- Presiding judge (HACC) : Fedorov O.V.
Справа № 760/18987/18
Провадження 1-кп/991/76/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
29 травня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участі:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника - адвоката ОСОБА_6,
обвинуваченого - ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду заяву захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52016000000000005 від 14 січня 2016 року,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні, яке відбулось 29.05.2024 захисник ОСОБА_6 заявив відвід прокурору Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від участі у цьому кримінальному провадженні.
1.Зміст заяви про відвід
У вказаній заяві захисник ОСОБА_6 просить відвести прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні у кримінальному провадженні № 52016000000000005 від 14.01.2016, оскільки існують обставини, які викликають обґрунтовані сумніви у його неупередженості.
В обґрунтування заяви зазначено, що сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5 у доведенні перед судом висунутого обвинувачення та результатів розгляду кримінального провадження викликані тим, що останній в судовому засіданні, яке відбулось 29.05.2024, наполіг на дослідженні протоколу допиту свідка ОСОБА_8, який був отриманий в межах міжнародної правової допомоги, що на думку захисника суперечить принципу безпосередності, який закріплений в статті 23 КПК України.
Захисник наголошує, що встановлений статтею 23 КПК України порядок дослідження доказів не має жодних виключень в разі допиту стороною обвинувачення свідка в межах міжнародної правової допомоги.
До того ж захисник зазначає, що аналогічні обставини мали місце в судовому засіданні, яке відбулось 20.07.2022 коли прокурор ОСОБА_5, попри заперечення сторони захисту, наполягав на дослідженні протоколу допиту свідка ОСОБА_9, заявивши, що протокол допиту вказаного свідка міститься у матеріалах отриманої від німецьких колег міжнародно-правової допомоги, а отже є письмовим доказом сторони обвинувачення, який підлягає дослідженню в порядку статті 358 КПК України разом з іншими письмовими доказами.
Отже, оскільки позиція прокурора не змінилась, захисник переконаний, що це свідчить про прояв його упередженості, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 77 КПК України є підставою для його відводу.
2.Позиція учасників у судовому судового засіданні
Захисник ОСОБА_6 та його підзахисний ОСОБА_7 подану заяву підтримали в судовому засіданні та просили її задовольнити з викладених в ній мотивів.
Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти задоволення заявленого відводу посилаючись на його невмотивованість. Наголосив, що в його діях не має ознак упередженості, а також він не має особистої зацікавленості в результатах кримінального провадження.
3.Мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки сторін кримінального провадження щодо заявленого відводу, суд доходить таких висновків.
Можливість неупередженого та об`єктивного розгляду справи є однією з фундаментальних засад здійснення правосуддя.
З метою дотримання вимог вказаної засади кримінальний процесуальний закон зобов`язав, зокрема, прокурора заявити самовідвід за наявності підстав, передбачених ст. 77 КПК України. Водночас особи, які беруть участь у судовому провадженні, за наявності тих самих підстав наділені правом заявити прокурору відвід, який відповідно до ч. 5 ст. 80 КПК України повинен бути вмотивованим.
Встановлення законодавчої можливості відводу (самовідводу) прокурора має важливе значення для неупередженого судового розгляду, адже він відповідно до норм КПК України наділений значним обсягом повноважень, що можуть суттєво обмежувати чи звужувати права і свободи особи.
Вичерпний перелік підстав для відводу прокурора закріплений ст. 77 КПК України. Пунктом 3 частини 1 вказаної норми передбачено, що прокурор не має права брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах кримінального провадження або існують інші обставини, які викликають обґрунтовані сумніви в його неупередженості.
При цьому, враховуючи положення ч. 5 ст. 80 КПК України, суд наголошує, що мотиви відводу повинні мати не абстрактний характер, а містити посилання на конкретні обставини, що об`єктивно можуть свідчити про упередженість прокурора, та повинні бути підтверджені відповідними доказами.
Таким чином, при вирішенні питання по відвід прокурора з підстави його упередженості, думка особи, яка ставить під сумнів неупередженість прокурора є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи дійсно сумніви такої особи є об`єктивно виправданими.
Так, захисник просить відвести прокурора від участі у кримінальному провадженні мотивуючи це тим, що останній наполягає на необхідності дослідження протоколу допиту свідка, який був отриманий в межах міжнародної правової допомоги, що на думку захисника суперечить принципу безпосередності, який закріплений в статті 23 КПК України.
Водночас, проаналізувавши викладені захисником доводи, колегія суддів доходить висновку, що заявлений відвід не містить належних та підтверджених даних, які б свідчили про наявність упередженості в діях прокурора, а заява про відвід фактично містить власні припущення захисника щодо упередженості прокурора ОСОБА_10 .
Прокурор є одним з учасників кримінального провадження, що належить до сторони обвинувачення. Відповідно до ч. 1 ст. 36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов`язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Відповідно до ч. 2 ст. 22 КПК України сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом.
Статтею 94 КПК України передбачено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Тобто, прокурор наділений правом у визначений КПК України спосіб та порядок подавати до суду той об`єм речей, документів та інших доказів, а також надавати ті пояснення в судовому засіданні та висловлювати ту правову позицію, яку він вважає за потрібне. Перевірка законності дій прокурора здійснюється судом у ході судового провадження на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій.
З огляду на це, на переконання колегії суддів, висловлені захисником сумніви в неупередженості прокурора фактично зводяться до незгоди з висловленою ним правовою позицією щодо необхідності та можливості дослідження матеріалів, отриманих від компетентних органів іноземних держав в межах міжнародної правової допомоги, в тому числі протоколів допиту свідків. Однак, такі сумніви мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, тому не можуть бути підставою для відведення прокурора від участі в кримінальному провадженні, оскільки сама по собі незгода з правовою позицією прокурора не може бути достатньою підставою для висновку про існування обставин, що викликали б сумнів в неупередженості або безсторонності останнього.
При цьому, суд відзначає, що сторона захисту так само наділена правом у визначений законом спосіб та порядок збирати та подавати до суду докази на спростовання правової позиції прокурора та на підтвердження власної версії обставин досліджуваних подій.
Прокурор ОСОБА_5, висловлюючи власну правову позицію щодо досліджуваних в ході судового розгляду питань, діє в межах, наданих йому положеннями чинного кримінального процесуального законодавства, дискреційних повноважень, що не може само по собі вважатися об`єктивними обставинами, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості останнього, або свідчити про його особисту зацікавленість в результатах кримінального провадження, а тому не є підставою для відводу прокурора від участі в кримінальному провадженні.
З огляду на викладене, суд вважає, що заява захисника ОСОБА_6 про відвід не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості прокурора ОСОБА_5, які б унеможливлювали його участь у кримінальному провадженні, водночас така заява ґрунтується лише на особистих переконаннях захисника та його незгоді з правовою позицією прокурора.
Отже, розглянувши заяву про відвід, заслухавши думки учасників кримінального провадження, колегія суддів дійшла висновку, що заява захисника про відвід прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись 3, 36, 77, 80, 81, 83, 372, 376 КПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Заяву захисника ОСОБА_6 про відвід прокурора ОСОБА_5 від участі у кримінальному провадженні - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення. Заперечення проти даної ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Головуючий: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3