Search

Document No. 119902069

  • Date of the hearing: 18/06/2023
  • Date of the decision: 18/06/2024
  • Case №: 991/5210/24
  • Proceeding №: 52019000000000771
  • Instance: HACC
  • Judicial form: Criminal
  • Decision type: On the imposition of an interim measure in the form of detention
  • Presiding judge (HACC): Fedorak L.M.

Справа № 991/5210/24

Провадження № 1-кс/991/5241/24

У Х В А Л А

18.06.2023 м. Київ

Слідча суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2, у відкритому судовому засіданні у кримінальному провадженні № 52019000000000771,

за підозрою ОСОБА_3 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Республіки Білорусь, громадянина Сполучених Штатів Америки, який проживає у Сполучених Штатах Америки за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України,

за участі прокурора ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6,

в с т а н о в и л а:

І. Суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається

1.14.06.2024 старший детектив Другого підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Другого Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_7 (далі - детектив, НАБУ) за погодженням із прокурором першого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 (далі - САП, прокурор) звернувся із клопотанням про обрання підозрюваному ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

2.Клопотання мотивоване обґрунтованістю підозри, а також тим, що підозрюваний оголошений у міжнародний розшук та наявністю ризиків: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

3.Розглянувши клопотання, слідча суддя його задовольняє, з огляду на таке.

ІІ. Положення закону, якими керувалася слідча суддя при постановленні ухвали

4.Згідно з ч. 1 ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

5.Одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження є запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).

6.Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, дізнавач, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, дізнавача, прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, дізнавач, прокурор звертається із клопотанням.

7.Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 (ч. 1 ст. 183 КПК України).

8.Згідно з ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

9.Слідчий суддя відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою. Запобіжні заходи застосовуються під час досудового розслідування - слідчим суддею за клопотанням слідчого, погодженим з прокурором, або за клопотанням прокурора (частини 3, 4 ст. 176 КПК України).

10.Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам, зокрема: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

11.Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: (1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; (2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; (3) вік та стан здоров`я підозрюваного; (4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; (5) наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; (6) репутацію підозрюваного; (7) майновий стан підозрюваного; (8) наявність судимостей у підозрюваного; (9) дотримання підозрюваним умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; (10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; (11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; (12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, у тому числі у зв`язку з його доступом до зброї (ст. 178 КПК України).

12.Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказують детектив та прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

13.Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років (п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України).

14.Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

15.При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається (ч. 4 ст. 183 КПК України).

16.У разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 цього Кодексу строк дії такої ухвали не зазначається (ч. 4 ст. 197 КПК України).

ІІІ. Встановлені обставини із посиланням на докази та мотиви слідчої судді

Щодо повноважень слідчої судді на розгляд клопотання

17.Дослідивши матеріали клопотання слідча суддя встановила, що воно подане у кримінальному провадженні щодо кримінального правопорушення, віднесеного до підсудності Вищого антикорупційного суду згідно із ст. 33-1, 216 КПК України, а тому його розгляд належить до повноважень слідчої судді Вищого антикорупційного суду.

Щодо розгляду клопотання за відсутності підозрюваного

18.Розгляд клопотання слідча суддя здійснювала без участі підозрюваного ОСОБА_3, з огляду на таке.

19.Відповідно до ч. 6 ст. 193 КПК України слідчий суддя розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя за участю підозрюваного розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

20.Згідно з положеннями частини 1 цієї ж статті розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті.

21.Водночас, слідча суддя бере до уваги, що КПК України також вміщує окрему ст. 187 КПК України «Забезпечення прибуття особи для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу», яка чітко встановлює, що слідчий суддя після одержання клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного, який перебуває на свободі, призначає дату судового засідання і здійснює судовий виклик, а також наслідки неприбуття за таким. Поряд з цим, КПК України не містить жодної норми, яка б прямо чи опосередковано встановлювала такий обов`язок для слідчої судді у випадку надходження клопотання про обрання запобіжного заходу.

22.Тлумачення наведених норм у сукупності дає підстави стверджувати, що розгляд клопотання про обрання запобіжного заходу здійснюється за відсутності підозрюваного поряд з достатністю підстав вважати, що підозрюваний виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.

23.Натомість, прибуття на територію України такого підозрюваного має наслідком подання та розгляд виключно клопотання по застосування запобіжного заходу, а також обов`язок слідчого судді забезпечити його участь у відповідному розгляді.

24.Слідчою суддею встановлено, що згідно з постановою детектива від 14.06.2021 оголошено міжнародний розшук підозрюваного ОСОБА_3

25.Отже, у слідчої судді наявні обґрунтовані підстави розглядати клопотання за процедурою, визначеною ч. 6 ст. 193 КПК України.

Щодо питань, які належить вирішити

26.Відповідно до положень ч. 6 ст. 193 КПК України та доводів поданого клопотання, позиції сторін в судовому засіданні, слідчій судді належало встановити:

-наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 кримінального правопорушення, у тому числі набуття статусу підозрюваного;

-чи підозрюваний ОСОБА_3 оголошений у міжнародний розшук;

-наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби: (1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; (2) незаконно впливати на свідків в цьому ж кримінальному провадженні;

-інші обставини, що враховуються при обранні запобіжного заходу.

Щодо набуття статусу підозрюваного та наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення

27.28.09.2019 було розпочато кримінальне провадження № 52019000000000771 /а.с. 19 т. 1/.

28.Так, до ЄРДР було внесено відомості щодо вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, про те, що громадянин Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3, в період з 11.10.2011 по 05.06.2013, своїми діями, що виразились у заздалегідь обіцяному приховуванні коштів отриманих злочинним шляхом, сприяв першому заступнику генерального директора ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» (далі - Підприємство) ОСОБА_8 в реалізації його злочинного умислу на розтрату майна Підприємства. ОСОБА_3, діючи як пособник, будучи обізнаним, що компанією «REMAX LTD» послуги та роботи зазначені в агентській угоді від 11.10.2011 N? 1/2011 не надавались та не виконувались для Підприємства, склав та видав від імені вказаної компанії акти приймання чим забезпечив перерахування грошових коштів Підприємства в сумі 1 258 500 доларів США (по курсу Національного Банку України в гривневому еквіваленті становить 10 059 190,50 грн.) на рахунок компанії «REMAX LTD» та в подальшому забезпечив перерахування вказаних грошових коштів на рахунки інших компаній і фізичних осіб /а.с. 19 т. 1/.

29.З матеріалів клопотання встановлено, що 11.02.2021 детективом, за погодженням із прокурором, складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України (у редакції Закону № VI від 07.04.2011) - пособництві у зловживанні службовим становищем, тобто умисному в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки /а.с. 32-37 т. 1/.

30.Підозрюваним є (1) особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, (2) особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або (3) особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень (ч. 1 ст. 42 КПК України).

31.Тобто, кримінальний процесуальний закон визначає три рівнозначні випадки, за відповідності яким, особа вважається такою, що є підозрюваною у кримінальному провадженні.

32.Так, відповідно до ч. 1 ст. 278 КПК України письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

33.З матеріалів клопотання слідує, що підозрюваний є громадянином США, проживає у Сполучених Штатах Америки за адресою: АДРЕСА_1 та стороні обвинувачення було відомо про ці обставини на час складання повідомлення про підозру /а.с. 82, 194 т. 1, а.с. 1-9 т. 2/.

34.Згідно із ч. 7 ст. 135 КПК України повістка про виклик особи, яка проживає за кордоном, вручається згідно з міжнародним договором про правову допомогу, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України, а за відсутності такого - за допомогою дипломатичного (консульського) представництва.

35.Так, статтею 14 Договору між Україною та Сполученими Штатами Америки про взаємну правову допомогу у кримінальних справах (ратифікованого Законом № 1438-ІІІ від 10.02.2000) встановлено такий порядок вручення документів: запитувана Держава докладає всіх зусиль для вручення будь-якого документа, який в цілому чи в частині стосується будь-якого запиту про надання допомоги, зробленого Запитуючою Державою згідно з положеннями цього Договору. Запитуюча Держава передає будь-який запит стосовно вручення документа, в якому вимагається явка особи до властей Запитуючої Держави, у розумний строк перед такою запланованою явкою. Запитувана Держава повертає Запитуючій Державі підтвердження про вручення документів у спосіб, визначений у запиті.

36.Стороною обвинувачення на підтвердження вручення ОСОБА_3 (ОСОБА_3) письмового повідомлення про підозру (разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного) до матеріалів клопотання додано копії запиту про міжнародну правову допомогу від 11.02.2021 та матеріали, отримані за результатами його виконання.

37.Із їх змісту слідує, що уповноважені особи Офісу міжнародних справ Департаменту юстиції США виконали запит українського органу, на підтвердження чого направили звіт судового виконавця Сполучених Штатів від Служби Судових виконавців Сполучених Штатів разом із підписаним бланком повідомлення про підозру, що засвідчує факт його вручення особисто ОСОБА_3 07.05.2021 /а.с. 38-40, 42-48 т. 1/.

38.За таких обставин, органом досудового розслідування вжито усіх заходів для повідомлення ОСОБА_3 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення у передбачений законом спосіб, для чого використано механізм міжнародного співробітництва під час кримінального провадження.

39.Також, 10.05.2023 детектив, за погодженням із прокурором, склав повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27 ч. 5 ст. 191 КК України (у редакції від 05.04.2001) - пособництва у заволодінні чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах /а.с. 54-59 т. 1/.

40.Таке повідомлення, разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного, вручене ОСОБА_3 05.12.2023 у аналогічний спосіб - у порядку виконання компетентним органом Сполучених Штатів Америки запиту про міжнародну правову допомогу, що підтверджується копією запиту від 10.05.2023 про міжнародну правову допомогу у кримінальному провадженні № 52019000000000771 та матеріалами, отриманими за результатами його виконання /а.с. 60-74, 82 т. 1/.

41.З огляду на викладене, стороною обвинувачення вжито достатніх та ефективних заходів для вручення повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_3, в тому числі, з урахуванням того, що останній підтвердив отримання такого повідомлення.

42.За таких обставин, ОСОБА_3 набув статусу підозрюваного.

43.За змістом підозри, в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року, точні дату та час досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_8 виник умисел на одержання неправомірної вигоди для громадянина Сполучених Штатів Америки ОСОБА_3 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб шляхом обернення майна ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» на користь ОСОБА_3 та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, використавши своє службове становище всупереч інтересам ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» за попередньою змовою з ОСОБА_3 та іншими невстановленими досудовим розслідуванням особами, створивши формальні документальні підстави для виплати за рахунок ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» грошової винагороди за агентські послуги та роботи щодо контракту від 19.01.2012 № 2012-1-ИТ, укладеного між названим держаним підприємством та компанією «Solway Industries LTD», які фактично надаватись та виконуватись не будуть, та у подальшому, забезпечивши перерахування з рахунків ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» грошові кошти на рахунки, якими розпоряджалися ОСОБА_3 та інші невстановлені досудовим розслідуванням особи. Так, ОСОБА_8, в період з квітня 2012 року по грудень 2012 року, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, залучив як пособника ОСОБА_3, який заздалегідь пообіцяв ОСОБА_8 сприяти вчиненню злочину, що полягало в наданні можливості використати рахунки та ідентифікаційні дані компанії «REMAX LTD», інтереси якої він представляв, укладенні агентської угоди до контракту від 19.01.2012 № 2012-1-ИТ та інших необхідних документів, тим самим створивши формальні документальні підстави для виплати за рахунок ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» грошової винагороди за агентські послуги та роботи щодо контракту від 19.01.2012 № 2012-1-ИТ, а також в заздалегідь обіцяному приховуванні отриманих злочинним шляхом коштів ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» шляхом переказу вказаних коштів на рахунки інших компаній та фізичних осіб. Реалізуючи зазначений злочинний план, діючи в якості пособника, ОСОБА_3 уклав від імені компанії «REMАX LTD», засвідчивши своїм підписом, агентську угоду від 11.10.2011 № 1/2011 з ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану», в особі ОСОБА_8, а також інші необхідні документи, та у подальшому, сприяючи останньому у реалізації його злочинного умислу, діючи як пособник, здійснював перекази коштів ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану», отримані нібито за виконання агентської угоди від 11.10.2011 № 1/2011, з рахунку компанії «REMАX LTD» на рахунок компанії «AVATRANS LLP» на загальну суму 1 209 200 доларів США. Після цього, ОСОБА_3 здійснював перекази коштів ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану», отримані нібито за виконання агентської угоди від 11.10.2011 № 1/2011, з рахунку компанії «REMАX LTD» на рахунок своєї дружини - громадянки Сполучених Штатів Америки ОСОБА_11 загалом у розмірі 38 200 доларів США.

44.Слідча суддя зауважує, що КПК України не встановлює критеріїв визначення обґрунтованості підозри. Однак кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 5 ст. 9 КПК України).

45.Так, у практиці останнього «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення ЄСПЛ у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine), від 21.04.2011, заява №42310/04, п. 175).

46.Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення ЄСПЛ у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v. The United Kingdom), від 28.10.1994, заява № 14310/88, п. 55).

47.Тобто, стандарт «обґрунтована підозра», який використовується на стадії обрання підозрюваному запобіжного заходу, є значно нижчим, аніж на стадії вирішення судом питання про винуватість чи невинуватість особи у вчиненні кримінального правопорушення після отримання обвинувального акта. Адже обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (рішення ЄСПЛ у справі «Мерабішвілі проти Грузії» (Merabishvili v. Georgia) від 28.11.2017, заява №72508/13, п. 184).

48.Отже, під час перевірки, чи наявна обґрунтована підозра вчинення ОСОБА_3 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, слідча суддя з`ясовує, чи наявні факти або інформація, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що особа, про яку йдеться, своїми діями могла вчинити кримінальні правопорушення, а також такі виправдовують подальше розслідування.

49.Обґрунтованість підозри підтверджується матеріалами, що додані до клопотання, зокрема, копіями:

-агентської угоди №1/2011 від 11.10.2011, додатку № 1 до агентської угоди, актів приймання № 1-7, які з боку компанії «REMAX LTD» підписані підозрюваним, платіжних доручень від 22.02.2013 № 167 та від 03.06.2013 № 237, які підтверджують перерахування з рахунку ДП «Державний науково-дослідний проектний інститут титану» на рахунок компанії «REMAX LTD» коштів в сумі 1 258 000 доларів США /а.с. 127 - 143 т. 1/;

-довідки спеціаліста Державної аудиторської служби від 27.08.2018 б/н, що підтверджує нанесення матеріальної шкоди (збитків) ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» у розмірі 10 059 190,50 грн (1 258 500 доларів США) внаслідок переказу компанії «REMAX LTD» грошових коштів у вищевказаній сумі, відповідно до агентської угоди від 11.10.2011 № 1/2011 та додатків до неї укладених між ДП «ДНДП Інститут Титану» та компанією «REMAX LTD» /а.с. 147-164 т. 1/;

-висновку судово-економічної експертизи за № 19170/18-71 від 22.10.2018, відповідно до якого підтверджується висновок довідки спеціаліста Державної аудиторської служби від 27.08.2018 б/н у частині, що стосується нанесення матеріальної шкоди (збитків) ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» у розмірі 10 059 190,50 грн (1 258 500 доларів США) внаслідок переказу компанії «REMAX LTD» грошових коштів на підставі агентської угоди від 11.10.2011 № 1/2011 /а.с. 165 - 172 т. 1/;

-матеріалів, отриманих на запит до компетентного органу Республіки Австрія щодо компанії «REMAX LTD» та її рахунку, відкритого в банківській установі Республіки Австрія, з якого здійснено переказ коштів, які надійшли від ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» на рахунок компанії «AVATRANS LLP» 22.03.2013 на суму 749 007,17 USD та 05.06.2013 на суму 462 635,69 USD, на рахунок фізичної особи ОСОБА_11 від 25.03.2013 на суму 17 246, 63 USD від 05.06.2013 на суму 21 054, 29 USD /а.с. 173-211 т. 1/;

-листа голови ради директорів компанії «Solway Industries LTD», відповідно до якого компанія «Solway Industries LTD» не потребувала допомоги з боку будь-якої третьої сторони для пошуку проектного підприємства, не зверталась за допомогою до будь-якої третьої сторони і не наймала компанію «REMAX LTD» або будь-кого іншого для того, щоб укласти контракт з ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» /а.с. 214, 216 т. 1/;

-листа-запрошення від президента компанії «ADMA Produkt, Inc» ОСОБА_9, у сукупності із наказом ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» № 106 від 06.07.2012 про відрядження ОСОБА_8 до компанії «ADMA Produkt, Inc» м. Хадсоні (штат Огайо, США), та документів щодо перебування ОСОБА_8 у відрядженні, які підтверджують, що ОСОБА_8 та ОСОБА_3 між собою знайомі та зустрічались /а.с. 221-230, 233 т. 1/;

-матеріалів, отриманих на запит до компетентного органу Британських Віргінських Островів щодо компанії «REMAX LTD», якими підтверджується, що ОСОБА_3, поряд з іншими особами, є кінцевим бенефіціарним власником цієї компанії, а також її є директором, а також листування ОСОБА_3 щодо надання необхідних документів для укладення угоди з ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» /а.с. 235 - 250 т. 1/;

-матеріалів, отриманих на запит до компетентного органу Сполучених Штатів Америки, відповідно до яких якими ОСОБА_11 є його членом сім`ї /а.с. 1-9 т. 2/;

-протоколу допиту свідка ОСОБА_12, відповідно до якого працівниками бюро міжнародної діяльності відділу зовнішньоекономічних зв`язків ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» своїми силами здійснювався супровід у виконанні контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012, що полягало у перекладі і відправці документації, прийомі делегацій, організації закордонних відряджень тощо, а компанія «REMAX LTD» та будь-яка інша компанія не приймала участі у організації відряджень відповідно до контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012, а також інших послуг, які безпосередньо надавались відділу зовнішньоекономічних зв`язків ДП «ДНДП інститут титану» /а.с. 10-14 т. 2/;

-протоколів допиту свідків ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, відповідно до яких ці особи знайомі своє ОСОБА_3, відвідували його в США разом із ОСОБА_8, а також зазначається, що дружину ОСОБА_3 звуть ОСОБА_11 /а.с. 15-24 т. 2/;

-протоколів допитів свідків ОСОБА_16 та ОСОБА_17, відповідно до яких через фінансово економічний відділ ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» агентська угода № 1/2011 офіційно не проходила, на відміну від контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012, окрім того, до фінансово-економічного відділу ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» не надходили офіційно документи, що підтверджують виконання робіт за агентською угодою № 1/2011 від 11.10.2011, окрім актів /а.с. 25 - 31 т. 2/;

-протоколів допиту свідків ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, відповідно до яких працівниками ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» своїми силами здійснювалось виконання контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012, компанія «REMAX LTD» та будь-яка інша компанія не приймала участі у виконанні контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012, відрядження з приводу вищевказаного контракту здійснювались силами ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» та компанії «Solway Industries LTD.», з ТОВ «ПФК» задовго до укладення контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012 здійснювалась співпраця без посередників, власниками ТОВ «ПФК» являлась компанія «Solway Industries LTD., у веденні переговорів щодо укладення контракту № 2012-1-НТ від 19.01.2012 між ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» та компанією «Solway Industries LTD.», компанія «REMAX LTD» та будь-яка інша компанія не приймала участі /а.с. 32 - 43 т. 2/;

-протоколів оглядів ноутбука, вилученого у ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану», відповідно до якого виявлено листування службових осіб ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» щодо укладення агентської угоди з компанією «REMAX LTD» та здійснення оплати за вказаною угодою, окрім того, у вказаному листуванні згадується компанія «AVATRANS LLP», на яку в подальшому було перераховано більшу частину коштів від компанії «REMAX LTD» /а.с. 44 - 54 т. 2/;

-матеріалів, отриманих на запит до компетентного органу Естонської Республіки щодо рахунків компанії «AVATRANS LLP», якими підтверджується, що ОСОБА_3 укладав договір від імені компанії «REMAX LTD» з компанією «AVATRANS LLP», згідно з яким більша частина грошових коштів ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» була перерахована на рахунок останньої компанії, поряд з цим, зазначений договорі представник компанії «AVATRANS LLP» П. Ябуров ніколи не виступав її представником /а.с. 55-79 т. 2/;

-висновку експертів від 07.06.2024 № 5200/24-32 за результатами проведення комісійної судової почеркознавчої експертизи, відповідно до якого ОСОБА_3 (ОСОБА_3) виконані підписи від імені представника компанії «REMAX LTD» в агентській угоді № 1/2011 від 11.10.2011, Додатку № 1 до неї та в актах приймання /а.с. 80 - 98 т. 2/;

-вироку Вищого антикорупційного суду від 20.04.2022 у кримінальному провадженні № 32014080000000003 від 09.01.2014, відповідно до якого, за результатом спеціального судового провадження, першого заступника генерального директора ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» визнано винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України та підтверджено обставини заволодіння ОСОБА_8 грошовими коштами Підприємства в інтересах третіх осіб, пособником якого був ОСОБА_3 (ОСОБА_3) /а.с. 93-114 т. 1/.

50.Дані, що містяться у наданих слідчій судді копіях матеріалів кримінального провадження № 52019000000000771 можуть переконати об`єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_3 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України, та виправдовують подальше розслідування.

51.Отже, ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні наведеного.

Щодо оголошення підозрюваного в міжнародний розшук

52.Згідно з постановою детектива від 14.06.2021 підозрюваного ОСОБА_3 оголошено в міжнародний розшук, позаяк останній на виклик органу досудового розслідування 14.06.2021, отриманий ним 07.05.2021 у порядку надання міжнародної правової допомоги компетентними органами Сполучених Штатів Америки, не з`явився /а.с. 25 т. 1/.

53.Обставини, зазначені у постанові детектива щодо виклику підозрюваного до органу досудового розслідування, вручення йому на території Сполучених Штатів Америки відповідної повістки підтверджуються матеріалами клопотання /а.с. 38-48 т. 1/.

54.Слідчою суддею встановлено, що до оголошення розшуку ОСОБА_3 був громадянином Сполучених Штатів Америки, проживав на території цієї держави /а.с. 194 т. 1, а.с. 1-9 т. 2/.

55.Що стосується поважності причин неприбуття, слідча суддя враховує, що з дати отримання повістки до дати прибуття на виклик було більше місяця, та цього часту було достатньо для організації поїздки ОСОБА_3 зі Сполучених Штатів Америки до України. Також у повістці були роз`яснені причини, які вважаються поважними для неприбуття на виклик, наслідки неприбуття відповідно до статей 138, 139 КПК України, з яких слідує висновок, що підозрюваний мав повідомити детектива про причини неявки.

56.Попри це, останній на виклик не з`явився, обставин, які перешкоджали це зробити не повідомив.

57.Поряд з цим, 03.06.2021 підозрюваний звернувся із листом до детектива, у якому зазначив, що повідомлення про підозру отримав, проте не мав достатнього часу для ознайомлення із ним, адже таке йому вручили на три місяці пізніше від дати складання. Зазначив, що хотів би отримати усі копії документів, на які наявні посилання у повідомленні про підозру, що допомогло б йому надати будь-яку інформацію стосовно справи.

58.Однак, на переконання слідчої судді, зазначене підозрюваним об`єктивно не унеможливлювало його з`явлення на виклик, як про це йдеться у ст. 138 КПК України.

59.За таких обставин, ОСОБА_3 без поважних причин не з`явився на виклик детектива.

60.Оголошення розшуку підозрюваного, з огляду на зазначене, здійснено згідно з ч. 1 ст. 281 КПК України, відповідно до якої, якщо під час досудового розслідування місцезнаходження підозрюваного невідоме або він виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України чи за межами України та не з`являється без поважних причин на виклик слідчого, прокурора за умови його належного повідомлення про такий виклик, слідчий, прокурор оголошує розшук такого підозрюваного.

61.Слід зазначити, що порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, КПК України та інших законів України (ст. 1 КПК України).

62.Кримінальне процесуальне законодавство України питання оголошення особи в розшук регулює виключно у ст. 281 КПК України, відповідно до якої особа оголошується в розшук винесенням постанови про це, здійснення розшуку може бути доручено оперативним підрозділам.

63.Поряд з цим, КПК України також передбачає процедуру видачі особи у рамках міжнародної правової допомоги (глава 44), а порядок здійснення оперативно-розшукової діяльності врегульовано Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність» № 2135- XII від 18 лютого 1992 року. За його положеннями підставами для проведення оперативно-розшукової діяльності є, зокрема, наявність достатньої інформації, одержаної в установленому законом порядку, що потребує перевірки за допомогою оперативно-розшукових заходів і засобів, про осіб, які переховуються від органів досудового розслідування, слідчого судді, суду (ст. 6); у сфері такої діяльності також застосовується міжнародне співробітництво із правоохоронними і спеціальними службами інших держав, які мають у своєму складі відповідні підрозділи, а також з міжнародними правоохоронними організаціями.

64.Отже, кримінальне процесуальне законодавство передбачає ряд процедур виконання постанови про розшук особи. Однак, положення ч. 6 ст. 193 КПК України умовою обрання тримання під вартою визначає саме: «оголошений у міжнародний розшук», що, на переконання слідчої судді, пов`язано виключно із прийняттям відповідної постанови.

65.Адже, відповідно до ч. 7 ст. 110 КПК України постанова слідчого, прокурора, прийнята в межах компетенції згідно із законом, є обов`язковою для виконання фізичними та юридичними особами, прав, свобод чи інтересів яких вона стосується.

66.Подання скарги навіть на ті рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, які підлягають оскарженню під час досудового розслідування, не зупиняє виконання рішення чи дію слідчого, прокурора (ч. 1 ст. 305 КПК України). Водночас, постанова про оголошення в розшук не оскаржується під час досудового розслідування і може бути предметом розгляду під час підготовчого провадження.

67.З огляду на викладене, особа вважається оголошеною в розшук з моменту прийняття відповідної постанови та цього достатньо для досягнення цілей розгляду цього клопотання детектива.

68.За викладених обставин, зважаючи на те, що постанова про оголошення ОСОБА_3 у міжнародний розшук відповідає положенням ч. 1 ст. 281 КПК України, що підтверджується матеріалами, доданими до клопотання, він вважається таким, що оголошений у міжнародний розшук.

Щодо наявності ризиків

69.Слідча суддя зауважує, що відповідно до КПК України метою запобіжного заходу є необхідність попередити виникнення ризиків, а не застосувати запобіжний захід за наслідками вчинення підозрюваним відповідних дій. З огляду на викладене, той чи інший ризик слід вважати наявним за умови встановлення обґрунтованої ймовірної можливості здійснення підозрюваним таких спроб. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.

Ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду

70.Такий ризик підтверджується тяжкістю передбаченого покарання за інкримінований підозрюваному ОСОБА_3 злочин, передбачений ч. 5 ст. 191 КК України.

71.Адже такий є особливо тяжким. Так, дії, передбачені ч. 5 ст. 191 КК України караються позбавленням волі на строк від семи до дванадцяти років. Санкція цієї статті також передбачає додаткові обов`язкові покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та конфіскацію майна.

72.Отже, існування ризику переховування підтверджується ймовірністю для підозрюваного бути засудженим на тривалий строк з примусовим відчуженням всього належного йому майна, в сукупності з наступними обставинами.

73.Як зазначалось, підозрюваний є громадянином Сполучених Штатів Америки, отже має легальні підстави для постійного перебування за межами України.

74.Окрім того, підозрюваний безумовно обізнаний зі здійсненням цього кримінального провадження.

75.Так, обставини повідомлення йому про підозру слідча суддя встановила вище в цій ухвалі. Поряд з цим, підозрюваний неодноразово викликався до органу досудового розслідування /а.с. 38-48, 60-64, 75-84 т. 1/, проте за повістками не з`явився.

76.Зокрема, після повідомлення про підозру вперше, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 364 КК України, підозрюваний 03.06.2021 звернувся до детектива із листом, у якому зазначив, що планує співпрацювати із органом досудового розслідування, зробить усе, залежне від нього, для належного сприяння /а.с. 49-51 т. 1/.

77.У межах виконання запиту про міжнародну правову допомогу щодо вручення, зокрема, повісток про виклик до НАБУ 08.01.2024, 15.01.2024, 22.01.2024, уповноважені особи Федерального бюро розслідувань Сполучених Штатів Америки з`ясували, що інтереси підозрюваного у межах цього провадження буде представляти адвокат ОСОБА_21, під час спілкування з яким стало відомо, що підозрюваний, станом на 12.01.2024, не їздив до України у зв`язку із війною, що триває на її території /а.с. 84 т. 1/.

78.Також ОСОБА_21 18.01.2024 звернувся до детектива електронною поштою, повідомивши, що ОСОБА_3 отримав повістку про виклик орієнтовно 05.12.2023 та не був достатньо ознайомленим з викликом та обставинами підозри, не мав можливості проконсультуватись із адвокатом до визначеної у повістці дати. До того ж, у листі ОСОБА_21 покликався, що ст. 138 КПК України визначено підстави, які виправдовують неприбуття підозрюваного на виклик, зокрема, форс-мажорні обставини, у т.ч. військові дії, інші обставини, які об`єктивно перешкоджають прибуттю особи за викликом. Зокрема, він зазначив, що наразі відвідувати Україну небезпечно через війну, що триває, а Державний департамент Сполучених Штатів Америки - Бюро консульських питань та Посольство Сполучених Штатів Америки в України рекомендують утриматись від поїздок до України, підсумувавши, що за таких обставин підозрюваний безглуздо поставив би під загрозу своє життя, приїхавши в Україну поки у ній триває війна /а.с. 91 т. 1/.

79.Також ОСОБА_21 додав, що на запит підозрюваного щодо надання йому копій документів, про які йдеться у повідомленні про підозру, детективи йому не відповіли. У зв`язку із цим, він не може належно проконсультуватись із адвокатом та надати слідству додаткову інформацію. Так, підозрюваний хотів би співпрацювати зі слідством, однак нездатність надати запитувану інформацію перешкоджає йому це зробити /а.с. 91 т. 1/.

80.Варто зауважити, що Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» допускає здійснення адвокатами іноземної держави адвокатської діяльності на території України, однак, після включення до Єдиного реєстру адвокатів України з дотриманням процедури, встановленої ст. 59 цього Закону. Водночас, інформація про таку особу у Єдиному реєстрі адвокатів України відсутня, як і загалом підтвердження, відповідно до вимог КПК України, повноважень цієї особи, як захисника. Отже, об`єктивно, подані ним клопотання не підлягають розгляду детективом.

81.Поряд з цим, оскільки його повноваження були встановлені компетентними органами Сполучених Штатів Америки, слідча суддя вважає за можливе дослідити повідомлені ним обставини щодо мотивів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного.

82.Слідча суддя відзначає, що хоч на території України нині тривають військові дії, проте, відповідні органи державної влади та місцевого самоврядування вживають достатньо заходів для забезпечення безпеки осіб. Слід зазначити, що територія України протяжністю із заходу, у т.ч. північного та південного, до м. Київ, де знаходиться приміщення НАБУ, не відноситься до районів проведення активних бойових дій. Водночас, по всій території України відбувається сповіщення про повітряну тривогу у разі загрози ракетних чи авіаційних обстрілів, також облаштовані діючі укриття. Окрім того, хоч нині недоступні авіаперельоти, однак продовжує функціонувати залізничне сполучення, у т.ч. закордон. Зазначене також підтверджується тим, що територію України постійно відвідують іноземні делегації, в тому числі громадяни Сполучених Штатів України, інформація про що публікується у різних міжнародних виданнях. Тобто, як підозрюваний, так і ОСОБА_21 повинні бути обізнані про зазначені обставини, відповідно наявність можливості безпечно відвідати територію України.

83.Також слідча суддя зауважує, що прибуття до детектива, прокурора, слідчого судді на виклик є обов`язком підозрюваного відповідно до ст. 42 КПК України, а тому підлягає безумовному виконанню.

84.Доводи щодо ненадання підозрюваному документів, про які йдеться в повідомленні про підозру слідча суддя також оцінює критично. Адже загалом у повідомленні про підозру наявні покликання на агентську угоду та акти приймання за нею, які зі сторони компанії «Remax LTD» підписані саме ОСОБА_3, що підтверджується висновком почеркознавчої експертизи. Також, як директору та бенефіціарному власнику цієї компанії, йому доступна інформація щодо зазначених у повідомленні про підозру переказів коштів на рахунок своєї дружини та компанії «AVATRANS LLP».

85.За таких обставин, покликання на ненадання матеріалів досудового розслідування підозрюваному, як на обставину, що унеможливлює його явку на виклик, слідча суддя сприймає лише як спосіб захисту, адже підозрюваний має володіти такими даними.

86.Отож, з такої поведінки підозрюваного висновується, що останній перебуваючи за межами України, будучи обізнаним про це кримінальне провадження, безпідставно покликається на нібито існування небезпеки для нього в Україні, необізнаність із матеріалами кримінального провадження як на підставу для неприбуття на виклики органу досудового розслідування не прибув.

87.Така поведінка підозрюваного переконує слідчу суддю в тому, що підозрюваний, усвідомлюючи правові наслідки повідомлення його про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбачаючи ймовірність застосування стосовно нього запобіжного заходу, враховуючи також тяжкість покарання, що йому загрожує, переховується від органу досудового розслідування з метою ухилення від кримінальної відповідальності.

88.Отже, стороною обвинувачення доведено існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

89.Водночас, слідча суддя не приймає до уваги доводи детектива щодо майнового стану підозрюваного, адже відповідні документи на їх підтвердження надані слідчій судді станом на 2018 рік, тож з плином шести років неактуальні для висновку, що підозрюваний має достатньо майнових ресурсів для переховування від органу досудового розслідування та/або суду.

Ризик незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні

90.З цього питання, слідча суддя враховує встановлену КПК України процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні.

91.Так, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно, шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України).

92.Водночас, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманими у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею.

93.Поряд з цим, за змістом ч. 11 ст. 615 КПК України як докази в суді можуть бути використані і показання, отримані під час допиту свідка, потерпілого, у тому числі одночасного допиту двох чи більше вже допитаних осіб, у кримінальному провадженні, що здійснюється в умовах воєнного стану. Проте хід і результати такого допиту мають фіксуватися за допомогою доступних технічних засобів відеофіксації.

94.Тому, ризик впливу на свідків існує як на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, так і на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, та дослідження їх судом.

95.Відповідний незаконний вплив може стосуватись як свідків, які безпосередньо вказують на підозрюваного як на особу, яка вчинила злочин, так і свідків, які можуть надати свідчення щодо інших важливих обставин кримінального провадження, які не інкримінуються підозрюваному та не мають безпосереднього зв`язку із його особою (наприклад, показання понятих, які брали участь у слідчих діях).

96.Натомість, підозрюваний, будучи обізнаним про них та можливих свідків вчинення злочину, у силу тяжкості покарання, що йому загрожує, може впливати на зміст їх показань.

97.Зокрема, допитані як свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, підтвердили, що були знайомі з ОСОБА_3 (ОСОБА_3), особисто зустрічались з ним в США приблизно в період вчинення злочину і на вказаній зустрічі був присутній ОСОБА_8 як представник ДП «Державний науково-дослідний та проектний інститут титану» /а.с. 15-24 т. 2/.

98.Поряд з цим, слідча суддя виходить з того, що для здійснення тиску не обов`язково осіб знати особисто. Для цього достатньо, наприклад, того, що особі, якій загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років, після ознайомлення з матеріалами справи, у т.ч. й цього клопотання слідчого, стануть відомі анкетні дані свідків. Тому з метою уникнення покарання, ця особа може вчиняти дії, покликані на примушення їх до зміни показань чи до відмови від їх надання.

99.Отже, викладені обставини дають достатні підстави вважати, що все-таки існує ризик впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні.

Щодо інших обставин, що враховуються при обранні запобіжного заходу

100.Відповідно до ст. 178 КПК України слідча суддя бере до уваги, що станом на день вирішення клопотання підозрюваному виповнилось 77 років. Відомостей щодо стану його здоров`я слідчій судді не надано.

101.Також, підозрюваний одружений / а.с. 1-9, 15-24 т. 2/.

102.Станом на 06.12.2023 підозрюваний працює у компанії «ADMA PRODUCTS» в Сполучених Штатах Америки /а.с. 82 т. 1/.

103.З огляду на зазначене, у підозрюваного наявні міцні соціальні зв`язки за місцем свого проживання.

104.Водночас, відомостей про його репутацію, стан здоров`я, а також актуальних даних про його майновий стан слідчій судді не надано.

105.Аналогічно відсутні дані щодо наявності судимостей, застосування запобіжних заходів, повідомлення про підозру у іншому кримінальному провадженні. За таких обставин, відсутні підстави для твердження про високий ризик повторення підозрюваним ймовірної протиправної поведінки.

106.Поряд з цим, слідча суддя враховує, що дії, які інкримінуються підозрюваному підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, тобто є кримінально караними. Описана у клопотанні та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з такими кримінальним правопорушенням.

107.Також покарання, що загрожує ОСОБА_3 у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, пов?язане із позбавленням волі.

108.Поряд з цим, слідча суддя зважає, що ймовірне вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, призвело до заволодіння коштами ДП «Держаний науково-дослідний інститут титану» в особливо великому розмірі.

109.Вище викладені обставини, у сукупності зі встановленими ризиками переконують слідчу суддю у тому, що запобігти останнім, можна шляхом обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

110.Поряд з цим, у рамках цього провадження слідча суддя не перевірятиме питання недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам. Адже, відповідно до ст. 194 КПК України такі обставини встановлюються під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Натомість, згідно із ч. 6 ст. 193 КПК України під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідча суддя перевіряє наявність тільки підстав, встановлених у ст. 177 КПК України. До того ж, КПК України визначає єдиний запобіжний захід, щодо якого можливе саме обрання - це тримання під вартою.

111.З огляду на викладене, враховуючи встановлені обставини кримінального правопорушення, слідча суддя дійшла висновку щодо наявності підстав для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_3 .

112.Відповідно до положень абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 4 ст. 197 КПК України слідча суддя не визначає розмір застави та не зазначає строку дії цієї ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 9, 177, 178, абз. 7 ч. 4 ст. 183, ч. 6 ст. 193, ч. 4 ст. 197, ст. 372 КПК України, слідча суддя

п о с т а н о в и л а:

Клопотання задовольнити.

Обрати підозрюваному ОСОБА_3 (ОСОБА_3), громадянину Сполучених Штатів Америки, який народився у Республіці Білорусь ІНФОРМАЦІЯ_2, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

У разі затримання ОСОБА_3, не пізніш як через сорок вісім годин з часу його доставки до місця кримінального провадження, слідчий суддя, суд за його участю розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`яти днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідча суддя ОСОБА_1