- Presiding judge (HACC AC) : Pavlyshyn O.F.
Cправа №991/5011/24
Провадження №11-сс/991/453/24
Слідчий суддя: ОСОБА_1
Суддя-доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 червня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого-судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
секретар судового засідання ОСОБА_5,
за участю:
представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року,
В С Т А Н О В И Л А:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 частково задоволено клопотання про арешт майна, накладено арешт на майно, вилучене під час проведення 06.06.2024 обшуку у квартирі за адресою: АДРЕСА_1, шляхом позбавлення права розпорядження та користування майном, а саме: мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, у іншій частині клопотання відмовлено.
Представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала апеляційну скаргу, у якій зазначає, що вказане судове рішення - необґрунтоване, постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Посилається на те, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України, адже у ньому не вказано підстав та мети такого заходу забезпечення кримінального провадження, але слідча суддя не прийняла рішення про його повернення прокурору.
Слідча суддя не дослідила надані сторонами докази. Із тексту постанови про визнання речовими доказами від 06.06.2024 неможливо встановити, що вона стосується саме мобільного телефона iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 . Листування із обліковим записом « ОСОБА_9 », у якому наявні дані про звільнення ОСОБА_10 та діяльність державних підприємств, які входять у відання НААН, міститься у мобільному телефоні IPhone 14 Pro Max ( НОМЕР_2 ), серійний номер НОМЕР_3, повернутому ОСОБА_6 . Мобільний телефон iPhone 12 Pro Max ( НОМЕР_4 ), серійний номер НОМЕР_1, оглянутий, дані, що знаходяться на ньому верифіковані, скопійовані на робочу станцію спеціаліста, експертиз не призначено. При цьому ОСОБА_6 добровільно надав мобільні телефони і паролі до них, не заперечував проти копіювання.
Слідча суддя не перевірила відповідності вилученого майна приписам ст.98 КПК України, адже ОСОБА_6 немає статусу підозрюваного та взагалі жодним чином не має відношення до цього кримінального провадження.
Сторона обвинувачення не довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси користувачів майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тобто втручання у цьому конкретному випадку не відповідає вимогам законності і може розцінюватися як свавільне.
У доповненнях до апеляційної скарги представник зазначає, що слідча суддя переплутала позиції представника володільців майна ОСОБА_11 та ОСОБА_6 стосовно поданих прокурором клопотань про арешт тимчасово вилученого майна.
Наявність у телефоні ОСОБА_6 одного контакту особи, яка також не має жодного відношення до кримінального провадження, і факт очищення чатів у месенджерах не може свідчити про відповідність майна ознакам, необхідним відповідно до КПК України для його тимчасового вилучення та арешту.
Якщо телефони були оглянуті після того як їх визнано речовими доказами, то постанова про визнання речовими доказами - сумнівна та необґрунтована.
Детектив у судовому засіданні не долучив постанови про призначення експертизи стосовно телефону iPhone 12 Pro Мах, серійний номер НОМЕР_1, а лише в усній формі зазначив, що його огляд продовжується.
Програмний засіб Cellebrite UFED здатний подолати будь-які перешкоди для перегляду даних пристрою, в тому числі зчитати інформацію із хмарних даних, тому детектив під час попереднього огляду телефону мав всі можливості для відшуковування необхідної інформації.
Вилучені документи, а саме: аркуші формату А-4 з рукописними записами на 3 та 38 аркушах мають бути повернуті володільцю, так як не стосуються кримінального провадження.
У вилученому мобільному телефоні наявні мобільні застосунки « Приват24 », «Дія», «Резерв+», що містять конфіденційну інформацію про користувача, не мають паролів захисту. Тому арешт такого майна є прямим порушенням не лише конституційних прав особи, а й положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Просить скасувати ухвалу слідчої судді Вищого антикорупційного суду від 12.06.2024 та постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання прокурора про арешт тимчасово вилученого майна в повному обсязі.
ОСОБА_6, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не прибув, про поважні причини свого неприбуття суд не повідомив.
Згідно із ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття. А тому апеляційні скарги розглядаються без участі ОСОБА_6 .
У судовому засіданні представник ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 підтримала вимоги апеляційної скарги, прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 заперечив проти її задоволення.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, прокурора САП ОСОБА_8, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою.
У цьому провадженні встановлено такі обставини.
Відповідно до витягу з ЄРДР, кримінальне провадження №42023000000001845, розпочате 23.11.2023 за ч.5 ст.191 КК України, за фактом того, що народний депутат України ОСОБА_13 у період 2021-2023 років, діючи у змові зі службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника тa кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).
20.05.2024 слідчою суддею Вищого антикорупційного суду надано дозвіл на проведення обшуку у домоволодінні за адресою: АДРЕСА_1, яке перебуває у фактичному володінні ОСОБА_6, з метою відшукання та вилучення, зокрема, мобільних терміналів, сім-карток операторів мобільного зв`язку, носіїв електронної інформації у вигляді предметів накопичення, зберігання та передачі електронної інформації, у т.ч. оптичних носіїв інформації (компакт-диски), флешнакопичувачів, карт пам`яті всіх видів, з`ємних накопичувальних пристроїв, комп`ютерної техніки, ноутбуків, нетбуків, планшетів та інших носіїв електронної інформації, за допомогою яких підтримувався зв`язок між ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_14, ОСОБА_13 та службовими особами ДП «ДГ «Іванівка», ДС «Маяк» та на яких можуть міститися відомості про вчинене кримінальне правопорушення, або за допомогою яких через електронні пошти або програми через мережу Інтернет, соціальні мережі, могла передаватися інформація, що стосується вчинення кримінального правопорушення.
06.06.2024 під час проведення обшуку на підставі зазначеної ухвали вилучено: мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1 ; мобільний телефон iPhone 14 Pro Max, серійний номер НОМЕР_3 ; аркуші формату А-4 з рукописними записами на 3 арк.; аркуші формату А-4 з рукописними записами всього на 38 арк.
06.06.2024 наведене майно постановою детектива визнано речовими доказами.
07.07.2024 мобільні телефони, що були вилучені під час обшуку оглянуті детективом та того ж дня мобільний телефон iPhone 14 Pro Max повернуто ОСОБА_6 .
Слідча суддя, розглянувши клопотання, прийшла до таких висновків: на мобільний телефон iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, може бути накладено арешт із підстави, передбаченої абз.2 ч.3 ст.170 КПК України; існує ризик приховування, пошкодження, псування, знищення, передання телефону; майно підлягає арешту шляхом позбавлення права на розпорядження та користування таким, адже саме у такий спосіб можна запобігти встановленим ризикам; на цьому етапі досудового розслідування, накладення арешту на вилучене детективом майно, з метою збереження речових доказів, є необхідним для виконання завдань кримінального провадження; такий арешт не є надмірно обтяжливим.
Висновки слідчого судді відповідають положенням закону та встановленим обставинам.
У ч.1 ст.404 КПК України зазначено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. А тому оскаржувана ухвала переглядається в межах апеляційної скарги представника.
Згідно з абз.1 ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Пунктом 1 ч.2 ст.170 КПК України стверджується, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Згідно з п.1, 2, 5, 6 ч.2 ст.173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Приписами ч.1 ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Із аналізу вищевказаних процесуальних норм слідує, що при накладенні арешту на майно особи слідчий суддя має обов`язково переконатися в наявності доказів на підтвердження її причетності до кримінального правопорушення, а також існуванні правової підстави для такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42023000000001875 від 23.11.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.
За версією слідства, народний депутат України ОСОБА_13 у період 2021-2023 років, діючи у змові з службовими особами ДП «ДГ «Іванівка» ІГПС НААН, ДС «МАЯК» ІОБ НААН, працівниками АО «Гільдія права», а також іншими особами, організовував та продовжує організовувати заволодіння врожаєм соняшника тa кукурудзи ДП «ДГ «Іванівка», а також ДС «МАЯК», які входять до відання Національної академії аграрних наук України, шляхом зловживання службовими особами державних підприємств своїм службовим становищем, внаслідок чого завдано шкоду державі на загальну суму близько 147 125 000 грн (ринкова вартість сільськогосподарської продукції, якою заволоділи).
Матеріалами провадження стверджується, що 06.06.2024 під час обшуку у мобільному телефоні iPhone 12 Pro Max, серійний номер НОМЕР_1, виявлено контакт « ОСОБА_15 », ідентифікований детективом як ОСОБА_11, за номером телефону НОМЕР_5, чати з яким у деяких месенджерах очищені, із огляду на що телефон вилучено для проведення експертного дослідження. У подальшому постановою детектива від 06.06.2024 зазначений технічний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.
Відповідно до протоколу огляду від 07.06.2024 мобільний телефон iPhone 12 Pro Max було підключено до робочої станції спеціаліста, після чого за допомогою програмного засобу Cellebrite UFED проведено копіювання доступної частини даних із телефону (створено часткову копію, до якої не увійшли дані додатку Signal).
Відтак, враховуючи обставини розслідуваного злочину, механізм його вчинення та вірогідну причетність до нього ОСОБА_6, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді, що відомості на такому пристрої імовірно можуть використовуватися як доказ факту та обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. При цьому мобільний телефон, як матеріальний носій цих відомостей, також має ознаки речового доказу і може бути використаний сторонами кримінального провадження як процесуальне джерело доказів, тому може бути арештований із метою збереження речових доказів, оскільки відповідає критеріям, зазначеним у ст.98 КПК України.
Виходячи з наведених вище міркувань, безпідставний довід апеляційної скарги про те, що арештоване майно не відповідає критеріям, визначеним ч.1 ст.98 КПК України, оскільки інформація на ньому жодним чином не стосується обставин цього кримінального провадження.
Вказане також спростовує твердження апеляційної скарги про те, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна не відповідає вимогам ст.171 КПК України, адже у ньому не вказано підстав та мети такого заходу забезпечення кримінального провадження.
Згідно із ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відтак, не ґрунтується на нормах закону твердження апеляційної скарги про те, що слідча суддя не перевірила відповідності вилученого майна приписам ст.98 КПК України, адже ОСОБА_6 не набув статусу підозрюваного та взагалі не має відношення до цього кримінального провадження.
Окрім того, ч.3 ст.170 КПК України визначено, що арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Органом досудового розслідування встановлено, що під час копіювання за допомогою програмного засобу Cellebrite UFED доступної частини даних із телефону створено лише часткову копію, до якої не увійшли дані додатку Signal, тобто існують перешкоди у повному копіюванні відомостей, розміщених на телефоні.
А відтак, оскільки доступ до частини комп`ютерної системи телефону обмежений, колегія суддів вважає, що слідчим суддею при вирішенні питання про арешт майна дотримано вимог ч.3 ст.170 КПК України, а довід апеляційної скарги про те, що детектив під час попереднього огляду телефону мав всі можливості для відшукування необхідної інформації, - безпідставний.
Відповідно до положень ст.110 КПК України постанова слідчого, дізнавача, прокурора складається з: 1) вступної частини, яка повинна містити відомості про: місце і час прийняття постанови; прізвище, ім`я, по батькові, посаду особи, яка прийняла постанову; 2) мотивувальної частини, яка повинна містити відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу; 3) резолютивної частини, яка повинна містити відомості про: зміст прийнятого процесуального рішення; місце та час (строки) його виконання; особу, якій належить виконати постанову; можливість та порядок оскарження постанови.
Даними постанови про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні від 06.06.2024 стверджується, що її мотивувальна частина містить відомості про: зміст обставин, які є підставами для прийняття цього процесуального рішення, мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення КПК України, тому помилковими є посилання апеляційної скарги на невідповідність постанови вимогам кримінального процесуального закону, а також її сумнівність та необґрунтованість через постановлення до проведення слідчої дії у вигляді огляду.
Доводи апеляційної скарги щодо мобільного телефону IPhone 14 Pro Max ( НОМЕР_2 ), серійний номер НОМЕР_3, який повернутого ОСОБА_6, та вилучених документів: аркушів формату А-4 із рукописними записами на 3 та 38 аркушах не можуть бути взяті колегією суддів до уваги, адже арешту слідчим суддею на них накладено не було.
Посилання апеляційної скарги на те, що слідча суддя переплутала позиції представника володільців майна ОСОБА_11 та ОСОБА_6 стосовно поданих прокурором клопотань про арешт тимчасово вилученого майна, не впливають на правильність прийнятого слідчою суддею рішення та сприймаються судом як описка.
Із огляду на наведені вище міркування слідча суддя обґрунтовано прийшла до переконання, що стороною обвинувачення доведено правову підставу для арешту вилученого майна та можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні.
Із положень ст.1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод вбачається, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Будь-яке втручання державного органу в права осіб повинне забезпечити справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (п.69, 73 рішення Європейського суду з прав людини від 23.09.1982 у справі «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції»). Тобто повинне існувати обґрунтоване співвідношення між засобами, що застосовуються, та метою, якої прагнуть досягти.
Оскільки досудове розслідування здійснюється за фактом привласнення чи розтрати чужого майна, яке було ввірене особі чи перебувало в її віданні, заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, у т.ч. вчинені повторно, в умовах воєнного або надзвичайного стану, за попередньою змовою групою осіб або організованою групою у великих розмірах або в особливо великих розмірах, слід визнати, що арешт мобільного телефона забезпечує справедливий баланс між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи, відповідає принципу розумності, є співрозмірним, виходячи із завдань кримінального провадження, і не покладає індивідуальний та надмірний тягар на власника.
Тому помилковим є твердження апеляційної скарги, що сторона обвинувачення не довела, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси користувачів майна з метою попередження настання наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню, тобто втручання у цьому конкретному випадку не відповідає вимогам законності і може розцінюватися як свавільне.
Доводи апеляційної скарги про те, що у вилученому телефоні наявні мобільні застосунки « Приват24 », «Дія», «Резерв+», що містять конфіденційну інформацію про користувача та не мають паролів захисту, необґрунтовані, адже навіть у випадку можливості входу до таких програм без паролю захисту, повинен бути застосований інший вид та механізм верифікації особи. Відтак, відсутні підстави вважати, що арешт такого майна є прямим порушенням не лише конституційних прав особи, а й положень Конвенції про захист прав та основоположних свобод.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що слідча суддя наклала арешт на майно з дотриманням приписів ст.170-173 КПК України, а доводи апеляційної скарги про те, що ухвала - необґрунтована, постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права - безпідставні.
Пунктом 1 ч.1 ст.407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.
Відтак, колегія суддів приходить до переконання про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та скасування ухвали слідчої судді, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, ухвалу - без змін.
Керуючись ст.404, 405, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, колегія суддів
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12 червня 2024 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Головуючий ОСОБА_2
Судді ОСОБА_3
ОСОБА_4