- Presiding judge (HACC): Halabala M.V.
Справа № 991/711/24
Провадження № 1-кп/991/5/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
02 серпня 2024 року Київ
Колегія суддів Вищого антикорупційного суду в складі головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3 провела відкрите підготовче судове засідання у кримінальному провадженні № 52022000000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року).
Підготовче судове засідання проведено за участі сторін та інших учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_6,
обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,
секретаря судового засідання ОСОБА_10 .
У процесі розгляду суд встановив:
1.26 січня 2024 року зі Спеціалізованої антикорупційної прокуратури до Вищого антикорупційного суду надійшов обвинувальний акт від 25 січня 2024 року у кримінальному провадженні № 52022000000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року щодо ОСОБА_4 та ОСОБА_5 .
2.У підготовчому судовому засіданні прокурор просив призначити обвинувальний акт до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, оскільки відсутні підстави для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України.
3.Під час підготовчого судового засідання від сторони захисту в даному кримінальному провадженні надійшла низка клопотань у порядку статті 315 КПК України.
4.Клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення цивільного позову ОСОБА_11 .
4.1.На переконання захисника, ОСОБА_11 є співучасником, а саме виконавцем кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 369 КК України, обвинувальний акт щодо якого розглядає суд у цьому кримінальному провадженні.
Крім того, на переконання захисника, грошові кошти, які ОСОБА_11 нібито передав ОСОБА_4, є неправомірною вигодою, яка підлягає спеціальній конфіскації у власність держави, а тому їх втрата ОСОБА_11 не може бути збитками.
Відтак, враховуючи, що у кримінальному провадженні відсутні потерпілий та шкода, позовна заява ОСОБА_11 підлягає поверненню.
4.2.Згідно з положеннями статті 55 КПК України потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди. Права і обов`язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого.
У свою чергу, відповідно до статті 61 КПК України цивільним позивачем у кримінальному провадженні є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, та яка в порядку, встановленому цим Кодексом, пред`явила цивільний позов.
Згідно з частиною 2 статті 127 КПК, шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.
Особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння (ч. 1 ст. 128 КПК України).
Форма та зміст позовної заяви повинні відповідати вимогам, встановленим до позовів, які пред`являються у порядку цивільного судочинства (ч. 4 ст. 128 КПК України).
Частиною 3 статті 175 ЦПК встановлено низку формальних вимог до змісту позовної заяви, недотримання яких може бути підставою для залишення позовної заяви без руху або її повернення згідно з статтею 185 ЦПК, проте такі вимоги мають застосовуватися із урахуванням специфіки кримінального провадження та не суперечити засадам кримінального судочинства.
4.3.У даному випадку подана ОСОБА_11 позовна заява містить найменування суду першої інстанції, до якого подається заява, повне ім`я сторін, ціну позову, позовні вимоги, які стосуються стягнення з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 62 532 306 гривень як відшкодування шкоди, завданої кримінальними правопорушеннями, виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та інше.
Як того і вимагає пункт 3 частини 2 статті 291 КПК України, на аркушах 1-2 обвинувального акта зазначено анкетні відомості потерпілого у кримінальному провадженні - ОСОБА_11 . На виконання вимог пункту 7 частини 2 статті 291 КПК України обвинувальний акт містить відомості про розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - 62 532 306 гривень (аркуш 77 обвинувального акта).
Отже, позовну заяву подано особою, яка має процесуальну дієздатність та яка має право її підписувати, оскільки ОСОБА_11 у цьому кримінальному провадженні є потерплим, тобто особою, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди.
Доводи сторони захисту про відсутність майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а відтак потерпілого у цьому кримінальному провадженні не можуть бути предметом оцінки на стадії підготовчого судового засідання.
4.4.Відтак, суд не вбачає підстав для застосування п. 1 ч. 4 ст. 185 ЦПК України та повернення позовної заяви ОСОБА_11 .
5.31 липня 2024 року від обвинуваченого ОСОБА_5 надійшло клопотання про зміну запобіжного заходу.
5.1.У своєму клопотанні обвинувачений ОСОБА_5 зазначив, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22 серпня 2023 року відносно нього застосовано запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 805 200 гривень. Також на нього було покладено низку обов`язків, передбачених ст. 194 КПК, термін дії яких продовжувався слідчим суддею 24 жовтня 2023 року та 21 грудня 2023 року на 2 місяці. Визначений розмір застави було внесено.
Обвинувачений у своєму клопотанні покликається на те, що на даний час повністю відсутні ризики, передбачені ст. 177 КПК.
Попередні твердження сторони обвинувачення про те, що він бажає змінити місце свого проживання або вибути на тимчасово непідконтрольну територію є безпідставними з огляду на введення воєнного стану, заборону громадянам призовного віку перетинати державний кордон, відсутність авіасполучення з іншими країнами.
Просив врахувати, що має міцні соціальні зв`язки, зразкову репутацію адвоката, повагу своїх колег та клієнтів. Не порушує процесуальних обов`язків, що є додатковим стримуючим фактором.
На виконання ухвали слідчого судді здав на зберігання паспорти для виїзду за кордон, проте строк дії вказаного обов`язку сплив.
Враховуючи стадію кримінального провадження, ризик незаконного впливу на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста перестав існувати.
Не доведеним є ризик того, що він буде перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки стороною обвинувачення конкретно не зазначено, у чому може виявитися таке перешкоджання і не надано будь-яких обґрунтованих відомостей, які б підтверджували вказаний ризик.
Просив урахувати, що 04 червня 2024 року у нього народилась ще одна дитина. На даний момент його новонароджений син та дружина потребують особливого догляду, пов`язаного з режимом спеціального лікування, харчування та дотримання певних температурних вимог для нормальної розвитку дитини та реабілітації дружини. Зазначив, що він утримує родину, а тому раціональне використання грошових коштів має значення для можливості виживання новонародженого сина та прийнятного рівня проживання всієї великої родини обвинуваченого.
Розмір застави, визначений судом, є надмірним тягарем для нього, оскільки на його утриманні перебуває шестеро неповнолітніх дітей, тому існують усі підстави для зменшення розміру застави до 80 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214 720 грн.
5.2.У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 підтримав своє клопотання. Захисник ОСОБА_8 клопотання підтримав, зазначив, що розмір внесеної застави є значним.
Прокурор ОСОБА_6 просив відмовити у задоволенні клопотання. Зауважив, що обраний запобіжний захід забезпечує належну процесуальну поведінку обвинуваченого, а розмір застави є помірним для нього.
5.3.Вирішуючи заявлене клопотання суд виходить із такого.
5.4.Щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави. З клопотання та довідки Вищого антикорупційного суду від 12 січня 2024 року вбачається, що станом вказану дату на рахунок ВАКС в якості застави за ОСОБА_5 внесено 805 200 грн.
5.5.Під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу. (ч. 3 ст. 315 КПК України).
Частиною першою статті 201 КПК України визначено, зокрема, що обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до суду клопотання про зміну запобіжного заходу.
Клопотання про зміну запобіжного заходу розглядається за правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу (ч. 4 ст. 201 КПК України).
Кримінальне процесуальне законодавство не визначає переліку підстав зміни запобіжного заходу за клопотанням сторони захисту, а стаття 201 КПК України вказує тільки на те, що до клопотання мають бути додані матеріали, якими обґрунтовуються доводи клопотання.
Частиною 1 та п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема, є запобіжні заходи.
Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання, зокрема, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
На переконання суду, ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачені можуть здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у спосіб, передбачений в ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення обвинуваченими цих дій. Водночас КПК не вимагає доказів того, що обвинувачені обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватимуть відповідні дії, однак вимагає доказів того, що вони мають реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Зважаючи на наведені вище висновки, суд перевірятиме існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК у цьому кримінальному провадженні наразі та, відповідно, з`ясовуватиме наявність підстав для зміни застосованого щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов`язків.
З моменту обрання запобіжного заходу у вигляді застави щодо особи, яка не тримається під вартою, в тому числі до фактичного внесення коштів на відповідний рахунок, обвинувачений, заставодавець зобов`язані виконувати покладені на них обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави (ч. 6 ст. 182 КПК).
Частиною 11 ст. 182 КПК передбачено, що застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Отже, аналіз положень ст. 182 КПК дає підстави стверджувати, що такий запобіжний захід як застава є безстроковим і, відповідно, дія цього запобіжного заходу може припинитись лише внаслідок зміни на інший або його скасування.
Відповідно до ч. 7 ст. 42 КПК обвинувачений зобов`язаний: 1) прибути за викликом до суду, а в разі неможливості прибути за викликом у призначений строк - заздалегідь повідомити про це суд; 2) виконувати обов`язки, покладені на нього рішенням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження; 3) підкорятися законним вимогам та розпорядженням суду; 4) надавати достовірну інформацію представнику персоналу органу пробації, необхідну для підготовки досудової доповіді.
5.6.Визначаючись щодо існування ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, суд вважає, що наразі вони продовжують існувати з огляду на таке.
5.7.При визначенні імовірності переховування ОСОБА_5 від суду колегія суддів враховує: 1) тяжкість покарання, що загрожує останньому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень; 2) наявність у нього більше трьох дітей, що свідчить про можливість останнього безперешкодно перетинати державний кордон під час дії воєнного стану.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.
З огляду на положення пункту 2-6 Правил перетинання державного кордону громадянами України, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 57, та ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» те, що ОСОБА_5 має шестеро дітей, гарантує йому відсутність обмежень у перетині державного кордону у період воєнного стану.
Крім того, строк дії обов`язку ОСОБА_5 здати документи, які дають право для виїзду за кордон, сплив, що додатково вказує на відсутність обмежень при перетинанні державного кордону.
Ба більше, «переховування» про яке йдеться у п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України може відбуватись не тільки за кордоном, але і у межах державного кордону.
Враховуючи наведене, суд обґрунтовано доходить до висновку, що ОСОБА_5 може переховуватись від суду. Крім того, доведеним є те, що на теперішній час, ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_5 від суду не зменшивсь, не втратив свою актуальність та продовжує існувати.
5.8.Доводи обвинуваченого, що здійснення ОСОБА_5 адвокатської діяльності є обставиною, яка підтверджує міцність соціальних зв`язків суд відхиляє. На переконання колегії суддів, рід діяльності, соціальний статус, громадська робота обвинуваченого не може свідчити про те, що вказана зайнятість буде достатнім стримуючим фактором для нього, який здатен запобігати ризикам, передбаченим у ст. 177 КПК України.
5.9.Також існують ризики знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, що мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та незаконного впливу на свідків, іншого обвинуваченого. Це все обумовлюється тим, що розгляд кримінального провадження лише розпочато і перебуває на стадії підготовчого судового засідання.
Оцінюючи можливість впливу на свідків колегія суддів враховує те, що згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, які надані слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).
За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.
Водночас, суд враховує, що наразі суд перейшов на стадію судового розгляду, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_5 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.
5.10.Наявність у ОСОБА_5 на утриманні шістьох дітей з дружиною та необхідність придбання альтернативних джерел електричної енергії не є підставою для часткового повернення застави, адже застосований до обвинуваченого запобіжний захід не позбавляє його можливості працювати й отримувати дохід. Крім того, за словами самого обвинуваченого ОСОБА_5, зі своїм обов`язком утримання сім`ї він справляється.
Доводи про те, що новонароджена дитина та дружина обвинуваченого потребують особливого догляду та лікування документально на підтверджено, відтак, суд не може їх перевірити та надати їм оцінку.
5.11.Належна процесуальна поведінка обвинуваченого, на яку посилається заявник, не переконує суд у тому, що в умовах притягнення до кримінальної відповідальності він у майбутньому не зможе вжити заходів, направлених на переховування від правосуддя.
5.12.Суд врахував, що розмір застави визначається судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про їх особу та ризиків, передбачених ст. 177 КПК. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченими покладених на них обов`язків та не може бути завідомо непомірним для них.
5.13.Враховуючи, що розгляд кримінального провадження лише розпочато, суд доходить висновку, що запобіжний захід у вигляді застави щодо ОСОБА_5 та саме такий її розмір забезпечить належне виконання ним процесуальних обов`язків, є достатнім та дієвим для досягнення мети кримінального провадження.
5.14.Відтак, підстав для задоволення клопотання про зміну запобіжного заходу суд не вбачає.
6.Законом України від 24 квітня 2024 року № 3655-IX внесено зміни до ст. 31 КПК.
Цим законом виключено частину дванадцяту статті 31, якою було передбачено, що кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів.
Абзац перший частини другої статті 31 замінено трьома новими абзацами такого змісту: кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо:
1) злочинів, за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років;
2) злочинів, у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем`єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Секретар Ради національної безпеки і оборони України, Генеральний прокурор, заступник Генерального прокурора - керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, Голова Служби безпеки України, Директор Державного бюро розслідувань, Директор Національного антикорупційного бюро України, Голова Національного агентства з питань запобігання корупції, Голова Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України, Голова Рахункової палати, Голова Фонду державного майна України, Голова Центральної виборчої комісії, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, Голова та судді Конституційного Суду України, Голова Верховного Суду, голови вищих спеціалізованих судів, Голова Вищої ради правосуддя.
Згідно з перехідними положеннями Закону № 3655-IX, у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону.
Цей Закон набрав чинності 16 травня 2024 року.
6.1.Згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_4, у період з 23 січня 2021 року по 31 серпня 2021 року заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018) КК України.
Крім того, у період з 08 вересня 2021 року по 01 грудня 2021 року він заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайства), вчиненому повторно, за попередньою змовою групою осіб, в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018) КК України.
ОСОБА_5, за версією сторони обвинувачення, у період з 08 вересня 2021 року по 01 грудня 2021 року заволодів чужим майном шляхом обману (шахрайства) за попередньою змовою групою осіб в особливо великих розмірах, тобто скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018) КК України.
6.2.Згідно з приписами статті 4 КК України, кримінальна протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння. Часом вчинення кримінального правопорушення визнається час вчинення особою передбаченої законом про кримінальну відповідальність дії або бездіяльності.
6.3.На час вчинення інкримінованих ОСОБА_4 та ОСОБА_5 діянь, стаття 190 КК України містила 4 частини. Відповідальність за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, яке інкримінується обвинуваченим, було передбачено у частині 4 цієї статті, а санкція цієї частини передбачала позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
У подальшому, відповідно до закону № 3233-IX від 13 липня 2023 року, статтю 190 КК України викладено в новій редакції та доповнено її частиною 3, яка передбачила відповідальність за шахрайство, вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану, що завдало значної шкоди потерпілому. Відповідно, частина 3 статті стала частиною 4, а частина 4 стала частиною 5. Отже, у новій редакції статті 190 КК України диспозиція норми, яка визначала шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах, як злочинне діяння, стала частиною 5 цією статті, а її санкція залишилась незмінною.
Законом № 3342-IX від 23 серпня 2023 року змінено санкцію частини першої статті 190 КК України у зв`язку з внесенням змін до Кримінального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань. Цим законом не вносились зміни до частини 5 цієї статті.
Станом на дату розгляду питання про призначення судового розгляду в цьому кримінальному провадженні, редакція статті 190 КК України містить п`ять частин. Четверта частина передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене у великих розмірах, або шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки та карається позбавленням волі на строк від трьох до восьми років. П`ята частина передбачає відповідальність за шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах або організованою групою та карається позбавленням волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи наведене, незважаючи на дію нової редакції статті 190 КК України, протиправність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння, яке інкримінується ОСОБА_4 та ОСОБА_5 (шахрайство, вчинене в особливо великих розмірах), зокрема, вид та розмір покарання, залишились незмінними - позбавлення волі на строк від п`яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, відтак у цьому випадку відсутній закон, який скасовує кримінальну відповідальність, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище обвинувачених, що виключає зворотну дію закону про кримінальну відповідальність у часі.
6.4.Керуючись приписами ч. 4 ст. 315 КПК України, головуючий роз`яснив обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право заявити клопотання про розгляд кримінального провадження стосовно них колегіально судом у складі трьох суддів.
6.5.У судовому засіданні обвинувачені ОСОБА_4 та ОСОБА_5 заявили клопотання про розгляд кримінального провадження колегіально судом.
6.6.У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52022000000000301 слід проводити колегіально у складі трьох суддів.
7.Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши обвинувальний акт суд вважає за можливе призначити справу до судового розгляду, оскільки перешкоди для її призначення, передбачені пунктами 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, відсутні.
7.1.Пунктом 5 частини 3 статті 314 КПК України передбачено, що у підготовчому судовому засіданні суд має право призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта. Відповідно до частини 1 статті 316 КПК України після завершення підготовки до судового розгляду суд постановляє ухвалу про призначення судового розгляду.
7.2.Відтак, суд підготовку до судового розгляду вважає завершеною і призначає судовий розгляд кримінального провадження за № 52022000000000301 у відкритому судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись вищенаведеним та на підставі статей 201, 314-316 КПК України суд постановив:
1.Залишення без задоволення клопотання захисника ОСОБА_8 про повернення позовної заяви.
2.Залишити без задоволення клопотання обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
3.Призначити судовий розгляд у кримінальному провадженні № 52022000000000301, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 12 жовтня 2022 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369, ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), ч. 3 ст. 15 ч. 4 ст. 190 (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року), ч. 2 ст. 209 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 27 ч. 2 ст. 15 ч. 4 ст. 369 та ч. 4 ст. 190 КК України (у редакції Закону № 2617-VIII від 22 листопада 2018 року) в залі № 4 Вищого антикорупційного суду за адресою: м. Київ, проспект Берестейський, буд. 41, о 12 годині 00 хвилин 08 серпня 2024 року.
4.У судове засідання викликати прокурора, обвинувачених, їх захисників та потерпілого.
5.Задовольнити клопотання обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 про розгляд справи колегіально.
6.Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні колегією суддів Вищого антикорупційного суду в складі: головуючого судді ОСОБА_1, суддів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
7.Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.
Судді
ОСОБА_12