- Presiding judge (HACC AC) : Chorna V.V.
справа № 991/3852/24
провадження № 11-сс/991/392/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
24 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представників власника майна - адвоката ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду про арешт майна від 10.05.2024 р., -
ВСТАНОВИЛА:
23.05.2024 року до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла зазначена апеляційна скарга (а.с. 137-143), яку того ж дня призначено до розгляду (а.с. 145).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційної скарги.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_10, погоджене з прокурором САП ОСОБА_8, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучений мобільний телефон Apple iPhone SE, який належить ОСОБА_9 .
В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про арешт майна детективом не доведено наявність підстав вважати, що вилучений у ОСОБА_9 телефон є доказом кримінального правопорушення, або ж підлягає спеціальній конфіскації для забезпечення цивільного позову, чи можливій конфіскації майна. Тобто, в розумінні ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучений телефон. Окрім того, ні у клопотанні про арешт майна, ні в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного доказу того, що телефон відповідає критеріям речового доказу. Також, слідчим суддею у порушення ст. 173 КПК України не враховано можливість використання вилученого мобільного телефону як доказу у кримінальному провадженні. Наголошує, що у межах даного провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а у самому клопотанні наведені голослівні припущення щодо можливої причетності ОСОБА_9 до вчинення злочину. Натомість, ОСОБА_9 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст.368 КК України, за яким розслідується дане провадження.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосив, що у даному провадженні перевіряється інформація про те, що працівники прикордонної служби, діючи у складі організованої групи, за неправомірну вигоду здійснювали безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через кордон України. Втім, ОСОБА_9 не є працівником прикордонної служби та жодним чином із нею не пов`язаний.
Адвокат ОСОБА_7 підтримав апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі.
Прокурор САП ОСОБА_8 заперечив проти апеляційної скарги, посилаючись на її безпідставність. Вважає, що вона не містить належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваного рішення. Зазначив, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про причетність ОСОБА_9 до обставин, які розслідуються. Зокрема, у вилученому у нього мобільному телефоні виявлено листування з особами, які ймовірно причетні до вчинення злочину. Окрім того, листування містить відомості щодо номерних знаків автомобілів, які були задіяні для незаконного перевезення цигарок. Також, зауважив, що в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_9 було виявлено три мобільні телефони, однак вилучено лише один, в якому містилась вищевказана інформація.
Власник майна - ОСОБА_9, належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не звертався. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності вказаного учасника провадження.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.
За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_11, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «Чоп (Тиса)»; 2) ОСОБА_12, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_13, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «Дякове» («Халмеу»).
Зокрема, ОСОБА_14 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_15 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску м. Чоп «Тиса» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_16, ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.
Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_23 - ОСОБА_24, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_25 - ОСОБА_26, дружина працівника МЗС України ОСОБА_27 - ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_9, ОСОБА_21, ОСОБА_22 .
За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «Чоп (Тиса)» у напрямку «виїзд».
02.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_9, в результаті якого вилучено мобільний телефон Apple iPhone SE.
Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що у ході обшуку встановлено, що мобільний телефон Apple iPhone SE використовувався ОСОБА_9 для спілкування з ОСОБА_29, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20 та іншими особами, що дає можливість встановити схему контактів між учасниками кримінальних правопорушень, а також містить інші відомості щодо діяльності ОСОБА_9, які можуть бути використані як доказ фактів чи обставин, що встановлюються у провадженні. Окрім того, у мобільних додатках «WhatsApp» та «Telegram» виявлено факти систематичного видалення повідомлень.
Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення мобільного телефону з метою подальшого проведення його детального огляду або призначення комп`ютерно-технічної експертизи. За твердженням детектива, вилучений телефон може містити відомості, які підлягають доказуванню у провадженні, у вигляді листування між можливими співучасниками, а отже, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
За твердженням слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на мобільний телефон Apple iPhone SE заслуговують на увагу, оскільки з протоколу обшуку від 02.05.2024 р. вбачається, що він містить ознаки видалення листування у додатках «WhatsApp» та «Telegram», що обумовлює потребу органу досудового розслідування у подальшому проведенні його детального огляду, зокрема, із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в ньому міститься, у тому числі відновити видалену інформацію. За таких обставин, надання ОСОБА_9 паролю від телефону не свідчить про відсутність підстав для вилучення цього терміналу мобільного зв`язку, позаяк не виключає наявності інших підстав, передбачених ч. 2 ст. 168 КПК України. Відтак, вилучений у ОСОБА_9 телефон відповідає критеріям речового доказу, тому може бути використаний як доказ для встановлення обставин, які підлягають доказуванню згідно з ст. 91 КПК України, зокрема події кримінального правопорушення, кола осіб, причетних до його вчинення, послідовності їх дій.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників та пояснення прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України. Зокрема, за версією органу досудового розслідування, ОСОБА_11 - начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, відповідав за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організовував виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, тобто пункті пропуску «Чоп (Тиса)». У свою чергу, ОСОБА_12 - заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, забезпечував прикриття злочинної діяльності, а ОСОБА_13 - начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, відповідав за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «Дякове» («Халмеу»).
Як вбачається зі змісту оскаржуваної ухвали, проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах клопотання докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (а.с. 24-26); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (а.с. 22-23); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (а.с. 27-80); протоколу обшуку від 02.05.2024 р. (а.с. 93-102), та інших матеріалах провадження.
При цьому, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_14 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_14 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_14 з ОСОБА_15, ОСОБА_14 з ОСОБА_13, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_9, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання ним та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (а.с. 58-65).
Зокрема, з матеріалів провадження вбачається, що у 2022 році ОСОБА_9 отримував доходи в якості заробітної плати від ТОВ «Ве-Гас», за 2023 рік відомості відсутні. В цей період часу останній перетинав кордон в ПП «Чоп-Тиса» 39 разів як водій і 3 рази як пасажир. При цьому, користувався автомобілями з номерними знаками: НОМЕР_3, НОМЕР_5, НОМЕР_4 . Під час перетину кордону в підставах зазначалось «Шлях». Крім того, в січні 2024 року ОСОБА_32 3 рази перетинав кордон на виїзд через ПП «Чоп-Тиса» на автомобілях з номерними знаками НОМЕР_5 та CD117452 (а.с. 35-46).
При цьому, автомобілями з номерними знаками НОМЕР_3 та НОМЕР_5 за період 01.01.2023 року до 23.01.2024 року при перетині кордону як водії користувались ОСОБА_29, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 Підставами перетину зазначено «водій дипломатичної установи». У ході досудового розслідування встановлено, що вказані транспортні засоби використовувався для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.
Відтак, доводи апеляційної скарги про те, що слідчий суддя, накладаючи арешт на майно особи, яка не має статусу підозрюваного, не переконався в тому, що на даному етапі досудового розслідування існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, є необґрунтованими.
Також, в оскаржуваній ухвалі слідчий суддя дійшов висновку, що вилучений мобільний телефон відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки може містити відомості, які встановлюються під час даного провадження. Не погоджуючись з вказаним висновком, адвокат ОСОБА_6 стверджує, що вилучений телефон не є речовим доказом, оскільки відсутні підстави вважати, що на цьому пристрої можуть бути виявлені відомості, які матимуть значення для досудового розслідування.
Надаючи оцінку зазначеним доводам апеляційної скарги, колегія суддів зазначає таке.
При вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного рішення слідчий суддя, згідно з ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для третіх осіб.
За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у справах про арешт майна з метою, наведеною у п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, відповідність майна будь-якому з критеріїв речових доказів перевіряється згідно зі стандартом доведення «достатні підстави». Наведений стандарт не вимагає від сторони обвинувачення надання безумовних та беззаперечних доказів, а передбачає необхідність наведення достатньо вагомих та об`єктивних відомостей, аналіз яких у їх взаємозв`язку між собою дозволяє дійти висновку про відповідність вилученого майна критеріям речових доказів.
При цьому у ході оцінки відповідності майна, арешт якого оскаржується, ознакам речових доказів, колегією суддів враховуються зміст поняття «речові докази». Згідно з ст. 98 КПК України, речові докази - це матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення злочину, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час провадження.
Оцінка доказів із точки зору їх допустимості є заключним етапом доказування та здійснюється судом за наслідком розгляду справи по суті. Натомість, під час розгляду клопотання про арешт майна на стадії досудового розслідування слідчий суддя повинен оцінити можливість використання майна, на яке детектив просить накласти арешт, як доказу у провадженні.
Отже, мобільний телефон Apple iPhone SE, вилучений у ОСОБА_9, відповідатиме за одним із наведених критеріїв ознакам речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що він: 1) був знаряддям вчинення злочину, 2) зберіг на собі його сліди, 3) містить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються, 4) був об`єктом кримінально протиправних дій, 5) набутий кримінально протиправним шляхом.
Застосовуючи наведений підхід до тлумачення норм КПК України в контексті обставин цієї справи, колегія суддів виходить із встановлених слідчим суддею фактів, які в ході апеляційного перегляду не були спростовані.
Зокрема, в межах даного провадження здійснюється досудове розслідування за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, вчиненого за обставин, описаних у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, під час апеляційного розгляду прокурором надано копію постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження, зі змісту якої вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (а.с. 171).
16.04.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку будинку, в якому проживає ОСОБА_9, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у його користуванні (а.с. 87-92).
02.05.2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_9 добровільно надав детективам свої мобільні телефони, зокрема Apple iPhone SE, у ході огляду якого виявлено листування з ОСОБА_29, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_20 . Зокрема, в одному з листувань ОСОБА_19 повідомляє ОСОБА_9 про те, що у нього вдома проводиться обшук. Окрім того, у листуваннях ОСОБА_9 з ОСОБА_29 та ОСОБА_33 міститься обмін митними деклараціями про перелік товарів, що визнаються гуманітарною допомогою, та вказано номерний знак автомобіля НОМЕР_3. У листуванні ОСОБА_9 з ОСОБА_21 міститься повідомлення щодо транспортного засобу з номерним знаком НОМЕР_4, реєстрація - Чеська Республіка. Окрім того, у вказаному листуванні наявне фото наказу Івано-Франківської ОВА від 18.02.2024 р. щодо виїзду за межі України у мовах воєнного стану щодо ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_9 . Також, виявлено листування ОСОБА_9 з ОСОБА_34 та ОСОБА_30, які мають дипломатичні паспорти, та з якими ОСОБА_9 обмінюється номером своєї банківської картки. При цьому, ОСОБА_9 в одному зі своїх повідомлень надіслав ОСОБА_35 фото квитанції про відправлення ним ОСОБА_35 грошових коштів у сумі 41 930 грн. При цьому, у месенджері «WhatsApp» та «Telegram» виявлено факти видалення листування з більшістю абонентами та вжиття інших заходів конспірації. Рішення про вилучення телефону прийнято у зв`язку із наявністю на ньому листування, яке має значення для досудового розслідування, та неможливістю скопіювати видалену інформацію (а.с. 93-102).
03.05.2024 року постановою детектива телефон визнано речовими доказами (а.с. 103-106).
Під час апеляційного розгляду прокурором на підтвердження обставин для накладення арешту надано протокол огляду вказаного мобільного телефону від 29.05.2024 р. та постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 29.05.2024 р., які були відсутні на час розгляду клопотання слідчим суддею. Проти долучення цих документів до матеріалів справи представники власника майна не заперечували.
Як вбачається зі змісту протоколу огляду від 29.05.2024 р., детективом за участі спеціаліста проведено копіювання доступної частини даних з вилученого у ОСОБА_9 телефона, втім з технічних причин скопіювати дані з нього у повному обсязі виявилося неможливим, в тому числі відновити видалені дані (а.с. 177-180).
Після чого, 29.05.2024 року детективом призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу телефона Apple iPhone SE, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, а також встановлення наявності видалених файлів (а.с. 173-175).
Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільний телефон, вилучений у ОСОБА_9 під час обшуку, може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефону, на який накладено арешт, ознакам речового доказу.
При цьому, надання ОСОБА_9 паролю до свого телефону не свідчить про відсутність підстав для його вилучення, оскільки у ході обшуку детективи не змогли скопіювати необхідну інформацію з технічних причин. В такому випадку, орган досудового розслідування має вжити відповідних процесуальних заходів, визначених положеннями КПК України, для відшукання, дослідження, фіксації та збереження відповідної інформації, зокрема шляхом проведення експертного дослідження.
У подальшому, детективом проведено огляд вилученого телефону за участі спеціаліста та у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних призначено відповідну експертизу.
Колегія суддів враховує, що на даному етапі досудового розслідування інформація, яка ймовірно міститься на вилученому телефоні, може мати значення для досудового розслідування у даному провадженні, а також існує необхідність у першочерговому відновленні інформації, яка можливо була видалена. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можлива лише за результатами проведення експертного дослідження.
Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливістю повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На думку колегії суддів, на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів. Будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 10.05.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4