- Presiding judge (HACC) : Oliinyk O.V.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
19 червня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12,
власника майна ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, подані в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
13.06.2024 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
19.06.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме застави у розмірі 3 000 748 грн з покладенням додаткових процесуальних обов`язків, передбачених абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_8 обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
Захисник ОСОБА_12 . мотивував подане клопотання тим, що ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі продовжено щодо ОСОБА_8 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою в Державній установі «Київський слідчий ізолятор» на 60 днів, тобто до 14.03.2024 з можливістю внесення застави. Водночас зменшено розмір застави, визначеної ОСОБА_8 як альтернативний запобіжний захід, до 991 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн. У разі звільнення ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.
06.02.2024 ОСОБА_8 звільнено з-під варти, у зв`язку із внесенням за нього застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22.03.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків - до 22.05.2024.
Суд ухвалою від 24.04.2024 у цій справі продовжив строк дії вказаних обов`язків до 24.06.2024.
Зважаючи на викладене, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн та покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Захисник зазначив, що його підзахисний як на стадії досудового розслідування, так і під час судового провадження демонструє належну процесуальну поведінку, у тому числі й у період, коли на нього не було покладено додаткових процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вважає, що ризик кримінального провадження, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, відсутній. Обвинувачений має тісний зв`язок з Україною, раніше не судимий, у розшуку не перебував, 10.04.2024 переніс хірургічне втручання.
З огляду на викладене захисник стверджує про недоцільність подальшого застосування до ОСОБА_8 застави та наявність підстав для зміни такого запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом та 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Захисник переконаний, що застосування до його підзахисного особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення дотримання ОСОБА_8 належної процесуальної поведінки.
У разі невиконання вимог такого запобіжного заходу обвинувачений ризикує втратити все своє арештоване майно, бути оголошеним у розшук, а також суд може знову застосувати до нього найбільш суворий запобіжний захід - тримання під вартою - та накласти грошове стягнення.
Разом з тим захисник просить суд повернути заставодавцю внесену суму коштів як заставу за ОСОБА_8 .
Обґрунтування клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн та покладено на нього додаткові процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії вказаних обов`язків закінчується 24.06.2024.
Зазначив, що ОСОБА_8 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, а встановлений ризик, визначений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшився, тому існує необхідність в продовженні строку дії таких обов`язків.
На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів або ж скасування чи зменшення обсягу покладених на ОСОБА_8 обов`язків не зможе запобігти ризику переховування обвинуваченого від суду. Тому прокурор просить суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_8 та його захисник ОСОБА_12 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу, просили суд його задовольнити. Водночас заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_12 додатково зазначив, що ні підозра ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, ні висунуте йому обвинувачення не є обґрунтованими, а матеріали кримінального провадження не містять доказів на підтвердження вчинення ним інкримінованих діянь.
Основною метою покладення на обвинуваченого додаткових обов`язків є забезпечення прибуття останнього за викликами до суду. Однак такий обов`язок є загальним та передбачений п. 1 ч. 7 ст. 42 КПК України, а його невиконання зумовлює ймовірність застосування до ОСОБА_8 відповідних процесуальних наслідків, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, зокрема стягнення застави в дохід держави в порядку ч. 8 ст. 182 КПК України.
Захисник вказав на те, що обвинувачений має міцні зв`язки з Україною. Так, ОСОБА_8 є засновником та директором ТОВ «ЯСУНЬ ТРАНС 27». Вказане товариство тривалий час провадить свою господарську діяльність на території країни, має сформований трудовий колектив та співпрацює з українським бізнесом. Ці обставини, на переконання захисника, свідчать про стійкість ділових зв`язків, нерозривність роду діяльності та специфіки заробітків обвинуваченого саме в Україні.
Вважає, що прокурор не довів існування обставин, передбачених ч. 3 ст. 199 КПК України, а також те, що застава без застосування додаткових обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України, не може забезпечити належне виконання обвинуваченим своїх обов`язків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством.
Обвинувачений ОСОБА_8 додатково зазначив, що зміна запобіжного заходу не завдасть шкоди інтересам кримінального провадження, оскільки він має намір і надалі дотримуватись належної процесуальної поведінки.
Донька обвинуваченого наразі проживає закордоном як біженка. Однак, з огляду на застосований до нього запобіжний захід із покладенням додаткових процесуальних обов`язків, він не має можливості бачитись із нею. Пояснив, що має можливість виїжджати закордон під час дії воєнного стану, оскільки знятий з військового обліку за станом здоров`я.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та заперечив щодо задоволення клопотання захисника.
Обвинувачений ОСОБА_6, його захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 та власник майна ОСОБА_13 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_8, просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_11 просили суд задовольнити клопотання захисту ОСОБА_8 та не заперечували щодо задоволення клопотання прокурора в частині продовження строку дії обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України особисте зобов`язання, застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 до ОСОБА_8 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_8 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 10 000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 26 840 000,00 грн, та у разі звільнення підозрюваного ОСОБА_8 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_14 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався. Останній раз ухвалою Вищого антикорупційного суду від 15.01.2024 у цій справі строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 14.03.2024 та зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 991 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 3 000 748 грн. У разі звільнення обвинуваченого з-під варти у зв`язку з внесенням застави, покладено на нього обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8 у разі його звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави, - до 14.03.2024.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 06.02.2024 № 2649 ОСОБА_8 звільнений з-під варти 06.02.2024, у зв`язку із внесенням застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 22.03.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_8 процесуальні обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну. Строк дії вказаних обов`язків - до 22.05.2024.
Суд ухвалою від 24.04.2024 у цій справі продовжив строк дії вказаних обов`язків до 24.06.2024.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_8 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 3 000 748 грн та покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2, 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24.06.2024.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4495/23 про застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 18.07.2023 у справі № 991/6338/23, від 22.08.2023 у справі № 991/7281/23, від 18.10.2023 у справі № 991/9009/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питань про зміну запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на особу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Щодо тверджень сторони захисту про те, що підозра та висунуте ОСОБА_8 обвинувачення є необґрунтованими, а матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, то суд звертає увагу, що всі доводи захисника стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які викладені в обвинувальному акті. Однак питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотань про зміну запобіжного заходу та про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_8 від суду є актуальним.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_8 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про існування означеного ризику кримінального провадження також свідчить майновий стан ОСОБА_8, який є достатнім для існування в умовах переховування.
Відповідно до матеріалів справи обвинуваченому належить шість земельних ділянок, житловий будинок, розташований на території Київської області, квартира, розташована в АДРЕСА_5, транспортний засіб марки Toyota Camry, 2021 року випуску. Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.
Водночас під час судового провадження встановлено, що ОСОБА_8 є директором діючого підприємства, яке надає логістичні послуги щодо перевезення залізничним транспортом, зокрема контрагентами його підприємства були такі мережі як БРСМ, ОККО, SOCAR.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд також бере до уваги, що за період з 27.06.2022 до 17.02.2023 ОСОБА_8 кілька разів перетнув державний кордон України. Під час розгляду клопотань ОСОБА_8 пояснив, що знятий з військового обліку за станом здоров`я, тому наразі може виїжджати закордон. Тобто на обвинуваченого не розповсюджуються обмеження щодо перетину кордону, передбачені Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» і Правилами перетинання державного кордону громадянами України, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27.01.1995 № 57.
Суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
Отже, встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжує існувати на доволі високому рівні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність вказаного ризику з огляду на належну процесуальну поведінку обвинуваченого упродовж всього часу здійснення кримінального провадження (у тому числі у період, коли на нього не було покладено додаткових процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України), а також недопущення ним спроб переховування.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створюватимуть загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Застосування до ОСОБА_8 застави у розмірі 3 000 748 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.
Ті обставини, що обвинувачений раніше не судимий, не перебував у розшуку, має міцні соціальні, ділові зв`язки в Україні, має певні проблеми зі здоров`ям та на його майно накладено арешт, не нівелюють повністю встановлений ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Потреба бачитись із дочкою, яка проживає закордоном, не є безумовною підставою для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу.
Суд вважає, що застосування до ОСОБА_8 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленому ризику та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Наразі застосований до ОСОБА_8 розмір застави є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.
Отже, відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим суд вважає, що застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявному ризику.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну) сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Аналіз положень Кримінального процесуального кодексу України дає підстави стверджувати, що покладення на особу в порядку ч. 5 ст. 194 КПК України певних додаткових процесуальних обов`язків пов`язане не лише із запобіганням ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України, але й з метою досягнення дієвості кримінального провадження.
Частина із означених додаткових процесуальних обов`язків пов`язана не лише із запобіганням втіленню ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, але й із забезпеченням ефективності кримінального провадження (організація судового процесу, здійснення викликів, вручення процесуальних документів у встановленому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку тощо) та дотримання його загальних засад, зокрема розумності строків, зокрема під час судового провадження.
Покладення на обвинуваченого додаткових процесуальних обов`язків не є надмірним втручанням у його права та є необхідним для забезпечення належної процесуальної поведінки ОСОБА_8 під час судового провадження, запобігання встановленому ризику та досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов`язків, покладених на ОСОБА_8, на два місяці.
За таких обставин у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 183, 194, 199, 201, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_12 про зміну запобіжного заходу.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_8 ухвалою Вищого антикорупційного суду від 22.03.2024 у цій справі обов`язків, а саме:
- прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом;
- не відлучатися із Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_8, визначити до 19.08.2024.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3