- Presiding judge (HACC): Zadorozhna L.I.
Справа № 760/9481/17
Провадження № 1-кп/4910/34/19
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
14 травня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією в складі:
головуючої - судді ОСОБА_1,
суддів - ОСОБА_2, ОСОБА_3,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4,
за участю сторін кримінального провадження:
з боку обвинувачення: прокурора - ОСОБА_5,
з боку захисту: обвинуваченого - ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції з власних технічних засобів),
захисника - адвоката ОСОБА_7,
у кримінальному провадженні № 52017000000000106 від 15 лютого 2017 року щодо:
ОСОБА_8, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366, ч. 1 ст .388 КК України;
ОСОБА_9, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 364-1, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України;
ОСОБА_10, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_6, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_11, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_12, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_13, яка обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_14, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191 КК України;
ОСОБА_15, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України;
ОСОБА_16, який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 27 ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 209 КК України,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Вищого антикорупційного суду клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави,
установив:
14.05.2024 на електронну пошту Вищого антикорупційного суду надійшло клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави (Вх. № 18093/24).
І. Суть клопотання
Ухвалою Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017 у справі № 760/3817/17 ОСОБА_6 продовжено строк тримання під вартою та визначено альтернативний запобіжний захід у вигляді застави у розмірі 3 200 000 грн із покладенням на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
03.04.2017 ОСОБА_17 та ОСОБА_18, на виконання ухвали Солом`янського районного суду м. Києва від 31.03.2017, внесли на депозитний рахунок суду суму застави - 2 144 000 грн та 1 056 000 грн відповідно. 13.02.2019 строк дії покладених на ОСОБА_6 обов`язків закінчився та більше не продовжувався, але останній і надалі продовжує сумлінно їх виконувати.
На теперішній час у цьому кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_6 продовжує діяти застава у максимальному розмірі, встановленому ч. 5 ст. 182 КПК України. На час розгляду клопотання про зменшення розміру застави призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта більше 7 років, за встановленим порядком досліджуються письмові документи сторони обвинувачення (досліджено вже 10 томів), а встановлені ризики істотно зменшились з плином часу та у зв`язку з завершенням досудового розслідування. Обвинувачений вважає, що оскільки він не займає посад в АТ «Укргазвидобування» чи в пов`язаних структурах, ризик впливу на свідків чи експертів може тільки припускатись, що у сукупності з його належною процесуальною поведінкою протягом тривалого часу розгляду справи, тривалістю дії запобіжного заходу, є підставами для встановлення застави у розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Також, з моменту набуття статусу обвинуваченого на ОСОБА_6 покладені обов`язки, визначені ст. 42 КПК України, які останнім сумлінно виконуються. Обвинувачений ОСОБА_6 вважає, що його бездоганна процесуальна поведінка свідчить про істотне зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, існування яких стало підставою для зменшення розміру застави у минулому.
ОСОБА_6 має постійне місце проживання (орендується житло в ОСОБА_19 ) та має постійне місце роботи, отримує заробітну плату, не судимий, має міцні соціальні зв`язки та утримує своїх неповнолітніх дітей, дружину, а також батьків пенсійного віку. У періоди закінчення строку дії обов`язків, маючи закордонний паспорт, не вчиняв спроб втечі.
Обвинувачений звернув увагу суду на те, що майже усі інші обвинувачені у цій справі не мають будь-яких встановлених судом обов`язків. Таким чином, він знаходиться у іншому положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими. Також, до справи у 2024 році приєднано ще двох інших обвинувачених, один із яких декілька років перебував у розшуку.
Поміж іншого, заставодавцем є не обвинувачений, а треті особи. 04.11.2020 заставодавець ОСОБА_17 померла, у зв`язку з чим приватним нотаріусом відкрито спадкову справу. ОСОБА_18, яка є її спадкоємицею, не була повідомлена про її права та обов`язки як заставодавець, застава не була звернута в дохід держави, а ОСОБА_18 на теперішній час має тяжке матеріальне становище, про яке повідомила обвинуваченого. Єдиним спадковим майном, яке залишилось після смерті ОСОБА_17, є частина застави, яку спадкоємиця досі не отримала. Також, у 2024 році долар пробив важливий рівень опору 39 грн, який утримувався протягом багатьох років. Це свідчить про те, що спадщина ОСОБА_18 (сума внесеної застави) стрімко знецінюється. У зв`язку з цими подіями, 10.05.2024 ОСОБА_18 зобов`язала дружину обвинуваченого укласти договір позики зі строком погашення коштів, у разі неповернення яких сім`я обвинуваченого опиниться у надскладному фінансовому становищі.
Описані вище обставини свідчать про наявність підстав для зменшення встановленого судом розміру застави та необхідності її зменшення до розміру, встановленого КПК України, у сумі 214 720 грн.
Враховуючи викладені обставини, обвинувачений ОСОБА_6 просив зменшити встановлений йому ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 розмір застави, з 805 200 грн до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 214 720 грн, а решту коштів повернути заставодавцю.
ІІ. Позиції учасників провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні просив задовольнити подане ним клопотання у повному обсязі. Зазначив, що він повернеться до України, коли небезпека для нього та його родини зникне. Перебування на території України в умовах воєнного стану є небезпечним, це загальновідомий та встановлений факт. Зауважив, що заставодавець, вносячи заставу, не розраховував, що через вісім років він не зможе розпоряджатися своїми коштами і вони йому не будуть повернуті. Такий строк є дуже тривалим. Усі судові засідання він відвідує, жодних питань щодо його участі у справі немає, протягом часу існування кримінального провадження дотримується всіх своїх процесуальних обов`язків.
Захисник ОСОБА_7 підтримав клопотання свого підзахисного у повному обсязі та просив його задовольнити. Додав, що клопотання є обґрунтованим. ОСОБА_6 протягом всього часу розгляду цього кримінального провадження сумлінно виконує свої процесуальні обов`язки. Вважає, що цей запобіжний захід досяг своєї мети, обвинувачений, будучи закордоном, сумлінно приймає участь у судовому процесі.
Прокурор ОСОБА_5 заперечив щодо задоволення клопотання обвинуваченого. Зазначив, що сторона захисту, всупереч норм КПК України, не забезпечила отримання прокурором клопотання про зміну запобіжного заходу. Обставини, зазначені у клопотанні обвинуваченого, не можуть бути підставами для зміни розміру застави. Вважає, що належна процесуальна поведінка обумовлена саме застосованим до нього запобіжним заходом (заставою). Обвинувачений перебуває закордоном, тому прибуття до судових засідань у режимі відеоконференції з використанням засобів технічного зв`язку не є тим фактором, який може бути врахований судом. Посилання на скрутне матеріальне становище заставодавця також не є підставою зміни розміру застави, оскільки внесення застави було правом заставодавця, а не обов`язком.
ІІІ. Встановлені обставини, мотиви та оцінка суду
Заслухавши думки осіб, які беруть участь у розгляді клопотання, дослідивши зміст клопотання та додані до нього матеріали, суд дійшов таких висновків.
Частинами першою та другою статті 331 КПК України визначено, що під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Так, частина 1 статті 194 КПК України встановлює, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Зміна чи скасування запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути скасований або замінений на інший - більш або менш суворий.
Суд вкотре зазначає, що обґрунтованість застосування запобіжного заходу у вигляді застави може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за яких вказаний запобіжний захід було застосовано, та у зв`язку з виникненням інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення або скасування, оскільки строк дії цього запобіжного заходу в ухвалах суду не зазначено, а тривалість в часі запобіжного заходу без врахування обставин справи в конкретному випадку може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.
Обвинувачений ОСОБА_6 у своєму клопотанні та наданих у судовому засіданні поясненнях ставить питання про зменшення розміру застави. Стосовно зазначених у клопотанні обвинуваченим ОСОБА_6 обставин, які, на його думку, є підставами для зміни запобіжного заходу шляхом зменшення розміру застави, колегія суддів вважає необхідним зазначити про таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.
Колегія суддів зауважує, що ухвала про застосування запобіжного заходу стосовно ОСОБА_6 у вигляді застави не припинила свою дію, відповідно до положень ст. 203 КПК України, оскільки для такої ухвали не передбачено визначення строку її дії, як наприклад, для ухвали про тримання особи під домашнім арештом (ч. 6 ст. 181 КПК України) чи для ухвали про тримання під вартою (ч. 1 ст. 197 КПК України). Таким чином, посилання обвинуваченого на факт припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави, у зв`язку з відсутністю обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, є необґрунтованим.
Стосовно неможливості отримання заставодавцем ОСОБА_18 спадщини, відкритої після смерті ОСОБА_17 (внесених грошових коштів на депозитний рахунок суду в якості застави), суд неодноразово зазначав та вкотре наголошує, що внесення застави за ухвалою суду було правом ОСОБА_17 та ОСОБА_18, яке не обумовлювалось ні строком дії застави, ні обов`язком держави повернути її на першу вимогу заставодавця. Її внесення не було б можливим без взаємної згоди підозрюваного та заставодавців, які висловили своє добровільне волевиявлення на її внесення, надали свої власні кошти та зобов`язались нести матеріальну відповідальність за дії особи, за яку така застава вноситься, усвідомлюючи існування ризику її неповернення (у випадку можливого звернення в дохід держави).
Крім того, кошти, внесені в якості застави, підлягають поверненню повністю або частково у випадках, передбачених КПК України, про які обвинуваченим у клопотанні зазначено не було.
Посилання обвинуваченого ОСОБА_6 на сумлінне дотримання покладених на нього обов`язків, що може свідчити про значний рівень зменшення ризиків, на переконання суду, не є тією беззаперечною обставиною, яка може свідчити про зменшення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Їх виконання є обов`язковим для особи, щодо якої вони застосовані. Положеннями КПК України встановлено, що у випадку невиконання покладених на обвинуваченого обов`язків, запобіжний захід може бути змінений на більш суворий.
Під час попередніх розглядів клопотань обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави (перегляду застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу), судом вже враховувались зазначені у клопотанні обставини, які стосуються особистих обставин обвинуваченого ОСОБА_6 (стійкі соціальні зв`язки, місце його проживання, перетин кордону тощо), за результатами чого розмір застави неодноразово зменшувався.
Більш того, з моменту розгляду колегією суддів раніше поданих ОСОБА_6 клопотань про зменшення розміру застави до Вищого антикорупційного суду (зокрема, 28.02.2023, 24.08.2023 та 12.12.2023 (за результатами розгляду якого розмір застави був частково зменшений)), нових обставин, які могли би слугувати підставами для зменшення розміру застави обвинуваченим не зазначено. Додаткових відомостей, які в своїй сукупності могли би підтверджувати надмірність визначеної суми застави для обвинуваченого ОСОБА_6, суду не надано.
Суд враховує те, що на час розгляду цього клопотання призначено та проводиться судовий розгляд на підставі обвинувального акта, у встановленому судом порядку досліджуються письмові докази сторони обвинувачення, продовжують існувати ризики незаконного впливу на свідків та переховування від правосуддя, хоча вони істотно зменшились з плином часу та у зв`язку із завершенням досудового розслідування.
Проте, дії, до яких обвинувачений може вдатись, висунення обвинувачення у вчиненні особливо тяжких злочинів та тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому, разом із його тимчасовим виїздом за межі території України, у зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на територію України, проживання на території іноземної країни протягом тривалого часу (як повідомив обвинувачений у судовому засіданні на території Великої Британії) та відсутність у сторони обвинувачення дієвих механізмів попередження існуючих ризиків у своїй сукупності вказують на необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим, посилання обвинуваченого ОСОБА_6 : 1) на його перебування у іншому процесуальному положенні у порівнянні з іншими обвинуваченими, які не мають запобіжного заходу, або запобіжні заходи яких судом переглядались (зменшувався розмір застави); 2) на те, що розмір застави тривалий час становить максимальний розмір застави, встановлений загальними нормами КПК України, колегією суддів не враховуються в якості підстав для зменшення встановленого розміру застави, оскільки містять загальну інформацію та за своїм змістом є суб`єктивною думкою обвинуваченого.
Таким чином, з огляду на додані до клопотання матеріали, суд вважає, що застосований ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.12.2023 стосовно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у визначеному розмірі є достатньою та необхідною мірою, яка гарантує виконання ним своїх процесуальних обов`язків, про які йшла мова вище, не є непомірною для нього та не вступає у суперечність із гарантією, передбаченою п. 3 ст. 5 Конвенції, про захист прав людини і основоположних свобод, яка покликана забезпечити явку обвинуваченого у судове засідання.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 331, 372, 376 КПК України, суд -
постановив:
У задоволенні клопотання обвинуваченого ОСОБА_6 про зменшення розміру застави - відмовити.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч.1 ст.392 КПК України.
Судді: ОСОБА_1
ОСОБА_2
ОСОБА_3