Document No. 119964542

справа № 991/5041/24

провадження №11-сс/991/440/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 червня 2024 року м.Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого - судді ОСОБА_1,

суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5, захисника ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),

прокурорів ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року про продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом у кримінальному провадженні №12024160000000009 від 10 січня 2024 року,

ВСТАНОВИЛА:

Зміст оскаржуваного рішення і встановлені судом обставини.

12 квітня 2024 року слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту із забороною у період з 22 год. до 06 год. залишати житло, з покладенням на останнього строком до 13 червня 2024 року передбачених ч.5 ст.194 КК обов`язків.

Оскаржуваною ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року задоволено клопотання сторони обвинувачення та продовжено підозрюваному ОСОБА_5 строк дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту та покладених на нього відповідних обов`язків до 13 серпня 2024 року включно.

При ухваленні вказаного судового рішення слідчий суддя дійшов висновку про наявність обґрунтованої підозри, ураховуючи обставини у вигляді завершення досудового розслідування та обов`язку сторони обвинувачення надати стороні захисту доступ до матеріалів досудового розслідування, що займе час до закінчення строку дії попередньої ухвали про покладення на підозрюваного процесуальних обов`язків. Прокурором доведено обставини, які свідчать про те, що ризики переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні не зменшились та є такими, що виправдовують продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосованого до ОСОБА_5, оскільки існує нагальна потреба у виконанні встановлених ст.290 КПК вимог.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючись з вказаним рішенням слідчого судді, вважаючи його таким, що постановлене з порушенням норм процесуального законодавства, захисник підозрюваного ОСОБА_5 адвокат ОСОБА_6 звернувся з апеляційною скаргою, за вимогами якої просив ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року скасувати та постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу залишити без розгляду у зв`язку з подачею даного клопотання після закінчення строків досудового розслідування, посилаючись в обґрунтування апеляційної скарги на наступні доводи.

Під час розгляду клопотання про продовження дії запобіжного заходу, стороною захисту зверталась увага слідчого судді на те, що відповідно до ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2024 року строки досудового розслідування завершились 09 червня 2024 року, у зв`язку з чим клопотання подане після закінчення строків досудового розслідування та, як наслідок, не підлягало задоволенню.

Слідчим суддею не взято до уваги, що стороною обвинувачення не дотримано ані форми (змісту) повідомлення від 31 травня 2024 року про завершення досудового розслідування, ні порядку його вручення шляхом надіслання його поштою, електронною поштою або у інший спосіб, встановлений нормами чинного законодавства, у зв`язку з чим не відбулось належного повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, а тому станом на час звернення прокурора з клопотанням та його розгляду слідчим суддею строки досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні закінчились.

Позиції учасників судового провадження.

Підозрюваний ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні подану апеляційну скаргу підтримали та просили задовольнити у повному обсязі з зазначених у ній підстав.

Прокурор у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав оскаржуване рішення законним та обґрунтованим, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника без задоволення.

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судове рішення в межах апеляційної скарги.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, віднесено і засади забезпечення права на свободу та особисту недоторканність.

Згідно з вимогами ст.12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Одним із методів державної реакції на порушення, що носять кримінально-правовий характер, є заходи забезпечення кримінального провадження, передбачені ст.131 КПК, які виступають важливим елементом механізму здійснення завдань кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до ч.2 ст.181 КПК домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.

Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 КПК. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців (ч.6 ст.181 КПК).

Відповідно до положень ст.199 КПК клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у ст.184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою. Слідчий суддя зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, відповідно до вимог ст.194 КПК слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2)знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3)незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч.2 ст.177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосовування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Також, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини; ризик продовження чи повторення протиправної поведінки (ст.178 КПК).

Заслухавши суддю-доповідача щодо суті ухвали слідчого судді та поданої апеляційної скарги, вислухавши позицію підозрюваного та його захисника, заперечення прокурора, дослідивши матеріали провадження, перевіривши доводи та обґрунтування апеляційної скарги, колегією суддів встановлено, що під час розгляду клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під домашнім арештом слідчий суддя у повному обсязі належним чином дотримався вищевказаних вимог кримінального процесуального закону.

За наданими суду матеріалами судового провадження наведені у клопотанні прокурора підстави для продовження строку тримання ОСОБА_5 під домашнім арештом слідчим суддею при розгляді клопотання належним чином перевірялись, при цьому у судовому засіданні заслухані доводи прокурора, заперечення підозрюваного та його захисника, досліджені письмові матеріали клопотання прокурора та додані до нього документи, з`ясовані всі необхідні обставини, які повинні бути встановлені при вирішенні питання щодо продовження строку тримання особи під домашнім арештом.

Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги захисника підозрюваного щодо звернення прокурора до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під після закінчення строків досудового розслідування, суд враховує наступне.

За загальним правилом строк досудового розслідування обчислюється з моменту повідомлення особі про підозру до дня звернення до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності, клопотанням про закриття кримінального провадження або до дня ухвалення рішення про закриття кримінального провадження та може бути продовжений у порядку, передбаченому параграфом 4 глави 24 КПК (ч.1, 4 ст.219 КПК).

Строк ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження в порядку, передбаченому ст.290 КПК, не включається у строки досудового розслідування, крім дня повідомлення підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч.5 ст.219 КПК).

Так, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, прокурор або слідчий за його дорученням зобов`язаний повідомити підозрюваному, його захиснику про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування (ч.1 ст.290 КПК).

Поняття повідомлення у кримінальному провадженні визначено у ч.1 ст.111 КПК, як процесуальну дію, за допомогою якої слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд повідомляє певного учасника кримінального провадження про дату, час та місце проведення відповідної процесуальної дії або про прийняте процесуальне рішення чи здійснену процесуальну дію.

Повідомлення у кримінальному провадженні здійснюється у випадках, передбачених КПК, у порядку, передбаченому главою 11 цього Кодексу, за винятком положень щодо змісту повідомлення та наслідків неприбуття особи.

Так, главою 11 КПК внормовано положення щодо виклику слідчим, прокурором, судового виклику і приводу, зокрема, ч.1 ст.135 КПК визначає загальний порядок здійснення виклику в кримінальному провадженні, відповідно до якого особа викликається до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду шляхом вручення повістки про виклик, надіслання її поштою, електронною поштою чи факсимільним зв`язком, здійснення виклику по телефону або телеграмою.

Належним підтвердженням отримання особою повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом є розпис особи про отримання повістки, в тому числі на поштовому повідомленні, відеозапис вручення особі повістки, будь-які інші дані, які підтверджують факт вручення особі повістки про виклик або ознайомлення з її змістом (ч.1 ст.136 КПК).

Як вбачається з матеріалів провадження, детективами Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) здійснюється досудове розслідування, а прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні №12024160000000009 від 10 січня 2024 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.27, ч.2 ст.15, ч.3 ст.369, ч.2 ст.15, ч.5 ст.190 КК.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 06 травня 2024 року частково задоволено клопотання детектива НАБУ та продовжено строк досудового розслідування у цьому кримінальному провадженні до чотирьох місяців, тобто до 09 червня 2024 року включно.

Під час розгляду клопотання слідчим суддею стороною обвинувачення надано копію повідомлення, адресованого підозрюваному ОСОБА_5 та його захисникам, від 31 травня 2024 року про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у приміщенні Одеського ТУ НАБУ, починаючи з 17 год 00 хв. 31 травня 2024 року.

Також стороною обвинувачення надано слідчому судді протокол від 31 травня 2024 року повідомлення про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування, відповідно до якого детектив НАБУ ОСОБА_8 за допомогою мобільного телефону із застосуванням застосунку WhatsApp шляхом голосового виклику та надсилання фотокопії повідомлення повідомила підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_9 про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування у приміщенні Одеського ТУ НАБУ, починаючи з 17 год 00 хв. 31 травня 2024 року. Відповідні скріншоти зазначених дзвінків та повідомлень роздруковані та додані до цього протоколу.

З наявної в матеріалах провадження телефонограми вбачається, що номери мобільних телефонів підозрюваного ОСОБА_5 та його захисника - адвоката ОСОБА_6, що відображені на роздруківках скріншотів надісланих повідомлень, збігаються з номерами мобільних телефонів, за якими 11 червня 2024 року секретар судового засідання повідомляла вказаних осіб про розгляд 12 червня 2024 року слідчим суддею клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту щодо підозрюваного.

Крім того, колегія також не залишила поза увагою посилання захисника в апеляційній скарзі на те, що сторона захисту та підозрюваний не отримували жодних повідомлень від ОСОБА_8 шляхом кур`єрської доставки, проте отримали повідомлення про завершення досудового розслідування лише через месенджер «WhatsApp», що і було спершу повідомлено суду прокурором під час розгляду клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу. Підозрюваний та його захисник під час апеляційного розгляду зазначені обставини також підтвердили.

Враховуючи встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку про наявність в матеріалах провадження даних, які підтверджують факт ознайомлення 31 травня 2024 року підозрюваного ОСОБА_5 та його захисників - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_9 з повідомленням від 31 травня 2024 року про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.

З огляду на викладене вище, 31 травня 2024 року сторону захисту належним чином повідомлено про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів кримінального провадження, про що обґрунтовано виснував слідчий суддя в оскаржуваному рішенні.

Відомостей про завершення ознайомлення з матеріалами досудового розслідування, до яких надано доступ відповідно до ст.290 КПК, станом на 13 червня 2024 року матеріали провадження не містять, сторонами не надано та судом не встановлено.

Таким чином, починаючи з 01 червня 2024 року період з моменту повідомлення сторони захисту про завершення досудового розслідування у визначеному 290 КПК порядку та відкриття матеріалів провадження до закінчення ознайомлення у строки досудового розслідування не включається, отже звернення 11 червня 2024 року прокурора САП з клопотанням та постановлення за наслідками його розгляду 13 червня 2024 року слідчим суддею оскаржуваної ухвали, всупереч твердженням сторони захисту, відбулось у межах строку досудового розслідування, а тому відповідні доводи щодо порушення норм процесуального законодавства під час розгляду клопотання та постановлення оскаржуваного рішення слідчим суддею колегія суддів визнає безпідставними та такими, що спростовуються наявними в матеріалах провадження доказами.

Відтак, під час постановлення оскаржуваної ухвали слідчим суддею повністю дотримано вимоги кримінального процесуального закону, порушень норм КПК, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, в тому числі за вимогами та обставинами, викладеними в апеляційній скарзі та висловленими стороною захисту під час апеляційного розгляду, колегією суддів не встановлено, у зв`язку з чим оскаржувана ухвала слідчого судді є законною, обґрунтованою та такою, що підлягає залишенню без змін, а вимоги апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.309, 392, 404, 405, 422, 532 КПК, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13 червня 2024 року про продовження строку тримання ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, під домашнім арештом у кримінальному провадженні №12024160000000009 від 10 січня 2024 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

___________ ___________ ___________

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3