Document No. 120768973

Справа № 991/5514/24

Провадження №11-сс/991/478/24

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Головуючий: ОСОБА_2

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:

головуючого ОСОБА_2,

суддів ОСОБА_3,

ОСОБА_4,

секретар судового засідання ОСОБА_5,

за участю:

підозрюваного ОСОБА_6,

захисника ОСОБА_7,

прокурора ОСОБА_8,

розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно

ОСОБА_6, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Черкаси, фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у кримінальному провадженні № 12022100060001389 від 14.10.2022 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України,

ВСТАНОВИЛА :

1.Зміст оскаржуваного судового рішення

і встановлені судом першої інстанції обставини.

Ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 клопотання детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_9 задоволено частково; застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.08.2024 включно та визначено заставу у розмірі 12 000 000 грн. із покладенням низки процесуальних обов`язків у разі її внесення.

Ухвалою слідчого судді від 04.07.2024 задоволено клопотання детектива та виправлено арифметичну помилку, допущену в ухвалі слідчого судді ВАКС від 27.06.2024, визначено строк дії ухвали про тримання ОСОБА_6 під вартою до 25.08.2024.

Слідчий суддя за наслідком дослідження матеріалів провадження прийшов до переконання, що описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного ОСОБА_6 з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Також слідчий суддя встановив наявність трьох ризиків, передбачених п.п. 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, а саме: ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування або/та суду; ризик приховування, знищення чи спотворення речей та документів, які мають істотне значення для досудового розслідування, а також ризик незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних у цьому кримінальному провадженні.

Застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання встановленим ризикам, на переконання слідчого судді, буде недостатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.

При вирішенні питання про справедливий розмір застави, слідчий суддя врахував обставини, що доводять ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, характер кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_6, а також дослідив його матеріальний стан та членів його родини, які оцінив як високий, та прийшов до висновку, що застава у розмірі 12 000 000 гривень зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків.

2.Вимоги апеляційної скарги

і узагальнені доводи особи, яка її подала.

Захисник підозрюваного ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7, посилаючись на неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам справи, в апеляційній скарзі прохає ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 скасувати та постановити нову, якою у задоволенні клопотання детектива про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, обрати відносно ОСОБА_6 запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою, зокрема у вигляді цілодобового домашнього арешту із носінням електронного браслету, а у випадку обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, зменшити розмір застави, який буде помірним та справедливим.

Зазначає, що органом досудового розслідування на підтвердження обґрунтованості підозри надані докази, які не підтверджують причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення. Зокрема, допитані свідки не надали жодних пояснень про причетність ОСОБА_10 до постачання гідроціліндрів на завод або будь-яких інших доводів його причетності до протиправних схем, або надання ним будь-яких вказівок таким свідкам.

За результатами проведених у кримінальному провадженні НСРД відсутні докази наявності в діях ОСОБА_6 складу інкримінованого йому злочину.

Висновок експерта про встановлення нібито заподіяних ОСОБА_6 збитків був зроблений за аналізом первинних бухгалтерських документів та суто по тим фактам, що були нібито встановлені органом досудового розслідування, тобто на припущеннях. Відтак така експертиза викликає обґрунтований сумнів щодо достовірності її висновків та належності в цілому.

Посилання детектива на наявний ризик переховування в наслідок перетину ОСОБА_6 у 2022-2023 роках 5 разів державного кордону навпаки свідчить про зворотнє, оскільки кожного разу ОСОБА_6 повертався в Україну, навіть після того, як у лютому 2024 року йому стало відомо про розслідування кримінального провадження щодо нього.

Крім того у межах іншого кримінального провадження, обвинувальний акт у якому перебуває на розгляді у Солом`янському районному суді м. Києва, ОСОБА_6 обраний запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання, який жодного разу ним порушений не був.

Спростовуючи актуальність ризику знищення речей та документів, а також незаконного впливу на свідків, захисник посилається на великий досвід роботи ОСОБА_6 на філії АТ «Укрзалізниця», співробітники якого інколи звертаються до нього із консультаційними питаннями, що не становить складу будь-якого злочину, а наміру впливати на них будь-яким чином ОСОБА_6 не має. Доказів зворотного детектив не надав.

Слідчий суддя не врахував стан здоров`я ОСОБА_6, який є інвалідом та пенсіонером, а також батьком багатодітної родини, має на утриманні трьох дітей, одна із яких є інвалідом та перебуває на домашньому догляді. Крім того ОСОБА_6 здійснює нагляд за своєю матір`ю, яка має низку хронічних захворювань. А дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_11 є інвалідом другої групи, у зв`язку із чим самостійно не може повноцінно піклуватись про трьох дітей.

Розмір застави у 12 000 000 гривень є необґрунтованим. Слідчий суддя при визначенні її розміру послався на висновок експерта про розмір збитків, який базується на припущеннях слідчого та не відповідає фактичним обставинам справи.

3.Позиції учасників судового провадження.

У судовому засіданні захисник ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги, наполягав на її задоволенні. Пояснення надав аналогічні її змісту.

Підозрюваний ОСОБА_6 також просив задовольнити апеляційну скаргу свого захисника, вважаючи застосований до нього запобіжний захід суворим, а обраний розмір застави - непомірним.

Прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, просив залишити її без змін.

4.Мотиви суду.

Заслухавши доповідь головуючого, пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно з вимогами ст. 12 КПК під час кримінального провадження ніхто не може триматися під вартою, бути затриманим або обмеженим у здійсненні права на вільне пересування в інший спосіб через підозру або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення інакше як на підставах та в порядку, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст.194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності зазначених у статті 177 КПК ризиків, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі, що передбачені ст.178 КПК.

Із матеріалів апеляційного провадження вбачається, що детективами Національного антикорупційного бюро України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12022100060001389 від 14.10.2022 за ознаками кримінальних правопорушень, що передбачені ч. 3 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 191, ч. 3 ст, 209, ч. 2 ст. 366, ч. 3 ст. 358 КК України (т. 1 а.п. 39-42).

25.06.2024 ОСОБА_6 у цьому кримінальному провадженні повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК, а саме: в організації заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем, вчиненому в особливо великих розмірах, організованою групою.

За версією слідства, ОСОБА_6, який з 01.02.2018 по 17.06.2020 займав посаду начальника виробничого структурного підрозділу «Черкаський колійний ремонтно-механічний завод» Філії «Центр з ремонту та експлуатації колійних машин» АТ «Укрзалізниця» (далі - ВСП), не пізніше вересня 2021 року, з метою вчинення тяжких та особливо тяжких злочинів проти власності, утворив стійке об`єднання - організовану групу, до якої увійшли службові особи Акціонерного товариства «Українська залізниця» (далі - АТ «Укрзалізниця») та інші невстановлені особи.

Реалізуючи злочинний план, ОСОБА_6 залучив свого племінника ОСОБА_12, який на той час виконував обов`язки начальника ВСП, ОСОБА_13, який виконував обов`язки заступника начальника ВСП, ОСОБА_14, яка працювала на посаді економіста з матеріально-технічного забезпечення НОМЕР_1, а також ОСОБА_15 - старшого майстра дільниці ремонту колійних машин № 1 І групи.

За змістом повідомленої підозри, організовану групу створено з метою протиправного, безоплатного заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» під час організації та проведення Філією публічних закупівель робіт та/або послуг, а також подальшого укладання на підставі цих закупівель ВСП договорів про проведення ремонтних робіт вузлів та деталей до колійних машин із підконтрольними ОСОБА_6 та іншим особам суб`єктами господарської діяльності - ТОВ «АЛПІ ГРУП», ТОВ «Автоматик ЕКО», ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД», ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ».

Здійснення злочину забезпечувалось шляхом реалізації єдиного плану з розподілом функцій її учасників, який, зокрема, передбачав: а) ініціювання ВСП необхідності проведення Філією публічних закупівель; б) подання контрольованими організованою групою підприємствами цінових пропозицій до публічних закупівель, що оголошувалися Філією; в) спільна участь контрольованих організованою групою підприємств у відповідних публічних закупівлях; г) укладення у межах реалізації єдиного злочинного плану службовими особами ВСП договорів із контрольованими ОСОБА_6 та іншими особами суб`єктами господарської діяльності; д) вчинення службовими особами ВСП службового підроблення офіційних документів щодо нібито виконання договорів та забезпечення таким чином проведення безтоварних операцій щодо організації начебто ремонтних робіт.

За версією органу досудового розслідування, в результаті укладення договорів між ВСП та ТОВ «АЛПІ ГРУП» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21152 від 06.12.2021), ТОВ «Автоматик ЕКО» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21121 від 09.11.2021), ТОВ «ВЕСТЕР ЛТД» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21120 від 09.11.2021), ТОВ «ІНКАМ СТАЙЛ» (договір №ЦРЕКМ/ЧКРМЗ/В-21122 від 09.11.2021) та безпідставного перерахування коштів цим підприємствам завдано Державі в особі АТ «Укрзалізниця» збитків на загальну суму 17 116 118,48 грн.

Роль ОСОБА_6 в інкримінованому злочині полягала у керуванні підготовкою та його вчиненні, забезпечення приховування протиправної діяльності, об`єднанню та координуванню дій інших співучасників, зокрема під час проведення обшуків, звітування про проведену роботу, проведення інструктажу між учасниками, погодження іншими учасниками з ним дій, які були фактично йому підпорядковані. При цьому ОСОБА_6 дотримувався особистих правил безпеки для унеможливлення викриття своєї причетності до протиправних дій, а також забезпечував приховання обставин протиправної діяльності щодо інших учасників такої групи. Для цього ним були введені правила спілкування між собою, яке відбувалось у месенджері миттєвих повідомлень Threema, який убезпечував його учасників від передчасного відкриття через не ідентифікацію особи за її прізвищем та номером мобільного телефону.

На думку слідства, передумовою для розроблення ОСОБА_6 злочинного плану щодо заволодіння штами АТ «Укрзалізниця» було наявність здобутих ним знань, досвіду, навичок та зв`язків під час роботи на посаді керівника ВСП.

Слідчий суддя, дослідивши додані до клопотання матеріали в їх сукупності та взаємозв`язку, прийшов до переконання, що описана у клопотанні детектива та повідомленні про підозру фабула кримінального правопорушення у сукупності з наданими прокурором матеріалами досудового розслідування вказують на наявність вагомих доказів, які об`єктивно пов`язують підозрюваного з відповідним кримінальним правопорушенням, передбаченим ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК, і такі докази є достатніми, щоб виправдати подальше розслідування та застосувати заходи забезпечення кримінального провадження.

Із такими висновками погоджується і колегія суддів за наслідком дослідження матеріалів клопотання та апеляційного перегляду в цілому.

Зокрема, у протоколі огляду від 21.06.2024, в якому зафіксовано листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_13, наявне листування за 20.02.2024 (за версією слідства під час перебування ОСОБА_13 на нараді в АТ «Укрзалізниця», де ймовірно заслуховувалися обставини поточного ремонту вузлів колійних машин на підставі укладених договорів з ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Вестер ЛТД», ТОВ «Автоматик ЕКО» і ТОВ «Інкам Стайл»), де ОСОБА_6 надав вказівку ОСОБА_13 «треба довести, що все ремонтувалось!», «Щоб вони не казали!», на що ОСОБА_13 відповів «На тому і стою» (т. 6 а.п. 89).

У протоколі огляду від 21.06.2024, в якому міститься листування між ОСОБА_6 та ОСОБА_16 (співробітниця ВСП), встановлено, що ОСОБА_6 надіслав електронний файл із даними щодо укладених у 2021 році договорів з ТОВ «Алпі Груп», ТОВ «Інкам Стайл», ТОВ «Вестер ЛТД», ТОВ «Автоматик ЕКО», що може вказувати на здійснення з боку ОСОБА_6 контролю за розрахунками за цими договорами (т. 6 а.п. 60-72).

Свідок ОСОБА_17, який є водієм, пояснив, що здійснював перевезення двох піддонів з м. Черкаси до м. Дніпра, однак що саме перевозив не пам`ятає, а директор ТОВ «Вестер ЛТД» йому не відомий. З ОСОБА_12 та ОСОБА_18 не знайомий, номер водійського посвідчення НОМЕР_2, який вказаний у ТТН, йому не належить, директору ТОВ «Вестер ЛТД» вантаж не передавав та не отримував, що свідчить про фіктивність угод (протокол допиту від 21.01.2024, т. 8 а.п. 201-207).

Свідок ОСОБА_19, який також є водієм, повідомив, що не здійснював жодних перевезень, зазначених у відповідних ТТН, автомобіль, що вказаний у ТТН, йому не належить та ніколи не використовувався. Підписи у ТТН йому також не належать, за цими ТТН жодних перевезень не здійснював, що свідчить про фіктивність укладених угод (протокол допиту від 16.01.2024, т. 8 а.п. 192-200).

Свідок ОСОБА_20, яка є директором ТОВ «Алпі Груп», повідомила, що державну реєстрацію вказаного суб`єкта господарювання вона не здійснювала, в травні 2021 року втратила паспорт громадянина України. Про факт створення ТОВ «Алпі Груп» їй нічого не відомо, жодних угод з АТ «Укрзалізниця» та її структурними підрозділами не укладала (протокол допиту від 16.02.2024, т. 8 а.с. 90-106).

Показання щодо здійснення державної реєстрації за грошову винагороду без мети здійснення господарської діяльності надали свідки ОСОБА_21 (засновник ТОВ «Алпі Груп»), ОСОБА_22 (засновник та директор ТОВ «Автоматик ЕКО»), ОСОБА_23 (засновник та директор ТОВ «Вестер ЛТД»), ОСОБА_24 (засновник та директор ТОВ «Інкам Стайл»).

Крім того, досліджені матеріали НСРД доволі однозначно вказують на те, що ОСОБА_6 дійсно міг координувати дії учасників організованої групи за викладених у письмовому повідомленні про підозру обставин.

Зокрема, в протоколі за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії від 25.04.2023 щодо ОСОБА_13, зафіксоване спілкування 05.04.2023 із ОСОБА_15, в якому ОСОБА_13 доповідав про наслідки його спілкування із працівниками апарату АТ «Укрзалізниця» під час перевірки та зазначає, що «сказав як і треба було сказать», «як ОСОБА_25 мені вчора розказував», «зараз з ОСОБА_26 буду балакать що я їм там понарозказував» (т. 5 а.п. 65-67), що може свідчити про реальний контроль ОСОБА_27 під час здійснення членами організованої ним групи діяльності щодо укладених договорів про надання неіснуючих послуг.

Водночас, сторона захисту заперечує такі висновки слідчого судді щодо обґрунтованості підзори та зазначає, що надані слідчому судді документальні докази не підтверджують причетність ОСОБА_6 до подій, що розслідуються. Матеріали проведених НСРД щодо ОСОБА_6 та інших осіб не містять переконливих доказів, що особа з ім`ям « ОСОБА_28 », який декілька разів зустрічається у них, є саме ОСОБА_6 . Проведені почеркознавчі експертизи взагалі не стосуються особи ОСОБА_6, за наслідком аналізу протоколів допиту свідків не можна прийти до переконливих висновків, що такі свідки надали пояснення про причетність ОСОБА_6 . Експерту для визначення суми завданих збитків були надані факти, встановлені стороною обвинувачення. Відтак такий висновок експерта сформований таким чином, що наявна сума збитків можлива лише за умови доведення події злочину та причетності до ного ОСОБА_6, що наразі є неможливим.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги в цій частині, колегія суддів зауважує, що на цьому етапі слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.

Суд апеляційної інстанції під час вирішення питання про обрання запобіжного заходу обмежений у вирішенні того обсягу питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті. Встановлення наявності складу злочину на підставі зібраних у кримінальному провадженні доказів та їх оцінка з точки зору належності, достатності та допустимості здійснюється виключно на стадії судового розгляду.

При цьому колегія суддів зауважує, що матеріали клопотання не містять очевидно недопустимих доказів, які були б отримані стороною обвинувачення із грубим порушенням істотних прав і свобод людини, гарантованих Конституцією України та законами України.

Оцінка ж ролі ОСОБА_6 в інкримінованому йому злочині, доведеність здійснення ним контролю над діями іншими підозрюваними у цьому кримінальному провадженні під час реалізації спільного умислу із заволодіння грошовими коштами АТ «Укрзалізниця» в наслідок укладання із підконтрольними юридичними особами договорів із подальшим безпідставним перерахуванням грошових коштів, та зокрема, встановлення самого фату реальності укладених договорів та дійсності виконання ремонтних робіт з вузлів колійних машин, доцільності надання таких послуг тощо мають бути предметом оцінки судом під час розгляду обвинувального акта по суті. Однак на даному етапі досудового розслідування доводи захисника, наведені в апеляційній скарзі, не свідчать про очевидну необґрунтованість підозри ОСОБА_6, а надані детективом докази були враховані як слідчим суддею, так і судом апеляційної інстанції з точки зору ймовірності існування самої події злочину, так і причетності до нього певних осіб.

З огляду на наведене, колегія суддів, перевіряючи обґрунтованість підозри, дійшла до висновку, що підозра про вчинення ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 27, ч. 3 ст. 28, ч. 5 ст. 191 КК України, є обґрунтованою тією мірою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення. При цьому наявність обґрунтованої підозри як елементу, необхідного для вирішення питання про обрання запобіжного заходу, було належно встановлено слідчим суддею Вищого антикорупційного суду при постановленні оскаржуваної ухвали, а тому колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги захисту в цій частині.

Відносно доводів апеляційної скарги про відсутність у підозрюваного ОСОБА_6 встановлених слідчим суддею ризиків, колегія суддів дійшла наступних висновків.

Слідчим суддею Вищого антикорупційного суду в оскаржуваній ухвалі встановлено доведеність трьох ризиків, зокрема тих, що передбачені пунктами 1-3 ч. 1 ст. 177 КПК, про які вказував детектив у клопотанні, а саме: переховування ОСОБА_6 від органів досудового розслідування та/або суду; ризик незаконного впливу підозрюваного на свідків у кримінальному провадженні; ризик знищення, переховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів погоджується із такими висновками, які ґрунтуються на матеріалах кримінального провадження та обґрунтовано встановлені слідчим суддею.

Водночас, на спростування наведеного, захисник посилається на недоведеність жодного ризику, на зразкову поведінку ОСОБА_6 в статусі обвинуваченого у іншому кримінальному провадженні.

Оцінюючи такі доводи колегія суддів встановила наступне.

Реальне існування ризику підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування та суду має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з особистістю останнього, його моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.

Слідчий суддя встановив наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та/або суду з огляду на тяжкість можливого покарання за вчинення особливо тяжкого корупційного злочину. Крім того слідчий суддя оцінив матеріальний стан підозрюваного, а також членів його родини, який оцінив як достатній для тривалого переховування як на території України, так і за кордоном, а також наявну можливість у ОСОБА_6 виїзду за межі України навіть в умовах запровадженого в Україні правового режиму воєнного стану.

Оцінка актуальності ризику переховування має здійснюватися судом з огляду на ймовірність існування певних обставин та фактів, що можуть вплинути на підозрювану особу та спонукати її на вчинення певних дій, а не відносно обставин post factum. А тому зазначений ризик має оцінюватись як такий, що існує із високою вірогідністю з огляду на обставини кримінального провадження та особу підозрюваного.

В даному випадку колегія суддів погоджується, що суворість ймовірного покарання за корупційний злочин у випадку його призначення судом, може мати вирішальне значення, як і наявність можливість переховування підозрюваного не лише за наслідком незаконного перетину державного кордону, а й на території України.

Окремо колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на матеріальний стан підозрюваного.

Із матеріалів клопотання вбачається, що відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, ОСОБА_6 є власником низки нерухомого майна, детальний опис якого надав слідчий суддя в ухвалі. Зокрема, у вересні 2023 року підозрюваний набув у власність земельні ділянки: кадастровий номер: 7120355700:01:001:0038, площею 0.1191 га; кадастровий номер 7120355700:01:001:0064, площею 0.1185 га, та кадастровий номер 7120384500:01:001:0151, площею 0.5045 га. Правовою підставою для набуття такого права є договори дарування. При цьому, остання земельна ділянка розташована у прибережній захисній смузі вздовж річок, навколо водойм на островах (т. 9 а.с. 109).

В той же період часу ОСОБА_6 отримав за договором дарування житлові будинки: загальною площею 85.8 кв.м. що за адресою: АДРЕСА_2 ; будинок площею 54.8 кв.м. за адресою: АДРЕСА_3 .

Під час апеляційного перегляду підозрюваний не зміг повідомити особу дарувальника зазначеного нерухомого майна.

Дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_11 також є власником низки об`єктів нерухомого майна (земельних ділянок, житлового будинку та квартири), детальний опис яких надав слідчий суддя в оскаржуваній ухвалі.

Також ОСОБА_11 належить на праві власності автомобіль LAND ROVER Range Rover, 2023 року випуску (дата держ.реєстрації 17.11.2023) (т. 9 а.с. 126), а їх доньці - ОСОБА_29, 2004 року народження, належить автомобіль INFINITI QX55 (дата держ.реєстрації 22.10.2023) (т. 9 а.с. 127).

Теща ОСОБА_6 - ОСОБА_30, 1955 року народження, є власником автомобіля MERCEDES-BENZ GLS 400, 2022 року випуску (дата держ.реєстрації 21.09.2022) (т. 9 а.с. 125).

При цьому із відомостей з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків за період 2020 по 2023 рік (період набуття майна у власність) ОСОБА_6 отримав доходів на загальну суму 1 836 711 гривень, його дружина за цей же період задекларувала дохід від підприємницької діяльності на суму 5 333 352 гривень (т. 9 а.с 108).

Відтак у стороннього спостерігача може скластись уявлення про наявність іншого неоприбуткованого джерела доходу, враховуючи, що окрім придбання транспортних засобів преміальних брендів, родина ОСОБА_6 мала нести витрати на її утримання.

Наведене може свідчити про фінансову спроможність підозрюваного переховуватись як на території України, так і за її межами. При цьому наявність трьох неповнолітніх дітей навіть в умовах запровадженого на території України воєнного стану дає можливість безперешкодно перетнути ОСОБА_6 державний кордон.

Посилання захисників на належну процесуальну поведінку ОСОБА_6 у іншому кримінальному провадженні, в якому він має статус обвинуваченого, не має преюдиціального значення для встановлення ризику переховування у цьому провадженні, в якому йому повідомлено про підозру у вчиненні особливо тяжкого злочину, що, у своїй сукупності, може навпаки підсилити цей ризик та сприяти наміру уникнути кримінальної відповідальності вже у двох провадженнях.

Щодо ризику знищення, приховування або спотворення речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається з оскаржуваного рішення, слідчим суддею враховано ті обставини, що підозрюваний як колишній начальник ВСП може самостійно або через раніше підлеглих йому осіб, з якими він продовжує зберігати тісні відносини, сховати, знищити чи спотворити будь-який із документів, які перебувають у володінні ВСП. Такі висновки сприймаються судом як обґрунтовані.

Також колегія суддів звертається до матеріалів НСРД, які можуть свідчити про високу ймовірність реалізації цього ризику.

Так, ОСОБА_6 під час проведення 27.04.2023 обшуку на Філії, спілкуючись із особою на ім`я « ОСОБА_31 », яка за версією слідства є його дружиною, повідомляв їй про те, що «мені з Києва скинули постанову (про обшук)», а « ОСОБА_32 » ( ОСОБА_15 ) по вайберу він дав завдання «забрати та винести телефони ОСОБА_33, ОСОБА_34 » ( ОСОБА_35 та ОСОБА_36 ), у бесіді із « ОСОБА_37 » ( ОСОБА_38 ), у якої вдома також проводили в цей час обшук, ОСОБА_6 сказав, що «ще вчора предупредив, то надо було все обнулити, все, і телефон, і компютер», «воно ж має бути підчищене. Ти ж казала, що у тебе все злетіло, в тебе все чистою. Я через що за тебе вообще не переживав», на що « ОСОБА_39 » відповіла « ОСОБА_40 я сейчас заникла. Я з сумки витягла. Сейчас заникала» (протоколи за результатами проведення НСРД від 16.05.2023, т. 5 а.п. 107-121).

Захисник же пояснює таке спілкування як надання консультації ОСОБА_6 своїм співробітникам з огляду на великий досвід роботи підозрюваного у Черкаському колісному ремонтному-механічному заводі.

Втім колегія суддів критично ставиться до зазначених доводів та вважає, що з наведених вище НСРД чітко вбачаєтеся, що ОСОБА_6 не надавав консультації особам, як ймовірно також були залучені до вчинення кримінального правопорушення, а надавав чіткі вказівки на знищення електронних доказів, перешкоджання законній діяльності правоохоронного органу під час обшуку, повідомляв про свою заздалегідь обізнаність із тим, що будуть проводитись обшуки тощо.

Зазначене переконує про доведеність ризику знищення, приховування або спотворення речей та документів, які мають значення у цьому провадженні.

Оцінюючи заперечення сторони захисту щодо відсутності реальних доказів впливу ОСОБА_6 на свідків, що був встановлений слідчим суддею, колегія суддів приходить до наступного.

Досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12022100060001389 здійснюється від 14.10.2022.

Про підозру у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_6 повідомлено 25.06.2024 та в цей же день він був затриманий в порядку ст. 208 КПК та доперер перебуває в умовах СІЗО. Відтак об`єктивної можливості безпосередньо вплинути на свідків за цих умов підорюваний не має, що позбавляє і колегію суддів об`єктивно оцінити реальність зазначеного ризику та добросовісність його процесуальної поведінки за умови перебування під дією іншого, не пов`язаного із позбавленням волі, запобіжним заходом.

Відтак наявна пересторога щодо можливості впливу ОСОБА_6 на свідків у цьому кримінальному провадженні, прізвища яких сталі відомі йому в наслідок можливості ознайомлення із матеріалами клопотання детектива про обрання запобіжного заходу.

Ризик впливу на свідків з метою викривлення їх показань зберігається до моменту безпосереднього їх сприйняття у судовому засіданні під час судового розгляду.

Відтак слідчий суддя обґрунтовано встановив наявність ризику незаконного впливу на свідків із чим погоджується і колегія суддів.

Розглядаючи позицію сторони захисту щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6, не пов`язаного із триманням під вартою, колегія суддів виходить із наступного.

Слідчим суддею було встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного перегляду обґрунтованість повідомленої ОСОБА_6 підозри у вчинені особливо тяжкого корупційного злочину, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК, на які вказували детектив та прокурор, зокрема, ризик переховування, незаконного впливу на свідків та інших учасників кримінального провадження, а також ризик знищення, переховування або спотворення речей та документів.

А тому, за переконанням колегії суддів, зазначені обставини з урахуванням особистих характеристик підозрюваного свідчать, що менш суворий запобіжний захід не зможе запобігти встановленим ризикам, забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного з огляду на встановлені обставини та тяжкість інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

В той же час, в апеляційній скарзі захисник наводить перелік обставин, які слідчий суддя в силу приписів ст. 178 КПК мав би врахувати при вирішенні питання про застосування більш м`якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 . Зокрема, захисник посилається на те, що підозрюваний є інвалідом ІІ групи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, одна із яких за станом здоров`я перебуває на домашньому догляді. Також на його утриманні знаходиться мати, 1952 року народження, із низкою хронічних захворювань, яка також потребує його допомоги. Крім того, дружина ОСОБА_6 - ОСОБА_11 є інвалідом ІІ групи, що унеможливлює здійснювати нею належний догляд за трьома дітьми. ОСОБА_6 має позитивні характеристики, що свідчить про його міцні соціальні зв`язки. Все це в сукупності, за переконанням захисника, мало б переконати слідчого суддю про необхідність обрання менш обтяжливого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 окрім тримання під вартою.

Колегія суддів, безумовно, сприймає такі доводи сторони захисту, втім зазначені факти не нівелюють встановлені вище обставини щодо ймовірного вчинення особливо тяжкого корупційного злочину, внаслідок якого могло бути завдано збитків Державі на суму понад 17 млн. грн., та не впливають на загальний висновок про неможливість обрання іншого запобіжного заходу не пов`язаного із ізоляцією.

Щодо розміру застави

Доводи захисника відносно непомірності розміру застави, визначеної для ОСОБА_6, зводяться того, що економічна експертиза, яка встановила розмір ймовірної шкоди є припущенням, на якому не може ґрунтуватись висновок слідчого судді про розмір застави. Прокурор не довів вартість належного ОСОБА_6 майна, а слідчий суддя не врахував того, що сукупний дохід родини ОСОБА_41 не є таким, який би забезпечував внесення застави у 12 000 000 гривень.

Відповідно до клопотання, детектив прохав обрати ОСОБА_6 заставу у 17 116 118,48 грн., який слідчий суддя вважав необґрунтовано завищеним.

При цьому при визначенні розміру застави слідчий суддя повно та всебічно дослідив матеріальний стан ОСОБА_6 та членів його родини, перебування у власності низки дороговартісного нерухомого та рухомого майна, та прийшов до висновку, що застава у 12 000 000 гривень зможе забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених на нього обов`язків. І з чим погоджується і колегія суддів.

Розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникало бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню обставин у кримінальному провадженні.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно (абз. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України).

Використання законодавцем терміну «у виключних випадках», по суті, є оціночним критерієм щодо здатності або нездатності забезпечити виконання обов`язків підозрюваним. В такому випадку для Суду, як і для слідчого судді, орієнтирами для визначення розміру застави може бути майновий стан підозрюваного, розмір майнової шкоди або доходу, в отриманні якого він підозрюється, сума неправомірної вигоди. Сума застави, на думку колегії суддів, повинна бути такою, щоб, з одного боку, загроза втрати внесеної суми утримувала підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого - не була завідомо непомірною для підозрюваного, що призведе до неможливості виконання застави.

Отже, оскільки законодавцем не визначено чітких критеріїв обрання розміру застави у виключних випадках, визначення її грошового еквіваленту відбувається відповідно до внутрішнього переконання суду. Розмір збитків, завданих ймовірним вчиненням злочину, для визначення розміру застави не є визначальним, адже судом мають враховуватися усі обставини кримінального провадження у сукупності.

З урахуванням надмірної суспільної небезпеки корупційних злочинів, ступеню втручання у права та основоположні свободи особи, який допускається законодавцем під час досудового розслідування корупційних кримінальних правопорушень, розмір застави може і має бути визначено на рівні, необхідному для забезпечення дієвості такого заходу забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріальний стан підозрюваного ОСОБА_42, співставивши його із розміром ймовірно завданої шкоди, яка могла була спричинена діями організованої групи, а не ОСОБА_6 одноособово, колегія суддів вважає несправедливим визначення розміру застави у тому розмірі, про який прохав детектив, та погоджується, що визначення її розміру на даному етапі досудового розслідування у 12 000 000 грн зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам у разі її внесення.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.182 КПК України, застава може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем).

Відтак вимоги сторони захисту в цій частині відхиляються.

5. Висновки суду

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

В силу вимог п. 1 ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів, дотримуючись вимог ст.404 КПК України, оцінивши у сукупності доводи апеляційної скарги, дійшла висновку, що ухвала слідчого судді від 27.06.2024 відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості, а апеляційна скарга захисника ОСОБА_7 не містить переконливих доводі зворотного. У зв`язку з чим оскаржувана ухвала має бути залишена без змін.

Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 418, 532 КПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 27.06.2024 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий ОСОБА_2

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4