- Presiding judge (HACC): Voronko V.D.
Справа № 991/6741/24
Провадження 1-кс/991/6769/24
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 серпня 2024 року м.Київ
Слідчий суддя Вищого антикорупційного суду ОСОБА_1, перевіривши матеріали скарги адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,
ВСТАНОВИВ:
До Вищого антикорупційного суду надійшла вказана скарга адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР, Реєстр) за заявою народного депутата України ОСОБА_3 від 29.07.2024 вих. № 1880.
У скарзі наведено наступне.
29.07.2024 ОСОБА_3 звернувся до Національного бюро із заявою про вчинення кримінального правопорушення (вих. № 1880), у якій він просив внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості щодо ймовірного вчинення заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_4, директором Державного бюро розслідувань ОСОБА_5 та начальником Головного слідчого управління ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 255, 368 КК України та розпочати досудове розслідування.
Ця заява отримана уповноваженою особою Національного антикорупційного бюро України 29.07.2024.
Проте, станом на 30.07.2024 адвокатами ОСОБА_3 отримано інформацію про те, що відомості, викладені у вищевказаній заяві до ЄРДР не вносились.
Таким чином, на переконання заявника, уповноваженою особою Національного бюро допущено бездіяльність, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Зазначені обставини стали підставою для звернення до слідчого судді із скаргою.
З огляду на викладене адвокат ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, у скарзі просить: 1) зобов`язати уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення від 29.07.2024 (вих. №1880); 2) після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань вручити заявнику витяг з ЄРДР.
Дослідивши матеріали скарги слідчий суддя дійшов таких висновків.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань врегульовано Положенням про Єдиний реєстр досудових розслідувань, порядок його формування та ведення (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 30.06.2020 № 298). Згідно з п. 1 глави 2 розділу I цього Положення до Реєстру вносяться зокрема відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами пунктів 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України.
У пунктах 2, 9 глави 4 розділу ІІ Положення визначено, що на етапі внесення даних та створення (збереження) Реєстратором електронної форми «Правопорушення» здійснюється автоматичний контроль наявності в Реєстрі вже існуючого правопорушення з дублюючими даними. При цьому перевірка здійснюється за сукупністю відомостей про кримінальні правопорушення, які внесені до Реєстру всіма Реєстраторами, щодо повного збігу даних кримінального правопорушення за такими полями: прізвище, ім`я, по батькові заявника або потерпілого (найменування юридичної особи); інше джерело, з якого виявлено обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення; дата вчинення правопорушення; територія вчинення правопорушення.
При встановленні факту здійснення досудового розслідування стосовно аналогічних правопорушень (дублікатів), заяви і повідомлення про які надійшли з різних джерел, прокурор, керівник органу прокуратури об`єднує такі матеріали в одне провадження, після чого Реєстратор у цьому кримінальному провадженні (слідчий, керівник органу досудового розслідування, дізнавач, керівник органу дізнання, прокурор, керівник органу прокуратури) за допомогою функції присвоює одному з них статус «дублікат».
Слідчим суддею встановлено, що, звертаючись 29.07.2024 до Національного бюро із заявою (вих.№1880) про вчинення кримінальних правопорушень, ОСОБА_3 порушував питання щодо внесення до ЄРДР відомостей про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 255, 368 КК України, які на його думку вчинені заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_4, директором Державного бюро розслідувань ОСОБА_7, начальником Головного слідчого управління ОСОБА_8 .
Однак, вказані обставини вже були предметом розгляду слідчого судді.
Так, до скарги додано копію ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 у справі № 991/5693/24, відповідно до якої скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальні правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - задоволено та зобов`язано внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості про вчинення кримінальних правопорушень за заявою народного депутата України ОСОБА_3 від 19.06.2024 вих. № 1858 (зареєстрована в Національному бюро ЗГ № Д-9130 від 24.06.2024).
В ухвалі, зокрема зазначено про те, що у заяві ОСОБА_3 від 19.06.2024 мова йшла про обставини ймовірного вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 255, 368 КК України заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_4, директором Державного бюро розслідувань ОСОБА_5, начальником Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6, заступником Генерального прокурора ОСОБА_9, суддями Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10 та ОСОБА_11, а також іншими службовими особами Державного бюро розслідувань, Офісу Генерального прокурора та Печерського районного суду м. Києва. Період вчинення ймовірного кримінального правопорушення - в кінці лютого 2022 року.
Таким чином вбачається, що зміст заяви про кримінальне правопорушення від 19.06.2024 (вих.№1858), яка була предметом розгляду слідчим суддею у справі № 991/5693/24, тотожний змісту заяви про кримінальне правопорушення від 29.07.2024 (вих.№1880), оскільки у них йдеться про обставини вчинення кримінальних правопорушень,передбачених ст. ст. 111, 255, 368 КК України тими ж особами.
Окрім того до скарги додане повідомлення детектива Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_12 від 23.07.2024 (вих.№512-294/20840), адресоване ОСОБА_3 про те, що на підставі ухвали слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 (№991/5693/24) за його заявою від 19.06.2024 вих.№1858 в Єдиний реєстр досудових розслідувань 23.07.2024 внесено відповідні відомості за №52024000000000384 з попередньою правовою кваліфікацією за ч. 3 ст. 368 КК України та розпочато досудове розслідування кримінального провадження.
Додано витяг з ЄРДР у кримінальному провадженні №52024000000000384, досудове розслідування у якому здійснюється за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за ймовірним фактом одержання державним службовцем, посада якого належить до категорії "А", керівництвом правоохоронних органів та суддів неправомірної вигоди за знищення матеріалів певного кримінального провадження з метою уникнення особою кримінальної відповідальності.
Окрім того, як зазначено в ухвалі слідчого судді від 11.07.2024, у своїх поясненнях представник Національного антикорупційного бюро України ОСОБА_13 вказував, що 24.06.2024 до Національного бюро надійшли аналогічні за змістом заяви ОСОБА_3 (від 19.06.2024 №1858, від 21.06.2024 №1858, зареєстровані в НАБ України 24.06.2024 за №Д-9125 та №Д-9130) щодо можливих протиправних дій начальника Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_14, директора Державного бюро розслідувань ОСОБА_15, заступника Генерального прокурора ОСОБА_9, суддів Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_10, ОСОБА_11, заступника Керівника Офісу Президента України ОСОБА_16 та інших осіб, які можуть містити ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ст. 111, 255, 368 КК України.
Таким чином встановлено, що ухвалою слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 11.07.2024 зобов`язано уповноважений орган внести відомості за заявою ОСОБА_3 про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 111, 255, 368 КК України, серед інших і заступником керівника Офісу Президента України ОСОБА_4, директором Державного бюро розслідувань ОСОБА_5, начальником Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_6 .
Тобто такі відомості вже внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань №52024000000000384 та розпочато досудове розслідування, отже права заявника захищені судом в порядку, передбаченому КПК України.
Слід зауважити, що заявник може реалізовувати у такому кримінальному провадженні надані йому кримінальним процесуальним законом процесуальні можливості.
Кримінальний процесуальний кодекс України не регламентує повноваження слідчого судді у ситуації багаторазового (повторного) оскарження особою бездіяльності уповноважених суб`єктів щодо невнесення відомостей до ЄРДР за різними по даті подання (звернення), але подібними за змістом заявами (повідомленнями) про одне й те саме кримінальне правопорушення, яка (бездіяльність) вже була предметом судового контролю, за наслідками чого суд виносив рішення про зобов`язання уповноваженого суб`єкта розпочати досудове розслідування та ці судові рішення були виконані таким суб`єктом.
У зв`язку з чим слідчий суддя на підставі ч. 6 ст. 9 КПК України вирішує її, виходячи із загальних засад кримінального провадження, а саме верховенства права, обов`язковості судових рішень, публічності, диспозитивності, забезпечення права на оскарження бездіяльності (п. 1, 14, 17, 18, 19 ч.1 ст.7 КПК України).
Принцип верховенства права у кримінальному провадженні, а також кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України).
Відповідно до практики ЄСПЛ, одним з основоположних аспектів верховенства права є вимога щодо юридичної визначеності, згідно з якою у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів. Юридична визначеність вимагає поваги до принципу res judicata, тобто остаточності рішення суду у спірних правовідносинах. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі (рішення у справі Brumarescu v. Romania, заява №28342/95, від 28 листопада 1999 року, §61, 62).
Водночас закон передбачає необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
З цих підстав, враховуючи ту обставину, що адвокатом ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, у скарзі ставиться питання про зобов`язання уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України внести до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою ОСОБА_3 від 29.07.2024 (вих. №1880) про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 111, 255, 368 КК України відносно зазначених вище осіб, а також беручи до уваги те, що досудове розслідування за вказаними фактами і відносно цих же осіб вже здійснюється детективами Національного бюро у рамках кримінального провадження №52024000000000384, яке у свою чергу було зареєстроване на виконання ухвали слідчого судді, постановленої за результатом розгляду скарги адвоката ОСОБА_2, в інтересах ОСОБА_3 та на підставі заяви ОСОБА_3 про кримінальні правопорушення, таким чином зазначена скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, без розгляду, оскільки наведені у заяві про злочин обставини вже є предметом досудового розслідування, тобто права заявника ОСОБА_3 захищені судом в порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України.
Наведені висновки узгоджуються із позицією Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, висловленою в ухвалі колегії суддів від 20.09.2023 у справі №991/7446/23 та відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, який в рішенні від 08.01.2008 щодо прийнятності заяви №32671/02 у справі «Скорик проти України» вказав, що «право на суд, одним із аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним, воно може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги».
Керуючись ст. ст. 3, 7, 214, 303, 304, 309, 372 КПК України, слідчий суддя,
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу адвоката ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3, на бездіяльність уповноважених осіб Національного антикорупційного бюро України, яка полягає у невнесенні до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей на підставі заяви про кримінальні правопорушення, передбачені ст.ст. 111, 255, 368 КК України -повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1