Document No. 119620139

справа № 991/2193/24

провадження № 11-сс/991/331/24

слідчий суддя: ОСОБА_1

доповідач: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

05 червня 2024 року місто Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого судді ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5,

за участі захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

прокурора ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката ОСОБА_6 - захисника ОСОБА_11, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., про відвід колегії суддів, -

ВСТАНОВИЛА:

30.04.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга адвоката ОСОБА_9 - захисника підозрюваного ОСОБА_11 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.04.2024 р., якою відмовлено у задоволенні скарги на повідомлення про підозру ОСОБА_11 у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р.

Для розгляду вказаної апеляційної скарги автоматизованою системою документообігу суду визначено колегію суддів у складі: суддя-доповідач ОСОБА_2, судді ОСОБА_3, ОСОБА_4 (протокол передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 30.04.2024 р.) (т. 11 а.с. 91). 14.05.2024 року вказану апеляційну скаргу передано для розгляду судді-доповідачу та цього ж дня призначено її до розгляду (т. 11 а.с. 92).

У судовому засіданні до початку розгляду апеляційної скарги по суті захисником ОСОБА_6 заявлено відвід суддям ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 від розгляду судової справи № 991/2193/24 та кримінального провадження № 52017000000000361 від 01.06.2017 р.

Посилаючись на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України як підставу для відводу, захисник зазначив, що іншими обставинами, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів та виключають її участь у провадженні, є: 1) наявність вже сформованої позиції щодо фактичних обставин у цьому провадженні, які стосуються ОСОБА_11, зокрема колегія суддів своїми ухвалами щодо інших учасників вже надала оцінку діям ОСОБА_11 ; 2) сторона обвинувачення у зверненні до Пленуму ЄСПЛ про зняття імунітету з ОСОБА_11 для підтвердження своєї позиції посилалася на рішення даної колегії суддів; 3) рішення Пленуму ЄСПЛ від 06.07.2020 р. виключає участь колегії суддів у розгляді цієї справи, оскільки вимагає від суддів переоцінити свої сформовані позиції у провадженні та прийти до кардинально інших висновків стосовно тих самих доказів та обставин; 4) має місце унікальна ситуація, оскільки Верховний Суд скасував ухвалу колегії суддів від 08.12.2021 р. у справі № 991/2461/20 про закриття апеляційного провадження, в якій ОСОБА_11 брав участь як захисник підозрюваної ОСОБА_12 ; 5) окремі висновки колегії суддів у провадженні сформовані на підставі прихованих від неї стороною обвинувачення суттєвих доказів та обставин з метою легалізації позиції обвинувачення; 6) 16.02.2024 року колегія суддів, відмовляючи стороні захисту у задоволенні заяви про відвід у іншій справі щодо ОСОБА_11 (№ 991/6813/23) з цих же підстав, дійшла хибного висновку, що доводи захисту про наявність у колегії вже сформованої позиції у провадженні є безпідставними та не відповідають матеріалам справи. Вважає, що кожна з цих обставин окремо та у своїй сукупності унеможливлює винесення колегією суддів об`єктивного рішення у даній справі, оскільки у стороннього спостерігача можуть виникнути обґрунтовані сумніви у її неупередженості.

За твердженням захисника, наведені обставини свідчать про наявність об`єктивного критерію упередженості, які наразі не усунуті, тому колегію суддів має бути відведено не тільки від розгляду справи № 991/2193/24, а й від кримінального провадження № 52017000000000361, оскільки КПК України не передбачає можливості відведення слідчого судді, суду від розгляду конкретного клопотання або скарги на стадії досудового розслідування, натомість, визначає можливість заявити відвід у кримінальному провадженні.

У судовому засіданні захисники ОСОБА_8, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 підтримали заявлений відвід та просили його задовольнити.

Прокурор ОСОБА_10 заперечила проти заявленого відводу, посилаючись на його необґрунтованість, оскільки доводи захисту зводяться до незгоди з іншими рішеннями колегії суддів у рамках цього провадження. Підстав, які б доводили наявність обставин, передбачених п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, захист не навів. Відтак, заява про відвід колегії судів не підлягає задоволенню.

Підозрюваний ОСОБА_11 повідомлений про час та місце судового розгляду у порядку, визначеному ч. 6 ст. 193 КПК України. Відтак, розгляд питання про відвід колегії суддів здійснюється за його відсутності.

Заслухавши доводи сторони захисту, позицію сторони обвинувачення, дослідивши матеріали провадження в частині, що стосується заяви про відвід, колегія суддів приходить до висновку про відмову у її задоволенні, з огляду на таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 80 КПК України, заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК України, кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.

З метою дотримання цієї гарантії учасники судового провадження наділені правом заявити судді відвід, який повинен бути вмотивованим (ст. 80 КПК України).

Положення ст. ст. 75, 76 КПК України визначають перелік підстав, що виключають участь судді в кримінальному провадженні.

Зокрема, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Саме на цю підставу посилається захист, заявляючи відвід колегії суддів.

Надаючи оцінку вищевказаним доводам, колегія суддів виходить з такого.

З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2023 року ОСОБА_11 повідомлено про підозру за ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України. При цьому, 02.08.2023 року та 25.12.2023 року сторона обвинувачення вперше звернулася до слідчого судді з клопотаннями про обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та про здійснення спеціального досудового розслідування. Ухвали слідчих суддів за результатами розгляду вказаних клопотань наразі перебувають на стадії апеляційного перегляду у провадженні даної колегії суддів.

Відтак, у межах кримінального провадження № 52017000000000361 апеляційні скарги на рішення слідчих суддів, що стосуються розгляду питань, пов`язаних з обранням ОСОБА_11 запобіжного заходу та здійснення щодо нього спеціального досудового розслідування, встановлення наявності або відсутності обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, тощо, жодного разу не були предметом розгляду колегії суддів у даному складі, як і правильність застосовування в оскаржуваній ухвалі від 22.04.2024 р. норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, доводи захисту про наявність вже сформованої позиції колегії суддів у даному провадженні, зокрема щодо суттєвих обставин, які стосуються ОСОБА_11, є безпідставними та не відповідають матеріалам справи.

Стосовно твердження захисту про те, що у стороннього спостерігача можуть виникнути сумніви щодо здатності колегії суддів у даному складі прийняти об`єктивне рішення стосовно ОСОБА_11 з огляду на те, що нею неодноразово розглядалися апеляційні скарги сторони захисту та обвинувачення, які надходили до суду в межах провадження № 52017000000000361 щодо інших учасників, зокрема - ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 та інших, та нею вже встановлена обґрунтованість підозри вищевказаним особам у вчиненні кримінальних правопорушень у співучасті з ОСОБА_11, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з п. 1.6. Розділу ХХ «Прикінцеві положення» Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 17 від 02.03.2018 р. (далі - Положення про АСДС), автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15.09.2016 р. з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого адміністратором.

Відповідно до п. 1.3.1. Положення, АСДС та інші підсистеми мають забезпечувати, в тому числі, об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ з додержанням принципів випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ, з урахуванням завантаженості кожного судді (збалансованого навантаження).

Згідно з п. 2.3.44. Положення, раніше визначеному в судовій справі головуючому судді передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли в межах одного кримінального провадження.

В АП ВАКС також використовується Автоматизована система документообігу суду. Особливості її використання визначені Засадами використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС, затвердженими рішенням зборів суддів № 5 від 03.09.2019 р. (з подальшими змінами та доповненнями).

У відповідності до п. 4.1. Глави 4 «Розподіл кримінальних справ шляхом передачі справи раніше визначеному складу суду» вказаних Засад, раніше визначеному в кримінальній справі головуючому судді (судді-доповідачу) передаються апеляційні скарги на ухвали слідчих суддів, які надійшли до АП ВАКС у межах одного кримінального провадження, в тому числі за номером кримінальних проваджень іноземних держав (за номером ЄРДР та з урахуванням виділених в окреме провадження та/або об`єднаних в одне кримінальне провадження) або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).

Отже, Засадами використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС чітко визначено, що раніше визначеному складу суду передаються апеляційні скарги у межах одного кримінального провадження, - зокрема, за номером ЄРДР або відносно однієї і тієї ж особи (підозрюваного).

Відтак, з урахуванням чинної редакції п. 4.1 Засад використання автоматизованої системи документообігу в АП ВАКС, колегія суддів у складі головуючого судді ОСОБА_2, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4 є раніше визначеним складом суду у провадженні № 52017000000000361 (крім апеляційних скарг, від розгляду яких цих суддів було відведено в порядку ч. 3 ст. 82 КПК України), тому наведені захистом доводи не можуть бути підставою для відводу колегії суддів.

Колегія суддів також відхиляє доводи захисників про те, що рішення Пленуму ЄСПЛ від 06.07.2020 р. виключає участь колегії суддів у розгляді цієї справи, оскільки Пленум ЄСПЛ фактично виступив судом найвищої інстанції по відношенню до ВАКС і АП ВАКС та переглянув обставини даної справи, відповідно, це вимагає від колегії суддів прийти до кардинально інших висновків стосовно тих самих доказів та обставин провадження, та зазначає наступне.

Вищезазначене рішення Пленуму ЄСПЛ про відмову у позбавленні ОСОБА_11 імунітету має процедурний характер і не може ототожнюватися з рішеннями міжнародної судової установи, прийнятими за наслідками розгляду заяв про порушення конвенційних прав особи. Результат розгляду клопотання про зняття імунітету поширюється виключно на суддю ЄСПЛ або його близького родича та зумовлює лише допустимість або недопустимість застосування щодо конкретної особи заходів і вчинення дій, у тому числі слідчих, від яких носій імунітету захищений нормами міжнародного права. Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 05.10.2021 р. у справах № 752/25120/18, 991/703/20, 991/982/20, 991/4794/20 (провадження № 13-66зво20) за результатами розгляду заяви ОСОБА_11 про перегляд судових рішень за виключними обставинами з підстави встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань, а не колегія суддів, як стверджують захисники у заяві про відвід.

Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що Пленум ЄСПЛ не переглядав обставини даної справи та не досліджував сукупність наявних у ній доказів, які стосуються вирішення питання про встановлення наявності або відсутності повідомленої ОСОБА_11 обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, як і колегією суддів вказане питання стосовно нього ще не розглянуто та, відповідно, не зроблено жодних висновків. Відтак, безпідставним є посилання у заяві про відвід на те, що наявність рішення Пленуму ЄСПЛ зобов`язує колегію суддів зробити протилежні висновки стосовно тих самих доказів та обставин провадження.

Доводи захисту про те, що у ході розгляду апеляційних скарг, які стосуються ОСОБА_12, колегія суддів вже надала оцінку доказам захисту як відносно останньої, так і щодо ОСОБА_11, хоча він є її захисником у даному провадженні, також не є слушними, оскільки жодних висновків щодо ОСОБА_11 колегія суддів не робила, про що зазначено вище. Більше того, ототожнення захисника з його клієнтом є неприпустимим, про що стороні захисту, як і суду, беззаперечно відомо.

Решта обставин, на які посилається захист ОСОБА_11 (зокрема, щодо порушення міжнародних зобов`язань про імунітет та щодо проведення слідчих дій саме відносно нього, а також про недопустимість доказів, якими обґрунтовується підозра останньому та інші аргументи сторін) має досліджуватися під час апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали та цим доводам має бути надана оцінка у відповідному процесуальному рішенні, а не шляхом подання заяви про відвід.

Посилання захисту на наявність інших обставин, які на його думку викликають сумнів у неупередженості складу суду, - зокрема, щодо надання стороною обвинувачення з метою легалізації своєї позиції доказів, яким ЄСПЛ вже надав оцінку та вказав на порушення міжнародних зобов`язань, також відхиляються колегією суддів, оскільки загальне та абстрактне викладення певних дій сторони обвинувачення, на які захист звертає увагу як на неналежні, жодним чином не стосується дій суду та за жодних обставин не може викликати у стороннього спостерігача обґрунтовані сумніви у його неупередженості.

Відтак, вбачається, що основною та єдиною підставою для відводу колегії суддів є незгода захисників з процесуальними рішеннями, постановленими нею стосовно інших підозрюваних у провадженні № 52017000000000361, а також незгода з висновками ухвали від 16.02.2024 р. про відмову у задоволенні їх заяви про відвід в іншій судовій справі стосовно ОСОБА_11, що не може вважатися обставиною, яка викликає сумнів у неупередженості судді в розумінні ст. 75 КПК України.

Згідно з рішенням ЄСПЛ «Олександр Волков проти України», безсторонність означає відсутність упередженості та необ`єктивності. Існування безсторонності для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: 1) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав він особисту упередженість або чи був об`єктивним у справі, та 2) об`єктивним критерієм, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності.

Коли вирішується, чи є в цьому випадку законні підстави побоюватися, що конкретному органу не вистачає неупередженості, то позиція тих, хто про це стверджує, важлива, але не є визначальною. Визначальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно виправданими (рішення ЄСПЛ «Феррантеллі та Сантангело проти Італії», «Кіпріану проти Кіпру»).

Отже, сумнів у неупередженості суду повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес може перетворитись у тривалу недовіру до суду та, відповідно, зміну його складу.

Жодних доказів упередженого ставлення колегії суддів захисниками не надано та при розгляді даних заяв про відвід не встановлено. Заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б викликали сумнів у неупередженості та свідчили б про наявність підстав для відводу колегії суддів.

За наведених обставин, посилання сторони захисту у заяві про відвід на п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України не є доречними та відхиляються колегією суддів.

Існування будь-яких інших підстав, передбачених ст. 75 КПК України, для відводу складу суду колегією суддів також не встановлено.

Відтак, колегія суддів дійшла висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про реальне існування будь-яких підстав для відводу колегії суддів як в цілому у кримінальному провадженні № 52017000000000361 від 01.06.2017 р., у якому ОСОБА_11 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 27, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 209КК України, так і в судовій справі № 991/2193/24, відповідно, у задоволенні заяв про відвід слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75-81 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_6 про відвід колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_2

судді ОСОБА_3

ОСОБА_4