- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 991/3860/24
провадження № 11-сс/991/429/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
26 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2024 р.,
ВСТАНОВИЛА:
12.06.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 24.05.2024 р., якою задоволено клопотання детектива НАБУ та накладено арешт (із забороною відчуження, розпорядження та користування) на вилучений в ході обшуку мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, який належить ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі також ставиться питання про поновлення строку на апеляційне оскарження вказаної ухвали з огляду на те, що 24.05.2024 року у судовому засіданні було оголошено лише її резолютивну частину, тоді як повний текст ухвали отримано представником 29.05.2024 року. Відтак, за відсутності повного тексту ухвали він був позбавлений можливості вирішити питання про необхідність подання апеляційної скарги у випадку незгоди з мотивами слідчого судді.
Враховуючи, що питання про поновлення строку на апеляційне оскарження підлягає розгляду складом суду, визначеним для розгляду апеляційної скарги, ухвалою судді-доповідача від 13.06.2024 р. його призначено до розгляду в судовому засіданні (а.с. 180).
Учасники апеляційного провадження в судове засідання не з`явились.
Власник майна ОСОБА_6 та його представник - адвокат ОСОБА_7, належним чином повідомлені про час та місце розгляду клопотання, про причини своєї неявки суд не повідомили, з клопотанням про відкладення розгляду клопотання не звертались.
Прокурор САП ОСОБА_8 засобами електронного зв`язку надіслав клопотання про розгляд питання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за заявою ОСОБА_7 за його відсутності, проти задоволення клопотання не заперечував (а.с. 213-215).
Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду клопотання про поновлення пропущеного строку за відсутності вказаного учасника.
При вирішенні клопотання, колегія суддів виходить з наступного.
Частиною 2 ст. 24 КПК України передбачено, що кожній особі гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується її прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Дотримання такого порядку включає в себе оскарження відповідних судових рішень у межах установлених законом процесуальних строків.
Частиною 1 ст. 113 КПК України визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або відповідно до нього прокурором, слідчим суддею або судом проміжки часу, у межах яких учасники кримінального провадження зобов`язані (мають право) приймати процесуальні рішення чи вчиняти процесуальні дії.
Згідно з ч. 1 ст. 117, п. 4 ч. 3 ст. 399 КПК України, пропущений із поважних причин строк повинен бути поновлений, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи знайде підстави для його поновлення.
Отже, хоча ст. 117 КПК України і передбачено можливість поновлення пропущеного строку, але вона реалізується лише за наявності поважних причин пропуску такого строку. Тому при вирішенні питання щодо поновлення пропущеного строку, у тому числі й строку на апеляційне оскарження, судом мають враховуватися такі обставини, як тривалість процесуального строку; час, який минув з дати завершення процесуального строку; наявність чи відсутність обставин, які об`єктивно перешкоджали особі реалізувати своє право в межах визначеного процесуального строку; поведінку особи, яка звертається з відповідним клопотанням, зокрема, чи вживала особа розумних заходів для того, щоб реалізувати своє право у межах процесуального строку та якнайшвидше після його закінчення.
У кожній справі суд має перевірити, чи наводить особа, яка заявляє клопотання про поновлення строків на оскарження судового рішення, такі підстави.
При цьому, процедура визначення строків для подання апеляційної скарги має на меті забезпечити належне відправлення правосуддя і дотримання принципу правової визначеності, забезпечення законних інтересів учасників кримінального провадження, та щоб до кожного з них було застосовано належну правову процедуру.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України, апеляційна скарга, якщо інше не передбачено цим Кодексом, може бути подана на ухвалу слідчого судді протягом п`яти днів з дня її оголошення. В свою чергу, абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України прямо вказує, що у разі, якщо ухвалу слідчого судді постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Таким чином, при вирішенні питання, чи дотрималася особа, яка подала апеляційну скаргу, передбаченого ст. 395 КПК України строку на апеляційне оскарження, слід чітко встановити початок перебігу цього строку та його закінчення, виходячи з того, чи з викликом особи було постановлено оскаржувану ухвалу, чи без такого.
З оскаржуваної ухвали вбачається, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна розглянуто слідчим суддею 24.05.2024 року у судовому засіданні за участі представника власника майна - адвоката ОСОБА_7 . Відповідно до положень ч. 2 ст. 376 КПК України, в цей день було оголошено резолютивну частину ухвали, тоді як її повний текст оголошено 29.05.2024 року (а.с. 152).
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 376 КПК України, судове рішення проголошується негайно після виходу суду з нарадчої кімнати. Тобто, дата оголошення судового рішення, в тому числі й ухвали слідчого судді, безпосередньо пов`язується з датою виходу суду з нарадчої кімнати і саме з цієї дати, яка зазначається у вступній частині ухвали, розпочинається перебіг строку на апеляційне оскарження.
Отже, у даному випадку перебіг строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді обчислюється відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 395 КПК України - протягом п`яти днів з дня її оголошення.
За викладених обставин, у даному випадку 5-денний строк на апеляційне оскарження почав свій перебіг 25.05.2024 року та сплинув 29.05.2024 року. Відтак, звернення адвоката ОСОБА_7 з апеляційною скаргою на вказану ухвалу 03.06.2024 року відбулося поза межами встановленого строку.
Вирішення питання про поважність причин пропуску строку покладається на розсуд суду. Виходячи з системного тлумачення положень КПК України, зокрема ч. 3 ст. 37, ст. 138, п. 1 ч. 1 ст. 232, п. 1 ч. 1 ст. 336 КПК України, під поважними причинами пропуску процесуального строку слід розуміти фактичні обставини, які: 1) об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волі особи, яка пропустила строк; 2) виникли або існували протягом строку, передбаченого КПК України для вчинення процесуальної дії; 3) безпосередньо унеможливили або істотно ускладнили можливість вчинення процесуальних дій у визначений КПК України строк; 4) підтверджуються належними доказами.
Таке визначення поважних причин пропуску строку відповідає усталеній судовій практиці Верховного Суду (судові рішення ККС у складі Верховного Суду від 28.01.2021 р. у справі № 201/1156/18, від 05.03.2020 р. у справі № 367/5629/16-к, від 30.09.2019 р. у справі № 635/4248/16-к, від 11.06.2019 р. у справі № 373/1742/15-к).
Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, адвокат ОСОБА_7 зазначив, що за відсутності повного тексту ухвали та необізнаності з її мотивами він був позбавлений можливості визначитися з необхідністю подання апеляційної скарги.
Об`єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у висновку, який міститься в постанові від 27.05.2019 р. (справа № 461/1434/18), зазначила, що у випадку, коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив в інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Однак у випадку необізнаності заінтересованих осіб з мотивами прийнятого рішення вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.
Відтак, необізнаність з мотивами оскаржуваного судового рішення може бути підставою для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження. При цьому, колегія суддів також враховує, що адвокат ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу в межах п`яти днів після отримання повного тексту оскаржуваної ухвали (з урахуванням вихідних днів). Така процесуальна поведінка свідчить про відсутність ознак зволікання при її апеляційному оскарженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 24, 117, 369-372, 395, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Клопотання представника власника майна адвоката ОСОБА_7 - задовольнити, та поновити йому строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2024 р.
Розгляд апеляційної скарги призначити на 13 год. 00 хв. 30 липня 2024 року у приміщенні Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (м. Київ, пров. Хрестовий, буд. 4).
Повідомити учасників апеляційного провадження про час та місце розгляду апеляційної скарги.
Ухвала суду апеляційної інстанції в частині поновлення строку може бути оскаржена в касаційному порядку протягом трьох місяців з дня її проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4