- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/5573/22
Провадження 1-кп/991/20/23
УХВАЛА
03 червня 2024 року м.Київ
Вищий антикорупційний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
цивільного позивача ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
обвинуваченого ОСОБА_10,
представника цивільного відповідача ОСОБА_11,
розглянувши у судовому засіданні у приміщенні залу суду в м. Києві клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу та заяву заставодавця ОСОБА_12 про повернення застави у кримінальному провадженні, внесеному 27 жовтня 2020 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168,
за обвинуваченням ОСОБА_10, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Новогродівка Донецької області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді колегії суддів Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження, внесене 27.10.2020 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020100000002168, за обвинуваченням ОСОБА_10 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 КК України.
02.05.2024 на адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого, шляхом зменшення розміру застави. Того ж дня до суду також надійшла заява заставодавця ОСОБА_12 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_10 у розмірі 750 000 гривень.
Доводи клопотання про зміну запобіжного заходу та заяви про повернення застави
В обґрунтування поданого клопотання захисник зазначив, що ухвалою слідчого судді від 18.08.2022 до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в сумі 744 300 гривень. У подальшому рішенням Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 29.08.2022 скасовано вищезазначене рішення слідчого судді та до ОСОБА_10 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. При цьому, як альтернативний запобіжний захід триманню під вартою колегією суддів апеляційної палати визначено заставу в розмірі 2 800 000 гривень. У результаті внесення застави ОСОБА_10 звільнено з-під варти, та він вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави з покладанням низки обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії цих, покладених на ОСОБА_10, сплив 16.11.2022. Також захисник зазначає про те, що визначена апеляційною палатою сума застави неодноразово переглядалася колегією суддів та була зменшена до 2 300 000 гривень. ОСОБА_10 як до застосування до нього запобіжного заходу, так і під час дії запобіжного заходу у вигляді застави в меншому розмірі - 744 300 гривен, розуміючи усі наявні у нього процесуальні обмеження, пов`язані з процесуальним статусом у кримінальному провадженні виконує їх належним чином. Поведінка ОСОБА_10 не викликає нарікань з боку сторони обвинувачення за весь період існування даного кримінального провадження. Таким чином, обвинувачений ОСОБА_10 своєю поведінкою довів, що ризику переховування від суду не існує. Водночас обвинувачений має постійне місце проживання, працевлаштований, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується за попереднім місцем роботи, раніше до кримінальної відповідальності не притягався. У своїй сукупності наведене свідчить про відсутність ризику переховування. Разом з цим, захисник також вказав і на стадію кримінального провадження та зазначив, що в судовому засіданні вже допитані свідки обвинувачення та досліджені усі письмові докази обвинувачення. Відтак, встановлені при застосуванні до ОСОБА_10 запобіжного заходу ризики значно зменшилися і є підстави для зменшення розміру застави. Застава в меншому розмірі в достатній мірі буде гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого. Поряд з наведеним захисник також звернув увагу на те, що застава у визначеному на теперішній час розмірі є значно вищою за заставу, яка передбачена законодавцем до відповідної категорії справ. Вихід за межі застави є виключним моментом, який повинен ґрунтуватися не тільки на тяжкості покарання, що може загрожувати обвинуваченому. Визначений ОСОБА_10 розмір застави є непомірним для нього, про що свідчить факт внесення грошових коштів не самим обвинуваченим чи його близькими родичами, а сторонніми особами для сім`ї Юсубових. Враховуючи викладені обставини та факт виявлення у заставодавця ОСОБА_12 тяжкого захворювання, яке потребує значних матеріальних ресурсів для лікування, захисник просив змінити запобіжний захід, застосований до ОСОБА_10, шляхом зменшення суми застави на 750 000 гривень. Вказані кошти повернути заставодавцю ОСОБА_12 .
У заяві про повернення застави заставодавець ОСОБА_12 . вказує, що ОСОБА_10 належним чином виконує покладені на нього, як обвинуваченого, законодавцем обов`язки. Водночас, у самого заставодавця виникла нагальна потреба в проходженні низки дороговартісних обстежень, консультацій лікарів та отриманні необхідного лікування з огляду на виявлення у нього тяжкої хвороби. Просив повернути грошові кошти в розмірі 750 000 гривень, що внесені ним на спеціальний рахунок у якості застави за ОСОБА_10 у даному кримінальному провадженні.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні подане клопотання підтримав, пояснення надав аналогічні тексту письмового клопотання та наголосив на такому. ОСОБА_10 дотримується всіх покладених на нього обов`язків, не вчиняв ніяких дій які б свідчили про існування ризику переховування. Поряд з цим, враховуючи дослідження всіх матеріалів сторони обвинувачення та допиту всіх свідків сторони обвинувачення в судовому засіданні, вважає про сплив ризику і можливого впливу на відповідних свідків. Застава у меншому розмірі в достатній мірі може гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого, про що свідчить поведінка ОСОБА_10 за час застосування до нього застави в розмірі 744 300 гривень. Враховуючи наведене, захисник просив зменшити розмір застави, застосованої до обвинуваченого ОСОБА_10, на 750 000 гривень. Відповідні кошти повернути заставодавцю ОСОБА_12 з огляду на виявлене у нього тяжке захворювання та необхідність отримання лікування.
Захисники ОСОБА_8 та ОСОБА_9 підтримали клопотання про зміну запобіжного захожу. Просили зменшити розмір застави, оскільки у заставодавця виявлено тяжке захворювання і він потребує кваліфікованого лікування.
Обвинувачений ОСОБА_10 підтримав клопотання захисника. Надав пояснення стосовно того, що в судовому засідання вже досліджені всі докази сторони обвинувачення, а також допитано усіх свідків обвинувачення. Його поведінка за весь час існування кримінального провадження не викликала нарікань з боку детективів та прокурора, що свідкить про відсутність ризику переховування. За таких обставин ризики, встановленні ухвалою Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, перестали існувати. Поряд з цим, обвинувачений також пояснив, що грошові кошти у сумі 750 000 гривень, які внесені у якості застави за нього ОСОБА_12, необхідні останньому задля лікування виявленої хвороби. Застава в розмірі 1 550 000 гривень в достатній мірі забезпечуватиме його належну процесуальну поведінку. Просив клопотання задовольнити в повному обсязі.
Заставодавець ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився. Подав заяву про розгляд заяви про повернення застави без його участі.
Прокурор ОСОБА_13 заперечував проти задоволення клопотання. Зазначив, що оскільки судовий розгляд справи не закінчено, то продовжують існувати ризики, встановлені при застосуванні до обвинуваченого запобіжного заходу. Також надав пояснення стосовно того, що надані заставодавцем документи не містять ніяких медичних висновків, а є лише результатами медичних досліджень. З наданих документів не можливо встановити необхідності екстреного отримання медичної допомоги та розрахунок її вартості. Також зазначив, що застава забезпечує процесуальну поведінку саме обвинуваченого і не впливає на взаємовідносини між заставодавцем та людиною, за яку застава внесена. З огляду на викладене просив відмовити в задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу.
Цивільний позивач ОСОБА_6 та представник цивільного відповідача ОСОБА_14 підтримали позицію прокурора та просили відмовити в задоволенні клопотання.
Заставодавець ОСОБА_12 в судове засідання не з`явився, про дату та час засідання повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав заяву про розгляду заяви про повернення застави без його участі. Заяву підтримав в повному обсязі.
Оцінка та висновки суду щодо вирішення клопотання захисника
Ознайомившись з клопотанням захисника та долученими до нього матеріалами, вислухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України запобіжний захід є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Положеннями ч. 1 ст. 201 КПК України визначено, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
Частиною 1 статті 177 КПК України визначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам того, що останній переховуватиметься від органів досудового розслідування та/або суду; знищить, сховає або спотворить будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливатиме на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином; вчинить інше кримінальне правопорушення чи продовжить кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується. При цьому, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності здійснення обвинуваченим вищеперерахованих дій.
Відповідно до приписів ст. 194 КПК України запобіжний захід може бути застосований до особи виключно у випадку, якщо буде доведено обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні. Відтак, для зміни запобіжного заходу стороні захисту необхідно довести те, що обставини, наведені у ст. 194 КПК України, та які враховувались судом при застосуванні запобіжного заходу, зникли або ж зменшилися настільки, що подальше застосування раніше обраного запобіжного заходу та/або додаткових обов`язків є безпідставним.
Щодо посилання сторони захисту на належну процесуальну поведінку ОСОБА_10 з часу набуття ним процесуального статусу у справі, як на підставу для твердження про відсутність ризику переховування, та, як наслідок, можливості зміни запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави, колегія суддів зазначає наступне.
Застава є запобіжним заходом, тобто заходом процесуального примусу, метою якого є запобігання ризикам, встановленим судом під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Відповідно до ч. 8 ст. 182 КПК України у випадку порушення підозрюваним/ обвинуваченим покладених на нього обов`язків при застосуванні запобіжного заходу, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Таким чином, застава у визначеному розмірі фактично забезпечує виконання особою покладених на неї процесуальних обов`язків та є засобом запобігання перешкоджанню підозрюваним/ обвинуваченим кримінальному провадженню у формах, що передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Зважаючи на вказане, на переконання суду, відсутність з боку обвинуваченого будь-яких порушень чи створення перешкод для кримінального провадження, в тому числі не вчинення ним дій, направлених на переховування від суду, не є беззаперечним твердженням відсутності ризику переховування. На переконання колегії суддів, відсутність будь-яких порушень свідчить саме про те, що застосований запобіжний захід є дієвим, та таким, що в достатній мірі забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Водночас надаючи оцінку відсутності ризику переховування обвинуваченого ОСОБА_10, який, на твердження сторони захисту, також відсутній з огляду на тривале застосування до останнього заходу забезпечення, колегія суддів констатує, що хоча в судовому засіданні і не встановлено порушення обвинуваченим будь-яких процесуальних обов`язків та поведінка останнього не викликає зауважень з боку прокурора та занепокоєння суду на даній стадії кримінального провадження, проте враховуючи факт закінчення дослідження доказів сторони обвинувачення та допитів свідків обвинувачення, на переконання суду, зазначений ризик в певній мірі зростає з наближенням часу прийняття по справі кінцевого рішення, який буде вирішуватися питання винуватості ОСОБА_10 чи відсутності в діях обвинуваченого складу інкримінованих кримінальних правопорушень.
Стосовно наявності у обвинуваченого постійного місця проживання, сім`ї, наявності на утриманні малолітньої дитини, відсутності притягнення до кримінальної відповідальності та позитивної характеристики за попереднім місцем роботи, колегія суддів зазначає, що відповідним обставинам надавалася оцінка колегією суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, якою і було визначено розмір альтернативного запобіжного заходу, що може бути застосовано до ОСОБА_10, а також наведеним обставинам також надавалася оцінка в попередніх ухвалах колегії суддів, якими змінювався запобіжний захід у відношенні обвинуваченого шляхом зменшення сум застави. У зв`язку з чим суд не приймає наведені доводи, як підставу для твердження про зменшення ризику переховування.
З приводу надмірної обтяжливості застосованого запобіжного заходу суд зауважує, що визначений розмір альтернативного запобіжного заходу Апеляційною палатою Вищого антикорупційного суду обраховувався з огляду на обставини кримінального провадження та особу підозрюваного в своїй сукупності. Разом з цим, альтернативний запобіжний захід у вигляді застави не був обов`язком будь-кого з фізичних чи юридичних осіб вносити визначену суму на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду у якості застави за ОСОБА_10 . Втім, застава у повному розмірі внесена за ОСОБА_10 на депозитний рахунок суду наступного дня з моменту прийняття Апеляційною палатою судового рішення. З огляду на викладене суд дійшов висновку, що твердження стосовно надмірної обтяжливості застосованого альтернативного запобіжного заходу є лише позицією сторони захисту, направленою на зміну запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави.
Щодо зміни запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави з огляду на заяву заставодавця колегія суддів звертає увагу на наступне.
Як раніше зазначалося, застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Застава може бути внесена як самим підозрюваним, обвинуваченим, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем). Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою (ст. 182 КПК України).
Таким чином, вищезазначені законодавчі положення пов`язують можливість повернення застави виключно з припиненням дії цього запобіжного заходу.
Колегія суддів наголошує, що у випадку застосування до підозрюваного/обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до приписів ст. 182 КПК України, внесення застави заставодавцем є його правом, як у випадку застосування запобіжного заходу у вигляді застави як основного запобіжного заходу, так і у випадку, коли заставу визначено в якості альтернативного запобіжного заходу до тримання під вартою. Таким чином, внесення заставодавцем грошових коштів в якості застави за підозрюваного/обвинуваченого є актом добровільної волі такої особи (фізичною або юридичної). Особа не може бути визнана заставодавцем усупереч її бажанню.
При цьому, відповідний статус заставодавця не вичерпується лише фактом внесення визначеної грошової суми, оскільки погоджуючись внести заставу, особа автоматично погоджується мати відповідні обов`язки як заставодавця протягом дії цього запобіжного заходу. Разом з цим, така особа несе і ризик втрати внесених нею коштів у випадку невиконання підозрюваним/обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків.
З огляду на вищезазначене у заставодавця відсутні підстави очікувати, що грошові кошти, внесені ним у якості застави за підозрюваного/обвинуваченого, будуть йому обов`язково повернуті у найкоротший строк за нього бажанням до припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави. Законодавцем не зроблено винятків повернення заставодавцю застави, у випадку зміни відносин між заставодавцем та підозрюваним/обвинуваченим, виникненням між ними цивільно-правових відносин та неможливості їх виконати з будь-якої сторони, зміни матеріального становища заставодавця чи виникнення в сім`ї останнього будь-яких інших не передбачуваних випадків.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні не встановлено підстав для зміни обвинуваченому ОСОБА_10 запобіжного заходу шляхом зменшення суми застави. Відтак клопотання захисника ОСОБА_7 та заставодавця ОСОБА_12 задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 131, 177-178, 182, 194, 201, 350, 369-372 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_7 про зміну запобіжного заходу, застосованого до обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Відмовити у задоволенні заяви заставодавця ОСОБА_12 про повернення застави, внесеної за обвинуваченого ОСОБА_10 у кримінальному провадженні № 62020100000002168 від 27.10.2020.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді
ОСОБА_2 ОСОБА_3