- Presiding judge (HACC AC): Bodnar S.B.
Справа № 991/5485/24
Провадження №11-сс/991/477/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 липня 2024 року м. Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4
підозрюваного ОСОБА_5
захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7
прокурора ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду апеляційну скаргу захисників ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2024 року, якою частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури ОСОБА_8, у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 та застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою,
УСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2024 року:
-частково задоволено клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України (далі - НАБУ) ОСОБА_9, погоджене прокурором Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (далі - САП) ОСОБА_8 ;
-застосовано до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою;
-визначено строк дії ухвали про тримання під вартою до 26.08.2024 включно;
-визначено підозрюваному ОСОБА_5 заставу у розмірі 30 000 000 грн.;
-у разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_5 процесуальні обов`язки;
-строк дії обов`язків, покладених слідчим суддею, у разі внесення застави, визначено два місяці з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави;
-відмовлено у іншій частині клопотання детектива.
Не погодившись з указаним рішенням слідчого судді, захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 в інтересах ОСОБА_5 звернулися до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду з апеляційною скаргою, в якій просять скасувати ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 26 червня 2024 року у справі № 991/5485/24 та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання детектива НАБУ ОСОБА_9, погодженого прокурором САП ОСОБА_8, про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
04 липня 2024 року захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 подали доповнення до апеляційної скарги.
Апеляційна скарга з доповненнями обґрунтована тим, що оскаржувана ухвала є незаконною та необгрунтованою, оскільки під час її постановлення допущено невідповідність висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження, а саме - не підтвердження висновків суду доказами, дослідженими під час судового розгляду (п. 1 ч. 1 ст. 411 КПК України), та допущено істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкодило суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення (ч. 1 ст. 412 КПК України), у зв`язку із чим, така ухвала слідчого судді підлягає скасуванню у відповідності до вимоги ч. 1 ст. 409 КПК України.
На думку захисників:
-відсутні об`єктивні дані, докази та відомості, які мав довести прокурор та зобов`язаний був встановити слідчий суддя для того, аби застосувати будь-який запобіжний захід до підозрюваного ОСОБА_5 ;
-відповідно до матеріалів, які було додано до клопотання, у ОСОБА_5 відсутній статус підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023;
-постановлення судового рішення про застосування запобіжного заходу до особи, при відсутності в слідчого судді доказів, з яких він міг би встановити обґрунтованість підозри та/або достатність підстав допускати наявність ризиків та/або недостатність застосування іншого більш м`якого запобіжного заходу, - є свідченням істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що перешкоджало постановленню законного та обґрунтованого судового рішення;
-слідчому судді не було надано будь-яких доказів, які б слугували належними та достатніми підставами вважати, що ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023, у зв`язку з чим, у застосуванні до нього будь-яких запобіжних заходів мало б бути відмовлено;
-в матеріалах клопотання міститься документ з назвою «Повідомлення про підозру», проте вказаний документ не був вручений особою, яка визначена п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, окрім того в матеріалах також відсутнє доручення на вчинення таких дій іншим прокурором;
-як слідчий суддя може стверджувати в судовому рішенні про наявність обгрунтованої підозри, якщо органом досудового розслідування фактично не встановлено коли і де нібито було досягнуто попередньої домовленості про вчинення злочину та чи взагалі така домовленість існувала насправді;
-підстави, мета та методика проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок та експертної грошової оцінки земельних ділянок є різними, а отже відповідно і вартість земельних ділянок при цих оцінках може відрізнятися;
-до безпосереднього допиту ОСОБА_10 в судовому засіданні його показання не мають жодної доказової сили та не можуть обґрунтовувати повідомлення особі про підозру;
-у матеріалах клопотання про застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відсутні відповідні процесуальні документи на підставі яких, були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, що свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них, як на обґрунтування підозри;
-роздруківки «документів» не є ні оригіналами, ні належним чином завіреними копіями, а тому не можуть використовуватися для встановлення та/або спростування жодного факту чи обставини у цьому кримінальному провадженні;
-під час застосування до ОСОБА_5 запобіжного заходу слідчий суддя допустив неповноту і однобічність з`ясування обставин справи та невідповідність своїх висновків фактичним обставинам справи, що істотно вплинуло на правильність прийняття рішення у справі, тобто не дотримався покладеного на нього обов`язку перевірити обґрунтованість підозри особи, а тому прийняте рішення підлягає скасуванню;
-відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України;
-достатній матеріальний стан особи, тяжкість можливого покарання та наявність паспортів громадянина України для виїзду за кордон самі по собі не можуть свідчити про наявність ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду;
-наявність ризику незаконно впливати на свідків, інших учасників кримінального провадження повинна бути підтверджена даними, що чітко вказують на психологічний чи фізичний тиск на свідків і джерело такого доказу повинно бути безумовним;
-ОСОБА_5 не збирається перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, і протилежному немає жодних доказів;
-відсутність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, є підставою для відмови слідчим суддею у застосуванні до особи запобіжних заходів, в тому числі й у вигляді застави;
-органом досудового розслідування не доведено необхідності покладення хоча б одного з обов`язків на підозрюваного;
-ухвала слідчого судді не містить належного обґрунтування, чому саме такий розмір застави буде гарантувати виконання ОСОБА_5 покладених на нього обов`язків. Єдиною підставою для застосування застави в розмірі 30 000 000 грн є майновий стан підозрюваного та нібито наявність ризиків, яких очевидно не існує;
-затримання ОСОБА_5 відбулося з нехтуванням прав і свобод громадянина України, гарантованих національним і міжнародним законодавством.
У судове засідання з`явилися підозрюваний ОСОБА_5, його захисники ОСОБА_6, ОСОБА_7 та прокурор САП ОСОБА_8 Сторони не заперечували щодо розгляду апеляційної скарги за наявного складу учасників.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення підозрюваного ОСОБА_5, його захисників ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили задовольнити її в повному обсязі, прокурора САП ОСОБА_8, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, дослідивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується особа
Як вбачається з ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання детектива НАБУ слідчий суддя з`ясував всі обставини, з якими закон пов`язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та встановив, що застосування такого запобіжного заходу на цьому етапі кримінального провадження є об`єктивно необхідним з метою забезпечення дієвості відповідного кримінального провадження.
Згідно матеріалів провадження, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000459 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 358, частинами 2, 4 ст. 3684 КК України.
В межах цього кримінального провадження розслідуються факти завдання шкоди Мукачівській територіальній громаді на суму 74 954 300 грн, що більш ніж у двісті п`ятдесят разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян на момент вчинення злочину.
За версією органу досудового розслідування ОСОБА_5, за попередньою змовою з фактичним контролером ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_11, начальником відділу земельних відносин Управління міського господарства Мукачівської міської ради ОСОБА_12, та за пособництва оцінювачів ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем Мукачівського міського голови, умисно, з метою одержання неправомірної вигоди для ТОВ «Універсал-М» у вигляді різниці міх реальною ринковою вартістю земельної ділянки з кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 та ціною її продажу, використав своє службове становище всупереч інтересам служби, що полягало в організації продажу цієї земельної ділянки за заниженою вартістю на користь ТОВ «Універсал-М». Унаслідок таких протиправних дій Мукачівській територіальній громаді спричинено тяжкі наслідки у сумі 74 954 300 грн.
25 червня 2024 року о 06 год 37 хв. ОСОБА_5 затримано на підставі п. 3 ч. 1 ст. 208 КК України (том 1, а.с. 19-29) та в цей же день прокурором САП ОСОБА_8 йому вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, а саме: у зловживанні службовим становищем, тобто в умисному, з метою одержання неправомірної вигоди для іншої юридичної особи використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки, вчинене за попередньою змовою групою осіб (том 1, а.с. 30-46).
Відповідно до ч. 1 ст. 42 КПК України, підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 КПК України, повідомлено про підозру.
Згідно вимог ч. 1 ст. 278 КПК України, письмове повідомлення про підозру вручається в день його складення слідчим або прокурором, а у випадку неможливості такого вручення - у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Міський голова належить до категорії тих осіб, щодо яких здійснюється особливий порядок кримінального провадження згідно зі статтею 480 КПК України. Однією зі складових особливого порядку кримінального провадження щодо міського голови є процедура здійснення повідомлення про підозру.
Згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, міському голові письмове повідомлення про підозру здійснюється Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури в межах його повноважень.
Таким чином, письмове повідомлення про підозру міському голові, яке передбачає погодження та наступне підписання такого процесуального документа, може здійснюватись лише Генеральним прокурором, його заступником, керівником обласної прокуратури. Це повноваження зазначених суб`єктів є винятковим і не може бути передоручене іншим прокурорам чи слідчим. Водночас, чинне кримінальне процесуальне законодавство не встановлює вимогу, що для реалізації цього повноваження суб`єкти, зазначені в п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, повинні обов`язково здійснювати процесуальне керівництво у відповідному кримінальному провадженні.
Щодо вручення тексту повідомлення про підозру міському голові іншим суб`єктом, аніж зазначений в п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України, то колегія суддів відзначає, що саме по собі вручення тексту повідомлення про підозру іншим суб`єктом за умови, що його було прийнято, перевірено, складено та підписано уповноваженим на це п. 1 ч. 1 ст. 481 КПК України суб`єктом, не порушує вимоги кримінального процесуального закону. Подальше вручення такого документа не дає підстав вважати, що суб`єкт його вручення якимось чином впливає на реалізацію цієї гарантії.
Генеральний прокурор, його заступник, керівник обласної прокуратури можуть доручити слідчому або іншому прокурору вручити міському голові повідомлення про підозру. Проте, відповідне доручення може надаватися лише тій уповноваженій особі, яка здійснює досудове розслідування або входить до групи, яка призначена для здійснення цього кримінального провадження. Така позиція узгоджується з позицією, висловленою в постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.12.2019 № 536/2475/14-к.
Згідно матеріалів провадження, повідомлення про підозру ОСОБА_5 було складено 25 червня 2024 року заступником генерального прокурора - керівником САП ОСОБА_16 та цього ж дня прокурором ОСОБА_8 письмове повідомлення було вручено підозрюваному разом із пам`яткою про процесуальні права та обов`язки підозрюваного з їх роз`ясненням (том. 1, а.с. 30-46). Прокурор ОСОБА_8 входить до складу групи прокурорів у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 (том 1, а.с. 17-18).
Зважаючи на це, доручення у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 про здійснення повідомлення про підозру ОСОБА_5 від 25 червня 2024 року прокурором САП ОСОБА_8 було долученим під час апеляційного розгляду. Зазначене питання не піднімалося стороною захисту під час розгляду клопотання слідчим суддею та було поставлене лише в суді апеляційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що, у відповідності до вимог ст. 42 КПК України, ОСОБА_5 набув статусу підозрюваного у кримінальному провадженні № 52023000000000459 від 06.09.2023 і щодо нього може вирішуватися питання про застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 КПК України, підозра не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом.
Згідно ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені КПК України та іншими законами України, з метою, зокрема, забезпечення з`ясування обставин, які спростовують підозру.
Слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення (ч. 1 ст. 94 КПК України).
На стадії досудового розслідування перевірка повідомлення про підозру з точки зору обґрунтованості підозри здійснюється не в рамках оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності, доведення чи не доведення винуватості особи, що здійснюється судом при ухваленні вироку, а в контексті визначення вірогідності та достатності підстав можливої причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, а також того чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше досудове розслідування
Відповідно до ст. 89 КПК України, визнання доказів недопустимими належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п. 175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21 липня 2011 року), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
Крім того, обґрунтована підозра - це стандарт доказування, який передбачає існування фактів чи інформації, які б переконали об`єктивного спостерігача, що відповідна особа могла вчинити кримінальне правопорушення (стандарт, визначений у Рішенні у справі Fox, Campbell and Hartley проти Сполученого Королівства від 30 серпня 1990 року, заяви № 12244/86, 12245/86, 12383/86, параграф 32). Обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри, не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку (Рішення Великої Палати у справі Merabishvili проти Грузії від 28 листопада 2017 року, заява № 72508/13, параграф 184). Тому, цей стандарт доказування є досить низьким - необхідно встановити чи наявні (або відсутні) факти чи інформація, що в сукупності може переконати слідчого суддю в тому, що особа могла вчинити кримінальне правопорушення.
Отже, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з`ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Як вбачається із матеріалів провадження, на час повідомлення про підозру існували факти та інформація, які свідчили про те, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, про підозру у якому йому було повідомлено. Про це, зокрема, свідчать наступні докази:
- протокол огляду відкритих ресурсів від 11.09.2023, згідно з яким оглянуто Регламент Мукачівської міської ради від 03.12.2020 (том 2 а.с. 1-28);
- постанова Мукачівської міської виборчої комісії Закарпатської області від 02.11.2015 № 142, якою ОСОБА_5 зареєстровано Мукачівським міським головою (том 2 а.с. 29);
- постанова Мукачівської міської виборчої комісії Закарпатської області від 04.11.2020 № 77, згідно з якою ОСОБА_5 визнано переобраним Мукачівським міським головою (том 2 а.с. 29);
- розпорядження № 209 від 15.09.2022, згідно з яким ОСОБА_12 призначено на посаду начальника відділу комунальної власності та земельних відносин (том 2 а.с. 30);
- посадова інструкція начальника відділу комунальної власності та земельних відносин від 26.08.2022, відповідно до якої ОСОБА_12 є службовою особою (том 2 а.с. 31-33);
- протокол від 16.11.2023 огляду мобільного телефону Iphone 13 PRO MAX, що належить ОСОБА_17, вилученого в ході обшуку за адресою АДРЕСА_1 . Зазначений протокол містить спілкування в месенджерах між ОСОБА_11, ОСОБА_18 та ОСОБА_19 щодо намірів будівництва житлової нерухомості на земельній ділянці та листування із ОСОБА_20, в ході якого він керував голосуванням на сесії міської ради (том 2 а.с. 34-76);
- заява від 15.02.2023 до Мукачівської міської ради, відповідно до якої директор ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_21 звертається із наміром викупити земельну ділянку та просить надати дозвіл на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки та укладання договору про сплату авансового внеску (том 2 а.с. 60);
- рішення Мукачівської міської ради від 04.07.2023 № 1077/36-23 «Про надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М» (том 2 а.с. 62);
- протокол (рішення) №1/30-11/12 учасників (засновників) ТОВ «Універсал-М» від 30.11.2012, відповідно до якого затверджено відступлення частки ОСОБА_11 на користь його дружини ОСОБА_17 (том 2 а.с. 63);
- договір № 1 від 29.11.2012 купівлі-продажу частки в статутному капіталі товариства, згідно якого ОСОБА_11 продав частку в статутному капіталі на користь його дружини ОСОБА_17 (том 2 а.с. 64);
- протокол зборів засновників ТОВ «Універсал-М» від 10.07.2023 № 3, де учасники товариства ОСОБА_17, ОСОБА_18 та ОСОБА_22 вирішили: викупити земельну ділянку та надати повноваження директору товариства ОСОБА_21 на підписання від імені товариства Договору про сплату авансового внеску (том 2 а.с. 65);
- статут ТОВ «Універсал-М», згідно з п. 6.4.7 якого до виключної компетенції загальних збрів засновників товариства належить прийняття рішення про придбання, розпорядження та відчуження товариством нерухомого майна (том 2 а.с. 66-72);
- договір про сплату авансового внеску в рахунок оплати ціни викупу земельної ділянки від 17.07.2023, укладеному між Мукачівською міською територіальною громадою в особі Мукачівської міської ради, в особі Мукачівського міського голови - ОСОБА_5, та ТОВ «Універсал-М», в особі ОСОБА_21, відповідно до умов якого нормативно-грошова оцінка земельної ділянки становить 28 278 274,25 грн (том 2 а.с. 73-74);
- рішення Мукачівської міської ради №1214/36-23 «Про уповноваження ОСОБА_12 на вчинення дій від імені юридичної особи Мукачівська міська рада» від 25.07.2023 (том 2 а.с. 76);
- протокол від 26.09.2023 огляду платформи «Прозоро», що містить відомості про проведення відкритої закупівлі та перемоги ТОВ «Біном Груп» (том 2 а.с. 77-87);
- протокол від 13.05.2024 додаткового огляду платформи «Прозоро», що містить відомості про обізнаність службових осіб Мукачівської міської ради про те, що рецензент ОСОБА_14 є засновником ТОВ «Біном Груп», тобто є заінтересованою особою (том 2 а.с. 88-101);
- рішення уповноваженої особи від 31.07.2023 яким визначено переможцем ТОВ «Біном Груп» (том 2 а.с. 102);
- протокол обшуку від 10.10.2023 за місцем знаходженням ТОВ «Біном Груп», згідно якого зафіксовано, що оцінювачі ТОВ «Біном Груп», зокрема ОСОБА_15 та рецензент ОСОБА_14 знаходяться в одному кабінеті (том 2 а.с.103-105);
- протокол від 21.11.2023 огляду мобільного телефону Redmi Note 9 Pro, вилученого за адресою проживання ОСОБА_13, відповідно до якого вказаний мобільний телефон містить відомості щодо спілкування в месенджерах між ОСОБА_13 та ОСОБА_12, зокрема щодо отримання неправомірної вигоди (том 2 а.с. 107-109);
- протокол від 01.11.2023 огляду образу мобільного телефону Apple iPhone 12 Pro Max A2342, вилученого в ході обшуку за адресою проживання ОСОБА_12, відповідно до якого вказаний мобільний телефон містить відомості щодо спілкування в месенджерах між ОСОБА_12 та ОСОБА_10 щодо направлення рахунку на оплату (том 2 а.с. 110-112);
- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 25.04.2024, відповідно до яких останній зазначив, що на прохання ОСОБА_12 перерахував 16 000 грн на рахунок ОСОБА_14 (том 2 а.с. 113-115);
- протокол від 01.02.2024 огляду руху грошових коштів, які містять відомості щодо надходження 16 000 грн на рахунок ОСОБА_14 від ОСОБА_10 (том 2 а.с. 116-122);
- протокол огляду поштових скриньок від 31.01.2024, в якому зафіксовані відомості щодо надсилання ОСОБА_23 електронних листів на скриньки ТОВ «Біном Груп» [email protected] та їх пересилання на електронну пошту ОСОБА_15 НОМЕР_1 (том 2 а.с.123-126);
- протокол від 25.12.2023 огляду Картки пам`яті ADATA 128Gb, на якій знаходиться образ мобільного телефону Samsung GSM_SM-A725F_DS Galaxy A72, що належить ОСОБА_14, в якому містяться відомості щодо надання вказівок оцінювачам проведення оцінок із заздалегідь визначеними результатами (том 2 а.с. 133-146);
- звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки площею 3,0206 га кадастровий номер 2110400000:01:001:0482, 03.15, для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови розташованої за адресою: АДРЕСА_2 », складеному 14.08.2023 (том 2 а.с. 147-189);
- протокол огляду образу «SSD_KINGSTON_50026B72630CD677_120GB.e01» (магнітний накопичувач інформації Kingston 120GB SHFS37A/120G/730/9904447 - 724.F00G, 50026B72630CD677 від 21.02.2024, вилучений під час проведення обшуку розташуванням ТОВ «Біном Груп» за адресою: м. Полтава, вул. Європейська 21. Згідно вказаного протоколу зафіксовано факти наявності в оцінювача ОСОБА_15 релевантних об`єктів порівняння із земельною ділянкою 2110400000:01:001:0482 (том 2 а.с. 190-201);
- протокол огляду від 21.02.2024 картки пам`яті Kingston microSDHC 64GB, на яку в ході обшуку за адресою розташування ТОВ «Біном Груп» було записано файли з мережевого диску. Згідно вказаного протоколу зафіксовано факт виготовлення 15.08.2023 рецензії на звіт про оцінку земельної ділянки (том 2 а.с. 202-212);
- протокол огляду від 12-16.10.2023, в якому зафіксований огляд мобільних телефонів Apple iPhone 14 Pro Max A2893, серійний номер: НОМЕР_3, IMEI 1: НОМЕР_4, IMEI 2: НОМЕР_5, мобільного телефону Apple iPhone 12 A2403, серійний номер: НОМЕР_6, IMEI 1: НОМЕР_7, IMEI 2: НОМЕР_8, мобільного телефону Apple iPhone 11 A2221, серійний номер: НОМЕР_9, IMEI 1: НОМЕР_10, IMEI 2: НОМЕР_11, які було вилучено під час проведення обшуку 10.10.2023 за адресою: АДРЕСА_3 . Під час огляду було виявлено листування та періодичні дзвінки між ОСОБА_11 та ОСОБА_5, а також висловлення домовленостей між вказаними особами обговорення голосування (том 2 а.с. 213-223);
- висновок експерта №6/1-7/1 від 29.01.2024, згідно якого Звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки 2110400000:01:001:0482 підписано ОСОБА_15 (том 2 а.с. 224-227);
- протокол огляду образів «GOODRAM_IRP-SSDPR-S25B-240_GSA031108.e01», «TOSHIBA HDWD110_68C6MV4MS3XD.e01», скопійованих в ході обшуку Мукачівської міської ради (робоче місце ОСОБА_12 ) від 21.02.2024, в якому зафіксовано виготовлення 11.08.2023 ОСОБА_12 проекту рішення Мукачівської міської ради, тобто до фактичного отримання ним Звіту про оцінку земельної ділянки (том 2 а.с. 228-231);
- протокол огляду від 01.12.2023, відповідно до якого оглядався оптичний диск, вилучений у ТОВ «Нова пошта». Під час огляду зафіксовано факт отримання ОСОБА_12 звітів про оцінку та Рецензії на неї лише 21.08.2023 (том 2 а.с. 232-234);
- протокол огляду від 23.10.2023, відповідно до якого оглядався мобільний телефон Iphone 12 PRO MAX, s/n: НОМЕР_12, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 . Під час огляду зафіксовано отримання 15.08.2023 від ОСОБА_5 вказівки готувати проект рішення з питанням про розстрочення платежів на користь ТОВ «Універсал-М» (том 2 а.с. 235-242);
- протокол огляду від 22.11.2023, відповідно до якого оглядався образ мобільного телефону Iphone 12 PRO MAX, s/n: НОМЕР_12, вилучений під час проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_24 та в якому зафіксовано листування між ОСОБА_24, ОСОБА_5 та ОСОБА_25 щодо надання ТОВ «Універсал-М» розтермінування оплати за земельну ділянку № 2110400000:01:001:0482 (том 2 а.с. 243-244);
- протокол обшуку в приміщенні Мукачівської міської ради від 25.04.2024, в якому зафіксовано відсутність заяв від ТОВ «Універсал-М» з питань розтермінування оплати за земельну ділянку № 2110400000:01:001:0482 (том 2 а.с. 245-249);
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 21.12.2023, під час якого зафіксовано, що звіти, які були виготовлені ТОВ «Біном Груп» перед звітом про оцінку земельної ділянки (18.04.2023-22.05.2023) із кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 ( АДРЕСА_2 ) містили ціну за кв. м. приблизно +- 300 грн (том 3 а.с. 1-3);
- протокол № 24 засідання постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин, згідно з яким питання щодо продажу земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 було розглянуто лише 17.08.2023, тобто в день голосування на сесії міської ради (том 3 а.с. 4-9);
- розпорядження № 362/35-23 від 17.08.2023 Мукачівського міського голови про скликання позачергової сесії Мукачівської міської ради 8-го скликання, відповідно до якого в майбутній порядок денний включено питання №58 щодо продажу ТОВ «Універсал-М» земельної ділянки №2110400000:01:001:0482 до його схвалення на засіданні постійної комісії з питань комунальної власності та земельних відносин (том 3 а.с. 10-12);
- протокол № 37 засідання 37-ї позачергової сесії Мукачівської міської ради від 17.08.2023, який містить неправдиві відомості про відсутність голосування про прийняття в цілому пунктів 22-61 порядку денного, та про не набрання необхідної кількості голосів (том 3 а.с. 13-31);
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 09.05.2024, в якому зафіксований огляд, зокрема системи «ВІЧЕ», скопійованої під час проведення обшуку в приміщенні Мукачівської міської ради. Зазначеним оглядом встановлено, що фактичне голосування за пакет рішень, в тому числі п. 58 щодо продажу земельної ділянки із кадастровим номером 2110400000:01:001:0482 для ТОВ «Універсал-М двічі о 13:31 та 13:33 17.08.2023, що ставився ОСОБА_5 на голосування, двічі не набирав необхідної кількості голосів (19 та 11 відповідно) відтак в розумінні п. 6 ст. 3.2.1 Регламенту вважався Не Прийнятим (том 3 а.с. 32-40);
- протокол огляду від 16-18.10.2023, відповідно до якого оглядався мобільний телефон Iphone 11 PRO серійний номер - НОМЕР_13, що належить ОСОБА_11, вилучений в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_11 та ОСОБА_17, та в якому зафіксовано постійний контакт (дзвінки, листування, організація особистих зустрічей) між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 . Також під час огляду виявлено листування між ОСОБА_11 та ОСОБА_26 (батько міського голови) щодо організації зустрічі між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 в період між засіданнями сесії міської ради (17-22.08.2023) (том 3 а.с. 41-93);
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 22.04.2024, відповідно до якого здійснювався огляд відомостей, що містяться на оптичних дисках, отриманих під час тимчасового доступу на підставі ухвал слідчого судді Вищого антикорупційного суду №991/10028/23 від 20.11.2023 № 991/10029/23 від 20.11.2023 та № 991/10030/23 від 20.11.2023 та звіти з образів мобільних терміналів в застосунку Cellebrite Reader 7.64.0.38. Оглядом зафіксовано з`єднання між співучасниками вчинення кримінального правопорушення та особисту зустріч 20.08.2023 між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 в смт. Чинадійово (том 3 а.с. 94-105);
- протокол від 30.04.2024 огляду відомостей, що знаходяться в папці з іменем «Обшук_Мукачево_25.04.2024\АСД ДОК ПРОФ», що знаходиться на жорсткому магнітному диску Seagate Expansion HDD ємністю 6TB з серійним номером «NAC6PKMF». Під час огляду зафіксовано зміну проекту рішення Мукачівської міської ради (включення питання щодо розтермінування) після телефонного дзвінка між ОСОБА_5 та ОСОБА_11 та відповідної вказівки ОСОБА_5 15.08.2023 готувати саме такий проект рішення (том 3 а.с. 106-116);
- протокол № 37 продовження пленарного засідання 37 позачергової сесії Мукачівської міської ради 8-го скликання від 22.08.2023, згідно з яким прийнято п. 58 порядку денного та ухвалено рішення продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку №2110400000:01:001:0482 (том 3 а.с. 117-124);
- рішення № 1276/36-23 від 22.08.2023 «Про затвердження звіту про експертну грошову оцінку та продаж земельної ділянки несільськогосподарського призначення ТОВ «Універсал-М», відповідно до якого визначено вартість земельної ділянки, в сумі 9 645 700 грн без ПДВ, вирішено продати ТОВ «Універсал-М» земельну ділянку з розстроченням платежу на 6 місяців (том 3 а.с. 125);
- договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення шляхом викупу від 01.09.2023, укладеним між Мукачівської міською радою, в особі ОСОБА_12, та ТОВ «Універсал-М», в особі директора ОСОБА_21 (том 3 а.с. 126-133);
- висновок експерта № 149/7 від 08.01.2024 за результатами проведення земельно-оціночної експертизи, відповідно до якого експерт зробив висновок, що ринкова вартість земельної ділянки № 2110400000:01:001:0482 станом на 10.08.2023 та 01.09.2023, з урахуванням того, що земельна ділянка відноситься до категорії «землі житлової та громадської забудови», складала 84 600 000 грн (том 3 а.с. 134-173).
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 07.03.2024, відповідно до якого оглядався оптичний диск DVD-R №04/6365 нт від 06.11.2023, що є додатком до протоколу проведення зняття інформації з електронних комунікаційних мереж відносно ОСОБА_21 №19/11985нт від 15.11.2023. Оглядом зафіксовано телефонні дзвінки ОСОБА_20 та надання вказівок директору ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_21 щодо підготовки відповідної заяви щодо розробки детального плану території по АДРЕСА_2, з метою розміщення на вказаній території (земельній ділянці) житлово-комерційного комплексу та з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки під будівництво житлово-комерційного комплексу (том 3 а.с. 174);
- заява (лист-зобов`язання) № 107 від 26.09.2023, за підписом ОСОБА_21, відповідно до якої ТОВ «Універсал-М» бере на себе зобов`язання щодо повного фінансування робіт з розробки детального плану території по АДРЕСА_2, з метою розміщення на вказаній території (земельній ділянці) житлово-комерційного комплексу та з метою зміни цільового призначення вказаної земельної ділянки під будівництво житлово-комерційного комплексу (том 3 а.с. 175);
- протокол огляду матеріалів кримінального провадження від 07.03.2024, відповідно до якого оглядався оптичний диск DVD-R №04/6372 нт від 06.11.2023, що є додатком до протоколу проведення НСРД відносно ОСОБА_11 №19/2301нт від 27.11.2023. Оглядом зафіксовано телефонні дзвінки ОСОБА_11 та надання вказівок засновнику ТОВ «Універсал-М» ОСОБА_18 та директору товариства ОСОБА_21, що підтверджує керівну роль ОСОБА_11 в діяльності ТОВ «Універсал-М» (том 3 а.с. 176-179).
А тому, доводи захисту про відсутність у матеріалах провадження доказів на підтвердження події вказаного кримінального правопорушення та можливої причетності до його вчинення ОСОБА_5 є безпідставними та спростовуються вищезазначеними доказами.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що роздруківки «документів», які містяться в матеріалах провадження, не є ні оригіналами, ні належним чином завіреними копіями, а тому не можуть використовуватися для встановлення та/або спростування жодного факту чи обставини у цьому кримінальному провадженні, оскільки, як вбачається з матеріалів провадження, саме клопотання та описи матеріалів долучених до нього скріплені підписом детектива НАБУ, а додані до клопотання матеріали пронумеровані та прошиті. Недотримання в тій чи іншій мірі вимог щодо посвідчення копій процесуальних документів не може свідчити про їх неналежність та недопустимість. Окрім того, як підтвердила сторона захисту у ході судового розгляду, вони одержали та ознайомилися із матеріалами, які додані до клопотання.
Наявні у матеріалах провадження докази у своїй сукупності є достатніми для висновку, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України.. При цьому колегія суддів бере до уваги, що стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для пред`явлення обвинувачення чи ухвалення обвинувального вироку, що пов`язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження.
За таких обставин колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту щодо відсутності у матеріалах провадження доказів на підтвердження всіх елементів складу інкримінованого підозрюваному кримінального правопорушення, оскільки на цьому етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду справи по суті, зокрема, пов`язаних з оцінкою доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні злочину. На підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин суд лише визначає, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї запобіжного заходу.
Оцінюючи доводи захисту щодо неналежності певних окремо взятих документів, так як вони не підтверджують викладених у повідомленні про підозру обставин, слід зазначити, що саме сукупність наявних у матеріалах провадження доказів свідчить про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_5 підозри та формують внутрішнє переконання причетності підозрюваного до вчинення зазначеного кримінального правопорушення. Доказування досить часто ґрунтується не на одному чи кількох доказах, а на аналізі саме сукупності всіх доказів, які вказують на характер дій підозрюваного; спосіб вчинення можливого суспільно небезпечного діяння; обстановку, у якій діяла відповідна особа; поведінку, що передувала події та інші обставини можливого вчинення кримінального правопорушення.
Безпідставними є й доводи щодо недопустимості окремих доданих доказів. Визнання слідчим суддею недопустимими доказів на стадії досудового розслідування можливо лише у випадках, коли такі докази отримані внаслідок істотного та очевидного порушення прав та свобод людини і їх недопустимість обумовлена такими обставинами, які у будь-якому випадку не можуть бути усунуті в ході подальшого розслідування чи судового розгляду або шляхом надання додаткових матеріалів, які вже є у розпорядженні сторони кримінального провадження. Тобто, висновок про необ`єктивність, недостовірність та недопустимість окремих доказів є категоричним навіть із врахуванням відповідних особливостей стадії досудового розслідування. Суд на стадії досудового розслідування може визнати недопустимими лише очевидно недопустимі докази, порушення збирання яких не може бути спростоване будь-якими іншими матеріалами. Однак доводи сторони захисту не свідчать про очевидну і категоричну недопустимість доданих детективом НАБУ до поданого клопотання доказів, а остаточна оцінка зібраним у кримінальному провадженні доказам і, за наявності правових підстав, визнання їх недопустимими може бути здійснено під час розгляду кримінального провадження по суті.
Враховуючи вищевикладені обставини, а також скорочені строки розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу, колегія суддів переконана, що слідчим суддею обґрунтовано взято до уваги показання, зафіксовані у протоколах допиту свідків (зокрема ОСОБА_10 ) на підтвердження обґрунтованості повідомленої ОСОБА_27 підозри. Згідно ч. 4 ст. 193 КПК України за клопотанням сторін або за власною ініціативою слідчий суддя, суд має право заслухати будь-якого свідка чи дослідити будь-які матеріали, що мають значення для вирішення питання про застосування запобіжного заходу. Однак сторони відповідне клопотання не заявляли, а слідчий суддя необхідності у їх допиті не встановив. З огляду на те, що відомості в протоколах допиту свідків узгоджуються з іншими матеріалами провадження, підстав для їх відхилення колегія суддів не вбачає.
Колегія суддів відхиляє доводи сторони захисту про те, що у матеріалах клопотання відсутні відповідні процесуальні документи на підставі яких були проведені негласні слідчі (розшукові) дії, що свідчить про недопустимість відомостей, які містяться у відповідних протоколах та неможливість слідчого судді посилатися на них, як на обґрунтування підозри. Адже згідно вимог ст. 256 КПК України, протоколи щодо проведення негласних слідчих (розшукових) дій, аудіо- або відеозаписи, фотознімки, інші результати, здобуті за допомогою застосування технічних засобів, вилучені під час їх проведення речі і документи або їх копії можуть використовуватися в доказуванні на тих самих підставах, що і результати проведення інших слідчих (розшукових) дій під час досудового розслідування.
При цьому, згідно п. 5.30 Інструкції про організацію проведення негласних слідчих (розшукових) дій та використання їх результатів у кримінальному провадженні, до розсекречених матеріалів доступ надається разом з іншими матеріалами досудового розслідування в порядку ст. 290 КПК України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги сторони захисту про недопустимість посилання слідчого судді на протоколи, зокрема - проведення негласних слідчих (розшукових) дій без окремих додатків, з врахуванням відповідних особливостей стадії провадження не грунтується на вимогах КПК України.
Вирішуючи питання наявності у цьому кримінальному провадженні передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, колегія суддів виходить з такого.
Відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м`якими запобіжними заходами, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особи підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв`язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя встановив, що такі доводи є обґрунтованими в частині наявності ризиків передбачених пунктами 1, 3, 4 ст. 177 КПК України, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, а також характер та ступінь суспільної небезпечності кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5, конкретні обставини провадження та дані про особу підозрюваного, у тому числі про його майновий стан, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Обґрунтовуючи клопотання орган досудового розслідування послався на наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України. При цьому, ч. 2 ст. 364 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, що згідно з класифікацією кримінальних правопорушень, передбачених ст. 12 КК, є тяжким злочином.
Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Колегія суддів погоджується, що тяжкість можливого покарання може спонукати підозрюваного переховуватися від суду. Це твердження узгоджується з практикою ЄСПЛ, зокрема у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування. У рішенні по справі «Летельє проти Франції» Європейський суд з прав людини визначив, що тяжкість деяких злочинів може викликати таку реакцію суспільства і соціальні наслідки, які виправдовують попереднє ув`язнення як виключну міру запобіжного заходу протягом певного часу. Разом з тим тяжкість можливого покарання не є єдиною підставою для висновку про існування у цьому провадженні ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та суду.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що:
-у ОСОБА_5 є чинні паспорти громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_14 від 05.01.2023, № НОМЕР_15 від 07.04.2017, а сам він неодноразово перетинав державний кордон України, в тому числі під час введення воєнного стану в Україні, що може свідчити про можливості виїхати за несприятливих для нього обставин за межі України і переховуватися від органів досудового розслідування і суду;
-у підозрюваного ОСОБА_5 та членів його родини наявні достатні фінансово-майнові ресурси, що свідчить про наявність можливості довгий період переховуватися від органу досудового розслідування та суду. Зокрема, згідно з декларацією за 2023 рік, ОСОБА_5 станом на кінець 2023, серед іншого, задекларував залишок у нього коштів в сумі 622 500 Євро, та у дружини ОСОБА_28 - 18 920 000 грн (том 1 а.с. 63-67).
При встановленні наявності ризику впливу на свідків слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч. 4 ст. 95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при збиранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.
Наразі кримінальне провадження перебуває на стадії досудового розслідування, а тому жоден зі свідків не допитаний судом, і, відповідно, його показання не сприйняті безпосередньо, задля можливості використання їх як доказів.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про те, що з огляду на займану ОСОБА_5 посаду Мукачівського міського голови, він має стійкі зв`язки із посадовими особами місцевого самоврядування, органів державної влади, посадовими особами правоохоронних органів, а тому має можливість здійснювати тиск на свідків та примушування їх до зміни показань або відмови від показань через службових осіб вказаних органів.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді щодо необхідності обмежити підозрюваного ОСОБА_5 у можливості спілкування зі свідками у цьому кримінальному провадженні з приводу обставин, викладених у повідомленні про підозру.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді про існування ризику перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Обґрунтовуючи існування зазначеного ризику, детектив у клопотанні покликався на те, що під час огляду мобільного телефону ОСОБА_20 встановлено факт отримання ОСОБА_20 відомостей щодо звернення сторони обвинувачення із клопотанням про проведення обшуків, що може свідчити про використання службовими особами Мукачівської міської ради владних повноважень з метою уникнення кримінальної відповідальності та перешкоджання досудовому розслідуванню (т. 3 а.с. 191-220).
Зазначене також підтверджується відомостями, отриманими органом досудового розслідування від Державної судової адміністрації України, щодо використання логіну та пароля працівника Центрального апарату ДБР та старшого слідчого СУ ГУНП в Черкаській області з метою перегляду ухвал слідчого судді ВАКС про відмову у задоволенні клопотання детектива про проведення обшуку в приміщеннях Мукачівської міської ради та за місцем проживання ОСОБА_20 . Водночас зазначені ухвали слідчого судді містять відомості щодо обставин цього кримінального провадження (т. 1 а.с. 107-116).
Оцінюючи існування цього ризику, слідчий суддя дійшов висновку, що ОСОБА_5, маючи широке коло знайомств серед представників державних органів, матиме можливість передбачати проведення слідчих та процесуальних дій та переховувати відповідні речі, інформацію та документи, таким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та сьомою статті 176 цього Кодексу
У ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зазначається, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину.
Приймаючи до уваги вищенаведені ризики, які слідчий суддя визнав обґрунтованими, конкретні обставини провадження та наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, яке є тяжким та за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, а також характер та ступінь суспільної небезпечності вказаного кримінального правопорушення, колегія суддів погоджується із правильністю висновку слідчого судді щодо неможливості застосування підозрюваному іншого більш м`якого запобіжного заходу. Застосування до підозрюваного іншого більш м`якого запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання, особистої поруки, застави або домашнього арешту не зможе запобігти ризикам кримінального провадження та може негативно відобразитися на здійсненні досудового розслідування, в тому числі щодо належного виконання підозрюваним процесуальних обов`язків.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді та відхиляє доводи сторони захисту про те, що затримання ОСОБА_5 відбулося з нехтуванням прав і свобод громадянина України, гарантованих національним і міжнародним законодавством, виходячи з наступного.
Відповідно до протоколу затримання від 25.06.2024 (том 1, а.с. 19-29) підставою для затримання ОСОБА_5 стали обґрунтовані підстави вважати, що можлива втеча з метою ухилення від кримінальної відповідальності особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого корупційного злочину, віднесеного законом до підслідності Національного антикорупційного бюро України (п. 3 ч. 1 ст. 208 КК України). Також, у вказаному протоколі, з яким ознайомилась ОСОБА_5 та його захисник, містяться відомості про підстави затримання та відомості щодо того, у вчиненні якого кримінального правопорушення підозрюється ОСОБА_5, а також роз`яснено останньому право мати захисника, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього. Про затримання ОСОБА_5 було повідомлено його дружину та батька.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
Розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).
У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.
Європейським судом з прав людини визнано законними та обґрунтованими дії національних судів, щодо обрання підозрюваному розміру застави, який перевищував наявні активи, поточні доходи підозрюваного, тощо, беручи до уваги особливий характер справи заявника, предмет кримінального правопорушення та зазначено, що навіть якщо сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми неправомірної вигоди.
Так, у рішенні ЄСПЛ у справі Punzelt v. Czech Republic від 25 квітня 2000 року (заява № 31315/96, п. 86) констатовано, що ані неодноразова відмова у звільненні під заставу, ні в подальшому встановлена застава у 30 000 000 чеських крон, не були порушенням прав заявника, враховуючи масштаб його фінансових операцій.
Визначаючи альтернативний запобіжний захід у вигляді застави слідчим суддею враховано характер кримінального правопорушення, особу підозрюваного, відомості про його майновий стан.
Колегія суддів погоджується із висновком слідчого судді, що застава у розмірі 30 000 000 грн. є обґрунтованою та здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.
При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував вимоги п.п. 3, 4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
Суд також враховує той факт, що розслідуване кримінальне правопорушення має високий ступінь суспільної небезпеки, наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, а також те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.
Надані із клопотанням про застосування запобіжного заходу матеріали доводять наявність правових підстав для застосування щодо ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси підозрюваного з метою забезпечення кримінального провадження.
Інші підстави для скасування ухвали слідчого судді та відмови у задоволенні клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зазначені стороною захисту у поданій до суду апеляційній скарзі, також не спростовують висновків слідчого судді.
Неповноти судового розгляду, невідповідності висновків суду фактичним обставинам кримінального провадження чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, які б давали підстави для скасування оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегією суддів не встановлено.
У зв`язку з цим, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з`ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, а відтак вважає постановлене рішення законним, вмотивованим і обґрунтованим та не вбачає підстав для його скасування.
На підставі наведеного, керуючись статтями 176-178, 183, 193, 194, 196, 309, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду 26 червня 2024 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3