- Presiding judge (HACC) : Moisak S.M.
Справа № 991/3943/24
Провадження 1-кп/991/49/24
УХВАЛА
18 червня 2024 року м.Київ
Суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1
за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2,
прокурора ОСОБА_3,
захисника ОСОБА_4,
обвинуваченої ОСОБА_5,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали судових засідань Вищого антикорупційного суду в місті Києві клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619 за обвинуваченням
ОСОБА_5, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Конотоп Сумської області, громадянки України, яка зареєстрована та фактично проживає за адерсою: АДРЕСА_1, є адвокатом, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України,
ВСТАНОВИВ:
1. Історія провадження
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619 за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України.
Ухвалою Суду від 16.05.2024 на підставі вищеназваного обвинувального акта призначено судовий розгляд.
У судовому засіданні 18.06.2024 прокурор звернувся до Суду із клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .
2. Доводи клопотання
В обґрунтування поданого клопотання прокурор зазначив, що ухвалою слідчого судді від 02.02.2024 до ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави. Цією ж ухвалою визначено, що у випадку внесення застави на ОСОБА_5 строком до 30.03.2024 включно покладаються такі обов`язки: 1) прибувати до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду за першою вимогою; 2) не відлучатись із Сумської області без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; 3) повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та роботи; 4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6, а також будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021 крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду; 5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України;
07.02.2024 за ОСОБА_5 внесено заставу у сумі 242 240 грн. За таких обставин ОСОБА_5 вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави з одночасним покладенням на неї вищевказаних обов`язків.
29.03.2024 ухвалою слідчого судді строк дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5 продовжено до 30.06.2024 включно. Водночас, зважаючи на те, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України (ризик переховування обвинуваченої від органів досудового розслідування та/або суду та ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні), продовжують існувати, прокурор зазначає про необхідність продовження обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5 .
3. Позиція учасників судового засідання
Прокурор ОСОБА_3 у судовому засіданні клопотання підтримав. Пояснення надав аналогічні викладеним у письмовому клопотанні. Наполягав на тому, що станом на цей час існує необхідність у продовженні строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_5, адже продовжують існувати ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Ба більше, на переконання прокурора, актуальність названих ризиків збільшилась з огляду на обізнаність обвинуваченої про всі докази, які є у розпорядженні сторони обвинувачення, а також вагомість таких доказів. У зв`язку з цим, з метою забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченої ОСОБА_5, прокурор просив клопотання задовільнити та продовжити строк дії обов`язків обвинуваченій на 2 місяці.
Захисник ОСОБА_4 проти задоволення клопотання заперечувала. Наполягала на тому, що клопотання прокурора є необґрунтованим.
Обвинувачена ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання. Пояснила, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон здала ще 16.02.2024. З цього дня не вчиняла жодних дій з метою отримання документів, які б надали їй право залишити територію України. На підтвердження даного факту долучила до матеріалів судової справи копію акта про вилучення/тимчасове вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон. Додатково пояснила, що кошти для переховування у неї відсутні, адже на її майно накладено арешти, що позбавляє її можливості розпоряджатися ним. Зазначила, що не знає де перебуває свідок ОСОБА_6 . Жодних доказів, які свідчили б про спроби впливу на нього стороною обвинувачення до клопотання не долучено. Підсумовуючи обвинувачена зауважила, що до цього часу демонструвала належну процесуальну поведінку, жодним чином не порушувала покладені слідчим суддею процесуальні обов`язки, не зловживала своїми процесуальним правами. За наведених обставин просила відмовити у задоволенні клопотання прокурора.
4. Оцінка та висновки суду
Заслухавши думки учасників судового засідання, перевіривши матеріали клопотання, Суд дійшов такого.
Згідно з ч. 1 ст. 333 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 176 КПК України одним із запобіжних заходів є застава. Зміст цього запобіжного заходу полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків (ч. 1 ст. 182 КПК України).
Частиною 5 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі застосування до обвинуваченого запобіжного заходу, не пов`язаного із триманням під вартою, в тому числі застави, на нього покладаються обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України. При цього ч. 7 згаданої норми закріплює, що такі обов`язки можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу.
З огляду на положення ч. 4 ст. 199 КПК України суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Правила розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу унормовані ст. 194 КПК України. Згадана норма зобов`язує суд при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
З огляду на вищевикладені законодавчі положення, зважаючи на особливості прядку продовження строку дії обов`язків, при вирішенні питання про доцільність продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, Суд має з`ясувати наявність обґрунтованої підозри у вчиненні нею кримінального правопорушення, а також наявність обставин, які свідчать про те, що встановлені слідчим суддею ризики не зменшилися або з`явилися нові ризики.
Даючи оцінку наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, Суд виходить із такого.
08.05.2024 обвинувальний акт щодо ОСОБА_7 складений детективом та затверджений прокурором. 09.05.2024 цей обвинувальний акт був скерований до Вищого антикорупційного суду. Наразі кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 перебуває на стадії судового розгляду. Триває дослідження доказів сторони обвинувачення.
За наслідками судового розгляду, з огляду на загальні засади кримінального провадження та главу 28 КПК України, буде встановлено поза розумним сумнівом винуватість чи невинуватість ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень.
З огляду на це Суд, з урахуванням уже досліджених у судовому засіданні доказів сторони обвинувачення, зокрема, протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, дійшов висновку, що повідомлена ОСОБА_5 підозра у вчиненні кримінальних правопорушень не є вочевидь необґрунтованою.
Крім цього, Суд бере до уваги, що існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України, було предметом неодноразового судового контролю слідчими суддями Вищого антикорупційного суду під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на ОСОБА_7 .
Розглядаючи питання наявності ризиків, Суд враховує, що ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь вірогідності, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Суд, оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. КПК України покладає на сторону обвинувачення обов`язок обґрунтувати ризики кримінального провадження.
В обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ризик переховування обвинуваченої від суду та ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні.
Актуальність ризику переховування обвинуваченого від суду прокурор мотивує тяжкістю злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_5, та неможливістю звільнення від відбування покарання чи звільнення від кримінальної відповідальності за вчинення такого злочину.
Крім цього в обґрунтування твердження про існування цього ризику прокурор посилається на майновий стан обвинуваченої, наявність паспорта громадянина України для виїзду за кордон, широке коло знайомих серед службових осіб державних органів, наявність соціальних зв`язків у обвинуваченої за межами території України.
Суд погоджується із доводами прокурора, що на теперішній час ризик переховування ОСОБА_5, встановлений під час досудового розслідування, не втратив свою актуальність.
Існування такого ризику ґрунтується, перш за все, на висунутому ОСОБА_5 обвинуваченні у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 27 ч. 3 ст. 369, ч. 1 ст. 190 КК України. Так один із згаданих злочинів, кримінальна відповідальність за який передбачена ч. 3 ст. 369 КК України, у відповідності до приписів кримінального законодавства України є тяжким та карається позбавленням волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. При цьому згідно примітки до ст. 45 КК України злочин належить до числа корупційних, а тому звільнення від кримінальної відповідальності чи звільнення від відбування покарання з випробуванням чи застосування більш м`якого покарання, ніж передбачено законом за цей злочин, не застосовуються.
На переконання Суду, тяжкість можливого покарання може спонукати обвинувачену переховуватися від суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. Водночас вказана обставина не є вирішальною для Суду, та оцінюється в сукупності з іншими даними провадження.
Разом з тяжкістю можливого покарання та неможливістю застосування «пільгових» інститутів кримінального права Судом береться до уваги, що ОСОБА_5 є розлученою. Донька обвинуваченої проживає за кордоном. Вказана обставина, на переконання Суду, свідчить про наявність у ОСОБА_5 соціальних зв`язків в іншій країні та відсутність міцних соціальних зв`язків на території України.
В контексті ризику переховування Суд також враховує, що обвинувачена має дійсний паспорт для виїзду за кордон номер НОМЕР_1 з терміном дії до 15.07.2030. Повернення такого паспорту обвинуваченій, у сукупності з тягарем можливого покарання та міцними соціальними зв`язками за межами України, значно підвищує ризик можливого її переховування від суду. Адже такий документ надає можливість безперешкодно покинути територію України навіть незважаючи на те, що в Україні введено воєнний стан.
З урахуванням встановлення актуальності ризику переховування обвинуваченої від суду, на думку Суду, виправданим є продовження строку дії обов`язків спрямованих контролювати поведінку обвинуваченої у контексті встановлення її місцезнаходження. До таких обов`язків належать: прибувати до прокурора, суду за першою вимогою; не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду; повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи; здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України.
Актуальність ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні прокурор обґрунтовує особливістю передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні та наявністю у обвинуваченої широкого кола знайомих серед службових осіб державних органів.
При оцінці ризику впливу на свідків Суд виходить із передбаченої КПК України процедури отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). При цьому суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отримав у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Ба більше, на переконання Суду, із направленням обвинувального акта до суду ризик незаконного впливу на свідків актуалізується, оскільки за наслідками ознайомлення з матеріалами кримінального провадження обвинувачена особа стає обізнаною про всіх осіб, які допитувалися у цьому кримінальному провадженні, а також із змістом наданих ними показань.
Крім цього в контексті ризику тиску на свідків Суд враховує, що обвинувачена 20.05.2011 отримала свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю та надавала правничу допомогу в сфері кримінального права. З 03.11.2023 є засновником Адвокатського об`єднання «ДРУЧЕНКО ТЕТЯНИ». Вказане свідчить про те, що обвинувачена протягом тривалого часу є діючим адвокатом, а тому могла здобути авторитет та налагодити товариські відносини зі службовими особами державних органів, що не виключає можливість використання нею відповідних зв`язків для впливу на свідків у кримінальному провадженні. Особливу актуальність вказані обставини мають щодо основного свідка ОСОБА_6, який є засудженим за ч. 3 ст. 185 КК України, та вирок щодо якого перебуває на стадії апеляційного перегляду у Сумському апеляційному суді.
На підставі викладеного у судовому засіданні встановлена актуальність існування ризику незаконного впливу на свідка у цьому кримінальному провадженні, а тому наявна правова підстава для продовження строку дії обов`язку утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 . Разом з цим, зважаючи на стадію кримінального провадження, Суд не вбачає підстав для продовження обов`язку утримуватись від спілкування з будь-якими особами щодо обставин, викладених у письмовому повідомленні про підозру ОСОБА_5 у кримінальному провадженні № 52021000000000619 від 21.11.2021 крім своїх захисників, детективів, прокурорів, слідчого судді, суду.
Підсумовуючи викладене, оскільки покладені на ОСОБА_5 обов`язки в поєднані з внесеною сумою застави в повній мірі забезпечують її належну процесуальну поведінку та виконання неї процесуальних обов`язків, з метою мінімізації доведених ризиків, враховуючи особу обвинуваченої, Суд вважає за можливе клопотання прокурора задовольнити частково.
Керуючись статтями 131-132, 177-178, 194, 369-372 КПК України, Суд
ПОСТАНОВИВ:
Задовольнити частково клопотання прокурора четвертого відділу управління процесуального керівництва, підтримання публічного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинувачену ОСОБА_5, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619.
Продовжити обвинуваченій ОСОБА_5, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_1, строк дії покладених на неї обов`язків, а саме:
1) прибувати до прокурора, суду за першою вимогою;
2) не відлучатись за межі України без дозволу прокурора, суду;
3) повідомляти прокурора, суд про зміну свого місця проживання та роботи;
4) утримуватися від спілкування зі свідком ОСОБА_6 ;
5) здати на зберігання до відповідного територіального підрозділу Державної міграційної служби України Сумської області паспорт (паспорти) громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що надають право на виїзд з України;
Строк дії ухвали встановити до 18 серпня 2024 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 21 грудня 2021 року за № 52021000000000619.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК України.
Суддя ОСОБА_8