- Presiding judge (HACC) : Voronko V.D.
Справа № 991/5609/24
Провадження 1-кс/991/5643/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 липня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1 за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2, представника власника майна - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3, подане в інтересах власника майна ОСОБА_4, про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшло вказане клопотання, у якому адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 порушує питання скасування арешту, накладеного у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019 ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2021 на 21 земельну ділянку, що розташовані на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, у тому числі на земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка належить на праві власності ОСОБА_4 .
Обґрунтовуючи клопотання, адвокат ОСОБА_3 зазначає про:
І. Незаконність накладення арешту. На переконання адвоката, в ухвалі про арешт не зазначено, що прокурор надав доказів того, що земельна ділянка із кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, становить собою майно, яке набуте в результаті вчинення кримінального правопорушення, що підпадає під ознаки ч. 2 ст. 364 КК України, адже прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження такого висновку. Слідчий суддя, у відповідності до ст. 94 КПК України, належним чином не оцінив докази на підтвердження вчинення кримінального правопорушення та пред`явлення обґрунтованої підозри з точки зору їх достатності та взаємозв`язку для прийняття рішення. Висновки в ухвалі про те, що земельна ділянка начебто сформована та отримана у власність кримінально-протиправним шляхом, як і висновок стосовно наявного складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, у діях службових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області у даному кримінальному провадженні є наслідком помилок та передчасних висновків слідства.
ІІ. Правовими нормами чітко визначено коло осіб, майно яких може бути арештоване за ухвалою суду, а саме: підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, майно яких підлягає спеціальній конфіскації. Слідчий суддя навіть, якщо є достатні підстави вважати, що певною особою було вчинено кримінальне правопорушення, не має повноважень накладати арешт на майно особи, яка не є підозрюваною. Таким чином, адвокат зазначає, що заявниця не має жодного відношення до обставин досудового розслідування у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, не є особою, щодо якої здійснюється вищевказане кримінальне провадження, не має статусу підозрюваної чи обвинуваченої, а тому арешт є необґрунтованим та підлягає негайному скасуванню слідчим суддею.
Крім того, клопотання про арешт майна розглянуто без участі ОСОБА_4 та інших осіб, на земельні ділянки яких прокурор прохав накласти арешт.
ІІІ. ОСОБА_4 є добросовісним набувачем земельної ділянки. Право власності на земельну ділянку виникло у порядку, визначеному чинним законодавством України: ОСОБА_4 придбала земельну ділянку 02 вересня 2020 року на підставі законного цивільного правочину - нотаріально посвідченого договору купівлі-продажу по ринковій вартості.
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання, просила скасувати арешт із належної ОСОБА_4 земельної ділянки із викладених у клопотанні підстав.
Від власника майна ОСОБА_4 надійшло клопотання з проханням розглянути справу без її участі.
Детектив Національного антикорупційного бюро України та прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури в судове засідання не прибули, хоча були повідомлені про розгляд клопотання належним чином.
Від детектива ОСОБА_6 на електронну поштову скриньку суду надійшли письмові заперечення, в яких останній повідомив, що 12.11.2020 слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про накладення арешту на 185 земельних ділянок, сформованих за рахунок земель, що перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області, які були предметом кримінально-протиправних дій.
Проте досудовим розслідуванням установлено, що частина із земельних ділянок, на які накладено арешт, були поділені або об`єднані, у результаті чого утворено нові земельні ділянки, деякі з них відчужено іншим особам, у тому числі в ході виконання ухвали про арешт майна, зокрема земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098 площею 0,1212 га, власник - ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .
У подальшому слідчим суддею Вищого антикорупційного суду постановлено ухвалу про накладення арешту на вказану земельну ділянку, яку визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019.
На даний час потреба у арешті земельної ділянки не відпала, оскільки зберегти іншим чином речовий доказ неможливо.
Крім того, детектив зауважив, що слідчим суддею застосовано найменш обтяжливий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
За наведеного, просив відмовити у задоволенні клопотання про скасування арешту.
Дослідивши матеріали клопотання, заслухавши думку заявника клопотання, з урахуванням письмових заперечень детектива, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Розгляд клопотань про арешт майна здійснювався без повідомлення та без участі власників майна, з огляду на приписи ч. 2 ст. 172 КПК України, яка визначає таку можливість, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна та не свідчить про порушення прав власників майна.
Зважаючи на приписи ст. 309 та ст. 174 КПК України, а також керуючись принципом правової визначеності, res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах, слідчий суддя приходить до висновку, що у випадку, коли особа (підозрюваний, інший власник або володілець майна) вважає накладення арешту необґрунтованим, з цієї підстави він може: 1) оскаржити відповідну ухвалу слідчого судді в апеляційному порядку, або 2) заявити клопотання про скасування арешту такого майна на підставі ст. 174 КПК України.
Слід зауважити, що відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 309 КПК України ухвала слідчого судді про арешт майна може бути оскаржена в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі зазначається, в чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення (п. 4 ч. 2 ст. 396 КПК України).
Із обліково-статистичної картки в АСДС «Д-3» вбачається, що законність ухвали від 05.04.2021, якою накладено арешт, серед іншого, на належну ОСОБА_4 земельну ділянку, була перевірена в апеляційному порядку та за результатом розгляду апеляційної скарги адвоката, поданої в інтересах третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт, ухвалою колегії суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду від 19.05.2021 ухвала слідчого судді від 05.04.2021 у справі №991/2192/21 залишена без заміни.
Водночас підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано (ч. 1 ст. 174 КПК України).
Слідчий суддя зауважує, що реалізація права на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна обумовлена не тим, що відповідний суб`єкт не погоджується із застосованим заходом забезпечення кримінального провадження. Інститут скасування арешту пов`язаний з наявністю двох умов, закріплених у ст. 174 КПК України - необґрунтованістю його накладення та відсутності подальшої потреби в ньому.
Виходячи з наведеного, дана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, накладеного за відсутності підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника, законного представника, іншого власника чи володільця майна, із можливістю надання особами, що не були присутніми в судовому засіданні і про права та законні інтереси яких вирішено питання судовим рішенням, доказів та матеріалів, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, доведеності перед слідчим суддею їх переконливості.
Як вбачається із ухвали від 05.04.2021, якою накладено арешт на земельні ділянки, серед яких належна ОСОБА_4 земельна ділянка з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098, підставою для арешту, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КК України є забезпечення збереження речового доказу.
Статтею 98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З аналізу положень ч.ч. 2, 3 ст. 170 КПК України вбачається, що майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні. З огляду на наведене, арешт майна з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення доказів та є самостійною правовою підставою для арешту майна, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні та не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
Таким чином, доводи адвоката про те, що ОСОБА_4 не має статусу підозрюваної у кримінальному провадженні №52019000000000856 від 01.10.2019, у зв`язку з чим на її майно не може бути накладено арешт, спростовуються вищезазначеними положеннями закону.
Крім того, адвокат посилається на неправомірність накладення арешту на майно добросовісного набувача, яка не має жодного відношення до розслідуваних кримінальних правопорушень, що порушує її законні права та інтереси.
Заслуговує на увагу той факт, що відповідно до змісту договору купівлі-продажу земельної ділянки від 02.09.2020 земельну ділянку з кадастровим номером 3222486200:02:001:5098 ОСОБА_4 придбала у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
При цьому, зі змісту ухвали від 05.04.2021 вбачається, що в рамках кримінального провадження органом досудового розслідування досліджуються, зокрема обставини надання дозволів на розробку проектів землеустрою про отримання у приватну власність земельних ділянок зі складу земель, що перебували у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Софіївсько-Борщагівської та Петропавлівсько-Борщагівської сільських рад, заздалегідь визначеним особам, у тому числі ОСОБА_7 та ОСОБА_8 .
Відповідно до ухвали від 05.04.2021, якою накладено арешт на 21 земельну ділянку, основним ризиком, для запобігання якого необхідне накладення арешту, є запобігання можливості (ризикам) подальшого відчуження, поділу, перетворення, зміни цільового призначення земельних ділянок площею 284,3200 га, сформованих із земель, що знаходились у постійному користуванні ДП «Агрокомбінат «Пуща-Водиця» на території Петропавлівсько-Борщагівської та Софіївсько-Борщагівської сільських рад Києво-Святошинського району Київської області.
За версією органу досудового розслідування, належна ОСОБА_4 земельна ділянка площею 0,1212 га утворена шляхом зміни конфігурації, а саме шляхом поділу на чотири частини, іншої земельної ділянки з кадастровим номером 3222486200:02:001:5067 загальною площею 1,162 га та в подальшому новоутворені земельні ділянки були відчужені інших особам, зокрема ОСОБА_4 .
Таким чином, у випадку скасування арешту, існує ризик вчинення подальших спроб відчуження земельних ділянок, що призведе до втрати речових доказів, унеможливить проведення експертиз та встановлення збитків, завданих кримінальним правопорушенням.
З огляду на зазначене, твердження адвоката про те, що земельна ділянка необґрунтовано перебуває під арештом уже тривалий час, що свідчить про певну форму позбавлення права власності ОСОБА_4, не є слушним, оскільки в даному кримінальному провадженні досліджуються обставини відчуження та заволодіння землями державної власності, що на даний час перебувають у володінні фізичних та юридичних осіб, та предметом (об`єктом кримінально протиправних дій) кримінального правопорушення є саме зазначені земельні ділянки, які у кримінальному провадженні визнані речовими доказами, і їх вартість є обставиною, що підлягає доказуванню відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України.
Досудове розслідування спрямоване на підтвердження чи спростування факту незаконного відчуження земельних ділянок ряду осіб, серед яких ОСОБА_7 та ОСОБА_8 . Таким чином, вказані земельні ділянки можливо є предметом вчинення злочину, були незаконно оформлені на заздалегідь визначених осіб, з метою подальшого їх виведення в приватну власність та перепродажу. Вказані обставини підлягають детальному дослідженню в ході здійснення досудового розслідування.
З огляду на зазначене, слідчий суддя приходить до висновку про безпідставність тверджень адвоката щодо невідповідності вказаної земельної ділянки критеріям речових доказів, оскільки як свідчать матеріали, земельні ділянки є предметом (об`єктом) кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди вчинення такого кримінального правопорушення та відповідно містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, у зв`язку з чим в рамках даного кримінального провадження підлягає ґрунтовному дослідженню питання щодо наявності правових підстав для переходу речових прав на такі земельні ділянки.
Поряд з цим, слідчий суддя зауважує, що при постановленні ухвали про накладення арешту на майно слідчим суддею враховано правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження та наслідки арешту майна для третіх осіб.
Враховуючи зазначене, у ході розгляду клопотання заявником не доведені обставини, які б давали підстави вважати, що на даний час відпала потреба у дії такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, або що арешт було накладено необґрунтовано.
Про існування потреби у подальшому арешті земельної ділянки, з метою збереження її як речового доказу, зазначив також детектив ОСОБА_6 .
Матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке обмеження для виконання завдань кримінального провадження, а також завдань арешту майна, визначених в абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. На переконання слідчого судді, таке втручання органів досудового розслідування у права і свободи особи, в інтересах якої діє адвокат ОСОБА_3, є розумним та пропорційним меті кримінального провадження. Тож на даному етапі скасування арешту, накладеного на земельну ділянку, є передчасним.
Враховуючи наведене, слідчий суддя дійшов висновку про відсутність визначених ст. 174 КПК України підстав для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 05.04.2021, а тому клопотання адвоката ОСОБА_3 задоволенню не підлягає.
Поряд з цим слідчий суддя зауважує, що накладений арешт на майно не є припиненням права власності на нього або позбавленням таких прав, хоча власник обмежується у реалізації всіх правомочностей права власності, такий захід є тимчасовим, а тому відповідні обмеження є розумними і співмірними, з огляду на завдання кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 174, 307, 309, 372, 376 КПК України, слідчий суддя
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1