- Presiding judge (HACC) : Strohyi I.L.
Справа № 991/4593/24
Провадження № 1-кс/991/4629/24
УХВАЛА
07 червня 2024 року місто Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - детектив, НАБУ), що полягала у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР),
у с т а н о в и в:
Суть питання, що вирішується, за чиєю ініціативою воно розглядається
1.На розгляд слідчого судді Вищого антикорупційного суду (далі - слідчий суддя, ВАКС) надійшла скарга ОСОБА_3 на бездіяльність, що полягала у невнесенні відомостей до ЄРДР.
2.Скарга обґрунтована тим, що 30.04.2024 ОСОБА_3 до НАБУ засобами поштового зв`язку надіслана заяву № 30-04 про вчинення кримінальних правопорушень, яка була отримана уповноваженою особою НАБУ 17.05.2024.
3.Заява мотивована тим, що слідчий суддя Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 ухвалою від 05.02.2024 у справі № 487/1741/10 (провадження № 1-кс/487/441/24) відмовила у задоволенні скарги ОСОБА_3 від 21.12.2023 на постанову про закриття кримінального провадження. Не погодившись із ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 ухвалою від 05.02.2024 у справі № 487/1741/10, ОСОБА_3 оскаржила її у апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду, проте ухвалою колегії суддів Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 від 04.04.2024 апеляційну скаргу ОСОБА_3 було залишено без задоволення. На переконання заявника, судді Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 вчинили такі протиправні дії: (1) внесли до ухвали від 04.04.2024 завідомо неправдиві відомості, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України (далі - КК); (2) умисно не врахували доводи заявника щодо невідповідності вимогам закону постанови слідчого Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві (далі - ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві) ОСОБА_8 від 03.07.2023 про закриття кримінального провадження № 42017151030000209 від 20.12.2017 та доводи заявника щодо не зазначення слідчим суддею Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4 в ухвалі від 05.02.2024 у справі № 487/1741/10 мотивів неврахування доказів заявника, внаслідок чого постановили ухвалу від 04.04.2024 з метою одержання неправомірної вигоди для слідчого ТУ ДБР, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_8, слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_4, прокурора Миколаївської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_9, слідчого СВ Центрального ВП ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_10 і уповноважених осіб Миколаївської місцевої прокуратури № 1, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 364 КК; (3) при постановленні ухвали від 04.04.2024 не виконали вимоги рішення Європейського суду з прав людини від 13.01.2011 у справі «Михалкова та інші проти України» та від 07.02.2017 у справі «Лашманкін та інші проти Росії», рішення Конституційного Суду України від 17.06.2019 № 4-р(ІІ)/2020 у справі № 3-180/2018(1644/18) та від 30.01.2003 № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003, що має ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 382 КК.
4.Заявник зазначала, що наразі відомості, викладені нею у заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені. З огляду на це, просила зобов`язати уповноважених осіб НАБУ внести до ЄРДР відомості за її заявою від 30.04.2024 та розпочати досудове розслідування, про що проінформувати заявника.
Позиція учасників у судовому засіданні
5.У судове засідання заявник ОСОБА_3 не з`явилась, подала до суду заяву, в якій просила скаргу задовольнити та розглядати за її відсутності.
6.Представник НАБУ у судове засідання не з?явився, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи. Однак, від представника НАБУ ОСОБА_11 до слідчого судді надійшли пояснення, згідно з якими, під час аналізу заяви не встановлено відомостей, які могли б об?єктивно свідчити про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, підслідного детективам НАБУ, а заявник не навів будь-яких вагомих обставин, існування яких обґрунтовує необхідність початку досудового розслідування, а тому відомості до ЄРДР не вносились. Представник НАБУ покликався на те, що розслідування інших фатів можливого вчинення кримінальних правопорушень, які порушені у заяві, не відноситься до компетенції НАБУ. У поясненнях представник просив розглянути скаргу за його відсутності.
7.Відповідно до ст. 306 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) відсутність детектива не є перешкодою для розгляду скарги.
8.Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК у зв`язку з неприбуттям у судове засідання всіх осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження не здійснювалось.
Установлені слідчим суддею обставини, мотиви, з яких слідчий суддя виходив при постановленні ухвали та положення закону, якими керувався слідчий суддя
9.Вирішуючи скаргу, слідчий суддя встановив такі обставини.
10.30.04.2024 ОСОБА_3 звернулася до НАБУ із заявою № 30-04, в якій зазначила обставини про ймовірне вчинення суддями Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 4 ст. 382 КК. У заяві зазначені обставини, про які йдеться у п. 3 ухвали.
11.Як стверджує заявник, станом на день звернення до суду зі скаргою, викладені відомості у її заяві про вчинення кримінальних правопорушень, уповноваженою особою НАБУ до ЄРДР не внесені.
12.Згідно з ч. 1 ст. 24 КПК кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності, зокрема слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
13.Пунктом 1 ч. 1 ст. 303 КПК передбачено, що на досудовому провадженні, серед іншого може бути оскаржена бездіяльність слідчого, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
14.Слідчий невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР (частини 1, 2 ст. 214 КПК).
15.Згідно з пунктами 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.
16.Відповідно до ч. 1 ст. 2 КК підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.
17.У постанові Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду від 16.05.2019 у справі № 761/20985/18 висловлено правову позицію, згідно з якою «...положеннями ст. 3 КПК визначено, що кримінальне провадження це досудове розслідування і судове провадження, процесуальні дії у зв`язку із вчиненням діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність. Досудове розслідування - це стадія кримінального провадження, яка починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР і закінчується, серед іншого, закриттям кримінального провадження. Якщо не було події кримінального правопорушення або в діях особи немає складу кримінального правопорушення, то за таких обставин кримінальне провадження не може бути розпочато. А якщо через помилку чи з інших причин таке провадження розпочато, то воно негайно має бути припинено і з позиції вимог правопорядку, і з огляду дотримання інтересів всіх учасників правовідносин...».
18.Отже, на підставі наведеного вище, слідчий суддя дійшов висновку про те, що внесенню відомостей до ЄРДР має передувати перевірка, здійснювана, зокрема, слідчим на підставі поданої заяви наявності обставин, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, про яке йдеться у заяві, а також підстав для внесення відомостей до ЄРДР. Адже реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Внесення до ЄРДР короткого викладу обставин, які вказують на наявні в діянні ознаки складу злочину, з одного боку, підтверджує обґрунтованість початку досудового розслідування, а з іншого - захищає особу від необґрунтованого кримінального переслідування.
19.Слідчий суддя вважає, що для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об`єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи, причетні до його скоєння тощо). Ці обставини можуть бути неповними (в силу недостатньої обізнаності заявника, неочевидності вчинення кримінального правопорушення, з огляду на початкову стадію сприйняття та дослідження цих подій чи з інших причин), але в той же час достатніми для попередньої кваліфікації реєстраторами ЄРДР такого діяння саме як кримінального правопорушення (кваліфікації за статтею, частиною статті КК).
20.Якщо ж зі змісту повідомлення про кримінальне правопорушення є очевидним, що обставини, викладені в ньому, не свідчать про те, що існує ймовірність вчинення будь-якого кримінального правопорушення і ці обставини для отримання зазначеного вище висновку не потребують перевірки засобами кримінального процесу або в силу його занадто абстрактного характеру неможливо встановити ні попередню кваліфікацію кримінального правопорушення, ні предмет, межі та напрямок досудового розслідування, яке ініціюється заявником, то такі повідомлення не мають вноситися до ЄРДР.
21.Окрім цього, Велика Палата Верховного Суду у постановах від 30.01.2019 у справі № 818/1526/18 та від 24.04.2019 у справі № 818/15/18 зауважила, що у межах процедури за правилами п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК слідчий суддя з`ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов`язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
22.Відповідно до частин 4, 5 ст. 214 КПК слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов`язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. До Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості, зокрема, про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела. Виходячи зі змісту ст. 214 КПК, повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених заявником, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
23.Системний аналіз положень кримінального процесуального закону дає підстави для висновку, що реєстрації в ЄРДР підлягають не будь-які заяви чи повідомлення, а лише ті з них, які містять відомості про кримінальне правопорушення. Якщо у заяві чи повідомленні таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, що повинні бути обов`язково внесені до ЄРДР. До того ж, законодавцем розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідно до положень ч. 1 ст. 214 КПК та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч. 4 ст. 214 КПК.
24.Зіставлення наведених вище законодавчих вимог, зокрема до заяви про ймовірне вчинення кримінальних правопорушень та судової практики з відомостями, зазначеними у заяві ОСОБА_3, слідчий суддя дійшов висновку, що обставини, повідомлені заявником не містять відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення, натомість, їх можна розцінити як суб`єктивне враження чи домисли заявника, щодо здійснення професійної діяльності суддів Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та такі дії заявника зводяться до незгоди з ухваленими судовими рішеннями. До того ж, ст. 126 Конституції України гарантується незалежність і недоторканність суддів, вплив на суддів у будь-який спосіб забороняється.
25.Водночас, слідчий суддя наголошує на тому, що ймовірне порушення суддями норм матеріального або процесуального права не може бути підставою для початку кримінального переслідування. Для встановлення таких порушень національним законодавством передбачено процедуру апеляційного оскарження судових рішень, незгода з якими може бути висловлена після їх ухвалення та заявник таким правом скористалася.
26.Окрім того, у заяві ОСОБА_3 не наведено об`єктивних даних та конкретних фактів, які б свідчили про вчинення суддями Миколаївського апеляційного суду ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 кримінальних правопорушень, здійснення досудового розслідування яких віднесено до підслідності НАБУ.
27.Тобто, слідчий суддя переконаний, що для внесення до ЄРДР відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення суддею, заявником повинні бути наведені конкретні факти, які свідчать про вчинення кримінального правопорушення, оскільки за відсутності таких, необґрунтоване внесення відомостей до ЄРДР та початок досудового розслідування буде механізмом тиску на суддю, що порушуватиме принцип його незалежності.
28.З огляду на це, слідчий суддя дійшов висновку, що для внесення до ЄРДР відомостей за заявою ОСОБА_3 від 30.04.2024 підстави відсутні, тому у задоволенні скарги слід відмовити.
Ураховуючи вищевикладене, керуючись статями 304-307, 369-372, 379 КПК, слідчий суддя
п о с т а н о в и в:
У задоволенні скарги ОСОБА_3 на бездіяльність детектива НАБУ, що полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відмовити.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ? ОСОБА_1