- Presiding judge (HACC): Oliinyk O.V.
Справа № 991/10619/23
Провадження № 1-кп/991/127/23
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
19 червня 2024 року м. Київ
Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі:
головуючого судді ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,
їх захисників ОСОБА_9, ОСОБА_10,
ОСОБА_11, ОСОБА_12,
власника майна ОСОБА_13,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу та клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, подані в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 52023000000000423 від 15.08.2023, за обвинуваченням:
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця російської федерації, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України,
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця смт Кути Косівського району Івано-Франківської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_3,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України,
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Києва, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 5 ст. 27 - ч. 3 ст. 369 КК України,
ВСТАНОВИВ:
На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває вказане кримінальне провадження, у якому ухвалою від 05.12.2023 призначено відкрите підготовче судове засідання.
14.06.2024 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 звернувся до суду з клопотанням про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, у зв`язку із застосуванням до нього запобіжного заходу у вигляді застави.
19.06.2024 до суду від захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу, застосованого до його підзахисного, а саме застави у розмірі 8 000 000 грн з покладенням додаткових процесуальних обов`язків, передбачених абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, на запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обґрунтування клопотання захисника про зміну запобіжного заходу
Захисник ОСОБА_10 . мотивував подане клопотання тим, що ухвалою від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою з можливістю внесення застави у розмірі 30 000 000 грн.
Надалі слідчий суддя неодноразово продовжував строк тримання під вартою та зменшував розмір альтернативного запобіжного заходу - застави.
Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000 грн.
07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло за ОСОБА_6 суму застави в розмірі 8 000 000 грн, у зв`язку з чим 08.11.2023 ОСОБА_6 звільнено з-під варти.
Вищий антикорупційний суд відповідними ухвалами у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до суду за кожним викликом; 2) не відлучатися із м. Києва без дозволу суду; 3) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», а саме з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 .
Захисник зазначив, що в межах іншого кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ухвалою від 18.04.2024 у справі № 991/3135/24 застосував до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту та поклав у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати на першу вимогу до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.07.2022 за № 52022000000000169; 2) не відлучатися з міста Києва без дозволу детектива, прокурора або суду; 3) повідомляти детективів, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; 4) утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», а також з іншими підозрюваними ( ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_7, ОСОБА_19, ОСОБА_8, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 ); 5) утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця».
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 17.06.2024 у справі № 991/5137/24 строк дії означеного запобіжного заходу продовжено до 18.08.2024.
На переконання захисника, таке рішення слідчого судді створює умови для постійного нагляду за ОСОБА_6, контролю його поведінки та місця перебування, що в повній мірі нівелює ризик втечі чи переховування в межах будь-якого кримінального провадження.
Захисник вважає, що належне виконання ОСОБА_6 тих процесуальних обов`язків, які є необхідними для виконання завдань кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023, наразі цілком забезпечене умовами запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, застосованого до його підзахисного в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022.
З огляду на зазначене, враховуючи належну процесуальну поведінку обвинуваченого як на стадії досудового провадження, так і під час судового провадження у цій справі, а також відсутність спроб перешкодити кримінальному провадженню та як наслідок нівелювання ризиків, захисник стверджує про недоцільність подальшого застосування до ОСОБА_6 застави в межах кримінального провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023 та наявність підстав для зміни такого запобіжного заходу на особисте зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених абз. 1, п. 3, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме: 1) прибувати до Вищого антикорупційного суду за кожним викликом; 2) повідомляти суд про зміну свого місця проживання; 3) здати на зберігання детективам Національного антикорупційного бюро України свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Захисник переконаний, що застосування до його підзахисного особистого зобов`язання буде достатнім для забезпечення дотримання ОСОБА_6 належної процесуальної поведінки.
Разом з тим захисник просить суд повернути заставодавцю ТОВ «Флайбрідж» внесену суму коштів як заставу за ОСОБА_6 .
Обґрунтування клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого
Прокурор мотивував подане клопотання тим, що наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн та покладено на нього додаткові процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України. Строк дії вказаних обов`язків закінчується 24.06.2024.
Зазначив, що ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, а встановлені ризики, визначені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшились, тому існує необхідність у продовженні строку дії таких обов`язків.
На переконання прокурора, жоден із більш м`яких запобіжних заходів або ж скасування чи зменшення обсягу покладених на ОСОБА_6 обов`язків не зможе запобігти ризикам переховування обвинуваченого від суду, а також незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні. Тому прокурор просить суд продовжити на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисники ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтримали клопотання про зміну запобіжного заходу, просили суд його задовольнити. Водночас заперечили щодо задоволення клопотання прокурора.
Захисник ОСОБА_10 додатково пояснив, що, у зв`язку із застосуванням до його підзахисного в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, останній позбавлений можливості працювати, отримувати дохід та відповідно утримувати себе та свою сім`ю. Зміна запобіжного заходу дозволить зменшити обсяг фінансових зобов`язань ОСОБА_6 .
Захисник ОСОБА_9 зазначив, що матеріали кримінального провадження не містять доказів винуватості ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень. Заявлені ризики відсутні, прокурор не надав доказів на підтвердження того, що ОСОБА_6 має намір або вчиняв дії щодо переховування від суду, впливу на свідків, інших обвинувачених. Лист Головного управління розвідки Міністерства оборони України, на який посилається прокурор в обґрунтування існування ризику переховування, ніколи не існував та ОСОБА_6 не користувався ним під час перетину кордону України.
Прокурор ОСОБА_5 підтримав клопотання про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого, та заперечив щодо задоволення клопотання захисника.
Вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід в межах іншого кримінального провадження не зможе запобігти ризикам цього кримінального провадження та забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків.
Обвинувачені ОСОБА_7, ОСОБА_8, їх захисники ОСОБА_11, ОСОБА_12 та власник майна ОСОБА_13 підтримали позицію сторони захисту ОСОБА_6, просили суд задовольнити клопотання про зміну запобіжного заходу та відмовити в задоволенні клопотання прокурора.
Мотиви та висновки суду
Розділ ІІ КПК України визначає, що з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи його забезпечення, до яких зокрема віднесені запобіжні заходи (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України).
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам, передбаченим ч. 1 ст. 177 КПК України.
За змістом п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 176, ч. 1 ст. 179, ч. 1 ст. 182, ч. 1 ст. 183 КПК України особисте зобов`язання, застава та тримання під вартою є одними із видів запобіжних заходів.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 6, 8 ст. 176 цього Кодексу.
Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті (ч. 3 ст. 183 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених ч. 3 або 4 ст. 183 цього Кодексу.
Особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 цього Кодексу (ч. 1 ст. 179 КПК України).
Відповідно до ч. 1, 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених ч. 1 цієї статті (наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні), суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, визначених положеннями цієї статті, необхідність покладення яких була доведена прокурором. Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що обов`язки, передбачені ч. 5 цієї статті, можуть бути покладені на обвинуваченого на строк не більше двох місяців.
Частиною 7 ст. 194 КПК України визначено, що у разі необхідності строк дії обов`язків, передбачених, зокрема, ч. 5 цієї статті, може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст. 199 цього Кодексу.
Враховуючи положення ч. 3, 4, 5 ст. 199 КПК України, а також стадію кримінального провадження, суд зобов`язаний розглянути клопотання про продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, та встановити, чи існують обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явились нові ризики, які виправдовують покладення на особу певних обов`язків.
З моменту звільнення підозрюваного, обвинуваченого з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної слідчим суддею, судом в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, підозрюваний, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК України).
З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави (ч. 4 ст. 202 КПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 201 КПК України обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до Вищого антикорупційного суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Відповідно до частини 4 цієї статті суд розглядає вказане клопотання згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.
Як вбачається із ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 24.05.2023 у справі № 991/4496/23 до ОСОБА_6 в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою у Державній установі «Київський слідчий ізолятор». Строк тримання під вартою, з урахуванням строку досудового розслідування та часу фактичного затримання, визначено 60 днів, тобто до 20.07.2023 включно. Одночасно визначено ОСОБА_6 альтернативний запобіжний захід у виді застави у розмірі 30 000 000 грн. У разі звільнення підозрюваного ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку з внесенням застави покладено на нього кілька процесуальних обов`язків у порядку ч. 5 ст. 194 КПК України.
15.08.2023 прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_28 постановою виділив з матеріалів досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 в окреме провадження матеріали досудового розслідування зокрема за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України (провадження № 52023000000000423 від 15.08.2023).
Строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо ОСОБА_6 неодноразово продовжувався, а розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави зменшувався.
Останній раз ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою продовжено до 11.12.2023 включно, зменшено розмір альтернативного запобіжного заходу - застави до 8 000 000 грн та у разі звільнення ОСОБА_6 з-під варти у зв`язку із внесенням застави покладено на нього ряд процесуальних обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України. Визначено, що строк дії ухвали в частині покладених обов`язків - два місяці з дня внесення застави, але в межах строку досудового розслідування.
07.11.2023 ТОВ «Флайбрідж» внесло на депозитний рахунок Вищого антикорупційного суду кошти в сумі 8 000 000 грн у якості застави за ОСОБА_6 (справа № 991/8939/23), що підтверджується листом керівника апарату суду від 30.11.2023 № 03.13-01/188/2023.
Відповідно до повідомлення Державної установи «Київський слідчий ізолятор» від 08.11.2023 № 08/22112 ОСОБА_6 звільнений з-під варти 08.11.2023, у зв`язку із внесенням застави.
Вищий антикорупційний суд ухвалою від 24.01.2024 у цій справі поклав на обвинуваченого ОСОБА_6 процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України.
Ухвалою від 22.03.2024 у цій справі суд частково задовольнив клопотання сторони обвинувачення та продовжив на два місяці строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого (частину яких суд виклав у новій редакції), а саме: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися із Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця» - з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ; утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Суд ухвалою від 24.04.2024 у цій справі продовжив строк дії вказаних обов`язків до 24.06.2024.
З урахуванням вказаного вище, наразі до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 8 000 000 грн та покладено на нього процесуальні обов`язки, передбачені абз. 1, п. 2-5, 8 ч. 5 ст. 194 КПК України, строком до 24.06.2024.
Проаналізувавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023, доданий до нього реєстр матеріалів досудового розслідування, а також ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 13.10.2023 у справі № 991/8939/23 про продовження строку тримання під вартою, суд дійшов висновку, що в цьому випадку дотримано стандарт доказування «обґрунтована підозра», який є найнижчим стандартом доказування у кримінальному процесі та не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою кримінального правопорушення, проте є достатнім для вирішення питань про зміну запобіжного заходу та продовження строку дії обов`язків, покладених на особу. При цьому суд також враховує стадію кримінального провадження (судове провадження), що передбачає доведення стороною обвинувачення вини ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, за найвищим стандартом доказування «поза розумним сумнівом» у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті.
Щодо посилань сторони захисту на те, що підозра є необґрунтованою, а матеріали кримінального провадження не містять доказів вчинення обвинуваченим інкримінованих кримінальних правопорушень, то суд зауважує, що всі доводи захисту стосуються фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими та які викладені в обвинувальному акті. Однак питання встановлення наявності чи відсутності складу певного кримінального правопорушення у діях особи, вагомості доказів висунутого обвинувачення та його обґрунтованості, а також правильності кваліфікації дій обвинуваченого суд має право вирішити у змагальному судовому процесі під час розгляду справи по суті, а не під час розгляду в підготовчому судовому засіданні клопотань про зміну запобіжного заходу та про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого.
Суд вважає, що наразі ризик переховування ОСОБА_6 від суду є актуальним.
Злочини, передбачені ч. 1 ст. 209, ч. 2 ст. 209, ч. 3 ст. 369 КК України, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_6, є тяжкими та відповідно передбачають призначення покарання у виді: позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до двох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від п`яти до восьми років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна; позбавлення волі на строк від чотирьох до восьми років з конфіскацією майна або без такої. Означене покарання в разі визнання ОСОБА_6 винуватим повинне бути призначене до реального відбування без можливості застосування правил ст. 69, 75 КК України (пільгових інститутів призначення покарання), що в сукупності з іншими обставинами може свідчити про існування мотивів та підстав для обвинуваченого переховуватися від суду. Така позиція відповідає практиці ЄСПЛ. Зокрема в рішенні від 26.06.2001 у справі «Ilijkov v. Bulgaria» (§ 80, заява № 33977/96) суд зазначив, що суворість можливого вироку є відповідним елементом в оцінці ризику ухилення, а погляд на серйозність обвинувачення проти заявника давав уповноваженим органам можливість обґрунтовано вважати, що такий початковий ризик був встановлений.
Про існування означеного ризику кримінального провадження також свідчить те, що за період з 25.01.2019 до 10.01.2022 ОСОБА_6 (документований паспортами FB671797, ER907764) 28 разів перетинав державний кордон України, а під час дії воєнного стану - за період з 13.08.2022 до 04.04.2023 - 6 разів. Тобто обвинувачений не позбавлений можливості залишити територію України під час дії воєнного стану. Сторона захисту не надала суду доказів на спростування вказаних обставин.
Суд критично ставиться до доводів захисту про те, що обвинувачений не використовував лист ІНФОРМАЦІЯ_4 для перетину державного кордону.
Так, під час судового провадження прокурор (на підтвердження існування заявлених ризиків) надав зокрема протоколи про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій щодо ОСОБА_6 від 21.02.2023, від 08.05.2023, та протокол від 04.08.2023, складений за результатами огляду файл-звіту, сформованого 09.06.2023 за результатами огляду побітової копії мобільного телефону ОСОБА_6, вилученого під час проведення обшуку.
За результатами вказаного огляду встановлено, що одним із файлів, які містяться у листуванні ОСОБА_6 в месенджері WhatsApp з абонентом під назвою « ІНФОРМАЦІЯ_5 », є копія листа ІНФОРМАЦІЯ_4 від 14.03.2023 № 222/587, адресованого Державній прикордонній службі України, щодо сприяння ОСОБА_29 (номер закордонного паспорта НОМЕР_1 ) в перетині державного кордону України у період з 21.03.2023 до 10.04.2023 через пункт пропуску Ягодин на залізничному транспорті.
Суд звертає увагу, що відповідно до матеріалів справи ОСОБА_6 останній раз перетинав державний кордон України в напрямку виїзду 22.03.2023 рейсом 67 Київ-Варшава у пункті пропуску Ягодин та повернувся на територію України 04.04.2023 тим же маршрутом. Тобто у спосіб та період, зазначені в листі ГУР МОУ від 14.03.2023 № 222/587.
Суд зауважує, що існування ризику переховування не залежить виключно від можливості перетину державного кордону, оскільки особа може вживати заходів щодо переховування як на території країни, так і поза її межами.
При оцінці продовження існування вказаного ризику суд зважає на майновий стан обвинуваченого, який є достатнім для існування в умовах переховування як на території України, так і за її межами. Під час судового провадження обвинувачений зазначав, що на праві приватної власності йому належить квартира, розташована у АДРЕСА_5 (за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_6 придбав вказану нерухомість за 100 000 доларів США), Toyota Camry та будинок у АДРЕСА_6 (подарований йому матір`ю). Факт належності вказаних об`єктів обвинуваченому свідчить про його значні статки.
Та обставина, що на майно обвинуваченого накладено арешт та наразі ОСОБА_6 не має можливості продовжувати працювати (у зв`язку із застосуванням до нього в межах іншого кримінального провадження запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту), не спростовує висновку суду та достеменно не свідчить про відсутність ризику переховування обвинуваченого від суду.
Суд переконаний, що ризик незаконного впливу на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні продовжує існувати.
Кримінальним процесуальним кодексом України встановлено процедуру отримання показань від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч. 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК України, тобто якщо свідки чи потерпілий допитувалися на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, окрім порядку отримання показань, визначеного ст. 615 КПК України (ч. 4 ст. 95 КПК України).
Ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, але й на стадії судового провадження до моменту безпосереднього отримання судом показань свідків та їх дослідження.
Наразі свідки не допитані, триває підготовче судове провадження. Суд враховує, що обвинуваченому ОСОБА_6 вже відкриті матеріали досудового розслідування, тому він обізнаний про осіб, які дали показання в цьому кримінальному провадженні, зміст їхніх свідчень та їхні персональні дані, що створює передумови для можливої спроби поза процесуального впливу на свідків.
Сторона обвинувачення під час судового провадження зазначала, що ризик незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні пов`язаний також із тим, що ряд осіб, які є свідками або які можуть бути допитані як свідки (у порядку ст. 256 КПК України), працювали і продовжують працювати у філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» або в системі АТ «Укрзалізниця».
Зміст протоколів від 21.02.2023, від 08.05.2023 та протоколу про результати проведення оперативно-розшукового заходу - аудіо-, відеоконтролю ОСОБА_6 від 08.07.2022 дає підстави стверджувати про те, що обвинувачений має давні, сталі зв`язки із працівниками філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця». Тому існує ймовірний ризик того, що внаслідок впливу ОСОБА_6 свідки можуть змінити свої показання або відмовитися від їх давання в суді.
У цьому кримінальному провадженні обвинувачення висунуте ще двом особам - ОСОБА_7, ОСОБА_8, які, за версією сторони обвинувачення, досить тривалий час узгоджували свої дії щодо вчинення кримінальних правопорушень. У зв`язку із цим суд вважає, що обвинувачені можуть погоджувати між собою свою процесуальну поведінку та показання щодо обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких кожного з них обвинувачують.
Отже, залишається загроза того, що обвинувачений може здійснити дії, спрямовані на вплив у поза процесуальний спосіб на свідків та інших обвинувачених у цьому кримінальному провадженні з метою ненадання суду достовірних показань щодо обставин можливого вчинення ОСОБА_6 кримінальних правопорушень для уникнення останнім кримінальної відповідальності.
Встановлені під час розгляду клопотань обставини у своїй сукупності дають підстави визнати, що ризики, передбачені п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, продовжують існувати на доволі високому рівні.
Суд відхиляє доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, з огляду на належну процесуальну поведінку ОСОБА_6, а також на відсутність спроб обвинуваченого переховуватись від суду або впливати на свідків, інших обвинувачених.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Кримінальний процесуальний кодекс України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме або вже здійснив відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Суд переконаний, що застосування до ОСОБА_6 застави у розмірі 8 000 000 грн є суттєвим чинником, який стимулює обвинуваченого дотримуватись належної процесуальної поведінки.
Водночас суд не погоджується із твердженням сторони захисту про те, що застосування до особи запобіжного заходу в межах одного кримінального провадження є підставою для зміни застосованого запобіжного заходу в межах іншого кримінального провадження.
Аналіз положень кримінального процесуального законодавства дає підстави стверджувати, що запобіжний захід у певному кримінальному провадженні застосовується з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання ризикам такого провадження та досягнення його дієвості.
При вирішенні питання застосування до особи запобіжного заходу та покладення певних обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, враховуються лише ті обставини, які мають значення для певного кримінального провадження.
Отже, застосування до обвинуваченого запобіжного заходу в межах досудового розслідування кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 не є підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 та не свідчить про відсутність ризиків останнього.
Водночас ч. 1 ст. 178 КПК України передбачено, що однією із обставин, які враховуються при обранні запобіжного заходу, є наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення. На цій підставі під час вирішення клопотань прокурора та захисника у цій справі суд враховує, що в межах кримінального провадження № 52022000000000169 від 07.07.2022 ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України.
Суд вважає, що застосування до ОСОБА_6 більш м`якого запобіжного заходу, у тому числі особистого зобов`язання, не буде достатньо дієвим заходом забезпечення кримінального провадження, що зможе в повній мірі запобігти встановленим ризикам, передбаченим п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Посилання захисту на необхідність зменшення розміру застави з огляду на фінансовий стан ОСОБА_6 є безпідставними, оскільки відповідно платіжної інструкції від 07.11.2023 № 1124 заставодавцем є ТОВ «Флайбрідж», а не обвинувачений.
Також суд зауважує, що під час кримінального провадження неодноразово зменшувався розмір альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави. Загалом розмір застави зменшено з 30 000 000 грн до 8 000 000 грн, тобто майже в 4 рази. Таким чином тривале обмеження прав ОСОБА_6 компенсовувалось за допомогою поступового ослаблення відповідного втручання у його права.
Наразі застосований до ОСОБА_6 розмір застави є необхідною гарантією для забезпечення виконання ним своїх процесуальних обов`язків під ризиком втрати цих коштів.
Отже, відсутні підстави для зміни застосованого до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави.
Разом з тим суд вважає, що застосування цього запобіжного заходу без покладення на обвинуваченого окремих обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, на даний час не є достатнім для подальшого забезпечення його безумовної участі в судових засіданнях і запобіганню наявним ризикам.
Оцінюючи необхідність продовження строку дії покладених на обвинуваченого обов`язків у сукупності та взаємозв`язку із встановленими ризиками, суд вважає, що такі обов`язки як: прибувати до суду за кожним викликом; не відлучатися за межі Київської області без дозволу суду; повідомляти суд про зміну свого місця проживання; здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну - сприятимуть мінімізації ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Обов`язки утримуватись від спілкування з певними працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та АТ «Укрзалізниця», з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8, а також утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», АТ «Укрзалізниця» унеможливлять втілення встановленого ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Покладені на обвинуваченого обов`язки не є надмірним втручанням у його права та є необхідними для досягнення дієвості кримінального провадження.
З огляду на те, що обвинувальний акт надійшов до суду 05.12.2023, розпочалось підготовче провадження, суд вважає за доцільне продовжити строк дій обов`язків, покладених на ОСОБА_6, на два місяці.
За таких обставин у задоволенні клопотання захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити, а клопотання прокурора про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, підлягає задоволенню.
Керуючись ст. 183, 194, 199, 201, 372, 392 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 про зміну запобіжного заходу.
Клопотання прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_5 про продовження строку дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, задовольнити.
Продовжити на два місяці строк дії покладених на ОСОБА_6 ухвалами Вищого антикорупційного суду від 24.01.2024 та від 22.03.2024 у цій справі обов`язків, а саме:
- прибувати до суду за кожним викликом;
- не відлучатися із Київської області без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання;
- утримуватися від спілкування з працівниками та службовими особами філії «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця» та Акціонерного товариства «Укрзалізниця», а саме з ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, а також з іншими обвинуваченими у кримінальному провадженні № 52023000000000423 від 15.08.2023 ОСОБА_7, ОСОБА_8 ;
- утримуватися від відвідування будь-яких приміщень, які належать чи які займають філія «Центр забезпечення виробництва» АТ «Укрзалізниця», Акціонерне товариство «Укрзалізниця»;
- здати на зберігання прокурору, який входить до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.
Строк дії обов`язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_6, визначити до 19.08.2024.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, які входять до групи прокурорів у цьому кримінальному провадженні.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і окремому оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3