- Presiding judge (HACC AC): Chorna V.V.
справа № 991/3853/24
провадження № 11-сс/991/406/24
слідчий суддя: ОСОБА_1
доповідач: ОСОБА_2
ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД
АПЕЛЯЦІЙНА ПАЛАТА
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 серпня 2024 року місто Київ
Колегія суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2,
суддів ОСОБА_3, ОСОБА_4,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5,
за участі представників власників майна - адвокатів ОСОБА_6, ОСОБА_7,
прокурора ОСОБА_8,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 та представника власника майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 р., -
в с т а н о в и л а:
31.05.2024 року на розгляд до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_6 разом з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді від 22.05.2024 р.
Ухвалою судді-доповідача від 31.05.2024 р. клопотання про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження призначено до розгляду в судовому засіданні (т. 1 а.с. 194).
12.06.2024 року на вказану ухвалу слідчого судді надійшла апеляційна скарга представника власника майна ОСОБА_10 - адвоката ОСОБА_7 разом з клопотанням про поновлення строку на її апеляційне оскарження.
Ухвалою судді-доповідача від 12.06.2024 р. вказане клопотання призначено до розгляду в одному провадженні з клопотанням адвоката ОСОБА_6 за № 11-сс/991/406/24 (т. 1 а.с. 228).
Ухвалою колегії суддів від 19.06.2024 р. вказані клопотання задоволено та поновлено адвокатам ОСОБА_6 та ОСОБА_7 строк на апеляційне оскарження ухвали від 22.05.2024 р. (т. 2 а.с. 40-41).
1.Короткий зміст оскаржуваного рішення та апеляційних скарг.
Оскаржуваною ухвалою слідчого судді задоволено клопотання детектива НАБУ ОСОБА_11, погоджене з прокурором САП ОСОБА_8, та накладено арешт (із забороною користування, розпорядження та відчуження) на вилучені в ході обшуку мобільний телефон iPhone та планшет iPad, які належать ОСОБА_9, та мобільний телефон iPhone 15, який належить ОСОБА_10 .
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_9 - адвокат ОСОБА_6 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт майна, яке належить ОСОБА_9 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що оскаржувана ухвала не відповідає вимогам ст. 370 КПК України. Зокрема, згідно з витягом з ЄРДР, у провадженні розслідуються обставини вчинення злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання службовими особами Державної прикордонної служби України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України, в особливо великому розмірі, за попередньою змовою групою осіб, за вчинення дій з використанням службового становища. Втім, фактично слідство щодо працівників ДПС України за фактом отримання неправомірної вигоди не здійснюється, а матеріали клопотання не містять жодних відомостей про надання неправомірної вигоди ОСОБА_9 . Повідомлені в ЗМІ обставини затримання на території Угорщини автомобіля, в якому перебувала ОСОБА_12, не можуть свідчити про факт отримання службовими особами ДПС України неправомірної вигоди. Відтак, немає жодних доказів того, що у момент перетину нею кордону службові особи прикордонної служби отримали неправомірну вигоду. Не містять таких відомостей і вилучені у ОСОБА_9 мобільний телефон та планшет. Відтак, слідчий суддя дійшов хибного висновку про відповідність вилученого телефону та планшету критеріям речових доказів, оскільки вони не містять відомостей про обставини злочину. Крім того, після вилучення вказаних пристроїв, детектив їх огляд не провів, тому слідчим суддею взято до уваги лише відомості, зафіксовані у протоколі обшуку. Під час огляду, проведеного у ході обшуку, нібито встановлено, що у планшеті ОСОБА_9 виявлені відомості щодо включення в систему «Шлях» ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також інформація щодо кримінального переслідування ОСОБА_15 . Однак, у протоколі обшуку цього не вказано. Отже, відомості у вилученому телефоні та планшеті не містять жодних фактичних даних, які б вказували на події можливого злочину, пов`язаного із отриманням службовими особами виконавчої влади неправомірної вигоди. Крім того, слідчим суддею безпідставно прийнято до уваги не перевірену інформацію - надані детективом відомості про затримання 22.02.2024 року на території Угорщини автомобіля з тютюновими виробами, пасажиром якого була ОСОБА_12, зокрема протокол огляду від 26.02.2024 р. телеграм-каналів. Більше того, ці відомості жодним чином не стосуються ОСОБА_9 . Вважає, що вищенаведені обставини у їх сукупності є підставою для скасування оскаржуваної ухвали.
В апеляційній скарзі представник власника майна ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_7 просить скасувати оскаржувану ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання про арешт мобільного телефону, який належить ОСОБА_10 . В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що при розгляді клопотання про арешт майна детективом не доведено наявність підстав вважати, що вилучений у ОСОБА_10 телефон є доказом кримінального правопорушення, або ж підлягає спеціальній конфіскації чи можливій конфіскації майна. Отже, в розумінні ч. 2 ст. 170 КПК України відсутні підстави та мета накладення арешту на вилучений телефон. Окрім того, ані у клопотанні про арешт майна, ані в оскаржуваній ухвалі не наведено жодного доказу того, що телефон відповідає критеріям речового доказу та не досліджено можливість його використання як доказу у кримінальному провадженні. Наголошує, що у межах даного провадження жодній особі не повідомлено про підозру, а у самому клопотанні наведені голослівні припущення щодо можливої причетності ОСОБА_10 до вчинення злочину. Натомість, ОСОБА_10 не є суб`єктом злочину, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, за яким розслідується дане провадження.
2. Узагальнений виклад позицій учасників апеляційного провадження.
В судовому засіданні адвокат ОСОБА_6 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково звернув увагу, що у даному провадженні перевіряється інформація про те, що невідома група осіб вчиняє невідомі злочини у невідомий період, відтак, незрозуміло, яке відношення до цього має ОСОБА_9 . Єдиною прив`язкою, на яку посилається сторона обвинувачення, є те, що ОСОБА_9 декілька разів перетинала державний кордон України, проте, як це пов`язано із провадженням, не зрозуміло. Відтак, у вилучених технічних пристроях ОСОБА_9 відсутня інформація, яка може бути використана як доказ у даному провадженні.
Адвокат ОСОБА_7 підтримав свою апеляційну скаргу та просив її задовольнити з підстав, викладених у скарзі. Додатково наголосив, що у даному провадженні перевіряється інформація про те, що працівники прикордонної служби, діючи у складі організованої групи, за неправомірну вигоду здійснювали безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через кордон України. Втім, ОСОБА_10 не є працівником прикордонної служби та жодним чином із нею не пов`язаний.
Прокурор САП ОСОБА_8 заперечив проти апеляційних скарг, посилаючись на їх безпідставність. Вважає, що вони не містять належних доводів, які були б підставою для скасування оскаржуваної ухвали. Зазначив, що органом досудового розслідування здобуто достатньо доказів, щоб стверджувати про можливу причетність ОСОБА_10 та ОСОБА_9 до обставин, які розслідуються. Наголосив, що у ході проведення обшуку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 не надали паролі доступу до телефонів та планшету, відтак, вказані пристрої були вилучені. Тим більше, наразі з метою подолання систем логічного захисту доступу та встановлення паролів призначено відповідну експертизу.
Власники майна - ОСОБА_10 та ОСОБА_9, належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки суду не повідомили, з клопотанням про відкладення апеляційного розгляду не зверталися. Згідно з ч. 4 ст. 405 КПК України, неявка учасників провадження за умови їх належного повідомлення не перешкоджає судовому розгляду. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за їх відсутності.
3. Встановлені слідчим суддею обставини та мотиви оскаржуваного рішення.
3.1. Короткий зміст та мотиви клопотання про арешт майна.
За змістом клопотання про арешт майна, яке було предметом розгляду слідчого судді, детективами НАБУ здійснюється досудове розслідування, а прокурорами САП - процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 52023000000000636 від 28.12.2023 р. за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, зокрема за фактом отримання працівниками Державної прикордонної служби України (надалі - ДПС України) неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України.
За версією органу досудового розслідування, до складу організованої групи входять, зокрема: 1) ОСОБА_16, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_1 » ІНФОРМАЦІЯ_2, який відповідає за розподіл неправомірної вигоди серед членів групи та доведення окремих вказівок, а також організацію виконання безперешкодного переміщення транспортних засобів та вантажів (товарів) без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, зокрема, пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_6»; 2) ОСОБА_17, заступник начальника ІНФОРМАЦІЯ_3 з оперативно-розшукової діяльності, який забезпечує прикриття злочинної діяльності; 3) ОСОБА_18, начальник відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_4 » НОМЕР_1 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_5, який відповідає за безперешкодне переміщення транспортних засобів та вантажів без огляду та поза відповідним контролем у ввіреному йому пункті пропуску, а саме пункті пропуску «ІНФОРМАЦІЯ_4» («Халмеу»).
Зокрема, ОСОБА_19 на підконтрольному йому пункті пропуску передавав частину неправомірної вигоди своєму підлеглому ОСОБА_20 (обіймає посаду начальника відділення інспекторів 2 прикордонної служби НОМЕР_2 прикордонного загону ІНФОРМАЦІЯ_3 ) за призначення підконтрольної зміни на пункті пропуску м. Чоп «Тиса» та безперешкодне переміщення автомобілів та товарів (тютюнових виробів) «зеленим» та «червоним» коридорами на ньому, а також ОСОБА_21, ОСОБА_22 та ОСОБА_23 (обіймають посаду інспекторів відділення), які безпосередньо здійснювали цей пропуск.
Окрім того, перевезення тютюнових виробів здійснювалось водіями дипломатичної установи ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 на мікроавтобусах з дипломатичними номерами. Пасажирами цих транспортних засобів були особи, на яких поширюється дипломатичний імунітет, зокрема, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_28 - ОСОБА_9, дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_29 - ОСОБА_12, дружина працівника МЗС України ОСОБА_30 - ОСОБА_31, ОСОБА_13, ОСОБА_32, ОСОБА_14 . Водіями мікроавтобусів з підставами перетину «Водій дипломатичної установи» були: ОСОБА_24, ОСОБА_15, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 .
За твердженням детектива, за період з 01.01.2023 року по 23.01.2024 року вказані особи на транспортних засобах з дипломатичними номерами 225 разів перетнули державний кордон України в ПП «ІНФОРМАЦІЯ_6» у напрямку «виїзд».
02.05.2024 року детективами проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_10 та ОСОБА_9, в результаті якого вилучено мобільні телефони iPhone, iPhone 15, планшет iPad.
Обґрунтовуючи у клопотанні про арешт майна підстави для звернення до слідчого судді, детектив послався на те, що у ході проведення обшуку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 добровільно надали мобільні телефони iPhone, iPhone 15 та планшет iPad. Втім, для доступу до інформації, яка зберігається в пам`яті вказаних технічних пристроїв, вимагається ведення паролів, які вони повідомити відмовились. При цьому, у ході обшуку ОСОБА_9 надала детективам для огляду планшет iPad, в якому виявлені фотографії щодо включення в систему «Шлях» ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також інформацію щодо кримінального переслідування ОСОБА_15 . У подальшому ОСОБА_9 відмовилась надати код доступу до вказаного планшету, що унеможливило проведення його огляду. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення вказаних пристроїв з метою подальшого проведення їх детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи. За твердженням детектива, вилучені телефони та планшет можуть містити відомості, які підлягають доказуванню у даному провадженні, зокрема листування між можливими співучасниками, а отже, відповідають критеріям речового доказу, визначеним ч. 1 ст. 98 КПК України.
Як на правову підставу для застосування арешту майна, детектив у клопотанні посилається на п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.
3.2. Мотиви слідчого судді.
Вирішуючи питання, визначені у ст. 170 КПК України, слідчий суддя вказав, що описані у клопотанні фактичні обставини у сукупності із наданими стороною обвинувачення матеріалами, формують внутрішнє переконання про наявність достатніх підстав вважати, що вказане у клопотанні кримінальне правопорушення могло бути вчинене.
За твердженням слідчого судді, доводи детектива про необхідність накладення арешту на вилучені технічні пристрої заслуговують на увагу, оскільки ОСОБА_9 та ОСОБА_10 можуть бути причетними до вчинення кримінального правопорушення, зокрема, вони перетинали кордон в мікроавтобусах, які перевозили тютюнові вироби. Окрім того, як вбачається з протоколу обшуку від 02.05.2024 р., останні відмовилися повідомити паролі від телефонів та планшету, чим обмежили доступ до них та можливість дослідження наявної у них інформації. Викладені обставини обумовлюють потребу органу досудового розслідування у проведенні їх детального огляду, зокрема із залученням спеціаліста та використанням спеціальної техніки, що дозволить у повному обсязі дослідити інформацію, яка в них міститься, у тому числі відновити видалену інформацію.
4. Мотиви суду.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи представників власників майна та прокурора, дослідивши матеріали провадження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження (п. 1 ч. 3 ст. 132 КПК України).
Отже, використане законодавцем формулювання «існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості» вказує на те, що для застосування такого заходу забезпечення провадження як арешт майна достатньо, щоб сторона обвинувачення довела не факт повідомлення певній особі про підозру, а лише наявність відомостей, котрі можуть свідчити про сам факт вчинення кримінального правопорушення.
Згідно із витягом з ЄРДР, досудове розслідування у даному провадженні здійснюється за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 368 КК України, а саме отримання працівниками ДПС України неправомірної вигоди за безперешкодне переміщення дипломатичним транспортом тютюнових виробів через державний кордон України за обставин, наведених у розділі 3.1 цієї ухвали. Окрім того, з наданої прокурором копії постанови від 13.05.2024 р. про об`єднання матеріалів досудового розслідування в одне кримінальне провадження вбачається, що дане кримінальне провадження об`єднано з провадженням № 52024000000000229 від 10.05.2024 р. щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 201-4 КК України, а саме за фактом переміщення через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю підакцизних товарів - контрабанду, вчинену у великому розмірі, організованою групою (т. 2 а.с. 21).
Проаналізувавши зміст клопотання про арешт майна та долучені до нього докази, слідчий суддя дійшов висновку про ймовірність вчинення кримінального правопорушення за обставин, викладених у клопотанні. При цьому, ним досліджено наявні в матеріалах докази та зроблено висновок, що у своїй сукупності вони підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що є підставою для застосування арешту майна.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком слідчого судді, оскільки він ґрунтується на доказах, долучених до клопотання, а саме: службових записках детективів від 22.02.2024 р. щодо надання копій протоколів огляду, проведеного в межах провадження № 52022000000000325 від 20.10 2022 р., для долучення до матеріалів даного провадження № 52023000000000636 (т. 1 а.с. 25-27); ухвалі слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 12.03.2024 р. про надання дозволу використання у провадженні № 52023000000000636 інформації, зафіксованої у матеріальних носіях інформації, отриманих в результаті проведення НСРД у рамках провадження № 52022000000000325 (т. 1 а.с. 23-24); протоколах огляду від 23.01.-15.02.2024 р., від 30.04.2024 р. та від 26.02.2024 р., об`єктами огляду яких є протоколи НСРД - аудіоконтроль особи від 08.01.2024 р. № 19/168т, від 08.01.2024 р. № 19/167т, від 08.01.2024 р. № 19/169т, від 23.01.2024 р. № 19/563т, від 08.01.2024 р. № 19/165т (т. 1 а.с. 28-81); протоколу обшуку від 02.05.2024 р. (т. 1 а.с. 95-100), та інших матеріалах провадження.
Так, зі змісту протоколу огляду від 30.04.3024 р. вбачається, що детективами оглянуто чотири протоколи НСРД - аудіоконтролю особи від 08.01.2024 р., якими зафіксовано розмови ОСОБА_19 з невстановленою особою чоловічої статі, ОСОБА_19 з невстановленою особою жіночої статі, ОСОБА_19 з ОСОБА_20, ОСОБА_19 з ОСОБА_18, які мали місце у період з 04 серпня по 13 грудня 2023 року, зміст яких може свідчити про причетність окремих осіб, в тому числі ОСОБА_9 та ОСОБА_10, до переміщення тютюнових виробів у складі організованої групи через державний кордон України, а також отримання нею та іншими особами неправомірної вигоди. Зокрема, у цих розмовах йдеться про суми ймовірно отриманої неправомірної вигоди, розподіл коштів між учасниками групи, організаційні питання пропуску через кордон транспортних засобів, в тому числі дипломатичних, із зазначенням номерів транспортних засобів, марок автомобілів, дат перетину ними кордону, тощо (т. 1 а.с. 59-86).
Зокрема, з матеріалів провадження вбачається, що ОСОБА_9 - дружина першого секретаря Посольства України в Угорщині ОСОБА_28, має рідну сестру - ОСОБА_33, яка є цивільною дружиною ОСОБА_27 . За 2022-2023 роки відсутні відомості щодо постійного місця роботи та отримання заробітної плати. ОСОБА_9 має дипломатичний паспорт та під час перетину кордону зазначається «Наказ МЗСУ від 23.11.2011 р.». При цьому, ОСОБА_9 перетинала кордон в ПП ІНФОРМАЦІЯ_6 як пасажир автомобілем з номерним знаком НОМЕР_3 (т. 1 а.с. 35-47). Окрім того, як вбачається з протоколу НСРД від 08.01.2024 р., 06.11.2023 року ОСОБА_19 надає вказівку ОСОБА_20 проконтролювати перетин двох автомобілів в 12 год. 00 хв. та 13 год. 00 хв. в ПП ІНФОРМАЦІЯ_6 на виїзд з України. Після чого, об 11 год. 55 хв. на виїзд з України виїхав автомобіль з номерним знаком НОМЕР_3, водій ОСОБА_24, пасажир - ОСОБА_9 (т. 1 а.с. 42, 59-61).
У ході досудового розслідування встановлено, що зазначений транспортний засіб використовувався для переміщення тютюнових виробів через державний кордон України.
Окрім того, як встановлено слідчим суддею, ОСОБА_10, з яким ОСОБА_9 проживає однією сім`єю, міг бути обізнаний з обставинами та метою перетину ОСОБА_9 державного кордону та, відповідно, обговорювати їх з нею, оскільки на користь цього висновку свідчить наявність у вилученому у ОСОБА_10 телефоні листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення, а також обмін повідомленнями з приводу митного контролю.
Відтак, доводи апеляційних скарг про те, що слідчий суддя наклав арешт на майно осіб, які не мають жодного відношення до обставин провадження, які розслідуються, є необґрунтованими. Натомість, встановлені ним обставини дають підстави вважати, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, як його арешт.
В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя також дійшов висновку, що мобільні телефони iPhone, iPhone 15 та планшет iPad, вилучені у ОСОБА_9 та ОСОБА_10, відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, оскільки можуть містити відомості, які встановлюються під час даного провадження. З таким висновком погоджується і колегія суддів, оскільки в ході апеляційного перегляду не спростовано встановлені оскаржуваною ухвалою обставини, зокрема: 02.04.2024 року ухвалою слідчого судді надано дозвіл на проведення обшуку квартири, в якій проживають ОСОБА_9 та ОСОБА_10, з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення злочину та відшукання, зокрема, мобільних пристроїв, які перебувають у їх користуванні (т. 1 а.с. 88-94); 02.05.2024 року під час проведення обшуку ОСОБА_9 та ОСОБА_10 добровільно надали мобільні телефони iPhone, iPhone 15 та планшет iPad. Втім, для доступу до інформації, яка зберігається в пам`яті вказаних технічних пристроїв, вимагається ведення паролів, які вони повідомити відмовились. При цьому, у ході обшуку ОСОБА_9 надала детективам для огляду планшет iPad, в якому виявлені фотографії щодо включення в систему «Шлях» ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_14, а також інформацію щодо кримінального переслідування ОСОБА_15 . У подальшому вона відмовилась надати код доступу до вказаного планшету, що унеможливило проведення його огляду. Відтак, детективом прийнято рішення про вилучення мобільних телефонів та планшета з метою проведення їх детального огляду та призначення комп`ютерно-технічної експертизи (т. 1 а.с. 95-100). 03.05.2024 року постановою детектива вилучені телефони та планшет визнано речовими доказами (т. 1 а.с. 101-105).
Під час апеляційного розгляду прокурором на підтвердження підстав для накладення арешту надано протоколи огляду вилучених мобільних телефонів та планшету від 31.05.2024 р. та від 02.08.2024 р. та постанову про призначення комп`ютерно-технічної експертизи від 31.05.2024 р., які були відсутні на час розгляду клопотання слідчим суддею. Проти долучення цих документів до матеріалів справи представники власників майна не заперечували.
Як вбачається зі змісту протоколів огляду від 31.05.2024 р., детективом за участі спеціаліста підібрано пароль доступу до вилучених телефонів та проведено копіювання доступної частини даних з них, втім з технічних причин скопіювати дані у повному обсязі виявилося неможливим, в тому числі відновити видалені дані (т. 2 а.с. 11-19).
При цьому, згідно протоколу огляду від 31.05.2024 р., детективом за участі спеціаліста підібрано пароль доступу до вилученого у ОСОБА_9 планшета та проведено копіювання доступної частини даних з нього, втім з технічних причин скопіювати дані у повному обсязі виявилося неможливим, в тому числі відновити видалені дані (т. 2 а.с. 5-9).
Після чого, 31.05.2024 року детективом призначено комплексну комп`ютерно-технічну експертизу щодо вилучених у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 мобільних телефонів iPhone, iPhone 15 та планшету iPad. В обґрунтування призначення експертизи зазначено, що у ході проведення огляду з технічних причин неможливо скопіювати дані з вказаних телефонів та планшету у повному обсязі. Відтак, з метою виявлення інформації, що має значення для досудового розслідування, та встановлення наявності видалених файлів, виникла необхідність у проведенні експертизи, що потребує застосування спеціальних знань експертів та фахівців з метою подальшого дослідження відомостей, які зберігаються в їх пам`яті.
На вирішення експерту поставлено наступні питання: чи містяться в пам`яті об`єктах, що надані на дослідження, листування (в тому числі видалені) через програми для миттєвого обміну повідомленнями («Viber», «Telegram», «WhatsApp», «Messenger», «Threema», «gmail», «Signal», додатку «Пошта») та/або текстові документи (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи містяться у наданих на дослідження об`єктах явні та видалені файли з текстовими документами (форматів «doc», «docx», «xls», «txt»); чи є у наданих на дослідження об`єктах графічні файли формату «pdf» та формату «jpg» (в тому числі серед видалених файлів), які містять скан-копії документів (т. 2 а.с. 2-3).
Окрім того, відповідно до змісту протоколу огляду від 02.08.2024 р., детективом за участі спеціаліста оглянуто вилучений у ОСОБА_10 мобільний телефон iPhone 15, в результаті якого у додатку «WhatsApp» виявлено листування з особами, які можуть бути причетні до вчинення кримінального правопорушення. Крім того, у вказаних листуваннях міститься інформація, яка має значення для досудового розслідування, зокрема міститься обмін фотографіями наказів голови Івано-Франківської ОВА від 29.03.2024 р. про право виїзду за межі України ОСОБА_26, ОСОБА_25, ОСОБА_27, ОСОБА_24 за системою «Шлях», а також фото паспорту останнього; обмін фотографіями заповнених декларацій про перелік товарів, які визнаються гуманітарною допомогою, з відповідними відмітками про перетин митного кордону України, у яких вказано ОСОБА_34, ОСОБА_24 в якості пасажирів, а ОСОБА_27, ОСОБА_25, ОСОБА_24 - в якості водіїв; обмін фотографіями автомобілів з дипломатичними номерними знаками НОМЕР_4 ; копії матеріалами розслідування відносно підозрюваного ОСОБА_35, складеними прокуратурою Угорщини та Центральним Задунайським управлінням ДПСУ за результатами затримання його та ОСОБА_36 при незаконному перетині кордону з партією тютюнових виробів у кількості 141,5 тис. пачок (т. 2 а.с. 56-99).
Дослідивши зазначені обставини, колегія суддів погоджується з висновками оскаржуваної ухвали про те, що мобільні телефони та планшет, вилучені у ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під час обшуку, можуть містити відомості, які можуть буті використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються у провадженні (кола осіб, які можуть бути причетні до вчинення злочину, даних про номери телефонів, використаних під час вчинення злочину, зв`язків між особами, причетними до вчинення злочину, пропуску певних транспортних засобів через державний кордон, тощо). Отже, за стандартом доведення «достатні підстави» слідчий суддя правильно встановив відповідність телефонів та планшету, на які накладено арешт, ознакам речового доказу.
Колегія суддів також враховує, що у відповідності до ч. 2 ст. 168 КПК України, забороняється тимчасове вилучення мобільних терміналів систем зв`язку, крім випадків, коли їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, або якщо такі об`єкти є засобом або знаряддям його вчинення, а також якщо доступ до них обмежується їх власником, чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.
Під час апеляційного розгляду підтверджено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали свої мобільні телефони та планшет, однак відмовилися повідомити паролі доступу до них, чим фактично обмежили до них доступ. Після чого, детективи за участі спеціаліста підібрали паролі доступу до вилучених пристроїв та провели їх огляд, однак у зв`язку з неможливістю повного копіювання даних та необхідністю відновлення видалених файлів призначено відповідну експертизу.
На даному етапі досудового розслідування колегія суддів враховує, що інформація, яка ймовірно міститься на вилучених пристроях, може мати значення для досудового розслідування у даному провадженні, а також існує необхідність у відновленні інформації, яку можливо було видалено. В свою чергу, доступ до такої інформації та її подальша належна процесуальна фіксація можливі лише за результатами проведення експертного дослідження. Відтак, потреба у накладенні арешту на майно обумовлена необхідністю проведення експертизи, за наслідком якої буде встановлена необхідність його подальшого утримання стороною обвинувачення як доказу у провадженні чи можливість повернення володільцю як такого, що не містить на собі відомостей, важливих для з`ясування обставин вчинення злочину.
З урахуванням сукупності встановлених обставин, колегія суддів дійшла висновку, що слідчий суддя обґрунтовано наклав арешт на вилучене майно, забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності із завданнями кримінального провадження. На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників майна з метою збереження речових доказів, а будь-яких негативних наслідків від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, колегією суддів під час апеляційного розгляду не встановлено.
5. Висновки суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України, за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право залишити ухвалу без змін або скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
За результатами апеляційного розгляду колегія суддів дійшла висновку, що ухвала слідчого судді відповідає фактичним обставинам провадження та доказам, наданим на обґрунтування клопотання про арешт майна, а її висновки є достатньо вмотивованими. Істотних порушень кримінального процесуального закону при постановленні оскаржуваної ухвали, які були б підставою для її скасування, також не встановлено, а тому колегія суддів дійшла висновку про залишення її без змін.
Керуючись ст. ст. 369-372, 170-173, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, колегія суддів, -
п о с т а н о в и л а:
Апеляційні скарги адвокатів ОСОБА_6 та ОСОБА_7 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Вищого антикорупційного суду від 22.05.2024 р. - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий суддя ОСОБА_2
судді ОСОБА_3
ОСОБА_4