Document No. 120418054

Date of the hearing: 11/07/2024
Date of the decision: 11/07/2024
Case №: 991/1705/24
Proceeding №: 52023000000000536
Instance: HACC
Judicial form: Criminal
Decision type: On changing the interim measure for the accused

Presiding judge (HACC): Kravchuk O.O.

Справа № 991/1705/24

Провадження 1-кп/991/20/24

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд у складі:

головуючого ОСОБА_1,

суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,

секретар судового засідання: ОСОБА_4

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

захисників: адвокатів: ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

представника потерпілого

ПАТ «Центренерго» ОСОБА_10,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52023000000000536 від 24.10.2023, щодо обвинувачення:

ОСОБА_11, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Стаханов Луганської області, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, останнє відоме місце проживання: АДРЕСА_2 (щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК;

ОСОБА_12, яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Алма-Ата Казахстан, громадянка України, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 (щодо якої здійснювалося спеціальне досудове розслідування (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК;

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_3 у м. Київ, громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_4, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_5, у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК,

УСТАНОВИВ:

1. Історія провадження

05.03.2024 р. до Вищого антикорупційного суду (надалі - ВАКС) від Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Офісу Генерального прокурора (надалі - САП), в порядку передбаченому ч. 1 ст. 32, ст. 291 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК), надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 за обвинуваченням ОСОБА_11 (щодо якого здійснювалося спеціальне досудове розслідування (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 (щодо якої здійснювалося спеціальне досудове розслідування (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК України; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6, у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 05.03.2024 р., для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів ВАКС у складі: головуючого судді ОСОБА_13, суддів ОСОБА_14, ОСОБА_15 (т. 1, а.с. 99).

Ухвалою суду від 15.04.2024 було відмовлено в об`єднанні кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 (справа № 991/1705/24, провадження № 1-кп/991/20/24) за обвинуваченням ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_12 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК України; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК України із кримінальним провадженням 52022000000000399 за обвинуваченням ОСОБА_6 за ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, ОСОБА_16 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України; ОСОБА_17 за ч. 2 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України (справа № 991/7518/23, провадження № 1-кп/991/93/23) та передано матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 (справа № 991/1705/24, провадження № 1-кп/991/20/24) для проведення автоматизованого розподілу.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.04.2024 р., згідно з ч. 3 ст. 35 КПК, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено колегію суддів ВАКС у складі: головуючого судді ОСОБА_18, суддів ОСОБА_3, ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 175).

Ухвалою суду від 24.04.2024 задоволено заяву головуючого судді ОСОБА_18 про самовідвід та матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 передано для визначення судді в порядку ст. 35 КПК (т. 2, а.с. 160-161).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.04.2024 р., згідно з ч. 3 ст. 35 КПК, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_19 (т. 3, а.с. 2).

Ухвалою суду від 16.05.2024 задоволено заяву головуючого судді ОСОБА_19 про самовідвід та матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 передано для визначення судді в порядку ст. 35 КПК (т. 3, а.с. 97).

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.05.2024 р., згідно з ч. 3 ст. 35 КПК, для розгляду зазначеного кримінального провадження було визначено головуючого суддю ОСОБА_1 (т. 4, а.с. 1).

Ухвалою суду від 20.05.2024 р. у вказаному кримінальному провадженні на 03.06.2023 р. було призначено підготовче судове засідання (т. 4, а.с. 2).

Ухвалою суду від 03.06.2024 р. постановлено здійснювати щодо обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12 спеціальне судове провадження (т. 4, а.с. 126-127).

Ухвалами суду від 11.07.2024 р. відмовлено в задоволенні заяв захисника ОСОБА_7 про відвід головуючого судді ОСОБА_1 та прокурора ОСОБА_5 (т. 5, а.с. 193-196).

2. Зміст поданих клопотань та позиції учасників

На стадії підготовчого судового засідання до канцелярії суду надійшов ряд клопотань про повернення обвинувального акта прокурору від захисників ОСОБА_20, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 ; клопотання про закриття кримінального провадження захисника ОСОБА_20 ; клопотання про зміну запобіжного заходу від захисника: ОСОБА_20 ; клопотання про скасування арешту майна від захисників ОСОБА_21 та ОСОБА_9 ; клопотання про витребування документів захисника ОСОБА_7 ; заперечення на ухвали слідчих суддів Вищого антикорупційного суду від 28.06.2023 р. (справа № 991/5584/23), від 12.10.2021 р. (справа № 991/6845/21), від 01.08.2023 р. (справа № 991/6483/23) від захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_9 .

2.1. У клопотанні про повернення обвинувального акта прокурору від 24.04.2024 р. (т. 2, а.с. 104-117) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_20 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 р.

Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:

- обвинувальний акт відносно ОСОБА_6 складено поза межами кримінального провадження. Відомості, внесені в Єдиний реєстр досудових розслідувань (надалі - ЄРДР), містять згадку про ОСОБА_6 лише у епізоді №7. Інші 6 епізодів не мають жодних даних щодо причетності підзахисного до подій, що розслідувались;

- в ЄРДР відсутні відомості про потерпілого;

- формулювання обвинувачення відносно ОСОБА_6 не є коректним та конкретним, адже фактично висунуте йому обвинувачення не охоплюється кримінальним провадженням за № 52023000000000536;

- детективом при складанні обвинувального акту, всупереч стандартам Європейського суду з прав людини та вимогам КПК України, допущено формулювання некоректного обвинувачення. Обвинувальний акт не містить формулювання підстав та причин кваліфікації за ч. 5 ст. 27 КК України: жодної з притаманних пособнику ознак не зазначено. Не вбачається які саме дії, що мають незаконний чи протиправний характер, було вчинено ОСОБА_6

- прокурором не було виконано обов`язку встановлення завданої шкоди ОСОБА_6 ПАТ «Центренерого»;

- в обвинувальному акті не наведено обставин, що свідчать про попередню змову між трьома обвинуваченими.

2.2. У клопотаннях про повернення обвинувального акта прокурору від 03.06.2024 р. (т. 4, а.с. 128-143) та від 13.06.2024 р. (т. 4, а.с. 197-209) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_7 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 р.

Свої клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:

- в порушення п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК не містить всі анкетні дані обвинуваченого ОСОБА_6 . Відсутні відомості про те, що він є військовозобов`язаним та має звання рядового;

- в порушення п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК в обвинувальному акті не зазначено повні найменування займаних посад прокурорів та детективів. Також, вказані не всі прокурори та детективи, які здійснювали повноваження та досудове розслідування у пов`язаних кримінальних провадженнях. Цей недолік перешкоджатиме реалізації стороною захисту права на відвід та інших прав, встановлених законодавством;

- у реєстрі матеріалів досудового розслідування вказано про проведення 23 судових експертиз. Однак, в порушення п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК в обвинувальному акті зазначено витрати на проведення лише 18 судових експертиз;

- в обвинувальному акті не зазначено усіх обставин, які пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_6 . На думку захисника, у ньому повинні бути відображені - 1) вчинення злочину вперше, раніше не судимою особою; 2) вчинення кримінального правопорушення внаслідок збігу тяжких інших обставин, а саме, запровадження карантину в України та дії жорстких обмежувальних заходів (локдауну); 3) позитивна характеристика за місцем роботи та від представників громадянського суспільства; 4) стан здоров`я обвинуваченого;

- в обвинувальному акті йдеться про те, що злочини вчинені у співучасті та в інтересах інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, які не є обвинуваченими. Це свідчить про передчасність прийняття рішення про завершення досудового розслідування та звернення з обвинувальним актом до суду;

- в обвинувальному акті відсутні конкретний час, дата та місце підроблення офіційних документів ОСОБА_6, тобто злочину за ч. 1 ст. 366 КК України. Захисник вказує, що час вчинення цього злочину має вплив і на покарання, адже, санкція цієї норми до 01.07.2020 була менш суворою;

- в обвинувальному акті відсутній опис складу кримінальних правопорушень, він спотворено відображає суб`єктивну та об`єктивну сторони злочинів;

- в обвинувальному акті не вказано в чому саме полягав корисливий мотив кожного з обвинувачених у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України;

- в порушення п. 1 ч. 2 ст. 109 КПК України у реєстрі не зазначено час проведення деяких процесуальних дій;

- стороні захисту надано оригінали обвинувальних актів та реєстрів матеріалів досудового розслідування (замість копії);

- порушено вимоги до реквізитів офіційного документу, обвинувальний акт не скріплено печаткою;

- в обвинувальному акті відсутнє чітке та коректне формулювання обвинувачення;

- в кінці оригіналу обвинувального акта не визначено перелік документів та кількість аркушів, на яких вони додаються до обвинувального акту;

- в реєстрі матеріалів досудового розслідування не вказана інформація про виклик свідків.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_7 свої клопотання підтримав та просив задовольнити.

2.3. У клопотанні про повернення обвинувального акта в порядку п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України від 13.06.2024 р. (т. 4, а.с. 176-181) захисник обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, адвокат ОСОБА_9 просить повернути прокурору обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 р.

Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:

- обвинуваченим інкриміновані кримінальні правопорушення, які передбачають обов`язкову наявність спеціального суб`єкта, проте в обвинувальному акті не конкретизовано, які саме службові повноваження використовували обвинувачені ОСОБА_11 та ОСОБА_12 ;

- обвинувальний акт не містить викладу відомостей про мотив та мету, виходячи з яких вони були зацікавлені в отриманні неправомірної вигоди ТОВ «Юнайтед Енерджі» у вигляді несплати штрафу;

- не обґрунтовано, які дії свідчать про виконання ОСОБА_12 пособництва в інкримінованих їй кримінальних правопорушеннях.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_9 своє клопотання підтримала та просила задовольнити.

2.4. У клопотанні про закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК від 13.06.2024 р. (т. 4, а.с. 166-175) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_20 просить кримінальне провадження № 52023000000000536 від 24.10.2023 р. закрити у зв`язку із повідомленням про підозру після закінчення строку досудового розслідування.

Своє клопотання захисник обґрунтовує наступними доводами:

- матеріали кримінального провадження № 52023000000000536 на підставі постанови від 24.10.2023 р. було виділено з матеріалів кримінального провадження № 52020000000000277;

- кримінальне провадження № 52020000000000277 зареєстроване 22.04.2020 р. на підставі доповідної записки детектива НАБУ з додатками;

- з додатків до доповідної записки вбачається, що відомості, зокрема докази, що стосуються господарської діяльності ПАТ «Центренерго», у тому числі взаємодії з ТОВ «Юнайтед Енерджі», були здобуті в ході проведення слідчих та процесуальних дій у кримінальному провадженні № 42019000000001108 від 20.05.2019 р. за ознаками ч. 5 ст. 191 КК України. Із суті прохальної частини запитів до ПАТ «Центренерго» вбачається, що у кримінальному провадженні № 42019000000001108 розслідуються обставини щодо тих самих суб`єктів ? юридичних осіб, серед яких ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі»;

- матеріали щодо взаємодії ПАТ «Центренерго» та ТОВ «Юнайтед Енерджі» мали би бути виділені в окреме провадження з кримінального провадження № 42019000000001108 від 20.05.2019 р.;

- строки досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000277 мали б розраховуватись з 20.05.2019 р., а відтак 18-місячний строк досудового розслідування сплив 20.11.2020 р.;

- ухвала слідчого судді ВКАС від 12.10.2021 р. про продовження строку досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000277 на 8 місяців винесена поза межами строку, передбаченого п. 2 ч. 2 ст. 219 КПК України;

- кримінальне провадження № 52020000000000277 станом на 20.11.2020 р. підлягало закриттю на підставі абз. 2 п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України;

- повідомлення про підозру 04.05.2023 ОСОБА_6 відбулось поза межами строків досудового розслідування.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_20 своє клопотання підтримав та просив задовольнити.

2.5. У клопотанні про зміну запобіжного заходу від 15.03.2024 р. (т. 1, а.с. 105-170) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_20 просить скасувати запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 32 208 000 (тридцять два мільйони двісті вісім тисяч) гривень, заставу повернути заставодавцю ? ТОВ «Юнайтед Енерджі» (код ЄДРПОУ 41963985).

Захисник у клопотанні зазначає, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 18.05.2023 р. до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 32 208 000 грн. та покладено ряд обов`язків строком на два місяці.

При обранні запобіжного заходу слідчий суддя вважав доведеними існування ризиків - переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні.

22.05.2023 заставу за підозрюваного було внесено юридичною особою ТОВ «Юнайтед Енерджі», що підтверджується платіжним дорученням № 448 від 22.05.2023 р.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 14.07.2023 р. строк дії обов`язків ОСОБА_6 продовжено на два місяці, однак скасовано заборону виїжджати за межі м. Києва та Київської обл., а також виключено обов`язок носити електронний браслет. При цьому, слідчий суддя визнав недоведеним ризик знищення, приховування чи спотворення речей та документів.

Після спливу строку обов`язків прокурор звернувся до ВАКС із клопотанням про покладення на ОСОБА_6 обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, проте ухвалою від 03.10.2023 р. слідчим суддею було відмовлено у задоволенні такого клопотання.

Після спливу строку дії обов`язків, орган досудового розслідування та процесуальні керівники не зверталися з клопотаннями про зміну запобіжного заходу чи покладення обов`язків.

Захисник робить висновок, що детективами НАБУ та прокурорами САП поведінку ОСОБА_6 визнано належною.

Захисник вважає, що заявлені прокурором під час обрання запобіжного заходу ризики належним чином доведені не були, а прийняті судом до уваги - на даний час відсутні. А тому, подальше застосування запобіжного заходу у вигляді застави є невиправданим та занадто суворим. За весь час ОСОБА_6 обов`язки не порушував, що свідчить про належну процесуальну поведінку, а ризики, якими обґрунтовувалась необхідність у застосуванні запобіжного заходу є формальні.

Захисник просить скасувати обраний ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави та повернути її заставодавцю.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_20 своє клопотання підтримав та просив задовольнити.

2.6. У клопотанні про часткове скасування арешту майна від 29.04.2024 р. (т. 3, а.с. 30-65) представник третьої особи, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_22, адвокат ОСОБА_21 просить частково скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.06.2023 у кримінальному провадженні № 52020000000000277 (на теперішній час матеріали виділені у кримінальне провадження № 52023000000000536), а саме майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя: 1) земельну ділянку площею 0,25 га (кадастровий номер 3225582701:02:001:0019), розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; 2) земельну ділянку загальною площею 0,164 га (кадастровий номер 3225582701:02:001:0017), розташована за адресою: АДРЕСА_6 ; 3) земельну ділянку загальною площею 0,1777 га (кадастровий номер 3225582701:02:001:0018), розташована за адресою: АДРЕСА_7 ; 4) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_8 ; 5) земельну ділянку загальною площею 0,0763 га (кадастровий номер 3220888001:01:011:0365), розташована за адресою: АДРЕСА_9 ; 6) домоволодіння загальною площею 57,20 кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_6 ; 7) транспортний засіб - автомобіль CHEVROLET, 2008 року випуску, VIN: НОМЕР_1, державний номерний знак НОМЕР_2 ; 8) житловий будинок за адресою: АДРЕСА_9, загальна площа 236 кв. м., реєстраційний номер 2634380432040; 9) земельну ділянку за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Щасливе, площа 0,1 га, кадастровий номер: 3220888000:04:002:0447.

Захисник зазначає, що майно, на яке накладено арешти, набуте ОСОБА_22 та ОСОБА_6 під час перебування у шлюбі у 2006, 2016-2022 роках. Таке майно є спільною сумісною власністю.

Арешти накладені з метою забезпечення цивільного позову про стягнення шкоди, поданого ПАТ «Центренерго» в межах кримінального провадження. Захисник вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення позовних вимог за рахунок такого майна.

Цими арештами порушено майнові права ОСОБА_22, яка не несе відповідальності за дії чоловіка. Вона має право на володіння, користування і розпорядження майном, що набуте у період перебування у шлюбі, незалежно від того чи таке майно зареєстроване за нею, чи за її чоловіком - ОСОБА_6 Обмеження таких прав є протиправним. Дружина обвинуваченого не є особою, до якої може бути заявлено цивільний позов, або яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану діями іншої особи.

Переважна більшість майна придбана задовго до подій, які орган досудового розслідування вважає кримінальним правопорушенням. А тому, є очевидним, що таке майно не було набуте подружжям унаслідок вчинення кримінального правопорушення одним із них.

Арешт на майно накладено необґрунтовано, а тому підлягає скасуванню. Таке рішення приймалося без її участі, про розгляд клопотання не повідомлялась.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_20 підтримав клопотання адвоката ОСОБА_21 та просив задовольнити.

2.7. У клопотаннях про скасування арешту майна від 24.04.2024 р. (т. 2, а.с. 1-30) представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_23 та ОСОБА_24, адвокат ОСОБА_9 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 30.11.2023 р. на майно, яке належить на праві приватної власності (спільної часткової) ОСОБА_23 та ОСОБА_24, а саме на будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта: 2003122632231.

Представник зазначає, що висновки, наведені в ухвалі слідчого судді, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, наведеними у клопотанні сторони обвинувачення. Аргумент сторони обвинувачення про те, що вказана нерухомість придбана за кошти ОСОБА_11 та в подальшому подарована його дітям - ОСОБА_23 та ОСОБА_24, не є автоматичною підставою для висновків про можливість застосування спеціальної конфіскації відносно такого майна.

Представник вважає, що арешт майна підлягає скасуванню, оскільки його накладено незаконно, необґрунтовано, у його застосуванні немає потреби, так як шляхом накладення такого арешту не може бути виконане завдання, для виконання якого прокурор звернувся із клопотанням, оскільки відсутні правові підстави для застосування спеціальної конфіскації, передбачені ст. 96-2 КК України, а відтак і для арешту такого майна з метою забезпечення спеціальної конфіскації на підставі п. 2 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Під час судового засідання представник третіх осіб, щодо майна яких вирішується питання про арешт, ОСОБА_9 своє клопотання підтримала та просила задовольнити.

2.8. У клопотанні про скасування арешту майна від 24.04.2024 р. (т. 2, а.с. 31-54) представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_25, адвокат ОСОБА_9 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 30.11.2023 р. на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_25, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер об`єкта: 2072303532000.

Представник зазначає, що висновки, наведені в ухвалі слідчого судді, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, наведеними у клопотанні сторони обвинувачення. Одним з основних аргументів сторони обвинувачення є те, що вказана нерухомість придбана за кошти ОСОБА_11 . Представник звертає увагу, що ОСОБА_25 мав пристойний особистий дохід та досить високу заробітну плату, отриману за період роботи на ПАТ «Центренерго», що дозволило сформувати власні заощадження, достатні для придбання вказаної нерухомості.

Під час судового засідання представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_9 своє клопотання підтримала та просила задовольнити.

2.9. У клопотанні про скасування арешту майна від 24.04.2024 р. (т. 2, а.с. 55-76) представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_26, адвокат ОСОБА_9 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 30.11.2023 р. на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_26, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об`єкта: 394928932231.

Представник зазначає, що висновки, наведені в ухвалі слідчого судді, не відповідають дійсності та не підтверджуються жодними доказами, наведеними у клопотанні сторони обвинувачення. Аргумент сторони обвинувачення про те, що вказана нерухомість придбана за кошти ОСОБА_27 (дружиною ОСОБА_11 ) та в подальшому перепродана своїй матері - ОСОБА_26, не є автоматичною підставою для висновків про можливість застосування спеціальної конфіскації відносно такого майна.

2.10. У клопотанні про скасування арешту майна від 24.04.2024 р. (т. 2, а.с. 77-102) представник третьої особи, щодо майна якого вирішується питання про арешт, ОСОБА_28, адвокат ОСОБА_9 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді ВАКС від 15.06.2023 р. на майно, яке належить на праві приватної власності ОСОБА_28, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_3, реєстраційний номер об`єкта: 1815057680000.

Представник зазначає, що слідчий суддя виходив із того, що між ОСОБА_28 та ОСОБА_12 з 31.07.2009 р. зареєстровано шлюб і вказане майно є спільною сумісною власністю подружжя. Однак ці доводи не відповідають дійсності, з огляду на те, що доходи ОСОБА_28 за період з 2011 по 2019 рік склали майже 3 млн. грн., тобто він об`єктивно мав можливість оплатити вартість квартири з власних заощаджень.

Представник вважає, що арешт майна підлягає скасуванню, оскільки його накладено незаконно, необґрунтовано, та в його застосуванні відсутня будь-яка потреба.

2.11. У клопотаннях про витребування документів, які надійшли до суду 13.06.2024 р. (т. 4, а.с. 210-224, т. 5, а.с. 1-52) захисник ОСОБА_7 просить витребувати документи, що знаходяться у володінні Вищого антикорупційного суду, зокрема інформацію щодо усіх слідчих суддів, які здійснювали судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів у кримінальних провадженнях: № 52021000000000583 від 10.12.2021; № 52021000000000584 від 10.12.2021; № 52021000000000585 від 10.12.2021; № 52021000000000586 від 10.12.2021;

№ 52021000000000587 від 10.12.2021; № 52021000000000588 від 10.12.2021;

№ 52020000000000277 від 22.04.2020; № 52023000000000519 від 13.10.2023;

№ 52023000000000536 від 24.10.2023 та витребувати усю інформацію з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, держателем якого є Офіс генерального прокурора, у тих самих кримінальних провадженнях, в тому числі за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження», «Прикріплені файли».

У першому клопотанні захисник вказує, що документи, які він просить витребувати, дадуть змогу встановити обставини щодо здійснення суддями ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів у зазначених кримінальних провадженнях під час досудового розслідування.

У другому клопотанні захисник зазначає, що інформація, яка наявна у матеріалах зазначених кримінальних провадженнях, може мати значення для з`ясування обставин, що підлягають доказуванню.

Під час судового засідання захисник ОСОБА_7 свої клопотання підтримав та просив задовольнити.

2.12. У запереченнях в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвалу слідчого судді ВАКС від 28.06.2023 р., які надійшли до суду 03.06.2024 р. (т. 4, а.с. 55-76) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_20 зазначає, що ухвалою слідчого судді від 28.06.2023 у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020 р. продовжено строк досудового розслідування на 6 місяців, тобто до 04.11.2023 р. В подальшому, на підставі постанови від 24.10.2023 р. з матеріалів кримінального провадження № 52020000000000277 від 22.04.2020 р. було виділено кримінальне провадження № 52023000000000536.

Захисник зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000277 тривало понад 3 роки, а, відповідно до витягу з ЄРДР, у досудовому розслідуванні брали участь 15 детективів, процесуальне керівництво доручено 7 прокурорам. Вказаного часу було більш ніж достатньо для завершення досудового розслідування та проведення усіх слідчих та процесуальних дій. В ухвалі слідчого судді не наведено власних мотивів винесення такого рішення, окрім вказаних у клопотанні детектива, всі доводи сторони захисту були безпідставно відхилені. Вважає, що клопотання необґрунтоване, а слідчий суддя, відповідно до ч. 4 ст. 295-1 КПК України, був зобов`язаний відмовити у повному обсязі у його задоволенні.

Ураховуючи викладені обставини, захисник ОСОБА_20 просить свої заперечення долучити до матеріалів справи та врахувати їх при прийнятті рішення в нарадчій кімнаті.

2.13. У запереченнях в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвалу слідчого судді ВАКС від 12.10.2021 р., які надійшли до суду 03.06.2024 р. (т. 4, а.с. 77-96) захисник обвинуваченого ОСОБА_6, адвокат ОСОБА_20 зазначає, що ухвалою слідчого судді від 12.10.2021 у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020 р. продовжено строк досудового розслідування на 8 місяців, тобто до 22.06.2022 р. В подальшому, на підставі постанови від 24.10.2023 р. з матеріалів кримінального провадження № 52020000000000277 від 22.04.2020 р. було виділено кримінальне провадження № 52023000000000536.

Захисник зазначає, що досудове розслідування у кримінальному провадженні № 52020000000000277 тривало понад 2,5 роки. В ухвалі слідчого судді не наведено власних мотивів винесення такого рішення, окрім вказаних у клопотанні детектива, а також не наведено жодних аргументів щодо загальної тривалості досудового розслідування. Вказане свідчить на безпідставність та необґрунтованість надмірного продовження строків досудового розслідування. Вважає, що слідчий суддя, відповідно до ч. 4 ст. 295-1 КПК України, був зобов`язаний відмовити у повному обсязі у задоволенні клопотання.

2.14. У запереченнях в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвалу слідчого судді ВАКС від 01.08.2023 р., які надійшли до суду 13.06.2024 р. (т. 4, а.с. 182-196) захисник обвинувачених ОСОБА_11 та ОСОБА_12, адвокат ОСОБА_9 зазначає, що ОСОБА_11 та ОСОБА_12 не набуто статусу підозрюваних у кримінальному провадженні, оскільки їм не було вручено повідомлення про підозру у кримінальному провадженні № 52020000000000277 від 22.04.2020 р. з якого в подальшому було виділено кримінальне провадження № 52023000000000536.

Ураховуючи викладені обставини, захисники ОСОБА_20 та ОСОБА_9 просять свої заперечення долучити до матеріалів справи та врахувати їх при прийнятті рішення в нарадчій кімнаті.

2.15. Прокурор ОСОБА_5 зазначив, що на його думку, підстави для повернення обвинувального акта прокурору або закриття провадження відсутні, а отже, провадження має бути призначене до судового розгляду. Проти задоволення клопотань про скасування арештів майна та запобіжного заходу, витребування документів ? заперечував.

Щодо зміни запобіжного заходу зазначив, що наявні ризики у кримінальному провадженні, підстави для зміни запобіжного заходу відсутні, ОСОБА_6 є обвинуваченим у ще двох кримінальних провадженнях.

Щодо клопотань про витребування документів, прокурор вважає за необхідне звертатись в порядку отримання тимчасового доступу до речей та документів.

Щодо клопотань про скасування та часткове скасування арештів майна вважає, що клопотання є необґрунтованими, просив відмовити у їх задоволенні.

Щодо арештів майна, накладеного на родичів ОСОБА_11, зазначив, що воно придбане в період вчинення цього та інших правопорушень, а тому може бути доходами від злочинів.

3. Мотиви суду

Дослідивши подані клопотання та додатки до них, заслухавши думки учасників кримінального провадження, суд дійшов таких висновків.

3.1. Стосовно клопотань захисників ОСОБА_20, ОСОБА_7 та ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта.

Керуючись положеннями п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК суд має право у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Перелік відомостей, які повинен містити обвинувальний акт, закріплений статтею 291 КПК.

Твердження про невідповідність змісту обвинувального акта вимогам процесуального закону в частині зазначення анкетних відомостей обвинуваченого ОСОБА_6 суд вважає помилковими.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство).

В обвинувальному акті наявні всі необхідні анкетні відомості обвинуваченого ОСОБА_6, зокрема, його прізвище, ім`я, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство.

Відсутність вказівки про те, що обвинувачений є військовозобов`язаним та має звання рядового ? не є підставою для повернення обвинувального акта.

Частиною першою статті 348 КПК передбачено, що після оголошення обвинувачення головуючий, зокрема, встановлює особу обвинуваченого, з`ясовуючи його прізвище, ім`я, по батькові, місце і дату народження, місце проживання, заняття та сімейний стан.

У зв`язку з цим, інші додаткові відомості про обвинуваченого можуть бути встановлені в ході судового розгляду.

Сторона захисту також вказувала на зазначення недостовірних відомостей щодо прокурорів і детективів у кримінальному провадженні та зазначення не всіх прокурорів, які здійснювали повноваження процесуального керівника.

Положеннями п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК передбачено, що обвинувальний акт має містити прізвище, ім`я, по батькові та займану посаду слідчого, прокурора.

Так, на аркуші 2 обвинувального акта, вказані прізвища слідчих та прокурорів, що здійснювали досудове розслідування та процесуальне керівництво на досудовому розслідуванні. Також обвинувальний акт затверджено прокурором на аркуші 1, підписано слідчим та прокурором на аркуші 22, їх прізвища, ім`я, по батькові та посади зазначені в обвинувальному акті. Як убачається із змісту реєстру матеріалів досудового розслідування, слідчі і прокурори у цьому провадженні неодноразово змінювались (аркуші 30-33 реєстру матеріалів досудового розслідування).

Суд виходить із того, що п. 4 ч. 2 ст. 291 КПК не містить імперативної норми щодо зазначення прізвища, імені, по-батькові та займаної посади кожного слідчого та прокурора, що приймали участь у досудовому розслідуванні. На противагу пункти 2-3 ч. 2 ст. 291 містить вказівку щодо зазначення в обвинувальному акті саме кожного обвинуваченого і кожного потерпілого. Відомості про потерпілого зазначені в обвинувальному акті (т. 1, а.с. 22).

Ураховуючи викладене, доводи захисника у цій частині не ґрунтуються на вимогах закону.

Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Обвинувальний акт містить формулювання обвинувачення по кожному з обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Також, наявний виклад фактичних обставин кримінальних правопорушень, які прокурор вважає встановленими. Ці фактичні дані у своїй сукупності дають повне уявлення щодо кожного з елементів складу кримінального правопорушення, що дає можливість стороні захисту зіставити фактичну складову обвинувачення з його юридичною формулою.

Визначення ступеня деталізації опису обставин вчинення злочину належить до дискреційних повноважень прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті у такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Однак, відомості, надані обвинуваченому, повинні бути достатніми для повного розуміння останнім суті висунутого проти нього обвинувачення, що є необхідним для підготовки захисту.

Суд вважає встановлені прокурором і викладені в обвинувальному акті фактичні обставини кримінальних правопорушень достатніми для повного розуміння обвинуваченими суті висунутого проти них обвинувачень.

До того ж питання узгодженості викладення в обвинувальному акті фактичних обставин справи з формулюванням обвинувачення та правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, як і конкретизація правової кваліфікації правопорушення, не можуть бути предметом розгляду у підготовчому судовому засіданні, доводи, викладені у клопотаннях, можуть бути перевірені лише на стадії судового розгляду.

Кримінальний процесуальний закон не надає повноважень суду до ухвалення вироку чи іншого рішення по суті справи перевіряти правильність визначення прокурором обсягу обвинувачення, зобов`язувати його змінювати цей обсяг, повертати за наслідком підготовчого судового засідання обвинувальний акт у зв`язку з неправильною кваліфікацією дій обвинуваченого тощо.

Визначення обсягу обвинувачення при направленні обвинувального акта до суду належить виключно до повноважень прокурора, адже в обвинувальному акті зазначаються ті фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор (а не суд) вважає встановленими (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 03.07.2019 р. у справі № 273/1053/17).

До того ж КПК містить положення про зміну обвинувачення у суді, висунення додаткового обвинувачення, відмову від підтримки державного обвинувачення (ч. 2 ст. 337, ст. 338-340 КПК), а також передбачає право суду вийти за межі зазначеного в обвинувальному акті висунутого обвинувачення у частині зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється провадження (ч. 3 ст. 337 КПК).

Отож, формулювання обвинувачення та правова кваліфікація кримінального правопорушення є дискреційними повноваженнями прокурора, а тому викладається в обвинувальному акті в такому виді, як це вважає за необхідне прокурор.

Сторона захисту вказує, що в порушення вимог щодо порядку вручення копії обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, ОСОБА_6 надано оригінали документів, а не копії, як цього вимагає ч. 1 ст. 293 КПК України.

Норма щодо вручення обвинуваченому копії обвинувального акта спрямована на те, щоб суд переконався в тому, що зміст цього документа доведений до відома обвинуваченого, і він має можливість таким чином захищатися від висунутого обвинувачення.

Те, що замість копії обвинувального акта стороні захисту надано примірник оригіналу, жодним чином не порушує його право на захист.

Щодо відсутності печатки в обвинувальному акті, наданому суду, то ч. 3 ст. 291 КПК не передбачає скріплення обвинувального акта печаткою.

Сторона захисту вказувала, що в кінці оригіналу обвинувального акта не визначено перелік документів та кількість аркушів, на яких вони додаються.

05.03.2024 р. прокурор ОСОБА_5 направив до Вищого антикорупційного суду обвинувальний акт, реєстр матеріалів досудового розслідування, цивільний позов, розписки сторони захисту та інші матеріали, які підтверджують факт отримання обвинувального акта, реєстру матеріалів досудового розслідування та цивільного позову, про що зазначено у супровідному листі від 05.03.2024 р. Вх. № 7945/24-Вх (т. 1, а.с. 1-2) до вказаних документів.

Тож, стороною обвинувачення дотримані вимоги, зазначені у ч. 4 ст. 291 КПК.

Сторона захисту також наголошувала на недоліках, що містить реєстр матеріалів досудового розслідування.

Згідно з положеннями п. 1 ч. 4 ст. 291 КПК до обвинувального акта додається реєстр матеріалів досудового розслідування.

Тож, посилання на ці недоліки не ґрунтуються на нормах закону, оскільки кримінальним процесуальним законодавством передбачено повернення обвинувального акта прокурору у разі саме його невідповідності статті 291 КПК, а не реєстру.

Відповідно до п. 6 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити обставини, які обтяжують чи пом`якшують покарання. Так само, як і весь обвинувальний акт є викладом версії сторони обвинувачення щодо обставин кримінальних правопорушень, так і виклад обставин, що обтяжують чи пом`якшують покарання, здійснюється саме за версією прокурора.

В обвинувальному акті зазначено, що обставин, які відповідно до статей 66, 67 КК України пом`якшують покарання ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 не встановлено. Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 є вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою. Отже, ця вимога в обвинувальному акті виконана.

Сторона захисту не позбавлена можливості на стадії судового розгляду надавати докази на підтвердження наявності обставин, не зазначених в обвинувальному акті, що пом`якшують покарання обвинувачених у цьому кримінальному провадженні.

Згідно з п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК обвинувальний акт має містити розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування).

Обвинувальний акт на сторінках 20-21 містить розмір витрат на залучення експертів у кримінальному провадженні, що складає 166 007,04 грн.

Водночас, стаття 291 КПК не передбачає зазначення списку усіх проведених експертиз. Проведення експертиз, про які зазначено у клопотанні захисника, та, які на його думку, не зазначені в обвинувальному акті, не може бути перевірено на стадії підготовчого судового засідання.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що обвинувальний акт складено у відповідності до вимог кримінального процесуального законодавства. Підстави для повернення обвинувального акта прокурору відсутні.

3.2. Стосовно клопотання захисника ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження.

Захисник із посиланням на закінчення встановленого КПК строку досудового розслідування (п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК), просить суд закрити це кримінальне провадження. При цьому, захисник вказує на неправомірність реєстрації провадження, стверджуючи про необхідність виділення матеріалів з кримінального провадження, зареєстрованого раніше. Також посилається на неправомірність продовження слідчим суддею строку досудового розслідування до повідомлення особі про підозру. Вважає, що ОСОБА_6 було повідомлено про підозру після закінчення строку досудового розслідування.

Судом досліджено зміст обвинувального акта (т. 1, а.п. 3-24) та реєстру матеріалів досудового розслідування (т. 1, а.п. 25-78), та встановлено такі обставини здійснення досудового розслідування цього кримінального провадження:

- 22.04.2020 було внесено відповідні відомості до ЄРДР за за № 52020000000000277;

- 12.10.2021 слідчим суддею ВАКС продовжено строк досудового розслідування на 8 (вісім) місяців, тобто, до 22.06.2022;

- 04.05.2023 ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 повідомлено про підозру;

- 24.10.2023 постановою прокурора з кримінального провадження № 52020000000000277 від 12.06.2020 виділено матеріали за підозрою ОСОБА_6, ОСОБА_11, ОСОБА_12 та присвоєно номер кримінального провадження 52023000000000536.

Відповідно до ч. 8 ст. 615 КПК (чинної в період здійснення досудового розслідування) до повідомлення особам про підозру, в кримінальних провадженнях, в яких з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та на дату введення воєнного стану жодній особі не повідомлено про підозру, строк від дати введення воєнного стану до дати його припинення чи скасування не включається до загальних строків, передбачених частиною другою статті 219 цього Кодексу.

Отже, повідомлення про підозру ОСОБА_6 ОСОБА_11, ОСОБА_12 здійснено в межах строку досудового розслідування.

Окремо суд зауважує, що виключення Законом № 3509-IX від 08.12.2023 абз. 18 ч. 1 ст. 284 КПК виключає можливість закриття судом цього провадження з цієї підстави.

Відтак, підстав для закриття кримінального провадження судом не встановлено, тому у задоволенні клопотання про закриття кримінального провадження належить відмовити.

3.3. Стосовно клопотання захисника ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу.

Відповідно до ст. 201 КПК обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання. Таке клопотання розглядається судом згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ст. 177 КПК).

Крім цього, у ст. 178 КПК визначений перелік обставин (в т.ч. характеризуючих відомостей про особу), що враховуються при застосуванні запобіжного заходу.

Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Щодо питання про обґрунтованість підозри, не надаючи оцінку по суті пред`явленого обвинувачення суд виходить із того, що, направлення до суду обвинувального акта у цьому кримінальному провадженні вже саме по собі є підтвердженням обґрунтованості підозри ОСОБА_6 на цій стадії судового провадження.

За змістом клопотання та доводів, наведених у судовому засіданні, підставою для зміни застосованого до ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави є відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК.

Під час досудового розслідування цього кримінального провадження, ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.09.2022 до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 32 208 000 грн та покладено ряд обов`язків.

В ухвалі слідчий суддя дійшов висновку про достатні підстави вважати наявним ризик можливого переховування підозрюваного з метою ухилення від кримінальної відповідальності, особливо в умовах воєнного стану. При цьому, враховано: 1) викладені в клопотанні обставини вчинення інкримінованих йому кримінальних правопорушень та додані матеріали, що обґрунтовують підозру; 2) наявність у його власності та членів родини рухомого та нерухомого майна; 3) здійснення регулярних виїздів за кордон в період з травня 2018 р. по 29 квітня 2022 р., а саме 23 виїзди за кордон, в тому числі на тривалий період, зокрема, двічі під час дії воєнного стану; 4) отримання доходів протягом 1998-2022 років у розмірі понад 16 млн грн та отримання прибутку підприємства, в яких ОСОБА_6 є єдиним засновником у розмірі 83 373 000 грн у 2020 році, а у 2021 році ? 152 384 000 грн.

Також, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Так, за результатами огляду файл-звіту «Apple_iPhone_11_2022-08-25_Report.ufdr», виготовленого під час обшуку за місцем проживання підозрюваного виявлено спілкування, під час якого пересилалися документи кримінального провадження, зокрема запити прокурора на адресу ПАТ «Центренерго» щодо виклику свідків, щодо залучення ПАТ «Центренерго» як потерпілого тощо.

Також підозрюваний, користуючись дружніми стосунками з колишніми працівниками ПАТ «Центренерго», може вживати заходи з метою переховування документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Також, слідчий суддя дійшов висновку про наявність ще одного ризику - незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні. З огляду на обставини вчинення кримінального правопорушення, зокрема, залучення до виготовлення додаткових угод працівників ПАТ, вважав наявним ризик впливу на них з метою зміни ними показів. Також в телефоні ОСОБА_6 було виявлене листування, яке може свідчити про обговорення з іншими підозрюваними намірів вжиття заходів, спрямованих на уникнення кримінальної відповідальності.

Отже, слідчим суддею було встановлено три ризики, передбачені пунктами 1, 2 та 3 ч. 1 ст. 177 КПК.

Фактично, клопотання захисника про зміну запобіжного заходу, в більшій мірі, стосується незгоди з ухвалою слідчого судді, якою обрано такий запобіжний захід. Так, захисник у своєму клопотанні вказує: «Сторона захисту вважає, що заявлені прокурором під час обрання запобіжного заходу ризики, передбачені ст. 177 КПК, належним чином доведені не були … Як на даний час, так і при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу, ризики, наведені прокурором, не знаходять свого підтвердження, сторона захисту вважає вказані ризики безпідставними, та такими, що ґрунтуються лише на суб`єктивних припущеннях прокурора».

Суд зауважує, що під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу суд не перевіряє обґрунтованість підстав застосування запобіжного заходу, а заявниками не можуть ставитися під сумнів висновки, які були покладені в основу такого рішення слідчого судді. Зміна запобіжного заходу передбачає виникнення після постановлення ухвали про застосування запобіжного заходу нових обставин, які свідчать про зміну обставин підозри, зміну або зменшення встановлених ризиків, які впливають на виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків. Тому, суд не переглядає рішення про застосування запобіжного заходу, а на підставі наданих сторонами відомостей встановлює наявність нових обставин, які можуть вплинути на застосований до обвинуваченого відповідний захід або його виконання та які виникають у зв`язку з плином часу досудового розслідування та судового розгляду.

Суд доходить висновку про наявність та актуальність всіх ризиків, встановлених під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу ОСОБА_6 .

Так, ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити. Отже ризики, які дають достатні підстави вважати, що обвинувачений може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними, за умови достатньої їх ймовірності.

Досліджуючи наявність ризику ОСОБА_6 переховуватися від суду, колегія суддів доходить висновку, що більшість доводів та аргументів захисника, вже були предметом розгляду раніше та ретельно досліджувалися.

Враховуючи встановлені слідчим суддею обставини, а також твердження захисника, суд доходить висновку про актуальність такого ризику.

Захисником ніяким чином необґрунтовано відсутність встановленого слідчим суддею ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Перевіряючи актуальність ризику та надаючи оцінку можливості обвинуваченому незаконно впливати на інших учасників кримінального провадження, суд доходить до таких висновків.

КПК встановлює наступну процедуру отримання показань від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме, спочатку на стадії досудового розслідування показання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акта до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 ст. 23, ст. 224 КПК). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому ст. 225 КПК, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК).

Отже, такий ризик як вплив на учасників, зокрема, свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Під час досудового розслідування обвинуваченому очевидно стали відомі матеріали кримінального провадження, зокрема, протоколи допитів встановлених досудовим розслідуванням свідків, а тому, обвинувачений знає як їх дані, так і зміст наданих ними свідчень, що й надалі дає підстави обґрунтовано припускати ймовірну можливість незаконного впливу на свідків.

Суд доходить висновку про достатню вірогідність такого ризику. ОСОБА_6 може здійснювати на них вплив, з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.

Отже, ризик незаконно впливати на учасників у цьому кримінальному провадженні є наявним, що не може бути підставою для зміни запобіжного заходу.

Належна процесуальна поведінка та відсутність порушень з боку ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків не свідчить про істотне зменшення ризиків у кримінальному провадження, як про це стверджує сторона захисту, натомість підтверджує, що застосований слідчим суддею вид запобіжного заходу та визначений розмір застави є таким, що достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, забезпечує його належну процесуальну поведінку в цьому кримінальному провадженні.

Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що у клопотанні захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

3.4. Стосовно клопотань захисників ОСОБА_21 та ОСОБА_9 про часткове скасування та скасування арешту майна.

Згідно зі ст. 174 КПК арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Доводи захисника ОСОБА_9, що є водночас представником власників ОСОБА_25, ОСОБА_24, ОСОБА_23, ОСОБА_26, в клопотаннях про скасування арешту належного їм майна зводяться до необґрунтованості накладення арешту слідчим суддею та відсутності в ньому подальшої потреби через відсутність правових підстав застосування спеціальної конфіскації.

Як випливає з ухвали слідчого судді від 30.11.2023, метою накладення арешту є спеціальна конфіскація, адже відповідне майно може бути придбаним на кошти, одержані внаслідок учинення кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 67-68).

В обвинувальному акті йдеться про зловживання ОСОБА_11 службовим становищем, яке полягало в незастосуванні до ТОВ «Юнайтед Енерджі» штрафу в розмірі 20% від невідібраного обсягу електричної енергії згідно договорів від 08.04.2020, 06.05.2020, 27.05.2020 (т. 1, а.с. 20). Відповідний злочин, за версією сторони обвинувачення, вчинений із метою одержання неправомірної вигоди третьою особою - ТОВ «Юнайтед Енерджі», власником і керівником якого є не ОСОБА_11, а ОСОБА_6 . Фактичні обставини правопорушення, викладені в обвинувальному акті не містять інформації про отримання неправомірної вигоди - відповідних коштів або їх частини ОСОБА_11 . Відповідно, не йдеться і про те, що з отриманого від цього кримінального правопорушення майна ОСОБА_11 були одержані кошти, з яких придбані квартири його дітям, батьку та тещі.

При цьому, за версією сторони обвинувачення, додаткові угоди із неправдивою інформацією, що звільняли ТОВ «Юнайтед Енерджі» від згаданого штрафу, були підписані в липні 2020 р. (т. 1, а.с. 18), а майно, належне батьку ОСОБА_11 - ОСОБА_25 - згідно з наданими документами, було придбано 06.05.2020 (т. 2, а.с. 50-53). Аналогічно, майно, належне тещі ОСОБА_11 - ОСОБА_26 - згідно з наданими документами, було придбано дружиною ОСОБА_11 13.05.2020, і в подальшому 26.02.2021 продано ОСОБА_26 (т. 2, а.с. 50-53).

Отже, виходячи з формулювання обвинувачення, викладеного в обвинувальному акті, відповідні арешти майна не можуть бути предметом спеціальної конфіскації, отже в подальшому застосуванні цих заходів відпала потреба, а тому вони підлягають скасуванню.

Доводи захисника ОСОБА_9, що є водночас представником власника майна ОСОБА_28, в клопотанні про скасування арешту належного йому (у співвласності з обвинуваченою ОСОБА_12 ) майна зводяться до необґрунтованості накладення арешту слідчим суддею.

Як випливає з ухвали слідчого судді від 15.06.2023, метою застосування арешту майна є забезпечення цивільного позову - відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (т. 2, а.с. 86-91).

У цій справі до ОСОБА_12, ОСОБА_11, ОСОБА_6 пред`явлений цивільний позов на суму 176 828 508,00 грн. Оскільки квартира, про яку йдеться в клопотанні, є спільною сумісною власністю ОСОБА_28 із ОСОБА_12, ця квартира може бути забезпеченням цивільного позову. Виділення ж частки в натурі не є завданням суду в кримінальному провадженні - в разі задоволення позову відповідні питання вирішуються на стадії виконання відповідного судового рішення.

Отже наразі не доведено, що арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки слідчим суддею обмежено виключно розпорядження та відчуження відповідного майна, та йдеться про обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину зі значним розміром завданої шкоди, суд вважає, що збереження арешту квартири не становить надмірного втручання в права власників.

З урахуванням такого, клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_28 задоволенню не підлягає.

Доводи адвоката ОСОБА_21, в інтересах власника майна ОСОБА_22, в клопотанні про часткове скасування арешту належного їй (у співвласності з обвинуваченим ОСОБА_6 ) майна зводяться до необґрунтованості накладення арешту слідчим суддею.

У цій справі до ОСОБА_6, ОСОБА_12, ОСОБА_11 пред`явлений цивільний позов на суму 176 828 508,00 грн. Оскільки майно, про яку йдеться в клопотанні, є спільною сумісною власністю ОСОБА_6 із ОСОБА_22, це майно може бути забезпеченням цивільного позову. Виділення ж частки в натурі не є завданням суду в кримінальному провадженні - в разі задоволення позову відповідні питання вирішуються на стадії виконання відповідного судового рішення.

Отже наразі не доведено, що арешт накладено необґрунтовано.

Оскільки слідчим суддею обмежено виключно розпорядження та відчуження нерухомого майна, а також користування рухомим майном, та йдеться про обвинувачення у вчиненні тяжкого злочину зі значним розміром завданої шкоди, суд вважає, що збереження арешту майна не становить надмірного втручання в права власників.

З урахуванням такого, клопотання про скасування арешту майна ОСОБА_22 задоволенню не підлягає.

3.5. Стосовно клопотань захисника ОСОБА_7 про витребування документів.

3.5.1. У першому клопотанні захисник просить витребувати документи, що знаходяться у володінні Вищого антикорупційного суду.

Частиною 3 статті 35 КПК України передбачено, що визначення судді (запасного судді, слідчого судді), а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретного провадження здійснюється Єдиною судовою інформаційно-комунікаційною системою та/або її окремою підсистемою (модулем) під час реєстрації відповідних матеріалів, скарги, клопотання, заяви чи іншого процесуального документа за принципом випадковості та в хронологічному порядку з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження на кожного суддю, заборони брати участь у перевірці вироків та ухвал для судді, який брав участь в ухваленні вироку або ухвали, про перевірку яких порушується питання (крім перегляду за нововиявленими обставинами), перебування суддів у відпустці, відсутності у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відрядженням, а також інших передбачених законом випадків, через які суддя не може здійснювати правосуддя або брати участь у розгляді судових справ. Після визначення судді (запасного судді, слідчого судді) або судді-доповідача для конкретного судового провадження не допускається внесення змін до реєстраційних даних щодо цього провадження, а також видалення цих даних з Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи та/або її окремої підсистеми (модуля), крім випадків, установлених законом.

Реєстр матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 52023000000000536 від 24.10.2023 містить відомості щодо основних процесуальних рішень прийнятих у ході досудового розслідування. У розділі ІІ «Реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування» реєстру матеріалів досудового розслідування відсутні відомості про прийняття рішень суддями ВАКС ОСОБА_1, ОСОБА_3, ОСОБА_2 . Судді ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не були слідчими суддями ВАКС. Окрім того захисник ОСОБА_7 вже заявляв відвід судді ОСОБА_1 і в його задоволенні було відмовлено.

З урахуванням такого, клопотання про витребувати документи, що знаходяться у володінні Вищого антикорупційного суду задоволенню не підлягає.

3.5.2. У другому клопотанні захисник просить витребувати усю інформацію з Єдиного державного реєстру досудових розслідувань, держателем якого є Офіс генерального прокурора.

Із урахуванням принципу змагальності та вимог ст. 22 КПК, суд сприяє сторонам в реалізації їх процесуальних прав. А тому клопотання захисника ОСОБА_7 про витребування документів належить задовольнити частково та витребувати із Офісу Генерального прокурора повну інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінальних проваджень за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження». Щодо надання інформації з розділу «Прикріплені файли», то захисник не у клопотанні не посилається на конкретні документи чи файли та на потреби їх витребування, тому у цій частині вимоги клопотання є необґрунтованими та в їх задоволенні належить відмовити.

3.6. Стосовно заперечень захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_9 в порядку ч. 3 ст. 309 КПК України на ухвали слідчих суддів ВАКС.

Системний аналіз зазначених положень КПК дає підстави вважати, що підготовче судове засідання в судовому провадженні є обов`язковою, самостійною стадією кримінального процесу, основною метою проведення якого є визначення судом можливості на законних підставах призначити кримінальне провадження до судового розгляду на підставі наданого обвинувального акта. При цьому судом у підготовчому судовому засіданні не надається оцінка обставинам кримінального провадження та законності проведених в ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень.

Таким чином, на такій стадії як підготовче судове провадження, оцінка судом законності проведених у ході досудового розслідування процесуальних дій та прийнятих рішень слідчого (детектива) чи прокурора виключно на підставі доказів, наданих стороною захисту, порушить засаду змагальності, згідно з якою сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів та інших доказів.

Сторони не заперечували проти долучення заперечень до матеріалів кримінального провадження для врахування викладених у них доводів і вимог під час оцінки відповідних доказів на стадії судового розгляду.

Таким чином, заперечення захисників ОСОБА_20 та ОСОБА_9 слід долучити до матеріалів кримінального провадження, надати оцінку доводам, зазначеним у цих запереченнях при постановленні вироку в нарадчій кімнаті.

4. Щодо можливості призначення судового розгляду

Вирішуючи питання можливості призначення судового розгляду суд, дослідивши обвинувальний акт із додатками, вислухавши думки учасників кримінального провадження, з огляду на відсутність підстав для прийняття інших, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України рішень, приходить до висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, виходячи із наступного.

Кримінальне провадження підсудне Вищому антикорупційному суду.

Обвинувальний акт відповідає вимогам ст. 291 КПК, підстави для прийняття рішення, передбаченого пунктами1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України відсутні.

Під час проведення підготовчого судового засідання також установлено, що угода про визнання винуватості, у порядку статей 468, 469, 470, 472-475 КПК, до суду не надходила.

Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1, ч. 2 ст. 284 КПК України, або повернення обвинувального акта прокурору судом не встановлено.

Підстав для здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні не встановлено, клопотань від учасників про розгляд провадження у закритому судовому засіданні не надходило, а тому воно повинно бути розглянуте у відкритому судовому засіданні із забезпеченням повного фіксування судового засідання за допомогою технічних засобів.

Клопотань про вчинення інших процесуальних дій від учасників не надходило.

Таким чином, беручи до уваги, що у підготовчому судовому засіданні жодних обставин, які б перешкоджали призначенню судового розгляду, не встановлено, суд під час підготовки до судового розгляду, з`ясувавши необхідність проведення судового розгляду у відкритому судовому засіданні, з`ясувавши питання про склад осіб, які братимуть участь у судовому розгляді, вчинивши всі необхідні для підготовки судового розгляду дії, завершує підготовку до судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 КПК, суд після завершення підготовки до судового розгляду постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.

5. Щодо розгляду справи в одноособовому складі суду

Законом України від 24 квітня 2024 року № 3655-IX внесено зміни до ст. 31 КПК.

Цим законом виключено частину дванадцяту статті 31, якою було передбачено, що кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів.

Абзац перший частини другої статті 31 замінено трьома новими абзацами такого змісту: кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо:

1) злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років;

2) злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голова Служби безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна України, Голова Центральної виборчої комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя.

Цей закон набрав чинності 16 травня 2024 року.

За вчинення злочинів в яких обвинувачуються особи в цій справі, не передбачається покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років. Також, обвинувачені не займають посади, передбачені абзацом другим вказаної частини статті.

У зв`язку з цим, судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52023000000000536 слід проводити в одноособовому складі суду, а матеріали справи необхідно передати до канцелярії Вищого антикорупційного суду для визначення одноособового складу суду в порядку, встановленому законом.

6. Строки призначення справи

Відповідно до ч. 1 ст. 21 КПК кожному гарантується право на справедливий розгляд та вирішення справи в розумні строки незалежним і неупередженим судом, створеним на підставі закону.

Згідно до ч. 1 ст. 28 КПК під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Розумні строки не можуть перевищувати передбачені цим Кодексом строки виконання окремих процесуальних дій або прийняття окремих процесуальних рішень.

Частиною 2 ст. 316 КПК передбачений граничний строк для призначення судового розгляду, зокрема, судовий розгляд має бути призначений не пізніше десяти днів після постановлення ухвали про його призначення.

Керуючись статтями 110, 314, 315, 372, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні клопотань захисників обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатів ОСОБА_20 та ОСОБА_7, обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_9 про повернення обвинувального акта - відмовити.

2. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_20 про закриття кримінального провадження - відмовити.

3. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_20 про зміну запобіжного заходу - відмовити.

4. У задоволенні клопотань адвоката ОСОБА_21 в інтересах ОСОБА_22, адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_28 про часткове скасування та скасування арешту майна - відмовити.

5. Клопотання адвоката ОСОБА_9 в інтересах ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_23, ОСОБА_24 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду ОСОБА_29 від 30.11.2023 у справі № 991/10359/23 (провадження № 1-кс/991/10451/23) на майно, яке належить на праві приватної власності:

1) ОСОБА_23, ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_24, ІНФОРМАЦІЯ_5, а саме будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_2, реєстраційний номер об`єкта 2003122632231;

2) ОСОБА_25, ІНФОРМАЦІЯ_6, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_10, реєстраційний номер об`єкта 2077303532000;

3) ОСОБА_26, ІНФОРМАЦІЯ_7, а саме на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_11, реєстраційний номер об`єкта 394928932231.

6. У задоволенні клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про витребування інформації у Вищого антикорупційного суду - відмовити.

7. Клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_6, адвоката ОСОБА_7 про витребування інформації у Офісу генерального прокурора - задовольнити частково.

Витребувати із Офісу Генерального прокурора повну інформацію із Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо руху кримінальних проваджень за № 52021000000000583 від 10.12.2021; № 52021000000000584 від 10.12.2021; № 52021000000000585 від 10.12.2021; № 52021000000000586 від 10.12.2021; № 52021000000000587 від 10.12.2021; № 52021000000000588 від 10.12.2021; № 52020000000000277 від 22.04.2020; № 52023000000000519 від 13.10.2023; № 52023000000000536 від 24.10.2023, за розділами: «Основні відомості», «Кримінальні правопорушення», «Рух провадження».

У решті клопотання відмовити.

8. Заперечення на ухвали слідчих суддів, подані захисником обвинуваченого ОСОБА_6, адвокатом ОСОБА_20, та обвинувачених ОСОБА_11, ОСОБА_12, адвокатом ОСОБА_9 - долучити до матеріалів кримінального провадження.

9. Закінчити підготовче провадження.

10. Призначити судовий розгляд кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 52023000000000536 від 24.10.2023 щодо обвинувачення: ОСОБА_11 (щодо якого здійснюється спеціальне судове провадження (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_12 (щодо якої здійснювалося спеціальне судове провадження (in absentia), у вчиненні кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28 ч. 2, ст. 364 КК; ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 КК; ОСОБА_6 у вчинені кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364 КК; ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 366 ККу відкритому судовому засіданні в приміщенні Вищого антикорупційного суду (м. Київ, проспект Берестейський, буд. 41), на 17.07.2024 о 16:00 год.

Судовий розгляд проводити в одноособовому складі суду у відкритому судовому засіданні.

Матеріали справи передати до канцелярії Вищого антикорупційного суду для визначення одноособового складу суду в порядку, передбаченому законом.

11. Викликати в судове засідання учасників кримінального провадження.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і окремому оскарженню не підлягає. Заперечення проти ухвали може бути включено до апеляційної скарги на судове рішення, передбачене ч. 1 ст. 392 КПК.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_3

ОСОБА_2

Search

Document No. 120418054