВ «Сітігазсервіс» було укладено низку договорів, що призвело до втрати можливості Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (далі - Мінінфраструктури) здійснювати управління/розпорядження об`єктом державної власності (цілісним комплексом споруд), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Водночас слідством перевіряються обставини отримання службовими особами Мінрегіону неправомірної вигоди для себе чи інших осіб, у вигляді житлових (квартир) та нежитлових приміщень, за вчинення дій зі сприяння незаконній діяльності групи підприємств «КСМ Груп».
15.04.2024 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1, що перебуває у власності ОСОБА_6 та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, з метою відшукання та вилучення, зокрема мобільних телефонів.
Відповідно до протоколу від 09.05.2024 у ході проведення обшуку вказаної квартири детективами НАБУ вилучено, зокрема мобільні телефони Apple iPhone 8, номер моделі НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2 та Apple iPhone 11 Pro Мах, номер моделі НОМЕР_3, ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5 .
13.05.2024 до слідчого судді Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання прокурора САП про арешт майна від 10.05.2024.
Постановляючи оскаржувану ухвалу слідчий суддя дійшов таких висновків.
У своїй сукупності доводи клопотання прокурора про арешт майна та надані матеріали підтверджують обґрунтованість підозри щодо вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України.
Орган досудового розслідування мав передбачені ч.2 ст.168 КПК України підстави для вилучення мобільних телефонів Apple iPhone 8, номер моделі НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, та Apple iPhone 11 Pro Мах, номер моделі НОМЕР_3, ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5 в ході обшуку 09.05.2024.
Надання ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мобільних телефонів для огляду та повідомлення паролів доступу до них вказаних підстав не виключає, оскільки наявна потреба досудового розслідування у проведенні їх детального огляду, зокрема із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки.
Вилучені мобільні телефони, які належать ОСОБА_7 та ОСОБА_6, відповідають критеріям речових доказів, адже можуть містити інформацію щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, зокрема, листування та інші способи контактування ОСОБА_7 та ОСОБА_6 з особами, які могли бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, та можуть бути використані як доказ для встановлення обставин, що підлягають доказуванню відповідно до ст.91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, обставин його вчинення, кола осіб, залучених до вчинення кримінального правопорушення.
Арешт майна у вигляді заборони володіти, користуватися та розпоряджатися ним релевантний потребам досудового розслідування у збереженні речових доказів та їх властивостей, які можуть мати доказове значення, їх дослідження та обумовлений ризиком їх знищення чи пошкодження, який, зважаючи на обставини кримінального правопорушення, є обґрунтованим та запобігання якому може бути досягнуте цим заходом забезпечення кримінального провадження.
Загальні інтереси суспільства у вигляді досягнення завдань кримінального провадження, визначених ст.2 КПК України виправдовують ступінь втручання у право власності особи, яке пов`язане з накладенням арешту на належне їй майно. Враховуючи, що накладення арешту на майно не є припиненням права власності або невідворотним позбавленням такого права, характер майна, тимчасове позбавлення особи можливості відчужувати, користуватися та розпоряджатися ним не становитиме надмірного втручання та суттєвих негативних наслідків для неї.
Вказані висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам, а доводи апеляційної скарги їх не спростовують.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому ухвала переглядається в межах апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 .
Згідно з положеннями ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.
Згідно із ч.1 ст.98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
З матеріалів клопотання про арешт майна вбачається, що за версією слідства ОСОБА_7 може бути причетна до вчинення кримінальних правопорушень, зокрема вона була пов`язаною особою з колишнім міністром Мінрегіону ОСОБА_10 та на неї 12 та 18 липня 2023 року було зареєстровано право власності на дві квартири, які могли бути предметом неправомірної вигоди.
Відповідно до протоколу обшуку квартири від 09.05.2024, що перебуває у власності ОСОБА_6 (чоловіка ОСОБА_7 ) та знаходиться у фактичному володінні ОСОБА_7, 09.05.2024, при його проведенні вилучено мобільний телефон Apple iPhone 8, номер моделі НОМЕР_1, ІМЕІ НОМЕР_2, який належить ОСОБА_6 та мобільний телефон Apple iPhone 11 Pro Мах, номер моделі НОМЕР_3, ІМЕІ1 НОМЕР_4, ІМЕІ2 НОМЕР_5, який належить ОСОБА_7 .
Під час попереднього огляду мобільного телефону ОСОБА_6, проведеного під час його вилучення, детективом НАБУ виявлено у телефонній книзі номера осіб, які можуть бути причетні до вчинення цього кримінального правопорушення, а саме: НОМЕР_7, записано, як « ОСОБА_11 »; НОМЕР_8 записано, як « ОСОБА_12 »; НОМЕР_9 записано, як « ОСОБА_13 ». Також встановлена наявність листування ОСОБА_6 у месенджері WhatsApp з абонентом « ОСОБА_12 » щодо обставин оформлення права власності на квартири, а також виявлені фотофайли-документи (паспорт, свідоцтво про шлюб), які пересилались для оформлення правочину.
Вищевикладене стверджує наявність обґрунтованих підстав вважати, що відомості, які містяться на вилучених мобільних телефонах, можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у цьому кримінальному провадженні. Тому колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про відповідність цих телефонів критеріям речових доказів, зазначеним у ст.98 КПК України, а доводи апеляційної скарги щодо порушення вимог п.1 ч.2 ст.171 КПК України - неспроможними.
Посилання апеляційної скарги на те, що постанова про визнання вилученого майна речовими доказами є формальною спростовується даними мотивувальної частини постанови від 09.05.2024, у якій детектив зазначив, що під час огляду мобільного телефону Apple iPhone 11 Pro Мах, який належить ОСОБА_7, у месенджері WhatsApp, який зареєстрований для використання з номером мобільного телефону НОМЕР_10, користувач « ОСОБА_14 », встановлено наявність контакту з номером НОМЕР_9, підписаним як « ОСОБА_15 », та послався на те, що вилучені мобільні телефони можуть зберігати на собі сліди вчиненого кримінального правопорушення і можуть бути використані як доказ фактів та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Відповідно до ч.2 ст.168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення електронних інформаційних систем, комп`ютерних систем або їх частин, мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти отримані в результаті вчинення кримінального правопорушення чи є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Слідчий суддя прийшов до висновку, що під час обшуку 09.05.2024 неможливо було здійснити перевірку наявності на мобільних телефонах всієї інформації, яка стосується обставин вчинення кримінального правопорушення, шляхом огляду та самостійного її копіювання, у зв`язку з чим необхідним було їх вилучення та залучення спеціаліста з використанням спеціальної техніки для дослідження у повному обсязі наявної на них інформації, у тому числі відновлення видаленої.
А відтак, оскільки ч.2 ст.168 КПК України передбачає можливість вилучення мобільних терміналів не тільки для подолання системи логічного захисту, а й у разі необхідності проведення експертного дослідження, безпідставним є покликання апеляційної скарги на те, що під час обшуку власники надали детективу код доступу до мобільних телефонів.
Відповідно до положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Згідно із ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
А тому, оскільки досудове розслідування у кримінальному провадженні №52024000000000088 від 22.02.2024 здійснюється за фактом вчинення злочинів, передбачених ч.2 ст.364, ч.4 ст.368 КК України, які є тяжким та особливо тяжким злочином, враховуючи розмір можливої неправомірної вигоди, колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги про порушення принципу розумності та співрозмірності обмеження права власників майна завданням кримінального провадження.
Частиною 3 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
За таких обставин, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчого судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу слідчого судді - без змін.
Керуючись ст. 303, 376, 404, 407, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів,
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 16 травня 2024 року - без змін.
Ухвала є остаточною, набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4